Державний вищий навчальний заклад



Pdf көрінісі
бет2/35
Дата03.03.2017
өлшемі2,66 Mb.
#7320
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

ЕКОЛОГІЯ 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
11 
респіраторному тракті залежить від хімічної сполуки елементу, розчинності та 
дисперсності  пилу  і  коливається  відповідно  в  межах від 10  до  40%  [6,  с.  117; 
10, с. 110].  Кадмій,  що  адсорбується  легенями,  минає  легенево-кров’яний 
бар’єр  через  30  хвилин  [3,  с. 136;  11,  с. 34].  Напіввиведення  Cd
2+
  з  організму 
відбувається  повільно,  з  поступовим  нагромадженням  у  тканинах  від 
народження.  Експериментальними  дослідженнями,  проведеними  на  щурах, 
встановлено,  що  термін  виведення  Кадмію  з  організму  коливається  від 
чотирьох годин до 700 днів [4, с. 129; 7, с. 7].  
Виділення  металу  з  організму  відбувається,  в  основному,  екскрецією з 
калом.  При  експериментальному  додаванні  Кадмію  з  кормом  великій  рогатій 
худобі протягом 14 днів 80–90 % введеного мікроелементу виділялося з калом 
[9,  с. 852-853].  Кадмій  може  виводитись  з  жовчю,  в  яку  надходить  з  плазми 
крові  проти  градієнта  концентрації  в  складі  низькомолекулярної  сполуки 
[11, с. 40]. Доведено, що у щурів, овець і свиней його вміст в шерсті є якісним 
показником запасів в печінці і нирках [3; с. 137].  
Характер  розподілу  та  ступінь  нагромадження  Cd
2+
  залежать  від 
спорідненості до різних структур, біохімічних компонентів тканин та органів, 
міцності  утворених  комплексів  і  швидкості їх  елімінації. У  зв’язку  з  високою 
проникністю  кишкової  стінки  для  Кадмію  введення  елементу  спричиняє 
систематичне  підвищення  його  вмісту  в  організмі  [7,  с. 8;  9,  с. 855].  Так, 
концентрація  в  нирках  клінічно  здорових  тварин,  при  підвищеному  вмісті 
токсиканту  в  довкіллі,  може  зростати  у  багато  разів  [5,  с. 34;  14,  с. 1229]  і 
досягати у великої рогатої худоби 74 – 116 мг/кг сухої маси [9, с. 858]. 
Дослідженнями  встановлено,  що  органами-мішенями  при  інтоксикації 
Кадмієм  є  нирки,  кістковий  мозок,  печінка,  трубчаті  кістки,  сім’яники, 
селезінка  [4,  с. 130;  13,  с. 935].  Концентрація  Cd
2+
  в  стінках  шлунково-
кишкового  тракту  невисока  і  знижується  від  шлунка  до  товстого  кишечника, 
що не характерно для інших металів [5, с. 35]. В м’язах, кістках, волоссі метал 
нагромаджується  у  незначних  кількостях,  у  молоці  і  яйцях  не  перевищує 
0,5 мг/кг [6, с. 118; 10, с. 112]. 
У  тварин  переважно  концентрація  металу  у  печінці  нижча,  ніж  у 
нирках  [3, с. 136].  При  експериментальному  додаванні  Кадмію  у  раціони 
тварин  його  вміст  зростав  у  нирках  і  печінці  та  залишався  практично 
незмінним  у  м’язах  та  крові  [4;  с. 130].  Вважають,  що  Кадмій  у  нирках 
акумулюється  у  формі  мінеральної  солі  внаслідок  особливостей  процесу 
секреції органу [12, с. 1045], за іншими даними [4; с. 131] елемент зв’язаний у 
нирковій 
тканині 
з 
металотіонеїном. 
Введений 
підшкірно 
Кадмій 
відкладається  спочатку  в  печінці,  нирках  (особливо  в  корковому  шарі), 
селезінці,  підшлунковій,  щитовидній  залозах,  наднирниках  і  сім’яниках,  тоді 
як  у  мізках,  легенях,  серці,  кістках  і  м’язах  −  нагромадження 
обмежене [14, с. 1230]. 
Дія  Cd
2+ 
на  організм  тварин  проявляється  хронічними  та  гострими 
токсикозами, 
що 
супроводжуються 
порушенням 
обміну 
речовин, 
фізіологічних  функцій,  зниженням  резистентності,  продуктивності  та 
відтворної здатності [9, с. 853; 11, с. 36]. Ряд авторів [2, с. 5; 4, с. 130; 5, с. 34; 
7,  с. 7]  при  аліментарному  надходженні  металу  описали  випадки  гострого 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
12 
отруєння.  Основні  зміни  локалізувалися  у  шлунково-кишковому  тракті.  При 
певному критичному рівні токсиканту в клітинах слизової оболонки проходять 
структурні  зміни:  порушується  всмоктування  Cd
2+
  та  інших  речовин. 
Смертність при гострій кадмієвій інтоксикації досягає 15 – 20% [11; с. 37].  
Найбільш чутливі до надлишку Cd
2+ 
є кури, вівці, дещо стійкіші качки і 
свині [6, с. 117; 9, с. 854; 13, с. 935]Встановили у  свиней депресію росту при 
додаванні  до  раціону  3,0  мг/кг  Cd
2+
  та  подібний  ефект  при  введені  10,1 мг/кг 
[12, 
с. 1045]. 
Проте, 
основна 
небезпека 
металу 
обумовлена 
його 
акумулятивною  здатністю  [4,  с. 129;  10,  с. 111].  За  умов  перорального 
надходження  в  організм  тварин  Кадмій  абсорбується  в  кров  у  тонкому 
кишечнику  [3,  с. 137].  Інтенсивність  усмоктування  цього  металу  в  шлунково-
кишковому тракті залежить від багатьох чинників, зокрема, від віку організму, 
хімічної  форми  Кадмію та  вмісту  в  кормах  есенціальних  елементів  [1;  с.  208; 
11,  с.  42].  У травному  тракті  молодих  організмів  Кадмій  абсорбується  значно 
інтенсивніше, ніж у дорослих [4, с. 129]. 
Віддаленими  наслідками  короткочасного  контакту  організму  з 
високими  концентраціями  аерозольного  Кадмію  є  легеневий  фіброз, 
перманентне  порушення  легеневої  та  печінкової  функції  При  вивченні 
токсичного  впливу  металу  на  ендокринну  систему  аденогіпофіз –  щитовидна 
залоза  –  наднирники –  гонади  встановлено,  що  найбільш  чутливі  ланки  ― 
сім’яники та щитовидна залоза [4; с. 130-133]. 
Клінічні  ознаки  хронічного  отруєння  тварин  Cd
2+
  не  чітко  виражені, 
супроводжуються  різким  зниженням  поїдання  кормів,  інтенсивності  росту 
курчат  і  несучістю  курей,  зниженням  маси  тіла,  порушенням  функції  нирок, 
протеїнурією, 
дисфункцією 
печінки, 
анемією, 
некрозом 
сім’яників, 
збільшенням  неонатальної  смертності  і  появою  молодняку  з  вродженими 
вадами. У крові знижується кількість гемоглобіну. Вміст Кадмію в кормах для 
бройлерів  на  рівні  5  мг/кг  корму  призводить  до  ураження  кісткової  тканини, 
при 3 мг/кг − спостерігаються ентерити і нефрити [6, с. 118; 12, с. 1045].  
Отже,  обмін  Кадмію  характеризується  відсутністю  ефективного 
механізму  гомеостатичного  контролю,  тривалим  затриманням  в  організмі  з 
надзвичайно  довгим  періодом  напіввиведення  та  переважною  акумуляцією  в 
нирках та печінці. 
 
CПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Білецька  Е.М.  Гігієнічні  аспекти  важких  металів  у  навколишньому 
середовищі  /  Е.М.  Білецька //  Буковинський  медичний  вісник. −  1999.  −  Т.  3, 
№2. − С. 207 – 211. 
2. 
Богомазов  М.Я.  Особенности  метаболизма  кадмия  при  различных 
путях его поступления в организм / М.Я. Богомазов, Н.А. Волкова // Гигиена и 
санитария. − 1984. − №5. − С. 95. 
3. 
Вишняков  А.И. Особенности влияния кадмия на минеральный обмен 
и  морфологическое  состояние  репродуктивной  системы  млекопитающих  и 
птиц  /  А.И.  Вишняков,  С.В.  Лебедев  //  Фундаментальные  исследования.  − 
2011. − №9. − С. 135 – 138. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
13 
4. 
Кадмій  в  організмі  людини  і  тварин.  I  Надходження  до  клітин  і 
акумуляція  /  Г.Л.  Антоняк,  Л.П.  Білецька,  Н.О.  Бабич  [та  ін.]  //  Біологічні 
студії. − 2010. − Т. 4, №2. − С. 127 – 140. 
5. 
Калінін І.В. Вплив важких металів на метаболічні процеси  у тварин / 
І.В. Калінін, Д.А. Засєкін, Д.О. Мельничук // Вісник аграрної науки. − 1998. − 
№4. − С. 34 – 35 
6. 
Лисунова  Л.И.  Влияние  аккумуляции  кадмия  на  организм  птицы  и 
продукцию  птицеводства  /  Л.И.  Лисунова,  А.В.  Лисунова,  В.С.  Токарев  // 
Известия  Тимирязевской  сельскохозяйственной  академии.  −  2005.  −  №1.  — 
С. 116 – 120. 
7. 
Мудрый И.В. Тяжелые металлы в окружающей среде и их влияние на 
организм  /  И.В.  Мудрый,  Т.К.  Короленко  //  Врачебное  дело.  −  2002.  −  №5  – 
6. − С. 6 – 9.  
8. 
Параняк  Р.П.  Шляхи  надходження  важких  металів  в  довкілля  та  їх 
вплив  на  живі  організми  /  Р.П.  Параняк,  Л.П.  Васильцева,  Х.І.  Макух  // 
Біологія тварин. − 2007. − Т. 9, №3. − С. 83 – 89.  
9. 
Cadmium  concentrations  in  kidneys  of  sheep  and  cattle  in  Western 
Australia  /  P.W.  Morcombe,  D.S.  Petterson,  H.G.  Masters  [et  al.].  //  Australian 
Joumal of Agricultural Research. − 1994. − V. 45. − №4. − P. 851 – 862. 
10.  Cadmium supplement triggers  endoplasmic  reticulum  stress response  and 
cytotoxicity in primary chicken hepatocytes / C.C. Shao, N. Li, Z.W. Zhang [et al.] 
// Ecotoxicology Environmental Safety. − 2014. − V. 106 − P. 109 – 114. 
11.  Cullen  J.T.  Biogeochemistry  of  cadmium  and  its  release  to  the 
environment / J.T. Cullen, M.T. Maldonado // Metal Ions in Life Sciences. − 2013. − 
V. 11. − P. 31 – 62.  
12.  Dalgarno  A.C.  The  effect  of  low  level  exposure  to  dietary  cadmium,  on 
cadmium,  zinc,  copper  and  iron  contents  of  selected  tissues  of  growing  lambs  / 
A.C. Dalgarno  // Journal  of  the  Science  of  Food  and  Agriculture. −  1980.  V.  31. − 
P. 1043 – 1049. 
13.  Doganoc  D.Z.  Distribution  of  lead,  cadmium,  and  zinc  in tissues of  hens 
and  chickens  from  Slovenia  /  D.Z.  Doganoc  //  Bulletin  of  Environmental 
contamination and Toxicology. − 1996. − V. 57. − №6. − P. 932 – 937. 
14.  Swerczek  T.  Chronic  environmental  cadmium  toxicosis  in  horses  and 
cattle  /  T.  Swerczek  //  Journal  of  the  American  veterinary  medical  Association.  − 
1997. − № 10. − P. 1229 – 1230. 
 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
14 
 
УДК 334:349.3:364.044.026:316.485 
Вікнянська Анастасія 
(Чернівці, Україна) 
 
ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ РИЗИКІВ ЗА ЗМІСТОМ 
 
В  статті  розглянуто  сутність  соціального  ризику.  На  основі 
систематизованого  матеріалу  схематично  зображено  види  соціальних 
ризиків за змістом.  
Ключові 
слова: 
соціальний 
ризик, 
втрата 
працездатності, 
загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування,  соціальний  захист, 
соціальне страхування. 
 
In the article the essence of social risk is considered Based on a systematic 
material the types of social risks are schematically represented. 
Key  words:  social  risk,  disability,  compulsory  social  insurance,  social 
protection, social insurance. 
 
В  умовах  сьогодення  виникає  значна  асиметрія  в  фінансовому, 
ресурсному  забезпеченні  держави  та  кожного  суб’єкта  господарювання,  в 
можливості  самостійно  забезпечувати  власну  життєдіяльність.  Нестійкість  та 
непередбачуваність  соціальних  змін  обумовлюють  постійне  виникнення 
соціальних ризиків. 
Соціальні ризики займають важливе місце серед безлічі інших ризиків 
та  напряму  пов’язані  із  соціальним  захистом  населення.  Найбільш  значущим 
соціальним  ризиком  на  наш  погляд  є  ризик,  пов’язаний  з  втратою 
працездатності та безробіттям. 
Для  захисту  від  ризику  втрати  працездатності  в  більшості  країн 
використовують  різні  системи  страхування.  Використання  тієї  чи  іншої 
системи страхування та її масштаб більшою мірою залежить від рівня розвитку 
країни.  Соціальне  страхування  має  широкий  спектр  дії,  який  визначається 
соціальними  ризиками,  набір  яких  характеризує  прийняті  в  державі  норми 
соціального  захисту,  тому  доцільно  їх  структурувати.  В  умовах  фінансово-
політичної кризи особливо гостро постає дане питання. 
У  ст.  11  «Основ  законодавства  України  про  загальнообов’язкове 
державне соціальне страхування» страховий ризик визначається як обставини, 
унаслідок  яких  громадяни  та/або  члени  їх  сімей  можуть  втратити  тимчасово 
або  назавжди  засоби  до  існування  і  потребують  матеріальної  підтримки  або 
соціальних 
послуг 
загальнообов’язкового 
державного 
соціального 
страхування [1]. 
Конституцією  України  окреслене  вузьке  коло  основних  соціальних 
ризиків,  а  саме:  втрата  працездатності,  старість,  втрата  годувальника, 
безробіття  [2].  За  змістом,  окрім  вище  зазначених,  виділяють  також  такий 
соціальний  ризик,  як  малозабезпеченість.  За  організаційно-правовою  формою 
ЕКОНОМІКА 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
15 
соціальні ризики поділяють на страхові й нестрахові. 
Дещо ширший спектр соціальних ризиків визначений Законом України 
«Основи  законодавства  України  про  загальнообов’язкове  державне  соціальне 
страхування»:  хвороба,  повна  або  часткова  втрата  працездатності,  втрата 
годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, старість [1]. 
У  Законі  України  «Про  загальнообов’язкове  державне  соціальне 
страхування»  у  зв’язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами, 
зумовленими похованням» додатково виділені такі соціальні ризики: 
 
тимчасова  втрата  працездатності  (включаючи  догляд  за  хворою 
дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї); 
 
вагітність та пологи;  
 
смерть застрахованої особи або членів її сім’ї [3]. 
Однак даний перелік вочевидь неповний, оскільки в ньому не враховані 
ризики,  пов’язані  з  проблемами  здоров’я  матері  та  дитини,  що,  у  свою  чергу, 
зумовлено  відсутністю  загальнообов’язкового  медичного  страхування  та 
відповідного захисту материнства в Україні. 
Неблагополучні  тенденції  демографічного  розвитку  нашої  держави 
проявляються,  передусім,  у  зменшенні  загальної  чисельності  населення,  що 
зумовило важливість розв’язання проблем народжуваності та збільшення рівня 
життя  сімей  із  дітьми.  Заохочення  родин  до  народження  дітей  і  підвищення 
рівня народжуваності стає одним з основних державних пріоритетів. 
Аналіз 
сучасного 
законодавства, 
що 
характеризує 
соціально-
забезпечувальну  сферу,  дозволив  схематично  відобразити  соціальні  ризики, 
показані на Рис. 1.1. 
 
Рис. 1.1. Види соціальних ризиків за змістом 
* систематизовано автором 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
16 
Проявом  трудового  соціального  ризику  є  зниження  доходу,  заробітної 
плати, що зумовлює необхідність покриття його наслідків за рахунок ресурсів 
системи  соціального  страхування,  яка  керується  принципами  солідарності, 
обмеженої 
еквівалентності, 
відповідальності 
застрахованих 
осіб 
та 
роботодавців, соціальної співпраці. 
Окремо  слід  виділити  професійний  соціальний  ризик  втрати 
працездатності,  пов’язаний  із  нещасними  випадками  на  виробництві, 
професійними  захворюваннями,  який,  безпосередньо,  має  прояв  у  процесі 
виконання трудових обов’язків. 
Таким  чином,  сукупність  об’єктивних  соціально  –  економічних  умов 
спричиняють  виникнення  соціальних  ризиків  та  практично  не  залежать  від 
волі окремої людини. В такому випадку, саме держава повинна встановлювати 
критерії  достатнього  соціального  становища  людей  в  разі  настання  тих  чи 
інших  видів  соціальних  ризиків.  А  в  разі  відхилення  від  нормального  рівня 
життєдіяльності  людини,  вживати  заходів  соціального  захисту  відповідно  до 
визначених соціальних гарантій. 
 
CПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Основи  законодавства  України  про  загальнообов’язкове  державне 
соціальне  страхування  від  14.01.1998  р.  //  Відомості  Верховної  Ради  України 
(ВВР). – 1998. – №23. – С. 121. 
2. 
Конституція  України:  Прийнята  на  п’ятій  сесії  Верховної  Ради 
України 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 64 с. 
3. 
Закон  України  «Про  загальнообов’язкове  державне  соціальне 
страхування  у  зв’язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності  та  витратами, 
зумовленими  народженням  та  похованням»  /  Закон  України  від  18.01.2001  р. 
№2240-ІІІ 
[Електронний 
ресурс]. – 
Режим 
доступу : 
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2240-14/page. – Назва з екрана. 
 
 
УДК 631.115.1 
Гнатишин Людмила, Прокопишин Оксана 
(Львів, Україна) 
 
ОСОБЛИВОСТІ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ 
ГОСПОДАРСТВ ПРИМІСЬКОЇ ЗОНИ МІСТА ЛЬВОВА  
 
Обґрунтовано  передумови  становлення  фермерства,  особливості 
діяльності  фермерських  господарств,  охарактеризовано  концептуальні 
напрями  подальшого  їх  функціонування.  При  цьому  враховано  регіональні 
відмінності  та  особливості  господарювання  фермерських  господарств  у 
приміській  зоні.  Окреслено  стратегії  фермерства  в  напрямі  забезпечення 
конкурентної  ринкової  позиції  та  зрівноваженого  розвитку  сільського 
господарства і села. 
Ключові  слова:  фермерські  господарства,  сільське  господарство, 
приміська зона, ефективність, діяльність, стратегії. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
17 
Solution of the problems is of great theoretical and practical importance for 
effective  function  of  agrarian  sector.  Preconditions  of  farming  establishment, 
peculiarities  of farms’  activity  are  grounded; conceptual directions  of their  further 
functioning are characterized in the work. Regional differences and peculiarities of 
farms’ activity in suburban area are taken into account. The work outlines strategies 
of  farming  concerning  support  of  competitive  market  position  and  balanced 
development of agriculture and village. 
Key  words:  a  farm,  agriculture,  suburban  area,  efficiency,  activity, 
strategies. 
 
Фермерське  господарство  –  це  самостійний  господарський  суб’єкт, 
наділений  правом  юридичної  особи.  Суттєвою  ознакою  фермерських 
господарств  є  повна  економічна,  фінансова,  виробнича  відповідальність 
селянина за результати своєї діяльності. Такої повної відповідальності не може 
бути  в  підприємствах,  які  належать  до  інших  форм  господарювання  і  де 
більшою чи меншою мірою поширена колективна відповідальність. 
На  нашу  думку,  фермерський  уклад,  тобто  певну  систему  виробничих 
відносин  на  селі,  сьогодні  вже  можна  вважати  відособленою  частиною 
агровиробництва,  адже  багатоукладність  визнана  характерною  рисою 
розвинутого  суспільства.  Багатоукладність  дає  змогу  забезпечити  розмаїття 
форм  власності  й  господарювання,  що  є  важливим  чинником  становлення 
ринкових відносин в аграрній сфері. У цих умовах фермерське господарство – 
така  сама  рівноправна,  як  інші  підприємства  й  організації,  ланка  економічної 
системи. 
Широке  теоретичне  і  правове  обґрунтування  суті  господарств 
фермерського  типу  можна  зустріти  й  у  світовій  науці,  в  законодавстві  тих 
країн,  де  вони  є  організаційною  основою  аграрної  економіки.  У  більшості 
випадків  наголошується  на  тому,  що  ферма  є  сімейним  підприємством,  тобто 
таким,  «в  якому  робота,  необхідна  для  раціональної  організації  виробництва, 
виконується  переважно членами сім’ї... Сімейне господарство повинне бути в 
змозі  забезпечити  всім  зайнятим  у  ньому  такий  індивідуальний  дохід,  який 
достатній  для  сучасного  рівня  життя  і  який,  по  можливості,  відповідає 
загальному заробітку найманих працівників у інших галузях» [3, с. 24]. 
Відзначимо,  що  більшість  новостворених  приватних  фермерських 
господарств  є  перспективними.  Проте  сьогодні,  в  умовах  суцільної 
економічної  кризи,  багато  об’єктивних  та  суб’єктивних  чинників  негативно 
впливають на розвиток підприємництва в аграрній сфері [1]. 
Основною  причиною,  що  стримує  розвиток  фермерства,  все  ще 
залишається 
недосконалість 
системи 
матеріального 
забезпечення 
і 
агросервісного  обслуговування,  адже  у  фермера-початківця  немає  необхідної 
матеріально-технічної бази та стартового капіталу [2]. 
Регіональні  особливості  по-різному  впливають  на  умови  формування 
фермерських  господарств,  їх  ресурсозабезпеченість,  параметри  виробничої 
діяльності  та  поведінку  на  ринку  [1].  Адже  для  кожного  регіону  характерні 
власні особливі природні умови, насамперед рельєф, клімат і ґрунти, відмінна 
структура  земельних  угідь  і  статево-вікова  структура  населення,  виробнича, 


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет