Оптика сессия жауаптары! 1-деңгей


жылы А.Физо бірінші болып зертханалык жагдайда жарык жылдамдыгын аныктады



бет34/43
Дата27.10.2022
өлшемі1.29 Mb.
#45641
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   43
1849 жылы А.Физо бірінші болып зертханалык жагдайда жарык жылдамдыгын аныктады. Онын адісі тісті донгалак адісі деп аталды. Онын адісіне тан ерекшелігі жарык агынынын (тісті донгалактын) туракты узілуі аркылы жузеге асырылатын сигналдын басталу жане кайтарылу саттерін автоматты турде тіркеу болып табылады.
Тажірибе Галилео Галилей карапайымдылыгымен тамаша болды. Галым карапайым импровизацияланган қуралдармен каруланган жарык жылдамдыгын олшеу ушін эксперимент жургізді. Бір-бірінен улкен жане белгілі кашыктыкта, артурлі тобелерде, Галилео мен онын комекшісі жарыктандырылган шамдармен турды.
Жарык жылдамдыгын аныктаудагы алгашкы сатті жане танкаларлык дал тажірибе дат астрономынын тажірибесі болды. Олаф Ромер... Ремер жарык жылдамдыгын олшеудін астрономиялык адісін колданды. 1676 жылы ол телескоп аркылы Юпитердін серігі Ио бакыланып, Жер Юпитерден алыстаган сайын спутниктін тутылуынын басталуы озгеретінін аныктады. 
Ремер мен Брэдлидін тажірибесінін натижесіне сол кездегі гылыми алем сенімсіздікпен карады. Дегенмен, Брэдлидін натижесі 1849 жылга дейін жуз жылдан астам уакыт ішінде ен дал болды. Сол жылы француз галымы Арман Физо жарык жылдамдыгын аспан денелерін бакыламай, айналмалы ысырма адісімен олшеген, бірак мунда шын манінде, Галилейден кейін жарык жылдамдыгын олшеуге арналган бірінші зертханалык адіс болды.
89.Сызықты емес оптика негіздері.
Сызыкты емес оптика – физикалык оптиканын куатты сауле шогынын катты денелерде, суйыктыктар мен газдарда таралуын жане онын сол заттармен асерлесуін зерттейтін саласы. Лазердін шыгуына байланысты оптикада куаты 10^9 – 10^11 Вт-rа дейін жететін когерентті сауле коздерін алуга мумкіндік жасалды. Куатты жарык орісінде жана оптикалык эффектілер пайда болады, сондай-ак кейбір белгілі кубылыстардын сипаттамалары да елеулі турде озгереді (мысалы, сыну корсеткіші, жутылу коэффициенті т.б.) Мундай кубылыстардын барлыгына тан ерекшелік – олардын оту сипатынын жарык каркындылыгына тауелділігі. 



Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   43




©emirsaba.org 2022
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет