«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
203 
 
 
контакту  з  учителем  справжнє  навчання  не  відбудеться.  Доходимо  незаперечного  висновку,  що  сучасні  технології 
мають допомагати, а не замінювати навчання предмету самим учнем.
 
Учитель  технологій  підкріплює  такий  висновок  конкретним  прикладом:  жодна,  навіть  найдосконаліша 
модель або відео чи аудіо ряд про трудову діяльність, якою учні займаються на уроці при виготовленню виробу, не 
зможе  замінити  реальну  практичну  роботу.  Зовсім  інша  справа,  якщо  потім  продемонструвати  учням  інтерактивну 
модель і показати їм поетапне виготовлення цього виробу та кінцевий вигляд.
 
Фахівці  у
 
галузі  комп'ютерних  технологій,  змогли  визначити  максимальний  ефект  від  використання  таких 
інтерактивних дошок у навчальному процесі. Він досягається, як правило, у наступних випадках:
 
1.  Використання  інтерактивної  дошки  при  вивченні  тем,  явищ  тощо,  які  більш  повно  й  детально 
висвітлюються  в  електронних  освітніх  ресурсах  (байдуже,  придбані  вони  чи  створені  самим  учителем),  а  іноді  й 
неможливо вивчати в реальних умовах.
 
2.  Більш  повна  візуалізація  об'єктів  та  явищ  порівняно  з  роздрукованими  засобами  навчання,  наприклад, 
шкільними підручниками чи навчальними посібниками.
 
3.  Рішення  й  аналіз  інтерактивних  задач,  котрі  вимагають  аналітичного  чи  графічного  підходу  з 
використанням маніпуляційно
-
графічного інтерфейсу, що додається до інтерактивної дошки.
 
4.  Використання  програмного  середовища,  віртуальних  хімічних,  фізичних  та  інших  лабораторій  для 
організації творчої навчально
-
пошукової діяльності учнів.
 
5.  Використання  можливості  варіювати  тимчасові  масштаби  подій,  переривати  дію  комп'ютерної  моделі, 
експерименту, повторювати їх.
 
6. Технологізація процесу оцінювання чи самооцінювання навчальних досягнень учнів.
 
7. Тестування та корекція результатів освітньо
-
навчальної діяльності учнів.
 
Проаналізуємо,  чи  мусить  учитель  боятись,  у  разі  використання  комп'ютерних  технологій  в  організації 
педагогічного процесу, власне практично щоденного навчання, самоосвіти, перенавчання, щоби бути, як кажуть, на 
передових  позиціях  інформатизації  шкільної  освіти?  Так,  на  зміну  новим  інформаційним  технологіям  прийшли  так 
звані  інформаційно
-
комунікаційні  технології.  Усе  частіше  у  школах  окрім,  ставши  звичайним,  комп'ютера  та  відео
-
проектора з'являються інтерактивні дошки. Це безмежно розширює методичні можливості уроку, навчання, освіти, а 
вчителі  можуть  створювати  власні  конспекти  уроків,  спираючись  на  можливості  інтерактивної  дошки,  самостійно 
готуючи відповідні програми, чи використовувати готові електронні ресурси. Як створити електронні освітні ресурси, 
щоб  вони  були  оптимальними  для  специфіки  застосування  на  інтерактивних  дошках?  У  чому  особливості 
педагогічного дизайну для таких освітніх ресурсів?
 
Переважній кількості пересічних учителів, у принципі, властивості інтерактивної дошки інтуїтивно зрозумілі. 
Уже  майже  всім  відомо,  що  в  інтерактивних  дошках  суміщені  можливості  звичайної  дошки  й  відео
-
проектора:  на 
такій дошці можна писати звичайним способом і проектувати будь
-
яке зображення, наприклад, інтерактивну модель, 
анімацію, відео
-
фрагмент тощо.
 
А  якщо  це  так,  то  чому  ж  тоді  всі  так  одноголосно  стверджують,  що  інтерактивні  дошки  мають  незвичні 
можливості? Саме поняття інтерактивності, зокрема інтерактивної дошки, полягає в можливості вносити корективи, 
нотатки чи певні зауваження в демонстраційний матеріал, змінювати послідовність кадрів, зберігати необхідні кадри 
чи їх фрагменти для
 
подальшої роботи. Ще і ще раз слід наголосити, що інтерактивна дошка –
 
звичайнісінький усім 
знайомий нам, учителям, монітор комп'ютера з можливістю введення будь
-
яких даних у комп'ютер безпосередньо з 
робочої поверхні дошки.
 
На звичайній дошці можливі записи тільки крейдою. На білій дошці можливі записи тільки фломастерами
-
маркерами  кількох  кольорів.  Інтерактивна  дошка  може  показувати  зображення  в  кольорі  (відео,  анімації,  слайди 
тощо),  на  ній  можна  робити  записи також  маркерами  кількох  кольорів,  є  можливість  писати  поверх  зображення  та 
давати можливість запам'ятовувати необхідний для подальшої роботи кадр.
 
Наприклад, у  процесі занять із трудового навчання таблиці є невідємним ілюстративним матеріалом, який 
потрібен  учителю  трудового  навчання  для  пояснення  або  узагальнення  навчального  матеріалу  і  який  не  можна 
відтворити на звичайній дошці.
 
На  інтерактивній  дошці  можна  відтворити  3
-
D  модель  (об'єм  не  зображення  по  осях  XYZ
- 
ред.)  таких 
пристроїв  в  об'ємі  та  русі,  реалізувати  їх  обертання  у  просторі.  На  інтерактивній  дошці  можна  накреслити  зовсім 
простесеньку схему, малюнок тощо у спрощеному вигляді спереду, а потім показати реальний об'ємний вигляд.
 
Ще  із  класичної  теорії  педагогіки  кожний  учитель  знає,  що  так  усім  відомі  традиційні  технічні  засоби 
навчання  діляться  на  звукові  (магнітофон,  радіоприймач  тощо),  екранні  (фільмоскоп,  кодоскоп,  епідіаскоп, 
діапроектор  тощо)  та  аудіозвукові  (кінопроектор,  телевізор,  відеомагнітофон  тощо).  А  ось  інтерактивна  дошка 
вигідно  поєднує  в  собі  можливості  всіх  перелічених  вище  технічних  засобів  навчання,  проте  можливості  в 
інтерактивної дошки практично безмежні. Може, саме тому інтерактивна дошка є принципово новим інтерактивним 
технічним засобом навчання.
 
Інтерактивна дошка вирішує такі дидактичні задачі. Можна виділити п’ять основних потреб сучасної школи:
 
- 
необхідність формування в учнів певних базових загальнонавчальних компетентностей;
 
- 
відпрацьовування навчальних компетентностей;
 
- 
формування творчо
-
дослідницьких умінь;
 
- 
організація навчального процесу шляхом самостійної діяльності учнів.
 
- 
формування особистісних якостей учнів.
 
Якщо  розглянути  найпоширеніші  способи  розвитку  пізнавального  інтересу,  то  видно,  що  за  допомогою 
інтерактивних дошок реалізується кілька способів формування пізнавального інтересу.
 
Способи навчально
-
пізнавальної діяльності
 
Реалізація при роботі з інтерактивними дошками
 
Актуальність і новизна змісту
 
Продуктивно використовується у процесі постановки цілей і задач уроку, 
актуалізації раніше невідомого
 
Розкриття значущості знань
 
Сприяє ефективному
 
відбору інформаційного й контрольного матеріалу
 
Наочність
 
Сприяє розширенню ілюстративної бази уроку
 
Зацікавленість
 
Сприяє зацікавленості на уроці
 
Емоційність
 
 
Порівняння й аналогії
 
 

204 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
Продовження табл.
 
Проведення дискусій
 
 
Ігрові технології
 
Можливе застосування ігрових технологій при спеціальному вибудовуванні 
уроку за допомогою електронних освітніх ресурсів
 
Практичні роботи дослідницького 
характеру
 
Можливе проведення робіт дослідницького характеру за допомогою 
інтерактивних моделей та комп'ютерних середовищ
 
Проблемне навчання
 
Можливе проблемне навчання при спеціальному вибудовуванні уроку за 
допомогою електронних освітніх ресурсів
 
При використанні інтерактивної дошки можливі такі види освітньої діяльності.
 
Етапи проведення уроку
 
Можливі варіанти використання колекції мультимедіа
-
компонентів для 
інтерактивних дошок
 
Формування в учнів мотивації до 
діяльності з освоєння нового 
матеріалу, у тому числі постановка 
теми та визначення основних 
цілей і задач
 
Підбір інтерактивних моделей, анімацій та ілюстрацій. Актуалізація раніше 
невідомого. Запис теми уроку
 
Пояснення нового матеріалу
 
Підбір інтерактивних моделей, анімацій та ілюстрацій
 
Відтворення знань з матеріалу, що 
узагальнюється, та систематизація 
цих знань
 
Підбір інтерактивних моделей, анімацій та
 
ілюстрацій
 
Формування вмінь і навичок
 
Проведення індивідуального тестування з інтерактивними завданнями. 
Тестування проводиться для всього класу одночасно, при цьому тестові 
завдання пред'являються протягом деякого часу або при відповіді одного 
учня. Можливе відкриття коментаря, рішення, відповіді для корекції відповіді 
та тренування
 
Активна пізнавальна діяльність 
учнів
 
Організація активної пізнавальної діяльності. Робота з інтерактивними 
моделями
 
Проблемне викладення 
навчального матеріалу
 
Підбір інтерактивних моделей для висунення навчальної гіпотези, 
формулювання проблеми, пошуку практичного рішення проблеми
 
Закріплення знань
 
Організація виступів учнів з використанням колекції мультимедіа
-
компонентів
 
Підбиття підсумків уроку
 
Запис підсумків уроку. Стимуляція учнів на самоконтроль і самоосвіту
 
Немає  жодного  з  учителів,  які  почали  працювати  з  інтерактивними  дошками  й  не  відзначили  би  стрімкого 
підвищення  інтересу  учнів  до  навчання,  до  уроку.  Зрештою,  що  формування  в  учнів  стійкого  активного  інтересу  є 
визначальною проблемою сучасної шкільної освіти в Україні.
 
Таким  чином,  нами  окреслені  основні  переваги  використання  інтерактивних  дошок  у  навчального  процесі, 
орієнтуючись на проведення в загальноосвітній школі занять з трудового навчання.
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
1. 
Безпалько  В.П.  Образование  и  обучение  с  участием  компьютеров  (педагогика  третьего  тысячелетия).  –
 
М.: 
Издательство Московского психолого
-
социального института; Воронеж: Издательство НПО „МОДЄК”, 2002. –
 352 
с.
 
2. 
Бондаренко  Д.М.  Підготовка  викладачів  до  впровадження  дистанційних  технологій  навчання  //  Інформаційно
-
телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Зб. наук. пр. –
 
Вип. 1.–
 
Львів:, ЛДУ 
БЖД, 2006. –
 
С. 519
-522. 
3. 
Выштынецкий  Е.Й.  Вопросы  применения  информационных  технологий  в  сфере  образования  и  обучения  // 
Информационные технологии. –
 1998. 
–
 
№ 2. –
 
С. 10
-14. 
4. 
Гороль  П.К.,  Гуревич
 
Р.С.,  Коношевський
 
Л.Л.,  Шестопалюк  О.В.  Сучасні  інформаційні  засоби  навчання:  Навч. 
посібник. –
 
Київ: Освіта України, 2007. –
 535 
с.
 
5. 
Гуревич  Р.С.  Інформаційно
-
телекомунікаційні  технології  в  підготовці  майбутнього  фахівця  //  Неперервна 
професійна освіта: теорія і практика // Науково
-
методичний журнал. –
 2002. 
–
 
Вип. 4(8). –
 
С. 61
-68. 
6. 
Ермаков А.Л., Галатенко Н.А.Основы самостоятельной
 
работы студентов.
 
7. 
Интерактивная доска SMART board. Руководство пользователя. –
 
К.: ЛИТЕР, 2002. –
 
56 с.
 
8. 
Кадемія  М.Ю.  Впровадження  інтерактивних  методів  навчання  на  базі  інформаційних  технологій  //  Сучасні 
інформаційні  технології  та  інноваційні  методики  навчання  у  підготовці  фахівців:  методологія,  теорія,  досвід, 
проблеми: Зб. наук. пр. –
 
Вип. 5 / Редкол.: І.А.
 
Зязюн (голова) та ін. –
 
Київ
-
Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2004. –
 
С. 376
-
380. 
9. 
Коношевський
 
О.Л.  Зміст  підготовки  майбутніх  учителів  математики  з  мультимедійних  технологій  //  Сучасні 
інформаційні  технології  та  інноваційні  методики  навчання  у  підготовці  фахівців:  методологія,  теорія,  досвід, 
проблеми: Зб. наук. пр. –
 
-
Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2006. –
 
С. 
289-297. 
10. 
Краснопольский
 
B.E.  Активізація  навчально
-
пізнавальної  діяльності  учнів  засобами  комп’ютерної  техніки  (на 
матеріалі викладання англійської мови): Автореф. ... дис. канд. пед. наук. –
 
Луганськ, 2000. –
 
20 с.
 
11. 
Мухина С.А., Соловьев А.А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении. –
 
Ростов
-
на
-
Дону, 2004.
 
12. 
Руденко  В.Д.,  Макарчук  О.М.,  Патланжоглу  М.О..  Практичний  курс  інформатики  /  За  ред.  Мадзігона  В.М.  –
 
К.: 
Фенікс, 2000. –
 
304с.
 
 
Науковий керівник:
 
доктор педагогічних наук, професор, М.С.Корець
 
 
 
 
 
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
205 
 
 
Татьяна Кузьминых
 
(Темиртау, Казахстан)
 
 
ЯЗЫКОВОЕ ОБРАЗОВАНИЯ В ВУЗАХ: ОПЫТ, АНАЛИЗ ТЕКУЩЕГО СОСТОЯНИЯ, ПЕРСПЕКТИВЫ
 
 
Высшая школа Казахстана должна стремиться к достижению мирового уровня образования и к вхождению 
в  единое  образовательное  пространство.
 
Механизмом  достижения  поставленных  целей  является  выполнение 
параметров  Болонского  процесса.[3]  Они  включают  трехуровневую  систему  высшего  образования,  кредитную 
технологию  обучения,  академическую  мобильность  студентов  и  преподавателей,  а  также  контроль  качества 
высшего образования. Президент Республики Казахстан Н.А.Назарбаев ставит перед системой образования задачу 
подготовки конкурентоспособного специалиста, владеющего несколькими языками. В Послании Президента «Новый 
Казахстан  в  новом  мире»  предложена  реализация  культурного  проекта  «Триединство  языков».  Осознание 
полиязычного  образования  как  ценности  обуславливает  актуальность  реализации  научных  проектов  и  разработки 
практических действий, направленных на формирование полиязыковой личности.
 
Исторический
 
путь развития казахстанского общества определил специфику проблем, связанных с судьбой 
каждого  из  этих  языков.  Кроме  того,  современное  состояние  языковой  политики  в  стране  обусловлено 
объективными реалиями динамичной трансформации общественно
-
политической, социокультурной жизни мирового 
сообщества в целом.
 
Казахский  язык  приобрел  статус  государственного  языка,  это  означает,  что  он  призван  объединять  всех 
граждан страны и выполнять консолидирующую функцию в социуме. Русский язык в силу массового владения им
 
является фактором расширения информационных горизонтов в современном мире. [4] Английский язык на сегодня 
представляет  собой  одно  из  необходимых  условий  подлинной  конкурентоспособности  нации.  В  этих  условиях 
актуализируется проблема становления и развития
 
полиязычного образования.
 
На сегодняшний день уже можно констатировать тот факт, что полиязычье является неотъемлемой частью 
составляющей  современной  теории  и  практики  преподавания  языков,  важной  составляющей  общей 
образовательной  политики  казахстанских  и
 
зарубежных  вузов.  Данное  утверждение  находит  свое  отражение  в 
многочисленных  документах  Совета  Европы  и  Болонского  процесса.  В  условиях  образовательных  реформ,  в  том 
числе  в  высшем  образовании,  в  Республике  Казахстан  возникла  необходимость  пересмотреть  существующие 
положения в области языковой политики, переосмыслить принятые подходы к изучению языков.
 
В настоящий момент повсеместно в вузах Казахстана разрабатываются концепции развития полиязычного 
образования, принимаются планы внедрения полиязычного образования, на основе разрабатываемой нормативно
-
правовой  документации  открываются  центры  полиязычного  образования.  Базируемые  на  принципах 
«Государственной программы развития образования Республики Казахстан на 2011 –
 
2020 годы», обеспечивающей 
комплексную  и
 
глубокую  модернизацию  образования  на  всех  его  уровнях  [1],  уже  существующие  концепции 
развития  полиязычного  образования  определяют  цели  и  содержание  иноязычного  образования  в  том  или  ином 
вузе,  в  соответствии  с  международно
-
стандартными  требованиями,  представляют  собой  комплекс 
взаимоувязанных  по  ресурсам  и  срокам  мероприятий,  охватывающих  изменения  в  структуре,  содержании  и 
технологиях  иноязычного  образования,  системе  управления,  нормативно
-
правовой  и  материально
-
технической 
базах,  методологического  сопровождения  при  осуществлении  образовательной  деятельности.  Основная  идея 
заключается  в  научном  сопровождении  практической  деятельности  центров  полиязычного  образования  по 
подготовке к внедрению обучения на трех языках с целью создания полиязычной образовательной среды.
 
Из
-
за  отсутствия  единой  теоретической,  методологической  платформы,  разности  подходов  к  решению 
поставленных  задач  и  видения  ситуации  в  целом,  наблюдается  разнообразие  мероприятий  планов  внедрения 
полиязычного  образования  в  разных  вузах  страны.  Так,  в  одних  учреждениях  высшего  образования  процесс 
внедрения  полиязычного  образования  предусматривает  усиление  языковой  составляющей  учебного  процесса  за 
счет  увеличения  количества  академических  часов  для  изучения  английского  языка  на  первом  курсе,  включение 
дисциплины «английский язык» в учебную программу второго курса за счет изыскания учебных часов посредством 
корректировки  учебных  планов,  с  целью  подготовки  студентов  к  изучению  на  английском  языке  дисциплин  по 
приоритетным  техническим  и  экономическим  специальностям  только  на  третьем  курсе.  В  других  же  вузах  ученые 
советы принимают решение о формировании двух –
 
трех полиязычных групп уже на первом курсе, предварительно 
решив  кадровый  вопрос  через  привлечение  специалистов,  владеющих  достаточным  уровнем  английского  языка. 
Решение  такого  рода  кадрового  вопроса  –
 
это  одна  сторона  медали.  Наиболее  тщательно  и  глубоко  следует 
прорабатывать  вопрос  понимания,  принятия  и  восприятия  обучения  на  английском  языке  сразу  с  первого  курса, 
ведь они не являлись абитуриентами языкового вуза или факультета, а значит не имеют достаточной подготовки к 
тому, чтобы воспринимать сложный вузовский материал на иностранном языке.
 
Необходимо  продумать  и  переосмыслить  структуру  организации  самостоятельной  работы  студентов: 
наличие  учебников,  учебно
-
методических  пособий,  электронного  сопровождения,  решить  вопрос  доступности  А) 
студентов к материалам, материалов для студентов; создание УМКД, в том числе методических указаний по СРС, 
планирование  объема  учебных  часов  как  в  целом,  так  и  часов,  отводимых  на  СРС,  и  в  этой  связи  составление 
специального  расписания;  формы  текущего  контроля,  критерии  оценки;  организация  совместной  работы 
профилирующих  кафедр  с  КРИЯ;  в  том  числе  организация  работы  читальных  залов,  подразумевающий  доступ  к 
учебной  литературе  разного  рода  по  изучаемому  предмету  на  английском  языке.  Таким  образом,  3  группы 
мероприятий:  организационные  мероприятия,  обеспечивающий  нормальный  ход  процесса  полиязычного 
образования;  учебно
-
методические  мероприятия;  обучающие  и  контролирующие  мероприятия.  Для  научного 
управления  качеством  полиязычной  подготовки  молодых  специалистов  необходимо  иметь  информацию  об 
объективных  факторах,  оказывающих  влияние  на  результаты  деятельности  студентов,  а  также  охарактеризовать 
студента  как  субъект  обучения,  выяснить  источники  его  учебной  активности  и  определить  степень  их  влияния  на 
качество  подготовки  специалиста.  В связи  с  такими  задачами  необходимо  опираться  (проводить)  на  многолетние 
социологические  исследования  –
 
выявить  причины  слабой  успеваемости,  изучение  отношения  студентов  к  учебе 
такого рода.
 
Существует  один  из  статистических  критериев,  по  которым  определяется  отношение  студентов  к  учебе, 
такой как «Учиться трудно и неинтересно». Под данный критерий попадает в среднем около 40 % студентов. Так как 
прямо  или  косвенно  такое  отношение  связанно  с  трудностями  в  учебе,  то  с  введением  изучения  дисциплины  на 
английском языке для неподготовленных студентов существует реальная «возможность»  увеличить этот процент, 

206 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
тем  самым  повлечь  вытекающие  обстоятельства.  Чтобы  свести  к  минимуму  степень  усложняющего  фактора 
«трудности освоения дисциплины плюс недостаточное владение английским языком», нужно довести до максимума 
степень  фактора,  формирующего  положительное  отношение  к  учебе.  На  основании  мнения  самих  студентов,  к 
таким  факторам  следует  отнести:  удобное  расписание  занятий,  в  котором  тщательно  продуманна  дозировка 
нагрузки.
 
Открытым остается и вопрос языкового образования ППС вуза, не владеющих английским языком. В этом 
отношении  существует  трудности  в  обеспечении  ППС  вуза  разнообразием  языкового  предложения  путем 
расширения 
спектра 
разноуровневых 
программ 
и 
обучающего 
персонала 
с 
привлечением 
высококвалифицированных  специалистов  с  целью,  во
-
первых,  побуждения  и  повышения  мотивации  к  изучению 
языков,  во
-
вторых,  достижения  ожидаемого  результата.  Привлечение  высококвалифицированных  специалистов 
международного  класса  является  наиболее  важной  задачей,  т.к.  при  переходе  на  новые  образовательные 
стандарты  необходимо  учитывать  международный  опыт  в  области  языковой  политики  вузов.  Если  рассматривать 
вопрос  в  глобальном  масштабе,  то  следует  объединять  усилия  специалистов  из  разных  стран  в  продвижении 
принципов полиязычья и культурного многообразия. Поэтому темпы и степень успешности развития полиязычного 
образования  в
 
вузах  зависят  от  стимуляции  сотрудничества,  в  том  числе  и  международного,  в  образовательной 
сфере.  Под  этим  подразумевается  поиск  стратегического  партнера  в  лице  международных  компаний, 
профессиональных  общественных  организаций  с  целью  осуществления  совместной  деятельности,  направленной 
на  обмен  языковым  и  культурным  опытом,  а  также  на  обмен  опытом  по  созданию  базовых  документов  в 
соответствии с общеевропейской образовательной политикой.
 
Специалисты многих вузов заявляют о том, что при выявлении слабых сторон в организации становления и 
развития полиязычного образования можно отметить тот факт, что существующая в некоторых вузах нормативно
-
правовая  база  недавно  созданных  центров  полиязычного  образования,  регламентирующие  иноязычную 
деятельность  образовательных  учебных  заведений,  материально
-
техническая  база,  а  также  комплекс  учебно
-
методическго  сопровождения,  обеспеченность  учебно
-
наглядными  пособиями,  не  соответствуют  современным 
требованиям.  Отсутствие  системного  мониторинга,  отслеживания  и  обновления  нормативных  документов  в 
соответствии с современными требованиями ограничивает возможность оснащения и создания всех необходимых 
условий  для  реализации  образовательного  процесса  в  соответствии  с  основными  задачами  полиязычного 
образования.  Также,  отсутствие  опыта  системного  научно
-
методического  сопровождения,  мониторинговых 
исследований,  программ,  учебников,  учебно
-
методических  комплексов,  регламентация  учебно
-
воспитательного 
процесса затрудняет внедрение лучшего международного опыта в реализацию проекта по внедрению триединства 
языков: казахского, русского и английского.
 
Пути  решения  появившихся  проблем  развития  полиязычного  образования  находят  свое  отражение  в 
«Концепции  развития  иноязычного  образования  в  Республики  Казахстан»,  где  основными  тенденциями  развития 
высшего  иноязычного  образования  сводятся  к  следующим  положениям:  повышение  качества  подготовки 
специалистов  по  иностранным  языкам  (учителей,  переводчиков,  специалистов  по  международным  отношениям), 
развитию  инновационного  иноязычного  образования,  интеграции  обучения  с  интенсивной  научно
-
исследовательской  деятельностью  в  области  лингвистики,  методики  обучения  иностранным  языкам  и 
межкультурной коммуникации, связи вузовских исследований по  иностранным языкам с потребностями общества, 
совершенствованию  образовательных  и  информационных  технологий  в  области  обучения  иностранным  языкам 
(раннее  обучение,  дистанционное  обучение,  обучение  языку  для  специальных  целей  и  т.д.)  [5].  Идентичными 
являются  и  цели  развития  полиязычного  образования  и  иноязычного  образования,  обозначенной  «Концепцией 
развития иноязычного образования в РК», которые заключаются в формирование специалистов, владеющих ИЯ на 
уровне, признанном международным сообществом, и отвечающим потребностям общества Республики Казахстан.
 

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: