«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
215 
 
 
сб. матер. III Всеросс. науч.
-
практ. конф.: в 2 ч. Ч. II. / под ред. В.С. Севостьянова, Н.Н. Реутова, В.Н. Фомина. –
 
Белгород: Изд
-
во БГТУ. 2011. –
 
С. 226–
233. 
4. 
Фомин  В.Н.  Профессиональное  становление  и  профессиональное  определение  личности:  актуализационно
-
потенциальный подход. –
 
Белгород: Изд
-
во БГТУ, 2009. –
 
С. 56–
57. 
5. 
Глаголев  С.  Н.,  Данилюк  Л.  Е.  Социальная  адаптация  детей  с  ограниченными  возможностями  развитиякак 
условие их готовности к обучению в высшей школе // Вестник Белгородского государственного технологического 
университета им. В.Г. Шухова. 2011. №3. С. 47
-49. 
 
 
Людмила Песоцкая, Наталья Евдокименко,
 
Алла
 
Горовая, Людмила Фадеева, Виктор
 
Масляк
 
(Днепропетровск, Украина)
 
 
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КИРЛИАНОГРАФИИ
 
В УЧЕБНО
-
ВОСПИТАТЕЛЬНОМ ПРОЦЕССЕ
 
 
Актуальность  темы.  Учитывая  темпы  современного  развития  нанотехнологий,  доступности 
информационных сетевых источников, педагогический процесс на любом уровне образования требует постоянного 
совершенствования методов преподавания. Сегодня усвоение учебного материала не представляется возможным 
без применения различных методов его визуализации.
 
Современные  представления  о  многоквантовом  уровне  вещества  в  природе,  биоэнергетических 
взаимодействий между ее объектами, как живыми, так и не живыми, могут быть задействованы и в педагогическом 
процессе.  В  частности,  степень  гармонизации  биополевых  взаимодействий  как  между  учащимися  группы,  так  и 
между  преподавателем  и  отдельными  учениками,  и  группой  в  целом,  формирует  внешнее  поведение  слушателя, 
его реакцию на особенности изучения учебного материала, влияет на характер мотивации образования, творческую 
активность, стремление к самообразованию.
 
Кроме  того,  биоэнергоинформационные  технологии  позволяют  визуализировать  объективную  оценку 
материального  воздейстивя  многообразных  процессов,  связанных  с  личностью  (слов,  интонации  речи,  музыки, 
мышления),  на  психо
-
эмоциональное  состояние  учащегося.  Осознание  происходящего  формирует  у  ученика 
приоритеты  гуманистических  ценностей,  здорового  образа  жизни.  У  преподавателя  появляется  возможность  по 
характеру  изменения  биополя  учащегося  при  выполнении  определенного  задания,  объективно  оценить 
эффективность  различных  методов  изложения  учебного  материала  и  проведения  занятий  для  оптимизации 
учебного процесса, а также их охранооздоровительный характер.
 
Среди существующих биоэнергоинформационных способов оценки функционального состояния организма, 
на  наш  вигляд,  наиболее  простым  в  исполнении,  малозатратным  по  времени  и  финансам,  и  в  то  же  время 
достаточно информативным, является экспресс
-
метод кирлианографии на рентгеновской или цветной фотопленке. 
Кирлиановское  свечение  –
 
это  усиление  в  поле  високого  напряжения  собственного  излучения  объектов  живой  и 
неживой  природы,  открытое  супругами  Кирлиан  в  СССР  в  1949  г.  [1].  Сегодня  этот  метод  исследования  широко 
используется в естествознании, медицине в странах Европы, России, Америке.
 
Целью  исследования
 
было  обосновать  возможность  применения  кирлианографии  в  учебно
-
воспитательном процессе.
 
Материал и методы исследования.
 
Кирлианграфическое  исследования  пальцев  рук  провели  у  более  двухсот  учащихся  школы,  колледжа, 
ВУЗа.  Для  регистрации  кирлиан
-
излучений  использовали  прибор  «РЕК
-
1»,  разработанный  УкрНИИ  технологий 
машиностроения  (г.  Днепропетровск).  Для  интерпретации  полученных  кирлианограмм  использовали 
диагностические карты доктора П. Манделя (Германия) и канадских ученых [3, 2].
 
Результаты исследований и их обсуждение.
 
В  норме  корона  излучений  вокруг  пальцев  рук  представлена  внутренним  овалом  правильной  формы, 
средним  слоем  излучений  в  виде  равномерно  расположенных  стримеров.  Наружным  слоем  короны  является 
люминесценция –
 
тонкие, равномерно расположенные, более или менее ветвящиеся лучи за пределами стримеров 
(рис. 1). Учащимся предлагалось хорошо или плохо подумать о соученике, выпить кока
-
колу и воду из природного 
источника,  послушать  классическую  и  музыку  тяжелого  рока,  мысленно  на  стакан  воды  произнести  добрые  и 
обидные слова. При этом в картине кирлиановского изображения пальцев рук либо воды в короне свечения  явно 
появлялись  или  исчезали  дефекты  в  виде  выпадений,  отражающих  состояние  стресса  (рис.  2),  дополнительных 
точечных структур, отражающих интоксикацию (рис. 3).
 
 
 
 
Рис. 1. 
   
 
 
Рис. 2. 
   
 
 
Рис. 3.
 
 
На рисунке 4 приведен пример изменения кирлиановского свечения воды при мысленном воздействии на 
нее различных мысленных посылок.
 

216 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
    
 
 
 
Контроль Ненависть  Страх
 
 
  
БЛАГОДАРНОСТЬ ЛЮБОВЬ ПРОЩЕНИЕ
 
 
 
 
 
 
Рис. 4
 
На  представленных  диаграммах  (рис.  5)  отчетливо  видно  уменьшение  признаков  интоксикации 
(фиолетовый цвет) у обследованных 26 студентов после «приема» экологически чистой воды или водных процедур, 
в  отличие  от  «употребления»  тонизирующего  напитка  по  сравнению  с  исследованием  до  опыта  (синий  цвет  на 
диаграмме).
 
 
 
 
Рис. 5. Примечание: на радиарных осях
 
указаны органы и системы организма
 
Учащиеся  увидели  длительное  восстановление  короны  излучения  после  обиды  и  недовольства.  Один  из 
студентов, вспомнив преподавателя, поставившего низкую оценку на экзамене, что вызвало раздражение, обиду и 
гнев продемонстрировал изменения в короне излучений пальцев рук уже через несколько минут (рис. 6).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рис 6.
 
После  логического  переосмысления  ситуации,  убеждавшей  в  правоте  экзаменатора,  корона  продолжала 
ухудшаться в течение нескольких часов. Усилились энерговыпадения в области сердца, психики, половой сферы, 
то есть важных для организма регулирующих систем. Восстановление энергетической картины наблюдали лишь на 
следующий  день  после  того,  как  «пробудилась»  совесть  и  «виновник»  недовольства  был  прощен  с  искренним
 
раскаянием о недавнем его осуждении.
 
Творческая и психоэмоциональная активность учащихся на цветном фотоматериале визуализировалась в 
виде появления дополнительных цветных структур в короне свечения феолетового цвета или вне ее (рис. 7).
 
Кирлиан-графия. Опыт с водой
0
5
10
15
20
25
голова
Трк-к
позв
сосуды
гр.кл
голова
живот
почки
психика
матка
голова
энд.сист
до
после
Кирлиан-графия. Опыт с Coca-cola
0
5
10
15
20
25
голова
Трк-к
позв
сосуды
гр.кл
голова
живот
почки
психика
матка
голова
энд.сист
до
после

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
217 
 
 
 
 
 
Рис. 7
 
Выводы.
 
1.  Определяющее  влияние  на  поддержание  био
-
энергоинформационного  гомеостаза  оказывает  здоровый 
образ жизни, включая экологическое мышление человека.
 
2. Метод кирлианографии позволяет визуализировать влияние на характер мыслительной деятельности и 
творческой активности учащегося психо
-
эмоционального состояния.
 
3.  Применение  результатов  кирлианографических  исследований  в  педагогическом  процессе  помогает 
раскрытию  нравственного  и  творческого  потенциала  учащихся  на  разных  этапах  образования,  имеет 
воспитательное значение.
 
 
Литература
: 
1. 
Кирлиан С.Д. Авт. свид. №106401, кл. 603В 41/00, 1949.
 
2. 
Agnes  Kraweck.  Life’s  Hidden  Forses  –
  A  personal  journey  into  Kirlian  Protograph;  Canada,  NRIUNE-BEING 
RESEARCH ORGANIZATION LTD, 1998. 
3.  Mandel P. Energetische Terminalpunkt-Diagnose. Engan, 1983, 199 s. 
 
 
Ақтоты Полатова
 
(Қазақстан, Қызылорда)
 
 
ХАЛЫҚ ПЕДАГОГИКАСЫНДАҒЫ ҰЛТТЫҚ ҚАЗЫНА
-
ҰЛТТЫҚ САЛТ
-
ДӘСТҮРЛЕР
 
 
Біз қазақ халқы атам заманнан салт дәстүрді мықты ұстанған елміз. Еліміз егемендікке қол жеткізгеннен соң 
жас  ұрпаққа  ұлттық  тәрбие  беру  міндеті  уақыт  талабымен  бірге  келген  игілікті  мақсат  екені  даусыз.  Ел  басы 
Н.Ә.Назарбаев «Ұлт мәселесіне қатысты жалпы үрдісті танып
-
түсіну, сөз жоқ, қажет. Мұнсыз мемлекеттік дамудың 
жалпы логикасын бажайлау мүмкін емес», (1.9 б)
-
деп көрсеткен.
 
Халық  педагогикасы  ежелден  келе  жатқан  ұлттық  мәдениеттің  көрінісі  екендігі  белгілі.  Салт
-
дәстүрдің 
ғасырлар  сынының  екшеліп,  ұрпақтан
-
ұрпаққа  ұласып  келе  жатқан  озық  үлгілері  жеке  тұлғаның  жан
-
жақты 
қалыптасуына  септігін  тигізеді.  Бүгінгі  таңда  қазақтың  халық  педагогикасының  мазмұнын  айқындап,  зерттеудің 
негізінде  жасөспірімдерді  тәрбиелеудің  маңызы  зор.  Мектепте  халықтық  тәлім
-
тәрбие  берудің  шығармашылық 
жолдарын жетілдіру –
 
оқушылардың өз елімен жеріне деген танымын, сүйіспеншілігін, қызығушылығын арттырады. 
Халықтық  педагогика  тағылымдарының  жемісті  болуы  –педагогтардың  шығармашылық  іскерлігіне  байланысты. 
Әрбір  жеткіншек  өз  халқының  төл,  рухани  мәдениетінің  қыр
-
сырын,  салт
-
дәстүрін,  жөн
-
жосық,  жол
-
жоралғысын 
білсе, тұлға ретінде өз елінің ғана патриоты емес, басқалардың да рухани құндылықтарын, ұлттық болмысын танып, 
құрметтей  біледі.  Бір  сөзбен  айтқанда,  ұлттық  санысы  биік,  үлкен  өркениеттің  көшіне  ілесер  жан
-
жақты  жетілген 
тұлға  бола  алары  сөзсіз.  Сондықтанда,  мектепте  халықтық  тәлім
-
тәрбие  берудің  шығармашылық  жолдарын 
қалыптастыру –кезек күттірмейтін өзекті мәселе.
 
Қазақ  халқының  ғасырлар  бойы  қалыптасқан  халық  педагогикасы:  әдет
-
ғұрпы,  салт
-
дәстүр  мен  тәлімдік 
мұралары  арқылы  тәрбие  беруде  қазақтың  ағартушы  –
 
педагогтары  А.Байтұрсынов,  М.Жұмабаев,  Ж.Аймауытов, 
М.Дулатов,  Х.Досмұхамедов  мектеп  оқушыларына,  мұғалімдеріне  және  болашақ  ұстаздарға  арнап  оқулықтар,  оқу 
құралдары мен әдеби шығармалар жазды.
 
Халық  педагогикасы  туралы  бағылы  пікір  айтқан  философтар:  Н.Сәрсенбаев,  Д.Кішібеков,  Ә.Нысанбаев,
 
А.Қасымжанов, М.Орынбаев, этнографтар: Ә.Марғұлан, Х.Арынбаев, Ө.Жәнібеков, С.Мұқанов, С.Кенжеахметовтерді 
атап өту керек. (2.8 б)
 
Халық  педагогикасындағы  ұлттық  қазына  яғни  ұлт  дегеніміз
-
адамдардың  тарихи  қалыптасқан  әлеуметтік
-
этникалық,  қауымдық  бірлестігінің  жоғары  түрі.  Қай  халықтың  болмасын  ұлт  болып  қалыптасу  үшін  қажетті 
факторлар  бар  олар:  оның  құрамына  енген  адамдар  тобының  материалдық  тұрмыс  жағдайларының, 
территориясымен  экономикалық  өмірінің,  тілі  мен  мәдениетінің,  әлеуметтік  хал
-
ахуалдағы  сол
 
ұлтқа  тән  кейбір 
этникалық ерекшелігінің ортақтығы болып табылады.
 
Ұлттық  салт  пен  дәстүрдің тууы  ұлттың  ұлт  болып  қалыптасуна  байланысты.  Қазіргі  ғылыми  дәлелдеулер 
бойынша, қазақ ұлтының алғаш пайда болуы  XIII
-
XIV  ғасырларда басталды деп жүрміз. Олай болса, сол дәуірден 
бері  қарай  қазақтың  көптеген  әдеп
-
ғұрып,  салт
-
дәстүрлері  қалыптасып,  дамыды.  Оның  озық  үлгілері  ұрпақтан
-
ұрпаққа  көшіп,  біздің  дәуірімізге  жетті.  В.Г.Белинский  салт
-
дәстүрдің  өміршеңдігі  жөнінде:  «Әдет
-
ғұрып  замандар 
бойы  сыннан  өтеді.  Өз
 
дәуірінде  ардақталып,  ата
-
бабадан  әулетке  мұра  болып  ауысып,  рудан  руға,  ұрпақтан
-
ұрпаққа  жетеді.  Олар  халықтың  сыртқы  бейнесі  болып  табылады.  Онсыз  халық  бет
-
әлпетсіз  бейне,  болымсыз тас 
мүсін тәрізді....»
-
дейді. Әрине, әр халықтың өзіне тән салт
-
дәстүрі, әдет
-
ғұрпы болады. Олар сол халықтың ерекше 
белгісі болып сақтала береді.
 
Ұлттық  салт
-
дәстүрлер  тарихи  көне  процес.  Көптеген  салт
-
дәстүрлер  ұлттың  ұлт  болып  қалыптасуына 
бұрын пайда болған. Сондықтан ол кейде бірталай ұлттарға ортақ мәнді дәстүр болып келеді. Мысалы, асар
-
қырғыз, 
қазақ, өзбек, тәжік, түрікмен халықтарына ортақ өте ертеде пайда болған дәстүр. Салт
-
дәстүр халықтардың тіршілік 
кәсібіне,  наным  сеніміне  өмірге  деген  көзқарасына  байланысты  туып,  қалыптасып,  ұрпақтан
-
ұрпаққа  ауысып, 
өзгеріп, жаңарып отырады.
 

218 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
Салт
-
дәстүр  сабақтастығы  ұлттар  арасындағы  қарым
-
қатынаспен  тығыз  байланысты.  «Әр  халықтың 
мәдениеті  өзіне  тән  ерекшелігімен  дараланып,  көзге  шалынады.  Алайда  басқа  халықтардың  әсерінсіз  таза,  дара 
ұлттық  мәдениет  тіпті  де  кездеспейді.  Ұлттар
 
мен  халықтардың  материалдық  және  рухани  байланысы,  қарым
-
қатынасы  арқылы  олар  бір
-
бірін  мәдени  байлығы  жағынан  толықтырады»
-
дейді  С.Н.Артановский  әр  түрлі  ұлт  пен 
халықтарда  кездеспейтін,  қайталанбайтын  таза  ұлттық  салт
-
дәстүр  ешбір  елде  болмақ  емес.  Бір  ұлтта  бар  салт
-
дәстүрлер,  ұлттық  ою
-
өрнек,  тағам,  спорттық  ойын  түрлері  екінші  бір  ұлттада  белгілі  ұқсастықпен  және  өзіндік 
ерекшелігімен көрініс береді.
 
Мысалы,  қазақтың  көкпар  тарту  ойыны  кейбір  өзгешелігімен  көрші  өзбек,  түрікмен,  қырғыз,  монғол,  ауған 
елдерінде  де  кездеседі.  Киіз  үй  тігу  көшпелі  халықтардың  бәріне  ортақ.  Алайда  оның  құрылысында,  ою
-
өрнек 
әшекейінде,  әр  ұлтқа  тән  ерекше  белгілері  байқалады.  Палау,  манты,  борщ,  шашлык,  пельмен  көпшілік  ұлттарға 
ортақ тағам болғанымен, әр түрлі ұлттың өзіндік тағам дайындау технологиясымен ерекшеленеді.
 
Ұрпақ  тірбиесі  –
 
келешек  қоғам  мұрагерлерін  тәрбиелеу  ісі.  Ол  мемлекеттік  маңызы  зор,  аса  жауапты  іс. 
Дені сау, сезімі сергек, ақыл
-
ойы жетілген «сегіз қырлы, бір сырлы» абзал азамат өсіру ісі халқымыздың ғасырлар 
бойғы ой
-
арманы болып келді. Осы арман дене, ақыл
-
ой, адамгершілік, кәсіптік және эстетикалық тәрбиенің түрлері 
арқылы ұрпақтан
-
ұрпаққа заманалар бойы халықтық салт
-
дәстүрлер мен әдет
-
ғұрыптарда марапатталып, сіңіріліп, 
іске асырылып отыр.
 
 
Пайдаланылған әдебиеттер:
 
1. 
Назарбаев Н.Ә. Тарих толқынында. –
 
Алматы: Атамұра,1999.
-
9б.
 
2. 
С.Қалиев, М.Оразаев, М.Смайылова. Қазақ халқының салт
-
дәстүрлері.
-
Алматы: Рауан, 1994. 7б
 
3. 
Наурызбаева Р. Бастауыш мектепте халықтық тәлім
-
тәрбие берудің шығармашылық жолдары. –
 
Алматы: Білім, 
2006.19б.
 
 
 
Анна Порфір`єва
 
(Переяслав
-
Хмельницький, Україна)
 
 
ВПЛИВ СПРИЙНЯТТЯ МУЗИЧНИХ ТВОРІВ ТА ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ФОРМУВАННЯ 
ЕСТЕТИЧНОЇ ПОТРЕБИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
 
 
У  побудові  педагогічної  моделі  формування  естетичних  потреб  старшокласників  у  галузі  музичного 
мистецтва  виходимо  з  того,  що  процес  художнього  освоєння  предмету  людиною  залежить,  з  одного  боку,  від 
естетичних властивостей об’єкта, що сприймається, а з другого  –
 
від готовності і здатності суб’єкта до художнього 
сприйняття. Отже, завдання вчителя  полягає в тому, щоб знайти шляхи і засоби поєднання естетичного об’єкту із 
відповідною сутнісною силою людини.
 
Об’єктом  формування  естетичної  потреби  виступає  твір  мистецтва,  зокрема  музичного.  При  цьому 
врахуємо,  що  прагнення  до  пізнання,  набуття  знань  із  різних  видів  музичного  мистецтва  можливе  лише  на  основі 
музичних  знань,  які  розкривають  учням  музичне  мистецтво  з  боку  його  специфіки,  особливостей  жанрів.  Знання 
структурних особливостей музичного мистецтва сприяє активності бачення
 
і сприймання художнього образу певного 
музичного твору.
 
Доступність  художніх  образів  музичних  творів  для  сприйняття  залежить  від  повноти  та  якості  набутих 
учнями  знань,  а  також  емоційно  –
 
ціннісного  ставлення  до  мистецтва,  якісного  оцінювання  музичних  творів  і 
висловлювання своєї оцінки в естетичних судженнях.
 
Таким  чином,  у  процесі  формування  естетичних  потреб  старшокласників  у  галузі  музичного  мистецтва 
вчителю потрібно вирішувати триєдине завдання: піклуватися про набуття учнями знань щодо структури і специфіки 
музичного  мистецтва,  його  художні  образи  та  формування  здатності  адекватного  сприйняття  творів  музичного 
мистецтва і їх художніх образів та залучення школярів до активної художньо –
 
творчої дозвільної діяльності у галузі 
музики.  Саме  на  перерізі  цих  площин,  за  нашим  переконанням,  знаходяться  умови  підвищення  ефективності 
формування естетичних потреб старшокласників у галузі музичного мистецтва.
 
Аналіз наукової літератури з проблем виховання засобами мистецтва переконує в тому, що однією з умов 
підвищення  ефективності  формування  естетичних  потреб  старшокласників  у  галузі  музичного  мистецтва  повинно 
стати  розширення  теоретичної  бази:  знання  про  засоби  виразності  музики  –
 
мелодію,  лад,  гармонію,  ритм,  темп, 
динаміку,  тембр;  про  форми  і  жанри  музичного  мистецтва,  тощо.  Необхідним  є  проведення  аналогій  між 
виражальними  засобами  різних  видів  мистецтва  –
 
музики,  образотворчого  мистецтва,  літератури,  зіставлення 
творчості художників, поетів, композиторів, порівняння їх окремих творів.
 
Важливим  завданням  в  ході  формування  естетичної  потреби  є  формування  у  школярів  здатності  до 
адекватного сприйняття художніх образів творів музичного мистецтва. У зв’язку з цим, ми дотримуємось точки зору 
О. І. Бурова, який пов’язує виховний ефект зустрічі  учнів з мистецтвом із  формуванням і розвитком спрямованості 
особистості. Зазначимо, що ця думка вченого ґрунтується на концепції психологів про головну роль спрямованості у 
загальній  структурі  духовного  світу  людини.  О.І.Буров  вважає  сприйняття  мистецтва  одним  із  факторів,  які 
впливають на формування світогляду, інтересів, потреб.
 
Вчені  відмічають,  що  «активне,  цілісне,  системне  сприйняття  на  вищому  щаблі  –
 
це  сприймання  твору  у 
всьому  багатстві  його  змісту  і  форми».  Отже,  художнє  сприйняття  обумовлює  здатність  особистості  відчувати  і 
виявляти  красу  художніх  творів  (форма,  колір,  звук  тощо),  розрізняти  прекрасне  і  потворне,  трагічне  і  комічне, 
бачити ідейно –
 
емоційне багатство художнього образу, сприймати його, відзиватися емоційно.
 
Повноцінне  сприйняття  твору  мистецтва  надає  учням  відчуття  насолоди,  задоволення  чи  незадоволення, 
радості, захоплення та ін., адже основою тут є розвинутий світ особистості.
 
Музичне  сприйняття  розглядається  дослідниками  як  адекватна  діяльність  суб’єкта,  спрямована  на 
вирішення  певного  завдання  –
 
створення  образу,  що  адекватний  явищу,  яке  сприймається.  У  структурі  цієї 
діяльності  результати  перцептивних  і  інтелектуальних  актів  знаходяться  у  взаємодії.  Почуттєве  відображення,  як 
важливий щабель сприйняття, пов’язане із пізнанням об’єктивних характеристик музичного явища і виступає у ролі 
своєрідного носія уявлень людини про твір, який сприймається, та знань про нього.
 
Ця  думка  належить  відомому  українському  вченому  О.П.Рудницькій,  і  ми  цілком  з  нею  погоджуємось. 
Дійсно, музичне сприйняття постає як процес, що має, по –
 
перше, складну структуру, а, по –
 
друге, декілька рівнів 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
219 
 
 
вияву. Так, музичне сприйняття, як і будь –
 
яка діяльність включає в себе пізнання, оцінку, відтворення і спілкування, 
і, разом з тим, поділяється на кілька стадій. Попередньою з них є виникнення інтересу до музичного твору, що має 
слухатись  і  установка  на  його  сприйняття.  На  наш  погляд,  такий  поділ  слід  вважати  досить  умовним,  тому  що  не 
завжди  вище  означені  стадії  слідують  одна  за  одною,  а  подекуди  і  накладаються.  Проте,  значну  роль  вони 
відіграють  в  процесі  розуміння  і  переживання  музичного  твору,  що  включає  в  себе  не  тільки  спілкування,  але  і 
розумове відтворення його матеріальної форми та пізнання змісту.
 
В  процесі  розуміння  твору  музичного  мистецтва,  що  ґрунтується  на  осмисленні  матеріалу,  встановлені 
зв’язків  між  окремими  елементами  тексту,  аналіз  інформації  з  позиції  власного  досвіду,  інтерпретації  художнього 
повідомлення, можливо, на думку О.П.Рудницької, виділити два ступеня: аналіз формально  –
 
змістовної структури 
твору і його
 
інтерпретацію [81].

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: