Державний вищий навчальний заклад



Pdf көрінісі
бет9/35
Дата03.03.2017
өлшемі2,66 Mb.
#7320
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
59 
якій  щодня  говорив  турок.  Суспільство  готувало  і  публікувало  список 
чужорідних слів, засуджених на викорінення. А тим часом дослідники збирали 
«чисто-турецькі» слова з діалектів, інших тюркських мов, древніх текстів, щоб 
знайти  заміну.  Коли  нічого  придатного  не  знаходили,  винаходили  нові  слова. 
Терміни  європейського  походження,  настільки  ж  далекі  турецькій  мові,  не 
піддавалися  гонінням,  і  навіть  імпортувались,  щоб  заповнити  порожнечу,  що 
створилася  після  відмови  від  арабських  і  перських  слів.  Спроба  віддалитися 
від  тисячолітньої  культурної  спадщини  викликала  скоріше  збідніння,  чим 
очищення мови. У 1935 р. нова директива зупинила на якийсь час викорінення 
звичних  слів,  відновила  якусь  частину  арабських  і  перських  запозичень.  У 
1934  р.  було  вирішено  скасувати  всі  титули  старого  режиму  і  замінити  їхній 
звертанням  «пан»  і  «пані».  Одночасно  1  січня  1935  р.  вводилися  прізвища. 
Мустафа Кемаль одержав від Великих національних зборів прізвище Ататюрк 
(«батько турків») [1]. 
Ще  Ізмірський  конгрес  1923  р.  прийняв  «Економічну  обітницю»  на 
принципах  національної  єдності  і  запобігання  класової  боротьби.  У  ній 
пишеться, що «турки люблять один одного від душі, без розходження класів і 
переконань».  Це  були  не  просто  красиві  слова,  а  реальна  ціль  подолання 
наслідків громадянської війни, розколу  суспільства, дозволу міжнаціональних 
і  соціальних  протиріч.  Перед  Кемалем  стояли  важкі  завдання:  у  тому  числі 
консолідація  суспільства  на  ідеях  здорового  націоналізму.  Протягом  багатьох 
століть  Турецька  імперія  відігравала  провідну  роль  у  світовій  політиці.  Це 
наклало  своєрідний  відбиток  на  свідомість  турків,  на  спосіб  їх  мислення. 
Перебороти  імперський  стереотип,  коли  кожен  турок  вважав  себе  вище,  ніж 
інші  жителі  держави,  було  складніше,  ніж  навіть  перешикувати  економіку 
країни. Тим більше, що турецький султан був одночасно халіфом правовірних, 
а турки вважали свою країну центром ісламського світу [2].  
«Економічний  конгрес»,  скликаний  кемалістами  в  Ізмірі  в  лютому 
1923 р.  поставив  собі  –  перехід  від  мануфактури  і  дрібного  виробництво  до 
великих фабрик і заводів, створення галузей промисловості, для яких  у країні 
малася  сировина,  формування  державного  банку.  В  двадцяті  роки  уряд 
прагнув розширити використання сільськогосподарських машин. З цією метою 
був прийнятий ряд законів, які передбачали заохочувальні міри для селян, що 
використовували  сільськогосподарську  техніку.  Уряд  надавав  усіляку 
допомогу  кооперативам,  знижував  залізничні тарифи  на  перевезення  фруктів, 
інжиру, зерна тощо. 
Зацікавлена 
форма 
заохочення 
урядом 
місцевої 
текстильної 
промисловості здійснювалася відповідно до закону, прийнятому у грудні 1925 
р.  Державні  службовці  зобов’язані  були  носити  одяг,  виготовлений  із  тканин 
вітчизняного  виробництва,  навіть  якщо  ці  тканини  коштували  на  10 відсотків 
дорожче,  ніж  імпортні.  Різниця  в  ціні  покривалася  державними  установами  і 
муніципалітетами.  Однак  під  час  світової  економічної  кризи,  що  боляче 
вдарила  iпо  Туреччині,  Мустафа  Кемаль  повернувся  до  політики  державного 
регулювання  економіки.  Ця  практика  одержала  назву  етатизм.  Уряд  поширив 
державну власність на значні сектори промисловості і транспорту, а, з іншого 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
60 
боку, відкрив ринки для іноземних інвесторів. І  у 30-ті рр. Туреччина займала 
третє місце у світі по темпах промислового розвитку [2]. 
Отже,  реформи  видатного  державного  діяча  Туреччини  Мустафи 
Кемаля  Ататюрка  дозволили  напівзруйнованій  війною  країні, що  знаходиться 
під  тягарем  султана  і  повністю  залежної  від  релігійних  ісламських  діячів, 
перетворитися  в  процвітаючу  світську  державу,  що  орієнтується  на 
європейські  норми  і  стандарти,  що  має  досить  розвинуту  промисловість  і 
сільське  господарство  і  безумовним  економічним  лідером  серед  країн 
ісламського світу. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Габдулхакович  А.М.,  Рафаэлевна  Э.Л.  Управление  образованием  в 
современной  Турции:  на  пути  перемен  [Електронний  ресурс].  –  Режим 
доступу:  http://cyberleninka.ru.article/nupravlenie-obrazovaniem-v-sovremennoy-
turtsii-na-puti-peremen. 
2. 
Кольцов А.В. Модернизация 
военно-промышленного 
комплекса 
Турции  [Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу:  http://cyberleninka.ru/ 
article/n/modernizatsiya-voenno-promyshlennogo-kompleksa-turtsii. 
3. 
Кюкючко  М.  Формирование  прав  женщин  в  процессе  культурных  и 
общественных  преобразований  в  Турецкой  республике  [Електронний  ресурс]. 
–  Режим  доступу:http://cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-prav-zhenschin-v-
protsesse-kulturnyh-i-obschestvennyh-preobrazovaniy-v-turetskoy-respublike. 
4. 
Лукманов  Т.У.  К  вопросу  о  демократических  преобразованиях  в 
современной  политической  системе  Турции  [Електронний  ресурс].  –  Режим 
доступу:http://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-demokraticheskih 
preobrazovaniya-v-sovremennoy-politicheskoy-sisteme-turtsii. 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
61 
 
УДК 001.92:61 
Єрмілов Валерій 
(Миколаїв, Україна) 
 
ВІТЧИЗНЯНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ГРОМАДСЬКОЇ МЕДИЦИНИ 
ЯК ФАКТОР РЕФОРМИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 
 
Стаття  присвячена  вітчизняному  досвіду  створення  громадськими 
організаціями 
(земськими 
і 
міськими 
органами 
самоуправління, 
корпоративними 
об’єднаннями 
роботодавців 
і 
фабрично-заводськими 
страховими  організаціями)  громадських  систем  охорони  здоров’я.  Визнана  в 
минулому  успішна  діяльність  громадської  медицини  (земської,  міської, 
фабрично-заводської  та  страхової)  може  стати  дієвим  фактором 
реформування сучасної системи охорони здоров’я.  
Ключові  слова:  громадська  медицина,  місцеве  самоуправління, 
реформи, система охорони здоров’я. 
 
The  article  is  devoted  to  the  domestic  experience  of  creation  of  public 
organizations  (Zemsky  and  city  self-government  bodies,  corporate  associations  of 
employers and factory insurance companies) public health care systems. Recognized 
in  the  past  successful  activities  of  public  medicine  (rural,  urban,  factory  and 
insurance) can be a powerful factor in reforming the modern health care system. 
Key words: public health, local government, reform the health care system. 
 
У Російській імперії і перш за все у тій частині України, що входила до 
її складу, після Великих реформ 1861 − 1864 рр. і міської реформи 1870 р. діячі 
місцевого  громадського  самоуправління  та лікарі  почали  створювати  системи 
охорони 
здоров’я, 
за 
допомогою 
яких 
кваліфіковане 
лікування, 
протиепідемічні заходи та санітарна просвіта проникали і розповсюджувалися 
серед все ширших верств сільського і міського населення.  
Розвиток  медичної  допомоги  у  вигляді  різних  систем  відбувався  за 
сприяння  у  суспільстві  багатьох  інституцій  громадської  самоорганізації 
(земських  і  міських  органів  влади,  корпоративних  об’єднань  роботодавців, 
страхових  організацій  підприємців  і  їх  найманих  робітників)  та  проявлявся  в 
особливостях організації та способах фінансуванні цих систем, в особливостях 
організації  праці  медиків,  вирішенні  форм  і  умов  їх  професійної  роботи,  у 
громадській діяльності медичних працівників.  
Отже,  громадська  медицина  –  це  система  надання  медико-санітарної 
допомоги,  утворена  та  утримувана  громадською  організацією на  її  кошти,  що 
їй  належить,  їй  підпорядкована  та  нею  управляється.  У  дорадянський  час  у 
Російській  імперії  (особливо  в  її  українській  частині)  існувала  досить 
розгалужена  мережа  різноманітних  великих  громадських  організацій  (органів 
місцевого  самоуправління,  корпоративних  об’єднань  юридичних  і  фізичних 
МЕДИЦИНА 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
62 
осіб), 
які 
утворювали 
цілі 
системи 
медичної 
допомоги 
(земська, 
міська/думська,  фабрично-заводська,  страхова)  для  опікуваних  ними  значних 
прошарків  населення.  Адже  тільки  громадська  самодіяльність,  на  думку 
наради  лікарів  Херсонського  повіту,  «одна  и  может  обеспечить  успех  всех 
рекомендуемых наукой мер в охранении народного здравия» [1, с. 170]. 
Поступова  і  поступальна  диференціація  наукової  медичної  допомоги 
відбувалася  шляхом  розвитку  різних  видів  лікування  (хірургічного, 
психіатричного,  акушерського  і  гінекологічного,  педіатричного,  курортного, 
аптечної  справи  тощо),  а  також  шляхом  утворення  санітарної  організації, 
особливостей  боротьби  з  найбільш  розповсюдженими  інфекційними 
хворобами  (віспою,  сказом,  холерою,  чумою,  сибіркою,  тифами,  дифтерією, 
скарлатиною,  туберкульозом,  венеричними  та  іншими  захворюваннями), 
розвитку дезинфекційної справи, санітарної просвіти й лікарського нагляду за 
школами.  При  цьому  популяризація  наукової  медицини  в  народі  шляхом 
розвитку  різних  громадських  систем  охорони  здоров’я  не  тільки  зменшувала 
заподіяння шкоди здоров’ю і загрозу життю від різних захворювань, а й несла 
народу  реальні  соціально-економічні  зиски.  Адже  за  підрахунками 
Міжвідомчої  комісії  з  перегляду  лікарсько-санітарного  законодавства, 
створеної  в  Російській  імперії  в  1912  р.,  зниження  смертності  на  1000  чол.  з 
28,9 (рівень Росії) до 18,0 (тодішній рівень країн Заходу) щорічно зберігало б у 
країні  біля  1,4  млн.  життів  і  більше  651  млн.  руб.  державі  та 
населенню [2, с. 388-390].  
Сьогодні  вже  беззаперечно  визнано,  що  ефективна  система  охорони 
здоров’я  не  тільки  вирішує  в  державі  багато  соціальних  проблем,  а  й  значно 
зменшує  величезні  економічні  втрати  від  захворюваності  та  невідвернутої 
смертності.  Тому  впровадження  досягнень  медичної  науки,  поширення  і 
розвиток  її  практичної  частини  були  й  залишаються  актуальними  як 
направлені  на  збереження  та  відновлення  здоров’я  людини.  Адже  на  думку 
сучасних  вітчизняних  організаторів  медичної  галузі  здоров’я  є  «найбільшою 
соціальною та громадською цінністю, яка значною мірою впливає на процеси і 
результати  економічного,  соціального  і  культурного  розвитку  як  індивідуума, 
так  і  всього  народу,  на  демографічну  ситуацію,  продуктивні  сили  та  стан 
національної  безпеки,  а  також  є  важливим  соціальним  критерієм  ступеня 
розвитку та благополуччя суспільства» [3, c. 6].  
Визнані  у  свій  час  позитивні  особливості  впровадження  і  розвитку 
наукової  медицини  в  різних формах  громадської  медицини  минулого  заклали 
фундамент для розвитку і вдосконалення наступних систем охорони здоров’я. 
А  вироблені  всіма  видами  громадської  медицини  основні  принципи  її 
функціонування  (громадський  характер  побудови,  управління  та  діяльності, 
доступність,  високий  професіоналізм  і  науковий  рівень,  спеціалізація, 
дільничність,  профілактичний  напрямок,  безплатність)  були  покладені  в 
основу  радянської  системи  охорони  здоров’я  (але,  на  жаль,  нею  ж  і 
скомпрометовані),  визнані  в  світі,  а  також  в  загальних  рисах  задекларовані  в 
«Основах законодавства України про охорону здоров’я». Тому вивчення цього 
вітчизняного  історичного  досвіду,  на  нашу  думку,  є  надзвичайно  актуальним, 
адже воно допоможе сучасному реформуванню національної системи охорони 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
63 
здоров’я,  яке  на  теперішньому  етапі  базується  якраз  на  розвитку 
самодостатнього 
місцевого 
самоврядування, 
децентралізації 
владних 
повноважень,  громадському  характері  побудови  та  діяльності  медико-
санітарної 
системи, 
наближенні 
до 
населення 
й 
доступності 
висококваліфікованої  медичної  допомоги,  активній  участі  в  цих  процесах 
медичної та широкої громадськості.  
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Совещание  врачей  при  Херсонской  уездной  земской  управе  15  −  16 
февраля 1905 года // Врачебная хроника Херсонской губернии. – 1905. – №3. – 
С. 155 − 170. 
2. 
Опыт 
исчисления 
убытков 
от 
чрезмерной 
смертности 
и 
заболеваемости 
в 
России 
// 
Труды 
Высочайше 
утвержденной 
междуведомственной 
комиссии 
по 
пересмотру 
врачебно-санитарного 
законодательства в России. – СПб., 1914. – Т. IV. – С. 387 − 391. 
3. 
Охорона  здоров’я  в  Україні:  проблеми  та  перспективи  /  За  заг.  ред. 
В.М. Пономаренка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 310 с. 
 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
64 
 
UDC 712.3 (075.8) 
Namliyeva Liudmila 
(Sofia, Bulgaru) 
 
UKRAINIANE LANDSCAPE ART IN THE STUDIES  
OF THE SOVIET PERIOD 
 
It  is  made  a  brief  overview  of  the  soviet  researches  of  Ukrainian  gardens 
and  parks.  The  science  literature  on  the  composition  and  study  of  woody  flora  of 
some  parks,  the  effects  of  acclimatization  and  the  protection  and  care  of  parks-
monuments  of  landscape  art  analyzed.  It  is  established  that  the  scientists  noted 
significant  progress  and  achievements  in  the  introduction  and  acclimatization  of 
woody plants and in landscape art of post-October period when the work in the field 
of  acclimatization,  introduction  and  construction  have  become  a  kind  of  planned 
public events. 
Key words: landscape art, history, research, parks, gardens 
 
Сделан  краткий  обзор  работ  советских  ученых  о  садах  и  парках 
Украины  Проанализированы  данные  научной  литературы  о  исследованиях 
состояния  древесной  флоры отдельных  парков,  последствиях  аклиматизации 
растений,  проблемах  охраны  и  ухода  за  парками,  памятниками  садово-
паркового  искусства.  Определено,  что  ученые  отметили  значительные 
достижения в области интродукции и акклиматизации древесных растений и 
ландшафтной  архитектуры  послеоктябрьского  периода,  когда  эти  работы 
приобрели характер плановых государственных мероприятий. 
Ключевые  слова:  садово-парковое  искусство,  история,  научные 
исследования, парки, сады 
 
The  origin  of  landscape  architecture  in  the  universe  is  connected  with  the 
ancient period of human society. Construction of parks and gardens in Ukraine also 
has a long history [7]. 
The  purpose  of  this  post  is  a  brief  review  scientific  studies  woody  plants 
diversity  of  different  geographical  origin  in  the  park  monuments  of  landscape 
architecture  Ukraine  in  the  Soviet  era  and  provide  a  comprehensive  assessment  of 
botanists study the degree of success of the adaptation of introduced woody plants in 
plantations parks, monuments of landscape Ukraine art in the twentieth century [3]. 
With  the  restoration  of  the  war-ravaged  economy  and  intervention,  the 
question arises about the study of park assets in Ukraine. For the first time this issue 
was raised by the Scientific Committee Commissariat of the USSR and the Institute 
of  Applied  Botany  in  1925  –  1926  years.  These  institutions  together  with  the 
Ukrainian  forest  management  bureau  was  established  woody  plants.  According  to 
the instructions  of  V.  Andreyev,  M.  Davydov,  B.Sidorchenko  began  the  study  and 
description of the gardens and parks of the USSR. 
МИСТЕЦТВО 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
65 
Soon  short  messages  about  the  most  interesting  parks  Ukraine  began  to 
publish in «labor of agricultural botany». They submitted the first information on the 
composition  and  condition  of  woody  plants  arboretums  such  as  Sophia  park  in 
Uman  (S.  Bonetskyy)  in  Alexandria  White  Church  (Kyiv  Manin)  Ustymivka  in 
Poltava (V. Bilyk) and Bantyshevo Donbas (K. Stocki). Although contained in these 
articles on your gardens and nature parks had previous posts, or even of information, 
yet  they  were  useful  and  necessary  at  the  time  for  attention  and  mobilize  public 
opinion  around issues  of  health  care  and  parks.  In  1928 there  was  a  fairly  detailed 
sketch of one of the best landscape parks USSR  Funny Bokovenki written by the 
founder  of  this  interesting  and  valuable  M.  Davidov.  Due  to  prolonged  essentially 
stationary, study dendroflora of park was his detailed outline of the park (1930). 
During  this  period,  V.  Andreev  and  some  other  researchers  named  above 
learning  the  woody  flora  of  some  parks  in  Ukraine.  But  their  work  was  soon 
interrupted  and remained  unfinished.  B.  Andryeev  in  1932  moved  from  Ukraine  to 
study  Ukrainian parks  never  returned.  He published  only  work  on  oaks  (1928) and 
an article on the exotic in Ukraine German magazine (1932). Other authors to study 
more parks of USSR also not returned. So dendroflora of USSR numerous parks was 
not sufficiently studied so it was necessary to begin a systematic study dendrofondes 
Ukraine [6]. This work was commissioned O.L. Lipa, and it is performed from 1935 
to 1941 from plan of the Institute of Botany of the USSR. Program of research was 
approved by academician V.N. Sukachev. Literature on exotics and parks built in the 
Ukraine  work  O.L.  Lipa  «dendroflora  the  USSR»,  ch.  I  (1939).  After  the  war, 
published a new work of scientists who are all-important, particularly determinant of 
trees and shrubs and the USSR and «Greening of populated places» (1952) [1]. After 
the  war,  beginning  in  1944  year,  scientific  work  on  studying  dendroflora  of  USSR 
have been updated and were carried out until 1948 at pogojenny Botanical Garden of 
USSR Academy of Sciences, and in 1948  1958  the subject of the department of 
higher plants Kiev State University. During the period from 1935 to 1959 years we 
have investigated the arboretum, gardens, parks and urban spaces all over Ukraine. 
They collected more than 10,000 herbarium sheets of woody plants that are stored in 
the  department  of  higher  plants  University,  and  partly    in  the  herbarium  of  the 
Institute of Botany of the USSR. This herbarium is essentially the first more or less 
complete Dendrological herbarium of USSR [4]. 
Over  a  period  of  almost  25  years  of  study  dendroflora  of  Ukrainian  park 
fond  O.L.  Lуpa  published  several  books  and  a  series  of  articles  devoted  to  the 
systematization  and  ecology  of  woody  plants,  questions  and  theories  of 
acclimatization,  outstanding  parks  and  gardens  republic  treatment  of  range  the 
greening  of  settlements,  worker's  settlements  and  industrial  centers  and  so  on.  Of 
course, not all of these questions were managed with sufficient completeness. Some 
are only identified in the study; others  considered in terms of previous studies. The 
lowest  were  studied  park  funds  western  regions  of  the  USSR  and partly  Sumy  and 
Poltava regions and Crimea. 
The  first  built  work  on  the  flora  of  the  Crimean  parks  was  published 
G.V. Voinov in 1930 but it had character prior message. More individual systematic 
groups,  including  pine,  Crimean  parks  covered  in  the  writings  of 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет