Державний вищий навчальний заклад



Pdf көрінісі
бет36/37
Дата06.03.2017
өлшемі2,74 Mb.
#7802
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
255 
Олександрівка на 3 тис. к.с. та біля Первомайська (Ольвіополя) на 1,2 тис. к.с. 
Таким чином, було визнано, що на р. Південний Буг можна використовувати 
до 29,4 тис. к.с. [5, с. 52]. 
З  проектів  використання  гідроенергії  в  Україні  на  найбільшу  увагу 
заслуговує проект регулювання порогів Дніпра. Порожистою частиною Дніпра 
вважалася ділянка між м. Дніпропетровськом (на той час – Катеринославом) та 
Запоріжжям  (  на  той  час  –  Олександрівським)  протяжністю  95  км,  а  власне 
«пороги»  були  частиною  Дніпра  завдовжки  65  км  від  слоб.  Старі  Кодаки  до 
останнього  Вільного  порогу.  У  всій  порожистій  частині  річище  Дніпра 
проходило  через  гранітові  гнейси.  Перші  виходи  гранітів  починаються  вище 
Кременчука,  окремі  їх  виходи  зустрічаються  на  10  км  нижче  Запоріжжя. 
Обидва  береги  порожистої  частини  Дніпра  здебільшого  були  високі;  ширина 
ріки  коливалася  від  400  до  750  м.  Загальний  спад  поверхні  ріки  від 
Дніпропетровського  залізничного  мосту  до  Кічкасу  становила  33,35  м, 
пересічний спад – 0,000365 м, найбільший спад – 0,00667 м. Швидкість течії на 
поверхні більнше 2 м/сек [5, с.53].  
Усі  ці  дані  були  необхідні  не  тільки  для  гідроенергетичного  освоєння 
річки, 
вони 
мали  на 
меті 
також 
окреслення 
перспектив 
для 
воднотранспортного  використання  Дніпра.  Порожиста  його  частина  завжди 
поділяла  річку  на  два  відокремлені  плеса,  між  якими  судоплавство  взагалі 
було  неможливе.  Тільки  плоти  та  невеликі  човни  із  великим  ризиком 
сплавлялися  донизу.  Ця  перешкода  для  судоплавства  на  Дніпрі,  як  тоді 
вважалося,  негативно  виливала  на  розвиток  господарства  України  і  вже  в  ті 
часи  звертала  на  себе  увагу  керівництва  країни  як  «природний  недолік,  який 
необхідно  виправити».  Це  і  спричинило  активізацію  розробки  проектних 
рішень щодо подолання порогів. 
Перший такий проект про регулювання порогів Дніпра розробив в 1785 
р. полковник Л.Фалєєв, але проект не мав позитивних наслідків. У 1904 – 1905 
рр. інженери Ґрафіо та О. Максимов виготовили ескізний проект регулювання 
порогів,  що  передбачав  і  використанння  гідроенергії.  Інженери  Рондо  і 
Юскевич  у  1910  –  1911  рр.  склали  новий  проект  на  основі  своїх  польових 
досліджень.  Цей  проект  передбачав  будівництво  4  «глухих»  гребель 
безпосередньо  вище  порогів:  Бурського,  Ненаситецького,  Волницького  та 
Цільного  з  гідроцентралями  при  греблях.  Існували  також  проекти  регуляції 
порогів  Дніпра  Розова  та  Юрґеневича  (1912  р.),.  Шамої  та  Галєє  (1913р.), 
Бахметьєва (1913 р.), Моргуненка (1913 р.). Проект Розова (1914 р.), який був 
затверджений  у  1916  р.  передбачав  будову  тільки  двох  гребель:  одну  біля 
Таволтанського (нижче порога Будилівського) з тиском води у 26,67 м, а другу 
біля  Павлокічкасу  з  натиском  води  у  8.53  м.  За  цим  проектом  мала  бути 
гідроцентраль  в  Таволтанську,  потужністю  в  214.000  к.с.  і  гідроцентраль  в 
Кічкасі потужністю в 36.000 к.с., загальна потужність проекту сягала 250.000 
к.с. [10]. 
Таким чином, можна зауважити, що регулювання Дніпра, використання 
його ресурсних можливостей – як енергетичних, так і промислових, поставало 
на  новий  рівень.  Ігнорування  переваг  всебічного  освоєння  гідроресурсів 
негативно  вплинуло  б  на  економіку  тогочасної  України.  У  1924  р.  було 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
256 
організоване  спеціальне  бюро  під  проводом  російського  інженера  проф.  І. 
Александрова  для  розгляду  проектів  регулювання  порогів  Дніпра,  яке 
розглянувши  попередні  проекти,  змінило  їх  у  напрямку  будови  лиш  однієї 
греблі.  Цей  проект  був  опрацьований  за  консультацією  американського 
інженера  Купера.  Детальний  же  проект  із  планом  робіт  і  докладним 
кошторисом виконав німецький концерн Siemens–Bauunion. 
Таким чином,цей період часу можна охарактеризувати появою великої 
кількості  проектів  гідроенергетичного  освоєння  річок  –  як  малих,  так  і 
великих.  Це  свідчить  про  зацікавленість  тогочасного  керівництва  саме  у 
гідроенергетиці  як  альтернативі  традиційним  на  той  час  тепловим  станціям. 
Однак,  гостра  потреба  в  електроенергії,  зумовлена  розвитком  потужних 
промислових  регіонів,  потребувала  більшої  уваги  до  гідроенергетики.  А 
недостатність досліджень в цій галузі гальмували її розвиток. 
Про  недостатність  дослідів  гідроенергетичних  ресурсів  стверджували 
різні  представники  влади  УСРР.  Так,  у  доповіді  щодо  енергоресурсів  та  їх 
використання на Всеукраїнській конференції у справі складання генерального 
плану електрифікації проф. Крамер висловився: «Щодо гідроресурсів, то тут я 
обмежився тільки одною цифрою. Я вже казав, що ті запаси, які зараз є, можна 
виразити  пересічно  в  1,3  тис.  кВт.  Передбачається,  що,  використовуючи 
гідроенергію,  ми  на  рік  1937  р.  зможемо  виробити  на  ній  електроенергії 
приблизно  4.800–4.900  млн.  кВт/год,  що  становитиме  у  загальному  балансі 
електроенергії,  14–15  %.  Треба  сказати,  що  це  буде,  мабуть,  максимально 
можливе використання гідроенергії у нас, бо запаси гідроенергії в Україні». У 
доповіді  там  же  проф.  Маснов  відмічає,  що  «Стосовно  використання 
гідроенергії доводиться сказати, що ми поки що надзвичайно обмежені. Наші 
відомості  про  запаси  гідроенерґії  дуже  незначні.  Запроектовуючи,  ми 
восновному вносимо тільки такі додаткові станції до Дніпрельстані: Нікополь, 
Каховку по 60 тис. кВт, на нижньому Дніпрі, Бузі – 40 тис. кВт і 120 тис. кВт 
на  Верхньому  Бузі.  Треба  додатково  опрацювати  доцільність  і  можливість 
установити  на  Дніпрі  ще  одну  велику  гідростанцію  в  середній  частині  його 
течії,  у  районі  Черкас  і  Канева.  Побудова  в  цій  частині  Дніпра  гідростанції 
мала б для нас велике значення, як передумова привести загалом всю систему 
Дніпра  в  зручне  для  судоплавства  становище».  Секція  ж  енергоресурсів  та 
використання  їх  висловилася  за  необхідність  скласдання  водяного  кадастру 
України  і  поглибленого  проведення  досліджень  гідроенергетичних 
ресурсів [5, с. 52–53]. 
Таким чином, можна зробити висновок про надзвичайну зацікавленість 
і  стурбованість  учених  того  часу  проблемою  гідроенергетичного  освоєння 
Дніпра,  вивчення  його  можливостей  у  якості  потенційного  джерела  енергії. 
Також  про  перспективність  цього  питання  свідчить  організація  багатьох 
всесоюзних  та  республіканських  конференцій,  де  питання  гідроенергетичних 
ресурсів було одним із важливих. 
Тобто  навіть  запланована  кількість  робіт  по  встановленню 
гідроенергетичного  обладнання  не  виконувалася.  Це  негативним  чином 
впливало  на  розвиток  галузі.  Цю  ситуацію  можна  пояснити  відсутністю 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
257 
досвіду  та  кваліфікованих  кадрів  у  гідроенергетичній  галузі,  яка  була  на 
початку свого розвитку. 
Таким  чином,  початковий  період  розвитку  гідро  енергетики  в  Україні 
характеризувався створенням перших експериментальних машин та агрегатів: 
ефективних  гідравлічних  турбін,  електрогенераторів  змінного  струму, 
здійснено  передавання  електроенергії  на  значні  відстані.  Перші  проведені 
дослідження  у  галузі  гідрології  та  метеорології,  плани  по  освоєнню  рік  та 
використанню  їх  у  народному  господарстві,  усе  це  дозволило  закласти 
фундамент  для  подальшого  розвитку  галузі.  Отриманий  емпіричний  досвід 
використання  перших  гідроагрегатів  та  вузлів,  дозволив  в  майбутньому 
сформувати  потужну  школу  вітчизняної  гідроенергетики,  яка  стала  однією  з 
найуспішніших у світі і змогла реалізувати надзвичайно масштабні проекти. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Александров И. Г. Электрификация Днепра / И. Г. Александров. – Х. : 
Госиздат Украины, 1924. – 83 с. 
2.
 
Александров И.Г. Методология размещения промышленности в связи 
с электрификацией.  «Проблемы Генплана электрификации СССР», изд.2, М.–
Л., Соцэкгиз, 1932, с.54–63  
3.
 
Бенардос  Н.  Н.  Научно–технические  изобретения :  избр.  труды 
/ Н. Н. Бенардос ; АН УССР, Ин–т электросварки им. Е. О. Патона. – К. : Наук. 
думка, 1982. – 239 с. 
4.
 
Бушуев В. В. Энергетика России (1920–2020 гг.) / В. В. Бушуев. – М. : 
ИД Энергия, 2006. – Т 1. План ГОЭЛРО. – 1067 с. 
5.
 
Іванис  В.  М.  Енергетичне  господарство  України  та  Північного 
Кавказу / В. М. Іванис. – Варшава, 1934. – 144 с. 
6.
 
Круковский А. В. 
Перспективы 
электрификации 
Киевщины 
/ А. Круковский  // Техника, экономика и право. – 1924. – № 4–5. – С. 68–88.  
7.
 
Народное  хозяйство  СССР :  экон.–статистический  журн.  –М. : 
Партиздат, 1932.  – № 7–8. – С. 56–75. 
8.
 
Оппоков  Е. В.  Водные  богатства  Украины  / Е. В.Оппоков.  –  Х. : 
Госиздат Украины, 1925, – 160 с. 
9.
 
Резолюции  Всесоюзной  конференции  по  составлению  генерального 
плана электрификации СССР. 7–14 мая 1932 г. – М. ; Л. : Гос. соц.–экон. изд–
во, 1932. – 112 с. 
10.
 
Щекин  А.  Р.  Замена  традиционных  энергоносителей  в  народном 
хозяйстве Украины за счет использования нетрадиционных и возобновляемых 
источников энергии /  А. Р. Щекин, Ю.  В. Колесник // Пром. теплотехника.  – 
2001. – № 6. – С. 113–120. 
11.
 
Энергетика: 
история, 
настоящее 
и 
будущее: 
монография 
/ [Бондаренко  В.  И.,  Варламов  Г.  Б.,  Вольчин  И.  А.  и  др]  –  К.:,  2011.  Т.3: 
Развитие теплоэнергетики и гидроэнергетики. – 400 с. 
 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
258 
 
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ/СВЕДЕНЬЯ ОБ АВТОРАХ/ 
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS: 
Akilova  Anvara  G’ayrat  qizi 

  студент  кафедры  «Изобразительного 
искусства  и  инженерной  графики»  Самаркандского  Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Umrzoqova  Saodat  Alim  qizi 

 

  студент  кафедры  «Изобразительного 
искусства  и  инженерной  графики»  Самаркандского  Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Ақылбекова  Гаухар  Базарбекқызы 

 
студент  IV  курса 
Павлодарского  государственного  педагогического  института  (ПГПИ), 
г. Павлодар, Казахстан. 
Ахметова Маржан Какимовна – кандидат филологических наук, и.о. 
профессора,  Евразийский  национальный  университет  им. Л.Н. Гумилева 
(ЕНУ), г. Астана, Казахстан. 
Бахралинова  Асель  Жаксылыковна  −  кандидат  филологических 
наук,  старший  преподаватель  кафедры  «Дошкольное  и  начальное 
образование»  Павлодарского  государственного  педагогического  інститута, 
г.
 
Павлодар, Казахстан. 
Бахритдинова  Нодира  Исломиддиновна 

  преподователь  кафедры 
«Кафедра 
английского 
языка» 
Самаркандского 
Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Божик Анна Григорівна − студентка VI курсу факультету дошкільної 
освіти  Хмельницької  гуманітарно-педагогічної  академії,  м.  Хмельницький, 
Україна. 
Бойко Ірина Дмитрівна 

 асистент кафедри географії та менеджменту 
туризму  Чернівецького  національного  університету  ім.  Ю. Федьковича, 
м. Чернівці, Україна. 
Варивода  Катерина  Сергіївна  −  викладач  кафедри  медико-
біологічних  дисциплін  і  валеології  ДВНЗ  «Переяслав-Хмельницький 
державний 
педагогічний 
університет 
імені 
Григорія 
Сковороди», 
м. Переяслав-Хмельницький, Україна. 
Вахуткевич  Ірина  Юріївна  −  кандидат  сільськогосподарських  наук, 
асистент  кафедри  екології  та  біології  Львівського  національного  аграрного 
університету, м. Львів, Україна. 
Великодна  Євгенія  Миколаївна  −  кандидат  філософських  наук, 
Комунальний  вищий  навчальний  заклад  «Дніпропетровський  обласний 
інституту післядипломної педагогічної освіти», м. Дніпропетровськ, Україна. 
Вікнянська Анастасія Олександрівна 

  кандидат  економічних  наук, 
Буковинський  державний  фінансово-економічний  університет,  м. Чернівці, 
Україна. 
Гайдаєнко  Ігор  Васильович  –  викладач  кафедри  документознавства 
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди». 
Гнатишин  Людмила  Богданівна 

  кандидат  економічних  наук, 
Львівський національний аграрний університет, м. Львів, Україна. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
259 
Гордійчук  Лариса  Миколаївна  −  кандидат  сільськогосподарських 
наук,  асистент,  Львівський  національний  університет  ветеринарної  медицини 
та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, м. Львів, Україна. 
Горянін  Іван  Іванович  –  аспірант,  Чернівецький  національний 
університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна. 
Гудзь  Віктор  Васильович 

  кандидат  історичних  наук,  доцент, 
Заслужений 
працівник 
освіти 
України, 
доцент 
кафедри 
історії 
Мелітопольського  державного  педагогічного  університету  імені  Богдана 
Хмельницького, м. Мелітополь, Україна. 
Демиденко  Раиса  Николаевна 

  кандидат  биологических  наук, 
доцент,  професор,  Павлодарский  государственный  педагогический  институт, 
г. Павлодар, Казахстан. 
Дмитренко  Алла  Адамівна  –  кандидат  історичних  наук,  доцент 
кафедри  документознавства  і  музейної  справи  Східноєвропейського 
національного університету ім. Лесі Українки, м. Луцьк, Україна. 
Елемесова  Гүлханым  Нұрлыбекқызы  −  студенка  IV  курса 
факультета  филологии  и  истории  Павлодарского  государственного 
педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Єрмілов  Валерій  Семенович 

  кандидат  медичних  наук,  доктор 
історичних  наук,  доцент,  професор  кафедри  природничо-математичних  наук 
Миколаївського  обласного  інституту  післядипломної  педагогічної  освіти, 
м. Миколаїв, Україна. 
Жакупова  Меруерт  Набиевна  –  студентка  IV  курса  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Жунусова 
Алия 
− 
студентка 
IV 
курса 
Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Журавель  Анна  Василівна 

  кандидат  психологічних  наук,  старший 
викладач  кафедри  психології  Глухівського  національного  педагогічного 
університету імені Олександра Довженка, м. Глухів, Україна. 
Игнатенко  Марина  Николаевна 

  профессор,  доктор  исторических 
наук  кафедри історії та культури України, кафедри документознавства ДВНЗ 
«Переяслав-Хмельницький  державний  педагогічний  університет  імені 
Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький, Україна. 
Истамов  Завқиддин  Саъдуллаевич 

  преподователь  кафедры 
«Изобразительного  искусства  и  инженернрной  графики»  Самаркандского 
Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Кайркызы  Айдана  −  студентка  IV  курса  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Каримбердиева Азиза Шавкатовна 

 
преподователь 
кафедры 
«Кафедра 
английского 
языка» 
Самаркандского 
Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Кермач  Емілія  Іллівна 

  магістрант  кафедри  географії  та 
менеджменту 
туризму 
Чернівецького 
національного 
університету 
ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці, Україна. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
260 
Киволап  Олена  Юріївна 

  здобувач,  Запорізька  загальноосвітня 
школа І – ІІІ ступенів 3 15, м. Запоріжжя, Україна. 
Коцан  Василь  Васильович  −  кандидат  історичних  наук,  завідувач 
відділу  експозиційної  та  науково-дослідної  роботи  Закарпатського  музею 
народної  архітектури  та  побуту,  доцент  кафедри  історії  України  ДВНЗ 
«Ужгородський національний університет», м. Ужгород, Україна. 
Кузнецова 
Ирина 
Николаевна 
− 
студентка 
ДДВО-32(с) 
Павлодарского  государственного    педагогического  інститута,  учитель 
начальных  классов  НШ  №5  при  КГУ  «Средняя  школа  №7»  г.  Аксу 
Павлодарской области, Казахстан. 
Куралканова  Ботакоз  Шайкенкызы 

  кандидат  филологических 
наук,  доцент  кафедры  казахского  языка  и  литературы  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Кучеренко  Ірина  Ігорівна 

  завідувач  науково-дослідного  сектору 
«Музей  класика  єврейської  літератури  Шолом-Алейхема»  Національний 
історико-етнографічний заповідник «Переяслав», м. Переяслав-Хмельницький, 
Україна. 
Ложко Ульяна Юрьевна − студентка IV курса факультета экономики 
и 
права 
Барановичского 
государственного 
університета 
(БарГу), 
г. Барановичи, Беларусь. 
Лопотич  Наталія  Ярославівна  −  кандидат  сільськогосподарських 
наук,  асистент  кафедри  екології  та  біології  Львівського  національного 
аграрного університету, м. Львів, Україна. 
Маралбаева  Диана  Жанатовна 

  студентка  I  курса  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Миколаєнко  Надія  Миколаївна 

  викладач  кафедри  видавничої 
справи,  редагування,  основ  журналістики  та  філології  Житомирського 
державного університету імені Івана Франка, м. Житомир, Україна. 
Мороз  Екатерина  Сергеевна  −  студентка  IV  курса  факультета 
экономики  и  права  Барановичского  государственного  університета  (БарГу), 
г. Барановичи, Беларусь. 
Муздыбаева  Оразбике  Нуржановна 

 
студентка  IV  курса 
Павлодарского  государственного  педагогического  института  (ПГПИ), 
г. Павлодар, Казахстан. 
Муляр  Владислав  Петрович 

  тудент  VI  курсу  факультету 
дошкільної 
освіти 
Хмельницької 
гуманітарно-педагогічної 
академії, 
м. Хмельницький, Україна. 
Намлієва  Людмила  Миколаївна 

  докторантка,  Лісотехнічний 
університет, м. Софія, Болгарія. 
Носкова  Алиса  Сергеевна 

  студент  ДПиП-32  с  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Одилов  Аскарали  Исмаилович 

  преподователь  Самаркандского 
государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
261 
Оразханова  Майгуль  Ирангаиповна  –  кандидат  филологических 
наук,  доцент,  Павлодарский  государственный  педагогический  институт 
(ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Павлось  Ольга  Олександрівна  −  кандидат  наук  з  фізичного 
виховання і спорту, ст. викладач, Львівський державний університет фізичної 
культури, м. Львів, Україна. 
Павлось  Руслан  Мирославович  −  ст.  викладач,  Національний 
університет «Львівська Політехніка», м. Львів, Україна. 
Прокопишин  Оксана  Степанівна 

  кандидат  економічних  наук, 
Львівський національний аграрний університет, м. Львів, Україна. 
Протасова  Жанна  Володимирівна  −  студентка  IV  курсу  Навчально-
наукового  інституту  історії  і  філософії  Черкаського  національного 
університету  імені  Богдана  Хмельницького  (ЧНУ  ім.  Б.  Хмельницького), 
м. Черкаси, Україна. 
Рябоконь  Александра  Александровна 

 
студент  I  курса 
Павлодарского  государственного  педагогического  института  (ПГПИ), 
г. Павлодар, Казахстан. 
Рябоконь  Вадим  Юрійович 

  студент  VI  курсу  Мелітопольського 
державного  педагогічного  університету  імені  Богдана  Хмельницького, 
м. Мелітополь, Україна. 
Сагнаева  Гульзира  Абдикаримовна 

  Ph.D  докторант,  старший 
преподаватель,  Павлодарский  государственный  педагогический  институт 
(ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет