«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет82/90
Дата21.02.2017
өлшемі9,75 Mb.
#4635
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   ...   90

 
Література:
 
1. 
Алексюк  А.М.
 
Педагогіка  вищої  освіти  України:  Підручник  для  студентів,  аспірантів  та  викладачів


 
Київ: 
Либідь,
 1998. 

 
558 с.
 
2. 
Аникина Ж.С. Учебная автономия как неотъемлемый компонент процесса обучения иностранному языку в XXI 
в.
 // 
Вестн. Томского гос.
 
университета «Психология и педагогика»


 2011. 

 
№344.
 

 
С.149
-152. 
3. 
Бурденюк  Г.М.
 
Управление  самостоятельной  учебной  деятельностью  при  обучении  иностранному  языку 
взрослых: Автореф. дис. ... д
-
ра пед. наук. –
 
М., 1993.
 
4. 
Евдокимова  М.Г.  Система  обучения  иностранным  языкам  на  основе  информационно
-
коммуникационной 
технологии (технический вуз, английский язык): Автореф. дис. ... д
-
ра пед. наук. –
 
М., 2007. –
 
49 с.
 
5. 
Заскалєта  С.Г.  Організація  самостійної  пізнавальної  діяльності  студентів  на  нефілологічних  факультетах  // 
Сучасні  проблеми  професійної  підготовки  фахівців:  Методичний  аспект:  Збірник  наукових  праць.  –
 
Київ: 
Науковий світ, 2001. –
 
С. 76
-81. 
6. 
Иванова
 
М.А.
 
Формирование
 
учебных  умений  студентов  во  внеаудиторной  самостоятельной  работе  (на 
примере иностранного языка на неязыковом факультете)

Автореф. дис. … канд

пед

наук


 
Рязань
, 2005. 

 
22 
с.
 
7. 
Коряковцева  Н.Ф.  Современная  методика  организации  самостоятельной  работы  изучающих  иностранный 
язык. –
 
Изд
-
во АРКТИ, 2002. –
 
175 с.
 
8. 
Мирошник  О.Г.  Педагогічна  рефлексія  як  компонент  суб’єктності  викладача  //  Проблеми  загальної  та 
педагогічної психології: Збірник наукових праць ін
-
ту психології ім. Г.С. Костюка НАПНУ. –
 
Т. ХІІ, ч. 5. –
 
С. 230
-
236. 
9. 
Пидкасистый  П.И.  Организация  учебно
-
познавательной  деятельности  студентов.  Учебное  пособие.  –
 
М.: 
Педаг. общ
-
во России, 2004. –
 
112 с.
 
10. 
Соловова Е. Н. Автономия учащихся как основа современной модели образования и развития личности // Сб. 
науч. ст. –
 
Таганрог, 2
004. 

 
247 с.
 
11. 
Трущенко Е.Н. Организация самостоятельной работы студентов вуза на основе компетентностного подхода к 
профессиональной подготовке специалистов: дисс

... канд

пед

наук


 
М: Моск. гос. гуманитар. ун
-
т им. М.А. 
Шолохова, 2009.
 

 
168 с.
 
12. 
Шубкина  Т.Н.  Гармонизация  взаимодействия  субъектов  процесса  обучения  иностранным  языкам:  учебно
-
методич. пособие. –
 
Новосибирск: Изд
-
во НИПКиПРО, 2009. –
 
96 с.
 
13. Little  D.  Language  learner  autonomy:  some fundamental considerations  revisited.  Innovation  in  Language  Learning 
and Teaching. 

 2007. 

 
Р
.14

29. 
14. Holec H. Autonomy and Foreign Language Learning. 

 Oxford: Pergamon Press, 1981. 

 51 p. 
 
 
Богдана Русіна
 
(Київ, Україна)
 
 
МОДАЛЬНА КАТЕГОРІЯ НЕВПЕВНЕНОСТІ
 
ЯК ЗАСОБУ СТВОРЕННЯ СЮЖЕТНОЇ ДВОЗНАЧНОСТІ
 
(НА МАТЕРІАЛІ НОВЕЛИ ГЕНРІ ДЖЕЙМСА “ПОВОРОТ ГВИНТА”

 
Розвідка  присвячена  дослідженню  модальної  категорії  невпевненості  як  засобу  створення  сюжетної 
двозначності  у  новелі  американського  письменника  Генрі  Джеймса  “Поворот  гвинта”

Актуальність
 
розвідки 
визначається недостатнім вивченням питань, які стосуються мовної категорії модальності невпевненості, засобів 
її вираження, ролі та місця у структурі англомовних художніх творів. Метою
 
статті є дослідити модальну категорію 
сумніву як засіб створення сюжетної двозначності у новелі Генрі Джеймса “Поворот гвинта”.
 
Новела  Генрі  Джеймса  “Поворот  гвинта”  наскрізь  просякнута  двозначністю,  що  виражається  на  рівні
 
назви 
(the  turn  of the  screw
: пряме значення “поворот гвинта”; переносне значення “випадок, коли хтось більше 
тисне  на  когось  іншого,  щоб  щось  зробити”  [6]),
 
персонажів  твору 
(
Гувернантка:
 
намагається  захистити  та 
врятувати дітей або, навпаки, знищити їх? Діти:
 
ангели чи демони? Привиди:
 
з добрими чи злими намірами?)
 
та 
сюжету (привиди є реальними чи існують лише в уяві гувернантки?).
 
Очевидно, що двозначність на змістовому 
рівні  створюється  та  проявляється  на  рівні  форми,  зокрема  у  вигляді  використання  письменником  набору 
стилістичних  тропів  та  фігур  (наприклад,  антитези,  хіазму,  еліпсису,  повтору,  апосіопези,  порівняння  і  т.д.), 
граматичної  двозначності  (у  вигляді  займенників),  лексичної  двозначності  (назва  твору),  модальності 
(невпевненість  та  постійні  сумніви  героїні  твору,  виражені  модальними  словами  та  іншими  показниками 
модальності).
 
Оповідь  у  творі  ведеться  від  першої  особи,  тобто  є  суб’єктивною,  що  в  свою  чергу  іноді  свідчить  про 
ненадійність  наратора,  якому  читач  довіряти,  відповідно,  не  може.  Водночас  це  полегшує  процес  ототожнення 
читача з головним персонажем твору. Складається враження, ніби гувернантка ділиться своїми переживаннями з 
читачами  у  цій  сповіді,  отже,  сумніви,  яких  вона  зазнає,  передаються  читачу,  а  це,  на  думку  Ц.  Тодорова  [3],  і 
створює  умови  існування  двозначності  (невпевненість  як  з  боку  персонажів  твору,  так  і  з  боку  читачів). 
І.Р.
 
Гальперін  вважає,  що  “ставлення  читача  до  персонажів  твору  –
 
результат  співпереживання:  …у  нього 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
347 
 
 
 
виникає  уявлення  оціночного  характеру,  в  більшості  випадків  викликане  ставленням  самого  автора”  [1,  с.  116]. 
Якщо читач відчуває сумніви головної героїні, він і сам починає вагатися.
 
“Ситуація невизначеності –
 
це труднощі у виборі”
 [
2, с. 33]. Вибір є складним як для головної героїні, так і 
для  читачів.  Г.  Джеймс  грається  з  героями  своїх  творів  та  самим  читачем,  якого  Р.  Норман  називає  “новою 
жертвою”  непевності:  “Тепер  невизначеність  є  потрійною…:  автор  не  знає,  персонажі  не  знають  та  читачі  не 
знають”  [7,  с.  161].
 
Невпевненість,  на  думку  Ц.
 
Тодорова,  є  необхідною  умовою  існування  фантастичної 
літератури;  допоки  ми  сумніваємося  у  виборі  пояснення  щодо  надприродних  створінь,  явищ,  подій  і  т.д.,  ми 
перебуваємо у цьому жанрі, якщо ж цей вибір зроблено, “…ми покидаємо сферу фантастичного…” [3, с.
 25]. 
Як  відомо,  категорія  модальності  виражає  суб’єктивне  ставлення  мовця  до  дійсності  (можливість, 
необхідність, бажаність, імовірність, сумнів, дозвіл, заборону, здатність виконання певної дії). У тексті модальність 
полягає  у  ставленні  автора  до  повідомлення,  його  точка  зору,  позиція,  ціннісні  орієнтації,  враження,  його 
індивідуальність. “Категорія модальності виступає як індикатор, який дозволяє виявити особливості стилю, жанру 
тексту” [2, с. 30]. З цією категорією тісно пов’язане поняття “образ автора”, який в даному тексті є суперечливим 
та  неоднозначним  (гувернантка).  Використання  прийому  техніки  письма  –
 
модальності  –
 
свідчить  про 
невпевненість, сумнівність, неточність, а отже –
 
неоднозначність [3, с. 34].
 
На думку Т.В. Романової, модальне значення визначеності/невизначеності належить до інтелектуальної 
домінанти, модусу знання та погляду
 
[2, с. 7, с.
 
31]. Дана семантика “пов’язана з семантикою неясності, з тим, що 
здається”  [2,  с.  32].  На  думку  вченої,  “семантика  істинності  пов’язана  з  модальністю  “того,  що  здається”, 
ствердження/заперечення,  приблизності,  невизначеності,  припущення,  недостатньої  підстави”  [2,  с.  17].  Серед 
експліцитних
 
засобів  вираження  невизначеності  виділяють  конструкції,  в  склад  яких  входять  розділові 
сполучники,  модальні  слова  зі  значенням  невпевненості,  групи,  які  вказують  на  приблизну  кількість,  неозначені 
займенники, умовні сполучники, лексичні засоби [2, с. 33–
3
5]. Як стверджує Ц. Тодоров, у фантастичному тексті 
“кожен раз ми бачимо, як фігуральний вираз вводиться формулою модалізації: “неначе”, …“схоже на те”, “точно” 
[3, с. 70].
 
Експліцитність  вираження  авторської  модальності  простежується  у  численних  прикладах
 
з  тексту,  які 
ілюструють роздуми гувернантки щодо дітей та певних подій у маєтку (зокрема, зустріч з привидами), а також її 
розмови з економкою. Проаналізувавши випадки сумніву та невпевненості у вказаному тексті, ми класифікували 
їх на шість груп:
 
I. 
Використання лексичних засобів з семантикою сумніву 
(to  hesitate,  to scruple,  to  falter,  to halt,  to 
doubt,  not to  be  sure,  not  to know 

 
вагатися, сумніватися; 
to  believe,  to suppose,  to  assume 

 
припускати, вірити, 
вважати; 
to  remember,  to  recall 

 
згадувати; 
to  feel,  to  sense 

 
відчувати; 
mystery,  obscurity 

 
незрозумілість, 
неясність, таємниця):
 
(1) 
“After  rising,  in  town,  to  meet  his  appeal,  I  had  at  all  events  a  couple  of  very  bad  days  –
  found  myself 
doubtful  again,  felt  indeed  sure  I  had  made  a  mistake.”  [
5, 
с. 
14];  (2) 
“There  had  been  a  moment  when  I  believed  I 
recognized, faint and far, the cry of a child...” [
5, 
с. 
16]; (3) 
“What I felt the next day was, I suppose, nothing that could be 
fairly called a reaction from the cheer of my arrival
…” [
5, 
с. 
17]; (4) 
“I hesitated; then I judged best simply to hand her my 
letter…” [
5, 
с. 
19]; (5) 
“I had a scruple, but I overcame it.” [
5, 
с. 
22]; (6) 
“I don’t know what there was in this brevity of Mrs 
Grose’s that struck me as ambiguous.” [
5, 
с. 
22]; (7) 
“I found it 
simple
…to assume that I could deal with a boy...”
 [5, 
с. 
24]; (8) 
“It lasted while I just bridled a little with the sense that... It lasted while this visitant, at all events –
 and there was a 
touch of the strange freedom, as I remember, in the sign of fam
iliarity of his wearing no hat…” [
5, 
с. 
27

28]; (9
) “I can’t 
say how long I turned it over…; I only recall that when I re
-
entered the house darkness had quite closed in.” [
5, 
с. 
28]; 
(10) 
“…I somehow measured the importance of what I had seen by my thus finding myself hesitate to mention it.” [
5, 
с. 
29]; (11) 
“…deep obscurity continued to cover the region of the boy’s conduct at school. It had been promptly given me, I 
have noted, to face that mystery without a pang.” [
5, 
с. 
30]; (12) 
“You 
do 
know him?” She
 
faltered but a second. “Quint!” 
she cried. [5, 
с. 
37]; (13) 
“They were both here –
 
last year. Then the master went, and Quint was alone.” I followed, but 
halting a little. “Alone?” …She hung fire so long that I was still more mystified.”
 [5, 
с. 
37]; (14) 
“…I was not even sure that, 
in spite of her exemption, it was she who had the best of the burden.” [
5, 
с. 
38] 
II. 
Використання  модальних  слів 
(probably,  perhaps,  may  be 

 
мабуть,  імовірно,  можливо;
  to  seem 

 
здаватися;
 as if 

 
неначе, ніби):
 
(15) 
“…
it  was  probably  at  the  most  only  a  slight  oppression
…” [
5, 
с. 
17

18];  (16) 
“She gave me a look that I 
remarked at the moment; then, visibly, with a quick blankness, seemed to try to take it back.
” [
5, 
с. 
19]; (17) 
“It may be of, 
course, above all, that what suddenly broke into this gives the previous time a charm of stillness..
.” [
5, 
с. 
25]; (18) 
“It was 
a pleasure at these moments to feel myself tranquil and justified; doubtless, perhaps, also to reflect
…” [
5, 
с. 
25]; (19) 
“It 
was as if, while I took in 

 what I did take in 

 
all the rest of the scene had been stricken with death.” [
5, 
с. 
27]; (20) 
“It 
lasted while this visitant …seemed to fix me
..
.” [
5, 
с.
 28]; (21
) “…the visitor with whom I had been so inexplicably and yet, 
as  it  seemed  to me, so  intimately  concerne
d.” [
5, 
с. 
29];  (22) 
“Perhaps even it would be nearer the truth to say that  –
 
without a word 

 
he himself had cleared it up.” [
5, 
с.
 30]; (23) 
“I remember feeling with Miles in especial as if he had had, 
as it were, no history.” [
5, 
с. 
31]; (24) 
“…
it was a
s if I had been looking at him for years and had known him always.” [
5, 
с. 
32] 
III. 
Використання модальних дієслів
 (could, would, must, might, can): 
(25) 
“The  only  thing  indeed  that  in  this  early  outlook  might  have  made  me  shrink  again  was  the  clear 
circumstanc
e of her being so glad to see me.” [
5, 
с. 
15];  (26) 
“…
that  I  could  deal  with  a  boy  whose  education  for  the 
world was all on the point of beginning.”
 [5, 
с. 
24]; (27) 
“I used to speculate … as to how the rough future (for all futures 
are rough!) would handl
e them and might bruise them.” [
5, 
с. 
25]; (28) 
“Agitation, in the interval, certainly had held me 
and driven me, for I must, in circling about the place, have walked three miles…” [
5, 
с. 
28]; (29) 
“It was not so much yet 
that I was more nervous than I cou
ld bear to be…” [
5, 
с. 
29]; (30) 
“The shock I had suffered must have sharpened
 all my 
senses…” [
5, 
с. 
29]; (31) 
“I can’t speak to the purpose today of the duration of these things. That kind of measure must 
have  left  me:  they  couldn’t  have  lasted  as  they  actually  appeared  to  me  to  last.”  [
5, 
с. 
33];  (32) 
“What  was  settled 
between us, accordingly, that night, was that we thought we might bear things together…” [
5, 
с. 
38] 
IV. 
Використання умовних та розділових сполучників
 (if; or): 

348 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
(33) 
“I was giving pleasure –
 if he ever thought of it! 

 
to the person to whose pressure I had responded.” [
5, 
с. 
25];  (34) 
“If he had given me such a bold hard stare, that was but a part of his indiscretion.” [
5, 
с. 
30];  (35) 
“If he had 
been  wicked  he  would  have  “caught”  it,  and  I  should  have  caught  it  by  the  rebound...”  [
5, 
с. 
31];  (36) 
“Ah,  I  haven’t 
guessed!” she said very simply. “How can I if 
you 
don’t imagine?” [
5, 
с. 
34]; (37) 
“But if he isn’t a gentleman –
 
” “What 
is 
he? He’s a horror.” “A horror?” “He’s –
 God help me if I know what 
he is!” [
5, 
с. 
35]; (38) 
“There were hours, from day to 
day 

 or at least there were moments, snatched even from clear duties 

 
when I had to shut myself up to think.” [
5, 
с. 
29] 
V. 
Використання неозначених займенників
 (anything, something, one): 
(39) 
“…the radiant image of my little girl, the vision of whose angelic beauty had probably more than anything 
else to do with the restlessness…” [
5, 
с. 
16]; (40) 
“But it was a comfort that there could be no uneasiness in a connexion 
with anything so beatific as 
the radiant image of my little girl…” [
5, 
с. 
16]; (41) 
“It may be of, course, above all, that what 
suddenly  broke  into  this  gives  the  previous  time  a  charm  of  stillness 

  that  hush  in  which  something  gathers  or 
crouches.” [
5, 
с. 
25]; (42) 
“Scarce anything
 in the whole history seems to me so odd as this fact that my real beginning of 
fear was one, as I may say, with the instinct of sparing my companion.” [
5, 
с. 
29] 
VI. 
Використання вставних та звичайних запитань у монолозі

(43) 
“…
that I could see, in there having been in the house 

 and for how long, above all? 

 a person of whom I 
was in ignorance.” [
5, 
с. 
27]; (44) 
“It was not that I didn’t wait, on this occasion, for more, for I was rooted as deeply as I 
was  shaken.  Was  there  a  “secret”  at  Bly  –
  a  mystery  of  Udolpho  or  an  insane,  an  unmentionable  relative  kept  in 
unsuspected confinement?” [
5, 
с. 
28]; (45) 
“I call it time, but how long was it?” 
[5, 
с. 
33] 
Проаналізувавши  випадки  використання  автором  модальних  слів  та  дієслів,  лексичних  засобів  з 
семантичним полем “сумнів”, умовних та розділових сполучників, неозначених займенників, а також вставних та 
звичайних  запитань  у  монологах,  робимо  висновок  про  те,  що  модальне  значення  сумніву  є  ознакою  сюжетної 
неоднозначності  художнього  твору.
 
Встановлено,  що  оповідач
 
в  новелі  є  суб’єктивним  та  ненадійним,  що 
спричиняє  можливі  численні  інтерпретації  тексту.  Аналіз  показав,  що  сюжетна  двозначність  новели  полягає  у 
ненадійності  оповідача  –
 
гувернантки  (питання  про  те,  бачить  вона  надприродні  істоти  чи  це  лише  плід  її 
хворобливої  уяви,  залишається  відкритим)  і  виражається  модальністю  зі  значенням  сумніву  та  невпевненості. 
Результати  роботи  доводять,  що  невпевненість  як  зі  сторони  персонажів  твору,  так  і  зі  сторони  читачів  є 
одночасно необхідною ознакою фантастичного твору  і засобом створення сюжетної двозначності. Таким чином, 
Г.
 
Джеймс залишає свободу читачу щодо інтерпретації новели.
 
Ключові слова:
 
сюжетна двозначність, оповідач, модальність, сумнів.
 
 
Література

1. 
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования
 / 
И.Р.
 
Гальперин


 
Изд. 5
-
е, стереотипное. 
М.: КомКнига, 2007. –
 
С. 113–
123. 
2. 
Романова  Т.В.  Модальность.  Оценка.  Эмоциональность:  Монография  /  Т.В.
 
Романова.  –
 
Нижний  Новгород: 
НГЛУ им. Н.А. Добролюбова, 2008. –
 
309 с.
 
3. 
Тодоров  Цветан.  Введение  в  фантастическую  литературу  /  Ц.  Тодоров.  Перев. с  франц. Б.
 
Нарумова.  –
 
М.: 
Дом интеллектуальной книги, 1999. –
 
144 с.
 
4.  Burn Chris. Mary Shelley and Henry James
: “
Truth is a question of the point of view
” 
[
Електронний ресурс
], 2009. 

 
Режим доступу: 
http://chrisburn.wordpress.com/2009/01/17/mary-shelley-and-henry-james-truth-is-a-question-of-the-
point-of-view/ 
5.  James H. The Turn of the Screw / Henry James. 

 London: Penguin Books, 1994. 

 128 p. 
6.  Macmillan  English  Dictionary  for  Advanced  Learners  [
Електронний  ресурс
]:  Macmillan  Education,  2007. 

 
Режим 
доступу: http://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/screw_17#a
-turn-of-the-screw 
7.  Norrman R. The Insecure World of Henry James's Fiction: Intensity and Ambiguity / Ralf Norrman. 

 New York: St. 
Martin’s Press, 1982. –
 216 p. 
8.  Rimmon  Sh.  The  Concept  of  Ambiguity 

  the  Example  of  James  /  Shlomith Rimmon. 

  Chicago  and  London:  The 
University of Chicago Press, 1977. 

 P. 116

166. 
 
Науковий керівник:
 
доцент, кандидат філологічних наук, професор Чеснокова Ганна Вадимівна.
 
 
 
Вікторія Русіна
 
(Київ, Україна)
 
 
КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА В
 
РОМАНІ М. ХЕДДОНА “ЦІКАВИЙ ВИПАДОК ІЗ СОБАКОЮ У НІЧНИЙ 
ЧАС”: ЦІЛЬОВИЙ АСПЕКТ
 
 
Вивчення концептуальної метафори
 
здійснено
 
у 80
-
х роках
 
ХХ століття відомою роботою Дж

Лаккофа та 
М.
 
Джонсона  [8],
 
і  залишається  актуальним  напрямком  лінгвістичних  досліджень,  оскільки
 
дає  можливість
 
експлікації
 
численних семантичних феноменів, а також
 
розкриття ряду закономірностей концептуалізації
 
дійсності 
людиною.
 
Здійснені  дослідження  концептуальної  метафори  дозволили  з’ясувати  її  структуру  [8]  та  основні 
особливості [8; 9], визначити роль метафори у формуванні уявлень про цілий ряд феноменів, явищ, об’єктів [7; 5; 
3],  а  також  допомогли  простежити специфіку  вживання  концептуальної  метафори  в  художньому  тексті
  [9, 
с. 
65-
96;] та описати індивідуальну авторську метафору
. [2; 10]. 
Метою статті є розкриття цільового аспекта онтологічної ключової концептуальної метафори в романі М. 
Хеддона

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   78   79   80   81   82   83   84   85   ...   90




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет