«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
347 
 
 
 
виникає  уявлення  оціночного  характеру,  в  більшості  випадків  викликане  ставленням  самого  автора”  [1,  с.  116]. 
Якщо читач відчуває сумніви головної героїні, він і сам починає вагатися.
 
“Ситуація невизначеності –
 
це труднощі у виборі”
 [
2, с. 33]. Вибір є складним як для головної героїні, так і 
для  читачів.  Г.  Джеймс  грається  з  героями  своїх  творів  та  самим  читачем,  якого  Р.  Норман  називає  “новою 
жертвою”  непевності:  “Тепер  невизначеність  є  потрійною…:  автор  не  знає,  персонажі  не  знають  та  читачі  не 
знають”  [7,  с.  161].
 
Невпевненість,  на  думку  Ц.
 
Тодорова,  є  необхідною  умовою  існування  фантастичної 
літератури;  допоки  ми  сумніваємося  у  виборі  пояснення  щодо  надприродних  створінь,  явищ,  подій  і  т.д.,  ми 
перебуваємо у цьому жанрі, якщо ж цей вибір зроблено, “…ми покидаємо сферу фантастичного…” [3, с.
 25]. 
Як  відомо,  категорія  модальності  виражає  суб’єктивне  ставлення  мовця  до  дійсності  (можливість, 
необхідність, бажаність, імовірність, сумнів, дозвіл, заборону, здатність виконання певної дії). У тексті модальність 
полягає  у  ставленні  автора  до  повідомлення,  його  точка  зору,  позиція,  ціннісні  орієнтації,  враження,  його 
індивідуальність. “Категорія модальності виступає як індикатор, який дозволяє виявити особливості стилю, жанру 
тексту” [2, с. 30]. З цією категорією тісно пов’язане поняття “образ автора”, який в даному тексті є суперечливим 
та  неоднозначним  (гувернантка).  Використання  прийому  техніки  письма  –
 
модальності  –
 
свідчить  про 
невпевненість, сумнівність, неточність, а отже –
 
неоднозначність [3, с. 34].
 
На думку Т.В. Романової, модальне значення визначеності/невизначеності належить до інтелектуальної 
домінанти, модусу знання та погляду
 
[2, с. 7, с.
 
31]. Дана семантика “пов’язана з семантикою неясності, з тим, що 
здається”  [2,  с.  32].  На  думку  вченої,  “семантика  істинності  пов’язана  з  модальністю  “того,  що  здається”, 
ствердження/заперечення,  приблизності,  невизначеності,  припущення,  недостатньої  підстави”  [2,  с.  17].  Серед 
експліцитних
 
засобів  вираження  невизначеності  виділяють  конструкції,  в  склад  яких  входять  розділові 
сполучники,  модальні  слова  зі  значенням  невпевненості,  групи,  які  вказують  на  приблизну  кількість,  неозначені 
займенники, умовні сполучники, лексичні засоби [2, с. 33–
3
5]. Як стверджує Ц. Тодоров, у фантастичному тексті 
“кожен раз ми бачимо, як фігуральний вираз вводиться формулою модалізації: “неначе”, …“схоже на те”, “точно” 
[3, с. 70].
 
Експліцитність  вираження  авторської  модальності  простежується  у  численних  прикладах
 
з  тексту,  які 
ілюструють роздуми гувернантки щодо дітей та певних подій у маєтку (зокрема, зустріч з привидами), а також її 
розмови з економкою. Проаналізувавши випадки сумніву та невпевненості у вказаному тексті, ми класифікували 
їх на шість груп:
 
I. 
Використання лексичних засобів з семантикою сумніву 
(to  hesitate,  to scruple,  to  falter,  to halt,  to 
doubt,  not to  be  sure,  not  to know 
–
 
вагатися, сумніватися; 
to  believe,  to suppose,  to  assume 
–
 
припускати, вірити, 
вважати; 
to  remember,  to  recall 
–
 
згадувати; 
to  feel,  to  sense 
–
 
відчувати; 
mystery,  obscurity 
–
 
незрозумілість, 
неясність, таємниця):
 
(1) 
“After  rising,  in  town,  to  meet  his  appeal,  I  had  at  all  events  a  couple  of  very  bad  days  –
  found  myself 
doubtful  again,  felt  indeed  sure  I  had  made  a  mistake.”  [
5, 
с. 
14];  (2) 
“There  had  been  a  moment  when  I  believed  I 
recognized, faint and far, the cry of a child...” [
5, 
с. 
16]; (3) 
“What I felt the next day was, I suppose, nothing that could be 
fairly called a reaction from the cheer of my arrival
…” [
5, 
с. 
17]; (4) 
“I hesitated; then I judged best simply to hand her my 
letter…” [
5, 
с. 
19]; (5) 
“I had a scruple, but I overcame it.” [
5, 
с. 
22]; (6) 
“I don’t know what there was in this brevity of Mrs 
Grose’s that struck me as ambiguous.” [
5, 
с. 
22]; (7) 
“I found it 
simple
…to assume that I could deal with a boy...”
 [5, 
с. 
24]; (8) 
“It lasted while I just bridled a little with the sense that... It lasted while this visitant, at all events –
 and there was a 
touch of the strange freedom, as I remember, in the sign of fam
iliarity of his wearing no hat…” [
5, 
с. 
27
–
28]; (9
) “I can’t 
say how long I turned it over…; I only recall that when I re
-
entered the house darkness had quite closed in.” [
5, 
с. 
28]; 
(10) 
“…I somehow measured the importance of what I had seen by my thus finding myself hesitate to mention it.” [
5, 
с. 
29]; (11) 
“…deep obscurity continued to cover the region of the boy’s conduct at school. It had been promptly given me, I 
have noted, to face that mystery without a pang.” [
5, 
с. 
30]; (12) 
“You 
do 
know him?” She
 
faltered but a second. “Quint!” 
she cried. [5, 
с. 
37]; (13) 
“They were both here –
 
last year. Then the master went, and Quint was alone.” I followed, but 
halting a little. “Alone?” …She hung fire so long that I was still more mystified.”
 [5, 
с. 
37]; (14) 
“…I was not even sure that, 
in spite of her exemption, it was she who had the best of the burden.” [
5, 
с. 
38] 
II. 
Використання  модальних  слів 
(probably,  perhaps,  may  be 
–
 
мабуть,  імовірно,  можливо;
  to  seem 
–
 
здаватися;
 as if 
–
 
неначе, ніби):
 
(15) 
“…
it  was  probably  at  the  most  only  a  slight  oppression
…” [
5, 
с. 
17
–
18];  (16) 
“She gave me a look that I 
remarked at the moment; then, visibly, with a quick blankness, seemed to try to take it back.
” [
5, 
с. 
19]; (17) 
“It may be of, 
course, above all, that what suddenly broke into this gives the previous time a charm of stillness..
.” [
5, 
с. 
25]; (18) 
“It was 
a pleasure at these moments to feel myself tranquil and justified; doubtless, perhaps, also to reflect
…” [
5, 
с. 
25]; (19) 
“It 
was as if, while I took in 
–
 what I did take in 
–
 
all the rest of the scene had been stricken with death.” [
5, 
с. 
27]; (20) 
“It 
lasted while this visitant …seemed to fix me
..
.” [
5, 
с.
 28]; (21
) “…the visitor with whom I had been so inexplicably and yet, 
as  it  seemed  to me, so  intimately  concerne
d.” [
5, 
с. 
29];  (22) 
“Perhaps even it would be nearer the truth to say that  –
 
without a word 
–
 
he himself had cleared it up.” [
5, 
с.
 30]; (23) 
“I remember feeling with Miles in especial as if he had had, 
as it were, no history.” [
5, 
с. 
31]; (24) 
“…
it was a
s if I had been looking at him for years and had known him always.” [
5, 
с. 
32] 
III. 
Використання модальних дієслів
 (could, would, must, might, can): 
(25) 
“The  only  thing  indeed  that  in  this  early  outlook  might  have  made  me  shrink  again  was  the  clear 
circumstanc
e of her being so glad to see me.” [
5, 
с. 
15];  (26) 
“…
that  I  could  deal  with  a  boy  whose  education  for  the 
world was all on the point of beginning.”
 [5, 
с. 
24]; (27) 
“I used to speculate … as to how the rough future (for all futures 
are rough!) would handl
e them and might bruise them.” [
5, 
с. 
25]; (28) 
“Agitation, in the interval, certainly had held me 
and driven me, for I must, in circling about the place, have walked three miles…” [
5, 
с. 
28]; (29) 
“It was not so much yet 
that I was more nervous than I cou
ld bear to be…” [
5, 
с. 
29]; (30) 
“The shock I had suffered must have sharpened
 all my 
senses…” [
5, 
с. 
29]; (31) 
“I can’t speak to the purpose today of the duration of these things. That kind of measure must 
have  left  me:  they  couldn’t  have  lasted  as  they  actually  appeared  to  me  to  last.”  [
5, 
с. 
33];  (32) 
“What  was  settled 
between us, accordingly, that night, was that we thought we might bear things together…” [
5, 
с. 
38] 
IV. 
Використання умовних та розділових сполучників
 (if; or): 

348 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
(33) 
“I was giving pleasure –
 if he ever thought of it! 
–
 
to the person to whose pressure I had responded.” [
5, 
с. 
25];  (34) 
“If he had given me such a bold hard stare, that was but a part of his indiscretion.” [
5, 
с. 
30];  (35) 
“If he had 
been  wicked  he  would  have  “caught”  it,  and  I  should  have  caught  it  by  the  rebound...”  [
5, 
с. 
31];  (36) 
“Ah,  I  haven’t 
guessed!” she said very simply. “How can I if 
you 
don’t imagine?” [
5, 
с. 
34]; (37) 
“But if he isn’t a gentleman –
 
” “What 
is 
he? He’s a horror.” “A horror?” “He’s –
 God help me if I know what 
he is!” [
5, 
с. 
35]; (38) 
“There were hours, from day to 
day 
–
 or at least there were moments, snatched even from clear duties 
–
 
when I had to shut myself up to think.” [
5, 
с. 
29] 
V. 
Використання неозначених займенників
 (anything, something, one): 
(39) 
“…the radiant image of my little girl, the vision of whose angelic beauty had probably more than anything 
else to do with the restlessness…” [
5, 
с. 
16]; (40) 
“But it was a comfort that there could be no uneasiness in a connexion 
with anything so beatific as 
the radiant image of my little girl…” [
5, 
с. 
16]; (41) 
“It may be of, course, above all, that what 
suddenly  broke  into  this  gives  the  previous  time  a  charm  of  stillness 
–
  that  hush  in  which  something  gathers  or 
crouches.” [
5, 
с. 
25]; (42) 
“Scarce anything
 in the whole history seems to me so odd as this fact that my real beginning of 
fear was one, as I may say, with the instinct of sparing my companion.” [
5, 
с. 
29] 
VI. 
Використання вставних та звичайних запитань у монолозі
: 
(43) 
“…
that I could see, in there having been in the house 
–
 and for how long, above all? 
–
 a person of whom I 
was in ignorance.” [
5, 
с. 
27]; (44) 
“It was not that I didn’t wait, on this occasion, for more, for I was rooted as deeply as I 
was  shaken.  Was  there  a  “secret”  at  Bly  –
  a  mystery  of  Udolpho  or  an  insane,  an  unmentionable  relative  kept  in 
unsuspected confinement?” [
5, 
с. 
28]; (45) 
“I call it time, but how long was it?” 
[5, 
с. 
33] 
Проаналізувавши  випадки  використання  автором  модальних  слів  та  дієслів,  лексичних  засобів  з 
семантичним полем “сумнів”, умовних та розділових сполучників, неозначених займенників, а також вставних та 
звичайних  запитань  у  монологах,  робимо  висновок  про  те,  що  модальне  значення  сумніву  є  ознакою  сюжетної 
неоднозначності  художнього  твору.
 
Встановлено,  що  оповідач
 
в  новелі  є  суб’єктивним  та  ненадійним,  що 
спричиняє  можливі  численні  інтерпретації  тексту.  Аналіз  показав,  що  сюжетна  двозначність  новели  полягає  у 
ненадійності  оповідача  –
 
гувернантки  (питання  про  те,  бачить  вона  надприродні  істоти  чи  це  лише  плід  її 
хворобливої  уяви,  залишається  відкритим)  і  виражається  модальністю  зі  значенням  сумніву  та  невпевненості. 
Результати  роботи  доводять,  що  невпевненість  як  зі  сторони  персонажів  твору,  так  і  зі  сторони  читачів  є 
одночасно необхідною ознакою фантастичного твору  і засобом створення сюжетної двозначності. Таким чином, 
Г.
 
Джеймс залишає свободу читачу щодо інтерпретації новели.
 
Ключові слова:
 
сюжетна двозначність, оповідач, модальність, сумнів.
 
 
Література
: 
1. 
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования
 / 
И.Р.
 
Гальперин
. 
–
 
Изд. 5
-
е, стереотипное. 
М.: КомКнига, 2007. –
 
С. 113–
123. 
2. 
Романова  Т.В.  Модальность.  Оценка.  Эмоциональность:  Монография  /  Т.В.
 
Романова.  –
 
Нижний  Новгород: 
НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2008. –
 
309 с.
 
3. 
Тодоров  Цветан.  Введение  в  фантастическую  литературу  /  Ц.  Тодоров.  Перев. с  франц. Б.
 
Нарумова.  –
 
М.: 
Дом интеллектуальной книги, 1999. –
 
144 с.
 
4.  Burn Chris. Mary Shelley and Henry James
: “
Truth is a question of the point of view
” 
[
Електронний ресурс
], 2009. 
–
 
Режим доступу: 
http://chrisburn.wordpress.com/2009/01/17/mary-shelley-and-henry-james-truth-is-a-question-of-the-
point-of-view/ 
5.  James H. The Turn of the Screw / Henry James. 
–
 London: Penguin Books, 1994. 
–
 128 p. 
6.  Macmillan  English  Dictionary  for  Advanced  Learners  [
Електронний  ресурс
]:  Macmillan  Education,  2007. 
–
 
Режим 
доступу: http://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/screw_17#a
-turn-of-the-screw 
7.  Norrman R. The Insecure World of Henry James's Fiction: Intensity and Ambiguity / Ralf Norrman. 
–
 New York: St. 
Martin’s Press, 1982. –
 216 p. 
8.  Rimmon  Sh.  The  Concept  of  Ambiguity 
–
  the  Example  of  James  /  Shlomith Rimmon. 
–
  Chicago  and  London:  The 
University of Chicago Press, 1977. 
–
 P. 116
–
166. 
 
Науковий керівник:
 
доцент, кандидат філологічних наук, професор Чеснокова Ганна Вадимівна.
 
 
 
Вікторія Русіна
 
(Київ, Україна)
 
 
КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА В
 
РОМАНІ М. ХЕДДОНА “ЦІКАВИЙ ВИПАДОК ІЗ СОБАКОЮ У НІЧНИЙ 
ЧАС”: ЦІЛЬОВИЙ АСПЕКТ
 
 
Вивчення концептуальної метафори
 
здійснено
 
у 80
-
х роках
 
ХХ століття відомою роботою Дж
. 
Лаккофа та 
М.
 
Джонсона  [8],
 
і  залишається  актуальним  напрямком  лінгвістичних  досліджень,  оскільки
 
дає  можливість
 
експлікації
 
численних семантичних феноменів, а також
 
розкриття ряду закономірностей концептуалізації
 
дійсності 
людиною.
 
Здійснені  дослідження  концептуальної  метафори  дозволили  з’ясувати  її  структуру  [8]  та  основні 
особливості [8; 9], визначити роль метафори у формуванні уявлень про цілий ряд феноменів, явищ, об’єктів [7; 5; 
3],  а  також  допомогли  простежити специфіку  вживання  концептуальної  метафори  в  художньому  тексті
  [9, 
с. 
65-
96;] та описати індивідуальну авторську метафору
. [2; 10]. 
Метою статті є розкриття цільового аспекта онтологічної ключової концептуальної метафори в романі М. 
Хеддона

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: