Державний вищий навчальний заклад
жүктеу/скачать 2,74 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 2.2. Students now can use mobile technologies to
- 3. Using technology to engage and empower student’s learning styles and language skills.
- Key words
- ПСИХОЛОГІЯ «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 116 MALL (mobile assisted language learning) is not only taken as an aid for acquisition of language in a “piece” of time, but encourages continuous engagement in linguistic activities in diverse contexts. 2.2. Students now can use mobile technologies to: − create and share multimodal texts;− communicate spontaneously with people anywhere in the world; − capture language use outside the classroom; − analyze their own language production and learning needs; − construct artifacts and share them with others; − provide evidence of progress gathered across a range of settings, in a variety of media. Teachers have always aimed to make learning relevant to their learners’ language needs. Mobile learning facilitates this by strengthening connections between people, and between the places where language is learned and used. Research has proved that language learner’s benefit most from the type of activities that fit their potential learning preference. 3. Using technology to engage and empower student’s learning styles and language skills. Technology able to address the modalities of a large number of learning styles simultaneously; in other words, a single multimedia program can cater to many learning styles simultaneously because the software teaches in auditory, visual, and kinesthetic media. The auditory types of learners prefer learn by listening and speaking. They are strong in discussions and verbal responses, teachers can help students listen to the news, tell their classmates what they heard, and discuss some of the stories. The advantage of digitized news over radio or television news is that listeners can save it easily for later playback. This will allow learners to have study resources on hand regardless of time and place. As to visual learners' preference for learning from written texts and graphics, movie sites on the Internet offer an interesting way to enhance learning. The movie sites use digitized video. Since these learners are strong in reading and writing, teachers can ask students to watch a preview, tell the class what they saw, transcribe the dialogue, and watch the full-length movie, looking for the preview they saw. Because the clips are from current movies, the real-world connection is very strong. As they encounter these news and movie sites on the Internet, their potential learning strategies are likely to be boosted and this might motivate learners a great deal. Recent studies found that succeed in teaching or learning languages can be dominated by different learning styles. Teachers should understand learning styles as pieces of a jigsaw puzzle. Learner may be probably also an auditory, visual, kinesthetic one. Students benefit most from a teacher's understanding of learning styles. The most appropriate aspects of successful development and improvement of language skills are using CALL (Computer-assisted language learning). CALL can present language games, simulations, and problem-solving activities, too. The CALL environment can be highly motivating for students of all learning styles. Learning styles can be accommodated through multimedia based activities to improve different areas of language skills as reading, listening, speaking, and «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 117 writing. Learners should possess and use all four skills. Teaching writing skills with technology helps to students in writing activities, to motivate writers by creating authentic tasks that give them a reason to endure the struggle of writing. Students can reach both analytic and global types, learners who are strong working in groups can be allowed to take charge of certain sections on their own and, at the same time, they will have to collaborate to produce a well-organized writing piece. When teaching reading skills, learners with an analytic learning style and global style can benefit from various resources in multimedia. Using multimedia provides the students to gather information through media that encourages their imaginations, interests. Multimedia technology refers to texts, graphics, sound, video, or a combination, with links among them that let learners jump from one medium to another and from one topic to a related one. They allow the teacher to bring out the learner’s background knowledge of a topic. Technologies (e.g., blogs, wikis, and social bookmarking) allow users to do more than just retrieve information with high levels of interactivity among people, allowing them to contribute, create and modify content collaboratively, share results and discover new and related content through informal relationships with others. It keeps collaboration between learners, whether they are sitting next to each other in chairs or linked electronically. Collaborative writing, gap filling, whole-text reconstruction and some competitive word games lend themselves to group interaction. It is also suggested to give them an opportunity to share their work with the whole class. Students can also be given tasks to accomplish in pairs or small groups while working on any kind of computer software. This will benefit global and kinesthetic learners who are strong in group work and laboratory project work. When designing cooperative group work, teachers should pay careful attention to various aspects of the work process and to the interaction among students. For example, Gordon, David [3.Gordon, David «The Digital Classroom, How Technology is Changing the Way We Teach and Learn». Harvard Education Letter (2003)] argues, «it is not enough to simply tell students to work together. They must have a reason to take one another’s achievement seriously». He developed a model that focuses on external motivators that reside outside the group, such as rewards and individual accountability established by the teacher. His meta- analysis found that group tasks with structures promoting individual accountability produce stronger learning outcomes [3. Gordon, David «The Digital Classroom, How Technology is Changing the Way We Teach and Learn». Harvard Education Letter (2003)]. Context and language learning is a part of everyday life and argued that language is intertwined with inseparable experiences, cultural knowledge, emotions, and self-identity. Learning a language is the process of appropriating the cultural resources or voices of local communities in broad social contexts. It is impossible for language learners to be quarantined from the «real world» and considered as a set of asocial, amoral skills to be mastered; they are always shaped, produced, and consumed in relation to broader social and cultural conditions. Teachers should help students to explore and create, to try something new, to make stuff, and to always try again. Teachers must also be able to design and support inquiry-based lessons that meet a variety of criteria, such as illuminating key «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 118 subject matter concepts, balancing direct instruction with inquiry opportunities, scaffolding the learning of individual students through modeling and feedback, facilitating learning among multiple groups, and developing assessments to guide the learning process. REFERENCES 1. Bos M.C. Experimental study of productive collaboration. 3, P. 315 – 426. (1937). 2. Chapelle C.A. Computer applications in second language acquisition: Foundations for teaching, testing, and research, Cambridge: Cambridge University Press. (2001). 3. Gordon David «The Digital Classroom, How Technology is Changing the Way We Teach and Learn» Harvard Education Letter. (2003). 4. Moresch C. Learning & Leading with Technology. Learning & Leading with Technology, 37(5), P. 20 − 23. (2010). 5. Rushby N. (2012) Editorial: An agenda for mobile learning. British Journal of Educational Technology 43/3, P. 355 – 356. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 119 УДК 159.922.6 Журавель Анна (Глухів, Україна) ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ТА ОСОБИСТІСНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ У статті розкрито специфіку професійного і особистісного самовизначення студентів-психологів. Виокремлено ключові особистісні риси і якості, необхідні психологові для успішної професійної діяльності. Зроблено акцент на важливості формування у майбутніх психологів морально-етичної відповідальності. Охарактеризовано роль активної навчальної групової роботи, зокрема – тренінгової, у становленні психолога-професіонала. Ключові слова: студенти-психологи, професійне і особистісне самовизначення, морально-етична відповідальність, тренінг. The specific of professional and personality self-determination of students- psychologists is exposed in the article; Key personality internalss necessary to the psychologist for successful professional activity are distinguished; An accent on importance of forming in the future psychologists of mental and ethical responsibility is done; The role of active educational group work in becoming of psychologist-professional is described. Key words: students-psychologists, professional and personality self- determination, mental and ethical responsibility, training. Питання професійного та особистісного самовизначення студентів- психологів є актуальними в силу того, що в сучасній вітчизняній психології праці все частіше на першому плані постає професіонал, особистість і ціннісно-змістовна сфера якого одночасно визначають результат діяльності і самі набувають змін в процесі виконуваної роботи. Вибір професії, усвідомлення своєї цінності та здатність зайняти гідне місце у суспільстві найбільш важливі завдання людини, які їй треба вирішити у юнацькому віці, оскільки у подальшому від цього залежить її можливість реалізації себе як у сфері професійної діяльності, так і в особистісному розвитку. Формування особистісного самовизначення особливо важливе при професійній підготовці практичних психологів. Надання психологічної допомоги іншим людям вимагає від фахівця не лише оволодіння психологічними знаннями, техніками і прийомами впливу, але й наявності специфічних якостей особистості, серед яких значне місце посідають гуманістична спрямованість, здатність до емпатії, рефлексивність, комунікабельність, професійний такт і делікатність, динамічність та гнучкість поведінки, емоційна стриманість, терпимість та відповідальність. Психологу у своїй повсякденній професійній діяльності слід володіти переліченими особистісними якостями, оскільки у професійному Кодексі психолога ПСИХОЛОГІЯ «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 120 наголошується на його повній відповідальності за наслідки того впливу, який він здійснює на іншу людину. Отже, особистісне самовизначення студентів-психологів має пряме відношення до їхнього професійного становлення і кар’єрного зростання. Тому центральною ланкою системи підготовки практичних психологів є особистісна підготовка, яка інтегрує всі інші елементи цієї системи. Студенту, який прагне досягти високої професійної майстерності, необхідні постійний самоаналіз, усвідомлення власних дій та вчинків, самоспостереження, здатність вести безперервний внутрішній діалог. В літературі дана проблема опрацьована багатьма відомими психологами, як вітчизняними, так і зарубіжними. Зокрема, Е. Еріксон займався вивченням Я-концепції, яку також називав «ідентичністю Его» індивіда, і відповідно до його теорії однією з головних умов особистісного самовизначення є формування адекватної особистісної ідентичності, що являється центральним завданням розвитку у юнацькому віці. Одним із послідовників Е. Еріксона став Дж. Марша. Карл Роджерс відомий своїми працями в області теоретичних та експериментальних досліджень структури ідеального «Я». Такі психологи, як Є.О. Клімов, А.К. Маркова, Є.І. Головаха, О.В. Юпітов, у своїх працях освітили проблеми професійного самовизначення людини, описали кризи професійного становлення особистості, визначили образ світу в різнотипних професіях; Г.М. Бєлокрилова займалася дослідженням ціннісно-смислової сфери професіонала-психолога, М.В. Молоканов вивчав проблеми становлення відчуття самоідентичності у студентів-психологів, Т.М. Буякас у своїх працях акцентував увагу на вплив особистісних якостей індивіда на професійний вибір у практичній психології. Виходячи з актуальності проблематики, метою статті є вивчення особливостей професійного та особистісного самовизначення студентів- психологів. Об’єкт дослідження – самовизначення особистості у юнацькому віці. Предмет дослідження – особливості професійного та особистісного самовизначення студентів-психологів III − V курсів. Професійне та особистісне самовизначення студентів-психологів тісно пов’язані між собою в силу предметного змісту їхньої освіти. Відповідно, отримання ними професійних знань сприяє формуванню їхнього особистісного самовизначення, яке, в свою чергу, стимулює подальший професійний розвиток У роботах вітчизняних і зарубіжних авторів зустрічаються лише фрагменти інформації проте, як формувати особистісні і професійні особливості майбутніх спеціалістів-психологів. В останніх публікаціях по даній проблематиці такі автори, А.Ф. Бондаренко, Ф.Є. Василюк, Ю.Є. Ємел’янов, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та інші зазначають, що найбільш плідне і швидке формування особистісних новоутворень у студентів- психологів можливе в активній навчальній груповій роботі (зокрема, тренінговій), де основна участь ведучого-психолога проявляється у складанні необхідного, адекватного сценарію, що відповідає визначеним завданням. Сюди входять такі елементи, як підбір вправ, вміння тактовно впливати на «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 121 групу в найбільш кризових, складних моментах роботи, здатність до аналізу і конструктивного узагальнення того, що зробили учасники групи. Звернемося до теоретико-методологічних концепцій і теорій активного соціально- психологічного групового навчання вітчизняної і зарубіжної психології. Теорія і практика активних соціально-психологічних методів базуються та різноманітних, інколи суперечливих теоретико-методологічних позиціях. Завдання, методи і способи їх використання варіюють в широкому діапазоні. Як зазначила у своїх роботах Г.С. Абрамова, коли мова іде про вивчення індивідуального життя людини, традиційні наукові проблеми переходять із площини наукового знання в площину етичного. Саме тому такі дисципліни, як психотренінг, психологічне консультування, психологічна корекція, психотерапія відрізняються від інших видів діяльності практичного психолога тим, що тут мова іде про безпосередній вплив на іншу людину. серед завдань взаємодії психолога та іншої людини можна виділити соціальні, етичні, моральні, психологічні. Соціальні завдання, як відмітили Г.С. Абрамова, Ю.Є. Ємельянов, передбачають відповідність дій і переживань людини відомим її нормам. Моральні завдання передбачають відповідність дій і переживань критеріям добра і зла. Психологічні – співвідносять дії і переживання людини з її потребам. Перераховані завдання знаходять своє відображення у створеній і реалізованій програмі по формуванню морально- етичної відповідальності особистості майбутніх практичних психологів. Формуванню морально-етичної відповідальності, як вважає А.А. Реан, має відбуватися паралельно з розвитком автономності особистості та прийняття рішень відносно самої себе. Іншими словами, якщо ми хочемо розвинути у людини відповідальність, необхідно розвивати здібність до незалежності. А це можливо, у тому числі, завдяки спеціально організованій, цілеспрямованій роботі так званих активних методів соціально-психологічного навчання. Стимулювати усвідомлення відповідальності практичного психолога у майбутніх професіоналів – це мета, якою керувалися при створенні даної тренінгової програми. В якості основного був обраний підхід, завдання якого – активна стимуляція, трансформація морально-етичного потенціалу на основі методів, що сприяють розкриттю внутрішніх морально-етичних резервів особистості, прививання гуманістичних цінностей та залучення до їхньої інтеграції в цілісну систему світогляду людини (ідеали, переконання, життєві орієнтири). Даний підхід спрямований на трансформацію суб’єктивних інтуїцій ядра особистості, які є втіленням духовно-психологічної сфери людини, предметний зміст якої складають поняття свободи, відповідальності, сумління, обов’язку і так далі. Така психологічна рота формує специфічну морально- етичну спрямованість, мотивацію особистості на розвиток і само актуалізацію, розкриття морально-етичного досвіду людини. Отже, запланованим результатом даної роботи є формування самостійної морально-етичної позиції майбутнього практичного психолога. Одним із перших її показників є критичність мислення в опануванні психологічної діяльності. Окрім цього – прагнення психолога під час «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 122 професійного навчання до обґрунтування своєї позиції на основі вивченого і критично засвоєного наукового матеріалу. Керуючись викладеними вище теоретичними основами і методологічними принципами, була розроблена комплексна групова психолого-педагогічна програма по формуванню морально-етичної відповідальності у майбутнього практичного психолога. Її проведення логічно пов’язане з психолого-педагогічною стимуляцією цілісного розвитку морально-етичної сфери особистості (самосвідомості) майбутніх практичних психологів. Впровадження тренінгової програми показало, що середньогрупова картина уявлення студентів-психологів III − IV курсу про себе з кожним роком навчання у вузі змінюється у бік формування у особистості стійкої внутрішньої впевненості, більшої самостійності та наполегливості у відстоюванні власних переконань; розширення кругозору студентів, зниження їхнього прагнення сліпо слідувати умовностям, та загальновизнаним суспільним правилам; вироблення лідерських якостей, необхідних для згуртування колективу, пошуку компромісних рішень та розв’язання конфліктних ситуацій. Відповідно, з засвоєнням професійних знань, у студентів-психологів паралельно відбувається переоцінка своїх особистісних якостей, які потім, будучи на більш вищому рівні розвитку, гармонійно впливають на подальше професійне становлення майбутніх практичних психологів. Також було виявлено, що отримані професійні знання допомагають усвідомити студентам важливість розвитку в собі гуманістичної спрямованості та максимального зниження егоцентричної для досягнення справжнього професіоналізму та особистісного розвитку. жүктеу/скачать 2,74 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|