Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
75 
Особистість  є  унікальна  система  поглядів,  стосунків,  переконань,  що 
проявляються  в  діяльності  індивіда.  Особистість  в  тій  чи  іншій  формі 
представляє  своє  суспільство,  свою  культуру.  Культура  і  особистість  є 
взаємопов’язаними.  Культура  створюється  особистістю,  і  в  той  же  час 
особистість  формується  культурою.  Вони  доповнюють  і  розвивають  один 
одного.  Культура  формується  не  автоматично,  потрібна  організація  системи 
виховання  і  навчання,  що  заснована  на  науковому  вивчені  форм,  методів, 
напрямів розвитку особистості. 
5. Аксіологічний підхід визначає змістову характеристику навчального 
процесу  при  формуванні  у  студентів  культури  безпеки  життєдіяльності, 
орієнтуючись на переважаючі тенденції розвитку суспільства і в першу чергу 
на особливості розвитку культури безпеки життєдіяльності на заняттях. 
6.  Культурологічний  підхід  орієнтується  на  засвоєння  спадщини 
людської 
цивілізації 
за 
допомогою 
інтеграції 
загальнолюдського, 
національного і особистісного досвіду в процесі цілеспрямованого навчання. 
7. Гуманістичний підхід дозволяє визначити сутнісні характеристики 
особистості  і  можливості  її  самореалізації.  Сучасний  етап  гуманізації  освіти 
визначає  основний  напрямок  педагогічних  пошуків  –  область  особистісно-
орієнтованого  навчання.  В  процесі  духовного  становлення  особистості 
особливу роль відіграє зміст освіти,  в тому числі  гуманітарного, який сприяє 
формуванню загальнокультурної компетентності школярів [6, с. 27]. 
Окрім  вищеназваних  підходів  для  побудови  системи  методики 
формування культури безпеки життєдіяльності на заняттях з основ здоров’я в 
загальноосвітніх  навчальних  закладах  необхідно  встановити  основні 
принципи,  які  визначають  вимоги  до  розробки  і  використання  методів  та 
засобів  навчання.  До  найбільш  важливих  специфічних  принципів  можна 
віднести наступні: 

 
принцип 
культурологічності 
– 
означає 
направленість 
виховання  в  освіті  на  формування  і  розвиток  культури  безпеки 
життєдіяльності  школярів,  наповнення  навчального  матеріалу  практичним 
змістом,  загальнокультурологічними  поняттями.  Культурологічність  орієнтує 
на багатогранність пізнання світу, забезпечує входження особистості школяра 
в  світ  науки  і  культури,  в  якому  відбувається  засвоєння  загальнолюдських 
цінностей; 

 
принцип  екологізації  визначений  тенденцією  екологізації 
суспільства,  яка  має  на  увазі  необхідність  формування  культури  безпеки 
життєдіяльності  під  час  вивчення  відповідних  тем  на  заняттях  з  основ 
здоров’я.  Основу  принципу  екологізації  складає  зміна  старих  споживчих 
цінностей на нову систему цінностей загальнолюдського характеру, що сприяє 
формуванню  широкого  погляду  на  оточуючий  світ,  людину,  суспільство  і 
природу; 

 
принцип  здорового  способу  життя  в  даному  випадку  може 
бути визначений як принцип взаємозв’язку загальної середньої освіти в галузі 
безпеки життєдіяльності зі здоров’язберігаючими технологіями. Він об’єднує в 
собі  низку  філософських,  педагогічних  і  психологічних  принципів  і  визначає 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
76 
включення  особистості  в  трудову  діяльність,  усвідомленість  і  мотивацію 
навчання; 

 
принцип  регіональності  –  передбачає  врахування  в  змісті 
навчального матеріалу регіонального компоненту : національних і культурних 
традицій,  природних  і  соціально-економічних  умов  тощо.  Використання 
даного  принципу  дозволяє  найбільш  ефективно  поєднувати  пізнавальні  і 
емоційно-ціннісні аспекти освіти, що дуже важливо для реалізації цілей і задач 
формування культури безпеки життєдіяльності школярів; 

 
особистісний  принцип  визначає  направленість  освіти  на 
особистість  школяра,  на  перетворення  суспільної  необхідності  збереження 
природи на внутрішні потреби і інтереси [5, с. 22-23].  
Сукупність вищеназваних підходів і принципів, їх взаємодія дає цілісну 
характеристику  методики  формування  і  розвитку  культури  безпеки 
життєдіяльності  при  вивченні  курсу  основи  здоров’я  та  інших  суміжних 
предметів у загальноосвітніх навчальних закладах. 
Водночас, варто зауважити, що програма інтегрованого курсу «Основи 
здоров’я»  має  прикладний  характер,  тому  його  реалізація  можлива  на  основі 
таких компонентів: 
−
 
мотиваційного (поєднує в собі знання основ збереження життя і 
здоров’я  з  ціннісними  орієнтаціями  на  задоволення  соціально-значимих  і 
особистісно-орієнтованих потреб); 
−
 
операційного (поєднує в собі засоби, методи і форми організації 
діяльності  щодо  збереження  життя  і  здоров’я,  способи  планування  і 
регулювання її перетворювальними процесами); 
−
 
інформаційного (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, 
психічну,  духовну  складову  здоров'я,  основні  умови  і  способи  його 
збереження,  основні  засади  здорового  способу  життя  та  безпеки 
життєдіяльності) [1, с. 26].  
Таким  чином,  методологічні  аспекти  формування  культури  безпеки 
життєдіяльності учнів основної школи на уроках основ здоров’я включають в 
себе реалізацію реалізація вищезазначених підходів (системного, діяльнісного, 
інтегративного, 
особистісного, 
аксіологічного, 
культурологічного 
та 
гуманістичного),  принципів  (культурологічності,  екологізації,  здорового 
способу  життя,  регіональності,  особистісний).  Окрім  цього,  курс  «Основи 
здоров’я» передбачає використання таких компонентів організації навчального 
процесу,  як  мотиваційний,  операційний  та  інформаційний.  Впровадження  і 
використання  запропонованих  методологічних  підходів  є  психолого-
педагогічною  основою  формування  і  розвитку  культури  безпеки 
життєдіяльності  учнів  на  уроках  з  «Основ  здоров’я»  в  загальноосвітніх 
навчальних закладах. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Бойченко Т. Викладання курсу «Основи здоров’я» в загально-освітніх 
навчальних закладах: експериментальний навчально-методичний посібник для 
вчителів / Т. Бойченко, Н. Колотій. – К.: ДІПСМ, УІСД, 2004. – 244 с. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
77 
2.
 
Величко С.П.  Методика  викладання  безпеки  життєдіяльності : 
навчальний  посібник  /  С.П. Величко,  І.Л. Царенко,  О.М. Царенко.  –  К.:  КНТ, 
2008. – 318 с. 
3.
 
Желібо Є.П.  Безпека  життєдіяльності :  навч.  посібн.  /  Е.П. Желібо, 
Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. – К.: Каравела, 2003. – 328 с. 
4.
 
Зенін А.П. Проблема скорочення дисциплін з безпеки  – це не тільки 
проблема  формування  культури  безпеки  у  студентів,  це  також  проблема 
культури  безпеки  всієї  країни  /  А.П. Зенін  //  Матеріали  VІІ  Міжнародної 
науково-методичної  конференції  «Безпека  людини  у  сучасних  умовах», 
м. Харків, 3 – 4 грудня 2015 р. – Харків, НТУ «ХIIІ», 2015 р. – С. 129 – 137.  
5.
 
Кравченко Л.В. Психолого-педагогічна основа формування  культури 
безпеки  життєдіяльності  студентів  педагогічного  ВНЗ  /  Л.В. Кравченко  // 
Вісник  Глухівського  національного  педагогічного  університету  імені 
Олександра Довженка : зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 19. – С. 20 – 24. 
6.
 
Царенко О.М.  Методика  викладання  безпеки  життєдіяльності : 
навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / 
О.М. Царенко, С.П. Величко, І.Л. Царенко. – К.: КНТ, 2008. – 318 с. 
 
 
УДК 616.082.3:159.9.07.+316.62 
Горянін Іван  
(Чернівці, Україна) 
 
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ДИСКОРДАНТНИМИ ЩОДО 
ВІЛ СІМ’ЯМИ НА БАЗІ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ 
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ВСЕУКРАЇНСЬКА 
МЕРЕЖА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ З ВІЛ» 
 
В  статті  окреслено  сутність  понять  «дискордантність», 
«дискордантна  щодо  ВІЛ  сім’я».  Наведено  перелік  послуг,  які  надаються 
дискордантним  щодо  ВІЛ  сімейним  парам  на  базі  Чернівецького  обласного 
відділення  Всеукраїнської  благодійної  організації  «Всеукраїнська  мережа 
людей, які живуть з ВІЛ» Коротко описано та здійснено порівняльний аналіз 
соціальних  послуг  дискордантним  щодо  ВІЛ  сімейним  парам,  що  надаються 
державними  установами  соціального  обслуговування  та  неурядовими 
організаціями. 
Ключові 
слова: 
ВІЛ-інфекція, 
ВІЛ-сервіс, 
дискордантність, 
дискордантна щодо ВІЛ сімейна пара. 
 
The  article deals  with the  essence  of the  concepts of «HIV discordant» and 
«HIV discordant couple». Also are listed services list which provided by Chernivtsi 
Regional  Affiliate  of  All-Ukrainian  Network  of  PLWH for HIV  discordant  couples. 
In  the  article  briefly  outlined  and  compare  analysis  of  social  services  HIV 
discordant  couples  provided  by  government  organizations  and  NGOs  that  provide 
social care. 
Key words: HIV-infection, HIV-service, discordant, HIV discordant couple. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
78 
Дискордантність (лат. discordans, discordantis) неузгоджений, несхожий. 
Дискордантна щодо ВІЛ сім’я – це сімейна пара, або стійкий союз двох осіб, 
що  живуть  разом,  в  якій  тільки  один  із  членів  має  ВІЛ-позитивний  статус. 
Згідно Наказу Міністерства охорони здоров’я України №415 від 19.08.2005 р. 
«Про  удосконалення  добровільного  консультування  і  тестування  на  ВІЛ 
інфекцію»,  визначення  поняття  «дискордантна  пара»  трактується  як  пара,  в 
якій один з партнерів є носієм ВІЛ [1]. 
Соціальна  та  соціально-педагогічна  робота  в  сфері  ВІЛ-сервісу 
регламентується  «Стандартом  надання  соціальних  послуг  з  догляду  і 
підтримки  для  людей,  які  живуть  з  ВІЛ/СНІДом».  Стандарт  надання 
соціальних послуг з догляду і підтримки для людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом 
(далі  −  Стандарт),  −  комплекс  соціальних  норм  і  нормативів,  на  базі  яких 
визначаються  рівні  основних  соціальних  гарантій  щодо  надання  соціальних 
послуг  з  догляду  і  підтримки  для  людей,  які  живуть  з  ВІЛ/СНІДом 
(далі − ЛЖВ) [2]. 
Соціальні  норми  і  нормативи  у  сфері  догляду  та  ЛЖВ  −  сукупність 
показників  обов’язкового  забезпечення  потреб  ЛЖВ  в  соціальних  послугах  з 
догляду і підтримки [2]. 
Наразі,  в  рамках  своєї  компетентності,  найбільш  широкомасштабну 
роботу з дискордантними щодо ВІЛ сімейними парами здійснюють неурядові 
організації. 
Серед  неурядових  організацій,  які  надають  послуги  дискордантним 
парам,  найбільш  потужнішою  є  Всеукраїнська  благодійна  організація 
«Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ». Перелік послуг, які сьогодні 
надаються  неурядовими  організаціями,  зокрема  ВБО  «Всеукраїнська  мережа 
людей,  які  живуть  з  ВІЛ»,  для  дискордантних  щодо  ВІЛ  сімейних  пар, 
набагато ширший ніж у державних закладах соціального обслуговування. Цей 
перелік включає: консультування щодо репродуктивного здоров’я, планування 
сім’ї,  можливості  народження  здорових  дітей;  консультації  щодо 
профілактики 
вертикальної 
трансмісії, 
вторинної 
профілактики 
та 
профілактики  ІПСШ;  сприяння  в  проходженні  обстеження  для  визначення 
стадії розвитку хвороби і супутніх захворювань; сприяння та консультування 
щодо  очищення  та  тестування  сперми  на  ВІЛ  та  штучного  запліднення 
очищеною спермою чоловіка або  спермою донора; організація та проведення 
консультацій  профільних  фахівців  з  репродуктивного  здоров’я,  планування 
сім’ї; психологічна підготовка до штучного запліднення; консультування щодо 
планування  вступу  до  шлюбу;  прийняття  інформованого  рішення  щодо 
майбутнього, 
враховуючи 
народження 
дітей; 
обговорення 
питань 
усиновлення/створення прийомної сім’ї; консультування з метою покращення 
стосунків  (в  т.  ч.  і  сексуальних)  між  партнерами,  розв’язання  нагальних 
проблем,  які  заважають  розвитку  стосунків;  організація  та  сприяння  роботі 
груп  самодопомоги;  супровід  у  розкритті  статусу  партнеру;  соціально-
психологічна  підтримка  після  розкриття  статусу;  консультування  ВІЛ-
негативного  партнера  щодо  особливостей  життя  з  ВІЛ/протікання 
хвороби/лікування/прийому АРТ/важливості підтримки прихильності до АРТ; 
інформування про шляхи передачі ВІЛ-інфекції та профілактика інфікування; 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
79 
інформування про діяльність закладів/організацій, в яких пара може отримати 
послуги/допомогу, надання переліку таких організацій та установ; проведення 
інформаційних семінарів з різних аспектів життя з ВІЛ та ін. [3]. 
Як  свідчить  досвід  діяльності  мережі  державних  закладів  соціального 
обслуговування,  зокрема  ЦСССДМ,  робота  з  дискордантними  парами  не 
виділяється  серед  пріоритетних  напрямків  їх  діяльності.  Але  проаналізовані 
поодинокі  випадки  звернень  пар  за  соціальною  підтримкою  і  ті  різноманітні 
форми  роботи,  що  застосовуються  фахівцями  цих  центрів,  свідчать  про 
актуальність  роботи  та  потребу  в  кваліфікованому  підході  до  зазначеного 
напрямку соціальної роботи [4]. 
Відповідно  до  запитів,  фахівцями  державних  соціальних  служб 
здійснюється переадресація до інших профільних державних  установ та ВІЛ-
сервісних  організацій,  а  саме:  центру  профілактики  та  боротьби  зі  СНІД  та 
Чернівецького обласного відділення ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ». 
Проаналізувавши  ситуацію  щодо  надання  соціальних  послуг 
дискордантним щодо ВІЛ  сімейним парам в м. Чернівці можна говорити про 
те,  що  «левову  частку»  роботи,  в  даному  напрямку  в  здійснюють  неурядові 
організації.  Державні  установи  соціального  обслуговування,  зокрема  центри 
соціальних  служб  для  сім’ї,  дітей  та  молоді,  надають  дещо  менший  спектр 
послуг і, зазвичай, здійснюють переадресацію до профільних установ. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1.
 
Наказ Міністерства охорони здоров’я України №415 від 19.08.2005 р. 
«Про  удосконалення  добровільного  консультування  і  тестування  на  ВІЛ 
інфекцію» 
[Електронний 
ресурс] 
– 
Режим 
доступу: 
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1404-05. 
2.
 
Наказ  Міністерства  України  у  справах  сім'ї,  молоді  та  спорту, 
Міністерства  праці  та  соціальної  політики  України,  Міністерства  охорони 
здоров'я  України  №3123/275/770  від  13.09.2010 р.  «Про  затвердження 
стандартів  надання  соціальних  послуг  представникам  груп  ризику» 
[Електронний 
ресурс] 
– 
Режим 
доступу: 
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0903-10. 
3.
 
Річний  звіт  Всеукраїнської  благодійної  організації  «Всеукраїнська 
мережа людей, які живуть з ВІЛ» – Київ, 2012. – 48 с. 
4.
 
Соціальний  супровід  і  медична  допомога  для  дискордантних  пар: 
Методичні  рекомендації  /  Авт.  Кол:  Нізова  Н.М.,  Сало  Н.Й.,  Яцура  О.П., 
Єщенко О.Г., Бортницький В.А. – К: Інжиніринг, 2009. – 112 с. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
80 
UDK 74:371.3 
Istamov Zavqiddin, Akilova Anvara, Umrzoqova Saodat 
(Samarqand, O’zbekiston) 
 
TASVIRIY SAN’AT DARSLARINI TASHKIL ETISH VA YANGI 
PEDAGOGIK TEXNOLOGIYA TUSHUNCHASI 
 
Ushbu  maqolada  tasviriy  san’at  darslarini  tashkil  etishning  bir  qator 
yo’llari,  yangi  pedagogik  texnalogiyalar  haqida  so’z  borgan.  Shuningdek  tasviriy 
san’at fanida ishlatiladigan xom ashyo va materiallar haqida ham to’xtalib o’tilgan.  
Kalit so’zlar: akvarel, qog’oz, qalam, mo’yqalam, rang. 
 
This article describes the organization of visual arts classes in a number of 
ways, and there is an information about the new educational journey. As well as, the 
raw materials and materials which are used in the fine arts are also discussed. 
Key words: watercolor, paper, pencil, brush, color. 
 
Tasviriy  san’at  darslarini  yangi  pedagogik  texnologiyalar  asosida  o‘tish  va 
uning  metodikasi  tasviriy  san’at  darslaridagina  emas  balki  boshqa  fanlarni  o‘qitish 
jarayonida  ham  san’at  asarlaridan  o‘quvchi  foydalanadi.  O‘qituvchi  o‘quvchilar 
bilan rassom asarlarini tomosha qilib o‘rganadi, o‘quvchilar bilan suhbatlashiladi va 
unga murakkab bo‘lmagan vazifalarni tayyorlash topshiriladi. Bolalar hikoya, refarat 
yoki  insho  yozadilar.  Bu  esa  o‘quvchining  fazoviy  tasavvurlarini  oshirib  muloqat 
tilini boyitadi.  
Darsda tasviriy ko‘rgazma sifatida san’atning u yoki bu ko‘rinishi tabiatning 
ma’lum bir obrazini yoritib turishi, illyustratsiya ko‘rgazma shaklida olinishi uchrab 
turadi.  Ba’zida  faqatgina  asarlarning  mazmuni  aytiladi,  uning  to‘liq  tuzilishi, 
yaratilishi to‘g‘risida gapirilmaydi. 
Tasviriy  san’atning  rivojlanishida  Prezdentimiz  I.A.  Karimovning  xissalari 
katta  bo‘ldi.  Chunki,  tasviriy  san’at  masalalari  ham  ma’naviyatni  yuksaltiradigan 
alohida  bir  fan  sohasi  bo‘lib  hisoblanadi.  «Yuksak  ma’naviyat,  engilmas  kuch» 
asarida  Prezidentimiz  tasviriy  san’atga  ham  bo‘lgan  e’tiborni  oshirish  kerakligi 
to‘g‘risida aytib o‘tgan edi. 
Hoziigi  davr  ta’lim  taraqqiyoti  yangi  yo‘nalish  -  innovatsion  pedagogikani 
maydonga  olib  chiqdi.  «Innovatsion  pedagogika*  termini  va  unga  xos  bo‘lgan 
tadqiqotlar  G‘arbiy  evropa  va  AQSHda  60-yiilarda  paydo  bo‘ldi.  Innovatsion 
faoliyat  F.N.  Gonobolin,  S.M.  Godnin,  V.I.  Zagvyazinskiy,  VA  Kan-Kalik, 
N.V. Kuzmina,  VA  Slastenin,  AJ.  SHcherbakov  ishlarida  tadqiq  etilgan.  Bu 
tadqiqotlarda  innovatsion  faoliyat  amaliyoti  va  ilg‘or  pedagogik  tajribalarni  keng 
yoyish nuqtai nazardan yoritilgan. 
X.  Barnet,  Dj.  Basset,  D.  Gamilton,  N.  Gross,  R.  Karlson,  M.  Maylz, 
A. Xeyvlok,  D.  CHen,  REdem  ishlarida  innovatsion  jarayonlarniboshqarish, 
ta’limdagi  o‘zgarishlarni  tashkil  etish,  innovatsiyaning  «hayoti  va  faoiiyati»  uchun 
zarur bo‘lgan shart-sharoitlar masalalari tahlil qilingan. 
Yangilik  kiritishning  sotsial-psixologik  aspekti  amerikalik  innovatik 
E. Rodjers  tomonidan  ishlab  chiqilgan  ekan.  U  yangilik  kiritish  jarayoni 

жүктеу/скачать 2,6 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: