Державний вищий навчальний заклад


СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ



Pdf көрінісі
бет6/35
Дата03.03.2017
өлшемі2,66 Mb.
#7320
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Баган  Олег.  Стратегія  для  України:  через  героїчну  націософію  до 
наступальної  геополітики  /  Баган  Олег  //  Донцов  Дмитро.  Вибрані  твори 
[Текст]:  у  10  т.  /  Редкол.:  О.  Баган  (відп.  ред.)  [i  ин.];  літ.ред.  Я.  Радевич-
Винницький. – Т.5: Політична аналітика (1921- − 1932 рр.) / Упоряд., передм., 
комент. О. Баган. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 2013. – С. 5 − 16. 
2. 
Баган  Олег.  Десятитомник  «Вибраних  творів  Дмитра  Донцова» 
[Електронний  ресурс]  /  Олег  Баган.  –  Режим  доступу:  http://dontsov-
nic.org.ua/index.php?m=content&d=view&cid=583. 
3. 
Квіт  С.  М.  Дмитро  Донцов.  Ідеологічний  портрет:  Монографія  / 
Сергій Квіт. – ВЦ «Київський університет», 2000. – 260 с. 
4. 
Донцов Дмитро. Дух Росії [Електронний ресурс] / Дмитро Донцов. – 
Режим 
доступу: 
http://www.e-reading.club/chapter.php/1015351/12/Doncov_-
_Duh_Rosii.html.  
5. 
Соловьев  Владимир.  Введение  [Електронний  ресурс]  /  Владимир 
Соловьев  //  Россия  и  вселенская  церковь  [Перевод  с  французского 
Г.А.Рачинского]. – Режим доступу: http://vehi.net/soloviev/vselcerk/00.html. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
39 
6. 
Обращение  Святейшего  Патриарха  Кирилла  к  Полноте  Русской 
право¬славной  церкви.  17  июня  2014  г.  [Електронний  ресурс]  /  Патриарх 
Кирилл. – Режим доступу: http://www.patriarchia.ru/db/text/3675015.html

7. 
Донцов Дмитро. Культура примітивізму (головні підстави російської 
культури)  /  Дмитро  Донцов  //  Вибрані  твори  [Текст]:  у  10  т.  –  Т.2: 
Культурологічна та історіософська есеїстка (1911-1939 рр.) / Упоряд., передм., 
комент. О. Баган. – Дрогобич-Львів: ВФ «Відродження», 2012. – С. 95 − 115. 
8. 
Донцов Дмитро. Сучасне  політичне положення нації і наші завдання 
[Електронний 
ресурс] 

Дмитро 
Донцов. 
– 
Режим 
доступу: 
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Publ/Dontsov/PoliticalSituation/RusImperialis
m.html

9. 
Илларионов Андрей. Кто развязал эту войну? [Електронний ресурс] / 
Андрей  Илларионов.  –  Режим  доступу:  http://obozrevatel.com/blogs/31098-kto-
razvyazal-etu-vojnu.htm. 
10.  Петрановская 
Людмила. 
День 
Победы. 
Рейдерский 
захват 
[Електронний  ресурс]  /  Людмила  Петрановская.  –  Режим  доступу: 
http://spektr.delfi.lv/novosti/den-pobedy-rejderskij-zahvat.d?id=45936263#ixzz 
3ZXXRWpeB. 
11.  Путин  В.В.  Послание  Президента  Федеральному  Собранию 
[Електронний 
ресурс]
 

Владимир 
Путин. 
– 
Режим 
доступу: 
http://kremlin.ru/events/president/news/47173. 
12.  Российский  социолог  пояснил,  что  такое  «особый»  исторический 
путь 
россиян 
[Електронний 
ресурс]. 
– 
Режим 
доступу: 
http://glavnoe.ua/news/n224835

13.  Донцов Дмитро. Підстави нашої політики / Дмитро Донцов // Вибрані 
твори  [Текст]:  у  10  т.  –  Т.5:  Політична  аналітика  (1921-1932  рр.)  /  Упоряд., 
передм., комент. О. Баган. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 2013. – С. 17 − 144. 
14.  Российский  поэт  Александр  Бывшев:  Будь  ты  проклята,  Раша-Расея! 
[Електронний 
ресурс] 

Александр 
Бывшев. 
– 
Режим 
доступу: 
http://www.reddit.com/r/ukraina/ comments/2jm6y2/%D1%80%D0%BE%D1%81% 
15.  Каспрук  Віктор.  Війною  проти  України  Путін  знищує  Російську 
Федерацію  швидкими  темпами  [Електронний  ресурс]  /  Віктор  Каспрук.  – 
Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/ content/article/26992875.html. 
16.  Донцов  Дмитро.  Від  Карла  Маркса  до  Адама  Сміта  (Вигляди 
світського  самодержав’я)  /  Дмитро  Донцов  //  Вибрані  твори  [Текст]:  у  10  т. / 
Редкол.:  О.Баган  (відп.  ред.)  [i  ин.];  літ.ред.  Я.Радевич-Винницький.  –  Т.5: 
Політична  аналітика  (1921  −  1932  рр.)  /  Упоряд.,  передм.,  комент.  О.Баган. – 
Дрогобич: ВФ «Відродження», 2013. – С. 271 − 280. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
40 
УДК 398.3:615.89(=161.2)(477.82) 
Дмитренко Алла 
(Луцьк, Україна)  
 
СТРІТЕНСЬКА СВІЧКА У НАРОДНІЙ МЕДИЦИНІ ТА ВЕТЕРИНАРІЇ 
УКРАЇНЦІВ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ 
  
На  основі  польових  матеріалів,  зібраних  в  районах  Правобережного 
Полісся,  постраждалих  від  Чорнобильської  катастрофи,  досліджується 
місце  стрітенської  свічки  в  системі  народної  медицини  та  ветеринарії. 
Відзначається  роль  свічки  у  лікуванні  різних  хвороб  та  магічному  захисті 
худоби.  Зроблені  висновки  про  апотропейні  функції  стрітенської  свічки  та 
трансформацію основних обрядодій у другій половині ХХ століття. 
Ключові 
слова
Правобережне 
Полісся, 
традиційно-побутова 
культура, Стрітення, стрітенська свічка, народна медицина та ветеринарія, 
апотропеї. 
 
The  article  describes the  results  and conclusions  of  the  investigation  based 
on  the  field  data  collected  in  the  right-bank  Polissia  regions  affected  by  the 
Chernobyl disaster. The emphasis is laid on the importance of Candlemas candles in 
a  system  of  traditional  folk  medicine  and veterinary  medicine.  The  article  analyzes 
the  candles  role  in  the  treatment  of various diseases  and the  magical  protection  of 
livestock. The author draws a conclusion about apotropous functions of Candlemas 
candles. 
Key  words:  right-bank  Polissia,  traditional  household  culture,  Candlemas 
candles, folk medicine and veterinary medicine, apotropes. 
 
В  розвитку  сучасної  української  культури  важливе  значення  має 
осмислення  реалій  її  архаїчних  компонентів.  На  думку  вчених,  подальший 
розвиток  національної  культури  має  проходити  шляхом  гармонійного 
поєднання 
традиційної 
аграрної 
культури 
і 
досягнень 
сучасного 
урбанізованого  середовища.  Адже  зв'язки  між  давніми  і  сучасними 
культурними  надбаннями  ніколи  не  переривалися.  Генетичні  витоки 
дохристиянських  часів  тісно  переплелися  з  християнськими  традиціями  і 
увійшли  в  життя  українців.  Тому  необхідне  глибоке  розуміння  і  знання 
конкретних  українських  реалій  [3,  с.  6-7].  В  результаті  Чорнобильської 
трагедії,  населення  значної  частини  Північної  України  стало  заложником 
жахливої  техногенної  катастрофи.  Відбулись  масові  переміщення  мешканців, 
пусткою  стали сотні сіл, перервався спадкоємний етнокультурний зв'язок. Ми 
не  можемо  допустити,  щоб  культурні  надбання  народу  були  втрачені,  як  і  їх 
рідні  оселі.  Тому  так  важливо  зібрати  і  дослідити  величезний  пласт 
етнокультурних  здобутків  багатьох  поколінь  українців, які  проживали  на  цих 
територіях.  На  основі  численних  польових  матеріалів,  записаних  у  16-ти 
етнографічних  експедиціях,  проведених  впродовж  2005  −  2014  рр.  до 
Волинської, Рівненської, Житомирської і Київської областей, розглянемо місце 
стрітенської  свічки  (однієї  з  «українських  реалій»)  в  народній  медицині  та 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
41 
ветеринарії  населення  різних  районів  Правобережного  Полісся,  які 
постраждали  від  Чорнобильської  катастрофи,  в  т.  ч.  і  переселенців  із  зони 
обов'язкового відселення. 
Стрітенською  (громничною,  громовичною,  громницею,  стрєчною, 
стрєченою та ін.) називають свічку, посвячену на свято Стрітення (15 лютого). 
За  твердженням  дослідників,  посвячення  свічки  було  введено  в  Римі  як 
протидія  язичницьким  фебриаріям,  що  супроводжувалися  запалюванням 
факелів.  Через  уніатську  церкву  поширилось  на  території  Західних  регіонів 
України і Білорусі, а в ХХ ст. і в інших районах України [17, с. 359]. 
Мешканці  Правобережної  України  вірили,  що  полум'я  стрітенської 
свічки  допомагало  при  важких  хворобах,  тому  її  запалювали  і  давали  в  руки 
хворому, щоб швидше видужав: «А в нас ше кажуть, я вже такє тепер чула, 
шо  навить,  як  слаба  людена,  то  запалять  каля  єї,  попалять»  (с.  Велимче 
Ратнівського р-ну / далі – Ратн.) [15, од. зб. D6S1]; «І знаєте шо, коли палили? 
Як ото хто вже слабий крепко так. Дак тоже запалювали вже ту свєчку, да 
воду  давали  ту  вже,  стрєтенську.  Вже  і  ту  свєчку  запалювали  [...].  Шоб 
віздоровів»  (с. Луб’янка  Поліського  р-ну)  [14,  од.  зб.  D4S6];  «Це  свічка 
стрітенська  [...]  допомагає  людям  і  в  хворобах  [...]  от  як  людина  хвора 
лежить,  то  свічечку  в  руки  дають,  то  шоб  помагає  вона»  (с.  Кривиця 
Сарненського р-ну) [12, од. зб. D3S2]. 
Подекуди  хворому  не  просто  давали  стрітенську  свічку  в  руки,  а 
обов'язково  підкурювали  його:  «То  тею,  якшо  людена  слаба.  Та,  шо  на 
Стритеннє. Пудкурують нею. […] Підкадюють, кажуть, людену» (с. Полиці 
Камінь-Каширського р-ну / далі − К-К) [15, од. зб. D2S2]; «А тако, як болеть 
тобі шось,  чи  так  от шось,  то  пудкадися шось  йо.  Просто  запалети і  тако 
подержєти.  Чи  тако,  вдихнути  у  середину.  Рота  роззявити,  і  тако.  І  воно 
багато 
кому. 
Не 
знаю 
як 
кому, 
а 
мені 
помагає. 
Да» 
(с. Велимче Ратн.) [15, од. зб. D6S1].  
Окремі  респонденти  переконані,  що  запалювання  свічки  обов'язково 
має поєднуватися з елементами вербальної магії – заговорами, якими володіли 
тільки  окремі  знаючі  люди:  «От,  правда,  приходить.  Питає,  як  ім’я  хлопця. 
Дале  йому  ту  громнечку.  Вин  обчертев  ногу,  от.  І  там  говорить,  яке  вин 
слова,  молітву  якусь.  Поговорев,  поговорев,  і  каже  вин,  ничого,  хай,  каже, 
полежеть  трохи.  І  хлопець  до  вечора  став  ходети.  От.  То  то 
він шось знав [...]. Ото можна всяку биду  
та 
громненчка 
помагала» 
(с. Грудки К-К) [15, од. зб. D14S1]. 
У с. Нуйно (К-К) стрітенською свічкою відпалювали “ковти” (“ковтун” 
сплутане  волосся,  яке  утворюється  в  результаті  запалення  сальних  залоз)  на 
голові  у  дітей.  За  твердженням  респондентів,  хвороба  виникала  раптово: 
«Ковт  той.  Воно,  знаєте  шо?  Тут  отакє,  то  теперека  скажуть,  шо  то  то 
недбалюсть. Тепер немає. І не знаю, шо то воно такє було [...]. З ночи встала 
та  дитена –  волосся  подерлося  вгору,  як  то  теє,  і вже  полипилося.  І шо  хоч 
йому  робе,  воно  мусить  злипетися.  І  то  ліпиться,  ви  знаєте,  так  воно 
ліпиться, до те волоссє, той ковт, так ліпиться, до самого тіла. Як не даєш 
йому  те,  то  дитена  хниче,  то  ноги  болєть.  То  якась  болєзнь  була.  Якась 
болєзнь,  вже  я  вам  не  скажу  теперека».  Жодних  засобів  проти  цієї  хвороби, 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
42 
крім спалювання стрітенською свічкою, в народі на той час не існувало: «Буле 
колесь «ковти» в дитей [...]. То одпалювали єю, теє свічкою [...]. Тепер немає. 
І не знаю, шо то воно такє було. Чи то якась болєзнь була? То в пуслявоєнни 
роки буле. І в воєнни рокі. То було» [15, од. зб. D1S1].  
Колись  громничну  свічку  запалювали  від  2ляку»:  «Ну,  вроді  і 
злякається – то підпалювали тею свічкою» (с. Іванчиці Зарічненського р-ну / 
далі – Зарічн.) [13, од. зб. D10S1]. Частіше стрітенською свічкою підпалювали 
посвячене  зілля  і  підкурювали  ним  дитину:  «коли  мала  дитина  чогось 
злякалась,  то  запалюють  цю  свічку  і  нею  запалюють  свячене  зілля  і  цим 
обкурюють  дитину,  при  цьому  моляться»  (с. Хряськ  Маневицького  р-ну  / 
далі – Манев.) [1].  
Масове  поширення  мав  звичай  спалювання  стрітенською  свічкою 
“рожі”  (бешихи):  «може  в  кого  рожа,  спалюють  тією  свічкою»  (с.  Самари 
Ратн.) [7, од. зб. D3S1]. З тією ж метою повсюдно використовували льон, яким 
обмотували стрітенську свічку, коли несли її святити. Стрітенський льон брали 
для  лікування  запалення  вух  (с.  Ставок  Костопільського  /  далі  –  Кост.
с. Топільня  і  Путиловичі  Лугинського  /  далі  –  Лугин.,  Світязькі  Смоляри 
Шацького / далі – Шцк. р-нів) [5, од. зб. D3S1; 10, од. зб. 10-5, 12-5; 16, од. зб. 
D15S2], хворих, яких «підвіяв поганий вітер» (с. Біловіж Рокитнівського / далі 
– Рктн., Веселе Луцького / далі – Лцк., Полиці К-К) [1; 11, од. зб. 3-2; 15, од. 
зб.  D2S2].  Його  прикладали  до  хворих  зубів,  щоб  зняти  біль  (с.  Самійличі 
Шцк.) [8, од. зб. D4S1], ним обв’язували болючі місця або робили компреси (с. 
Великий Обзир К-К, Бобричі Лугин.) [6, од. зб. D2S2; 10, од. зб. D3S6]. 
Громничну  свічку  використовували  і  при  тих  чи  інших  проблемах  із 
худобою:  при  хворобах,  коли  худоба  чогось  злякається,  сильно  б’ється,  не 
може  розтелитися,  від  «поганого  ока»  та  ін.:  Для  худоби.  Підкурювают,  як 
боліє шо в сараї. Добре, якшо вона може чи б’єтса, чи от поганого глаза» (с. 
Городище  Дубровицького  р-ну  /  далі  –  Дубр.)  [12,  од.  зб.  D15S1];  «Оно  певно 
коб  і  коня  то  обкурював  етім  всім  ото  [...],  як  чєсом  кінь  жахається  да 
боітса  […].  Ще  як  мучить.  Всякая  мокрая  робітса  скотина»  (с.  Озерськ 
Дубр.) [13, од. зб. D8S5].  
В  одних  селах  худобу  підкурювали  запаленою  свічкою:  «Як  шось 
колись,  чи  корови  погано,  чи  шо,  то  подкуруют  тею  свєчкою»  (с.  Кисоричі 
Рктн.)  [11,  од.  зб.  1-2];  «От  там  шо-то  з  худобою,  ето,  не  впорадку,  то 
обкурувают  худобу  те,  стрєтенською  свічкою.  Да,  і  обходять  тою 
стретенкою  свєчкою»  (с. Біловіж  Рктн.)  [11,  од.  зб.  3-1].  В  інших  населених 
пунктах,  вірячи  в  цілющість  посвяченої  свічки,  нею  просто  «обчертювали» 
худобу  –  обходили  довкола  корови  просто  з  незапаленою  громничкою.  Це 
робили,  наприклад,  тоді,  як  відлучали  телятко.  В  таких  випадках  обходили 
довкола  корови,  ніби  захищаючи  її  умовним  кругом,  зробленим  свічкою; 
обводили нею довкола вимені, щоб зберегти молоко: «Обчиртювали корове як 
телятко покєне корова. О. То то єю обчиртювали […] корову тако обходили, 
да  [...].  Молоко  дись  отако  з  грудей  тако  обчиртювали»  (с.  Борова 
Зарічн.) [13,  од.  зб.  D9S2].  У  с. Стобихва  (К-К),  коли  корова  захворіла, 
громничною свічкою припалюють хрест на лобі та «обчертюють» нею худобу: 
«Якщо корові вже погано, то дають сіль свячоную, присмалюють тут хрест 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
43 
на лобі страсною, нє, громишною свічкою» [6, од. зб. D1S1];  «Ну, як недобре, 
то  треба  тут  вестригти  і  спалити  на  хрест  громичнею,  і  обчертити. 
Обійти, так, так обійти корову» [6, од. зб. D1S1].  
Цікава  розповідь  про  те,  як  дії  з  громничною  свічкою  і  проскуркою 
допомогли  корові  розтелитися,  записана  у  с.  Новосілля  (Зарічн.):  «Ну,  знаєте 
навіть  було  і  в  мене  таке  діло.  В  мене  у  сина  була  корова,  не  могла 
розтелитиса.  То  я  брала  проскорку  святую,  оту  що  посля  Паски  дають  у 
церкви і  палила  ту свічку  громничную  і  давала з  водечкою,  розмочела,  давала 
тий корови випити і з тею свічкою кругом обходила корови. Ну, і вже ж було 
так, шо не могла обще, навить і дохтора позвали, не могли ничого зробити. А 
так  осталась  корова  живая.  Телючок  затративса,  а  корова осталась  А вже 
мали  дорізувати.  Вже  вона  вобще  була  бєзсилая.  Але  ми  там  з  однею 
жиночкою отакоє зробили і остала корова. Остала живая» [13, од. зб. D6S5]. 
Подекуди,  щоб  вберегти  худобу,  із  свічкою  обходили  довкола  хліва: 
«Хай  Бог  не  доводіт  до  такого.  Шось  пагане  [...],  то  обходіш  хлєва.  Да,  і 
обходять тою стретенкою свєчкою» (с. Біловіж Рктн.) [11, од. зб. 3-1].  
У  с.  Хряськ  (Манев.)  також  існує  традиція  підкурювання  худоби 
громницею,  але  проводячи  обряд,  «ніколи  нікому  про  те  не  кажуть»  [1]. 
Респонденти  наголошують,  що  всі  дії  із  стрітенською  свічкою  потрібно 
повторювати  тричі  –  принцип  триєдності  у  вірі:  «Тре  рази  все  робиться» 
(с. Стобихва К-К) [6, од. зб. D1S1]. 
Як  бачимо,  у  народній  культурі  українців  Правобережного  Полісся 
стрітенська  свічка  мала  велику  апотропейну  силу  (апотропей  –  магічний 
предмет,  який  володіє  здатністю  оберігати  людей,  тварин,  житло).  Говорячи 
про  її  роль  в  народній  медицині  та  ветеринарії,  варто  відзначити,  що  свічка 
використовувалась при захворюваннях людей і тварин, зокрема : 
 
при  важких  хворобах  людей  її  давали  в  руки  хворому,  щоб  швидше 
видужав (з вогнем або без вогню); 
 
підкурювали важкохворого запаленою свічкою; 
 
лікували  різні  хвороби  шляхом  поєднання  запаленої  свічки  і 
вербальної магії (замовляння, якими володіли знаючі люди – знахарі); 
 
відпалювали «ковтун» у дітей; 
 
підкурювали налякану дитину – від ляку. 
Стрітенською свічкою і льоном, посвяченим разом з нею, лікували: 
 
«рожу» (бешиху) – льон підпалювали свічкою і спалювали; 
 
хворих, яких «підвіяв вітер»; 
 
хворі зуби; 
 
болючі місця на руках, ногах. 
Стрітенську свічку масово застосовували при різноманітних проблемах 
із худобою – обходили зі свічкою худобу – переважно не запалюючи її, або ж 
довкола  хліва;  підкурювали  тварин  або  ж  випалювали  хрест  на  лобі  у  таких 
випадках:  коли  худоба  захворіє;  чогось  злякається;  корову  /  коня  щось 
«мучить»  і  вони  мокріють;  корова  не  може  розтелитися;  коли  відлучать 
телятко – щоб зберегти молоко. 
Говорячи  про  апотропейні  функції  стрітенської  (громничної)  свічки 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
44 
варто  наголосити,  що  в  народній  медицині і  ветеринарії тісно  акцент  робився 
на  магічні  дії,  які  базувались  на  давніх  світоглядних  уявленнях  народу. 
Властивості  давнього  символу  –  вогню  були  перенесені  і  на  його  носіїв, 
зокрема  воскову  (стрітенську,  громничну)  свічку,  яка  вважалась  дієвим 
засобом  в  захисті  людей  та  худоби  від  хвороб.  В  даному  випадку  ми  маємо 
справу  із  очищувальною  (катартичною  магією),  яка  була  спрямована  на 
виведення хвороби з організму. За твердженням З. Болтарович, «Магія – один 
з необхідних компонентів практики народного лікування усіх народів, цікавий 
збереженням  пережитків  давнього  світогляду,  дохристиянських  звичаїв, 
ритуалів».  Стосовно  використання  у  народній  медицині  вогню,  то,  як 
наголошує  дослідниця,  “Форми,  в  яких  проявляється  його  магічно-лікувальні 
функція  дають  підставу  говорити  про  збереження  залишків  культу  вогню, 
властивого багатьом народам з давнини» [2, с. 142, 159-163].  
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Архів  Музею  етнографії  Волині  і  Полісся  Східноєвропейського 
національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк (далі – Архів МЕВП 
СНУ). – Ф. 1 (Матеріали з Волинської і Рівненської обл.).  
2. 
Болтарович  З.  Народна  медицина  українців  /  З.  Болтарович.  –  К.: 
Наук. думка, 1976. – 232 с. 
3. 
Борисенко В.  Традиції  і  життєдіяльність  етносу:  на  матеріалах 
святково-обрядової  культури  українців  /  В.  Борисенко.  –  К.:  Унісерв,  2000.  – 
192 с. 
4. 
Записано  автором  //  Архів  МЕВП  СНУ.  –  Ф.  Польова  етнографічна 
практика (далі – ПЕП)-2008 (Любомльський і Шацький р-ни Волинської обл.).  
5. 
Записано автором // Архів МЕВП СНУ. – Ф. ПЕП-2009 (Шацький р-н 
Волинської обл.). 
6. 
Записано  автором  //  Архів  МЕВП  СНУ.  –  Ф.  ПЕП-2010  (Камінь-
Каширський р-н Волинської обл.). 
7. 
Записано автором // Архів МЕВП СНУ. – Ф. ПЕП-2011 (Ратнівський 
р-н Волинської обл.). 
8. 
Записано  автором  //  Архів  МЕВП  СНУ.  –  Ф.  ПЕП-2013  (Шацький  і 
Любомльский р-ни Волинської обл.). 
9. 
Записано  автором  //  Архів  МЕВП  СНУ.  –  Ф.  ПЕП-2014  (  Камінь-
Каширський р-н Волинської обл.). 
10.  Записано  автором  //  Державний  науковий  центр  захисту  культурної 
спадщини  від  техногенних  катастроф,  м.  Київ  (далі  –  ДНЦЗКСТК).  –  Ф. 
Лугини-2005 
(Лугинський, 
Коростенський 
і 
Овруцький 
р-ни 
Житомирської обл.).  
11.  Записано  автором  //  ДНЦЗКСТК.  –  Ф.  Рокитне-2006  (Рокитнівський 
р-н Рівненської обл.).  
12.  Записано  автором  //  ДНЦЗКСТК.  –  Ф.  Сарни-2008  (Сарненський  і 
Дубровицький р-ни Рівненської обл.).  
13.  Записано автором // ДНЦЗКСТК. – Ф. Зарічне-2010 (Зарічненський р-
н Рівненської обл.). 
14.  Записано автором // ДНЦЗКСТК. – Ф. Володарка-2012 (Володарський 


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет