«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
43 
 
 
Көркі сөзсіз
 
тамаша
 
Қызықтап бір қараса
 
Ылғал суы, таза ауасы
 
Өзіңе тең жараса.
 
Туған жердің ыстық маған күні де,
 
Ыстық маған жұлдыз жанған түні де,
 
Күркіреп найзағай соққан түнің де,
 
Нұрын шашып жарқыраған күнің де.
 
Ардақты, аяулы туған жерім
 
Алысқа кетсем, бір өзіңді,
 
Әдемі гүлдеріңді сағынамын
 
Өзіңдей гүлің болып ашыламын.
 
Туған анамдай болып табыласың
 
Аяулы елім, жерім менің
 
Туған жерім әсем әнім
 
Бір өзіңе табынамын.
 
Туған жерім өз үйім, өз жырым
 
Өлеңімді тек қана саған арнаймын
 
Әрқашанда саған баруды армандаймын
 
Сені күнде ойлағаннан жалықпаймын.
 
Табиғатын қалай айтсам
 
Көз тоймайтын қараса,
 
Ақ сырыңды қалай жайсам
 
Жерім менің тамаша!
 
Сай –
 
салада сарқырағын
 
Суың балдай бұлақты
 
Ағаштарың бойсыраған 
 
Жайқалған көп бұтақты.
 
Түнің неткен ғажайып
 
Жұлдыз жанып күлімдей
 
Гүлің жатыр жайқалып
 
Түрлі
-
түсті кілемдей.
 
Жасыл шөптер жайқалып
 
Құстар сайрап орманда
 
Қарлығаштар айналып
 
Ұя салып жүр сонда.
 
Сұлу биік орман тауың 
 
Бой береді адамға
 
Өссін тауың өркендесін
 
Қалқыған құстай аспанда.
 
Бау
-
бақшада қызарып
 
Жеміс
-
жидек көрінер
 
Ішіне кірсең қызығып
 
Айнала керемет көрінер.
 
Жаңбыр жауып тамшылап,
 
Өзен
-
көлдей ағады
-
ай
 
Найзағай тұр жарқылдап
 
Жылтыр қылыш найзадай.
 
Желің жүрер борандап
 
Итеріп суды жағаға
 
Ұнайды желі жерімнің
 
Қанша суық болса да.
 
Шөбі жұмсақ мамықтай
 
Қарай берем жалықпай
 
Шақырады өзіңді
 
Жел соққанда сылдырлай.
 
Сырт жағынан қарасаң 
 
Туған жерім тыныш көрінеді
 
Шын мәнінде сырын ұқсаң
 
Қайнап жатқан өмірге теңеледі.
 
Құлашын, кең, жайлы, жазық жерім
 
Боз жусанды, бұйрат құмды, жас қыратты
 
Өзен
-
көлді, биік таулы жерім менің
 
Көк
 
шалғынды нуларыңа көз тоймайды.
 
Туған жердің тағы да
 
Төрт түлігі тамаша
 
Бұл жерімнің түлігін 
 
Жазбай кетем қалайша!
 
Жайлаудан қайтып бар малдар
 
Қорада бәрі шулайды
 
Ары –
 
бері жүгіріп
 
Тай
-
құлындар ойнайды.
 
Осындай  топсеруендердің  нәтижесінде  оқушылардың  шығармашылығы  ұштаса  түседі.  Міне  соның 
дәлелі.
  
Қазақстан
 
Есен Дарина
Қазақстан –
 
туған жерім,
 
Жайнай бер саяңа ап.
 
Ертең ер жетіп өсемін мен,
 
Туыңды ұстап жайраңдап!
 
Биік
-
биік тауларың,
 
Терең
-
терең көлдерің.
 
Осы тауға, осы көлге мен қарап,
 
Қызығыңды еркін
 
көріп келемін.
 
Туған жер
 
Есен Дарина 
 
О, туған жер, менің туған анамсың!
 
О, туған жер, менің сонау бабамсың!
 
Адалдықты берген ақ жүректі ағамсың!
 
Ақындықты берген маған қасиетті 
даламсың!
 
О, туған жер, менің өшпес жарығым,
 
Қадір тұтар қасиетті алыбым.
 
Арнадым саған осы өлең шұмағын,
 
Қабыл алсаң өлеңімді разымын. 
 
Дарқан далам
 
Есен Дарина
 
Табиғаты керемет дарқан далам!
 
Сенде туып, өсірген ата
-
анам.
 
Бұлағыңның суын мен бір ұрттасам,
 
Бақтағы жемістерді бір татсам,
 
Жылы леб, самалыңа салқындасам,
 
Көлдеріңде шомылып, рахаттансам,
 
Шіркін
-
ай, сайраңдап, сергіп қалам!
 
Табиғаты керемет дарқан далам!
 
Мен де осы өмірдегі сенің балаң.
 
Туып
-
өстім өзіңнің құшағында,
 
Құшағында туып өскен ата
-
бабам.
 
Табиғаты керемет дарқан далам!
 
Гүлдепті раушан менен адыраспан.
 
Құстар
 
көк аспанда самғап ұшқан,
 
Қыран құс бүркітпенен қиқылдасқан.
 
Лашын, суықторғай, бозторғайлар,
 
Балапанға жем іздеп шиқылдасқан. 
 

44 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
Пайдаланған әдебиеттер:
 
1. 
Abai. Zwanzig Gedichte («Двадцать стихотворений». /Под ред. Г. Бельгера) ‒ Koln: Onelverlag, 2007.
 
2. 
Абай Кұнанбайұлы. Толық жинақ. ‒ Кызыл
-
Орда, 1933.
 
3. 
Құнанбаев А. Шығармаларының толық жинағы (2 томдық)
 
‒ Алматы, 2002.
 
4. 
Жансүгipoв І. Шыгармалар, т. 1
-
4. ‒ Алматы, 1960
-63.  
5. 
Каратаев М. Ілияс Жансүгipoв. ‒ Алматы, 1962.
 
 
 
Алла Бугаева, Шолпан
 
Дауренбекова
 
(Талдыкорган, Казахстан)
 
 
МОНИТОРИНГ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ ТЕРРИТОРИИ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН
 
 
На  сегодняшний  день  человечество  оказалось  в  условиях  обострения  экологического  кризиса,  в 
преодолении которого все большее значение приобретают экологическое образование и воспитание.
 
На  территории  суверенной  Республики  Казахстан
 
имеются
 
регионы  официально  признанные  зонами 
экологического  бедствия  и  провинции  с  опасным  уровнем  химического  или  радиационного  загрязнения.  Многие 
тысячи людей, потерявших и теряющих здоровье, безвременно уходящих из жизни.  В Казахстане очень  уязвимая 
природная среда. Территорию республики в основном составляют горы,
 
степи, полупустыни и пустыни. Существуют 
уникальные внутриконтинентальные моря и озера, такие, как Каспий, Арал, Балхаш, Зайсан, Алаколь.
 
В результате 
антропогенных  нагрузок  практически  на  всей  территории  Казахстана  нарушена  естественная  способность 
природной  среды  обеспечивать  будущее  экономическое  и  социальное  развитие  страны.  Экстенсивное  развитие 
сельскохозяйственного  производства  оставило  след  в  виде  деградации  земель  и  оскудения  ландшафтов,  более 
60% территории страны подвержено жесточайшему опустыниванию, что приводит к уменьшению плодородия почв 
и,  как  следствие,  к  сокращению  продуктивности  животноводства  и  растениеводства.
 
За  40  лет  эксплуатации 
целинных и залежных земель в результате ветровой и водной эрозии утрачено 1,2 млрд. тонн гумуса
. 
Интенсивное 
и нерациональное развитие орошаемого земледелия, а также зарегулирование стока в условиях аридного климата 
привело  к  дефициту  воды  в  бассейнах  малых  и  крупных  рек  южного  региона,  таких  как  Или,  Сырдарья  и  др
. 
На 
глазах  одного  поколения  почти  в  два  раза  сократилась  площадь  Аральского  моря
. 
Аналогичная  судьба  ожидает 
озеро Балхаш. При потребности республики в воде в 100 км3 в
 
год существующая обеспеченность составляет 34,6 
км3. По водообеспеченности на душу населения Казахстан занимает последнее место среди стран CНГ.[1]
 
Ежегодно  в  поверхностные  водоемы  республики  сбрасывается  более  200  млн.  м3  загрязненных  сточных 
вод
. 
Выявлено  более  3  тыс.  очагов  загрязнения  подземных  вод,  площади  которых  составляют  от  нескольких  до 
сотен квадратных километров. 
 
Большинство  предприятий  перерабатывающего  и  энергетического  комплексов  имеет  несовершенную 
технологию, морально и физически изношенные основные производственные фонды, что способствует увеличению 
количества вредных выбросов.
 
В атмосферу ежегодно поступает
 
около 6 млн. т загрязнений (50%
- 
теплоэнергетика, 
20%-
черная  металлургия,  13%  –
 
цветная  металлургия,  4%  –
 
химия  и  нефтехимия)
. 
Большинство  зон  высокого 
загрязнения атмосферного воздуха совпадает с местами концентрированного расселения людей. В Карагандинской 
и  Павлодарской  областях  на  каждого  жителя  приходится  соответственно  10,5  и  7,7  т  вредных  выбросов.
 
В 
результате  деятельности  предприятий  горно
-
металлургического  комплекса  на  территории  Казахстана
 
скопилось 
более 20 млрд.т промышленных отходов при ежегодном поступлении около 1 млрд. т, в том числе 230 миллионов 
тонн  радиоактивных
. 
95%  от  общего  объема  добываемой  руды  попадает  в  отходы,  зачастую  чрезвычайно 
токсичные  и  размещенные  в  неприспособленных  для  хранения  местах.  Имеющаяся  статистика  отмечает  рост 
токсичных отходов.
 
За последние четыре года их ежегодное образование возросло с 92 до 150 миллионов тонн или 
возросло  в  1,6  раза.  Они  сосредоточены  преимущественно  в  Карагандинской  –
 
29,4%,  Восточно
-
Казахстанской  –
 
25,7%,  Костанайской  –
 
17%  и  Павлодарской  –
 
14,6%  областях.  Тяжелыми  металлами  и  нефтепродуктами 
загрязнены  также  земли  Кызылординской,  Атырауской  и  Западно
-
Казахстанской  областей.  Здесь  объемы 
брошенных  и  захороненных  буровых  шлаков,  замазученных  и  низкорадиоактивных  вод,  площади  нарушенных 
земель трудно поддаются оценке.[2]
 
Экологическая  катастрофа  грозит  Актау  и  Каспийскому  морю.  Заводы  промышленного  гиганта 
Прикаспийского горно
-
металлургического комбината (ПГМК) сбрасывали сточные воды в котловину расположенную 
всего в нескольких километрах от города Актау, где образовалось искусственное
 
озеро Кошкар
-
Ата
. 
Эти заводы в 
основном  занимались  обогащением  урана.  Со  временем  в  водоеме  Кошкар
-
Ата  скопились  практически  все 
элементы таблицы Менделеева
, 
в
 
том числе радиоактивные и токсичные.
 
Озеро Кошкар
-
Ата и Каспийское море отделяет друг от друга  узкая береговая  полоса, длиной не более 8 
км, поэтому возникла опасность загрязнения Каспия водами хвостохранилища
 
Кошкар
-
Ата.
 
Кроме  загрязнения  Каспия  появилась  опасность  загрязнения  подземных  вод  месторождения  технической 
воды Куюлус, откуда Мангышлакский атомный энергокомбинат /МАЭК/ берет часть воды для Актау.
  
Но  помимо  загрязнения  токсичными  и  радиоактивными  веществами  грунтовых  вод,  имеется  еще  одна 
проблема,  связанная  с  хвостохранилищем
 
Кошкар
-
Ата.  В  данный  момент  озеро  пересыхает,  потому  что  заводы 
бывшего  ПГМК  простаивают  и  не  сбрасывают  воду.  На  высохших  берегах  озера  образуется  токсичная  пыль, 
которую ветер разносит по округе.
 
Перед экологами Мангистау стоит непростая проблема. Если поддерживать в озере прежний уровень воды, 
то может произойти сброс токсичных отходов в Каспий. Если дать озеру высохнуть, то пылью будут заражены все 
земли и пастбища вокруг Актау и поселка Акшукур.
 
Постоянно  растущие  объемы  отходов  промышленного  производсива  формируют  новые  техногенные 
ландшафты, с ростом высоты отвалы и терриконы становятся источниками интенсивного пылеобразования.
 
Второе  место  по  объемам  отходов  производства  после  горнодобывающей  промышленности  занимают 
металлургическая  промышленность  и  энергетика.
 
Более  1,5  миллиарда  тонн  отходов  накоплено  только  в 
золоотвалах
 
Экибастузской  ГРЭС  Павлодарской  области.  Под  угрозой  прорыва  в  реку  Иртыш  находится 
золохранилище
 
Согринской  ГРЭС.Свыше  350  полигонов  хранения  отходов  создали  крупнейшие  корпорации  ОАО 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
45 
 
 
"Испаткармет" и "Казахмыс" в Карагандинской области. Многолетние отходы Балхашского горно
-
металлургического 
комбината привели к загрязнению побережья и самих вод озера Балхаш.
 [3] 
Печально известна своими донными отложениями металлической ртути река Нура. В течение 20 лет в нее 
сбрасываются сточные воды производственного объединения "Карбид" и других заводов города Темиртау, а также 
зола Карагандинской ГРЭС
-
1. Зола абсорбировала из сточных вод ртуть и сегодня на протяжении 25 км в русле и 
пойме реки Нуры образовались иловые отложения, где содержится ртуть. В результате поставлена под угрозу вся 
система  озер  Коргалжинского  государственного  заповедника,  единственным  питающим  водостоком  которого  она 
является.
 
Нефтяная  и  газовая  промышленность  занимает  первое  место  среди  отраслей  промышленности  по 
объемам инвестиций. Несмотря на это, в основных районах нефтегазодобычи и нефтепереработки –
 
Атырауской и 
Мангистауской областях –
 
работы проводятся с применением отсталых технологий, устаревшего оборудования, что 
приводит  к  авариям  и  утечкам  нефти.  В  результате  чего
 
общая  площадь  нефтяного  загрязнения  в  Западном 
Казахстане составляет 194 тыс. га, а объем разлитой нефти –
 
более 5 млн. т
. 
Практика сжигания попутного газа в факелах также наносит значительный экологический и экономический 
ущерб
. 
Повышенный  тепловой  фон  и  подкисление  компонентов  окружающей  среды  вокруг  месторождений  при 
сгорании  газа  оказывают  негативное  влияние  на  почву,  растительность,  животный  мир  прилегающих  к  нефтяным 
комплексам  районов,  внося  свой  "вклад"  в  увеличение  парникового  эффекта.
 
Безвозвратные  потери  газа 
составляют  более  740  млн.  м3  в  год
. 
Отмечена  зависимость  повышенной  заболеваемости  населения  в  зоне 
Тенгизского  нефтегазового  месторождения  (более  чем  в  6  раз  выше  областных  показателей)  от  загрязнения 
атмосферного воздуха диоксидами серы и азота.
 
Сегодня  остро  стоит  вопрос  с  отходами  производства  на  нефтепромыслах.  С  ростом  добычи  нефти
 
появилась новая  проблема –
 
накопление больших объемов серы. Например, только на месторождении Тенгиз ее 
накоплено уже более 7 миллионов тонн
. 
Оценка воздействия этой серы на окружающую среду еще не проводилась, 
только сегодня начата работа по переработке серы в гранулы для последующей продажи за рубеж.[4]
 
В  результате  повышения  уровня  Каспия  оказались  затопленными  более  200  скважин  и  месторождений 
нефти,  в  том  числе  крупнейших  –
 
Каламкас  и  Каражанбас,  что  является  угрозой  не  только  биологическому 
разнообразию  (в  Каспии  сосредоточено  90%  мировых  запасов  осетровых  рыб,  большое  количество  видов 
орнитофауны,  эндемик  –
 
каспийский  тюлень),  но  и  всей  экосистеме  Каспийского  моря.
 
За  последние  10  лет  улов 
промысловых рыб сократился в 10 раз
. 
Огромные территории Казахстана пострадали от деятельности военных полигонов и запусков космической 
техники.  За  период  между  1949  и  1991  годами  на  Семипалатинском  испытательном  ядерном  полигоне  было 
проведено 470 ядерных взрывов. Невозможно точно подсчитать число погибших; количество облученных достигло 
полумиллиона  человек.
 
На  территории  бывшего  Семипалатинского  ядерного  полигона  около  2  млн.  га 
сельскохозяйственных угодий подвержено радиоактивному заражению
. 
Аральский  и  Семипалатинский  регионы  объявлены  зонами  экологического  бедствия,  где  произошли 
разрушение  естественных  экологических  систем,  деградация  флоры  и  фауны  и  вследствие  неблагополучной 
экологической  обстановки  нанесен  существенный  вред  здоровью  населения.  Зоны  экологического  бедствия 
представляют собой реальную угрозу внутренней безопасности страны.
 
В  настоящее  время  в  районах,  прилегающих  к  бывшему  Семипалатинскому  полигону  (85  населенных 
пунктов  с  численностью  населения  71,9  тыс.  человек),  отмечается  высокий  уровень  онкологической 
заболеваемости  и  смертности  населения,
 
болезней  системы  кровообращения,  пороков  развития  среди 
новорожденных и эффектов преждевременного старения.
 
В  зоне  экологического  бедствия  Приаралья  (178  населенных  пунктов  с  населением  186,3  тыс.  человек) 
наблюдается  высокий  уровень  желудочно
-
кишечных  заболеваний  и  анемии,  особенно  среди  женщин  и  детей, 
детской смертности и врожденной патологии.
 
В  настоящее  время  на  территории  Республики  Казахстан
 
функционируют  четыре  военно
-
испытательных 
полигона  и  комплекс  "Байконур"
. 
Реальную  экологическую  угрозу  представляют  упавшие  и  падающие  на  землю 
фрагменты ракет, разливы высокотоксичного топлива и другие факторы, оказывающие негативное воздействие на 
окружающую среду и проживающее в непосредственной близости население. Пуски ракет
-
носителей с космодрома 
"Байконур" обеспечены наличием
 
районов падения отделяющихся частей общей площадью 12,24 млн. гектаров
.[5] 
В  этих  условиях  оценка  состояния  окружающей  среды  занимает  важное  положение  в  решении  проблемы 
предотвращения  и  ликвидации  техногенного  воздействия  в  местах  производства,  испытаний,  хранения  и 
эксплуатации  космических  средств,  военной  техники  и  военных  объектов,  а  также  в  местах  размещения 
промышленных  организаций,  дислокации  воинских  частей  и  соединений,  осуществляющих  ракетно
-
космическую 
деятельность.
 
В  настоящее  время  проводятся  научно
-
исследовательские  работы  по  бюджетной  программе 
"Мониторинг  экологического  состояния  участков  территории  Республики  Казахстан,  подверженных  ракетно
-
космической деятельности". Также в рамках Программы развития ресурсной базы минерально
-
сырьевого комплекса 
страны на 2003
-
2010 годы, утвержденной постановлением Правительства Республики Казахстан от 29 декабря 2002 
года  N  1449,  начаты  комплексные  гидрогеологические  и  геоэкологические  исследования  территорий  военно
-
испытательных  полигонов.  Поскольку  в  решении  ряда  задач  космическим  средствам  нет  альтернативы,  то 
снижение  воздействия  ракетно
-
космической  деятельности  на  окружающую  среду  и  здоровье  населения, 
обеспечение  экологической  безопасности  ракетно
-
космических  комплексов  приобретают
 
все  большую 
актуальность.  Интенсивное  загрязнение  воздуха,  воды  и  почв,  деградация  животного  и  растительного  мира, 
истощение  природных  ресурсов  привели  к  разрушению  экосистем,  опустыниванию  и  значительным  потерям 
биологического  и  ландшафтного  разнообразия,  росту  заболеваемости  и  смертности  населения.  Следствием 
подобных изменений является снижение качества жизни населения и неустойчивое развитие республики. В то же 
время  остаются  самыми  низкими  среди  стран  Евразии  государственные  расходы  на  охрану  окружающей  среды. 
Они составляют не более 0,5 долл. США в год на одного человека.[6]
 
 
Литература:
 
1. 
Панин М.С. Экология Казахстана. Семипалатинск, 2005.
 
2. 
Абишев Д. Материальное обеспечение: Экологически чистая вода
- 
главный фактор здоровья. Поиск, 2000.
 
3.  3.
Питьевая вода становится все опаснее: Экология и мы. Экономика и право Казахстана . 2000.
 
4. 
Тюлеубеков С. Правовые проблемы доступа к экологической информации. –
 
Фемида. 2007.
 

46 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
Інна Дітяшова 
 
(Черкаси, Україна)
 
 
МЕДИКО
-
ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПАЛІНОІНДИКАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
 
 
Паліноіндикація
 
належить  до  сучасних  методів  фітоіндикації
 
стану  природних  та  антропогенно  змінених 
екосистем  за  участю  деревних  чи  трав’янистих  форм  рослинності  на  основі  аналізу  якісних  показників  пилкових 
зерен.  Як  складова  інтегрального  контролю,  паліноіндикація  доцільна  при  виявленні  стану  промислового, 
урбанізованого, рекреаційного чи природного середовища.
 
Паліоіндикаційний метод оцінки  якості навколишнього середовища включає в себе два взаємодоповнюючі 
аспекти  –
 
екологічний  та  медичний.  Досліджуючи  морфологічні  зміни  пилку,  ми  виявляємо  тератоморфні  зерна, 
відсотковий вміст яких використовуємо для контролю за генеративною сферою рослин. Дані досліджень дають нам 
змогу оцінити екологічну ситуацію з великою достовірністю, оскільки пилкові зерна найчутливіше реагують на зміни 
концентрацій забруднюючих речовин.
 
З  медичного  боку  такі  дослідження  є  важливими  для  прогнозування  та  вчасного  попередження  сезонних 
алергій –
 
полінозів, кількість хворих на які з кожним роком зростає на 3
-
4%. Виявлення основних рослин
-
алергенів, 
дає нам змогу розробити цілеспрямовані заходи боротьби з ними.
 
Алергічне  захворювання,  викликане  пилком  рослин,  називається  полінозом.  Воно  характеризується 
гострими  запальними  процесами  слизових  оболонок,  переважно  дихальних  шляхів  та  очей.  Число  людей, 
страждаючих на це захворювання з кожним роком зростає. Діагностика може тривати декілька років, за які поліноз 
може трансформуватися в більш тяжкі захворювання.
 
В 60
-70-
хх роках  ХХ ст. стало відомо, що пилок лише невеликої кількості рослин може викликати поліноз, 
але  озеленення  урбанізованих  територій,  де  проживає  значна  кількість  населення,  підвищує  ризик  контакту  між 
такими  рослинами  та  людьми,  схильними  до  полінозів  [1].  Крім  того,  в  у  міському  атмосферному  повітрі  міститься 
велика  кількість
 
полютантів.  Забруднені  пилкові  зерна  індукують  цитотоксичні  реакції,  підвищуючи  чутливість 
слизових  оболонок  носової  порожнини  та  бронхів.  Також,  в  забрудненому  повітря  тривалість  життя  пилку 
підвищується, що робить його ще більш небезпечним для населення
 [6]. 
Сформоване  пилкове  зерно  є  чоловічим  гаметофітом  насінної  рослини.  Щоб  викликати  поліноз,  пилок 
повинен: 
 
а) належати анемофільним рослинам, які утворюють велику кількість пилку;
 
б) у випадку, якщо він не належить анемофільним рослин, він повинен продукуватися у достатньо великих 
кількостях,  які  можуть  викликати  підвищену  чутливість  організму:  для  розвитку  захворювання  людина  повинна 
вдихнути не менше 500 пилкових зерен, тобто концентрація пилку повинна бути не менше 25 зерен на 1 м
3
 
повітря;
 
в)  бути  летким  та  мати  діаметр  не  більше  35  мкм:  занадто  великі  пилкові  зерна  не  здатні  проникати  в 
дихальні шляхи людини;
 
г) належати широко поширеним в зоні рослинам;
 
д)  мати  виражені  алергічні  властивості.  Свіжий  пилок  дуже  активний:  потрапляючи  на  слизові  оболонки 
організму,  пилкове  зерно  набухає,  його  оболонка  лопається,  а  вміст  виливається  і  всмоктується  в  кров  та  лімфу, 
викликаючи відповідне подразнення.
 
Враховуючи  те,  що  полінози  викликають  близько  700  видів  рослин,  було  запропоновано  декілька 
скорочених схем для виявлення їх за структурою пилкового зерна. Серед них такі ознаки (за Д. Шарпеном): розмір (в 
мікронах), деталі будови екзини, товщина інтини та інші [1].
 
Серед злакових трав найбільшу подразнюючу дію мають тимофіївка лучна, вівсяниця лучна, пирій повзучий, 
тонконіг  луговий;  серед  культурних  злакових  –
 
пшениця,  овес,  кукурудза.  З  бур’янів,  які  можна  зустріти  в  місті  –
 
амброзія  (декілька  видів),  подорожник  середній,  кропива  дводомна.  Серед  дерев  та  чагарників  алергологи 
найчастіше виділяють березу бородавчату, вільху сіру, тополю пірамідальну, ясен звичайний та дуб черешчатий [3].
 
Полінози є класичним прикладом алергічних захворювань, в основі яких лежать переважно хімергічні реакції 
невідкладного типу. Невідкладного тому, що після повторного контакту організму з алергеном реакція розвивається 
за декілька хвилин (рідше –
 
година). Хімергічні тому, що реакція алергену та антитіла відбувається в основному в 
рідинах тіла –
 
крові, лімфі тощо [1].
 
Важливу  роль  у  розвитку  полінозів  відіграє  спадковість.  Алергічні  захворювання  проявляються  атопією, 
тобто  схильністю  до  синтезу  специфічних 
lgE-
антитіл,  що  зустрічається  у  30
-
40%  населення  розвинених  країн  [5]. 
Одна частина молекули імуноглобуліна Е виконує ефекторну функцію розпізнавання антигенів (ця функція полягає в 
фіксації на клітинах і базофілах та активації цих клітин при взаємодії антитіл з алергеном). 
 
У  хворих,  що  страждають  від  полінозу,  модифікована  регуляція  синтезу 
lgE
.  Вибіркова  здатність 
lgE 
фіксуватися на клітинах сполучної тканини (мастоцити, лаброцити) пояснюється присутність в мембрані цих клітин 
рецепторів для цього імуноглобуліну.
 
Взаємодія  алергена  з 
lgE 
на  поверхні  клітини  веде  до  активації  внутрішньоклітинних  ферментів,  до 
підвищення  проникності  клітинної  мембрани  для  іонів  кальцію,  що  призводить  до  дегрануляції  гістаміна  з  клітин 
сполучної тканини. Внаслідок підвищення їх проникності виникає набряк слизових оболонок, підвищується виділення 
секрету з очей та носа (також змінюється склад цього секрету). Гістамін подразнює також чутливі нервові закінчення 
слизової оболонки носа та викликає свербіж. Даний ефект розвивається всього за декілька хвилин [4]
 
В результаті проведення популяційних, сімейних та близнюкових досліджень по відбору найбільш вірогідної 
моделі  успадкування,  було  зроблено  висновок,  що  алергічні  захворювання  мають  полігенний  тип  спадковості.  На 
вірність  цієї  гіпотези  вказують  такі  факти:  невідповідність  розподілу  хворих  законам  Менделя;  висока  частота  в 
різних популяціях; клінічний поліморфізм; вікові та статеві розбіжності в популяції та ін. [5].
 
Вдихання  хімічних  речовин,  сильно  запиленого  та  загазованого  повітря,  можуть  порушувати  бар’єрні 
властивості  слизової  оболонки  верхніх  дихальних  шляхів,  тим  самим  полегшуючи  надходження  алергенів  до 
організму. Часті запальні процеси органів дихання також значно знижують захисні властивості організму. У хворих на 
полінози,  і  в  тих,  у  кого  виявлено  схильність  до  них,  виявлено  зміни  верхніх  дихальних  шляхів,  які  сприяють 
потраплянню пилку на слизові оболонки і далі –
 
в кров. 
 
У здорової людини
 
навіть висока концентрація пилку не буде викликати алергію. Це пов’язано з тим, що в 
носовому  секреті  міститься  особлива  речовина  білкового  походження,  що  гальмує  активність фактора  проникності 
пилку. 
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
47 
 
 
Ще  однією  особливістю  полінозів  є  те,  що  серед  хворих
 
переважна  більшість  працівники  розумової 
діяльності,  проживаючі  в  місті  (міські  жителі  складають  більше  85%  хворих).  Цьому  сприяють  такі  фактори,  як 
загальне  забруднення  атмосфери  промисловим  викидами,  хімічними  аоерганами  та  ін.,  які  виснажують  захисні 
властивості організму. 
 
Найхарактернішою  ознакою  пилкової  алергії  є  строга  циклічність:  загострення,  що  настає  під  час  цвітіння 
рослин, змінюється на довготривалу ремісію, коли припиняється дія алергенного фактору. Щороку клінічні симптоми 
можуть виявлятися
 
в одні й ті ж місяці і навіть дні, за винятком дуже жаркої чи холодної погоди, коли період цвітіння 
рослин порушується. Під час ремісії (якщо немає вторинної інфекції чи інших алергенів) хворі не виявляють скарг [1].
 
Найпоширенішим  клінічним  проявом  полінозу  є  ринокон’юктивальний  синдром  (зустрічається  у  50
-90% 
хворих). Симптоматика захворювання виникає раптово, в суху, вітряну погоду, більш виражена вранці, коли квітують 
рослини.  Ринокон’юктивіт  починається  гостро  –
 
ріжучий  біль  в  очах,  боязнь  світла,  свербіж  повік  та  кінчика  носа, 
куточків  очей,  слізоточивість,  часте  чхання;  ринорея  з  виділеннями  прозорого,  а  потім  жовтого  кольору  (через 
приєднання інфекцій).
 
Кон’юктивіт  може  супроводжуватися  ерозіями  роговиці  та  кератитом,  а  пилкова  ринорея  –
 
змінюватися
 
періодами  повного  закладення,  утруднення  носового  дихання  внаслідок  розвитку  риносинусита  (гайморита, 
фронтита).
 
У хворого розпухає ніс, пересихають та тріскаються губи; його турбує свербіж в порожнині носоглотки, сухий 
кашель.
 
Тяжким клінічним проявом полінозу є пилкова бронхіальна астма, яка починається з елементів прихованого 
бронхоспазму, який виникає на фоні ринокон’юктивального синдрому. Хворого починають турбувати приступи сухого 
кашлю,  з  утрудненим  видиханням.  При  фізичних  обстеженнях  в  легенях  реєструються  сухі,  розсіяни  хрипи,  що 
розглядають як стадію перед астми. З прогресуванням алергічного процесу розвивається бронхіальна астма різної 
ступені тяжкосості, навіть гострої, важної форми.
 
Окрім респіраторних форм, поліноз може проявлятися враженням  шкіри та підшкірної основи: кропивниця, 
набряк Квінке, контактний атопічний дерматит, екзема.
 
Як при шкірних, так і при респіраторних формах у хворих спостерігається пилковий синдром: головний біль, 
апатія, анорексія, зміни настрою, субфертильна температура, порушення сну, пітливість [5].
 
Основними  профілактичними  заходами  полінозів  є:  елімінація  алергену,  своєчасне  виявлення  чутливості 
алергічною  діагностикою  та  проведення  курсів  передсезонної  специфічної  имунотерапії  пилковими  алергени  під 
наглядом  лікаря
-
алерголога  [4].  Хворим  на  полінози  слід  приділяти  увагу  загальному  стану  здоров’я,  особливо 
верхній дихальним шляхами, берегтися гострих респіраторних захворювань. Велику роль у профілактиці алергічних 
захворювань відіграє правильне фізичне виховання та загартовування організму [1].
 
Важливим профілактичним засобом є знищення головних та найбільш небезпечних джерел пилку  –
 
різних 
бур’янів (полин, амброзія) в межах міста. Навіть це значно знижує концентрацію пилку в повітрі.
 
В  якості  заходів,  які  полегшують  перебіг  пилкової  бронхіальної  астми,  рекомендується  уникати 
переохолодження,  фізичних  перенавантажень,  не  вживати  холодні  напої,  морозиво;  частіше  бувати  на  свіжому 
повітрі в будь
-
яку пору року.
 
Оскільки  різні  алергени  можуть  міститися  і  в  пилу  жилого  приміщення,  необхідно  створити  умови,  які  б 
виключили можливість утворення і накопичення пилу, або мінімізувати це. Необхідно позбавитися від м’якої мебелі, 
килимів, які можуть стати місцем скупчення пилу. Обробка речей пилосом, регулярне вологе прибирання та постійне 
провітрювання –
 
це основні заході, спрямовані на зменшення накопичення пилу в приміщенні.
 
Необхідно  притримуватися  деяких  дієтичних  обмежень,  за  винятком  тих  продуктів,  овочем  та  фруктів,  які 
можуть  викликати  перехресні  алргічні  реакції.  Протипоказано  приймати  фітопрепарати  (настроянки,  відвари, 
таблетки тощо), особливо в період загострення [4].
 
Кращими  для  споживання  вважаються  продукти,  що  володіють  здатністю  змінювати  кислотно
-
лужний 
показних  в  лужну  сторону  (білки,  жири  та  вуглеводи  в  чистому  вигляді  –
 
закисляючі  продукти,  фрукти  та  овочі  –
 
вилуговуючи) [1].
 

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: