«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет49/90
Дата21.02.2017
өлшемі9,75 Mb.
#4635
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   90

 
На  думку  психологів,  адекватне  сприйняття  є  важливим  тому,  що  сприйняття,  як  один  з  каналів,  через 
котрий  у  свідомість  людини  надходить  інформація  про  художній  об’єкт,  виконує  пізнавальну  і  оцінні  функції  серед 
інших  своїх  [16;24;33].
 
Отже,  чим  адекватніше  сприйняття,  тим  точніше  буде  формуватися  об’єктивне  знання  про 
художній об’єкт (музичний твір) і емоційно –
 
ціннісне ставлення до нього.
 
Рівень  художнього  сприйняття  особистості  залежить  від  рівня  її  інформованості  і  здатності  бачення
 
художнього  образу  (розвинутий  емоційний  світ).  У  акті  музичного  сприйняття  виражальні  засоби  музики 
перетворюються в емоційні, тому важливого значення набувають ритм, тембр, динаміка тощо.
 
Таким  чином,  сприйняття  постає  як  спіральний  процес  руху  від  осягнення  форми  до  осягнення,  за 
допомогою форми, змісту художнього образу. Наступним етапом осягнення образу є художньо  –
 
естетична емоція, 
коли через спілкування з мистецтвом залучається до дії емоційно –
 
вольовий та інтелектуальний рівень особистості, 
що виступають у взаємозв’язку.
 
Осягненню  твору  сприяє  знання  структурних  особливостей  музичного  мистецтва,  його  музичної  мови,  а 
розуміння художніх образів музики збагачується і стає наближеним до індивіда через розвинутий емоційний світ і за 
допомогою виразності музичної форми та змісту.
 
На  нашу  думку,  музично  –
 
естетичні  знання  старшокласників  та  їх  досвід  емоційного  сприйняття  різних 
жанрів  музичного  мистецтва  набуваються  тільки  в  процесі  діяльності.  Про  необхідність  залучення  особистості  до 
адекватної  музичної  діяльності,  що  збагачує  досвід  спілкування  з  музикою,  пише  А.Н.Сохор,  акцентуючи  увагу  на 
когнітивному боці інтересу. Звідси випливає, що музична діяльність суб’єкта не тільки відповідає його потребам, але 
і формує їх, що може бути використано для розвитку інтересів.
 
Підвищенню  ефективності  формування  естетичних  потреб  старшокласників,  їх  ініціативності  та 
самостійності, сприяють фактори, що закладені в сутності вільного часу: відносна свобода, незалежність, широкий 
простір для виявлення уподобань, задоволення особистих інтересів і запитів тощо.
 
На  наш  погляд,  у  структурі  вільного  часу  старшокласників  важливе  місце  повинні  займати  такі  види 
дозвіллєвої діяльності, що сприяють збагаченню естетичного, емоційного і морального довіду. Враховуючи виховні 
можливості  музики  та  значне  місце,  яке  вона  посідає  в  житті  людини,  цілеспрямована  організація  дозвіллєвої 
діяльності старшокласників буде мати значний виховний ефект.
 
Соціологами  виділяється  два  основних  способи  естетичного  впливу  на  особистість:  прямий  (маніпуляцій 
ний) і непрямий –
 
вплив за допомогою певних нових зв’язків особистості із середовищем та через його зміну [28;30].
 
У масовій практиці шкіл, як свідчать результати нашого обстеження, перевалює саме перший спосіб впливу 
на особистість (виконайте, намалюйте, зіграйте, підготовте, вивчіть та ін.). В той же час, саме другий спосіб спонукає 
особистість до формування в собі певних «функціональних органів для відтворення колишніх зв’язків із естетичним 
середовищем» [55, с. 64].
 
Оскільки  перший  спосіб  дуже  прямий  і,  в  багатьох  випадках  ґрунтується  на  диктаті  вчителя,  ми  вирішили 
обрати  другий  шлях  і  весь  процес  формування  естетичних  потреб  старшокласників  у  галузі  музики  побудувати  на 
засадах активної художньо –
 
творчої діяльності самих учнів.
 
Отже, під художньо –
 
творчою діяльністю у галузі музики у вільний час, яка сприяє формуванню естетичних 
потреб,  ми  розуміємо  процес  активної  взаємодії  старшокласників  з  мистецтвом  на  засадах  самостійного  з  ним 
спілкування у ході вирішення естетичних завдань різного характеру.
 
Зв'язок  теоретичного  аналізу  проблеми  із  узагальненням  практичного  досвіду  дозволяє  висунути  та 
перевірити  концепцію  про  найбільш  ефективну  організацію  творчого  процесу  за  узгодженої  взаємодії  підсистем 
«потреба, інтерес –
 
мотив, установка –
 
умови діяльності, їх реалізація –
 
результативність творчого процесу».
 
Виходячи  із  змістовної  структури  інтересу  і  розуміння  естетичної  потреби  як  діяльнісного  аспекту 
особистісної  свідомості,  центральною  ланкою  формування  естетичної  потреби  стала  музично  –
 
дозвіллєва 
діяльність  старшокласників,  що  була  побудована  за  принципом  цілеспрямованої  її  організації  та  поступового 
підвищення  значущості  творчого  компоненту  у  виконуваних  завданнях.  Саме  самостійна  музично  –
 
дозвіллєва 
діяльність  творчого  характеру  (провести  музичну  бесіду  із  молодшими  школярами,  виступити  у  складі  вокального 
гурту,  підготувати  теоретичний  та  аудіовізуальний  матеріал  до  програми  дискотеки  тощо)  дозволила  активно 
формувати естетичні потреби старшокласників.
 
До  основних  факторів  формування  естетичних  потреб  старшокласників  в  умовах  вільного  часу  засобами 
музичного  мистецтва,  на  нашу  думку,  належать:  Встановлення  особистісних  контактів  керівника  з  учасниками,  що 
ґрунтуються на взаємній повазі один до одного; спрямованість музично –
 
виховної роботи на активізацію образного 
уявлення  учнів,  самостійного  пошуку  власних  варіантів  інтерпретації  музично  –
 
художнього  матеріалу;  заохочення 
до використання оригінальних індивідуально –
 
зумовлених засобів вирішення старшокласниками поставлених перед 
ними  творчих  завдань.  Певним  чином  сприяти  розвитку  різнобічних  інтересів  старшокласників,  формуванню  їх 
естетичних потреб можуть факультативні заняття, і особливо позакласна та позашкільна робота з музики.
 
Тож,  враховуючи  те,  що  музична  діяльність  розглядається  сучасними  науковцями  як  така,  що 
безпосередньо  відноситься  до  естетичної,  основним  завданням  буде  цілеспрямована  організація  музично  –
 
дозвіллєвої діяльності старшокласників, в основі якої міститься формування емоційно  –
 
ціннісного ставлення учнів 
до музичного мистецтва.
 
Позакласна робота з музики має значні можливості у формуванні естетичних потреб учнів в тому разі, коли 
у старшокласників накопичено певний досвід (життєвий і естетичний), відповідні знання, уміння і навички. Базуючись 
на  індивідуальних  нахилах,  інтересах,  уподобаннях  учнів  в  галузі  музики  вчителю  необхідно  побудувати  роботу 
таким  чином,  щоб  вона  максимально  активувала  процес  музичного  сприйняття  та  ефективного  використання 
вільного часу. Таким чином, слід зазначити, що навіть за умови ідеальної організації роботи музичного клубу, який 

220 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
ми  започаткували  у  своїй  роботі,  практично  не  можливо  ознайомити  учнів  з  творами  всіх  композиторів.  На  наш 
погляд,  набагато  важливішим  завданням  викладача  стає  необхідність  навчити  школярів  сприймати,  розуміти  і 
об’єктивно оцінювати різноманітний музичний матеріал, розуміти складні явища музичного мистецтва, активізувати 
їх художньо –
 
творчу діяльність.
 
Музикою  захоплюються  всі  старшокласники,  і  викладачу  необхідно  знати,  які  саме  жанри  музичного 
мистецтва до вподоби кожному, і виходячи з цього формувати інтереси і потреби до високохудожніх творів сучасної 
популярної музики, класики, фольклору.
 
 
 
Г.
 
Рахимбекова
 
(Астана, Казахстан)
 
 
О ФУНКЦИЯХ КОНТРОЛЯ В УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
 
 
Исследователи,  занимающиеся  проблемой  контроля,  подчеркивают  его  роль  в  процессе  обучения. 
Контроль  является,  как  известно,  важнейшим  фактором  в  процессе  обучения  любому  предмету,  в  том  числе  и 
иностранному языку. Он позволяет не только установить уровень успешности, но и выявить недостатки в знаниях

умениях и навыках и тем самым определить необходимые изменения, которые следует внести в методику работы. 
Разработка  проблемы  контроля  неразрывно  связана  с  решением  вопроса  о  таких  его  компонентах  как  функции 
контроля
 
Проблема функции контроля является одним из главных в системе в контроля.
 
По  мнению  ученых
-
методистов,  вопрос  о  функциях  контроля  в  обучении  иноязычному  общению  нужно 
рассматривать  с  учетом  структуры  самого  учебного  процесса,  которая  состоит  из  взаимодействия  обучающей 
деятельности преподавателя и учебной деятельности обучающегося.
 
Функция  определяется,  в  общем  плане,  как  внешнее  проявление  свойств  какого
-
либо  объекта  в  данной 
системе отношений [1, с.13]. Ряд авторов Брейгина М.Е., Климентенко А.Д.[2], Мусницкая Е.В.[3], Мажуолене З.К.[4] 
выделяют большое количество функций контроля, так как само понятие контроль сложно и многогранно.
 
Обширность  номенклатуры  функции  контроля,  приводимых  разными  авторами,  свидетельствует  о 
разнообразии  точек  зрения  при  рассмотрении  влияния  контроля  на  процесс  обучения.  Как  считает  Рысс  В.С., 
основными  функциями  контроля  должны  быть  функции,  совпадающие  с  основными  целями  обучения.[5]  В 
дидактических  и  методических  исследованиях  по  проблеме  контроля  выделяют  следующие  функции  контроля: 
контролирующая,  корригирующая,  обобщающая,  стимулирующая,  мотивирующая,  психологическая,  обучающая, 
управляющая, оценочная, воспитательная, развивающая, констатирующая, предупреждающая.
 
Рассмотрев  выделенные  функции  контроля  перечисленных  выше  авторов,  мы  считаем,  что  наиболее 
удачный  подход  в  определении  номенклатуры  функции  контроля  у  Мажуолене  З.К.,  которая  делит  функции 
контроля на дидактические с подгруппой специфических и неспецифических функций, воспитательные.
 
Ряд авторов Миньяр
-
Белоручев Р.К., Пассов Е.И., Старков А.П. рассматривают контроль лишь как форму 
осуществления обратной связи. В соответствии с данной точкой зрения Миньяр
-
Белоручев Р.К. выдвигает функцию 
обратной  связи  в  качестве  основной  функции  контроля.  Исходя  из  того,  что  контроль  есть  совокупность 
перцептивных  действий  и  операций  учителя  по  сопоставлению  воспринятого  с  реально  существующим  или 
воображаемым  эталоном  [6,  с.  65],  в  качестве  дополнительной  функций  Миньяр
-
Белоручев  Р.К.  выдвигает 
стимулирующую  функцию.  Автор  считает,  что  ожидание  контроля  стимулирует  учебные  действия  обучающихся, 
дополнительно активизируя их. Контроль отличается от обратной связи наличием определенных функций, которые 
появляются в зависимости от конкретных условий. Нам представляется правомерным рассмотрение каждой из этих 
функции в отдельности и во взаимосвязи.
 
Анализ функций контроля убеждает в том, что в процессе обучения иностранному языку функции контроля 
не  расчленяются,  а  реализуются  в  единстве. Определение  и  классификация  функций  контроля  осуществляется  с 
учетом  двусторонности  процесса  обучения.  Контроль  необходим  преподавателю  для  определения  уровня 
обученности  студентов,  а  также  самооценки  своей  деятельности  (и  в  связи  с  этим  ее  корректировки)  и  носит 
управленческий  характер,  выполняя  диагностическую,  оценочную  и  корректировочную  функции.  Студентам  также 
необходимо  знать  свой  уровень  владения  иностранным  языком  для  сознательной  корректировки  своей 
деятельности;  в  этом  случае  контроль  выполняет  корректировочную,  оценочную  и  мотивационно
-
стимулирующую 
функции  и  носит  учебный  характер  [7,  с.29].  При  рассмотрении  и  анализе  функций  контроля  нам  представляется 
целесообразным  выделение  еще  одной  функции  контроля  –
 
мониторинговой  функции,  которая  обеспечивает 
отслеживание  и  оперативное  наблюдение  за  процессом  обучения  и  призвана  реализовать  принцип 
информационного обеспечения качества обучения.
 
Мониторинговая  функция  контроля  выявляет  уровень  усвоения  учебного  материала,  типичные  и 
индивидуальные ошибки студентов на каждом этапе обучения и обеспечивается надежной обратной связью.
 
Практика показывает, что полученные с помощью обратной связи сведения о процессе обучения позволяют 
вносить в него коррективы. При этом корректирование может осуществляться тремя способами:
 
1) 
реагирование на ожидаемые изменения ситуации, т.е. предвосхищаются, ошибки и, в соответствии с их 
характером, производится перестройка программы обучения;
 
2) 
реагирование  на  поступившие  изменения  в  ситуации,  т.е.  коррекция  программы  обучения, 
осуществляется в соответствии с изменившимися условиями системы обучения;
 
3) 
реагирование на ошибки, т.е. коррекция производится на основе анализа ошибок.
 
В  обучении,  как  правило,  применяется  третий  способ  коррекции.  В  процессе  обучения  могут  быть 
обнаружены ошибки, учет которых позволяет быстрее достигнуть цели (результата, на достижение которого  была 
направлена деятельность) [8,с.52
-53]. 
 
Литература:
 
1. 
Андронкина  Н.Н.  Использование  различных  форм  приемов  контроля  в  обучении  чтению  в  неязыковом  ВУЗе: 
дисс. к.п.н:.13.00.02.

Ленинград, 1985
 
2. 
Брейгина М.Е., Климентенко А.Д. Контроль в обучении иностранным языкам учащихся средних профтехучилищ.

Москва: Высшая школа, 1979.

63 с.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
221 
 
 
3. 
Мусницкая Е.В. 100 вопросов к себе и ученику.

Москва: Дом педагогики,1996.

192 с.
 
4. 
Мажуолене  З.К.  Контроль  как  средство  интенсификации  обучения,  изучающему  чтение  научной  литературы. 
//дисс. к.п.н:.13.00.02.

Вильнюс, 1988.
-
С. 70.
 
5. 
Рысс.В.С. Контроль знаний учащихся. –
 
Москва: Педагогика, 1982.

81 с.
 
6. 
Миньяр
-
Белоручев Р.К. Вопросы теории обучения в обучении иностранного языка.//Иностранные языки в школе, 
№ 6, 1984.

С. 64
-68. 
7. 
Бим  И.А.  Личностно
-
ориентированный  подход  –
 
основная стратегия  обновления  школы//  Иностранные  языки в 
школе, №2, 2002.

С. 11
-12. 
8. 
Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. –
 
Москва: МГУ, 1984.
- 344 
с

 
 
N.U. Saibekova 
(Kazakhstan, Almaty) 
 
DISTANCE EDUCATION IN THE HIGHER SCHOOLS OF THE REPUBLIC OF KAZAKHSTAN 
 
The  main  direction  of  an  article  is  the  distance  education  in  higher  schools  of  the  Republic  of  Kazakhstan.  The 
main considerable question is the development of distance education system in Kazakhstan and implementation of distance 
process at higher schools. Education is the most important element of human capital development for every country in the 
world. A citizen that receives the required training can develop knowledge and analytical skills, move the national economy 
forward,  form  the  basis  of  civil  society,  educate  the  next  generation,  lead  an  effective  government  and  make  important 
decisions influencing the life of the entire society. Being the most important factor of human development, education has a 
highly  significant  and  probably  essential  influence  on  the  achievement  of  a  whole  set  of  social,  economic,  political  and 
humanitarian goals. These include achieving a level and quality of life adequate to modern civilization, eliminating poverty, 
ensuring  an  efficient  workforce,  reducing  social  disparities,  eliminating  gender  and  racial  inequality,  reducing  criminality, 
combating  the  spread  of  HIV/AIDS,  preventing  political  and  ethnic  conflicts,  promoting  sustainable  development, 
strengthening 
civil sum, education can create the conditions needed for the complete realization of an individual’s capacity. 
Changes  in  the  approach  to  education  clearly  reflect  the  trends  of  modern  social  development.  The  traditional 
understanding of education as the organized process of systematically transferring and acquiring knowledge, abilities, skills, 
characteristics and moral values has changed. Education now is regarded as the development and self-development of an 
individual in mastering the collective social experience of humanity. Such development is expressed in knowledge, abilities, 
creative activities and emotional and value-based attitudes towards the world. As such, it is a pre-condition for the actions of 
the individual and society to develop and protect its own material and spiritual culture. Education as a social phenomenon 
and  process,  as  a  social  system  and, finally,  as  a  social  institution  is connected  to  practically  all  changes  taking  place  in 
society. This is even more so with regard to education in societies undergoing profound qualitative transformations, as is the 
case  in  Kazakhstani  society  today.  The  transitional  nature  of  the  processes  taking  place  in  the  country  dominant  place  of 
market  relations cannot fail  to  influence the  social  institution  of  education  as  a  whole  and  its  subparts  in  particular. Thus, 
while  considering the  impact  of  education  on  the development  of  human capital,  one  should take  into  account  its  relation 
with  the  individual  and  society  as  a  whole.  So,  what  is  distance  education?  Distance  learning  relies  on  the  use  of 
telecommunications as the primary technology for foreign language instruction. New national, state, and local standards call 
for all students everywhere to have the opportunity to become proficient in a foreign language. Elementary foreign language 
programs  are  growing  in  response  to  a  need  to  develop  longer  sequences  of  foreign  language  learning  that  will  enable 
students to learn in, rather that to learn about, a foreign language and to graduate from high school with an acceptable level 
of language proficiency. Foreign language education cannot afford to look solely to conventional solutions to overcome the 
shortage of resources and qualified teachers to realize its goals. The foreign language profession must look to technology 
as  one  possible  avenue for  meeting the  goals  set  forth  in  the  national  standards.  Distance  learning  may  not  be  the  most 
appropriate response to every problem; however, it should be considered as an option: 

 
when school districts cannot find or hire qualified teachers who are proficient in the target language(s); 

 
when school districts wish to enrich their programs by allowing teachers at several sites to share their expertise; 

 
when  school  districts,  working  in  cooperation  with  the  foreign  language  staff,  want  to  expand  the  foreign 
language program to include elementary level courses; 

 
when  school  districts wish  to  expand  their  foreign  language  curriculum  to  include  upper-level  offerings  and/or 
Advanced Placement and International Baccalaureate courses; 

 
when  school  districts  wish  to  enable  foreign  language  instruction  in  sparsely  populated  areas,  or  when  there 
are small numbers of potential foreign language learners. 
For  distance  learning  to  be  a  viable  alternative  to  conventional  classroom  instruction,  it  must  be  consistent  with 
current  research  and  practice  that  focus  on  developing  the  learner's  language  proficiency.  Proficiency,  that  is,  what  the 
learner  can  do  with  the  language  rather  than  what  he  or  she  knows  about  it,  is  the  major  principle  around  which  today's 
foreign language teaching and curricula are organized. Distance learning programs must, therefore, provide a mechanism 
for a major portion of class time to be devoted to meaningful language use and practice and to authentic communication. 
National  state  foreign  language  standards  should  be  the  guiding  framework  for  classes  taught  at  a  distance.  Every  effort 
should  be  made  to  ensure  that  the  learning  experience  of  students  in  classes  using  distance  learning  meets  the  same 
measures of quality as that of live on-site classrooms. 
The  distance  learning  teacher  should  be  an  experienced  master  teacher  with  proven  proficiency  in  the  target 
language.  The  teacher  should  be  certified  at  the  appropriate  grade  level.  He/She  should  receive  training  with  hands-on 
practice with the classroom hardware and software. The teacher should also receive training in the effective use of distance 
learning  technologies  and  in  techniques  that  encourage  a  high  level  of  interactivity  between  the  teacher  and  the  student, 
between students at each distance learning site, and between students at different sites. If possible, the distance learning 
teacher should attempt occasional site visitations. 
Each  receiving  site  should  have  a  classroom  facilitator  whose  duties  should  include  monitoring  student 
participation.  The  facilitator  should  be  a  certified  teacher  preferably  with  some  background  in  a  foreign  language.  The 
classroom facilitator should participate in appropriate inservice to prepare her/him for her/his role. A technician, rather that 
the facilitator, should assume responsibility for the smooth running of the equipment. 

222 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
Concurrent  delivery  of  instruction  to  multiple  sites  does  not  always  provide  the  interactivity  that  is  essential  in 
foreign  language  learning.  It  is  preferable  that  the  number  of  connections  and  number  of  students  of  distance  learning 
classrooms  be  limited  to  allow  for  meaningful  practice  of  interactive  instructional  activities.  Teacher-student  interaction  is 
essential  to  quality  foreign  language  teaching  and  learning.  The  distance  learning  teacher  should  extend  instruction  and 
enhance interactivity via e-mail, phone calls, chat rooms, and/or a class Web site. 
Abai University is one of the leading institutes in Central Asia. It is situated in the heart of Almaty City, Kazakhstan. 
In 2003 Abai University had a record enrollment of more than 23,000 students, mostly from Kazakhstan and other Central 
Asian countries. The first Kazakh institute of higher learning, which was named  Kazakh State University, on September 1, 
1928. It had one unique faculty 

 pedagogical with three separations: 

 
physico-mathematic 

 
natural studies 

 
linguistic studies 
It was assumed to create other three faculties: pedagogical, agricultural and medical. They were supposed to work 
from 1932-1933. On behalf of intensive development of folk education newly opened institute of higher education decided to 
develop  as  an  independent  pedagogical  college.  Therefore,  in  1930  the  university  was  renamed  as  Kazakh  State 
Pedagogical College (KAZPI), and in 1935 it was renamed as Abai State University and when expanded its fields of studies 
in  1989  it  was  named  just  Abai  University  as  there  were  more  courses  than technical  education. Today's  Abai  University 
started  its  work  in  a  small  one-story  building  of  Vernenskoy  as  a  Women's  School.  The  university  was  the  first  Kazakh 
university  to  start  a  distance  learning  programme  in  2001.  Today  the  University  is  offering  more  than  12  degree 
programmes and 11 certificate programmes through DL, which are accessible  online in Russian and Kazakh language as 
well. 
To sum up, I would like to say that the distance learning at the higher schools in our country and the international 
relations with other foreign higher schools have been developing and number of students at higher schools in our country 
has been increased. Students can get 
their credit transfer and post graduation programmes afterwards. In today’s transition 
to  innovation  and  knowledge-based  economic  system  is  necessary  to  develop  the  quality  of  education.  Today  there  is  a 
steady  trend  of  integration  of  Kazakhstan  education  in  the  world  educational  space,  thereby  increasing  the  level  of 
educational services in higher education in Kazakhstan. 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   90




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет