Закону України «Про освіту»
жүктеу/скачать 33 Kb.
|
Зубкова
|
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ Юлія Зубкова Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор Т.О. Довженко Відповідно до положень Закону України «Про освіту» та Концепції нової української школи українське суспільство активно почало запроваджувати інклюзивні форми навчання. Усе більше шкіл залучають до активного навчання з однолітками дітей з особливими освітніми потребами. Так, у звичайному класі початкової школи можна навчати дітей з різноманітними порушеннями зору, слуху, опорно-рухової системи, які, за умови належного педагогічного супроводу, цілком здатні опанувати шкільну програму. Серед дітей з порушеннями психофізичного розвитку значну групу складають діти з порушеннями слуху. Дитина, яка має важкі порушення слухового аналізатора, не має змоги самостійно навчитись розмовляти, тобто оволодіти звуковою стороною мовлення, оскільки вона не чітко сприймає звукове мовлення, не має можливості отримати слухові зразки. Вона не контролю свою вимову, внаслідок чого виникає спотворене мовлення, іноді усне мовлення не розвивається взагалі. Уce це негативно відображається на оволодіння всією складною системою мовлення, що не лише обмежує можливості дитини в навчанні і пізнанні оточуючого світу, але й має негативний вплив на весь психічний розвиток особистості, затримуючи або спотворюючи його, оскільки мовлення є знаковою системою і виступає важливим засобом кодування і декодування інформації. Глибокі порушення слуху тягнуть за собою німоту і можуть призвести до соціальної ізоляції дітей, оскільки їхня спільна діяльність з нормально чуючими дітьми є досить обмеженою. Це часто призводить до виникнення у них порушень емоційно-вольової сфери у вигляді агресивності, проявів явищ негативізму, егоїзму, егоцентризму, або навпаки — загальмованості, апатичності, безініціативності. Як вітчизняна, так і закордонна статистика показує, що кількість людей з порушеннями слухової функції постійно збільшується. Підвищується відсоток осіб з порушеннями слуху B групі населення після 50 років. Проведені масові дослідження в різних країнах показали, що приблизно від 4% до 6% всього населення земної кулі мають проблеми, що утруднюють соціальне спілкування. При цьому біля 2% населення мають двосторонню тяжку туговухість і сприймають розмовне мовлення на відстані до 3 м, а 4% страждають на виразну односторонню туговухість. Навчання та виховання осіб з порушеннями слуху є в центрі уваги сурдопедагогіки. Сурдопедагогіка (від лат. surdus глухий) — педагогічна наука, яка вивчає особливості розвитку, навчання і виховання осіб з порушеннями слухової функції. Предметом сурдопедагогіки є процеси розвитку, навчання і виховання осіб з порушеннями слухової функції у різні вікові періоди. Учителю початкової школи необхідно формувати вміння організації інклюзивного середовища для навчання таких дітей. жүктеу/скачать 33 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|