Державний вищий навчальний заклад



Pdf көрінісі
бет17/37
Дата06.03.2017
өлшемі2,74 Mb.
#7802
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   37

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
116 
MALL  (mobile  assisted  language  learning)  is  not  only  taken  as  an  aid  for 
acquisition of language in a “piece” of time, but encourages continuous engagement 
in linguistic activities in diverse contexts. 
2.2.  Students  now  can  use  mobile  technologies  to:  −  create  and  share 
multimodal  texts;−  communicate  spontaneously  with  people  anywhere  in  the 
world; − capture language use outside the classroom; − analyze their own language 
production  and  learning  needs; −  construct  artifacts  and  share  them  with  others; − 
provide  evidence  of  progress  gathered  across  a  range  of  settings,  in  a  variety  of 
media. 
Teachers  have  always  aimed  to  make  learning  relevant  to  their  learners’ 
language  needs.  Mobile  learning  facilitates  this  by  strengthening  connections 
between  people,  and  between  the  places  where  language  is  learned  and  used. 
Research has proved that language learner’s benefit most from the type of activities 
that fit their potential learning preference. 
3.  Using  technology  to  engage  and  empower  student’s  learning  styles 
and language skills. 
Technology  able  to  address  the  modalities  of  a  large  number  of  learning 
styles  simultaneously;  in  other  words,  a  single  multimedia  program  can  cater  to 
many  learning  styles  simultaneously  because  the  software  teaches  in  auditory, 
visual, and kinesthetic media. 
The  auditory  types  of  learners  prefer  learn  by  listening  and  speaking.  They 
are  strong  in  discussions  and  verbal  responses,  teachers  can  help  students  listen  to 
the news, tell their classmates what they heard, and discuss some of the stories. The 
advantage of digitized news over radio or television news is that listeners can save it 
easily  for  later  playback.  This  will  allow  learners  to  have  study  resources  on  hand 
regardless of time and place. 
As to visual learners' preference for learning from written texts and graphics, 
movie sites on the Internet offer an interesting way to enhance learning. The movie 
sites  use  digitized  video.  Since  these  learners  are  strong  in  reading  and  writing, 
teachers can ask students to watch a preview, tell the class what they saw, transcribe 
the  dialogue,  and  watch  the  full-length  movie,  looking  for  the  preview  they  saw. 
Because the clips are from current movies, the real-world connection is very strong. 
As  they  encounter  these  news  and  movie  sites  on  the  Internet,  their  potential 
learning strategies are likely to be boosted and this might motivate learners a great 
deal. 
Recent studies found that succeed in teaching or learning languages can be 
dominated by different learning styles. Teachers should understand learning styles as 
pieces  of  a  jigsaw  puzzle.  Learner  may  be  probably  also  an  auditory,  visual, 
kinesthetic  one.  Students  benefit  most  from  a  teacher's  understanding  of  learning 
styles. 
The  most  appropriate  aspects  of  successful  development  and  improvement 
of  language  skills  are  using  CALL  (Computer-assisted  language  learning).  CALL 
can  present  language  games,  simulations,  and  problem-solving  activities,  too.  The 
CALL environment can be highly motivating for students of all learning styles. 
Learning styles can be accommodated through multimedia based activities to 
improve  different  areas  of  language  skills  as  reading,  listening,  speaking,  and 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
117 
writing. Learners should possess and use all four skills. Teaching writing skills with 
technology  helps  to  students  in  writing  activities,  to  motivate  writers  by  creating 
authentic tasks that give them a reason to endure the struggle of writing. 
Students  can  reach  both  analytic  and  global  types,  learners  who  are  strong 
working  in  groups  can  be  allowed  to  take  charge  of  certain  sections  on  their  own 
and,  at  the  same  time,  they  will  have  to  collaborate  to  produce  a  well-organized 
writing piece. When teaching reading skills, learners with an analytic learning style 
and global style can benefit from various resources in multimedia. Using multimedia 
provides  the  students  to  gather  information  through  media  that  encourages  their 
imaginations,  interests.  Multimedia  technology  refers  to  texts,  graphics,  sound, 
video,  or  a  combination,  with  links  among  them  that  let  learners  jump  from  one 
medium  to  another  and  from  one  topic  to  a  related  one.  They  allow  the  teacher  to 
bring out the learner’s background knowledge of a topic. 
Technologies (e.g., blogs, wikis, and social bookmarking) allow users to do 
more  than  just  retrieve  information  with  high  levels  of  interactivity  among  people, 
allowing them to contribute, create and modify content collaboratively, share results 
and discover new and related content through informal relationships with others. It 
keeps collaboration between learners, whether they are sitting next to each other in 
chairs  or  linked  electronically.  Collaborative  writing,  gap  filling,  whole-text 
reconstruction  and  some  competitive  word  games  lend  themselves  to  group 
interaction. It is also suggested to give them an opportunity to share their work with 
the  whole  class.  Students  can  also  be  given  tasks  to  accomplish  in  pairs  or  small 
groups  while  working  on  any  kind  of  computer  software.  This  will  benefit  global 
and kinesthetic learners who are strong in group work and laboratory project work. 
When  designing  cooperative  group  work,  teachers  should  pay  careful 
attention  to  various  aspects  of  the  work  process  and  to  the  interaction  among 
students.  For  example,  Gordon,  David  [3.Gordon,  David  «The  Digital  Classroom, 
How  Technology  is  Changing  the  Way  We  Teach  and  Learn». Harvard  Education 
Letter  (2003)]  argues,  «it  is  not  enough  to  simply  tell  students  to  work  together. 
They  must  have  a  reason  to  take  one  another’s  achievement  seriously».  He 
developed a model that focuses on external motivators that reside outside the group, 
such as rewards and individual accountability established by the teacher. His meta-
analysis  found  that  group  tasks  with  structures  promoting individual  accountability 
produce  stronger  learning  outcomes  [3.  Gordon,  David  «The  Digital  Classroom, 
How Technology is Changing the Way We Teach and Learn».  Harvard Education 
Letter (2003)]. 
Context  and  language  learning is  a  part  of  everyday  life  and  argued  that 
language is intertwined with inseparable experiences, cultural knowledge, emotions, 
and  self-identity.  Learning  a  language  is  the  process  of  appropriating  the  cultural 
resources  or  voices  of  local  communities  in  broad  social  contexts.  It  is  impossible 
for language learners to be quarantined from the «real  world» and considered as a 
set of asocial, amoral  skills to be  mastered; they are always shaped, produced, and 
consumed in relation to broader social and cultural conditions. 
Teachers  should  help  students to  explore  and  create,  to  try  something  new, 
to  make  stuff,  and  to  always  try  again. Teachers  must  also  be  able  to  design  and 
support inquiry-based lessons that meet a variety of criteria, such as illuminating key 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
118 
subject  matter  concepts,  balancing  direct  instruction  with  inquiry  opportunities, 
scaffolding  the  learning  of  individual  students  through  modeling  and  feedback, 
facilitating  learning  among  multiple  groups,  and  developing  assessments  to  guide 
the learning process. 
 
REFERENCES 
1.
 
Bos  M.C.  Experimental  study  of  productive  collaboration.  3,  P.  315 – 
426. (1937).  
2.
 
Chapelle  C.A.  Computer  applications  in  second  language  acquisition:  
Foundations for teaching, testing, and research,  Cambridge:   Cambridge University 
Press. (2001).  
3.
 
Gordon David «The Digital Classroom, How Technology is Changing the 
Way We Teach and Learn»  Harvard Education Letter. (2003). 
4.
 
Moresch  C.  Learning  &  Leading  with  Technology. Learning  &  Leading 
with Technology, 37(5), P. 20 − 23. (2010). 
5.
 
Rushby  N.  (2012)  Editorial:  An  agenda  for  mobile  learning. British 
Journal of Educational Technology 43/3, P. 355 – 356. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
119 
 
УДК 159.922.6 
Журавель Анна  
(Глухів, Україна) 
 
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОСОБИСТІСНОГО 
САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ 
 
У  статті  розкрито  специфіку  професійного  і  особистісного 
самовизначення студентів-психологів. Виокремлено ключові особистісні риси і 
якості,  необхідні  психологові  для  успішної  професійної  діяльності.  Зроблено 
акцент на важливості формування у майбутніх психологів морально-етичної 
відповідальності.  Охарактеризовано  роль  активної  навчальної  групової 
роботи, зокрема – тренінгової, у становленні психолога-професіонала. 
Ключові  слова:  студенти-психологи,  професійне  і  особистісне 
самовизначення, морально-етична відповідальність, тренінг. 
 
The  specific  of  professional  and  personality  self-determination  of  students-
psychologists  is  exposed  in  the  article;  Key  personality  internalss  necessary  to  the 
psychologist  for  successful  professional  activity  are  distinguished;  An  accent  on 
importance  of  forming  in  the  future  psychologists  of  mental  and  ethical 
responsibility  is  done;  The  role  of  active  educational  group  work  in  becoming  of 
psychologist-professional is described. 
Key  words:  students-psychologists,  professional  and  personality  self-
determination, mental and ethical responsibility, training. 
 
Питання  професійного  та  особистісного  самовизначення  студентів-
психологів  є  актуальними  в  силу  того,  що  в  сучасній  вітчизняній  психології 
праці  все  частіше  на  першому  плані  постає  професіонал,  особистість  і 
ціннісно-змістовна  сфера  якого  одночасно  визначають  результат  діяльності  і 
самі  набувають  змін  в  процесі  виконуваної  роботи.  Вибір  професії, 
усвідомлення  своєї  цінності  та  здатність  зайняти  гідне  місце  у  суспільстві 
найбільш  важливі  завдання людини, які  їй треба вирішити  у  юнацькому віці, 
оскільки  у  подальшому  від  цього  залежить  її  можливість  реалізації  себе  як  у 
сфері професійної діяльності, так і в особистісному розвитку. 
Формування  особистісного  самовизначення  особливо  важливе  при 
професійній  підготовці  практичних  психологів.  Надання  психологічної 
допомоги  іншим  людям  вимагає  від  фахівця  не  лише  оволодіння 
психологічними  знаннями,  техніками  і  прийомами  впливу,  але  й  наявності 
специфічних  якостей  особистості,  серед  яких  значне  місце  посідають 
гуманістична 
спрямованість, 
здатність 
до 
емпатії, 
рефлексивність, 
комунікабельність, професійний такт і делікатність, динамічність та гнучкість 
поведінки, емоційна стриманість, терпимість та відповідальність. Психологу у 
своїй  повсякденній  професійній  діяльності  слід  володіти  переліченими 
особистісними  якостями,  оскільки  у  професійному  Кодексі  психолога 
ПСИХОЛОГІЯ 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
120 
наголошується на його повній відповідальності за наслідки того впливу, який 
він здійснює на іншу людину. 
Отже,  особистісне  самовизначення  студентів-психологів  має  пряме 
відношення до їхнього професійного становлення і кар’єрного зростання. Тому 
центральною ланкою системи підготовки практичних психологів є особистісна 
підготовка, яка інтегрує всі інші елементи цієї системи. Студенту, який прагне 
досягти  високої  професійної  майстерності,  необхідні  постійний  самоаналіз, 
усвідомлення  власних  дій  та  вчинків,  самоспостереження,  здатність  вести 
безперервний внутрішній діалог. 
В  літературі  дана  проблема  опрацьована  багатьма  відомими 
психологами,  як  вітчизняними,  так  і  зарубіжними.  Зокрема,  Е. Еріксон 
займався  вивченням  Я-концепції,  яку  також  називав  «ідентичністю  Его» 
індивіда,  і  відповідно  до  його  теорії  однією  з  головних  умов  особистісного 
самовизначення  є  формування  адекватної  особистісної  ідентичності,  що 
являється  центральним  завданням  розвитку  у  юнацькому  віці.  Одним  із 
послідовників  Е. Еріксона  став  Дж. Марша.  Карл  Роджерс  відомий  своїми 
працями  в  області  теоретичних  та  експериментальних  досліджень  структури 
ідеального  «Я».  Такі  психологи,  як Є.О. Клімов,  А.К. Маркова,  Є.І. Головаха, 
О.В. Юпітов, у своїх працях освітили проблеми професійного самовизначення 
людини,  описали  кризи  професійного  становлення  особистості,  визначили 
образ  світу  в  різнотипних  професіях;  Г.М. Бєлокрилова  займалася 
дослідженням 
ціннісно-смислової 
сфери 
професіонала-психолога, 
М.В. Молоканов  вивчав  проблеми  становлення  відчуття  самоідентичності  у 
студентів-психологів,  Т.М. Буякас  у  своїх  працях  акцентував  увагу  на  вплив 
особистісних якостей індивіда на професійний вибір у практичній психології. 
Виходячи  з  актуальності  проблематики,  метою  статті  є  вивчення 
особливостей  професійного  та  особистісного  самовизначення  студентів-
психологів. 
Об’єкт дослідження – самовизначення особистості у юнацькому віці. 
Предмет  дослідження  –  особливості  професійного  та  особистісного 
самовизначення студентів-психологів III − V курсів. 
Професійне та особистісне самовизначення студентів-психологів тісно 
пов’язані  між  собою  в  силу  предметного  змісту  їхньої  освіти.  Відповідно, 
отримання ними професійних знань сприяє формуванню їхнього особистісного 
самовизначення,  яке,  в  свою  чергу,  стимулює  подальший  професійний 
розвиток 
У  роботах  вітчизняних  і  зарубіжних  авторів  зустрічаються  лише 
фрагменти  інформації  проте,  як  формувати  особистісні  і  професійні 
особливості  майбутніх  спеціалістів-психологів.  В  останніх  публікаціях  по 
даній  проблематиці  такі  автори,  А.Ф.  Бондаренко,  Ф.Є.  Василюк,  Ю.Є. 
Ємел’янов,  Н.В.  Чепелєва,  Т.С.  Яценко  та  інші  зазначають,  що  найбільш 
плідне  і  швидке  формування  особистісних  новоутворень  у  студентів-
психологів  можливе  в  активній  навчальній  груповій  роботі  (зокрема, 
тренінговій), де основна участь ведучого-психолога проявляється у складанні 
необхідного,  адекватного  сценарію,  що  відповідає  визначеним  завданням. 
Сюди  входять  такі  елементи,  як  підбір  вправ,  вміння  тактовно  впливати  на 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
121 
групу в найбільш кризових, складних моментах роботи, здатність до аналізу і 
конструктивного  узагальнення  того,  що  зробили  учасники  групи.  Звернемося 
до  теоретико-методологічних  концепцій  і  теорій  активного  соціально-
психологічного групового навчання вітчизняної і зарубіжної психології. Теорія 
і  практика  активних  соціально-психологічних  методів  базуються  та 
різноманітних,  інколи  суперечливих  теоретико-методологічних  позиціях. 
Завдання, методи і способи їх використання варіюють в широкому діапазоні. 
Як  зазначила  у  своїх  роботах  Г.С.  Абрамова,  коли  мова  іде  про 
вивчення  індивідуального  життя  людини,  традиційні  наукові  проблеми 
переходять із площини наукового знання в площину етичного. Саме тому такі 
дисципліни,  як  психотренінг,  психологічне  консультування,  психологічна 
корекція,  психотерапія  відрізняються  від  інших  видів  діяльності  практичного 
психолога  тим,  що  тут  мова  іде  про  безпосередній  вплив  на  іншу  людину. 
серед завдань взаємодії психолога та іншої людини можна виділити соціальні, 
етичні,  моральні,  психологічні.  Соціальні  завдання,  як  відмітили 
Г.С. Абрамова, Ю.Є. Ємельянов, передбачають відповідність дій і переживань 
людини відомим її нормам. Моральні завдання передбачають відповідність дій 
і  переживань  критеріям  добра  і  зла.  Психологічні  –  співвідносять  дії  і 
переживання  людини  з  її  потребам.  Перераховані  завдання  знаходять  своє 
відображення  у  створеній  і  реалізованій  програмі  по  формуванню  морально-
етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів. 
Формуванню  морально-етичної  відповідальності,  як  вважає  А.А. Реан, 
має  відбуватися  паралельно  з  розвитком  автономності  особистості  та 
прийняття  рішень  відносно  самої  себе.  Іншими  словами,  якщо  ми  хочемо 
розвинути  у  людини  відповідальність,  необхідно  розвивати  здібність  до 
незалежності. А це  можливо,  у тому числі, завдяки спеціально організованій, 
цілеспрямованій роботі так званих активних методів соціально-психологічного 
навчання. 
Стимулювати 
усвідомлення 
відповідальності 
практичного 
психолога  у  майбутніх  професіоналів  –  це  мета,  якою  керувалися  при 
створенні даної тренінгової програми. 
В  якості  основного  був  обраний  підхід,  завдання  якого  –  активна 
стимуляція,  трансформація  морально-етичного  потенціалу  на  основі  методів, 
що  сприяють  розкриттю  внутрішніх  морально-етичних  резервів  особистості, 
прививання  гуманістичних  цінностей  та  залучення  до  їхньої  інтеграції  в 
цілісну  систему  світогляду  людини  (ідеали,  переконання,  життєві  орієнтири). 
Даний  підхід  спрямований  на  трансформацію  суб’єктивних  інтуїцій  ядра 
особистості,  які  є  втіленням  духовно-психологічної  сфери  людини, 
предметний зміст якої складають поняття свободи, відповідальності, сумління, 
обов’язку  і  так  далі.  Така  психологічна  рота  формує  специфічну  морально-
етичну спрямованість, мотивацію особистості на розвиток і само актуалізацію, 
розкриття морально-етичного досвіду людини. 
Отже,  запланованим  результатом  даної  роботи  є  формування 
самостійної  морально-етичної  позиції  майбутнього  практичного  психолога. 
Одним  із  перших  її  показників  є  критичність  мислення  в  опануванні 
психологічної  діяльності.  Окрім  цього  –  прагнення  психолога  під  час 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
122 
професійного  навчання  до  обґрунтування  своєї  позиції  на  основі  вивченого  і 
критично засвоєного наукового матеріалу. 
Керуючись 
викладеними 
вище 
теоретичними 
основами 
і 
методологічними  принципами,  була  розроблена  комплексна  групова 
психолого-педагогічна 
програма 
по 
формуванню 
морально-етичної 
відповідальності у майбутнього практичного психолога. Її проведення логічно 
пов’язане  з  психолого-педагогічною  стимуляцією  цілісного  розвитку 
морально-етичної  сфери  особистості  (самосвідомості)  майбутніх  практичних 
психологів. 
Впровадження  тренінгової  програми  показало,  що  середньогрупова 
картина уявлення студентів-психологів III − IV курсу про себе з кожним роком 
навчання  у  вузі  змінюється  у  бік  формування  у  особистості  стійкої 
внутрішньої  впевненості,  більшої  самостійності  та  наполегливості  у 
відстоюванні власних переконань; розширення кругозору студентів, зниження 
їхнього  прагнення  сліпо  слідувати  умовностям,  та  загальновизнаним 
суспільним  правилам;  вироблення  лідерських  якостей,  необхідних  для 
згуртування  колективу,  пошуку  компромісних  рішень  та  розв’язання 
конфліктних  ситуацій.  Відповідно,  з  засвоєнням  професійних  знань,  у 
студентів-психологів  паралельно  відбувається  переоцінка  своїх  особистісних 
якостей,  які  потім,  будучи  на  більш  вищому  рівні  розвитку,  гармонійно 
впливають  на  подальше  професійне  становлення  майбутніх  практичних 
психологів. 
Також  було  виявлено,  що  отримані  професійні  знання  допомагають 
усвідомити студентам важливість розвитку в собі гуманістичної спрямованості 
та  максимального  зниження  егоцентричної  для  досягнення  справжнього 
професіоналізму та особистісного розвитку. 
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   37




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет