Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
204 
әнші  де  баладан  өсіп,  ер  жетеді.  Оның  барлық  арман-қиялы,  үміті  осы  осы 
туған жерінің топырағында туындайды. Ақының: 
Келеді атып тағы да 
Ғажап қой дала таңдары. 
Ұялап жатыр жаныма 
Үміттің балапандары, − 
деуі осының дәлелі. Ол ойын әрі қарай дамыта түседі: 
Сол үміт балапандарын 
Арман ғып шайқайын деп ем. 
Арманды шайқаудағы мақсаты не екендігін: 
Туған жер, сенің кеудеңе 
Салайын деп ем бір ізді, − 
деген жолдарынан көреміз. 
Адам  дүниеге  келген  қонақ  емес.  Ол  аздап  аялдағаннан  кейін  бостан-
бос  кетуге  ыңғайланбайды.  Керісінше,  адам  −  өмір  қожасы.  Ол  аз  өмірінде 
еліне  пайдасын  тигізуі,  із  қалдыруы  керек.  Ақынның  лирикалық  кейіпкері 
осыны көксейді. 
Жұмекеннің  туған  жер  туралы  өлеңдерінен  ауыл  адамдары  ақжарқын, 
кеңпейіл,  қонақжай,  бейбіт,  шоқтығы  биік  болып  бөлектеніп  тұрады.  Бұл 
суреттеулермен  қазақ  қанындағы  қоңыржай  мінез  бен  қонақжайлық  дәстүрін 
ақын шебер суреттеп берген. 
Қысылма,  достым,  бұра  бер,  қай  үйге  түсе  қалсаң  да,  Атыңды  сенің 
байлайтын  бар  шығар  інің  бір  жаман.  Ауылдың  қай  үйіне  түссең  де,  еш 
жатырқамайтын  жандар  табылатындығы  көрінеді  бұдан.  Жоғарыда  келтірген 
жолдарда  меймандостық  туралы  айтса,  ал  дарқандық  пен  жомарттықты 
жалпылама баяндамайды, деталь дәлдігімен сендіреді. 
Ағып келсең, алдыңнан әже шығар 
Теріс киіп, кебісін, кимешегін. 
...Сүрініп бірін тастап, бірін істеп, 
Кетеді үй маңы кіл жүгіріс боп. 
...Қарт кетер теріс қарап, пышақ қайрап, 
Қалады жымың етіп бұған ішің. 
Бұл  детальдардың  бәрі  жалғыз-ақ  «Меймандос»  деген  өлеңнен 
алынған. Шағын өлеңде ауыл адамдарының кеңпейілдігін бейнелейтін картина 
бар.  Бұдан  асырып  сырлы  сөз  айту,  мақтау  артық  болар  еді.  Бұл  өлеңдегі 
көрініс − Абайдың «Қараша, желтоқсан мен сол бір екі ай» деген өлеңіндегі 
бай  үйінің  ішкі  мазмұн  мінезіне  түгелдей  қарама-қарсы  бағытта  суреттелген. 
Ауылдың  бір  үйінің  ғана  қонақ  күту  әрекеті  бүкіл  қазақ  халқының 
қонақжайлылық мінезін елестетеді. 
Осы көңілді суреттеулер ішінде Жұмекеннің қанына сіңген жылы әзілі, 
юморы  араласып  жүр.  Кей  сәтте  еріксіз  езу  тартып  қаласың.  Бұл  келтірілген 
детальдардың  өзінде-ақ  юморлық  жылылық  туғызатын  «жымың  етіп  бұған 
ішің»,  «мейманы  емес,  иманындай»,  «мықтысың  да  мықындысың»  деген 
тіркестерді айта келіп, кейбір қонақтарға деген көзқарасты да араластыра, бір 
шымшып өтеді. Соншама асып-тасқан  құрметтен кейін,  қонақ әрекетін сынға 
алады:  

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
205 
Босаған көп шөлмекті көрген кезде 
Қонақ емес, шапқыншы сықылдысың. 
Бұл  ауылын  сағынып  келген  сыйлы  қонаққа  келісімді  қылық  емес 
екендігін өтімді айтқан,  әрі  қонақжайлылықты теріс түсінетіндерге де бір-бір 
соққы бергендей. 
Ақынның  туған  жер  туралы  мәнді  де  көркем  шығармасы  болып 
есептелінетіні − «Жұмсамаңдар, достарым, дәрігерге»  деген өлеңі. Ол өскен 
өлкесіне  деген  терең  сүйіспеншілікпен  жазылған  өлең.  Мұнда  дәрігер  еміне 
қарсы  болудың  қылауы  да  жоқ.  Меңдеген  сырқатқа  дәрі  дару  бола  алмауы 
мүмкін,  ал  деннің  саулығына  шипа  −  туған  жердің  ауасы,  шұбаты,  боз 
торғайдың шырылы, қурайдың ызыңы, құм самалы, құдықтың бал татыған суы 
болуы  ғажап  емес.  Туған  даламен  тамырланған  кейіпкер  өзінің  ендігі 
шипагері − кіндік кескен жері деп түсінеді.  
Жұмсамаңдар, достарым, дәрігерге, 
Танысқанмын дәрінің бәрімен де. 
Дала деген докторға көрінейін, 
Емделейін одан да барып елге. 
Осы  өлеңде  қолданылған  бай  метафоралар  шығарманың  еңсесін 
биіктетіп  жіберген.  Классикалық  үлгіде  жазылған  өлеңде  Қасым  дәстүрінің 
лебі есіп түр.  
«Дала деген докторға көрінейін, 
Профессор емдесін шұбат деген...» 
«Маған дәрі бір жұтым күн самалы, 
Құдық суы бір қауға дәрі маған» 
«Қошалағым дайындап қойды уколын, 
Ақтікеннің шөңгесін табаныма», − 
деген метафоралар туынды табиғатын тереңдете түседі. 
Туған 
жер 
тақырыбына 
арналған 
«Алыстағы 
ауылда», 
«Уағалейкүмәссалам»  деген  өлеңдерінен  де  өміршеңдік  сезіліп,  ақынның 
суреткерлік палитрасы оқырман назарын тарта түседі [4, б. 59]. 
Ауыл маңындағы малдың қым-қуыт қимылы қарекеті суретке айналған. 
Осындағы  ауылда  қысқа  күнде  қырық  рет  болып  жататын  әртүрлі  әрекеттер, 
тіршілік  тынысы  өлең  арқылы  өріліп,  шебер  шешімін  тапқан.  Лирикалық 
кейіпкерге  бәрі  де  ыстық,  бәрі  де  қымбат.  Ақын  ауыл  суретін  табиғи 
карапайым қалпында жарқын жырлайды.  
 
ПАЙДАЛАНЫЛҒАН ӘДЕБИЕТТЕР  
1.
 
Қабдолов З. Арна. − Алматы: Жазушы, – 1988. – 48 б. 
2.
 
Қайырбеков  Ғ. Сурет  пен сезім сырлары // Қазақ әдебиеті.  – 1983. –
11-ақпан. 
3.
 
Қазақ  совет  энциклопедиясы.  –  Алматы,  –  1978.  −  12-т.  –  139 − 
140 бб. 
4.
 
Мәуленов С. Өлең деген – бір ел бар // Жұлдыз. – 1971. – №8. 
5.
 
Нәжімеденов Ж. Балауса. – Алматы: Жазушы, – 1961. – 250 б. 
6.
 
Нәжімеденов  Ж.  Менің  топырағым.  –  Алматы:  Жазушы.  –  1985.  –
187 б. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
206 
 
 
УДК 316.64:82-31 
Кучеренко Ірина 
(Переяслав-Хмельницький, Україна) 
 
ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТА РЕЛІГІЙНО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ 
СТВОРЕННЯ ЛІРИЧНОГО РОМАНУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА «ПІСНЯ 
НАД ПІСНЯМИ» 
 
У статті  розкривається  історія написання  твору класика єврейської 
літератури  Шолом-Алейхема  «Пісня  над  піснями»,  висвітлюється 
використання  в  ньому  біблійних  мотивів  та  відтворення  побуту  і  звичаїв 
єврейського містечка. 
Ключові слова: письменник, Старий Заповіт, побут, Песах. 
 
The  article  reveals  the  history  of  writing  works  of  the  classic  of  Jewish 
literature  Sholom  Aleichem  "Song  on  songs"  covers  the  use  of  biblical  motifs  and 
the reproduction of the life and customs of a Jewish community. 
Key words: writer, old Testament, Genesis, the Passover. 
 
Сучасний  стан  розвитку  історичної  науки  в  Україні  характеризується 
необхідністю зміни ідеалів і цінностей у суспільстві. Українська держава стає 
активним  суб’єктом  міжнародного  життя,  тому  важливими  є  дослідження 
місця  й  ролі  видатних  представників  інтелігенції,  які  боролися  за  визнання 
єврейської нації у світі. Значний інтерес у відтворенні сторінок історії кін. ХIХ 
ст. –  поч. ХХ ст.  становить  доробок  Шолом-Алейхема.  Сьогодні,  коли 
розв’язується  найгостріша  проблема  відродження  національних  цінностей  у 
всіх  сферах  життя,  коли  Україна  відстояла  право  бути  незалежною,  коли 
набуває особливого значення звернення до джерел духовності рідного народу, 
повернення творчої діяльності Шолом-Алейхема, глибоке її вивчення та аналіз 
є надзвичайно актуальним, необхідним, важливим.  
Писав  Шолом-Алейхем  переважно  мовою  їдиш.  Його  твори 
досліджувало чимало літературознавців, однак слід констатувати, що вони не 
до кінця вивчені. Це стосується й роману єврейського письменника «Пісня над 
піснями». 
Метою  дослідження  є  розгляд  історії  створення  Шолом-Алейхемом 
ліричного й символічного роману «Пісня пісень» та аналіз джерел, покладених у 
його основу. Для досягнення цієї мети визначені такі завдання: 

 
проаналізувати головні аспекти інтерпретації митцем біблійних мотивів; 

 
висвітлити реальні передумови написання твору; 

 
на  матеріалі  зазначеного  художнього  тексту  розкрити  особливості 
відтворення побуту і звичаїв єврейського містечка. 
Об’єктом  дослідження
 
є  історичні  та  релігійно-культурологічні 
передумови створення Шолом-Алейхемом «Пісні пісень». 
Предмет  дослідження
 
становить  культурологічна  специфіка  життя 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
207 
єврейського  народу,  а  також  комплекс  архівних  матеріалів  (листи,  біографічні 
документи), який окреслює роботу письменника над романом.  
У  1909  –  1911  pp.  Шолом-Алейхем  почав  працювати  над  романом 
«Пісня  над  піснями».  Він  публікував  його  частинами  під  окремими  назвами. 
Перші дві частини: «Сторінка Пісні пісень» і «Ще одна сторінка Пісні пісень» 
–  побачили  світ  у  варшавському  часописі  «Дер  Фрайнд»  у  1909  р.  Третя  й 
четверта  частини:  «Ця  Пасхальна  ніч»  і  «Субота  після  П'ятидесятниці»  – 
з’явилися  в  1911 р.  у  двох  різних  нью-йоркських  періодичних  виданнях.  «Не 
примушуйте  мене  розповідати  вам  закінчення  мого  роману,  –  звертається  до 
читачів наприкінці твору герой-оповідач Шимек. – Кінець, бодай найкращий – 
це  сумний  акорд.  Початок  –  найгірший  початок  –  кращий,  ніж  найкращий 
кінець. Тому мені набагато легше і набагато приємніше розповісти все це ще 
раз  із  самого  початку...  Початок  –  нехай  буде  кінцем,  епілогом  мого 
невигаданого,  а  справжнього  сумного  роману,  який  дозволив  собі  назвати 
«Піснею над піснями» [1, с. 9]. 
Твір має першоджерело із Старого Заповіту. Пам’ятка давньої єврейської 
культури «Пісня над піснями» (у перекладі івритом – «Шир Аширім») – один із 
п’яти  сувоїв,  що  входять  до  Тори  (Священного  Писання).  Це  збірка  поетичних 
пісень, у яких оспівується кохання царя Шломо (Соломона) та дівчини Шуламіт 
(Суламіти).  Зазначена  пам’ятка  вважається  неперевершеним  зразком  давньої 
любовної лірики. Традиція приписує авторство цього твору цареві Соломону (у 
повній назві тексту є слова: «ашерлі – Шломо» – «Соломонова»). Цар Соломон 
уславився  на  весь  світ  своєю  мудрістю.  Син  царя  Давида  й  Вірсавії,  він 
успадкував від батька могутню державу, якою правив близько сорока років (970 – 
931  рр.  до  н.е.).  Він  був  мудрим  політиком,  за  часів  правління  якого  відбулося 
об'єднання  Ізраїлю,  добрим  будівничим,  удало  вів  торгівлю,  знався  на 
коштовному камінні. У Старому Завіті сказано, що він є автором таких книг, як 
«Екклезіаст»,  «Пісня  над  піснями»,  «Премудрості  Соломонові».  Цар  Соломон 
створив 1000 пісень і 3000 притч [3, с. 56]. 
Згідно  з  алегоричними  інтерпретаціями  твору,  у  «Пісні  на  піснями» 
втілюється думка про любов  Ягве-Господа до  свого народу (молодий пастух, 
наречений  –  це  Бог  Ізраїлю,  а  його  наречена 

  народ  Ізраїлю).  Цей  твір 
інтерпретується  як  оповідь  про  глибокі  духовні  зв’язки  між  Богом  та  Його 
народом, якому Він несе втіху й надію. 
Наприкінці  XVIII ст.  алегорична  інтерпретація  втрачає  свою 
популярність. У цей період виникає думка про те, що «Пісня над піснями» – це 
драматичне дійство з конкретними образами, сюжетом та моральною ідеєю. 
У  ХХ  ст.  вчені  дійшли  висновку,  що  це  збірка  єврейських  народних 
пісень про кохання, у тому числі й весільних. 
Питання  авторства  цього  твору  в  літературознавстві  залишається 
відкритим.  Міфічне  авторство  Соломона,  вірогідно,  є  однією  з  причин 
канонізації «Пісні над піснями» [1, с. 43]. 
Роман  Шолом-Алейхема  «Пісня  над  піснями»  нагадує  поему  про 
кохання,  багату  метафорами  й  символами.  Кожна  глава  схожа  на  строфу 
ліричного  вірша.  «Юнацький  роман»  письменника  ліричний,  сповнений 
світлого  суму,  посмішки,  чарівності.  Змальовуючи  долю  головних  героїв  – 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
208 
Шимека й Бузі, автор разом із ними любив і страждав. Літературному критику 
Ш.  Добіну,  з  яким  митець  товаришував,  він  зізнався,  що  твір  ґрунтується  на 
особистих переживаннях [2, с. 4]. 
Твір складається із чотирьох частин: «Бузя», «Йдемо по зелень», «Тієї 
ночі»,  «У  суботу  після  зелених  свят».  Шолом-Алейхем  написав  твір  на 
зібраному ним матеріалі. Автор зобразив перше чисте й романтичне кохання, 
що  розквітло  в  душах  молодих  героїв.  Історія  юних  закоханих  подається  в 
обрамленні поетичних рядків із Біблії, що надають твору дивовижної краси й 
неповторності  звучання.  Письменник  використовує  прийом  ремінісценції 
(згадка, спогад) [5, с. 80]. 
У  повісті  яскраво  представлений  єврейський  національний  колорит. 
Події  у  творі  відбуваються  у  дні  пасхальних  свят  Швуес.  Автор  детально 
описує вечір напередодні великого свята Песах, приготування до нього. 
Пасхальна  служба  –  священний  для  євреїв  обряд  –  сприймається 
героями як Божа благодать. Шолом-Алейхем детально і яскраво описує свято, 
важливе  для  кожної  людини,  адже  саме  цього  дня  вона  може  долучитися  до 
віковічної  таємниці  й  відчути  кровний  зв’язок  зі  своїми  предками  й 
народом [4. с. 98]. 
Твір  Шолом-Алейхема  –  це  роман  про  роман:  ліричний  роман  про 
трагічний  роман,  про  нездійсненне  кохання.  Твір  пройнятий  не  лише 
символікою  біблійної  «Пісні  над  піснями»,  а  й  фольклорними,  авторськими 
символами:  це  образи  казок  із  «Тисячі  й  однієї  ночі»,  які  Шимек  розповідає 
Бузі  (історії  про  царівну,  країну  карликів,  політ  над  хмарами),  вогники 
святкових свічок і пасхальні молитви, символи західного сонця, чарівної гірки. 
Образ сонця, як і
 
образ  Суламіти  у Старому Заповіті, пов’язаний із героїнею 
роману:  «Хмаринка  майнула  по  її  прекрасному  личку.  І  мені  здається,  ніби 
сонце раптово заховалося... Бузя перестала плакати, і все ожило. Сонце сяяло, 
як  і  раніше».  Образ  Бузі,  як  сонце,  освітлює  життя  ліричного  героя  Шимека, 
але  дівчина,  ніби  сонце,  іде  за  горизонти:  в  останній  частині  роману  Шимек 
залишається сам і може лише згадувати про свою ніжну Суламіт» [5, с. 78]. 
Ліричний  роман  Шолом-Алейхема  –  один  із  найпоетичніших  творів 
єврейської  літератури.  «Пісня  над  піснями»  написана  прозою,  але  мова  й 
образи  уподібнюють  твір  до  пісні  про  кохання.  Фінал  твору  драматичний: 
пісня  про  чисте  романтичне  кохання  залишилася  недоспіваною.  Життя 
розлучило  героїв  цього  «неповторного,  істинного,  скорботного  роману».  Як 
художник-реаліст  Шолом-Алейхем  не  міг  показати  романтичну  ідилію,  адже 
життя  складне  й  не  завжди  співзвучне  нашим  мріям.  Відмовившись  від 
щасливого  фіналу,  письменник  поглибив  психологічну  правдивість 
образів [6, с. 6]. 
Висновок.  У  статті  розкрито  реальні  передумови  написання  твору,  на 
матеріалі художнього тексту показано особливості відтворення побуту і звичаїв 
єврейського  містечка.  Автор  підкреслює  глибоке  вшанування  євреями  законів  і 
традицій своїх предків, дотримання священних заповідей, які є тим невичерпним 
джерелом,  що  живить  духовне  життя  народу,  допомагає  виборювати  свободу  й 
щастя.  Також  проаналізовано  головні  аспекти  інтерпретації  митцем  мотивів 
Старого Заповіту. Шолом-Алейхем, як художник-реаліст, поглибив психологічну 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
209 
правдивість  образів  ліричного  роману  «Пісня  пісень».  Використання 
ремінісценцій  не  просто  дало  змогу  письменникові  описати  красу  героїні, 
глибину  почуттів  героя,  а  й  створило  надзвичайно  поетичний  ,  піднесений 
настрій, що підкреслив висоту почуттів і чистоту помислів юних закоханих. 
Творчий  доробок  та  діяльність  Шолом-Алейхема  ще  не  повністю 
вивчені. Багато творів залишається поза увагою науковців (літературознавців, 
лінгвістів). 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Бунд: Документы и материалы, 1894 – 1921. М., 2010. 

 106 с. 
2.
 
Веледницький А.В. 
Класик 
єврейської 
літератури / 
А.В. Веледницький // Колективіст Переяславщини. – 14 лютого 1939. – 12 с. 
3.
 
Пацьорек  А.  Біблія  для  кожного  і  на  кожен  день  /  Старий  Завіт  / 
Львів: Свічадо, 2005. – 200 с. 
4.
 
Фількевич  І.Д.  Передмова  /  І.Д. Фількевич  //  Шолом-Алейхем. 
Вибрані твори / Переклад з євр. – Т. 2. Пісня над піснями. – Х.: Кооперативне 
книжкове товариство «Культура і труд», 1932. – 133 с. 
5.
 
Шолом-Алейхем  /  Собрание  починений.  Т.  1.  (Повесть  «Песнь 
песней») / Шолом-Алейхем. – М.: Худож. лит., 1959. – 639 с. 
6.
 
Шолом-Алейхем. К моей биографии // Шолом Алейхем. Собр. соч. в 
6-ти т. Т. 1 / Редкол.: Г. Бакланов, М. Беленький, В. Лакшин и др.; Сост., вступ. 
статья и примеч. М. Беленького. – М.: Худож. лит., 1988. – 18 с. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
210 
ӘӨЖ
 
811.512.122. 
Құралқанова Ботакөз, Елемесова Гүлханым  
(Павлодар, Қазақстан) 
 
С.ЕЛУБАЕВ ӘҢГІМЕЛЕРІНІҢ ТАҚЫРЫПТЫҚ-ИДЕЯЛЫҚ 
ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ 
 
Мақалада  Смағұл  Елубаев  әңгімелерінің  тақырыптық-идеялық 
ерекшеліктері қарастырылған. Cмағұл Елубаев әңгімелеріндегі тақырыптық-
идеялық және жанрлық ізденістер нақты мысалдар негізінде талданған.  
Түйін  сөздер:  әңгіме,  кейіпкер,  тақырып,  идея,  жанр,  сюжет, 
композиция, тартыс.  
 
In  the  article  the  research  object  is  the  thematic  and  ideological  features 
short  storys  Smagul  Elubatv.  Based  on  the  specific  examples  of  the  ideological-
thematic, genre forms of artistic quest short storys Smagul Elubatv.  
Key words: short story, character,  thematic, idea, genre, plot, composition, 
conflict 
 
Қазақ  әңгімелерінің  жанрлық,  стильдік  сипаты  көптеген  ғалымдар 
еңбектерінің  зерттеу  нысанына  айналғаны  белгілі.  Мәселен,  Р.  Рүстембекова 
«Қазіргі  қазақ  әңгімелері»  атты  зерттеуінде  әңгіме  жанрына  біршама  тоқтала 
отырып:  «Көркейген  ұлттық  әдебиетіміздің  көрнекті  саласы  проза  жанрының 
шағын  түрі  әңгіме  кешеуілдеп  дамығанмен,  бүгінде  уақыт  талабына  сай  үн 
қосып келе жатқан  келелі  жанр қатарында. Әңгіме  – очерк, публицистикадан 
кейінгі белсенді жанр» [1, б. 5] – дейді. 
Әдебиеттану  ғылымында  өз  алдына  зерттеуді  қажет  ететін,  өзіндік 
стилі  айқындалған,  қоғамға  айтары  бар,  ғылыми  талдауға  нысан  болатын 
талантты  жазушылардың  бірі  –  С.  Елубаев.  С.  Елубаевтың  шығармалары  – 
өмірдің  өзінен  алынып,  айналадағы  күнде  көріп  жүрген  құбылыстар  өзіндік 
құнарлы да қарапайым тілімен әлеуметтік деңгейге дейін көтерілген шыншыл 
туындылар.  Суреткердің  арнасынан  асқақтамай,  қысқа  да  жинақы  жазылған 
әңгіме,  повестерінде  адам  өмірі,  табиғи  тазалық,  адамгершілік,  қазақы  мінез, 
қоғамдық өзгерістер шынайы суреттелген. 
Жазушы  «Ойсыл  қара»  әңгімесіне  жануарлардың  тіршілігін  арқау 
еткен. Әңгіменің негізгі идеясы – еркіндік және табиғат пен өмір заңдылығы – 
әлсіз  (бір  кезде  күшті  болған)  бен  күштінің  тіршілік  үшін  күресі  дер  едік. 
Әңгімедегі  орталық  тартыс 

  Ата  бура  мен  Қара  бураның  шайқасы.  Ата 
бураны  ноқта  салып,  үйірден  айырып  тастаған.  Ертелі-кеш  сексеуіл  тасиды. 
Шығырдан  босатылып,  жайылысқа  жіберілсе  де,  бураның  есі-дерті  – 
буыршындар орналасқан Сарыжазық, яғни еркіндік. Сол еркіндік жолына Қара 
бура  тосқауыл  жасайды.  Ата  бура  мен  Қара  буыршынның  алғашқы  щайқасу 
сәтін  былайша  суреттейді:  «Мойнын  созып  жіберіп,  қиқар  Қараның  алғы 
жіліншегіне  ауыз  салды  да,  екпінмен  сүйкей  қағып  жіберді.  Қара  буыршын 
тұмсығынан  шаншылып  омақасып  кетті.  Тұра  сала  қарсыласпақ  болған 

жүктеу/скачать 2,6 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: