Державний вищий навчальний заклад
жүктеу/скачать 2,66 Mb. Pdf көрінісі
|
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 241 УДК 004.032.6:37.013.79 Великодна Євгенія (Дніпропетровськ, Україна) МЕДІА-ПРОСТІР ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ПРОСТОРУ Розглядається медіа-простір як основна складова формування соціального простору. Аналізується вплив продукції масової комунікації на свідомість людини. Ключові слова: медіа-простір, інформаційне суспільство, соціальний прострі, масова комунікація. Considered the media space as a main component of the formation of social space. Analyzed of mass communication products for human consciousness. Key words: media space, information society, social space, mass communication. В умовах поширення електронних медіа освітній простір як простір буття людини тісно переплітається з медіа-простором. Аналіз медіа-простору та його освітнього виміру стає важливою складовою сучасних філософських досліджень, і у межах такого нового їх напряму, як медіа-філософія. Виокремлення медіа-простору як самостійного предмету соціальних досліджень пов’язане з формуванням інформаційного суспільства. І дійсно, соціальний простір в основі своїй все більше стає потоком інформації. У наш час панує глобальна медіасистема, що формує за допомогою фільмів, комп’ютерних програм, телебачення всюди той самий спосіб життя й мислення. Нові технології й породжувана ними медіареальність не тільки стають самостійною, але часто і єдиною онтологічною умовою існування людини. Вони вже не є технічними посередниками, що щось транслюють, але й самі стають всепоглинаючим і всеохоплюючим середовищем, тобто простором досвіду й свідомості людей. У межах медіа-простору інформаційного суспільства медіа знаходяться не поза людьми, а всередині них. Сьогодні до будь-якої сфери культури, до будь-якого фрагмента реальності можна поставити приставку медіа. Усе вказує на невідкладність філософського осмислення поняття медіа-простору. З врахуванням цього сам медіа-простір може розглядатися сьогодні як основна складова соціального простору, який визначає соціокультурну детермінованість простору освітнього. Він відображає динаміку розвитку масових комунікацій у суспільстві як механізму актуалізації інформації за допомогою комунікативних засобів, більш загально - як соціального процесу розподілу інформації в суспільстві. «Масова комунікація - соціокультурний феномен, що полягає у формуванні й підтримці соціальної спільноти шляхом ФІЛОСОФІЯ «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 242 масового тиражування й поширення соціально значимої інформації й установлення між «розповсюджувачами» і «одержувачами» цієї інформації зворотного зв’язку, який носить, як правило, відстрочений характер» [1, с. 72]. Особливістю масових комунікацій є процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм і т.п.) на чисельно великі, розосереджені аудиторії. Масова комунікація є різновид спілкування й саме соціально орієнтований вид спілкування; структура інформації в полі масової комунікації охоплює спектр типів психологічного впливу від освідомлення (інформування) і навчання до переконання й впливу; масова комунікація має найширші семіотичні можливості й забезпечує опосередкований характер спілкування, пропонований сучасною технікою передачі й отримання інформації; масова комунікація забезпечує органічний зв’язок соціальної системи. Масові комунікації охоплює весь комплекс засобів, наприклад, телебачення, пресу, радіо, кіно, а також інші їхні форми - відеозапис, DVD, фотографію, афіші, рекламу тощо. У зв’язку з цим вони отримали назву «медіа», загальноприйнятий у західних країнах (від лат. media − засіб). Саме медіа й створюють новий соціальний простір освітньої діяльності у вигляді медіа-простору, що створює принципово нові її можливості. «Інтерактивний гіпертекстовий сектор медіапростору, − вказує дослідник А.Калмиков, − це необмежений і поповнюваний ресурс найрізноманітнішої інформації, яку можна розглядати і як основу для наповнення освітніх програм, і як предмет навчальних дослідницьких робіт. Крім того, Інтернет є зовнішньою референтною аудиторією, якій можна доручити апробацію виконаних навчальних завдань» [2, с. 32]. Засобам масової комунікації як важливому соціальному інституту присвячені роботи філософів і соціологів, засновані на модерністських концепціях і в цілому спрямовані на аналіз впливу цього інституту на протікання соціальних процесів. Глобалізуючий ефект засобів масової комунікації, процес формування та розвитку глобального медіа-простору, що включає численні засоби передачі інформації, породила важливі соціальні проблеми, пов’язані із впливом на людство подібного феномену. Цей аспект проблеми досліджували Д. Белл, М. Маклюен, П. Бергер, Т. Лукман та інші, а також вітчизняні вчені Н. Кирилова, А. Кисельов, І. Мелюхін та інші. Соціальні наслідки збільшення обсягів інформації, що загрожують виникненням медіа-простору, який спотворює сприйняття реальності, досліджені у роботах Д. Рошкоффа. Навпаки, на позитивних аспектах розвитку медіа-простору зосереджує свою увагу М. Кастельс. Таким чином, у сучасному світі засоби масової комунікації є активним фактором формування соціального простору. Вони служать не тільки засобом передачі інформації, але й механізмом формування особливої реальності, яка формує картину світу за межами чуттєвого досвіду індивіда. Цей феномен, який виникає в результаті взаємодії засобів масової комунікації і аудиторії, звичайно і визначають як «медіа-простір». Термін має інтегральну якість, яка «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 243 полягає в тому, що дозволяє розглянути новий соціальний феномен у контексті традиції вивчення соціального простору. СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 1. Иванова Л.А. Медиаобразование: взгляд в будущее / Л.А. Иванова // Научно-педагогический журнал Восточной Сибири Magister Dixit. – 2011. – №2. – С. 69 − 74. 2. Калмыков А.А. Е-learning как инструмент медиаобразования / А.А. Калмыков // Высшее образование в России. − 2009. – №10. – С. 29 − 32. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 244 УДК 343.98:159.9 Ложко Ульяна, Мороз Екатерина (Барановичи, Беларусь) НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ МЕТОДИКИ СОСТАВЛЕНИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО ПОРТРЕТА ПРЕСТУПНИКА Статья посвящена вопросам, связанным с проблемными аспектами составления психологического портрета преступника в рамках габитоскопии. Ключевые слова: психологический портрет, преступник, тактика, судебно-психологическая экспертиза, специалисты. The article is devoted to the questions connected with problem aspects of drawing up a psychological portrait of the criminal within a gabitoskopiya. Key words: psychological portrait, criminal, tactics, judicial and psychological examination, specialists. Введение. Любая область научного познания базируется на аксиоме о необходимости постоянного развития, которая включает не только потребность в познании новых истин в результате собственных исследований, но и в оптимизации для своих нужд знаний смежных отраслей наук. Естественно, что наука о расследовании преступлений не является исключением. К одному из основных направлений психологического обеспечения следственной и розыскной практики относится разработка психологического портрета неизвестного преступника с формированием его розыскных признаков. Зарубежные и отечественные специалисты считают, что необходимость в разработке психологического портрета преступника актуальна при расследовании определенной категории неочевидных преступлений, характеризующихся существенным или полным отсутствием сведений о конкретном виновном лице. Основная часть. Построение психологического портрета происходит в пять этапов. Первый этап − это сбор информации. Сбор информации стандартно начинается с осмотра места преступления. Особое внимание уделяется мелким деталям, так как именно они служат психологическими маркерами преступника. Причем очень важную роль имеет отсутствие, каких-либо, изменений на месте преступления предыдущими оперативными группами. Также собирается максимальная информация и создается психологический портрет жертвы [5, с. 447]. На втором этапе идет классификация преступника. Классификаторов существует несколько, но по каждой классификации преступника относят к ЮРИДИЧНІ НАУКИ «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 245 четко организованной группе с определенными установленными характеристиками. На третьем этапе уже составляется сам портрет преступника по имеющимся в распоряжении данным. Четвертый этап представляет собой прогнозирование возможности следующего преступления и формирование плана задержания подозреваемого. На завершающем этапе продумывается тактика ведения допроса подозреваемого. Многие авторы считают, что методику построения психологического портрета на сегодняшний день нельзя назвать полноценно научной, построение психологического портрета — это скорее искусство, чем наука [3, с. 83]. При построении психологического портрета неизвестного преступника важно оценивать всю имеющуюся информацию в ее совокупности, так как одни и те же следы преступления могут свидетельствовать о различных чертах личности. Ни один вид судебной экспертизы не может претендовать на стопроцентную истинность. Если бы подобная объективность имела бы место, не было бы необходимости в судебном заседании, во всяком случае, в той его части, где подвергается анализу факт события. Уязвимым для критики является положение о том, что судебно-психологическая экспертиза по установлению психологического портрета неизвестного преступника способна дать только общеродовой вывод о личности преступника [1, с. 132]. Наиболее серьезное возражение против признания заключения о построении психологического портрета неизвестного преступника будет сводиться к следующему − методику построения психологического портрета на сегодняшний день нельзя признать полноценной научной методикой, ввиду отсутствия в ней систематики. Действительно, наиболее общие характеристики лица, совершившего преступление, устанавливаются исходя из имеющихся научно-обоснованных статистических закономерностей, однако, последующая детализация психологического портрета преступника в основном ориентируется на опыт, знания и здравый смысл лица, составляющего психологический портрет [4, с. 360]. Психологический портрет может разработать не каждый психолог, а лишь тот, который прошел специальную подготовку, имеет хороший теоретический и практический уровень [2, с. 125]. В юридической литературе бытует мнение о том, что специальные знания эксперта-психолога должны быть профессиональными психологическими и не пересекаться с юридическими. Однако практика составления психологического портрета показывает, что профессиональные психологи и психиатры при описании неизвестного преступника излишне академичны; составленный ими психологический портрет носит диагностический характер, а не характер определенного «руководства к действию» для следователя. Представляется, что специалист в области составления психологического портрета должен обладать базовым юридическим образованием, а так же специальными познаниями в криминалистике и криминальной психологии. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 246 Заключение. Полагаем, что в целях эффективного расследования уголовных дел необходимо поставить вопрос о создании в Беларуси Специального Отдела или Рабочей Группы специалистов, занимающихся исключительно составлением психологических портретов неизвестных преступников. В этот отдел должны входить юристы, психологи и психиатры. Примерная численность группы составляет 6 − 7. Члены указанной группы должны обладать базовым юридическим образованием, а так же специальными познаниями в криминалистике и криминальной психологии, а так же достаточным опытом, и чтобы результаты их работы пользовались доверием. СПИСОК ИСТОЧНИКОВ И ЛИТЕРАТУРЫ 1. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня, − злободневные вопросы российской криминалистики / Р.С. Белкин. − Москва: Норма. 2001. − 237 с. 2. Булгаков В.Г. Криминалистическая фотография: основы криминалистической фотографии. Фотографирование на месте происшествия и при производстве других следственных действий. В 2-х частях: Курс лекций. Ч.1. / В.Г. Булгаков. − Волгоград: ВА МВД России, 2004. − 208 с. 3. Зинин А.М. Габитоскопия и портретная экспертиза: курс лекций / А.М. Зинин. − Москва: Изд-во Моск. ун-та МВД России, 2002 − 157 с. 4. Колдин В.Я Судебная идентификация. Учебное пособие / В.Я. Колдин под научн. ред.: Крылова В.В. − Москва: Лекс Эст, 2003. − 528 с. 5. Крылов И.Ф. В мире криминалистики. − 2-е науч. изд., перераб. и доп. / И.Ф. Крылов. − Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1989. − 754 с. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 247 ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ/СВЕДЕНЬЯ ОБ АВТОРАХ/ INFORMATION ABOUT THE AUTHORS: Akilova Anvara G’ayrat qizi студент кафедры «Изобразительного искусства и инженерной графики» Самаркандского Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. Umrzoqova Saodat Alim qizi студент кафедры «Изобразительного искусства и инженерной графики» Самаркандского Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. Ақылбекова Гаухар Базарбекқызы студент IV курса Павлодарского государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. Ахметова Маржан Какимовна – кандидат филологических наук, и.о. профессора, Евразийский национальный университет им. Л.Н. Гумилева (ЕНУ), г. Астана, Казахстан. Бахралинова Асель Жаксылыковна − кандидат филологических наук, старший преподаватель кафедры «Дошкольное и начальное образование» Павлодарского государственного педагогического інститута, г. Павлодар, Казахстан. Бахритдинова Нодира Исломиддиновна преподователь кафедры «Кафедра английского языка» Самаркандского Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. Божик Анна Григорівна − студентка VI курсу факультету дошкільної освіти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, м. Хмельницький, Україна. Бойко Ірина Дмитрівна асистент кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці, Україна. Варивода Катерина Сергіївна − викладач кафедри медико- біологічних дисциплін і валеології ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький, Україна. Вахуткевич Ірина Юріївна − кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри екології та біології Львівського національного аграрного університету, м. Львів, Україна. Великодна Євгенія Миколаївна − кандидат філософських наук, Комунальний вищий навчальний заклад «Дніпропетровський обласний інституту післядипломної педагогічної освіти», м. Дніпропетровськ, Україна. Вікнянська Анастасія Олександрівна кандидат економічних наук, Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці, Україна. Гнатишин Людмила Богданівна кандидат економічних наук, Львівський національний аграрний університет, м. Львів, Україна. Гордійчук Лариса Миколаївна − кандидат сільськогосподарських наук, асистент, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького, м. Львів, Україна. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 248 Горянін Іван Іванович – аспірант, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна. Гудзь Віктор Васильович кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, доцент кафедри історії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь, Україна. Демиденко Раиса Николаевна кандидат биологических наук, доцент, професор, Павлодарский государственный педагогический институт, г. Павлодар, Казахстан. Дмитренко Алла Адамівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, м. Луцьк, Україна. Елемесова Гүлханым Нұрлыбекқызы − студенка IV курса факультета филологии и истории Павлодарского государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. Єрмілов Валерій Семенович кандидат медичних наук, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри природничо-математичних наук Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Миколаїв, Україна. Жакупова Меруерт Набиевна – студентка IV курса Павлодарского государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. Жунусова Алия − студентка IV курса Павлодарского государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. Журавель Анна Василівна кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри психології Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, м. Глухів, Україна. Игнатенко Марина Николаевна профессор, доктор исторических наук кафедри історії та культури України, кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», м. Переяслав-Хмельницький, Україна. Истамов Завқиддин Саъдуллаевич преподователь кафедры «Изобразительного искусства и инженернрной графики» Самаркандского Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. Кайркызы Айдана − студентка IV курса Павлодарского государственного педагогического института (ПГПИ), г. Павлодар, Казахстан. Каримбердиева Азиза Шавкатовна преподователь кафедры «Кафедра английского языка» Самаркандского Государственного университета, г. Самарканд, Узбекистан. жүктеу/скачать 2,66 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|