Практический курс казахско го язы ка для экономических специальностей



жүктеу 6.65 Mb.
Pdf просмотр
бет5/13
Дата15.03.2017
өлшемі6.65 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
. '- .У - '-  ' 

  : /
киын  шығар.
Сеуле: Иэ,  біргеЪн бір жыл оқыған достарыміиен  қоіитасу оңай  tu è c

 
Наташа:  ДобтарыН көгі  шығар? 

'

:
Сэѵле:  Жолдастарым,  расында,  кѳп.  Олардьщ  іш інде  жан  йосым 
дейтін  екі  кыз  Ê»ap  -   Нүргүл  мен  Аня.  Біз  бала  кезімізден  бірге  ѳстік, 
к ә р ш і  
т ұ р д ы қ .  
Б а л а б а қ ш а д а н  
к е и ш  
б ә р і м і з  
б і р  
с ь і н ь і п т а   ' о қ й т ы н  
б о л д ь щ .   А л   с е н і ң

Н а т а ш а ,   с е н і м д і   д о с ы ң   б а р   м а ?  

.




 
Наташа:  Бар.  Онымен  біз  биыл  ғана  таныстык.  Бір  топта  оқимыз. 
Оның  аты 

  Марина.  Біз  Марина  екеуіміз  кұрдаспыз.  СондЎКтай: бір 
б і р і м і з д і   ж а қ с ы  
т ү с і н е м і з ,  
б і р г е   д и с к о т е к а ғ а ,  
т е а т р ғ а ,  
к о н ц е р т Ѵ е р г е  
б а р а м ы з .  
:リ
Сеуле:  «Марина»  деген  эдемі  ат  екен.  Ол  ѳзі  кандай?  Сен  сійяқты 
а қ қ ұ б а   с ү й к і м д і   қ ы з   ш ы ғ а р .
Наташа:  Ж оқ,  Марина  коңыр  шашты,  орта  бойлы  кыз.  Ол  аккөңіл, 
а ш ы к   м і н е з д і ,   к і с і м е н   т е з   т і л   т а б ы с а т ы н   а д а м .   Б о с   у а к ы т т а   б и л е у д і  
ж а қ с ы   к ѳ р е д і .  
广 ト
Сәуле:  Біздің Н ұргүлге  ұқсас  екен.  Н ұргүл  —

  кара то р й , ' үзын  бойлы, 
арықша  келген  кыз.  Ол  да  көңілді,  әділётті,  дасты кк^  йдай, ’ бірақ 
түрашыл,  мінезі  қызба  —  ойлағаныН  бетйё  айіьігі'  саігады.  'АА ?'к й я  
б о л с а ,   ұ с т а м д ы ,   к і ш і п е й і л ,   к ө п   с ө й л е м е й т і н   қ ы ? .
Наташа: Асқардың достары көп шығар? 
へ;


':
^^уле:  Рас,  достары  көп.  Бірақ  олардың  ішінде  ең  жақын  достары  -  
Ѵіарат  пен  Сайлау.  Қазақша  айтканда,  нағьп  ^ а н   'достары.  Марат 
Жолдастарының  ішінде  беделді  жэне  байсалды.  Ол  —  орта  бойлы, 
сҮйкімді,  достыққа  адал,  жігерлі  ж ігіт .  Қолынан  бәрі  келеді.  Қазақша
69

а й т қ а н д а , б е с   с а у с а ғ ы н а н   о н е р   т а м ғ а н ,   і с к е р л і   б а л а .   А л   С а й л а у   б о л с а  
М а р а т т а н   к і ш к е н е   т а п а л д а у ,   б і р а к   а з д а п   т о л ы к ш а   к е л г е н   ж і г і т .   О л   д а  
е ң б е к к о р ,   м е й і р і м д і ,   б а у ы р м а л .   К і ш к е н е   т е ң т е к т е у ,   б і р а к   А с к а р   м е ң  
М а р а т т а н   п ы с ы қ .   Б и ы л   ж а з д а   ү й л е н е м і н   д е п   ж ү р .   Н а т а ш а ,   с е н   ж а з д а  
б і з г е   к о н а қ қ а   к е л с е ң ,   о л а р м е н   ө з і ң   т а н ы с а с ы ң .
Н а т а ш
а :   Ө к і н і ш к е   о р а й ,   ж а з д а   к е л е   а л м а й т ы н   ш ы ғ а р м ы н .   Ѳ й т к е н і  
^ ч з д ы г ү н і  
т о б ы м ы з б е н  
б і р г е  
Б а я н а у ы л д а ғ ы  
Ж а с ы б а й ғ а  
с а я х а т қ а  
ШЫҚпчқпьіЗ.
С ө з д і к
айырмашылық — раліица,отличие 
ак күба -  белокурый 
ақкөңіл -  добродушный 
ә д і л е т т і  

  с п р а в е д л и в ы й   ( - а я )  
б а л а б а қ ш а   - д е т с к и й   с а д  
қөңілді -  веселый 
к і ш і п е й і л   -   в е ж л и в ы й   ( - а я )  
қ а р а   т о р ы   —   б р ю н е т ,   б р ю н е т к а  
үқсас — схожий, похожий 
т ұ р а ш ы л  

  п р я м о й  
әлгінде — только что 
т а п а л д а у  
—   н и ж е ,   п о н и ж е  
н а ғ ы з  

  н а с т о я щ и й
Байсалды — серьезный 
Беделді — авторитетный 
Ж ігерлі 
-   э н е р г и ч н ы й  
С у й к і м д і   —   о б а я т е л ь н ы й  
Топьікша келген —
 полноватый 
Еңбекқор — трудолюбивый 
Жан досы -  задушевный друг 
i   е н т е к  
—   о з о р н о й  
П ы сы к -  шустрый, проворный 
м е й і р і м д і   -   д о б р ы й  
б а у ы р м а л   —   о т з ы в ч и в ы й  
а д ю і—честный,  в е р ш й  
а з д а п  

  н е м н о г о
Е с т е  
с а к т а у  
к е р е к .  
Н а д о  
з а п о м н и т ь .  
П е р е в е д и т е  
п о с л о в и ц ы  
н а  
р у с с к и й  
я з ы к .  
О т м е т ь т е  
в с т р е т и в ш и е с я  
в  
н и х  
п р и л а г а т е л ь н ы е .  
П р и в е д и т е  
н е с к о л ь к о  
п о с л о в и ц  
н а  
р у с с к о м  
я з ы к е  
о  
д р у ж б е  
и  
п е р е в е д и т е   и х   н а   к а з а х с к и й   я з ы к .
Ж
а м а н   д о с т а н   ж а к с ы   д ү ш п а н   а р т ы к .   Д о с ы   ж о к   а д а м   —   т ү з ы   ж о к   т а г а м .  
А ғ а ш   т а м ы р ы м е н ,   а д а м   д о с ы м е н   м ы к т ы .   М ы н   ж о л д а с   ж а к с ы ,   м ы н  
ж о л д а с т а н  
б і р  
д о с  
ж а к с ы .  
Д ү ш п а н  
к ү л д і р і п  
а й т а д ы ,  
д о с  
ж ы л а т ы п  
а й т а д ы .   Ж а л ғ а н   д о с т а н   ж а у   а р т ы қ . Т і с т е м   н а н н ы н   к а д і р і н   т а р ы қ қ а н д а  
( в  
н у ж д е )  
б і л е р с і ң ,  
а н ы к  
д о с т ы н  
қ а д і р і н  
з а р ы қ к а н д а  
( в  
п е ч а л и )  
б і л е р с і н .   Ж і г і т т і   д о с ы н а   қ а р а п   б а ғ а л а
О к ы ң
ы з ,   б ұ л   қ ы з ы қ .   П р о ч и т а й т е   и   п е р е в е д и т е   н а   р у с с к и й   я з ы к .
Е р т е д е   б і р   д а н ы ш п а н   к а р и я   б о л ы п т ы .   Б і р   к ү н і   к а р т к а   б і р   ж а с   ж і г і т  
к е л і п :
-
А қ с а қ а л , о с ы   м е н   қ а н д а й   ж і г і т п і н ,   с ы н а ң ы з ш ы


  д е п т і .
70

қ арТ  әуелі  ж ігіт т ін   досын  шакыртып  алып,  әр  түрлі  істермен  сынап, 
ж і г і т т і н   ө з і н   ш а к ы р а д ы .   Ж і г і т   к е л г е н   с о н

_  Шырағым,  жаксы  ж іг іт   екенсің,  адамшылығың  да,  ақьглың  да  мол 
екен, - деп

i.
-
Қалайша  олай  Лейсіз,  мені  сьгнап,  байқап  та  көрген  ж оқсы з  ғо й
? 一 
д е с е ,   к а р т   к ү л і п :
•  ^Ж ігітті  досына  қарап  бағала»  демей  ме  халық,  -  деген  екен 
(«Ѳлген казан»  кітабынан)
Имя прилагательное /с заданиями на усвоение к  лексической теме 
«М енің досымх> /
К Г М   Имя  прилагательное  (сын  есім)  —  это  часть  речи,  которая 
обозначает 
признак  предмета  и  отвечает  на  вопросы  кандай
(какой?)  и  кай?  ка йсы ?   (который?).  В  предложении  -выполняет 
ф у н к ц и и :   о п р е д е л е н и я   ( в   п о з и ц и и   п е р е д   о п р е д е л я е м ы м   с л о в о м )   и л и  
сказуемого ( в конце предложения).
Задание:
а / П о д б е р и т е  
к  
п р и в е д е н н ы м  
п р и л а г а т е л ь н ы м  
в  
к а ч е с т в е  
определяемых  слов  нужные  существительные  (әдемі  -  әдемі  кьіз). 
Г р а ф и ч е с к и  
п р и  
э т о м  
о б о з н а ч ь т е  
с и н т а к с и ч е с к у ю  
ф у н к ц и ю  
п р и л а г а т е л ь н о г о ,   п о д ч е р к н у в   в о л н и с т о й   л и н и е й ;
б /   п р и   п о м о щ и   л и ч н ы х   м е с т о и м е н и й   в   И м е н и т е л ь н о м   п а д е ж е   ( А т а у  
с е п т і к ) ,   и с п о л ь з у й т е   э т и   ж е   п р и л а г а т е л ь н ы е   в   ф у н к ц и и   с к а з у е м о г о  
(әдемі  қыз 

 сен әдемісің).  Графически обозначьте сказуемое.
Т э р т і п т і  
( д и с ц и п л и н и р о в а н н ы й ) ,  
ж а л к а у  
( л е н и в ы й ) ,  
қ ы р с ы қ  
( у п р я м ы й ) ,   к а т а л   ( с т р о г и й ) ,   м а қ т а н ш а к   ( х в а с т л и в ы й ) ,   а ң к а у ( н а и в н ы й )
В отличие  от  русского  языка,  в  казахском  прилагательное,  сочетаясь с 
с у щ е с т в и т е л ь н ы м ,   н е   и з м е н я е т с я   п о   р о д а м ,   ч и с л а м   и   п а д е ж а м ,   т .   к .   в  
казахском  языке  нет  такого  типа  связи,  ка к  согласование.  Для  того, 
чтобы  уяснить  это,  просклоняйте  словосочетания  по  падежам:  к ы з ы л  
кѳйлек -  красное платье, дарынды ж іг іт  -  одаренный  парень,  кең 
бѳлме 
— 
просторная 
ко м на та . 
Отметьте, 
изменяется 
ли 
п р и л а г а т е л ь н о е   в   к а з а х с к о м   я з ы к е .
1
. П р и л а г а т е л ь н ы е  
в  
к а з а х с к о м  
я з ы к е  
д е л я т с я  
н а  
2  
р а з р я д а :  
к а ч е с т в е н н ы е   ( с а п а л ы қ   с ы н   е с і м )   и   о т н о с и т е л ь н ы е   ( к а т ы с т ы к   с ы н  
е с і м ) .   В   в ы д е л е н и и   п р и т я ж а т е л ь н ы х   п р и  л  а г а т  е л ь н ы х   в   к а з а х с к о м  
я з ы к е  
н е т  
н е о б х о д и м о с т и ,  
т а к  
к а к  
р у с с к и м  
п р и т я ж а т е л ь н ы м
71

. п р и л а г а т е л ь н ы м  
в 
к а з а х с к о м   с о о т в е т с т в у ю т   и м е н н ы е   к о н с т р у к ц и и  
с  
Род.  падежом,  также 
о т в е ч а ю щ и е  
на  вопросы 
кім н ін ?  
н е н і ң ?  
/ ч е й ? /  
ч ь я ? / н ь е ? / ч ь и ? /  
С р а в н и :  
о т ц о в с к и й  
д о м  

ә к е м н і ң  
з а я ч и й   с л е д   —   к о я н н ь щ   і з і
2.  Качественные  прилагательные  обозначают  качество  яли  свойства 
характера  человека,  цвет,  объем  и  величину,  вкус,  а  также  форму 
предмета,  и  отличаются  от  относительных  тем,  что  имеют  степени 
с р а в н е н и я .
Задание: 
п р и в е д е н н ы е   к а ч е с т в е н н ы е   п р и л а г а т е л ь н ы е   п е р е в е д и т е   н а  
р у с с к и й  
я з ы к  
/ с о  
с л о в а р е м /  
и ,  
п о д о б р а в  
с у щ е с т в и т е л ь н ы е ,  
р а с п р е д е л и т е   п о   т а б л и ц е :
Ц в е т
О б ъ е м ,
в е л и ч и н а ,
р а з м е р
Х а р а к т е р
и л и
с в о й с т в о
В к у с
Ф о р м а
1
А щ ы ,   с а р ы ,  
ж у а с ,  
к и с ы қ ,   т а р т ы м д ы ,   ж а л п а қ ,   д ә м д і ,  
к о ң ы р ,  
к а г г ы ,  
ү з ы н ,   ы с т ы қ »   б и і к ,   т е р е ң

к ө к ,   с о п а қ ,   к і ш к е н т а й ,   к и ы н ,   ж а с ы л ,   т ү щ ы ,  
ү з а қ

ш ы д а м д ы ,   с е н г і ш

ж а ң а ,   қ ы з ы к ,   ж ұ қ а ,   б а т ы л ,   а қ ,   д о м а л а к ,   с ү л у ,  
м ә д е н и е т т і ,   ө н е г е л і ,   т и я н а к т ы ,   қ ы з ғ ы л т ,   т ү з у ,   т ә т т і ,   к ы с к і і ,ж ү м с а қ
К Г М  
К а ч е с т в е н н ы е  
п р и л а г а т е л ь н ы е  
и м е ю т  
3  
с т е п е н и  
с р а в н е н и я :  
п о л о ж и т е л ь н у ю ,   с р а в н и т е л ь н у ю   и   п р е в о с х о д н у ю .
Положительная степень (жай шырай) 
с о в п а д а е т   с   и с х о д н о й   ф о р м о й  
п р и л а г а т е л ь н о г о   и   н а з ы в а е т   к а ч е с т в о   п р е д м е т а   —   ж ы л ы   б ѳ л м е ,   а р з а н  
б а ғ а ,   қ а л ы ң   о р м а н   и   т . д .
Сравнительная  степень  (  салыстырмалы  шырай) 
— 
э т о  
ф о р м а  
п р и л а г а т е л ь н о г о ,  
о б о з н а ч а ю щ а я  
т о ,  
ч т о  
п р и з н а к  
т о г о  
и л и  
и н о г о  
п р е д м е т а  
и л и  
л и ц а  
п р и с у т с т в у е т  
в  
н е й  
в  
б о л ь ш е й  
и л и  
м е н ь ш е й  
с т е п е н и ,  
ч е м  
э т о  

 
п р и з н а к ,  
н а з в а н н ы й  
в  
и с х о д н о й  
ф о р м е .  
С р а в н и т е л ь н а я   с т е п е н ь   с о з д а е т с я   п у т е м   п р и с о е д и н е н и я   с у ф ф и к с о в   к  
и с х о д н о й   ф о р м е   п р и л а г а т е л ь н о г о :   а /   п р и л а г а т е л ь н о е   +   ( ы ) р а к   /   ( і )   р е к :  
О л   м е н е н   е к і   ж а с   ү л к е н   +   ( т . к .   о с н о в а   н а   с о г л . )   +   і   +   р е к  
О л   м е н е н   е к і   ж а с   к і ш і   +   ( т . к .   о с н о в а   н а   г л . )   +   р е к  
М ы н а   б ѳ л м е   б а с к а л а р д а н   ж ы л ы   +   р а к
б /   б о л е е   ч а с т о т н о   и с п о л ь з у е т с я   в т о р о й   с п о с о б   о б р а з о в а н и я   с р а в н и т е л ь  
н о й   с т е п е н и ,   п р и   к о т о р о м   к   п о л о ж и т е л ь н о й   с т е п е н и   п р и б а в л я ю т с я  
с у ф ф и к с ы :   - л а у / - л е у   ( п р и л а г а т е л ь н о е   о к а н ч и в а е т с я   н а   г л а с н ы й ,   р ,   й , у ) ,  
- д а у /   - д е у   ( н а   м , н , ң

з , л )

- т а у / - т е у   ( н а   г л у х о й   с о г л , )
72

себя:  Закончите  предложения,  используя  суффиксы  первого 

звания сравнительной степени:
к  …кая  Жасыбайдан  терең...  2.  Эльбрус  А қбегген  б и ік ...  3  М ы на 
\   а  баскалардан  гѳрі  қалы ң...  4.  Волга  Ертістен  ұзьтй...  5.  Б үгін 
кіТ іегіден жы лы ...  6. Ана диван мынадан ж үм са қ...
З а д а н и е :  
О б р а з у й т е  
о

 
д а н н ы х  
п р и л а г а т е л ь н ы х  
с р а в н и т е л ь н у ю  
степень 
п р и  
п о м о щ и  
с у ф ф и к с о в  
- л а у / л е у / /  
- д а у / - д е у / /  
- т а у / - т е у .  
Составьте 
с   н и м и   п р е д л о ж е н и я .
Ï  Таза

алыс,  арзан,  катты,  жақын,  суык,  күш ті,  кәрі,  ауыр,  кеш кі, 
аудандык, кысқы.
(Почёму  от  3  последних  прилагательных  невозможно  образобать 
сравнительную степень?  Запишите вывод в тетради.)
Превосходная степень (кү ш е й тп е л і  ш ы р а й ) образуется также двумя 
с п о с о б а м и :   а /   п у т е м   п о д с т а н о в к и   с л о в   с   о ц е н о ч н ы м   з н а ч е н и е м   п е р е д  
п р и л а г а т е л ь н ы м  
( а н а л и т и ч е с к и й  
с п о с о б )  
—  
е н  
б и і к  
т а у  
-  
с а м а я  
в ы с о к а я   г о р а ,   ѳ т е   ж а қ с ы   а д а м   -   о ч е н ь   х о р о ш и й   ч е л о в е к ,   т ы м   с у ы к  
бѳлме  -   чересчур,  весьма  холодная  комната;  б/  путем  неполной 
р е д у п л и к а ц и и ,   т . е . ,   п у т е м   у д в о е н и я   п е р в о г о   с л о г а   п р и л а г а т е л ь н о г о   и  
добавления соединительного — п. Например:  қара ~ ка+п-қара,  үлкен — 
ү п - ү л к е н ,   ж ы л ы   —   ж ы п - ж ы л ы   и   т . д .   В   р у с с к о м   я з ы к е   п р и в е д е н н ы м  
п р и м е р а м   с о о т в е т с т в у ю т :  
ч е р н ы й - п р е ч е р н ы й ,  
б о л ь ш о й - п р е б о л ь ш о й ,  
т е п л ы й - п р е т е п л ы й   ( с и н т е т и ч е с к и й   с п о с о б )
Проверь  себя:  Прочитайте  и  переведите  предложения.  Найдите 
прилагательные  в  превосходной  форме  и  определите  способ  их 
образования.
Адам  үшің  ең  касиетті  — ана.  Дені  сау  адам  -   табиғаттың  ең  кымбат 
ж е м і с і .   К і п - к і ш к е н т а й   б а л а   е с і к т і   а ш т ы .  
Б і з д і ң   т а р и х ,   о л   д а   к а л ы ң  
гарих,оқулығы  бірақта  жүп-жұка.ТеректіҢ'  жапыраКтары  әлі 

жап- 
жасьіл.  Ажар  -  өте  нәзік  жан.  Жануарлардьщ  ен  үлкені  —
  кит.  М ы на 
б ө л м е   т ы м   с у ы қ   е к е н

'


Качественные  прилагательные,  в  отличие  от  относительных,  Могут 
оыть 
как 
непроизводными, 
так 
и 
производными 
от 
имени 
существительных  и глаголов.
73

К   н е п р о и з в о л н ы м   ( п е р в о о б р а з н ы м )   о т н о с я т с я   т а к и е   п р и л а г а т е л ь н ы е ,  
а /   к о т о р ы е   с   с а м о г о   н а ч а л а   б ы л и   п р и л а г а т е л ь н ы м и ,   п о э т о м у   н е   и м е ю т  
с л о в о о б р а з о в а т е л ь н ы х   ф о р м а н т о в   и л и
б/  в  силу  каких-то  причин 
у т р а т и л и  
этимологические  связи  с 
п р о и з в о д н ы м   с л о в о м .   К   н и м   ч а щ е   в с е г о   о т н о с я т с я   с л о в а   д в у с л о г о в о г о  
( р е ж е   -   т р е х с л о г о в о г о )   с о с т а в а  
—   ү л к е н ,   т а р ,   с ұ л у ,   ж а м а н ,   а у ы р ,  
киын, жылы, терец

ұзыи, кьіска, тар, кеи, жас, кәрі, дұрыс, жуас, 
момын, акымак, эсем и т.д.
П р о и з в о д н ы
е   к а ч е с т в е н н ы е   п р и л а г а т е л ь н ы е   ч а щ е   в с е г о   о б р а з у ю т с я :  
а/ 
о т   а б с т р а к т н ы
х  
существительных  при  помощи  суффиксов  -лы/-лі 
(основа на  гласный,  р

й)  /  /-  ды/-ді  (  основа  на м.  н,  н,  л,  з)  //  -  ты/-ті 
(основа  на  глухой  согласный).  Например:  ѳнеге 

  лі  (образцовый), 
ѳ н е р + л і   ( и с к у с н ы й ) ,   б е л г і + л і   ( з н а ч и т е л ь н ы й ,   и з в е с т н ы й ) ,   б і л і м   +   д і  
( о б р а з о в а н н ы й ,   з н а ю щ и й ) ,   к ө ң і л + д і   ( в е с е л ы й ) ,   с а у а т + т ы   (   г р а м о т н ы й ) .  
П ри  этом  надо  помнить,  что  отрицательная  форма  у  таких 
п р и л а г а т е л ь н ы х   о б р а з у т с я   п о с р е д с т в о м   з а м е н ы   с у ф ф и к с а   н а   —   с ы з / -  
с і з : ш ы д а м д ы   ( т е р п е л и в ы й ) — ш ы д а м с ы з ,с е н і м д і   ( н а д е ж н ы й )   -   с е н і м с і з  
б/  реже  от  существительных  при  помоши  других  суффиксов  —
 
е ң б е к + қ о р ,   а й л а + к е р ,   с ѳ й л е м + п а з ,   ѳ т і р і к + ш і   ;
в /   о т   г л а г о л о в   п р и   п о м о ш
и   с у ф ф и к с о в :   - ш а к / - ш е к ,   - м а л ы / - м е л і /   ■ 
п а л ы / - п е л і ,   - а қ / - к ,   - ғ ы ш / - г і ш   и   р я д а   д р у г и х .   Н а п р и м е р :   ү р ы н + ш а к ,  
м а к т а н + ш а к ,   б о л а + ш а қ ,   к ө ш + п е л і ,   т ү с і н д і р + м е л і ,   с е н + г і ш

ө н е р + п а з ;  
г/  качественные  прилагаіельные  иногда  образуется  путем 
с л о ж е н и я  
д в у х   о с н о в .  
Например:  ақ+көңіл,  кен+пейіл,  ак  +  кұба, 
е к і ж ү з д і .
Проверь  себя: 
п р и л а г а т е л ь н ы е  
п е р е в е д и т е  
и ,  
п о д о б р а в  
к  
н и м  
с у щ е с т в и т е л ь н ы е ,   р а с п р е д е л и т е   п о   т а б л и ц е , у к а ж и т е   с у ф ф и к с ы :
Н е п р о и з в о д н ы е
О т ы м е н н ы е
п р и л а г а т е л ь н ы е
О т г л а г о л ь н ы е
п р и л а г а т е л ь н ы е
С а б ы р л ы ,   т а п к ы ш ,   т э ж і р и б е л і ,   т а н д а м а л ы ,   с а р а ң ,   ұ р ы с қ а қ , т ө б е л е с к о р ,  
қ ы з ғ а н ш а к ,  
е н ж а р ,  
е р і н ш е к ,  
б а к ы г г ы ,  
і с к е р ,  
т а р т ы м д ы ,  
е р ж ү р е к ,  
ы н т а л ы ,  
с ө з қ ұ м а р ,  
м е н м е н ш і л ,  
ж а с қ а н ш а қ ,  
ү я л ш а к ,  
н а ш а р ,  
б и і к

 
ж ұ м с а к ,  
қ о р к а қ

а ш у л а н ш а қ ,  
қ а т ы г е з ,  
б е р е к е с і з ,  
с а л к ы н

п і к і р л е с ,  
б і л і м п а з ,   п а р а с а т т ы ,   ж е м к о р

к ө г і л д і р ,   б о з ғ ы л т
К а к и е   с л о в а   н е   в о ш л и   в   к о л о н к и   ,   п о ч е м у ?
74

- Качественные  прилагательные  м огут  переходить  в  наречия,  если 
у  
к ним  задан  не от имени (определяемого слова),  а от глагола.  В 
ß0 

 сЛучае меняется вопрос -   қалай?  (к а к ?   к а к и м  образом?) 
Сравните:  Жағадан  жылы  (кандай?)жел  соғып  тұр.  А скар  мені  жылы 
(калай) карсы  алды.
З а к р е п л е н и е   л е к с и ч е с к о й
  т е м ы   «   М
е н і ц   д о с ы
м »
З а д а н и е :   и с п о л ь з у я   в о п р о с н и к ,   р а с с к а ж и т е   о   с в о е м   д р у г е   ( п о д р у г е ) :
В о п р о с н и к
К а к   з о в у т   В а ш е г о   д р у г а   ( п о д р у г у ) ?
2.  Сколько ему (ей) лет?
Чем он (она) занимается? 
. . .  
'

:
Где он (она) учится или работает? 
.
Как давно Вы дружите? 
*
С   ч е г о   н а ч а л а с ь   В а ш а   д р у ж б а ?
Б ы л о   л и   в р е м я ,   к о г д а   о н   ( о н а )   н е   п о н и м а л а   В а с ?
К а к   в ы г л я д и т   В а ш   д р у г   ( п о д р у г а ) ?
К а к и е   ч е р т ы   в   е г о   ( е е )   х а р а к т е р е   В а м   и м п о н и р у ю т ?
1 0 .   К а к и е   ч е р т ы   е г о   ( е е )   х а р а к т е р а   В а м   н е   н р а в я т с я ?
11.Что,  на  Ваш  взгляд,  он  (она)  должен  предпринять,  чтобы 
и з м е н и т ь с я   в   л у ч ш у ю   с т о р о н у ?
12.  Вы  —  занятой  человек.  Поэтому  как  часто  Вы  можете  выкроить 
в р е м я   д л я   т о г о ,   ч т о б ы   в с т р е т и т ь с я   с   д р у г о м   ( п о д р у г о й ) ?
13.  Как Вы вместе проводите свободное время?
\ и  
т а п с ы р м а с ы :  
берілген мэтінді орыс тіліне аударыңыз:
Биржалық 
келісім 
негізгі 
екі 
түрге  б ө ліне д і-ка сса лы к  жене 
мерзімдік.  М ерзім дік  келісімде  бағалы   қағаздар  немесе  тауарлар 
к е л і с і м  
ж а с а л ғ а н н а н  
к е й і н  
б і р д е н  
б е р і л е д і .  
А л  
а қ ш а  
б е л г і л і  
б і р  
мерзімнен  кейін  төленеді.  Бүл  түрге  белгілі  бір  талапты  камтамасыз 
етуге  вексель  берілетін  к е п іл д ік   индоссаменті  жатады.  Телеспот  -■ 
т е л е д и д а р   е р е к ш е л і п н е   с э й к е с   ж а с а л ғ а н ,  
ұ з а қ т ы ғ ы  
1 5 - 2 0   с е к у н д к а  
д е и ш г і  
к и н о  
н е м е с е  
м а г н и т  
ж а з б а л а р ы .  
Р а д и о с п о т - п а д и о н ы ң  
ерекшелігіне  сэйкес  жзсалған,  үзактығы  кемінде 

оқсан  секундтық 
х а б а р
8 - с а б а к
Ж
ы л   м е з г і л д е р і .   В р е м е н а   г о д а .   А у а   р а й ы .   П о г о д а
с
JJ 
^
 
------ ノ
Ш
  э т о м   з а н я т и и   В ы   у з н а е т е :
75

-
к а к   р а с с к а з а т ь   о   л ю б и м о м   в р е м е н и   г о д а ;
■ 
к а к   у з н а т ь   о   п р о г н о з е   п о г о д ы   н а   з а в т р а ;
-
как сказать,  какая погода ожидается в ближайшее время
Д и а л о г
А с к а р :   Қ а й ы р л ы   т а ң ,   Н а т а ш а !   Х а л ы ң   к а л а й ?  
-
Н а т а ш
а :   С е л е м е т с і я   б е ,   А с к а р !   Х а л ы м   ж а м а н   е м е с .   Т а н ы с ы п   к о й .   Б ү л  
- Э с е м .   О
л
《 Қ
а р ж ы   ж е н е   н е с и е »   т о б ы н д а   о к и д ы .
А с ка р :  Қыздар,  бүгін  ауа  райы  кандай  жақсы!  К у н   ашык.  Самал  жел 
соғып  тұр.  Көктем,  меніңше,  жылдын  ең  жақсы  мезгілі.  Келісесіқдер 
м е ?
Наташа:  Жоқ,  келіспеймін. 
Меніңше, 
жылдың  ен  жаксы 
мезгілі  -  
қ ы с .   Қ ы с т а   к ү н   с у ы қ   ж э н е   қ ы с қ а   б о л а д ы .   Қ а р   ж а у а д ы ,   т ү м а н   т ү с е д і .  
А у а   т а з а   б о л а д ы .
А с к а р   (к у л іп ):  Мен  білемін  ғой,  сен  қысты  неге  жақсы  көретінінді 
Ө й т к е н і  
с е н і ң   т у ғ а н  
к ү н і ң   қ ы с т а .  
О л а й  
б о л с а ,  
м е н і н  
қ а р ы н д а с ы м ,  
ж а з д ы  
ұ н а т а т ы н   б о л у   к е р е к .   Ж
а з д а   к ү н   ы с т ы қ ,   ү з а к   б о л а д ы ,   ж ы л ы  
ж а ң б ы р   ж а у а д ы
Ә с е м :   Е к е у л е р і ң д е р   д е   қ а т е л е с е с і в д е р .   М е н і ң   т у ғ а н   к ү н і м   к ө к т е м д е  
болса  да,  жылдьщ  ең  жаксы  мезгілі  — күз.  Күзде  жеміс-жидек  піседі. 
К ү н   с а л қ ы н   б о л с а   д а ,   к ү з   -  е ң   ә д е м і   ж ы л   м е з г і л і .
А с ка р :  Жарайды,  онда ербіріміз өз пікірім ізде қалайык.  Қыздар, ертең 
а у а   р а й ы   қ а н д а й   б о л а д ы   е к е н ?
Н а т а ш
а :  
Б о л ж а м  
б о й ы н ш а ,  
т а ң е р т е ң  
к ү н  
ж ы л ы ,  
к ү н д і з  
ж а ң б ы р  
ж а у а д ы .   К е ш к е   ж а к ы н   к і ш к е н е   с а л к ы н д а й д ы .   А у а н ы н   т е м п е р а т у р а с ы
5 - 7   г р а д у с   ж ы л ы   б о л а д ы .
С ѳ з д і к
А у а   р а й ы   —   п о г о д а  
Қ а т е л е с у   -   о ш и б а т ь с я  
М е н і н ш е   —   п о - м о е м у  
С у ы к   —   х о л о д н ы й ,   х о л о д н о  
Ы с т ы қ   -   ж а р к и й , ж а р к о  
Ж ы л ы   —   т е п л ы й ,   т е п л о  
Қ а р   ж а у а д ы   -   и д е т   с н е г  
Қ ы с қ а   ~   к о р о т к и й
________________
Р а б о т а   с о   с в я з н ы м   т е к с т о м :   П р о ч и т а й т е   и   п е р е в е д и т е   с о   с л о в а р е м  
т е к с т .
Ү н а т у  

Каталог: fulltext -> buuk
buuk -> Л I м а. Ақтанова алалар әдебиеті (Қазақ балалар драматургиясы мәселелері) Оқу қуралы ifb u a h t p j f б а с п а с ы астана-2011
buuk -> Г. К. Сатыбалдиева биология гылымдарының кандидаты
buuk -> Монография «Тұран-Астана»
buuk -> Микркезз алматы
buuk -> Б. Р. К,ожахметова МӘШҺҮр жүсіп
buuk -> Іллаев, Ғ. У. Уәлиев, Н. Д. Абдуллина ж л т л т л fee
buuk -> Физиологиясы
buuk -> Д. филология ғьш ы мдары ны ң кандидаты
buuk -> Әдістемесі тұрдалиева Г. Ж. Тұрдалиева бастауыш
buuk -> Мемлекеттік тілде оқымайтын


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


©emirsaba.org 2019
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет