Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
154 
Фролова  [3].  Для  контролю  за  дією  експериментального  фактора 
використовували 
велоергометричну 
пробу 
«Vita 
max». 
Впродовж 
експерименту здійснювали біохімічний моніторинг за динамікою САС шляхом 
вивчення змін  в екскреції  катехоламінів  у  відповідь на тестове навантаження 
«Vita max». 
Авторська  програма  розвитку  швидкісно-силових  якостей,  що 
поєднувала  традиційне  спортивне  тренування  з  гіпоксійним,  передбачала 
виконання  вправ  на  дихальному  тренажері  Фролова  за  2  години  до  сну 
протягом загальнопідготовчого етапу тренувань  у режимі: 3×3'/3' – 5'/5' Вміст 
О
2
 у повітрі, який вдихали спортсмени через апарат Фролова складав 12-14%, 
а  СО
2
  –  5-6%,  що  забезпечувало  гіпоксійний  та  гіперкапнійний  ефекти 
водночас [5].  
Результати  дослідження.  У  практиці  біохімічного  контролю  у  спорті 
вищих  досягнень  використовують  співвідношення  екскреції  НА  до  А  [1,6]. 
Підгрунтям цьому є той факт, що за  фізіологічною нормою НА екскретується 
вдвічі  більше,  ніж  А.  Саме  такий  коефіцієнт  (НА/А=2)  характеризує  стан 
«бойової  готовності»  на  старті,  а  збереження  даного  співвідношення  при 
адекватному  до  фізичних  навантажень  збільшенні  абсолютних  величин  А  та 
НА  впродовж  виконання  м’язових  зусиль  вказує  на  економне 
енергозабезпечення швидкісно-силової витривалості.  
Отож,  заслуговує  на  увагу  інформація  про  те  (рис.1),  що  у 
представників  групи  спортсменів  Г1,  які  виконували  дихальні  вправи  на 
тренажері  Фролова,  співвідношення  НА  до  А  внаслідок  педагогічного 
експерименту  зберігають  такі  величини  2,61  нг/хв  (до)  і  2,52  нг/хв  (після). 
Такої  картини  не  спостерігаємо  у  спортсменів  Г2.  Деяке  домінування 
норадреналінової ланки САС у Г1, як на старті, так і після виконання м’язової 
роботи, також є позитивним, бо це говорить на користь зростання швидкісно-
силової витривалості. 
 
Рис.1. Зміни співвідношення екскреції норадреналіну до адреналіну у 
легкоатлетів-спринтерів в умовах педагогічного експерименту. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
155 
Такий  оптимізаційний  момент  стосовно  співвідношення  НА/А  можна 
пояснити сприятливим впливом гіпоксійного тренувального дихання на САС, 
яка відповідає за забезпечення гомеостатичної динамічної регуляції. На це ще 
раз вказують незмінні дані представників групи Г2, які не включали в процес 
підготовки  дихальні  вправи  на  тренажері  Фролова,  оскільки  у  Г2  не 
спостерігали оптимізаційних адаптаційних змін у динаміці САС (Рис. 1). 
Можна ще раз підкреслити, що за показниками екскреції як А, так і НА 
у спортсменів Г1 у відповідь на навантаження САС справилася з завданням по 
забезпеченню  гомеостазу,  відреагувала  на  збільшення  граничного  тестового 
навантаження  за  обсягом  адекватно  –  тобто,  стрес-реакції  не  спостерігали. 
Такий момент є дуже вагомим в розумінні факту відсутності патологічних змін 
в  організмі.  Це  науково  обґрунтовує  пропозицію  щодо  застосування 
дихального  тренажера  Фролова  в  практику  підготовки  кваліфікованих 
легкоатлетів-спринтерів,  а  біохімічний  моніторинг  можна  здійснювати  за 
динамікою показників симпато-адреналової системи.  
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТАЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Виру  А.А.  Эндокринные  системы  при  мышечной  деятельности  / 
А.А. Виру, Н.Н. Яковлев // Спортивная физиология: сб. науч. тр. – Тарту: ТГУ, 
1988. – С. 22 – 50. 
2.
 
Вілмор  Дж.  Фізіологія  спорту  і  рухової  активності  /  Вілмор  Дж., 
Костілл Дл. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 432 с. 
3.
 
Ефективність застосування дихального апарата Фролова у підготовці 
кваліфікованих легкоатлетів-спринтерів: авт. свід. / Я.С. Свищ, М.Г. Сибіль. – 
№25079; опубл. 25.07.2008. 
4.
 
Интервальная гипоксическая тренировка: эффективность, механизмы 
действия / под ред. А.З. Колчинской. – К.: ЕЛТА, 1992. – 159 с. 
5.
 
Свищ  Я.С.  Розвиток  швидкісно-силових  якостей  легкоатлетів-
спринтерів із застосування штучної гіпоксії: автореф. дис. … канд. наук з фіз. 
виховання і спорту: спец. 24.00.01 «Олімпійський і професійний спорт» / Свищ 
Ярослав Степанович; Львів. держ. ун-т фіз. культури. – Л., 2011. – 20 с. 
6.
 
Сибіль  М.Г.  Вплив  симпато-адреналової  системи  на  ефективність 
м’язової роботи спортсменок: автореф. дис. … канд. біол. наук: спец. 03.00.13 
«Фізіологія  людини  і  тварин»  /  Сибіль  Марія  Григорівна;  ЛДУ  ім. Івана 
Франка. – Л., 1996. – 23 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
156 
УДК 616.3:796:615.828 
Христова Тетяна, Рябоконь Вадим 
(Мелітополь, Україна) 
 
УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ 
ШКОЛЯРІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУПИ  
(ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ) 
 
Описано  сучасні  підходи  до  вдосконалення  фізичного  виховання 
школярів  спеціальної  медичної  групи  із  захворюваннями  серцево-судинної 
системи.  Охарактеризовано  основні  завдання  фізичного  виховання  учнів  та 
методичні  рекомендації  з  проведення  занять,  а  також  протипоказання  до 
виконання  деяких  видів  вправ  при  серцево-судинних  захворюваннях.  Доведена 
необхідність  системного  підходу  при  комплексному  використанні  дозованих 
фізичних  навантажень  на  заняттях  з  фізичного  виховання  для  таких  дітей. 
Завдяки поступовому тренуванню в процесі курсу реабілітації розширюються 
функціональні  можливості  організму,  підвищується  адаптація  дітей  до 
повсякденних навантажень. 
Ключові  слова:  фізичне  виховання,  спеціальна  медична  група,  хвороби 
серцево-судинної системи, школярі. 
 
Describe  the  current  approaches  to  improving  the  physical  education  of 
students  of  special  medical  group  of  diseases  of  the  cardiovascular  system. 
Characterize  the  main  tasks  of  physical  education  students  and  methodical 
recommendations  for  lessons  and  contraindications  to  perform  some  types  of 
exercise  in  cardiovascular  diseases.  The  necessity  of  a  systematic  approach  to 
integrated use  of  metered  physical activity  in  the  classroom  for  physical  education 
for  these  children.  Through  gradual  training  of  rehabilitation  during  the  course 
expands the functionality of the body, increases children adapt to everyday stress. 
Key  words:  physical  education,  special  medical  group,  diseases  of  the 
cardiovascular system, students. 
 
На  сьогоднішній  день  в  Україні  хвороби  серцево-судинної  системи 
займають  головне  місце  в  структурі  захворюваності  та  смертності  серед 
населення [4, с. 6-7]. Особливої уваги заслуговує факт значного омолодження 
ішемічної  хвороби  серця.  Пошук  нових  методів  відновного  лікування  хворих 
цієї  нозологічної  форми  становить  один  з  перспективних  напрямів  наукових 
досліджень у сучасній медицині, фізіології людини та фізичній реабілітації.  
Виникненню  серцево-судинних  захворювань  сприяють  гіподинамія, 
нераціональне харчування, несприятливі екологічні фактори, а також шкідливі 
звички 
(паління, 
алкоголізм), 
стресові 
ситуації, 
психоемоційні 
перевантаження [3,  с.  71-73]. Профілактика  та  лікування  «хвороб  цивілізації» 
вимагають  розробки  ефективних  заходів  боротьби  з  гіподинамією.  Вони 
висувають  необхідність  широкого  впровадження  в  практику  сучасних  тестів 
для поглибленої оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
157 
систем, фізичного стану дитини в цілому, а також  застосування комплексних 
профілактичних і реабілітаційних програм фізичних тренувань [9, с. 23]. 
Фізичні  тренування  відносяться  до  методів  активної  адаптації 
організму, що проявляється, зокрема, підвищенням толерантності організму до 
фізичного  навантаження,  поліпшенням  скорочувальної  функції  міокарда, 
психологічного  статусу,  якості  життя,  ліпідних  показників  і  зниженням 
серцево-судинних  смертей  [1,  с.  36-38].  Фізичний  аспект  реабілітації, 
спрямований на відновлення фізичної працездатності дітей із захворюваннями 
серцево-судинної  системи,  забезпечується  своєчасною  та  адекватною 
активізацією хворих. 
Заняття  в  спеціальній  медичній  групі  (СМГ)  відносять  до  методів 
активної адаптації організму до умов довкілля [11, с. 128]. Відомо, що фізичні 
тренування є потужним стимулятором відновних процесів в організмі людини 
[10,  с.  254].  Разом  з  тим,  у  вивченні  механізмів  їх  позитивного  впливу 
залишається  ще  багато  неясного.  У  літературі  неоднозначно  висвітлюється 
питання про те, у якій мірі стимуляція процесів функціонального відновлення 
при  заняттях  в  СМГ  пов'язана  з  посиленням  функції  серця,  і  якою  мірою  -  з 
поліпшенням його вегетативної регуляції.  
На  сьогоднішній  день  процес  навчання  у  загальноосвітньому  закладі 
вимагає  від  дітей  високого  розумового  перенапруження  на  фоні  зниження 
рухової активності, що, в свою чергу, призводить до розвитку негативних змін 
в  організмі,  зниження  опірності  організму  до  несприятливих  чинників 
зовнішнього середовища, виникнення різних захворювань [2, с. 7].  
Саме  тому  особливе  місце  під  час  реалізації  завдань  фізичного 
виховання  посідає  робота  з  дітьми,  які  за  станом  здоров’я  належать  до 
спеціальної  медичної  групи.  Діти  з  відхиленнями  в  стані  здоров’я 
відрізняються  низькими  показниками  опірності  організму,  частішими 
захворюваннями,  тривалішим  протіканнях  хвороби.  Рівень  фізичної 
підготовленості 
учнів 
спеціальної 
медичної 
групи 
переважно 
низький [7, с. 197].  Це  пояснюється  недовірою,  страхом  перед  заняттями, 
небажанням займатися фізкультурою. 
В  таких  умовах  особливого  значення  набуває  організація  уроків 
фізичної культури для учнів спеціальної медичної групи з метою підвищення 
рухової  активності,  зміцнення  здоров'я,  поліпшення  фізичної  підготовленості 
підлітків. 
Всі  школярі,  на  підставі  медичного  висновку,  розподіляються  на  три 
групи: основну, підготовчу і спеціальну  [10, с. 250]. Основним критерієм для 
включення  в  ту  чи  іншу  медичну  групу  є  рівень  здоров'я  і  функціональний 
стан  організму.  Для  розподілу  в  спеціальну  медичну  групу  необхідно 
встановлення  лікарем  діагнозу,  з  обов'язковим  урахуванням  ступеня 
порушення  функцій  організму.  До  спеціальної  медичної  групи  відносять  тих 
дітей,  чий  стан  здоров’я  вимагає  занять  фізичними  вправами  за  окремою 
програмою, яка враховує особливості їх здоров'я. Це ні в якій мірі не означає, 
що  їх  потрібно  звільняти  від  занять  фізичною  культурою,  що  так  широко 
практикується,  тому  що  дозволяє  відмахнутися  від  проблем  дітей,  яким 
фізичні  вправи  (правильно  організовані!)  ще  потрібніше,  ніж  здоровим. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
158 
Заняття  фізичною  культурою  для  дітей,  віднесених  до  спеціальної  медичної 
групи,  є  обов'язковими  і  включаються  в  структуру  загального  навчального 
навантаження учня. 
Фізичне 
навантаження 
повинно 
відповідати 
функціональним 
можливостям  дітей,  які  мають  відхилення  в  стані  здоров’я,  а  відпочинок  – 
забезпечувати найефективніше відновлення їх працездатності. Проте, не може 
не викликати стурбованості існуюча невизначеність самої системи організації 
фізичного виховання школярів спеціальної медичної групи [8, с. 35].  
У рамках спецмедгрупи виділяють такі підгрупи. 
Підгрупа А – школярі з відхиленнями в стані здоров’я постійного або 
тимчасового  характеру  (після  травм  і  перенесених  захворювань),  які 
вимагають  обмеження  обсягу  та  інтенсивності  фізичних  навантажень,  але 
допускають  виконання  спеціалізованої  навчальної  програми  з  фізичної 
культури в навчальних закладах в щадному режимі. Якщо здоров'я і показники 
фізичного  розвитку  цих  дітей  будуть  поліпшуватися,  згодом  їх  можна 
перевести  в  підготовчу  групу.  Учні,  віднесені  до  підгрупи  А,  займаються 
фізичною  культурою  за  спеціальною  програмою  в  навчальному  закладі,  під 
керівництвом викладача фізичної культури [2, с. 12]. 
Підгрупа  Б  −  діти,  які  мають  значні  відхилення  в  стані  здоров'я 
постійного  або  тимчасового  характеру,  в  тому  числі  серйозні  хронічні 
захворювання,  що  вимагають  істотного  обмеження  обсягу  та  інтенсивності 
фізичних навантажень (в залежності від характеру і тяжкості захворювання) і 
виконання  фізичних  вправ  лікувального  (лікувальна  фізична  культура)  або 
оздоровчого  характеру,  під  контролем  кваліфікованого  педагога  та  лікаря. 
Учні, віднесені до підгрупи Б, займаються фізичною культурою в поліклініці, 
лікарсько-фізкультурному  диспансері  або  в  навчальному  закладі,  під 
керівництвом кваліфікованого педагога і спеціально підготовленого медичного 
працівника за індивідуальними програмами [8, с. 31]. 
При прогресуючому поліпшенні стану здоров'я діти підгрупи Б можуть 
бути  за  рекомендацією  лікаря  переведені  в  підгрупу  А.  Перехід  з  однієї 
медичної групи в іншу проводиться після додаткового лікарського обстеження 
та  педагогічного  тестування  за  підсумками  навчальної  чверті,  півріччя, 
навчального року.  
Основні завдання фізичного виховання учнів СМГ [12, с. 94]: 

 
зміцнення  здоров’я,  сприяння  правильному  фізичному  розвитку  та 
загартовуванню організму; 

 
поліпшення показників фізичного розвитку; 

 
освоєння життєво важливих рухових умінь і навичок; 

 
поступова адаптація організму до дії фізичних навантажень; 

 
загартовування і підвищення опірності захисних сил організму; 

 
виховання  вольових  якостей,  інтересу  та  звички  до  самостійних 
занять фізичною культурою; 

 
засвоєння  способів  самоконтролю  при  виконанні  фізичних 
навантажень; 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
159 

 
оволодіння  комплексами  вправ,  які  сприятливо  впливають  на  стан 
здоров’я учня, з урахуванням специфіки його захворювання. 
Вчителю  необхідно  на  переконливих  прикладах  показувати  роль 
фізичної  культури  у  боротьбі  з  хворобами.  Такі  знання  допоможуть  учням 
усвідомити,  що  заняття  фізичними  вправами  спроможні  відновити  їхнє 
здоров’я  і  працездатність,  що  сприятиме,  в  свою  чергу,  підвищенню 
ефективності занять. 
Схема  побудови  уроку  в  спеціальній  медичній  групі  не  відрізняється 
від  звичайних  уроків  фізичної  культури.  Підготовча  частина  3  −  5  хв. 
передбачає  тонізуючий  вплив  фізичних  вправ  на  організм,  формування 
правильної  постави,  створення  сприятливого  емоційного  фону.  В  основній 
частині  (25  −  35  хв.)  вирішуються  завдання  підвищення  функціонального 
стану  серцево-судинної,  дихальної  систем,  формування  навичок,  розвиток 
рухових  якостей.  Заключна  частина  (3  −  5  хв.)  зниження  фізіологічного 
навантаження,  нормалізація  функцій  систем  організму,  створення  гарного 
настрою на наступні уроки [5, с. 201].  
Під  час  оволодіння  технікою  виконання  вправ  у  першу  чергу  увага 
приділяється  координації  рухів,  пластичності  та  ритмічності.  Учителю 
необхідно враховувати недостатній рівень функціональних можливостей дітей 
і  постійно  контролювати  реакцію  основних  функціональних  систем  на  певне 
навантаження.  Особливе  значення  під  час  організації  занять  спеціальної 
медичної групи приділяється різному діагнозу учнів, віку і статі. Це пов’язано 
з  тим,  що  у  дітей  різна  адаптація  до  фізичних  навантажень,  тому  необхідно 
постійно  здійснювати  індивідуальний  підхід.  У  таблиці  1  пропонуються 
рекомендовані  вправи  в  залежності  від  виду  захворювання  з  метою 
покращення стану здоров’я учнів  
Діти, віднесені до СМГ, звільняються від виконання фізичних вправ за 
програмою  середньої  школи,  участі  в  змаганнях  і  виконання  навчальних 
нормативів.  З  самого  початку  дітей  потрібно  навчати  підраховувати  пульс 
перед заняттям, після кожної його частини і закінчення уроку. 
Відповідно  до  частотою  серцевих  скорочень  і  зовнішніх  ознак  втоми 
слід  індивідуально  дозувати  фізичне  навантаження  різними  прийомами.  На 
заняттях  учні  повинні  відчувати  невелику  ступінь  втоми.  Це  викликає 
тренуючий  ефект.  При  появі  середніх  ознак  втоми  у  одного  або  декількох 
дітей  необхідно  дати  їм  відпочити.  При  перевтомі  їх  треба  терміново 
проводити до медичного працівника. При виникненні середніх ознак втоми у 
всього  класу  учитель  повинен  перебудувати  план  уроку,  обмежити 
навантаження, зменшити число повторень, виключити найбільш важкі вправи, 
збільшити паузи. 
Для 
профілактики 
серцево-судинних 
захворювань 
необхідні 
адекватний 
руховий 
режим, 
дієтотерапія, 
застосування 
загально 
зміцнювальних засобів (загартовування, масаж, лазня й ін.) [6, с. 261]. 
Лікувальна  і  профілактична  дія  помірних  фізичних  навантажень 
обумовлена  тренуванням  мікроциркуляції  (м’язового  кровотоку)  тканин 
опорно-рухового  апарату.  Фізичні  вправи  сприяють  прискоренню  крово-  і 
лімфотоку, збільшенню обсягу циркулюючої крові, ліквідації застійних явищ в 

жүктеу/скачать 2,74 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: