Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
68 
2. Lypa O.L. Safeguard outstanding Ukrainian gardens and parks / O.L. Lypa. – 
Kyiv: Kyiv University publishing. – 1960. – 175 p. 
3. Lovynska V.M. History of landscape art: / V.M. Lovynska, V.P. Bessonova, 
I.A. Zaitseva,  S.A.  Sytnik.  –  Dnipropetrovsk:  Dnipropetrovsk  National  agricultural 
university. – 1960. – 198 p. 
4.  Sadovenko  Ya.L.  National  parks  of  Ukraine:  /  Ya.L.  Sadovenko.  –  Kyiv: 
Community «Knowledge», 1987. – 182 p. 
5.  Nelgovskyi  U.U.  Experience  design  restoring  historical  parks  in  USSR:  / 
U.U. Nelgovskyi. – Moscow: CNTU, 1983. – 44 p. 
6. Gardens and parks in Ukraine / I.L. Grynchak, V.C. Sergeev. – Kyiv: Builder, 
1985. – 167 p. 
7.  Gardens,  parks,  national  reserves  of  USSR  /  [Rodichkin  I.D., 
Rodichkina O.I.,Grinchak I.L. and other]. – Kyiv: Builder,1985. – 167 p. 
 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
69 
 
УДК 371.691.373.21 (045) 
Божик Анна 
(Хмельницький, Україна) 
 
МАТЕРІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ: СУТНІСНА 
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ 
 
У  статті  обґрунтовано  проблему  матеріалізованих  засобів 
наочності  у  роботі  з  дітьми  дошкільного  віку.  Подано  сутнісну 
характеристику  досліджуваного  поняття  крізь  призму  наукових  пошуків 
вітчизняних  та  зарубіжних  учених.  Наголошено  на  ролі  матеріалізованих 
засобів  наочності  у  вирішенні  проблем  процесу  навчання  старших 
дошкільників  елементів  математики.  Проаналізовано  окремі  аспекти 
застосування матеріалізованих засобів наочності у навчанні дітей. 
Ключові  слова:  матеріалізовані  засоби  наочності,  моделі,  схеми, 
графіки,  діаграми,  елементарні  математичні  уявлення,  навчально-виховний 
процес, діти дошкільного віку. 
 
In the article the problem materialized visibility tools to work with preschool 
children.  Posted  essential  characteristics  of  the  concepts  in  the  light  of  scientific 
research  of  domestic  and  foreign  scientists.  Emphasized  the  role  materialized 
visibility  tools  in  dealing  with  the  learning  process  pre-school  children  older 
elements  of  mathematics.  Analyzed  some  aspects  of  materialized  visibility  tools  in 
teaching children. 
Key  words:  materialized  visibility  tools,  models,  charts,  graphs,  diagrams, 
elementary mathematical representation, educational process, pre-school children. 
 
Постановка  проблеми.  Визначені  положення  у  Законі  України  «Про 
дошкільну  освіту»,  Національній  доктрині  розвитку  освіти,  Базовому 
компоненті дошкільної освіти в Україні орієнтують сучасну дошкільну освіту 
на  підвищення  її  ефективності  та  пошук  нових  технологій,  які  мають 
враховувати  якість  інформації,  котру  опановують  дошкільники,  передбачати 
формування  в  них  відповідних  розумових  дій  та  забезпечувати  оволодіння 
способами  розв’язання  різноманітних  завдань.  Важливу  роль  у  вирішенні 
проблем  відіграє  процес  навчання  старших  дошкільників  елементів 
математики з використанням матеріалізованих засобів наочності [1, с. 234]. 
Аналіз  останніх  досліджень  і  публікацій.  Різні  аспекти  проблеми 
навчання  дошкільників  елементів  математики  висвітлено  у  працях  учених. 
Створено  ефективні  методики,  зокрема  розвитку  розумових  дій  у  процесі 
визначення суттєвих відношень предметів за допомогою наочно-схематичних 
засобів  (Є.  Агаєва,  Л.  Обухова,  А.  Столяр  та  ін.);  раціонального  поєднання 
форм  та  засобів  індивідуалізації  навчання  дітей  математики  (Н.  Баглаєва, 
О. Брежнєва, В. Кузьменко, Т. Степанова та ін.); послідовного використання у 
цьому процесі різноманітних моделей (К. Крутій, К. Назаренко, М. Поддьяков, 
ПЕДАГОГІКА 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
70 
Т.  Ріхтерман,  О.  Фунтікова  та  ін.);  оптимізації  навчання  дошкільників 
математики  засобами  інтеграції  різних  видів  діяльності  дошкільників 
Л. Гайдаржийська,  Н.  Гавриш,  А.  Сазонова  та  ін.  Вчені  зазначають,  що 
використання  засобів  наочності  забезпечує  репрезентацію  дошкільникам 
складних  абстрактних математичних понять у доступній формі  відповідно до 
вікових  особливостей  їхнього  мислення,  сприяє  накопиченню  чуттєвого 
досвіду;  надає  можливість  вихователю  керувати  пізнавальною  діяльністю 
дітей; інтенсифікує процес навчання [1, с. 235].  
Мета  статті  –  здійснити  сутнісну  характеристику  поняття 
«матеріалізовані засоби наочності». 
Виклад  основного  матеріалу.  Розглянемо  сутність  поняття 
матеріалізовані  засоби  наочності  крізь  призму  сучасних  наукових  поглядів 
учених.  
На  сучасному  етапі  використання  матеріалізованих  засобів  наочності 
ґрунтовно  досліджено  Л.  Білоусько,  тому  нами  взято  за основу  її  педагогічні 
погляди на підняту  проблему.  Так, Л. Білоусько доведено, що саме поняття і 
термін  «матеріалізовані  засоби  наочності»  належать  П.  Гальперіну [2,  3,  4]. 
Згідно  наукових  пошуків  Г.  Бєлошистої,  матеріалізовані  засоби  знаходять 
втілення  через  принципи  використання  переважно  модельного  підходу  до 
навчання, тобто формування у дошкільників математичних уявлень і понять у 
вигляді речових і графічних моделей. 
У  дослідженнях  Є.  Агєєвої,  Л.  Венгера,  А.  Говорковой,  Ф. Папі 
здебільшого  представлені  такі  різновиди  матеріалізованих  засобів  наочності, 
як-то:  моделі,  круги  Ейлера,  графіки,  графи.  Автори  не  номінують  їх 
матеріалізованими, але, згідно з розумінням їх П. Гальперіним, вони належать 
саме до цієї групи наочних засобів. 
У  наукових  працях  Л.  Артемової  йдеться  про  важливість  такої 
наочності,  як:  реальні  предмети,  креслення,  схеми,  замальовки  з  натури  або 
замальовування,робота  з  картами-схемами,  складання  таблиць,  графіків, 
діаграм,  знакових  моделей  тощо,  однак  не  обґрунтовується,  з  якою  метою 
вони пропонуються, які їхні функції у навчанні [1, с. 242]. 
У  Г.  Альтшуллера  представлена  методика  використання  моделей 
(маленьких  чоловічків),  оперуючи  якими  дошкільники  розв’язують  безліч 
проблемних ситуацій математичного змісту. Науковці Р. Березіна, В. Данилов 
пропонують  логічні  задачі  на  виділення  відмінних  ознак,  що  представлені 
двома  групами  фігур,  які  розглядають  лише  як  наочні  засоби.  П.  Глотова 
виділяє  позначення  (маркування,  індексація),  заміщення,  кодування, 
моделювання,  відносячи  їх  до  різновидів  знаково-символічної  діяльності. 
Д. Ельконін,  Л.  Обухова  виділяють  для  дошкільників  серед  матеріалізованих 
засобів наочності: схеми, предметні моделі, предметно-схематичні і графічні 
моделі. Г. Доман пропонує комплект карток з червоними кружечками від 1 до 
100,  монетами,  мотрійками;  картки  розміром  30x30см  з  чітким  малюнком, 
схемою,  якісною  ілюстрацією,  фотографією,  які,  на  нашу  думку,  можуть 
розглядатися як матеріалізовані засоби. 
В.  Євдокимовим  відзначено,  що  матеріалізовані  засоби  можуть  бути 
речовими  (матеріальними)  і  графічними  (прописування,  писемна  мова, 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
71 
символіка,  малювання,  креслення  схем).  Автор  класифікував  матеріалізовані 
засоби наочності на: натуральні; зображувальні; символічні, не виділяючи при 
цьому підстав для такої класифікації. Натуральні засоби розглянуто ученим як 
реальні  предмети.  Зображувальні  наочні  засоби  –  як  ескіз,  начерк,  малюнок, 
замальовки.  Символічні наочні засоби в якості схем,  креслень,  текстових  чи 
цифрових  таблиць,  діаграм.  Вони  застосовуються  в  різних  формах 
стовпчиків, кругів, секторів круга, квадратів і прямокутників та інших різних 
фігур.  
У  дослідженнях  З.  Михайлової,  Н.  Непомнящої,  К.  Назаренко, 
Т. Ріхтерман, З. Дьєнєша, X. Кюзенера не вживається термін «матеріалізовані 
засоби наочності» в навчанні старших дошкільників елементів математики, але 
в  їх  працях  простежуються  деякі  рекомендації  щодо  їх  використання  та  їх 
перелік:  опорні  схеми,  ігри-головоломки,  модель  «ціле-частина»,  картинки, 
наочні моделі  календаря природи, календаря погоди, тижня, місяця, пір року; 
блоки  З.  Дьєнєша  (логічні  блоки);  палички  X.  Кюзенера,  лічильний  матеріал, 
кубики  з  цифрами  та  знаками,  дитячі  обчислювальні  машини  та  ін.;  книги  з 
навчально-пізнавальним змістом для читання дітям і  розглядання ілюстрацій; 
«кольорові числа» – це набір паличок у вигляді прямокутних паралелепіпедів і 
кубиків. Проте в рекомендаціях з їх застосування не вказується для реалізації 
саме якого змісту навчання математики ці засоби корисні і необхідні, яку роль 
вони виконують, саме чому вони слугують [1, с. 243]. 
М. Фідлер у своїх працях дає досить слушні поради щодо використання 
матеріалізованих засобів наочності, але обмежується лише тим, що пропонує 
деякі їх види, не пов’язуючи ці засоби зі змістом навчання зокрема: знаки,  що 
позначають  геометричні  фігури,  цифри,  дії,  види  величини  (товщини, 
кольорів,  плям;  таблиці  для  комбінування  різних  пар  (форма,  колір,  колір-
величина,  колір-товщина;  форма-величина  (товщина)  тощо;  таблиці  для 
визначення двох певних ознак тощо; ігрові вправи з кільцями і т.д. 
Серед  наочних  засобів,  що  пропонують  учені  Е.  Флемінг,  Я.  Якобі 
можна  виокремити  групу  наочних  засобів:  природні,  технічні,  візуальні, 
аудіальні, 
аудіовізуальні, 
маніпуляційні, 
автоматичні 
засоби; 
та 
матеріалізовані – моделі, символічні  засоби, але автори їх так не називають та 
не відносять до матеріалізованих. В. Оконь поділяє наочні засоби на дві великі 
групи  (прості  і  складні  засоби).  Наочні  засоби  групи  «А»  –   прості  засоби, 
словесні  –  підручники  та  інші  друковані  тексти,  прості  візуальні  засоби  – 
оригінальні предмети, картини, діаграми, карти. Саме оригінальні зображення 
предметів,  картини,  діаграми,  карти  можна  віднести  до  матеріалізованих. 
Наочні  засоби  групи  « Б »   –   складні  засоби,  механічні  візуальні  засоби,  які 
дозволяють  передавати  зображення  з  допомогою  технічних  пристроїв, 
наприклад: фотоапарату, діаскопу, епідіаскопу, мікроскопу, телескопу, і якщо, 
на  нашу  думку,  в  них  присутні  моделі,  схеми,  символи,  то  такі  засоби 
наочності  ми  вважаємо  екранною  матеріалізацією.  Аудіальні  засоби,  які 
дозволяють  передавати  звуки  і  шуми  з  допомогою  програвача,  магнітофону, 
радіо.  Аудіовізуальні  засоби,  які  об’єднують  зображення  зі  звуком:  звуковий 
фільм або телебачення [1, с. 244]. 
Висновки.  Отже,  засоби  наочності  –   це  конкретні  предмети  та 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
72 
знаково-символічні засоби, котрі використовуються для виділення суттєвого в 
плані сприймання. Вони застосовуються перед вивченням нового матеріалу, в 
процесі  засвоєння  понять,  повторення  й  перевірки  знань  тощо.  А 
матеріалізовані  засоби  наочності  –  це  зображення  конкретних  предметів; 
різні  схеми,  діаграми,  креслення,  макети  і  моделі,  просто  записи,  які 
копіюють, чітко відтворюють деякі суттєві для дії властивості і відношення 
речей і припускають зовнішнью дію з ними – на співставлення, вимірювання, 
переміщення,  змінювання  і  т.д.  У  цих  випадках  йдеться  про  матеріальне 
зображення мисленнєвих властивостей і відношень речей, про матеріалізацію 
цих  властивостей,  і  тому  дії  з  ними  називаються  матеріалізованими.  Засоби 
наочності  і  матеріалізації  –   одні  і  ті  ж:  конкретні  предмети,  схеми,  моделі, 
певне розміщення матеріалу з використанням кольору, підкреслювання  та ін., 
що  дає  можливість  виділити  істотне.  Якщо  матеріалізація  забезпечує  ви-
ділення істотного в дії, то наочність – це властивість засобів матеріалізації, 
що  забезпечує виділення суттєвого в плані сприймання. 
У  статті  охарактериховано  лише  окремі  проблемні  аспекти  засобів 
наочності  й  матеріалізації,  тому  існує  необхідність  їх  подальших  наукових 
пошуків  у  контексті  навчання  дітей  дошкільного  віку  елементарної 
математики. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Актуальні  проблеми  дошкільної  освіти:  теорія  і  практика. 
Навчальний посібник / Під заг. ред. проф. С. Нікітчиної. – К.: Видавничий Дім 
«Слово», 2014. – С. 231 

 245.  
2.
 
Білоусько  Л.В.  Використання  засобів  наочності  в  навчанні 
дошкільників  /  Л.В.  Білоусько,  Т.І.  Люріна  [Електронний  ресурс].  –  Режим 
доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Npdntu_pps/2010_8/bilousk .  
3.
 
Гальперин П.Я. Формирование начальных математических понятий / 
П.Я. Гальперин, Л.С. Георгиева // Теория и методика развития математических 
представлений  у  дошкольников:  хрестоматия  в  6  частях.  –  М.:  СПб.,  1994.  – 
Ч. 3. – 312 с. 
4.
 
Білоусько  Л.В.  Особливості  використання  матеріалізованих  засобів 
наочності  в  роботі  з  дітьми  старшого  дошкільного  віку  /  Л.В. Білоусько  // 
Педагогічні науки: зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон: Вид-во ХДУ, 
2009. – Вип. 51. – С. 4 

 51. 
5.
 
Зайченко  І.B.  Засоби  матеріалізації  розумових  дій  :  педагогіка  /  І.В. 
Зайченко 
[Електронний 
ресурс]. 
– 
Режим 
доступу: 
http://westudents.com.ua/knigi/344-pedagogka-zaychenko-b.html. 
6.
 
Підкасистий  П.І.  Засоби  навчальної  діяльності:  педагогіка: 
навчальний  посібник  для  студентів  педагогічних  вузів  і  педагогічних 
коледжів /  П.І.  Підкасистий.  –  М.:  Педагогічне  товариство  Росії,  1998.  – 
С. 271 

 275. 
 
Науковий  керівник:  Фроленкова  Надія  Олександрівн  –  кандидат 
педагогічних  наук,  викладач  кафедри  дошкільної  педагогіки,  психології  та 
фахових 
методик 
Хмельницької 
гуманітарно-педагогічної 
академії 
(Хмельницький, Україна). 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
73 
УДК 373.1:004.057 
Варивода Катерина 
(Переяслав-Хмельницький, Україна) 
 
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ 
БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА 
УРОКАХ ОСНОВ ЗДОРОВ’Я 
 
У  статті  висвітлено  питання  формування  культури  безпеки 
життєдіяльності учнів основної школи на уроках основ здоров’я. З огляду на 
узагальнення  наукових  позицій  визначено  ряд  методологічних  підходів,  які 
визначають  специфіку  побудови  навчального  процесу  з  позиції  засвоєння 
учнями  певного  досвіду.  Визначено  як  релевантні  наступні  підходи: 
системний,  діяльнісний,  інтегративний,  особистісний,  аксіологічний, 
культурологічий  та  гуманістичний.  Окреслено  найбільш  важливі  специфічні 
принципи  побудови  навчального  процесу  –  культурологічності,  екологізації, 
здорового способу життя, регіональності.  
Ключові  слова:  безпека  життєдіяльності,  культура  безпеки 
життєдіяльності, навчальний процес, школярі, методологічні підходи, основи 
здоров’я. 
 
The  article  highlights  the  issue  of  creating  a  culture  of  life  safety  teaching 
secondary school pupils at the lessons of basis of health. Given the generalization of 
scientific  positions  identified  a  number  of  methodological  approaches,  which 
determine  the  specificity  of  educational  process  from  the  perspective  of  a  pupils 
learning  experience.  Defined  as  relevant  by  the  following:  system,  activity, 
integrative,  personal,  axiological,  cultural  and  humanistic.  Outlined  the  most 
important  specific  principles  of  the  learning  process  –kulturolohichnosti,  ecology, 
healthy lifestyle, regionality.  
Key  words:  life  safety,  life  safety  culture,  educational  process,  pupils, 
methodological approaches, the basis of health. 
 
Одне  з  найважливіших  завдань  сучасних  загальноосвітніх  навчальних 
закладів – навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я, формувати у них 
культуру безпечної поведінки. Це завдання, в основному, реалізується шляхом 
вивчення  окремого  предмета  основи  здоров’я,  який  поєднує  елементи  знань 
щодо  збереження  і  захисту  життя  та  зміцнення  здоров’я,  сприяє  розвитку 
соціально-психологічних компетентностей учнів [1, c. 10]. 
Згідно зі статтею 41 КЦЗУ  культура безпеки життєдіяльності – це 
сукупність  цінностей,  стандартів,  моральних  норм  і  норм  поведінки, 
спрямованих  на  підтримання  самодисципліни  як  способу  підвищення  рівня 
безпеки.  В  науковій  літературі  культура  безпеки  визначається  як  рівень 
розвитку людини і суспільства, що характеризується значущістю забезпечення 
безпеки  життєдіяльності  в  системі  особистісних  і  соціальних  цінностей, 
безпечної  поведінки  в  повсякденному  житті  і  в  умовах  небезпечних  та 

жүктеу/скачать 2,74 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: