«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет3/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   75

 
Литература:
 
1. 
Наследники  Прометея:  Кубанская  электроэнергетика:  вчераЮ  сегодня,  завтра.  –
 
Краснодар: 
Диапазон
-
В, 2009. –
 
312 с.: ил.
 
2. 
Журнал ТЭК: топливно
-
энергетический комплекс, №2 (50) 2013 апрель
-
июнь.
 
3. 
Журнал «ЛЭП –
 
Лидерство. Эффективность. Профессионализм», №4 июль 2013
 
4. 
Анискин Ю.П. Управление инвестициями: учебное пособие / Ю.П. Анискин. –
 
М.: ОМЕГА –
 
Л, 2007. 

 
191 с.
 
 
Научный руководитель:
 
профессор, доктор экономических наук Полиди А.А.
 
 
 
Геннадий Бродецкий, Денис Гусев
 
(Москва, Россия)
 
 
ВОЗМОЖНОСТИ ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ОПТИМИЗАЦИИ ЛОГИСТИЧЕСКИХ СИСТЕМ 
ПРИ МНОГИХ КРИТЕРИЯХ
 
 
При анализе логистических систем и цепей поставок сегодня все более широко используются 
методы многокритериальной оптимизации. Это обусловлено тем, в результате кризиса 2008 года, как 
отмечено в книге Д.А.Иванова (2009), «стремление к бесконечной максимизации прибыли в надежде 
на бесконечный экономический рост привели к колоссальным нарушениям в цепях поставок и к краху 
многих  из  них»  [11,  c.  68].  Сегодня  выбор  наилучшей  альтернативы  только  по  одному  показателю 
неприемлем,  поскольку  в  реальных  задачах  управления  цепями  поставок  выделить  такой 
единственный  показатель  не  представляется  возможным.  «Применительно  к  сложным  системам, 
какими и являются цепи поставок, оптимизацию нужно понимать не как нахождение единственного и 
наилучшего  решения,  но  как  идеологию  построения  моделей  поддержки  принятия  решений»  [11, 
c. 
369].  Такие  модели  предусматривают,  что  анализируемые  альтернативы  имеют  несколько 
показателей, которые должны быть оптимизированы одновременно. Другими словами, речь  идет об 
оптимизации по многим критериям, а принимаемые решения должны быть сбалансированы с учетом 
предпочтений лица, принимающего решения (далее ЛПР).
 
Формат  моделей  многокритериальной  оптимизации  цепей  поставок,  а  также  и  структура 
исходных  данных  (оптимизируемых  показателей)  могут  обусловливать  существенные  проблемные 
ситуации,  с  которыми  надо  иметь  дело  менеджеру.  Формальное  применение  в  задачах 
многокритериальной  оптимизации
 
цепей  поставок  классических  или  традиционных  для  теории 
критериев  выбора  наилучшего  решения  может  соотноситься  с  аномальными  и  нежелательными 
феноменами,  которые  будут  снижать  эффективность  принимаемых  решений.  В  частности, 
независимо  от  желания  менеджера
 
при  оптимизации  таких  систем  может  оказаться,  что  не  все 
исходно  заданные  частные  критерии  смогут  участвовать  в  выборе  наилучшего  решения.  Другими 
словами, в моделях оптимизации цепей поставок, не исключается, что только некоторые из частных 
критериев, которые формализованы в задаче оптимизации, повлияют на выбираемое решение. Такой 
феномен  может  быть  обусловлен  доминированием  в  абсолютном  выражении  показателей  одних 
частных  критериев  над  другими,  что  приводит  к  тому,  что  некоторые  частные  критерии  участвуют  в 
процедуре выбора наилучшего решения лишь формально, не влияя на окончательное решение (см., 
например,  [8]).  Понятно,  что  указанный  аномальный  феномен  является  исключительно 
нежелательным,  поскольку  выбор  наилучшего  решения  в  ситуациях  такого  типа  будет  неадекватен 
системе  предпочтений  ЛПР.  Практически,  такая  ситуация  может  иметь  место  при  любом  критерии 
выбора прямого типа из тех, которые традиционно используются при оптимизации цепей поставок.
 
Существует  подход,  который  позволяет  устранять  указанные  феномены  при  оптимизации 
систем  логистики.  Суть  и  атрибуты  такого  подхода  к  решению  задач  многокритериальной 
оптимизации  уже  представлены  в  ряде  публикаций  [1,5,8].  Они  предполагают  синтез  процедур 
традиционных  для  теории  критериев  выбора  со  специальными  процедурами,  разработанными  в 
формате  процессов  аналитической  иерархии  –
 
АНР  (
Analytic  Hierarchy  Process
),  к  которым  чаще 
обращаются как к методу аналитической иерархии [15].
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
15 
 
 
 
Указанный  подход  к  многокритериальной  оптимизации  систем  логистики  и  цепей  поставок
 
представлен  ниже  в  виде  алгоритма.  Пусть  далее: 


 
число  частных  критериев;  K


 
исходно 
заданный частный критерий, показатели которого будут модифицированы в формате предлагаемого 
подхода к оптимизации; 
G
i
 

 
этот частный критерий, но после модификации.
 
Шаги алгоритма оптимизации
 
Шаг  1.
 
На  первом  шаге  формализуется  сводная  таблица  исходно  заданных  показателей 
частных  критериев  (
K


 
K
n
)  для  анализируемых  альтернатив,  на  основании  которой  будут 
реализованы  сначала  процедуры  модификации  таких  показателей,  а
 
затем  и  процедуры  выбора 
наилучшего решения применительно к требуемому критерию выбора.
 
Шаг  2.
 
На  втором  шаге  рассматриваемая  задача  оптимизации  приводится  к  стандартному 
виду 
K
i
 

 min 
(когда все частные критерии минимизируются).
 
Шаг  3.
 
На  этом  шаге  реализуется  проверка  анализируемых  альтернатив  на  Парето
-
оптимальность.  Альтернативы,  которые  не  будут  оптимальными  по  Парето,  не  участвуют  в 
дальнейшей оптимизации и должны быть отброшены.
 
Шаг 4.
 
Для каждого частного критерия 
K
i
 
с учетом его исходных показателей формализуются 
матрицы попарных сравнений альтернатив (это реализуется с учетом предпочтений ЛПР).
 
Шаг 5.
 
Полученные на шаге 4 матрицы попарных сравнений проверяются на согласованность 
(индекс согласованности не должен превышать 0,1).
 
Шаг.  6.
 
На  этом  шаге  требуется  формализовать  новые  модифицированные  оценки  / 
показатели альтернатив:
 
6.1. 
По  матрицам  попарных  сравнений,  которые  выражают  согласованные  суждения  ЛПР, 
находятся (как собственный вектор матрицы сравнений по каждому  частному критерию 
K
i
) значения 
новых  модифицированных  показателей.  Это  –
 
показатели  важности  альтернатив  (в  %  измерении). 
Для  удобств  идентификации  соответствующие  частные  критерии  после  такой  модификации  их 
показателей обозначаются 
G
i

6.2. 
Для  всех  матриц  попарных  сравнений,  которые
 
не  являются  согласованными  (индекс 
согласованности  превосходит  0,1),  необходимо  вернуться  к  шагу  4  и  исправить  выявленные 
нарушения согласованности при формализации соответствующих матриц; затем реализовать шаг 5 и 
снова перейти к шагу 6.
 
Шаг.  7.
 
На  основе  новых  модифицированных  показателей  частных  критериев  для 
анализируемых  альтернатив  формализуется  сводная  таблица  их  новых  значений  (по  всем  частным 
критериям 
G
i
). Отметим, что исходная задача оптимизации будет далее применена к новому формату 
модифицированных показателей частных критериев. При этом окажется, что все частные критерии
 
максимизируются. Чтобы подчеркнуть такую особенность, все частные критерии в новом формате и 
были обозначены как 
G
i.
. Соответственно, задача оптимизации принимает вид: 
G
i

 max. 
Шаг 8.
 
На этом шаге требуется реализовать проверку анализируемых альтернатив на Парето
-
оптимальность.  Это  необходимо,  поскольку  сводная  таблица  из  новых  модифицированных 
показателей сформирована уже с учетом предпочтений ЛПР, а Парето
-
оптимальность альтернатив в 
новом указанном формате представления их показателей может быть нарушена. Не оптимальные по 
Парето альтернативы (в новом формате) далее не анализируются.
 
Замечание.
 
Если  после  реализации  этого  шага  останется  только  одна  альтернатива 
оптимальная  по
 
Парето,  то  она  представит  так  называемое  абсолютное  решение.  В  этом  случае 
дальнейшие  шаги  алгоритма  не  нужны:  оптимальную  альтернативу  даст  указанное  абсолютное 
решение.
 
Шаг  9.
 
Если  абсолютного  решения  нет,  то  ЛПР  указывает  требуемый  критерий  выбора  для 
дальнейшего решения задачи оптимизации.
 
Кстати,  если  для  исходного  формата  задачи  многокритериальной  оптимизации 
K
i
 

  min 
менеджер  должен  был  реализовать  проверку  того,  что  формат  показателей  заданных  частных 
критериев 
K
i
 
позволяет  использовать  заданный  критерий  выбора  (например,  проверить  отсутствие 
показателей  различной  размерности,  что  может  исключить  возможность  применения  критерия 
выбора),  то  применительно  к  новому  модифицированному  формату  задачи  оптимизации 
G
i

  max 
такая проверка не требуется.
 
Шаг  10
. 
На  этом  шаге  реализуются  процедуры  оптимизации  в  соответствии  с  заданным 
критерием выбора.
 
10.1 
Решение  задачи  по  указанным  ЛПР  критериям  выбора  при  традиционном  подходе 
(задача 
K
i
 

 min). 
10.2 
Решение  задачи  по  указанным  ЛПР  критериям  выбора  в  новом  формате  (задача 
G
i

 
max). 
Шаг  11.
 
Проводится  анализ  адекватности  процедур  оптимизации  (и  полученных  решений), 
чтобы  убедиться  в  отсутствия  воздействия  нежелательных  феноменов  (доминирования,  слепоты  и 
др. –
 [4, 6, 9]). 
Шаг  12.
 
На  этом  последнем  шаге  реализуется  выбор  альтернативы,  которая  будет  давать 
наилучшее  решение  на  основе  соответствующего  подхода  к  оптимизации  (с  приемлемой 
адекватностью  решений),  позволяющего  синтезировать  процедуры  выбора  по  традиционному 
критерию прямого типа с процессами аналитической иерархии.
 

16 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Представленный 
алгоритм 
имеет 
широкие 
возможности 
для 
применения 
при 
многокритериальной  оптимизации  логистических  систем  и  цепей  поставок.  Авторами  были  решены 
соответствующие задачи многокритериальной оптимизации в следующих областях логистики: выбор 
места дислокации и формы собственности склада, выбор наилучшего маршрута и др. В частности, в 
статье  «Особенности  решений  при  оптимизации  запасов  с  учетом  риска  и  рентабельности  цепи 
поставок» (в соавторстве с Якубиным Е.В.), опубликованной в третьем номере журнале «Менеджмент 
качества» в 2013 году, рассматривается стратегия управления запасами в условиях риска (с учетом 
волатильности спроса, а также с учетом рисков недопоставки товара) при многих критериях.
 
Актуальность  применения  многокритериальной  оптимизации  при  управлении  запасами 
обусловлена следующим. Из
-
за бурного развития логистики в последнее время многие специалисты 
говорят  о  необходимости  более  эффективного  управлении  запасами,  рассматривая  такие  задачи  с 
точки  зрения  минимизации  совокупных  издержек.  При  этом  не  уделяется  достаточного  внимания,  с 
одной  стороны,  управлению  рисками  в  таких  моделях  и  поддержанию  при  этом  соответствующего 
уровня  сервиса  предприятием.  С  другой  стороны,  эффективность  управления  запасами  не  может 
оцениваться  только  издержками  на  их  создание  и  обслуживание.  В  частности,  в  качестве  одного  из 
критериев  оптимизации  решений  надо  учитывать  требование  максимизации  рентабельности 
оборотного капитала. Соответственно выбор стратегии и принятие решений надо соотносить с такой 
политикой  управления  запасами,  которая  гармонизирует  все  аспекты,  связанные  с  этой  задачей.  В 
статье  [7]  такая  попытка  впервые  была  проведена  на  основе  традиционных  методов 
многокритериальной оптимизации применительно к группе товаров бытовой техники. При этом были 
даны рекомендации, относящиеся как к выбору подхода для расчета размера заказа (традиционного 
или с учетом временной стоимости денег), так и к учету особенностей, обусловливаемых указанными 
факторами риска при определении параметров оптимальной стратегии.
 
Представленные  материалы  иллюстрируют  возможности  повышения  качества  принимаемых 
решений для задач оптимизации цепей поставок.
 
 
Литература:
 
1. 
Бродецкий  Г.,  Гусев  Д.  Многокритериальная  задача  выбора  места  дислокации  и  формы 
собственности склада с
 
учетом рисков // Журн. РИСК, №4, 2008.
 
2. 
Бродецкий Г.Л. Моделирование логистических систем. –
 
М.: «Вершина», 2006.
 
3. 
Бродецкий  Г.,  Руденко  Я.  Выбор  наилучшего  маршрута  в  цепях  поставок  как  задача 
многокритериальной оптимизации // Журн. «Логистика и управление
 
цепями поставок», №6, 2009 г

4. 
Бродецкий Г., Руденко Я. Организация  эффективных процедур многокритериальной оптимизации 
маршрутов в цепях поставок // Журн. (ВАК) «Логистика», №3, 2011
 
5. 
Бродецкий  Г.Л,  Гусев  Д.А  Особенности  эффективного  использования  критерия
 
среднего 
геометрического  в  формате  задач  многокритериального  выбора  места  дислокации  и  формы 
собственности склада // Журн. Логистика сегодня, №1, 2011.
 
6. 
Бродецкий  Г.Л.  Проблема  феномена  «слепоты»  для  смешанных  форматов  задач 
многокритериальной  оптимизации  цепей  поставок  //  Журн.  «Логистика  и  управление  цепями 
поставок», № 1, 2009
 
7. 
Бродецкий  Г.Л.,  Гусев  Д.А.  Специальные  алгоритмы  многокритериальной  оптимизации  в  цепях 
поставок // Логистика сегодня, 2011. № 6.
 
8. 
Бродецкий  Г.,  Бродецкая  Н.,  Гусев  Д.  Эффективные  инструменты  многокритериальной 
оптимизации в логистике // Журн. РИСК, №2, 2010.
 
9. 
Бродецкий Г.Л., Гусев Д.А., Якубин Е.В. Особенности решений при оптимизации запасов с учетом 
риска и рентабельности цепи поставок // Менеджмент качества, 2013, №3
 
10. 
Дыбская В.В. Управление складированием в цепях поставок. –
 
М.: «Альфа
-
Пресс», 2009.
 
11. 
Иванов Д.А. Управление цепями поставок / Д.А. Иванов –
 
СПб.: Изд
-
во Политехн. ун
-
та, 2009
 
12. 
Корпоративная логистика. / Под ред. проф. В. Сергеева –
 
М.: «Инфра
-
М», 2006
 
13. 
Логистика: Практическая энциклопедия. /Под научн. ред. проф. В. Сергеева –
 
М.: «МЦФЭР», 2007.
 
14. 
Модели и методы теории логистики. / Под ред. В. Лукинского. –
 
СПб.: Питер, 2003.
 
15. 
Саати  Т.,  Керис  К.  Аналитическое  планирование  и  организация  систем.  –
 
М.:  «Радио  и  связь», 
1991. 
16. 
Саати  Т.  Принятие  решений  при  зависимостях  и  обратных  связях:  Аналитические  сети  /  –
 
М.: 
ЛИБРОКОМ, 2011. –
 
360 с.
 
17. 
Шикин Е., Чхартишвили А. Математические методы и модели в управлении. –
 
М.: «Дело», 2000
 
 
 
Ірина Бубякіна
 
(Біла Церква, Україна)
 
 
СПОЖИВЧИЙ КОШИК В ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
 
 
В  Україні  існує  проблема  відповідності  набору  та  обсягу  товарів  мінімального  споживчого 
кошика  заробітній  платі  та  медичним  стандартам,  є  серйозні  сумніви  щодо  адекватності  набору 
товарів мінімального споживчого кошика.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
17 
 
 
 
У 2000 році Кабмін прийняв спеціальну постанову з
 
довгою назвою “Про затвердження наборів 
продуктів  харчування,  наборів  непродовольчих  товарів  та
 
наборів  послуг  для  основних  соціальних 
і
 
демографічних груп населення”. У
 
ній було визначено основні параметри виживання українців.
 
Споживчий кошик –
 
асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного 
(річного) споживання людини або сім’ї.
 
Поняття споживчого кошика існує у багатьох країнах світу. Ціна і національні особливості його 
в кожній країні свої: споживчий кошик американця нараховує 350 продуктів і послуг, француза − 507, 
англійця  − 350, німця − 475. Український споживчий кошик нещодавно був  розширений до 297 (було 
260) найменувань продуктів.
 
Споживчий  кошик  українців  складається  з  мінімального  набору  продуктів.Український 
споживчий  кошик  не  враховує  сучасних  потреб  людини,  пов'язаних  з  технологічними, 
інтелектуальними,  інформаційними  змінами  в  сучасному  суспільстві.  Більш  того,  кошик  вчорашнього 
дня  закладає  майбутні  злидні  нашого  народу.  На  недостатньому  рівні  закладені  такі  витрати,  як 
оплата  комунальних  послуг,  платне  лікування,  платна  освіта,  і  ніяк  не  згадані  потреби  в  особистому 
розвитку та відпочинку.
 
Цікаво, що в цивілізованих країнах про населення дбають набагато краще. Скажімо, в Англії
 
до 
споживчого кошика, між іншим, закладено таке: шампанське, пиво, МР3
-
плеєр з музичними записами, 
підключення до інтернету, витрати на телевізори з плоским екраном. акустичну гітару, великий перелік 
товарів для дому, включаючи дверні ручки й витрати на садівника, нещодавно включили котлети по
-
київськи  та  i
-
phone,  німці  −  цифровий  фотоапарат,  відеокамеру,  сканер  і  лазерний  принтер,  прилад 
для вимірювання кров’яного тиску. У свою чергу, споживчий кошик американця передбачає витрати на 
тютюнові та алкогольні
 
вироби, на освіту, на мобільний і комп’ютерний зв’язок. А французи заклали до 
свого  споживчого  кошика  також  витрати  на  відвідування  перукарні,  купівлю  лаків  для  волосся,  гелів 
для  душу  та  інших  численних  косметичних  засобів.  Крім  цього,  передбачено  кошти  на  няню  для 
дитини, на апарати для виправлення зубів, на оренду автомобілів і проїзд у таксі, а також на їжу для 
котів і собак.
 
Західна  людина  не  боїться  малювати  для  себе  ситуації  майбутнього,  у  яких  вона  більш 
заможна, ніж сьогодні. Для неї світ весь час
 
ускладнюється і змінюється, а отже − постійно змінюється 
і зміст споживчого кошика.
 
Виходить, чим повніше кошик відображає вимоги  часу, тим багатша країна. Лише  українці не 
відчувають цієї динаміки, живучи за стандартами минулого століття.
 
Споживчий кошик
 
українця виявився гіршим, ніж пайок військовополоненого у 1941 році

Уряд 
пропонує  українцям  харчуватися  удвічі  гірше,  ніж  годували  німецьких  військовополонених  у 
сталінських таборах у 1941 році.
 
106  грамів  хліба,  5  грамів  сала  і  25  грамів  ковбаси,  півтора  стакана  молока  та  250  грамів 
картоплі  на  день,  пара  шкарпеток  та  колготок  на  рік,  одна  пара  білизни  на  5  років  –
 
це  не  тюремні 
норми,  а  рекомендований  державою  так  званий  споживчий  кошик  для  українців.  Також  населення 
повинно отримувати, на думку влади, на 35 грам більше солодощів, ніж німці в дні війни. Хоча в пайці 
полонених були присутніми ще й борошно, томат
-
пюре, а в кращі часи і горох, квасоля, сухофрукти та 
кава − на відміну від “маленьких таких українців”

Мабуть, і одягали їх не гірше, ніж українців сьогодні, бо, скажімо, чоловічі зимові черевики за 
споживчим кошиком можна придбати раз на 12 років. На 8 років нашій людині має вистачити одного 
пальта.
 
Закрадається  підозра,  що  в  уряді  причаїлася  глибоко  законспірована  терористична 
організація.  Саме  її  підступами  пояснюється  наявність  у  “споживчому  кошику”
 
лише  двох  кілограмів 
сала  на  рік  (або  п’яти  з  половиною  грамів  на  день)  на  одного  дорослого  й  півтора  кілограма  (трохи 
більше чотирьох грамів на день) на підлітка.
 
Проте діють у владі й оптимістичні
 
сили. Норма споживання яєць –
 
основної зброї політичної 
боротьби –
 
становить одне на день на підлітка, пів
-
яйця на дитину і 0,6 яйця на дорослого. Тобто для 
забезпечення  мінімуму  споживання  потрібно  приблизно  16  млрд.  яєць  на  рік.  Тоді  як  реальне 
виробництво не перевищує 12 млрд. Де вишукуватимуть резерви, залишається лише здогадуватися.
 
Що ще опинилося в “продуктовому кошику”? У нормах зразка 2000 року одному працездатному 
їдцю  пропонувалося  обмежитися  в  рік  14  кг  яловичини,  телятини  й  баранини,  а  тепер  –
 
16  кг,  але 
тільки яловичини (більш як 43 г на день). Свинини пропонується 8 кг на рік (21 г на день). Із кошика 
виключено  кроликів,  зате  додалися  два  кіло  птиці  (14  кг  на  рік,  або  38  г  на  день).
 
Із  продуктів 
найпершої  потреби  на  рік  нам  пропонують  62  кг  білого  хліба  (169,8  г  на  день,  жити  можна),  95  кг 
картоплі (260 г на день, також краще, ніж ситуація з салом). А також 25 кг помідорів і огірків разом (68 г 
на  день,  на  закуску  не  вистачить),  60  кг  фруктів  і  ягід  (164  г  на  день,  півтора  яблука).  І  позаяк  уже 
внесли в “мінімум”
 
13 кг кондитерських виробів, то чому не внесли горілку?
 
Дітям норми трохи збільшено. Якщо в “кошику
-2000

 
тим, кому до шести років, належало з’їсти 
впродовж  року  11,7  кг  яловичини,  баранини,  телятини,  а  від  6  до  18  років  –
 
18,3  кг,  у  найближчу 
п’ятирічку “видаватимуть”
 
по 12,9 і 20 кг відповідно. Свинини в минулу п’ятирічку дітям до шести років 
пропонувалося 5,8 кг на рік, підліткам –
 
9,2 кг, а з цього року –
 
відповідно 8,1 і 12,7.
 
Раціон для непрацездатних традиційно менш багатий, ніж для працюючих. Їх чомусь вирішили 
годувати  рибою:  раніше  її  було  2,5  кілограма  на  рік,  а  тепер  –
 
9,5  на  рік  і  понад  це  1,3  кг 

18 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
рибопродуктів. Правда, в окремих експертів виникає підозра: чи то в старий документ, чи то в новий 
закралася помилка.
 
Кабмін  “розписав”
 
і  гардероб  для  всіх  груп  населення.  Він  фактично  не  зазнав  змін  із  2000 
року.  Тобто  залишається  таким  самим  малореальним.  Теоретично,  верхній  зимовий  одяг  (куртку  на 
синтапоні),  звісно,  можна  носити  чотири  роки  (саме  раз  на  чотири  роки  заплановане  її
 
придбання). 
Проте вже на третій рік у цій куртці в пристойні місця заходити буде соромно.
 
Чоловічий  костюм  пропонується  носити  п’ять  років,  а  п’ять  сорочок  –
 
чотири  роки.  Термін 
носіння краватки знижено з десяти до п’яти років. А от джинси тепер пропонується носити дві пари сім 
років, тоді як раніш була одна пара на три роки. Можливо, у додатку до постанови уряду варто було б 
зазначити,  де  продаються  такі  джинси?  Бо  ті,  які  є  в  більшості  магазинів,  носяться  до  пузирів  на 
колінах і дірок на сідницях щонайбільше рік.
 
Жіноче  пальто  пропонується  носити  вісім  років,  жіночу  осінню  куртку  –
 
сім.  На  такий  само 
термін  розраховані  дві  сукні.  А  одну  вовняну  спідницю  пропонується  носити  п’ять  років.  Як  і  три 
блузки. Хоча, здавалося б, жінкам належить гардероб змінювати
 
частіше. Навіть тим, котрі живуть на 
прожитковий мінімум. Чотири роки має прослужити купальник (пенсіонеркам і купальник не потрібен), 
а трусів на ті самі  два роки  «видають» не  п’ять штук, а шість. Але є і прогрес: термін носіння однієї 
пари жіночих зимових чобіт скорочено з п’яти років до трьох.
 
Хіт  дитячої  “споживчої  шафки”
 

 
“гарнітур  для  новонароджених  (шапочка,  сорочечка, 
пелюшки)”, термін служби якого встановлено в шість(!) років. За бажання можна, звісно, здогадатися, 
що  не  користування  пелюшками  протягом  шести  років  мали  на  увазі  чиновники  Кабміну,  а  те,  що 
середньостатистичне  немовля  повинне,  за  їхніми  підрахунками,  з’являтися  в  середньостатистичній 
родині  раз  на  шість  років.  Правда,  двох  пелюшок  для  новонародженого  обмаль,  а  одноразових 
підгузників у дитячий “кошик”
 
не внесли.
 
А в інших предметів, необхідних для дітей, дуже завищено терміни служби. Так, дітям до трьох 
років пропонується носити верхній зимовий і демісезонний одяг по два роки, як і сукні для дівчаток і 
сорочки для хлопчиків. У дітей  від шести до 18 років та сама проблема: джинси, сорочки, футболки, 
бюстгальтери, светри –
 
усе пропонується носити по два, а то й по три роки. По два роки пропонується 
носити взуття –
 
туфлі, кросівки, утеплені черевики. А купальник/плавки –
 
так узагалі п’ять років.
 
Для  дітей  шкільного  віку  прописано  норми  по  шкільному  приладдю.  На  навчальний  рік  у 
прожитковий мінімум входять 50 зошитів, 10 ручок і два(!) підручники. Ноу комментс.
 
Три  ковдри  пропонується  використовувати  10  років,  три  подушки  –
 
15.  Дивно,  чому
 
не 
п’ятдесят, адже зустрічаються в сім’ях і бабусині ковдри. Правда, якість тоді була кращою...
 
Шість  підковдр  мають  прослужити  п’ять  років,  шість  простирадл  –
 
чотири,  так  само,  як  шість 
наволок. Шести рушників повинно вистачити на три роки, трьох махрових рушників –
 
на вісім. Із нового 
варіанта “споживчого кошика”
 
чомусь виключено носові хусточки: раніше на рік їх пропонувалося три 
штуки.
 
На середньостатистичну сім’ю на місяць виходить 3,5 шматка туалетного мила та два шматки 
господарського (у попередньому “кошику”
 
було три). А також дві пачки прального порошку, півпляшки 
шампуню та 1,4 тюбика зубної пасти. І три рулончики туалетного паперу.
 
Медикаменти  на  рік:  три  пачки  вати  (було  п’ять),  п’ять  десятиметрових  пакетів  бинта,  п’ять 
упаковок 
валідолу/валеріани, 
три 
баночки 
йоду 
й 
зеленки, 
шість 
упаковок 
болезаспокійливого/жарознижуючого.  А  також  дев’ять  пачок  вітамінів  і  одна...  пачка  гірчичників. 
Загалом, хворіти Кабмін не рекомендує.
 
Посуд: шість тарілок на три роки, чотири каструлі та дві пательні на дев’ять років, а також один 
чайник на вісім. Чайний сервіз на п’ять років. Термін служби ложок і виделок –
 
десять років.
 
Холодильник середньостатистичній родині пропонується змінювати раз на 15 років, телевізор 

 
раз на десять, пральну машину –
 
раз на 14. Люстру й настільну лампу –
 
раз на 25 років.
 
Місячна норма отримання друкованих видань за підпискою чи вроздріб –
 
52 примірники (один 
тижневик).  З  1  до  1,3  збільшено  місячну  норму  відсилання  листів.  Раз  на  місяць  пропонується 
відвідувати бібліотеку чи купувати книжку.
 
На  рік  заплановано  одне  людиновідвідання  лазні,  прання  двох  кілограмів  білизни  в  пральні, 
чотири стрижки та 0,2 фотографування. А ще –
 
524 поїздки громадським транспортом (1,4 на день –
 
не кожен повернеться додому)...
 
Відомий  у  світі  борець  з  бідністю  лауреат  Нобелівської  премії  миру  професор  економіки 
Мухаммад  Юнус  говорив,  що  бідняк  −  це  людина,  яку  штучно  позбавляють  життєвих  ресурсів  і  не 
дають реалізувати свій потенціал. Сказав наче про українців виживання.
 
В  Україні  на  споживчому  кошику  базується  прожитковий  мінімум.  Він  встановлюється 
Кабінетом  Міністрів  України  після  проведення  науково
-
громадської  експертизи  сформованих  наборів 
продуктів  харчування,  непродовольчих  товарів  і  послуг  для  основних  демографічних  та  соціальних 
груп населення.
 
З 1 січня 2013 року прожитковий мінімум в Україні становить 1147 Згідно з опитуванням, щоб 
не почувати себе  бідними, 54%  українців хочуть  отримувати зарплату  від 2700  гривень на  людину  в 
місяць.
 
Прожитковий мінімум на 2014 рік в Україні втановлюється Закoнoм “Про Державний бюджет на 
2014 рік” за поданням Мініфіну України: з 1 січня − 1217 гривень; з 1 липня − 1250 гривень; з 1 жовтня 
− 3001 гривня.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
19 
 
 
 
У  першому  кварталі  2013  року  середньостатистична  українська  міська  сім’я  жила  на  3565 
грн./місяць, а сільська − на 3097 грн. на місяць. При цьому витрати на одного члена сім’ї складали в 
середньому 1282 грн./місяць.
 
У  жовтні  2010  року  проводився  соціальний  експеримент  з  метою
 
визначити,  скільки  людей 
зможуть прожити місяць на суму запропонованого державою прожиткового мінімуму. Прожити на 907 
грн. (тодішній прожитковий мінімум) вдалося лише одному учаснику експерименту. До фіналу дійшла 
тільки одна учасниця(Євгенія Суярко –
 
журналіст, м. Суми), яка протрималася довше за всіх –
 
28 днів. 
За  її  словами,  вона  дуже  схудла,  у  неї  почалися  серйозні  проблеми  зі  здоров'ям.  У  результаті 
учасниця застерегла своїх співвітчизників від спроб повторити цей експеримент.
 
Повертаючись  до  порівняння,  у  США  місячний  прожитковий  мінімум  становить  близько  700 
доларів,  а  мінімальна  зарплата  −  1230  доларів  на  місяць.  При  цьому  в  країнах  Європи  найнижча 
мінімальна зарплата − в Болгарії (92 євро), а найвища − в Люксембурзі (1570 євро). Тож не дивно, що 
згідно
 
з  даними  експертів  Всесвітньої  організації  охорони  здоров’я,  46%  населення  колишніх 
радянських республік та інших східноєвропейських країн живуть за межею бідності.
 
Нинішні розрахунки прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати проводяться за
 
застарілою
 
системою та старими цінами. Наміри влади до кінця року довести мінімальну зарплату до 1218 грн. не 
в стані наповнити споживчий кошик пересічного українця

Згідно з опитуванням, щоб не почувати себе 
бідними, 54% українців хочуть отримувати зарплату від 2700 гривень на людину в місяць.
 
Отже, можна зробити висновок.

Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет