Державний вищий навчальний заклад



Pdf көрінісі
бет34/35
Дата03.03.2017
өлшемі2,66 Mb.
#7320
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
241 
 
УДК 004.032.6:37.013.79 
Великодна Євгенія 
(Дніпропетровськ, Україна) 
 
МЕДІА-ПРОСТІР ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ  
СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ 
 
Розглядається  медіа-простір  як  основна  складова  формування 
соціального  простору.  Аналізується  вплив  продукції  масової  комунікації  на 
свідомість людини. 
Ключові  слова:  медіа-простір,  інформаційне  суспільство,  соціальний 
прострі, масова комунікація. 
 
Considered the media space as a main component of the formation of social 
space. Analyzed of mass communication products for human consciousness. 
Key  words:  media  space,  information  society,  social  space,  mass 
communication. 
 
В  умовах  поширення  електронних  медіа  освітній  простір  як  простір 
буття  людини  тісно  переплітається  з  медіа-простором.  Аналіз  медіа-простору 
та  його  освітнього  виміру  стає  важливою  складовою  сучасних  філософських 
досліджень, і у межах такого нового їх напряму, як медіа-філософія.  
Виокремлення  медіа-простору  як  самостійного  предмету  соціальних 
досліджень  пов’язане  з  формуванням  інформаційного  суспільства.  І  дійсно, 
соціальний простір в основі  своїй все більше стає потоком інформації. У наш 
час  панує  глобальна  медіасистема,  що  формує  за  допомогою  фільмів, 
комп’ютерних  програм,  телебачення  всюди  той  самий  спосіб  життя  й 
мислення.  Нові  технології  й  породжувана  ними  медіареальність  не  тільки 
стають  самостійною,  але  часто  і  єдиною  онтологічною  умовою  існування 
людини. Вони вже не є технічними посередниками, що щось транслюють, але 
й  самі  стають  всепоглинаючим  і  всеохоплюючим  середовищем,  тобто 
простором  досвіду  й 
свідомості  людей.  У  межах  медіа-простору 
інформаційного суспільства медіа знаходяться не поза людьми, а всередині 
них.  Сьогодні  до  будь-якої  сфери  культури,  до  будь-якого  фрагмента 
реальності  можна  поставити  приставку  медіа.  Усе  вказує  на  невідкладність 
філософського осмислення поняття медіа-простору.  
З  врахуванням  цього  сам  медіа-простір  може  розглядатися  сьогодні  як 
основна  складова  соціального  простору,  який  визначає  соціокультурну 
детермінованість  простору  освітнього.  Він  відображає  динаміку  розвитку 
масових  комунікацій  у  суспільстві  як  механізму  актуалізації  інформації  за 
допомогою  комунікативних  засобів,  більш  загально  -  як  соціального  процесу 
розподілу  інформації  в  суспільстві.  «Масова  комунікація  -  соціокультурний 
феномен, що  полягає  у  формуванні  й  підтримці  соціальної  спільноти  шляхом 
ФІЛОСОФІЯ 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
242 
масового  тиражування  й  поширення  соціально  значимої  інформації  й 
установлення  між  «розповсюджувачами»  і  «одержувачами»  цієї  інформації 
зворотного зв’язку, який носить, як правило, відстрочений характер» [1, с. 72]. 
Особливістю  масових  комунікацій  є  процес  поширення  інформації  (знань, 
духовних  цінностей,  моральних  і  правових  норм  і  т.п.)  на  чисельно  великі, 
розосереджені  аудиторії.  Масова  комунікація  є  різновид  спілкування  й  саме 
соціально  орієнтований  вид  спілкування;  структура  інформації  в  полі  масової 
комунікації  охоплює  спектр  типів  психологічного  впливу  від  освідомлення 
(інформування)  і  навчання  до  переконання  й  впливу;  масова  комунікація  має 
найширші  семіотичні  можливості  й  забезпечує  опосередкований  характер 
спілкування,  пропонований  сучасною  технікою  передачі  й  отримання 
інформації;  масова  комунікація  забезпечує  органічний  зв’язок  соціальної 
системи. 
Масові  комунікації  охоплює  весь  комплекс  засобів,  наприклад, 
телебачення,  пресу,  радіо,  кіно,  а  також  інші  їхні  форми  -  відеозапис,  DVD, 
фотографію,  афіші,  рекламу  тощо.  У  зв’язку  з  цим  вони  отримали  назву 
«медіа»,  загальноприйнятий  у  західних  країнах  (від  лат.  media  −  засіб).  Саме 
медіа  й  створюють  новий  соціальний  простір  освітньої  діяльності  у  вигляді 
медіа-простору,  що  створює  принципово  нові  її  можливості.  «Інтерактивний 
гіпертекстовий  сектор  медіапростору,  −  вказує  дослідник  А.Калмиков,  −  це 
необмежений  і  поповнюваний  ресурс  найрізноманітнішої  інформації,  яку 
можна  розглядати  і  як  основу  для  наповнення  освітніх  програм,  і  як  предмет 
навчальних  дослідницьких  робіт.  Крім  того,  Інтернет  є  зовнішньою 
референтною  аудиторією,  якій  можна  доручити  апробацію  виконаних 
навчальних завдань» [2, с. 32]. 
Засобам  масової  комунікації  як  важливому  соціальному  інституту 
присвячені  роботи  філософів  і  соціологів,  засновані  на  модерністських 
концепціях  і  в  цілому  спрямовані  на  аналіз  впливу  цього  інституту  на 
протікання соціальних процесів.  
Глобалізуючий  ефект  засобів  масової  комунікації,  процес  формування 
та розвитку глобального медіа-простору, що включає численні засоби передачі 
інформації,  породила  важливі  соціальні  проблеми,  пов’язані  із  впливом  на 
людство  подібного  феномену.  Цей  аспект  проблеми  досліджували  Д.  Белл, 
М. Маклюен,  П.  Бергер,  Т.  Лукман  та  інші,  а  також  вітчизняні  вчені 
Н. Кирилова, А. Кисельов, І. Мелюхін та інші. Соціальні наслідки збільшення 
обсягів  інформації,  що  загрожують  виникненням  медіа-простору,  який 
спотворює  сприйняття  реальності,  досліджені  у  роботах  Д. Рошкоффа. 
Навпаки,  на  позитивних  аспектах  розвитку  медіа-простору  зосереджує  свою 
увагу М. Кастельс.  
Таким чином, у сучасному світі засоби масової комунікації є активним 
фактором формування соціального простору. Вони  служать не тільки засобом 
передачі  інформації,  але  й  механізмом  формування  особливої  реальності,  яка 
формує  картину  світу  за  межами  чуттєвого  досвіду  індивіда.  Цей  феномен, 
який  виникає  в  результаті  взаємодії  засобів  масової  комунікації  і  аудиторії, 
звичайно  і  визначають  як  «медіа-простір».  Термін  має інтегральну  якість,  яка 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
243 
полягає в тому, що дозволяє розглянути новий соціальний феномен у контексті 
традиції вивчення соціального простору.  
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Иванова  Л.А. Медиаобразование:  взгляд  в  будущее  /  Л.А. Иванова  // 
Научно-педагогический  журнал  Восточной  Сибири  Magister  Dixit.  –  2011.  – 
№2. – С. 69 − 74. 
2. 
Калмыков  А.А.  Е-learning  как  инструмент  медиаобразования  / 
А.А. Калмыков // Высшее образование в России. − 2009. – №10. – С. 29 − 32.  
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
244 
 
УДК 343.98:159.9 
Ложко Ульяна, Мороз Екатерина 
(Барановичи, Беларусь) 
 
НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ МЕТОДИКИ СОСТАВЛЕНИЯ 
ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ПОРТРЕТА ПРЕСТУПНИКА 
 
Статья  посвящена  вопросам,  связанным  с  проблемными  аспектами 
составления психологического портрета преступника в рамках габитоскопии. 
Ключевые  слова:  психологический  портрет,  преступник,  тактика, 
судебно-психологическая экспертиза, специалисты. 
 
The  article  is  devoted  to  the  questions  connected  with  problem  aspects  of 
drawing up a psychological portrait of the criminal within a gabitoskopiya. 
Key  words:  psychological  portrait,  criminal,  tactics,  judicial  and 
psychological examination, specialists. 
 
Введение. Любая  область  научного  познания  базируется  на  аксиоме  о 
необходимости  постоянного  развития,  которая  включает  не  только 
потребность в познании новых истин в результате собственных исследований, 
но  и  в  оптимизации  для  своих  нужд  знаний  смежных  отраслей  наук. 
Естественно,  что  наука  о  расследовании  преступлений  не  является 
исключением. 
К  одному  из  основных  направлений  психологического  обеспечения 
следственной  и  розыскной  практики  относится  разработка  психологического 
портрета  неизвестного  преступника  с  формированием  его  розыскных 
признаков. 
Зарубежные и отечественные специалисты считают, что необходимость 
в  разработке  психологического  портрета  преступника  актуальна  при 
расследовании 
определенной 
категории 
неочевидных 
преступлений, 
характеризующихся  существенным  или  полным  отсутствием  сведений  о 
конкретном виновном лице. 
Основная часть. Построение психологического портрета происходит в 
пять этапов. 
Первый  этап  −  это  сбор  информации.  Сбор  информации  стандартно 
начинается с осмотра места преступления. Особое внимание уделяется мелким 
деталям,  так  как  именно  они  служат  психологическими  маркерами 
преступника.  Причем  очень  важную  роль  имеет  отсутствие,  каких-либо, 
изменений  на  месте  преступления  предыдущими  оперативными  группами. 
Также  собирается  максимальная  информация  и  создается  психологический 
портрет жертвы [5, с. 447]. 
На  втором  этапе  идет  классификация  преступника.  Классификаторов 
существует  несколько,  но  по  каждой  классификации  преступника  относят  к 
ЮРИДИЧНІ НАУКИ 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
245 
четко 
организованной 
группе 
с 
определенными
 
установленными 
характеристиками. 
На  третьем  этапе  уже  составляется  сам  портрет  преступника  по 
имеющимся в распоряжении данным. 
Четвертый  этап  представляет  собой  прогнозирование  возможности 
следующего преступления и формирование плана задержания подозреваемого. 
На  завершающем  этапе  продумывается  тактика  ведения  допроса 
подозреваемого. 
Многие  авторы  считают,  что  методику  построения  психологического 
портрета  на  сегодняшний  день  нельзя  назвать  полноценно  научной, 
построение  психологического  портрета  —  это  скорее  искусство,  чем 
наука [3, с.  83].  При  построении  психологического  портрета  неизвестного 
преступника  важно  оценивать  всю  имеющуюся  информацию  в  ее 
совокупности,  так  как  одни  и  те  же  следы  преступления  могут 
свидетельствовать о различных чертах личности.  
Ни  один  вид  судебной  экспертизы  не  может  претендовать  на 
стопроцентную истинность. Если бы подобная объективность имела бы место, 
не было бы необходимости в судебном заседании, во всяком случае, в той его 
части,  где  подвергается  анализу  факт  события.  Уязвимым  для  критики 
является  положение  о  том,  что  судебно-психологическая  экспертиза  по 
установлению психологического портрета неизвестного преступника способна 
дать только общеродовой вывод о личности преступника [1, с. 132]. 
Наиболее  серьезное  возражение  против  признания  заключения  о 
построении  психологического  портрета  неизвестного  преступника  будет 
сводиться  к  следующему  −  методику  построения  психологического  портрета 
на сегодняшний день нельзя признать полноценной научной методикой, ввиду 
отсутствия 
в 
ней 
систематики. 
Действительно, 
наиболее 
общие 
характеристики  лица,  совершившего  преступление,  устанавливаются  исходя 
из  имеющихся  научно-обоснованных  статистических  закономерностей, 
однако,  последующая  детализация  психологического  портрета  преступника  в 
основном  ориентируется  на  опыт,  знания  и  здравый  смысл  лица, 
составляющего психологический портрет [4, с. 360]. 
Психологический  портрет  может  разработать  не  каждый  психолог,  а 
лишь  тот,  который  прошел  специальную  подготовку,  имеет  хороший 
теоретический и практический  уровень [2, с. 125]. В юридической литературе 
бытует  мнение  о  том,  что  специальные  знания  эксперта-психолога  должны 
быть 
профессиональными 
психологическими 
и 
не 
пересекаться 
с 
юридическими.  Однако  практика  составления  психологического  портрета 
показывает,  что  профессиональные  психологи  и  психиатры  при  описании 
неизвестного 
преступника 
излишне 
академичны; 
составленный 
ими 
психологический  портрет  носит  диагностический  характер,  а  не  характер 
определенного  «руководства  к  действию»  для  следователя.  Представляется, 
что  специалист  в  области  составления  психологического  портрета  должен 
обладать  базовым  юридическим  образованием,  а  так  же  специальными 
познаниями в криминалистике и криминальной психологии. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
246 
Заключение.  Полагаем,  что  в  целях  эффективного  расследования 
уголовных  дел  необходимо  поставить  вопрос  о  создании  в  Беларуси 
Специального  Отдела  или  Рабочей  Группы  специалистов,  занимающихся 
исключительно  составлением  психологических  портретов  неизвестных 
преступников. В этот отдел должны входить юристы, психологи и психиатры. 
Примерная  численность  группы  составляет  6  −  7.  Члены  указанной  группы 
должны  обладать  базовым  юридическим  образованием,  а  так  же 
специальными  познаниями  в  криминалистике  и  криминальной  психологии,  а 
так  же  достаточным  опытом,  и  чтобы  результаты  их  работы  пользовались 
доверием. 
 
СПИСОК ИСТОЧНИКОВ И ЛИТЕРАТУРЫ 
1. 
Белкин  Р.С.  Криминалистика:  проблемы  сегодняшнего  дня,  − 
злободневные  вопросы  российской  криминалистики  /  Р.С.  Белкин.  −  Москва: 
Норма. 2001. − 237 с. 
2. 
Булгаков 
В.Г. 
Криминалистическая 
фотография: 
основы 
криминалистической  фотографии.  Фотографирование  на  месте  происшествия 
и при производстве других следственных действий. В 2-х частях: Курс лекций. 
Ч.1. / В.Г. Булгаков. − Волгоград: ВА МВД России, 2004. − 208 с. 
3. 
Зинин  А.М.  Габитоскопия  и  портретная  экспертиза:  курс  лекций  / 
А.М. Зинин. − Москва: Изд-во Моск. ун-та МВД России, 2002 − 157 с. 
4. 
Колдин  В.Я  Судебная  идентификация.  Учебное  пособие  / 
В.Я. Колдин под научн. ред.: Крылова В.В. − Москва: Лекс Эст, 2003. − 528 с. 
5. 
Крылов  И.Ф.  В  мире  криминалистики.  −  2-е  науч.  изд.,  перераб.  и 
доп. / И.Ф. Крылов. − Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1989. − 754 с. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
247 
 
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ/СВЕДЕНЬЯ ОБ АВТОРАХ/ 
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS: 
Akilova  Anvara  G’ayrat  qizi    студент  кафедры  «Изобразительного 
искусства  и  инженерной  графики»  Самаркандского  Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Umrzoqova  Saodat  Alim  qizi      студент  кафедры  «Изобразительного 
искусства  и  инженерной  графики»  Самаркандского  Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Ақылбекова 
Гаухар 
Базарбекқызы 
 
студент 
IV 
курса 
Павлодарского 
государственного 
педагогического 
института 
(ПГПИ), 
г. Павлодар, Казахстан. 
Ахметова Маржан Какимовна – кандидат филологических наук, и.о. 
профессора,  Евразийский  национальный  университет  им. Л.Н. Гумилева 
(ЕНУ), г. Астана, Казахстан. 
Бахралинова  Асель  Жаксылыковна  −  кандидат  филологических 
наук, 
старший 
преподаватель 
кафедры 
«Дошкольное 
и 
начальное 
образование»  Павлодарского  государственного  педагогического  інститута, 
г.
 
Павлодар, Казахстан. 
Бахритдинова  Нодира  Исломиддиновна    преподователь  кафедры 
«Кафедра 
английского 
языка» 
Самаркандского 
Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Божик Анна Григорівна − студентка VI курсу факультету дошкільної 
освіти  Хмельницької  гуманітарно-педагогічної  академії,  м.  Хмельницький, 
Україна. 
Бойко Ірина Дмитрівна  асистент кафедри географії та менеджменту 
туризму  Чернівецького  національного  університету  ім.  Ю. Федьковича, 
м. Чернівці, Україна. 
Варивода  Катерина  Сергіївна  −  викладач  кафедри  медико-
біологічних  дисциплін  і  валеології  ДВНЗ  «Переяслав-Хмельницький 
державний 
педагогічний 
університет 
імені 
Григорія 
Сковороди», 
м. Переяслав-Хмельницький, Україна. 
Вахуткевич  Ірина  Юріївна  −  кандидат  сільськогосподарських  наук, 
асистент  кафедри  екології  та  біології  Львівського  національного  аграрного 
університету, м. Львів, Україна. 
Великодна  Євгенія  Миколаївна  −  кандидат  філософських  наук, 
Комунальний  вищий  навчальний  заклад  «Дніпропетровський  обласний 
інституту післядипломної педагогічної освіти», м. Дніпропетровськ, Україна. 
Вікнянська  Анастасія  Олександрівна    кандидат  економічних  наук, 
Буковинський  державний  фінансово-економічний  університет,  м. Чернівці, 
Україна. 
Гнатишин  Людмила  Богданівна    кандидат  економічних  наук, 
Львівський національний аграрний університет, м. Львів, Україна. 
Гордійчук  Лариса  Миколаївна  −  кандидат  сільськогосподарських 
наук,  асистент,  Львівський  національний  університет  ветеринарної  медицини 
та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, м. Львів, Україна. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
248 
Горянін  Іван  Іванович  –  аспірант,  Чернівецький  національний 
університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна. 
Гудзь  Віктор  Васильович    кандидат  історичних  наук,  доцент, 
Заслужений 
працівник 
освіти 
України, 
доцент 
кафедри 
історії 
Мелітопольського  державного  педагогічного  університету  імені  Богдана 
Хмельницького, м. Мелітополь, Україна. 
Демиденко  Раиса  Николаевна    кандидат  биологических  наук, 
доцент,  професор,  Павлодарский  государственный  педагогический  институт, 
г. Павлодар, Казахстан. 
Дмитренко  Алла  Адамівна  –  кандидат  історичних  наук,  доцент 
кафедри 
документознавства 
і 
музейної 
справи 
Східноєвропейського 
національного університету ім. Лесі Українки, м. Луцьк, Україна. 
Елемесова  Гүлханым  Нұрлыбекқызы  −  студенка  IV  курса 
факультета 
филологии 
и 
истории 
Павлодарского 
государственного 
педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Єрмілов  Валерій  Семенович    кандидат  медичних  наук,  доктор 
історичних  наук,  доцент,  професор  кафедри  природничо-математичних  наук 
Миколаївського  обласного  інституту  післядипломної  педагогічної  освіти, 
м. Миколаїв, Україна. 
Жакупова  Меруерт  Набиевна  –  студентка  IV  курса  Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Жунусова 
Алия 
− 
студентка 
IV 
курса 
Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Журавель  Анна  Василівна    кандидат  психологічних  наук,  старший 
викладач  кафедри  психології  Глухівського  національного  педагогічного 
університету імені Олександра Довженка, м. Глухів, Україна. 
Игнатенко  Марина  Николаевна    профессор,  доктор  исторических 
наук  кафедри  історії  та  культури  України,  кафедри  документознавства  ДВНЗ 
«Переяслав-Хмельницький 
державний 
педагогічний 
університет 
імені 
Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький, Україна. 
Истамов  Завқиддин  Саъдуллаевич    преподователь  кафедры 
«Изобразительного  искусства  и  инженернрной  графики»  Самаркандского 
Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. 
Кайркызы 
Айдана 
− 
студентка 
IV 
курса 
Павлодарского 
государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. 
Каримбердиева Азиза Шавкатовна 
 
преподователь 
кафедры 
«Кафедра 
английского 
языка» 
Самаркандского 
Государственного 
университета, г. Самарканд, Узбекистан. 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет