2. Mobile pedagogy.
Nowadays, pedagogy, or the art (science) of teaching, is combined with the
term mobile, which refers to learners and language learning being mobile, moving
between places, linking classroom learning with work, home, play and other spaces
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
115
and embracing varied cultural contexts, communication goals and people. The word
‘mobile’ in this context is not simply synonymous with a mobile phone.
Mobile pedagogy (mobile technology or MALL (mobile assisted language
learning) proposes a framework to help teacher when designing learning for their
«mobile» learners in and beyond the classroom. Mobile pedagogy (mobile
technology) is an unusual term since it is more common to talk about mobile
learning. Hence, mobile pedagogy proposes a new frame of reference designed to
stimulate thinking around key aspects of mobile-enabled language learning activities
for students.
2.1. Ways to implement mobile pedagogy: − enable learners to rehearse
speech and writing, which can be particularly challenging in a classroom setting;−
encourage learners to develop skills in «learning how to learn» and attend mindfully
to the learning process;− allow learners choices in what and how to learn;−
incorporate tasks relating to learner’s communicative needs within and beyond the
classroom;− expose learners to language as a dynamic system;− integrate the four
skills of speaking, listening, reading and writing;− provide learners with timely
feedback and scaffolding.
Mobile pedagogy refers to services that integrate the social web with the
core aspects of mobility – personal, localized, always-on and ever-present. Mobile
devices are deployed in Mobile pedagogy such as smartphones and multimedia
feature phones that are capable of delivering rich, interactive services, as well as
being able to provide access to the full range of mobile consumer touch points
including talking, texting, capturing, sending, listening and viewing.
Mobile technology is one of the recent effective technologies to support
learning in the real world. Mobile technology affords more accessibility to learning
resources whenever and wherever learners are. This indicated two significant
advantages for learning in different contexts: flexibility of time and flexibility of
locations. In reflecting these advantages educators have noted some outstanding
features that mobile technology can offer for second language learning.
Mobile technology then could support learning at the right time at the right
place, offering great opportunities of learning in the real world and linking with the
virtual world. Access and exposure to engaging, authentic, and comprehensible
contexts in the target language is essential for successful language learning.
Learner’s autonomy and authentic problem solving are central to second language
education.
One of the basic challenges to creating effective mobile language learning
applications lies in how context is constructed so that it can be exploited for the
benefit of the mobile leaner situated in authentic, noisy conditions. Learners can
make good use of high-tech mobile facilities to record information in the context at
any time. Taking pictures, generating audio files, texting and filming with mobile
devices as well as some automatic context-aware collections promise sufficient
documentation. Learners’ experiences and their learning contexts could be
documented by these mobile devices for review, for sharing and for discussion later.
Mobile Internet is a new trend to make distant synchronous discussion about
documented experiences.
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
116
MALL (mobile assisted language learning) is not only taken as an aid for
acquisition of language in a “piece” of time, but encourages continuous engagement
in linguistic activities in diverse contexts.
2.2. Students now can use mobile technologies to: − create and share
multimodal texts;− communicate spontaneously with people anywhere in the
world; − capture language use outside the classroom; − analyze their own language
production and learning needs; − construct artifacts and share them with others; −
provide evidence of progress gathered across a range of settings, in a variety of
media.
Teachers have always aimed to make learning relevant to their learners’
language needs. Mobile learning facilitates this by strengthening connections
between people, and between the places where language is learned and used.
Research has proved that language learner’s benefit most from the type of activities
that fit their potential learning preference.
3. Using technology to engage and empower student’s learning styles
and language skills.
Technology able to address the modalities of a large number of learning
styles simultaneously; in other words, a single multimedia program can cater to
many learning styles simultaneously because the software teaches in auditory,
visual, and kinesthetic media.
The auditory types of learners prefer learn by listening and speaking. They
are strong in discussions and verbal responses, teachers can help students listen to
the news, tell their classmates what they heard, and discuss some of the stories. The
advantage of digitized news over radio or television news is that listeners can save it
easily for later playback. This will allow learners to have study resources on hand
regardless of time and place.
As to visual learners' preference for learning from written texts and graphics,
movie sites on the Internet offer an interesting way to enhance learning. The movie
sites use digitized video. Since these learners are strong in reading and writing,
teachers can ask students to watch a preview, tell the class what they saw, transcribe
the dialogue, and watch the full-length movie, looking for the preview they saw.
Because the clips are from current movies, the real-world connection is very strong.
As they encounter these news and movie sites on the Internet, their potential
learning strategies are likely to be boosted and this might motivate learners a great
deal.
Recent studies found that succeed in teaching or learning languages can be
dominated by different learning styles. Teachers should understand learning styles as
pieces of a jigsaw puzzle. Learner may be probably also an auditory, visual,
kinesthetic one. Students benefit most from a teacher's understanding of learning
styles.
The most appropriate aspects of successful development and improvement
of language skills are using CALL (Computer-assisted language learning). CALL
can present language games, simulations, and problem-solving activities, too. The
CALL environment can be highly motivating for students of all learning styles.
Learning styles can be accommodated through multimedia based activities to
improve different areas of language skills as reading, listening, speaking, and
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
117
writing. Learners should possess and use all four skills. Teaching writing skills with
technology helps to students in writing activities, to motivate writers by creating
authentic tasks that give them a reason to endure the struggle of writing.
Students can reach both analytic and global types, learners who are strong
working in groups can be allowed to take charge of certain sections on their own
and, at the same time, they will have to collaborate to produce a well-organized
writing piece. When teaching reading skills, learners with an analytic learning style
and global style can benefit from various resources in multimedia. Using multimedia
provides the students to gather information through media that encourages their
imaginations, interests. Multimedia technology refers to texts, graphics, sound,
video, or a combination, with links among them that let learners jump from one
medium to another and from one topic to a related one. They allow the teacher to
bring out the learner’s background knowledge of a topic.
Technologies (e.g., blogs, wikis, and social bookmarking) allow users to do
more than just retrieve information with high levels of interactivity among people,
allowing them to contribute, create and modify content collaboratively, share results
and discover new and related content through informal relationships with others. It
keeps collaboration between learners, whether they are sitting next to each other in
chairs or linked electronically. Collaborative writing, gap filling, whole-text
reconstruction and some competitive word games lend themselves to group
interaction. It is also suggested to give them an opportunity to share their work with
the whole class. Students can also be given tasks to accomplish in pairs or small
groups while working on any kind of computer software. This will benefit global
and kinesthetic learners who are strong in group work and laboratory project work.
When designing cooperative group work, teachers should pay careful
attention to various aspects of the work process and to the interaction among
students. For example, Gordon, David [3.Gordon, David «The Digital Classroom,
How Technology is Changing the Way We Teach and Learn». Harvard Education
Letter (2003)] argues, «it is not enough to simply tell students to work together.
They must have a reason to take one another’s achievement seriously». He
developed a model that focuses on external motivators that reside outside the group,
such as rewards and individual accountability established by the teacher. His meta-
analysis found that group tasks with structures promoting individual accountability
produce stronger learning outcomes [3. Gordon, David «The Digital Classroom,
How Technology is Changing the Way We Teach and Learn». Harvard Education
Letter (2003)].
Context and language learning is a part of everyday life and argued that
language is intertwined with inseparable experiences, cultural knowledge, emotions,
and self-identity. Learning a language is the process of appropriating the cultural
resources or voices of local communities in broad social contexts. It is impossible
for language learners to be quarantined from the «real world» and considered as a
set of asocial, amoral skills to be mastered; they are always shaped, produced, and
consumed in relation to broader social and cultural conditions.
Teachers should help students to explore and create, to try something new,
to make stuff, and to always try again. Teachers must also be able to design and
support inquiry-based lessons that meet a variety of criteria, such as illuminating key
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
118
subject matter concepts, balancing direct instruction with inquiry opportunities,
scaffolding the learning of individual students through modeling and feedback,
facilitating learning among multiple groups, and developing assessments to guide
the learning process.
REFERENCES
1.
Bos M.C. Experimental study of productive collaboration. 3, P. 315 –
426. (1937).
2.
Chapelle C.A. Computer applications in second language acquisition:
Foundations for teaching, testing, and research, Cambridge: Cambridge University
Press. (2001).
3.
Gordon David «The Digital Classroom, How Technology is Changing the
Way We Teach and Learn» Harvard Education Letter. (2003).
4.
Moresch C. Learning & Leading with Technology. Learning & Leading
with Technology, 37(5), P. 20 − 23. (2010).
5.
Rushby N. (2012) Editorial: An agenda for mobile learning. British
Journal of Educational Technology 43/3, P. 355 – 356.
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
119
УДК 159.922.6
Журавель Анна
(Глухів, Україна)
ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОСОБИСТІСНОГО
САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ
У статті розкрито специфіку професійного і особистісного
самовизначення студентів-психологів. Виокремлено ключові особистісні риси і
якості, необхідні психологові для успішної професійної діяльності. Зроблено
акцент на важливості формування у майбутніх психологів морально-етичної
відповідальності. Охарактеризовано роль активної навчальної групової
роботи, зокрема – тренінгової, у становленні психолога-професіонала.
Ключові слова: студенти-психологи, професійне і особистісне
самовизначення, морально-етична відповідальність, тренінг.
The specific of professional and personality self-determination of students-
psychologists is exposed in the article; Key personality internalss necessary to the
psychologist for successful professional activity are distinguished; An accent on
importance of forming in the future psychologists of mental and ethical
responsibility is done; The role of active educational group work in becoming of
psychologist-professional is described.
Key words: students-psychologists, professional and personality self-
determination, mental and ethical responsibility, training.
Питання професійного та особистісного самовизначення студентів-
психологів є актуальними в силу того, що в сучасній вітчизняній психології
праці все частіше на першому плані постає професіонал, особистість і
ціннісно-змістовна сфера якого одночасно визначають результат діяльності і
самі набувають змін в процесі виконуваної роботи. Вибір професії,
усвідомлення своєї цінності та здатність зайняти гідне місце у суспільстві
найбільш важливі завдання людини, які їй треба вирішити у юнацькому віці,
оскільки у подальшому від цього залежить її можливість реалізації себе як у
сфері професійної діяльності, так і в особистісному розвитку.
Формування особистісного самовизначення особливо важливе при
професійній підготовці практичних психологів. Надання психологічної
допомоги іншим людям вимагає від фахівця не лише оволодіння
психологічними знаннями, техніками і прийомами впливу, але й наявності
специфічних якостей особистості, серед яких значне місце посідають
гуманістична
спрямованість,
здатність
до
емпатії,
рефлексивність,
комунікабельність, професійний такт і делікатність, динамічність та гнучкість
поведінки, емоційна стриманість, терпимість та відповідальність. Психологу у
своїй повсякденній професійній діяльності слід володіти переліченими
особистісними якостями, оскільки у професійному Кодексі психолога
ПСИХОЛОГІЯ
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
120
наголошується на його повній відповідальності за наслідки того впливу, який
він здійснює на іншу людину.
Отже, особистісне самовизначення студентів-психологів має пряме
відношення до їхнього професійного становлення і кар’єрного зростання. Тому
центральною ланкою системи підготовки практичних психологів є особистісна
підготовка, яка інтегрує всі інші елементи цієї системи. Студенту, який прагне
досягти високої професійної майстерності, необхідні постійний самоаналіз,
усвідомлення власних дій та вчинків, самоспостереження, здатність вести
безперервний внутрішній діалог.
В літературі дана проблема опрацьована багатьма відомими
психологами, як вітчизняними, так і зарубіжними. Зокрема, Е. Еріксон
займався вивченням Я-концепції, яку також називав «ідентичністю Его»
індивіда, і відповідно до його теорії однією з головних умов особистісного
самовизначення є формування адекватної особистісної ідентичності, що
являється центральним завданням розвитку у юнацькому віці. Одним із
послідовників Е. Еріксона став Дж. Марша. Карл Роджерс відомий своїми
працями в області теоретичних та експериментальних досліджень структури
ідеального «Я». Такі психологи, як Є.О. Клімов, А.К. Маркова, Є.І. Головаха,
О.В. Юпітов, у своїх працях освітили проблеми професійного самовизначення
людини, описали кризи професійного становлення особистості, визначили
образ
світу
в
різнотипних
професіях;
Г.М. Бєлокрилова
займалася
дослідженням
ціннісно-смислової
сфери
професіонала-психолога,
М.В. Молоканов вивчав проблеми становлення відчуття самоідентичності у
студентів-психологів, Т.М. Буякас у своїх працях акцентував увагу на вплив
особистісних якостей індивіда на професійний вибір у практичній психології.
Виходячи з актуальності проблематики, метою статті є вивчення
особливостей професійного та особистісного самовизначення студентів-
психологів.
Об’єкт дослідження – самовизначення особистості у юнацькому віці.
Предмет дослідження – особливості професійного та особистісного
самовизначення студентів-психологів III − V курсів.
Професійне та особистісне самовизначення студентів-психологів тісно
пов’язані між собою в силу предметного змісту їхньої освіти. Відповідно,
отримання ними професійних знань сприяє формуванню їхнього особистісного
самовизначення, яке, в свою чергу, стимулює подальший професійний
розвиток
У роботах вітчизняних і зарубіжних авторів зустрічаються лише
фрагменти інформації проте, як формувати особистісні і професійні
особливості майбутніх спеціалістів-психологів. В останніх публікаціях по
даній проблематиці такі автори, А.Ф. Бондаренко, Ф.Є. Василюк, Ю.Є.
Ємел’янов, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та інші зазначають, що найбільш
плідне і швидке формування особистісних новоутворень у студентів-
психологів можливе в активній навчальній груповій роботі (зокрема,
тренінговій), де основна участь ведучого-психолога проявляється у складанні
необхідного, адекватного сценарію, що відповідає визначеним завданням.
Сюди входять такі елементи, як підбір вправ, вміння тактовно впливати на
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
121
групу в найбільш кризових, складних моментах роботи, здатність до аналізу і
конструктивного узагальнення того, що зробили учасники групи. Звернемося
до теоретико-методологічних концепцій і теорій активного соціально-
психологічного групового навчання вітчизняної і зарубіжної психології. Теорія
і практика активних соціально-психологічних методів базуються та
різноманітних, інколи суперечливих теоретико-методологічних позиціях.
Завдання, методи і способи їх використання варіюють в широкому діапазоні.
Як зазначила у своїх роботах Г.С. Абрамова, коли мова іде про
вивчення індивідуального життя людини, традиційні наукові проблеми
переходять із площини наукового знання в площину етичного. Саме тому такі
дисципліни, як психотренінг, психологічне консультування, психологічна
корекція, психотерапія відрізняються від інших видів діяльності практичного
психолога тим, що тут мова іде про безпосередній вплив на іншу людину.
серед завдань взаємодії психолога та іншої людини можна виділити соціальні,
етичні,
моральні,
психологічні.
Соціальні
завдання,
як
відмітили
Г.С. Абрамова, Ю.Є. Ємельянов, передбачають відповідність дій і переживань
людини відомим її нормам. Моральні завдання передбачають відповідність дій
і переживань критеріям добра і зла. Психологічні – співвідносять дії і
переживання людини з її потребам. Перераховані завдання знаходять своє
відображення у створеній і реалізованій програмі по формуванню морально-
етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів.
Формуванню морально-етичної відповідальності, як вважає А.А. Реан,
має відбуватися паралельно з розвитком автономності особистості та
прийняття рішень відносно самої себе. Іншими словами, якщо ми хочемо
розвинути у людини відповідальність, необхідно розвивати здібність до
незалежності. А це можливо, у тому числі, завдяки спеціально організованій,
цілеспрямованій роботі так званих активних методів соціально-психологічного
навчання.
Стимулювати
усвідомлення
відповідальності
практичного
психолога у майбутніх професіоналів – це мета, якою керувалися при
створенні даної тренінгової програми.
В якості основного був обраний підхід, завдання якого – активна
стимуляція, трансформація морально-етичного потенціалу на основі методів,
що сприяють розкриттю внутрішніх морально-етичних резервів особистості,
прививання гуманістичних цінностей та залучення до їхньої інтеграції в
цілісну систему світогляду людини (ідеали, переконання, життєві орієнтири).
Даний підхід спрямований на трансформацію суб’єктивних інтуїцій ядра
особистості, які є втіленням духовно-психологічної сфери людини,
предметний зміст якої складають поняття свободи, відповідальності, сумління,
обов’язку і так далі. Така психологічна рота формує специфічну морально-
етичну спрямованість, мотивацію особистості на розвиток і само актуалізацію,
розкриття морально-етичного досвіду людини.
Отже, запланованим результатом даної роботи є формування
самостійної морально-етичної позиції майбутнього практичного психолога.
Одним із перших її показників є критичність мислення в опануванні
психологічної діяльності. Окрім цього – прагнення психолога під час
|