Оптика сессия жауаптары! 1-деңгей



бет25/43
Дата27.10.2022
өлшемі1.29 Mb.
#45641
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43
62.Кирхгоф заңы. Курделі параллель-тізбектей жалганган тізбектерді Киргхофтын екі заны деп аталатын ережелерді пайдаланып окып уйренуге болады. Бул ереже тізбектін ар тармагындагы ток куші мен кернеуді аныктауга комектеседі.
Киргхофтын бірінші заны-туракты ток отетін тізбектін кез-келген болігіндегі, осы болікке келген токтардын алгебралык косындысы одан шыккан токтардын алгебралык косындысына тең.
Кирхгофтын екінші заны-откізгіштердін тармакталган тізбегінін кез-келген туйык контурындагы кернеудін тусуінін алгебралык косындысы осы контурдагы электр козгаушы куштердін (ЭКК) алгебралык косындысына тен.

64.Абсолют қара дене. Абсолют кара дене — озіне тускен сауле агынын онын спектрлік қурамы мен температурасына карамай толык жутатын дене. Абсолют кара дененін сауле жуткыштык коэффициенті 1-ге тен. Ал сауле шыгаргыштык кабілеті, онын температурасы мен толкын жиілігіне байланысты аныкталады. Табигатта озіне тускен сауле агынын тугелдей жутатын (спектрлік қурамына карамай) дене кездеспейді. Озінін оптикалык касиеті жагынан Абсолют кара денеге тым жакындайтындар кара куйе, кара баркыт жане карайтылган платина болып есептеледі. Олар жарык агынынын корінетін болігін тугелдей дерлік ( 99 %) сініріп алады. Физикада Абсолют Кара Дененін моделі ретінде сырткы беті сауле агынын откізбейтін, ал ішкі беті озіне тускен сауленін біраз болігін сініріп алатын кішкене тесігі бар куыс дене алынады. Мундай куыс денеге енген сауле онын ішкі жагына сан рет шагылып, сыртка шыкпай тугелдей дерлік калып кояды. Абсолют кара дене гылым мен техникада жарык эталоны ретінде колданылады.

65.Стефан-Больцман және Виннің ығысу заңы.
1879 жылы австриялык физик И.Стефан тажірибелердін натижелерін зерделей отырып,ал 1884 жылы А.Больцман теориялык зерттеуге термодинамикалык тасілді колдана отырып, мынаны тагайындады: абсолют кара дененін интегралдык энергетикалык жаркырауы абсолют температуранын тортінші дарежесіне тура пропорционал:

Бул - Стефан–Больцман заны. Мунда  Стефан-Больцман турактысы деп аталады.
Неміс физигі Винн абсолют кара дененін саулелену кабілетінін максимумы сайкес келетін жиіліктін температурага тауелділігін тагайындайды:

Абсолют кара дененін энергетикалык жаркырауынын спектрлік тыгыздыгынын максимумына сайкес келетін жиілік дененін абсолют температурасына тура пропорционал. Адетте, Винн занын жиілік емес, толкын узындыгына аркылы мына турде жазады:

мундагы Винн турактысы деп аталады.



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   43




©emirsaba.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет