Лекція 8 Тема: Логічна модель І нормалізація даних. Навчальна мета заняття
жүктеу/скачать 309,76 Kb.
|
PRIC LECTURE 08
- Бұл бет үшін навигация:
- Зв’язок характеризується наступним набором параметрів
- Нормалізація
| 3. Визначення зв’язків. Найбільш характерними типами зв’язків між сутностями є:
зв’язки типу «частина–ціле», обумовлені звичайно дієсловами «складається з», «включає» та ін.; зв’язки, що класифікують (наприклад, «тип – підтип», «безліч – елемент», «загальне – частка» та ін.); виробничі зв’язки (наприклад, «начальник–підлеглий»); функціональні зв’язки, обумовлені звичайно дієсловами «робить», «впливає», «залежить від», «обчислюється по» та ін. Серед них виділяються тільки ті зв’язки, які необхідні для задоволення вимог до розробки БД. Зв’язок характеризується наступним набором параметрів: іменем – вказується у вигляді дієслова і визначає семантику (значеннєве підґрунтя) зв’язку; кратністю (кардинальність, потужність): один- до-одному (1:1), один- до- багатьом (1:N) і багато- до- багатьом (N:M, N = M або N <> M). Кратність показує, яка кількість екземплярів однієї сутності визначається екземпляром іншої; типом: ідентифікуюча (атрибути однієї сутності, називані зовнішнім ключем, входять до складу дочірньої і служать для ідентифікації її екземплярів, тобто входять у її первинний ключ) і неідентифікуюча (зовнішній ключ є в дочірній сутності, але не входить до складу первинного ключа); обов’язковістю: обов’язкова (при введенні нового екземпляра в дочірню сутність заповнення атрибутів зовнішнього ключа обов’язково й уведені значення повинні збігатися зі значеннями атрибутів первинного ключа якого-небудь екземпляра батьківської сутності) і необов’язкова (заповнення атрибутів зовнішнього ключа в екземплярі дочірньої сутності необов’язково або введені значення не збігаються зі значеннями атрибутів первинного ключа жодного екземпляра батьківської сутності); ступенем участі – кількістю сутностей, що брав участь у зв’язку. В основному між сутностями існують бінарні зв’язки, тобто асоціації, що зв’язують дві сутності (ступінь участі дорівнює 2). У той же час по ступеню участі можливі наступні типи зв’язків: унарний (рекурсивний) – сутність може бути зв’язана сама із собою; тернарний – зв’язує три сутності. Наприклад, «Студент» на «Сесії» одержав «Оцінку по дисципліні»; – кватернарний та ін. Зв’язок багато-до-багатьох можливий тільки на рівні логічної моделі. У методології IDEF1X ступінь участі може бути тільки унарною або бінарною. Зв’язки більшого ступеня приводяться до бінарного виду. Логічна модель після заміни зв’язків багато-до-багатьох повинна бути як на рис. 2. Рис. 2. Логічна модель в нотації Бахмана. 2. Нормалізація. Нормалізація являє собою процес перевірки та реорганізації сутностей і атрибутів з метою задоволення вимог до реляційної моделі даних. Нормалізація дозволяє бути впевненим, що кожен атрибут визначений для своєї сутності, а також значно скоротити обсяг пам’яті для зберігання інформації та усунути аномалії в організації зберігання даних. У результаті проведення нормалізації повинна бути створена структура даних, при якій інформація про кожен факт зберігається тільки в одному місці. В основі нормалізації лежить певний математичний апарат, що базується на понятті « функціональної залежності». жүктеу/скачать 309,76 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|