жасалган бірегей тандау болатын. Ал «Мемлекеттік тауелеїздік туралы» конституциялык заннын кабылдануын ушінші белес екенін айта келе, елбасы бул умытылмае тарихи окига болды, біз ата-бабаларымыздын арманын жузете асырдык деп жазады. Сондай-ак макалада еліміздін «езге-рістердін улы жолынан откені» айтылады. Халыктын эл-аукатын арттыру, экономика мен кауіпсіздікті ныгайтуды мен оркашан басты президентік борышым орі міндетім деп білемін 50, - деп елбасы макаланы корытын- дылайды. Осыдан кейін Казакстан тоуелсіз, егемен мемлекет ретінде дами бас-тады. Еліміздін жана конституцияснын жобасы дайндалды. Облыс- тардын, калалардын жане аудандардын баскару органдарына реформалар жургізілді. Жанадан экімдер лауазымы енгізіліп, олардын алдына президент пен укімет шешимлерін орындау, жергілікті жерлерде экономикалык, модени- алеуметтік маселелерін шешу міндеті койылды. Экімдерді та-гайындау, оларды кызметінен босатуды Казакстан президенті мен жогаргы экімшілік органдары жургізетін болы белгіленді. Ал бюджетті бекіту. онын орындалуын кадагалау, депутаттармен жумыс жургзу, туракты ко- миссиялардын кызметіне басшылык сту, ор турлі когамдык уйымдармен байланые жасау кенестердін караунна берілді. езінін тоуелсіздігін алган Казакстан Республикасын дуниежузінін ондаган елі танды. Біздін елді алгашкылардын бірі болып Туркия, сол сиякты АКШ, Германия, Франция, Улыбритания, Венгрия жоне т.б. ірі-ірі мемлекеттер мойындады. 1991 жылдын аягна дейінгі екі аптанын ішін-де Казакстаннын тауелсіздігін 18 мемлекет таныды. 1992 жылдын аягында елдін тауелеїздігін 108 мемлекет таны, олардын 70- імен дипломатиялык катынастар орнатылады. Алматыда 19 елдін дипломатиялык
