26.Рентген сәулелерінің дифракциясын бақылаудың әдістері. Толкын узындыгы белгілі рентгендік саулелерінін кристалдан дифракциясын талдап зерттеу аркылы кристалдык тордын типін жане онын кристалдык курылымын аныктауга болады. Кристалдын курылысын осындай зерттеу рентген курылымдык талдау деп аталады. Осындай зерттеулерді Лауэ адісі, Брэггтер адісі жане Дебай-Шерер адісімен жургізуге болады.
Лауэ (1879-1960 неміс физигі) адісіедауір улкен монокристалдардын курылысын зерттегенде пайдаланылады.
Дебай-Шерер адісі. Лауэ адісі едауір улкен монокристалдарга жаксы колданылады. Бірак табигатта улкен кристалл турінде кездесетін зат онша коп емес, ал кристалдарды осіру аркашан сатті бола бермейді. Сондыктан усак кристалдык заттарга да курылымдык зерттеулер жургізуге мумкіндік беретін адістін манызы зор.
27. Рентген сәулелерінің толқын ұзындығын анықтау. 2dsinθ=mλ
Брэгг-Вульф формуласы, егер кристалдагы корші атомдык жазыктыктардын d ара кашыктыгы белгілі болса, θ сыргу бурышы бойынша рентген саулелерінін λ толкын узындыгын аныктауга болады. d шамасын тауелсіз жолмен есептеп, тауып алуга болады.
28.Оптикалық голография әдісі. Кадімгі фотографияда фотопластинкадага жарык орісі жайында акпараттын бір болігі, атап айтканда, жарык интенсивтігінің кеністік улестірілуі тіркеледі. Ал оптика ушін манызды болатын оріс фазасынын кеністіктік улестірілуі жайында акпарат толыгынан жогалады.
Осыган байланысты жарык орісін жазып алу процесін амплитуда жайында да, фаза жайындада акпарат сакталатындай етіп куруга болмас па екен? –деген сурак туады. Мундай мумкіндік бар екен. Толкындык орістерді жазып алудын осындай амалы голография деп аталады.
29.Голография принципі. Жазық голограмма. Кадімгі фотографияда фотопластинкадага жарык орісі жайында акпараттын бір болігі, атап айтканда, жарык интенсивтігінің кеністік улестірілуі тіркеледі. Ал оптика ушін манызды болатын оріс фазасынын кеністіктік улестірілуі жайында акпарат толыгынан жогалады.
Осыган байланысты жарык орісін жазып алу процесін амплитуда жайында да, фаза жайындада акпарат сакталатындай етіп куруга болмас па екен? –деген сурак туады. Мундай мумкіндік бар екен. Толкындык орістерді жазып алудын осындай амалы голография деп аталады.
Голографиянын негізгі идеясы оте карапайым. Ол объектен келетін жарык орісінін (денелік толкыннын) озін суретке тусіріп алу емес, осы орістін (денелік толкыннын) когарентті тірек толкынмен интерференциялану бейнесін суретке тусіріп алуга болады. Денелік толкын мен тірек толкыннын фотопластинкага жазылып алынган интерференциялык суреті голограмма деп аталады.