Научно-технический журнал «вестник алматинского университета энергетики и связи»
?????????????????? ??????? ?????????
жүктеу/скачать 11,77 Mb. Pdf көрінісі
|
?????????????????? ??????? ????????? ???????????? ??????? ????????? ??????? ?????? ?????????? ???? ???????? – ????.?????.????., ?????? ?????????? ???? ???????? ??????????????? ???????, ?????? ?. ??? ??????? ????? ???? ????????? ?????? ??? ?????????? ???????? ??????? ????????? ???????????. ?????????? ??????? ??????? ??????????? ??????? ????? ???? ????????? ????? ??????? ?????????. ? ?????? ?????? ???????? ??????? ? ????????????? ?????????? ???????? ?????? ? ?????????? ????????????. ???????????? ???????????? ??????? ?????????? ????????- ???? ?????????????? ??????? ????????? ???????? ??????. In this work presents the history and need application of odd logic. Presented to the user from industrial control systems additional units of odd logic. ???? ???????????? ?? ??????? ????????????? ???? ??? ???? ????? ???? ????? ???? ???????? ??? ???????? ????? ????? ???????? ??????????? ??????. ??????? ??????? ????? ??? ???????? ??????????? ???? ???? ?????? ??????? ????????? ??????????? ??????? ??????? ???????? ??????? ??????????????? ???? ????? ????????. ??? ???????, ?? ??????? ????? 30 ??? ????? ????? ??????? ?????? ????? – ?????????? ??????????????? ???- ??????? ????? ?. ???? /1/. ??? ???????? ??????, ????? ?????? ???? ???????? ????? 5-8 ????? ???????????? ???????? ??- ??????. ?????? ????????? ?????????? ??- ?????????, ??? ???????? ?????????? ??-????????? ????????? ????????? ????? ??????????? ??????? ????????. ???????, ?????????? ??????? ????????? ????????? ??????????? ????????? ?????? ???????? ??????. ??????? ??????????, ?????? ??????? ?????? (????? ?????) ?????? ?????. ???? ????? ????????? ?????????? ????? ????? ??????????? ??- ???????? ????? ??????. ??????? ????? ??????????? ???????????: ????, ????, ????? ???? ????? ????. ??????? ???? ???? ??????? ???????????? /3/. ???????? ??????? ????????????, ???????????? ???? ???????? ??????? ???? ???????? ?? ??????? ????????. ?????? ?????? ?? ???????? ????????, ??? ???? ???????? ??????. ???? ????????? ????? ?????? ??????? ????????????? ?????? ??? ???- ?????? ???????????? ???????????? 0 ???? 1 ?????? ????????? ????????????. ??????? ??????? ???? ?????, ????????? ?? ????????, ?????? 2-??? ???? ???????? ????????? ???????????? ??????????. ?? ???????????? ??????: 1) ??????? ??????- 2°=1 1-?????; 2) ?????? ??????- 2 2 = 2 1)Бірінші ?лшемі- 2°=1 1-н?кте;
2)Екінші ?лшемі- 2 2 2 ? 0 1 – сызы?
4 2 ? 0 А В 1 - аудан;
Немесе 0,1
А В Екілік ?лшеміндегі адамны? к?ру бейнесі 1 - сурет
Б?л ?лшемні? санды? ж?не геометриялы? ма?ынасы белгілі бол?аннан кейін, оны? д?л ж?не д?л емес логика терминдері ар?ылы айтылатын ма?ынасын к?рсетейік: 1)бірінші ?лшем 1-И? 2)екінші ?лшем 1-и?, 0-жо? 3)?шінші ?лшем 1-и?, 0-жо?, А- м?мкіндігі азыра?, В- м?мкіндігі к?бірек.
Жо?арыда к?рсетілген бірінші ж?не екінші ?лшемде ?олданылатын фигураларды? шеткі н?ктелеріні? ма?ынасы математикалы? логика теориясында аны?тал?ан. Бізді? б?л екі ?лшем ж?нінде ескеретін жа?дайымыз т?мендегідей: А) ?лшемді адамны? к?ру сезімімен байланыстыру; Б)а?парат дайындаушы негізгі ??рал ретінде компьютерді (2-лік сандар ж?йесі-0,1) ?олдану; В) адам т?сінетін ?лшемні? негізі ретінде арабты? 1 санын бекіту. Мысалы:адам к?рмейтін нукте-0 , ал к?рінетіні- 1; екі шеткі н?ктелері 0 ж?не 1-мен сызы?ты?ты? да ?зынды?ы 1-ге те? болады. Ал , со??ы кезде пайда бол?ан д?л емес логика ?ылымы 0 мен 1 –ді? арасында орналас?ан м?мкіндік ??ымыны? м?нін ?олдана бастады.О?ан дейінгі белгілі бол?ан екі жа?дайлы ??былысты? те? м?мкіндік ма?ынасы Р=0,5 еді. Оны? геометриялы? к?рінісі 0,5 0 1
2- сурет Енді ?шінші ?лшемді ?арастырайы?, онда?ы белгісіз болып т?р?ан А мен В н?ктесіні? м?ндері. Б?л А мен В н?ктелеріні? санды? м?нін аны?тау ?шін, со??ы 10 жылда ізденіп тап?аным хакім А?жан ?л-Машани е?бектері еді.Б?л шешімге, А?жан а?амызды? негізгі ?ылыми е?бектерін зерттеп,ілімдерін т?сінгеннен кейін ?ана келдік. ?здері?е алдында к?рсетілгендей ?лшемні? геометриялы? (тіпті физикалы? та деуге болады) негізгі аудан болып табылады.А?жан ?л-Машани / 2 /, ?з е?бектерінде оны ?ль-Фараби саны (0,618) деп ата?ан. Оны? екінші д?режесі- 0,382, ал екеуіні? ?осындысы 1-ге те? болады. Б?л к?рсетілген сандарды? ма?ынасын шы?ыс м?дениеті мен ?ылымны? (геометрия) дініні? (ислам) негізінде д?лелденген. Ал бізді? осы сандарды А ж?не В н?ктелеріні? ?лшемі ретінде ?абылдау себебім, егер бірінші (н?кте) ж?не екінші (сызы? ?зынды?ы)
– ????? 3) ?????? ??????? 2 2 = 4 1)Бірінші ?лшемі- 2°=1 1-н?кте;
2)Екінші ?лшемі- 2 2 2 ? 0 1 – сызы?
4 2 ? 0 А В 1 - аудан;
Немесе 0,1
А В Екілік ?лшеміндегі адамны? к?ру бейнесі 1 - сурет
Б?л ?лшемні? санды? ж?не геометриялы? ма?ынасы белгілі бол?аннан кейін, оны? д?л ж?не д?л емес логика терминдері ар?ылы айтылатын ма?ынасын к?рсетейік: 1)бірінші ?лшем 1-И? 2)екінші ?лшем 1-и?, 0-жо? 3)?шінші ?лшем 1-и?, 0-жо?, А- м?мкіндігі азыра?, В- м?мкіндігі к?бірек.
Жо?арыда к?рсетілген бірінші ж?не екінші ?лшемде ?олданылатын фигураларды? шеткі н?ктелеріні? ма?ынасы математикалы? логика теориясында аны?тал?ан. Бізді? б?л екі ?лшем ж?нінде ескеретін жа?дайымыз т?мендегідей: А) ?лшемді адамны? к?ру сезімімен байланыстыру; Б)а?парат дайындаушы негізгі ??рал ретінде компьютерді (2-лік сандар ж?йесі-0,1) ?олдану; В) адам т?сінетін ?лшемні? негізі ретінде арабты? 1 санын бекіту. Мысалы:адам к?рмейтін нукте-0 , ал к?рінетіні- 1; екі шеткі н?ктелері 0 ж?не 1-мен сызы?ты?ты? да ?зынды?ы 1-ге те? болады. Ал , со??ы кезде пайда бол?ан д?л емес логика ?ылымы 0 мен 1 –ді? арасында орналас?ан м?мкіндік ??ымыны? м?нін ?олдана бастады.О?ан дейінгі белгілі бол?ан екі жа?дайлы ??былысты? те? м?мкіндік ма?ынасы Р=0,5 еді. Оны? геометриялы? к?рінісі 0,5 0 1
2- сурет Енді ?шінші ?лшемді ?арастырайы?, онда?ы белгісіз болып т?р?ан А мен В н?ктесіні? м?ндері. Б?л А мен В н?ктелеріні? санды? м?нін аны?тау ?шін, со??ы 10 жылда ізденіп тап?аным хакім А?жан ?л-Машани е?бектері еді.Б?л шешімге, А?жан а?амызды? негізгі ?ылыми е?бектерін зерттеп,ілімдерін т?сінгеннен кейін ?ана келдік. ?здері?е алдында к?рсетілгендей ?лшемні? геометриялы? (тіпті физикалы? та деуге болады) негізгі аудан болып табылады.А?жан ?л-Машани / 2 /, ?з е?бектерінде оны ?ль-Фараби саны (0,618) деп ата?ан. Оны? екінші д?режесі- 0,382, ал екеуіні? ?осындысы 1-ге те? болады. Б?л к?рсетілген сандарды? ма?ынасын шы?ыс м?дениеті мен ?ылымны? (геометрия) дініні? (ислам) негізінде д?лелденген. Ал бізді? осы сандарды А ж?не В н?ктелеріні? ?лшемі ретінде ?абылдау себебім, егер бірінші (н?кте) ж?не екінші (сызы? ?зынды?ы)
?????; ?????? 1)Бірінші ?лшемі- 2°=1 1-н?кте;
2)Екінші ?лшемі- 2 2 2 ? 0 1 – сызы?
4 2 ? 0 А В 1 - аудан;
Немесе 0,1
А В Екілік ?лшеміндегі адамны? к?ру бейнесі 1 - сурет
Б?л ?лшемні? санды? ж?не геометриялы? ма?ынасы белгілі бол?аннан кейін, оны? д?л ж?не д?л емес логика терминдері ар?ылы айтылатын ма?ынасын к?рсетейік: 1)бірінші ?лшем 1-И? 2)екінші ?лшем 1-и?, 0-жо? 3)?шінші ?лшем 1-и?, 0-жо?, А- м?мкіндігі азыра?, В- м?мкіндігі к?бірек.
Жо?арыда к?рсетілген бірінші ж?не екінші ?лшемде ?олданылатын фигураларды? шеткі н?ктелеріні? ма?ынасы математикалы? логика теориясында аны?тал?ан. Бізді? б?л екі ?лшем ж?нінде ескеретін жа?дайымыз т?мендегідей: А) ?лшемді адамны? к?ру сезімімен байланыстыру; Б)а?парат дайындаушы негізгі ??рал ретінде компьютерді (2-лік сандар ж?йесі-0,1) ?олдану; В) адам т?сінетін ?лшемні? негізі ретінде арабты? 1 санын бекіту. Мысалы:адам к?рмейтін нукте-0 , ал к?рінетіні- 1; екі шеткі н?ктелері 0 ж?не 1-мен сызы?ты?ты? да ?зынды?ы 1-ге те? болады. Ал , со??ы кезде пайда бол?ан д?л емес логика ?ылымы 0 мен 1 –ді? арасында орналас?ан м?мкіндік ??ымыны? м?нін ?олдана бастады.О?ан дейінгі белгілі бол?ан екі жа?дайлы ??былысты? те? м?мкіндік ма?ынасы Р=0,5 еді. Оны? геометриялы? к?рінісі 0,5 0 1
2- сурет Енді ?шінші ?лшемді ?арастырайы?, онда?ы белгісіз болып т?р?ан А мен В н?ктесіні? м?ндері. Б?л А мен В н?ктелеріні? санды? м?нін аны?тау ?шін, со??ы 10 жылда ізденіп тап?аным хакім А?жан ?л-Машани е?бектері еді.Б?л шешімге, А?жан а?амызды? негізгі ?ылыми е?бектерін зерттеп,ілімдерін т?сінгеннен кейін ?ана келдік. ?здері?е алдында к?рсетілгендей ?лшемні? геометриялы? (тіпті физикалы? та деуге болады) негізгі аудан болып табылады.А?жан ?л-Машани / 2 /, ?з е?бектерінде оны ?ль-Фараби саны (0,618) деп ата?ан. Оны? екінші д?режесі- 0,382, ал екеуіні? ?осындысы 1-ге те? болады. Б?л к?рсетілген сандарды? ма?ынасын шы?ыс м?дениеті мен ?ылымны? (геометрия) дініні? (ислам) негізінде д?лелденген. Ал бізді? осы сандарды А ж?не В н?ктелеріні? ?лшемі ретінде ?абылдау себебім, егер бірінші (н?кте) ж?не екінші (сызы? ?зынды?ы) ?????? ??????????? ??????? ???? ??????? 1 - ?????
??? ???????? ?????? ???? ??????- ?????? ???????? ??????? ????????? 25 ?????, ???? ??? ???? ??? ???? ??- ???? ?????????? ?????? ????????? ????????? ??????????: 1)??????? ????? 1-?? 2)?????? ????? 1-??, 0-??? 3)?????? ????? 1-??, 0-???, ?- ?????????? ??????, ?- ?????????? ???????.
???????? ??????????? ???????
???? ?????? ??????? ???????????? ????????? ??? ????? ???????????? ???????? ?????? ??????? ?????? ???- ???????? ??????????. ?????? ??? ??? ????? ??????? ????????? ?????????? ????????????: ?) ??????? ??????? ???? ????????? ????????????; ?)??????? ?????????? ??????? ????? ??????? ??????????? (2-??? ?????? ??????-0,1) ???????; ?) ???? ????????? ???????? ?????? ??????? ??????? 1 ????? ??????. ??????:???? ????????? ?????-0, ?? ??????????- 1; ??? ????? ????????? 0 ???? 1-??? ??????????? ?? ???????? 1-?? ??? ??????. ?? , ????? ????? ????? ?????? ??? ???? ?????? ?????? 0 ??? 1 –??? ???- ????? ?????????? ????????? ???????? ????? ??????? ???????.???? ??????? ??????? ?????? ??? ???????? ?????????? ??? ????????? ???????? ?=0,5 ???. ???? ???????????? ???????? 1)Бірінші ?лшемі- 2°=1 1-н?кте;
2)Екінші ?лшемі- 2 2 2 ? 0 1 – сызы?
4 2 ? 0 А В 1 - аудан;
Немесе 0,1
А В Екілік ?лшеміндегі адамны? к?ру бейнесі 1 - сурет
Б?л ?лшемні? санды? ж?не геометриялы? ма?ынасы белгілі бол?аннан кейін, оны? д?л ж?не д?л емес логика терминдері ар?ылы айтылатын ма?ынасын к?рсетейік: 1)бірінші ?лшем 1-И? 2)екінші ?лшем 1-и?, 0-жо? 3)?шінші ?лшем 1-и?, 0-жо?, А- м?мкіндігі азыра?, В- м?мкіндігі к?бірек.
Жо?арыда к?рсетілген бірінші ж?не екінші ?лшемде ?олданылатын фигураларды? шеткі н?ктелеріні? ма?ынасы математикалы? логика теориясында аны?тал?ан. Бізді? б?л екі ?лшем ж?нінде ескеретін жа?дайымыз т?мендегідей: А) ?лшемді адамны? к?ру сезімімен байланыстыру; Б)а?парат дайындаушы негізгі ??рал ретінде компьютерді (2-лік сандар ж?йесі-0,1) ?олдану; В) адам т?сінетін ?лшемні? негізі ретінде арабты? 1 санын бекіту. Мысалы:адам к?рмейтін нукте-0 , ал к?рінетіні- 1; екі шеткі н?ктелері 0 ж?не 1-мен сызы?ты?ты? да ?зынды?ы 1-ге те? болады. Ал , со??ы кезде пайда бол?ан д?л емес логика ?ылымы 0 мен 1 –ді? арасында орналас?ан м?мкіндік ??ымыны? м?нін ?олдана бастады.О?ан дейінгі белгілі бол?ан екі жа?дайлы ??былысты? те? м?мкіндік ма?ынасы Р=0,5 еді. Оны? геометриялы? к?рінісі 0,5 0 1
2- сурет Енді ?шінші ?лшемді ?арастырайы?, онда?ы белгісіз болып т?р?ан А мен В н?ктесіні? м?ндері. Б?л А мен В н?ктелеріні? санды? м?нін аны?тау ?шін, со??ы 10 жылда ізденіп тап?аным хакім А?жан ?л-Машани е?бектері еді.Б?л шешімге, А?жан а?амызды? негізгі ?ылыми е?бектерін зерттеп,ілімдерін т?сінгеннен кейін ?ана келдік. ?здері?е алдында к?рсетілгендей ?лшемні? геометриялы? (тіпті физикалы? та деуге болады) негізгі аудан болып табылады.А?жан ?л-Машани / 2 /, ?з е?бектерінде оны ?ль-Фараби саны (0,618) деп ата?ан. Оны? екінші д?режесі- 0,382, ал екеуіні? ?осындысы 1-ге те? болады. Б?л к?рсетілген сандарды? ма?ынасын шы?ыс м?дениеті мен ?ылымны? (геометрия) дініні? (ислам) негізінде д?лелденген. Ал бізді? осы сандарды А ж?не В н?ктелеріні? ?лшемі ретінде ?абылдау себебім, егер бірінші (н?кте) ж?не екінші (сызы? ?зынды?ы) 2- ?????
???? ?????? ??????? ????????????, ?????? ???????? ????? ?????? ? ??? ? ?????????? ???????. ??? ? ??? ? ???????????? ?????? ????? ??????? ????, ????? 10 ????? ??????? ???????? ????? ????? ??-?????? ????????? ???. ??? ???????, ????? ????????? ??????? ?????? ?????????? ???????,????????? ??????????? ????? ???? ??????. ???????? ???????
?????????????? ???????? ???????????? (????? ????????? ?? ????? ??????) ??????? ????? ????? ????????. ????? ??-?????? / 2 /, ?? ???????????? ??? ???-?????? ???? (0,618) ??? ??????. ???? ?????? ????????- 0,382, ?? ???????? ????????? 1-?? ??? ??????. ??? ??????????? ????????? ????????? ????? ????????? ??? ???????? (?????????) ??????? (?????) ????????? ???????????. ?? ?????? ??? ???????? ? ???? ? ???????????? ?????? ??????? ???????? ???????, ???? ??????? (?????) ???? ?????? (????? ????????) ????????? ??????? 1 ????? ???? ???? ?????? ???? ?????? ???? ????????? ????????? ??? ????? ???? ???. ?????? ?????? ???? ?????? ???????? ????????? ????? ????????????: 1) ????? ???????????? ??????- ?????, ???? ?????? ??? ????? ????? 1-?? 2) ???????? ??? ?????? ???????????? ??? ???? ????? 1-??. ??? ???????? ??????? ?????? ????? ????????????: ?лшеміні? негізін 1 деген араб саны ??раса онда ?шінші к?ру сеземіні? ?лшемінде сол болуы тиіс еді. Немесе ?шінші к?ру сезімі ?лшеміне ?ойылатын талап т?мендегідей: 1) аудан ??растыратын фигура- ?шкіл, оны? ауданы те? болуы керек 1-ге 2) табыл?ан екі санны? ?осындысында те? болу керек 1-ге. Осы ?ойыл?ан талап?а с?йкес ?шкіл т?мендегідей:
1
2
3 - сурет
Оны? ауданы те? 1-ге,ал 0,618 ж?не 0,382 сандары осы ?шкілді? белгілі геометриялы? ?асиеттеріне байланысты аны?тал?ан. Енді, ма?ынасы т?сіндіріліп, д?лелденіп ?абылдан?ан А ж?не В н?ктелеріні? санды? м?ніні? ар?асында, бас?ару ж?йесінде д?л логикамен бірге д?л емес логиканы практикалы? істерге ?олдану?а есік ашылды ?ой деп ойлаймыз. ?????????? ?????? 1. Заде Л.А. Понятие лингвистической переменной и его применение к принятию приближенных решений.-М.:Мир,1976.-165 с. 2. Машанов А. ?л-Фараби ж?не Абай.-Алматы: ?аза?стан,1994.-192 б. 3. Иман?алиев Ш.И. Ішкі істер органдарында?ы жа?а а?парат технологиясы(Лекциялар жина?ы).-Алматы: ЖШС «МерСал»,2004.-40 б. 3 - ????? ???? ?????? ??? 1-??,?? 0,618 ???? 0,382 ??????? ??? ???????? ??????? ???????????? ???????????? ?????????? ??????????. ????, ???????? ????????????, ?????????? ??????????? ? ???? ? ???????????? ?????? ??????? ?????????, ??????? ????????? ??? ????????? ????? ??? ???? ???????? ??????????? ??????? ????????? ???? ?????? ??? ??? ????????. ?????????? ?????? 1. ???? ?.?. ??????? ???????????- ???? ?????????? ? ??? ?????????? ? ???????? ???????????? ???????.- ?.:???,1976.-165 ?. 2. ??????? ?. ??-?????? ???? ????.-??????: ?????????,1994.-192 ?. 3. ?????????? ?.?. ???? ????? ?????????????? ????
??????? ????????????(????????? ??????).- ??????: ??? «??????»,2004.-40 ?. 26 ??? 621.395.4:004.738.5 ?????? ??????? ??????????? ?????? ?????? ? ?????? ??????????? ??????? ?????? ? ?????? ????????????? ??????? ??????????? ??????? ????????????? – ??????? ????????????? ??????? "?????????????? ????????????" ???????????? ???????????? ?????????? ? ?????, ?.??????.
??????? ????? ???-???, ?????????? ???????????? ???????????? ?????????? ? ?????, ?.??????.
?????? ??????? ????????? ???????. ??? ?????? ????? ???????? ?????? ??? ??????, ??? ???? ??????????? ?????? ??- ???? ??? ???????????. ?????????? ????? ???????????? ?????????????? W.Leland, M.Taqqu, W.Willinger ? D.Wilson ? 1993 ???? ??- ?????? ???????????? ????????????? ? ?????????, ???????????? ? ????? ? ??????????? ???????. ????? ?????????- ??? ??????? ? ???? Ethernet ?????????? Bellcore ??? ??????????, ??? ?????? ? ??? ?????? ???????????????? ???????- ????, ??? ??? ??? ????? ?????????? ???? ?????????, ??? ??????? ? ??????- ?????? ?????? ??????????? /1/. ? ??????- ???, ???? ???????????, ??? ?????? ????? ???? ???????? ??? ?????????? ????- ????? ???????????, ?? ???? ???????? ??- ????????? ????????? ??? ????? ????? ????????? ????????? ???, ????? ?????? (?????????????), ? ????? ??????????????? ??????? ???????????. ? ?????????? ???- ?????????? ?????? ?????????? ??????? ????????????? ??????????, ?????????- ?????????? ?? ????? ????????? ????? ?? ????? ?????????? ????????- ??? ??????????. ????? ?? ???????? ??- ??? ???????????? Ethernet ???? ???????? ???????????. ??????????? ?????????- ?? ????????? ????? ? ??????????????, ???????? ?? ???? ?????? ??????????? ????? ????? ?????????? ????. ???????- ????? ???????????? ???????, ?????? ???- ?? ? ???, ??? ??? ????????? ?? ???? ???- ???????? ???????? ?????????????????? ????. ?????? ?????????? ???? ?? ?????? ????????, ??????????? ???? ??????- ????? ????????? ?????????? ???? ? ????? ?????????????????? ?????????? ? ???, ?.?. ??????????? ????????? ????????? ??????????? ????. ?? ?????????????????? ?????????- ?? ????????? ???????????????? ??????? ?????? ???????? ??????. ???????? ??- ???? ???????????? ??? ?????????? ?????- ??? ??????, ? ?????? ???? ?? ?????????? ?????????? ???????? ?? ???????? ????. ???????? ?????????? ???????? ?????? ??????????? ? ??????????? ?????????-
27 ?????? ??? ????????? ?????? ???????, ?? ???????????? ???????? ???? ?????????- ??? ??????????, ?? ???? ?????? ????????? ??????? ?????? ? ????????? ????? ????- ??? ?????????????? ????????????? ????- ????????? ??????? ??? ??????????? ?? ????????????-????????? ?????????????. ? ?????? ??????? - ?????????? ??????- ????? ????, ????? ???????? ? ?.?., ????- ?????? ?? ?????????? ???????, ????? ? ????????????? ?????????? ????????? ???????? ????????????. ??? ????? ??? ????????? ?????, ??? ??????????? ???????? ???????????? ????????? ??????? ? ????????? 50 – 100. ?????? ?????????? ??? ??????????? ???????? ???????????? ???????? ??????- ????? ?????? ?????? ?? ???? ?????????- ??? ?????? ????? ???????????. ?????????? ????????????? ?????? ??????????? ?????? ?????? ? ?????????- ??? 2 ?????? ? ???????????? ? ????????- ???? ?????? ??????????? ? ? ?????? ????, ??? ??? ????????????? ???????????? ??????? ???????? ?????? ???????????- ?? ???????????? ???????????? ??????- ??? ????????. ?????????? 2 ?????? ????? 24 ?????. ?????? ???? ??????????? ????? ????? ???????? ???????-????? ?????, ??? ???? ????????? 4 ??????? ??? ???????????? ????????? ??????????. ? ??????????? ?? ?????????????? ???????????? ????? ??????? ??? ??????????? ????? ?????- ??????? ????? ? ????? 1522 ????? ????? 8, 16. ?????????? ?????????? ??? ????- ????????? ??????? ????????? ?????- ???????. ????? ? ???????? ?????? ??- ?????????? ?????????? ?????????, ??? ?????????? ??????????. ???????? ????- ?? ?????????? ??????????? ? ??????- ???:
- ??? ??????????? ????? ? ?????- ???? ???? ??????????? ????????? ????? ?????????? ??? ????? ?????, ????? ???- ?????? ????? ?????????? ? ??????????? ???????? ????? ?? ??, ??? ?? ?? ???????? ??????;
- ??????????? ???????? ?????, ??- ????????? ??????????? ?????????????- ????? ?????; - ???????? ????? ??????????, ??????- ??? ????????????? ???????? ???????; - ???? ???? ????? ???????? ?? ?????? ????, ?? ????????? ?????????? ? ?????- ????????? ??????? ? ???????? ??????- ???? ? ??? ????, ??????????? ??? ???? ? ??????, ????? ??????? ???? ??????? ? ?????? ??????????; - ???? ?? ???? ?????, ?? ???? ?????- ???? ???????????? ??????????? ?????- ???? ?????; - ????? ???????????? ????????? ????? ?????? ??????????? ? ?????? ?? ???????? ???? ? ????. ??????????? ???????? ?????? ??? ?/?/1 ????????????, ??? ????? ?????- ?????? ?????? ? ????? ?? ???????????? ???????????? ?? ????????????????? ??- ????.
показал некорректность использования пуассоновских моделей для определения их вероятностно-временных характеристик. И методы расчета - пропускная способность сети, время доставки т.п., основанные на марковских моделях ведут невозможности обеспечить требуемое качество обслуживания. Тем более для локальных сетей, где встречаются значения коэффициента пульсации трафика в диапазоне 50 – 100. Важным параметром при определении качества обслуживания является вероятность потери кадров за счет переполнения буфера порта коммутатора. Осуществим сравнительный анализ вероятности потерь кадров в коммутаторах 2 уровня в соответствии с классической теории телетрафика и с учетом, того что для моделирования современного трафика передачи данных рекомендуется использовать самоподобные случайные процессы. Коммутатор 2 уровня имеет 24 порта. Каждый порт коммутатора имеет буфер, емкостью десятки-сотни кбайт, при этом создаются 4 очереди для обслуживания различных приложений. В зависимости от разновидностей коммутаторов длина очереди при перемещении кадра максимальной длины с тегом 1522 байта равна 8, 16. Рассмотрим коммутатор как одноканальную систему массового обслуживания. Здесь в качестве канала обслуживания рассмотрим процессор, или устройство управления. Алгоритм работы процессора заключается в следующем: - при поступлении кадра в какой-либо порт коммутатора процессор порта буферизует все байты кадра, чтобы прочитать адрес назначения и осуществить проверку кадра на то, что он не содержит ошибок; - выполняется проверка кадра, вычисляется контрольная последовательность кадра;
- прочитав адрес назначения процессор просматривает адресную таблицу; - если кадр нужно передать на другой порт, то процессор обращается к коммутационной матрице и пытается установить в ней путь, связывающий его порт с портом, через который идет маршрут к адресу назначения; - если же порт занят, то, кадр полностью буферизуется процессором выходного порта;
- после освобождения выходного порта данные считываются с буфера на выходной порт в сеть. Применяемая основная модель СМО М/М/1 предполагает, что время поступления заявок и время их обслуживания распределены по экспоненциальному закону.
?
. 1 1 1 W W loss P ? ? ? ? ? ? ? ?
(1)
где
1 ? ? ? ? ? - коэффициент загрузки канала обслуживания;
? - интенсивность входного потока;
?
W - емкость буфера порта коммутатора, в кадрах. На рисунке 1 представлены зависимости вероятности потерь от загрузки канала при различных длинах очереди (8, 16 ) в буфере порта коммутатора. , (1) ???
показал некорректность использования пуассоновских моделей для определения их вероятностно-временных характеристик. И методы расчета - пропускная способность сети, время доставки т.п., основанные на марковских моделях ведут невозможности обеспечить требуемое качество обслуживания. Тем более для локальных сетей, где встречаются значения коэффициента пульсации трафика в диапазоне 50 – 100. Важным параметром при определении качества обслуживания является вероятность потери кадров за счет переполнения буфера порта коммутатора. Осуществим сравнительный анализ вероятности потерь кадров в коммутаторах 2 уровня в соответствии с классической теории телетрафика и с учетом, того что для моделирования современного трафика передачи данных рекомендуется использовать самоподобные случайные процессы. Коммутатор 2 уровня имеет 24 порта. Каждый порт коммутатора имеет буфер, емкостью десятки-сотни кбайт, при этом создаются 4 очереди для обслуживания различных приложений. В зависимости от разновидностей коммутаторов длина очереди при перемещении кадра максимальной длины с тегом 1522 байта равна 8, 16. Рассмотрим коммутатор как одноканальную систему массового обслуживания. Здесь в качестве канала обслуживания рассмотрим процессор, или устройство управления. Алгоритм работы процессора заключается в следующем: - при поступлении кадра в какой-либо порт коммутатора процессор порта буферизует все байты кадра, чтобы прочитать адрес назначения и осуществить проверку кадра на то, что он не содержит ошибок; - выполняется проверка кадра, вычисляется контрольная последовательность кадра;
- прочитав адрес назначения процессор просматривает адресную таблицу; - если кадр нужно передать на другой порт, то процессор обращается к коммутационной матрице и пытается установить в ней путь, связывающий его порт с портом, через который идет маршрут к адресу назначения; - если же порт занят, то, кадр полностью буферизуется процессором выходного порта;
- после освобождения выходного порта данные считываются с буфера на выходной порт в сеть. Применяемая основная модель СМО М/М/1 предполагает, что время поступления заявок и время их обслуживания распределены по экспоненциальному закону.
?
. 1 1 1 W W loss P ? ? ? ? ? ? ? ?
(1)
где
1 ? ? ? ? ? - коэффициент загрузки канала обслуживания;
? - интенсивность входного потока;
?
W - емкость буфера порта коммутатора, в кадрах. На рисунке 1 представлены зависимости вероятности потерь от загрузки канала при различных длинах очереди (8, 16 ) в буфере порта коммутатора. - ??????????? ???????? ?????? ????????????; ? - ????????????? ???????? ??????; ? - ????????????? ???????????? ??- ??????? ??????; W - ??????? ?????? ????? ?????????- ??, ? ??????. ?? ??????? 1 ???????????? ??????- ????? ??????????? ?????? ?? ???????? ?????? ??? ????????? ?????? ??????? (8, 16) ? ?????? ????? ???????????. |