Оптика сессия жауаптары! 1-деңгей
Оптикалық жүйелер аберрациясы
жүктеу/скачать 1,29 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Хроматтык аберрация
- Г еометриялы к аберраци яг а
- 97 Ахроматикалық призмалар.
| 96.Оптикалық жүйелер аберрациясы
Оптикалык жуйе аберрациялары (латынша aberratіo – ауытку) – оптикалык жуйе аркылы алынган кескіндердін бурмалануы. Оптикалык жуйе аберрациялары оптикалык кескінді комескілендіреді, жиектерін турлі туске бояп, нысанмен уксастыгын бузады. Оптикалык жуйе абберциялары екі түрге болінеді: Геометриялык жане хроматтык. Хроматтык аберрация ортанын сыну корсеткішінін жарык толкынынын узындыгына тауелділігінен пайда болады. Онын салдарынан кескін турлі туске боялып корінеді. Оптикалык жуйе аберрацияларын толык жою мумкін емес. Бірак ар турлі адістер аркылы оны азайтып, кескін сапасын арттыруга болады. Геометриялык аберрацияга сфералык аберрация, кома, астигматизм, дисторсия жатады. Сфералык аберрация – нысаннын бір нуктесінен шыгып оптикалык жуйе аркылы онын осіне жакын жане одан шеткері отетін саулелердін бір нуктеде киылыспауы. Оптикалык оське колбеу тускен саулелер оптикалык жуйе аркылы откенде нукте кескінінін сопак дак болып тусуі кома деп аталады. Егер оптикалык жуйе аркылы отетін сфералык жарык толкыны деформацияланып, бір нуктеден шыккан саулелер бір нуктеде киылыспай, озара перпендикуляр екі кесінді бойына бір-бірінен біраз кашыктыкта орналасса, ондай аберрация астигматизм деп аталады. Дисторсия – кескіннін турлі боліктерінін сызыктык улкеюінін ар турлі болуынан нысан мен кескін сайкестігінін бузылуы 97 Ахроматикалық призмалар. Ахроматтын ен коп таралган турі - бул ахроматикалык дублет, жасалган екі жеке линзадан турады козілдірік ар турлі молшердегі дисперсия. Адетте, бір элемент теріс (ойыс) жасалган элемент шакпак тас шыны мысалы, салыстырмалы турде жогары дисперсияга ие F2, ал екіншісі он (донес) жасалган элемент таж шыны дисперсиясы томен BK7 сиякты. Линзанын элементтері бір-бірінін жанына орнатылады, кобінесе цементтеледі жане біреуінін хроматикалык аберрациясы екіншісімен тепе-тендікте болатындай етіп пішінделеді. Призма –табандары параллель жазыктыктарда жататын тен копбурыштардан туратын, буйір кырлары табандарына перпендикуляр кеністік дене. Ягни ар турлі жазыктыктарда жататын жане параллель кошіргенде бір-біріне дал келіп беттесетін екі копбурыштан жане осы копбурыштардын сайкес нуктелерін косатын барлык кесінділерден туратын копжакты айтады. Копбурыштар-призманын табандары, ал сайкес тобелерді косатын кесінділер призманын буйір кырлары деп аталады. жүктеу/скачать 1,29 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|