азаматтарынын аскери міндетін отеу. онын тартіптері мен талаптары женінде айтылган*. «Мемлекет-тік тауелсіздік туралы» конституциялык зан бойнша Казакстан Республикасы тауелсіз, демократиялык жэне кукыктык мемлекет деп танылды. Казакстан Республикасынын аумагы казіргі ше-караларында біртутас, белінбейтін жоне кол сугуга болмайтын аумак деп жариланды. Сейтіп, 1991 жылы 16 желтоксан респуб-ликанын тауелсіз куні ретінде букіл әлемге танылды. Ата-баба армандап канын теккен тоуелеїздікті тарих казакка Олихан Бекейханов: «Алаштын баласы бул жолы болмаса, жакын арада ез тізгі-ні езінде белек мемлекет болар», - деп айткан кезінен арага бір гасырга жуык уакыт салын буйыртыты. Казак халкы азаттык ушін талай киындык-ты бастан кешірді. Бірак ошкашан мойымады, куресе білді. Азаттык таны туатынына коміл сенді. Бугінгі
тауелсіздіктін біздін казак халкина кандай кымбатка тускенін казіргі жоне болашак урпак тусти, оны кездін карашы-гындай коргай білуі керек. КР президенті Н.Э. Назарбаев 2012 жылы І желтоксанда «Егемен Казакстан» газетінде жарык керген «Улт кошбастысы. Казакстаннын жана доутрінн алеашкы купі» атты макаласында тауелеіздік шежіресіндегі уш шешуші тарихи белесті атайды. Бірінші, - деп жазады автор, - біздін еліміз-дін алгашкы абсолютті егемен мемлекеттік актісі - Семей полигонын жабу туралы Жарлыкка кол кою. Сол соттен бастап казакстандыктар ездерінін жоне туындап келе жаткан егемен Казакстан мемлекетінін ерік-жітерінін іс-кимыл жасайтынын білдірді. Екінші белес ретінде Нурсултан Назарбаєв 1991 жылдын | желтоксанында алгаш рет откен жалиыга ортак Казакстан президенті сайлауын атайды. Бул президенттік биліктегі республика пай-дасына
