Державний вищий навчальний заклад

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
103 
роботи  в  дитячому  садку  на  відповідність  вимогам,  які  будуть  висунуті  в 
початковій школі, а з іншого, – опора вчителя початкових класів на досягнутий 
шестилітками рівень розвитку, здобуті в дошкільному закладі та сім’ї знання, 
навички й досвід дітей, та активне використання їх у подальшому навчанні.  
З 
проблемою 
наступності 
навчання 
пов’язана 
проблема 
перспективності.  Якщо  наступність  в  початковій  школі  означає  врахування 
попереднього  рівня  розвитку  дітей,  опору  на  нього,  то  перспективність 
навчання в дошкільному закладі полягає у визначенні пріоритетних напрямів 
підготовки  дітей  до  школи.  Наступність  є  передумовою  спадкоємності 
навчання  –  врахування  школою  набутого  рівня  знань,  умінь  і  навичок  дітей, 
орієнтація на їхній подальший розвиток [8]. 
На  думку  А.  Богуш,  наступність  –  це  обізнаність  учителів  початкової 
ланки  освіти  з  програмами  й  методиками  навчання  і  виховання  дітей  у 
дошкільному закладі, їх результатами з метою врахування отриманих знань у 
подальшій  роботі  початкової  школи.  Перспективність  –  це  обізнаність 
педагогів  дошкільної  ланки  освіти  з  програмами  і  технологіями  навчання  та 
виховання учнів початкової школи. Це той показник, який дає змогу визначити 
адекватні  віку  орієнтовні  показники  засвоєння  дошкільниками  знань,  умінь  і 
навичок.  Спадкоємність  тлумачиться,  як  успадкування  чогось,  продовження 
певної  діяльності,  справи,  певних  традицій.  Відтак,  спадкоємність  у 
початковій школі –це успадкування й подальший розвиток в процесі навчання 
діяльнісного  й  комунікативного  аспектів  життя  дитини,  засвоєних  у 
дошкільному віці [2]. 
Висновки. Проаналізувавши різні наукові точки зору щодо визначення 
досліджуваної дефініції «наступність» її розуміємо як послідовний перехід від 
однієї ланки освіти до іншої, що виражається у збереженні та поступовій зміні 
змісту,  форм,  методів,  технологій  навчання  і  виховання.  Проте,  наступність 
між  дошкільною  і  шкільною  ланками  освіти  не  розглядаємо  тільки  як 
підготовку  дітей  до  безпосереднього  навчання,  оскільки  у  дошкільному  віці 
закладаються  усі  базові  якості  особистості  дитини  як  у  навчанні,  так  і 
вихованні  й  розвитку.  Необхідно  прагнути  до  організації  єдиного 
розвиваючого  освітнього  простору  –  дошкільної  та  початкової  освіти. 
Наступність  утворює  оптимальний  простір  для  реалізації  в  педагогічному 
процесі  дитячого садка і  школи єдиної, динамічної  та перспективної  системи 
виховання і навчання. 
У  статті  розкрито  лише  окремі  проблемні  аспекти  наступності,  тому 
існує необхідність її подальших наукових пошуків. 
 
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
1. 
Богуш  А.М.  Підготовка  педагогічних  кадрів  до  реалізації  принципу 
наступності дошкільної і початкової ланок освіти // А.М. Богуш / Гуманізація 
навчально­виховного  процесу:  збірник  наукових  праць.  –  Слов’янськ: 
видавничий центр СДПУ, 2007. – С. 3 – 8.  
2. 
Богуш  А.М.  Дошкільна  лінгводидактика  /  А.М.  Богуш,  Н.В. 
Гавриш. – Запоріжжя: Просвіта, 2008. – С.405 − 446. 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
104 
3. 
Гордій Н.М. Напрямки наступності дошкільноїта початкової шкільної 
освіти  /  Н.М.  Гордій  //  [Електронний  ресурс].  –  2009.  –  Режим  доступу: 
http://www.rusnauka.com/26.../Pedagogica.htm. 
4. 
Кошелєв  О.Л.  Забезпечення  наступності  в  системі  неперервної 
освіти /  О.Л.  Кошелєв,  В.О.  Гринько  //  Гуманізація  навчально­виховного 
процесу:  збірник  наукових  праць.  –  Слов’янськ:  видавничий  центр  СДПУ, 
2007. – С. 260 – 264. 
5. 
Крайнова  Л.  До  проблеми  наступності  між  дошкільним  навчальним 
закладом і школою / Крайнова Любов // Дошкільна освіта. – 2010. – №1(27). – 
C. 11 – 17. 
6. 
Малетич  О.  Наступність  як  актуальна  проблема  сучасної  освіти  /  О. 
Малетич // Вісник інституту розвитку дитини.  Серія:  «Філософія. Педагогіка. 
Психологія»:  збірник наукових праць. /  Нац.  пед. ун­т  ім. М.П. Драгоманова; 
редкол.  В.П.  Андрущенко  (голова)  [та  ін.].  –  К.:  Вид­во  НПУ  ім.  М.П. 
Драгоманова, 2011. – Вип. 13. – С. 83 – 87. 
7. 
Назаренко  Г.І.  Організаційно­педагогічні  умови  забезпечення 
наступності  в  навчанні  дітей  дошкільного  та  молодшого  шкільного  віку: 
автореф.  дис.  на  здобуття  наук.  ступеня  канд.  пед.  наук:  спец.  13.  00.  09  – 
«Теорія навчання» / Назаренко Г.І. – Кривий Ріг, 2002. – 21 с. 
8. 
ПоніманськаТ.І. Дошкільна педагогіка: навч. посібник [для студ. вищ. 
навч. закл.] / Т.І.Поніманська. –К.: Академвидав, 2006. – 456с. 
 
Науковий  керівник:  Фроленкова  Надія  Олександрівн  –  кандидат 
педагогічних  наук,  викладач  кафедри  дошкільної  педагогіки,  психології  та 
фахових 
методик 
Хмельницької 
гуманітарно-педагогічної 
академії 
(Хмельницький, Україна). 
 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
105 
UDK 42:371.3  
Odilov Аsqarali 
(Samarqand, O’zbekiston) 
 
 
 
 
 
 
O’RTA MAKTABDA O’YINLI METODLAR ORQALI DARS 
SAMARADORLIGINI OSHIRISH 
 
Maqoladamaktab  o’quvchilarining  dars  jarayonida  o’rganishi  lozim 
bo’lgan  bir  qancha  o’yin  metodlaridan  foydalanish  yoritilgan.Musiqa  madaniyati 
darslari  jarayonida  yoshlarni  milliy  musiqiy  o’yinlarga  bo’lgan  qiziqishlarini 
rivojlantirishning ilmiy- nazariy asoslari haqida fikr yuritilgan. 
Kalit  so’zlar:  pedagogik  texnologiya,  muloqot  texnikasi,  rolli  o’yinlarva 
mashqlar  
 
In  clause  the  questions  some  game  methods  at  lessons  musical  cultures  at 
average schools are investigated. As the scientific − theoretical bases of education 
of  youth  in  spirits  interests  of  national  musical  game  are  investigated  during  a 
lesson to music. 
Key words: pedagogical technology, engineering of dialogue, game in a role 
and exercise 
 
Ta’lim-tarbiya va tashkiliy pedagogik masalalarni muvaffaqiyatli hal etilishi, 
estetik tarbiyani  yuqori darajada samaradorlik kasb etishini ta’minlaydi. Ma’lumki, 
ta’lim-tarbiya  jarayoni  katta  avlod  tomonidan  o’z  bilim  va  tajribalarini  o’sib 
kelayotgan yosh avlodga o’rgatishdan iborat bo’lib, bu jarayon, asosan, inson hayoti 
uchun zarur axborotlarni avloddan-avlodgauzatish yo’lida amalga oshiriladi.  
Pedagogik 
texnologiya-axborotlarini 
o’zlashtirish,  ulardan  amalda 
foydalanish,  ulardagi  yangi  ma’no–mazmunlarni  o’rgatish  jarayonidir.  Yangi 
axborotlar  orasidagi  turli  bog’liqliqlarni  ochish  orqali  o’yin  metodlaridan 
foydalanish dars samaradorligini oshirishga yordam beradi.  
Shunday ekan, pedagogik texnologiya insonga oldindan belgilangan maqsad 
bo’yicha ta’sir o’tkazish faoliyati hisoblanadi va o’quvchini mustaqil o’qishga, bilim 
olishga, fikrlashga o’rgatishni kafolatlaydigan jarayondir. 
Musiqa  ta’limi  Davlat  ta’lim  standartlari  (DTS)  da  yangi  ta’lim  mazmuni, 
o’quvchilarning  musiqiy  bilim  va  malakalari  bilan  birga  ularda  kuzatuvchanlik. 
xotirani  mustahkamlash,  obrazli  tasavvur  qilish,  ularda  ijodkorlik.  mustaqillik, 
tashabbuskorlik,  badiiy  va  musiqiy  did  kabi  xislatlarni  rivojlantirish  chora 
tadbirlaribelgilab qo’yilgan. 
Bunda  o’quvchilarning  musiqa  san’atini  butun  nafosati  bilan  o’rganishlari: 
musiqani badiiy idrok etish, yakka va jamoa bo’lib qo’shiq kuylash, raqsga tushish 
va ijodkorlik malakalarini shakllantirish asosiy maqsad bo’lib hisoblanadi, Demak, 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
106 
o’quvchilar  musiqiy  iqtidorni  rivojlantirish,  musiqa  san’atiga  mehr  va  ishtiyoqni 
oshirish,  musiqa  san’atiga  qiziquvchi  o’quvchilar  uchun  zaruriy  shart–
sharoitlaryaratib  berish  va  ularning  badiiy  ehtiyojlarini  qondirish,  musiqa  ta’lim  – 
tarbiyasiningasosiy vazifasini tashkil etadi.  
O’quvchilarning 
musiqa 
san’atiga 
qiziqtirish 
va 
ta’lim 
samaradorliginita’minlashda ba’zi bir o’yin metodlariniko’rib chiksak: 
«So’hbat»  texnikasi  o’qituvchilarni  auditoriya  diqqatini  o’ziga  jalb  etish, 
dars  jarayonida  hamkorlikda  faoliyat  ko’rsatishga,  uni  tashkil  etishni  o’rgatishga 
qaratilgan [1, 12 б.]. 
Odatda  har  o’quv  yilining  2  sentyabr  kuni  o’tkaziladigan  birinchi  darsda 
O’zbekiston  Respublikasining  Davlat  madhiyasini  tinglash  va  kuylash  bilan 
boshlanadi. Davlat madhiyasini tinglash va kuylash odatda o’quvchilarda ko’tarinki 
ruh  uyg’otadi.  O’qituvchi  asarni  tinglash  va  kuylash  oldidan  sinfda  mutloq 
tinchlikni, biron-bir ortiqcha tovush bo’lmasligini ta’minlaydi. 
O’quvchilar  diqqat  e’tiborini  bir  nuqtaga  to’plagan  holda,  madhiyani 
o’rinlaridan  turib,  qomatlarini  rostlab,  o’ziga  xos  hurmat  va  g’urur  ruhi  bilan 
tinglaydilar  va  qo’shiqqa  barobar  jo’r  bo’lib  asarni  birgalashib  ijro  etadilar. 
Qo’shiqni  o’rganish  va  takrorlash  jarayonida  o’qituvchi  sinf  e’tiborini  qo’shiqdagi 
«Serquyosh  hur  o’lkam»,  «Shuhrating  porlasin»,  «Oltin  bu  vodiylar»,  «Istiqlol 
mash’ali, tinchlik posboni»,  «Xalq sevar ona  yurt»,  «Mangu bo’l obod» so’zlariga 
tortadi.  O’quvchilarda  Vatanga  hurmat,  vatanni  sevish  va  ardoqlash,  shu  ozod  va 
obod  vatanning  farzandlari  bo’lishdan  faxrlanish,  vatan  uchun  jon  dildan  xizmat 
qilish  kabi  hislarini  uyg’otadi,  g’urur  va  iftixor  tuyg’ularini  o’stirishga  harakat 
qiladi [2, 14 б.]. 
Musiqa  darslarida  ona  vatanni  madh  etuvchi  «Vatanim  go’zal», 
«O’zbegimdan  aylanay»,  «Vatanjon-vatanim»;  yil  fasllari  va  tabiatni  kuylovchi 
«Qish  chiroyli  qo’shig’i»;  hayvonot  olamini  aks  ettiruvchi  «Ayiqcha»,  «Qo’zilar», 
«Ayyor  tulki»  yoshlikni  va  baxtli  bolalikni  madh  etuvchi,  o’quvchilarni  odob-
axloqqa undovchi rang-barang qo’shiqlar borki, har bir musiqa o’qituvchisi ulardan 
samarali va o’yin metodlaridan mahorat bilan foydalanishi maqsadga molikdir. 
Mashg’ulotlar  bajarish  o’yini:  Mashqlar  bajarish  o’zlashtirishni 
mustahkamlaydigan  o’quv  jarayoni  hisoblanadi.  Bu  mashg’ulotlar  har  bir  fanda 
o’ziga  xos  mazmunda  bo’ladi.  Mashg’ulotlarnibajarish  jarayonida  ko’pincha 
o’quvchilarning  hamma  sezgi  a’zolari  ishtirok  etishi  bilan  ularning  eslab  qolish 
darajasini oshirish orqali pedagogik imkoniyatlar yanada kengayadi. 

 
Mashqlar – bajarish: o’qish, so’zlash, fikrlash, turli harakatlar bajarish; 

 
musiqa asbobida chalish, qo’shiq aytish; 

 
testlar yechish, kompyutda ishlash, shu kabi texnik vositalar bilan ishlash; 

 
jismoniy mashqlar, musobaqa, ko’rik-tanlovva boshqalardan iborat. 
Har  bir  darsning  o’zigaxos  xususiyati  mavjud  bo’lib,  musiqa 
o’qituvchisining  ham  o’ziga  xos  sirlari  bo’ladi.  Musiqaga  muhabbat  bilan  qiziqish 
hamda  his-hayojonbilan  qarash,  bolalarga  bor  bilimlarni  berish  ularga  yangi  o’yin 
metodlaridan foydalanib, dars samaradorliginita’minlashga intilishi kerak.  
Mashg’ulot-vaqtining  ko’proqqismi,  mashqlarbajarishgasarflanishi  albatta, 
yaxshi natijalar beradi. 
O’qituvchi faoliyatidagi rahbarlik va nazorat alohida jarayon bo’lib, har bir 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
107 
mashg’ulotning maqsad va mazmuniga muvofiq amalga oshiriladi. Nazoratning eng 
haqiqiy va to’g’ri turio’z – o’zininazorat qilish hisoblanadi [2, 28 б.]. 
Bu  pedagogik  texnologiyaning  barcha  ishtirokchilari,  ya’ni  o’qituvchi  va 
o’quvchiga bog’liqdir. 
Musiqa  madaniyati  darslari  jarayonida  bir  nechta  o’yin  metodlaridan 
foydalanish  mumkin.  Hozirulardanyana  biri  bo’lgan  «amaliy  o’yin»  metodi 
to’g’risdaso’z yuritsak:  
 Amaliy o’yin metodi - mavzuni o’zlashtirish, takrorlash, ijodliy qobiliyatlari 
rivojlantirish  vazifalarini  bajarish  imkonini  beradi.  O’quv  jarayonida  amaliy 
o’yinlarni turli shakllaridan foydalanishadi:  

 
taqlid  qilish,  roli  o’yinlar  (teatr  darslari  va  sahna  ko’rinishlari  yoki 
mashhur xonanda va sozandalar ijodiga bog’lab va h.k.). 
O’xshatish  (Taqlid  qilish)  o’yinlari.  Darsda  birorta  mashhur  qo’shiqchi, 
hofiz ovoziga o’xshatib kuylab berish, cholg’u asbobida ijro etish yoki  bo’lmasam 
direjorlik jestini (qo’llar harakati) ko’rsatib shu ijrochilarga taqlid qilinadi. 
Masalan:  O’qituvchi  o’quvchilarga  biror  bir  kuy-qo’shiqlardan  muammo 
sifatida  parcha  ijro  etishga  taklifqiladi.  O’quvchilarcholg’ulardan  doira  ijrosi, 
rubobda yoki dutorda ijro etib birovga o’xshatib chalishga harakat qiladilar; 

 
mashhur  qo’shiqchilar  aytgan  ashulalardan  aytib,  o’sha  kishiga  taqlid 
qiladilar; 

 
yoki  ertaklardagi  o’rmon  hayvonlaridan  ayiq  polvon,  quyoncha,  ayyor 
tulki,qarg’a va boshqalarga ovoz berish ya’ni taqlidqilish;  

 
yana  birini  oladigan  bo’lsak,kasblarga  nisbatan:  o’qituvchi  kasbiga, 
duxtirlik, haydovchi, sotuvchi, quruvchi va hokazolar taqlid qilinadi. 
Rol  bajarish  (Rolli  o’yinlard)  o’quvchi  turli  xil  xarakterli  inson  obraziga 
qalban  kirishib  ketadi.  O’yinda  o’quvchilarga  asosan  tugallanmagan  vaziyatlar  aks 
etgan,  muammoli  sahna  ko’rinishi  rollari  beriladi.  O’quvchilar  ushbu  muammoli 
rollarni mustaqil ravishda oxiriga yetkazib o’ynashlari shart. 
Teatr dasturlarida rolli o’yinlar o’quvchilarni boshqa insonlarni tushunishga 
o’rgatadi.  Ushbu  usul  o’quvchilarni  mustaqil  fikr  yuritishga,  hayotda  har  qanday 
sharoitda  ham  o’zini  tuta  bilishga  tarbiyalanganligiga  hamda  mustaqil  xayot 
kechirishdagi o’zini qarashlarini asoslab bera oladigan inson sifatida shakllantiradi. 
1.
 
 O’yinni  o’tkazish  uchun  ekspertlar  tanlanadi.  Qatnashuvchilar  bu 
ekspertlarda o’yingacha kerakli ma’lumotlarni olishadi. O’quvchilar rollarini o’zlari 
tanlab  olishi  yoki  o’qituvchi  tomonidan  bo’lib  berilishi  mukmin.  Shundan  so’ng, 
o’yinda qatnashuvchilar rollar ustida mashq qiladilar, ishlaydilar. Bu bosqich odatda 
1,5 − 2 haftaga cho’ziladi. 
2.
 
 O’yinni o’tkazish bosqichida o’quvchilar o’zlariga bo’lib berilgan rollarni 
o’z mustaqil fikr g’oyalaridan kelib chiqib, hayotda shunday vaziyatda o’sha inson 
qanday yo’l tutardi,shular haqidafikr mulohaza yuritib o’ynaydilar.  
3.
 
 Muhokama  va  baholash  bosqichida  ekspertlar,  o’yin  ishtirokchilari, 
tomoshabinlar  o’yinni  tahlil  qilish,  muhokama  qilish  imokniyatiga  ega  bo’ladilar, 
xayot  bilan  o’xshashlikka,  o’quv  fani  bilan  bog’liqlikka  e’tibor  beriladi  va 
o’qituvchi tomonidan yakunlanib baholanadi [4, 11 б.]. 
O’qituvchi bunday o’yin usullarni qo’llashi natijasida o’quvchilarning ushbu 
o’yin  metodiga  qiziqishi  yanada  ortadi,  ularning  diqqatini  jalb  qiladi  va  xotirasini 

 
 
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
 
____________________________________________________________________________ 
_____________________________ 
Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 
 
108 
mustahkamlaydi.  Dars  jarayonida  o’qituvchi  tomonidan  to’g’ri  tanlangan  o’yin 
metodlari  o’quvchilarga  bilim  berishda,  ularni  ma’naviy  tarbiyalashda  o’z 
samarasini ko’rsatadi [5, 54 б.]. 
Qayd etilgan o’yin metodlari o’qituvchi tomonidan musiqa darslari 
jarayonida qo’llanilsa maqsadga muvofiq bo’ladi.  
Xulosa qilib aytganda,o’qituvchi tomonidan o’zi o’qitayotgan musiqa 
fanning har bir mavzusi, har bir dars mashg’uloti bo’yicha tuzilgan yuqoridagi kabi 
o’yin metodlari unga fan predmetini yaxlit holda tasavvur etib yondoshishga, 
tushunishigayaxlit o’quv jarayonining boshlanishi, maqsadidan tortib, erishiladigan 
natijasiga ko’rata’lim samaradorligini oshirishiga yordam beradi. 
 
FOYDALANILGAN ADABIYOTLAR 
1.
 
Akbarov I. «Musiqa lug’ati» T., G’.G’ulom nomli nashriyot., 1997 
2.
 
Axmedov Sh. 
Uzluksiz 
ta’lim, 
fan 
va 
ishlab 
chiqarishningintegrasiyalashuvi. – T., 2005. (BMI).  
3.
 
Gulboyev  T.  Yangi  pedagogik  texnologiyalar  va  ularni  ta’lim  jarayoniga 
tadbiq etish. – Navoiy, 2001.  
4.
 
Saidaxmedov N. Yangi pedagogik texnologiyalar. – T.: Moliya, 2003.  
5.
 
«Ta’lim  samaradorligini  oshirish  yo’llari»  mavzusidagi  seminar  trening 
materiallari. – T.: 2002. 
 
 
УДК 372.881.111.1:004.77 
Хасенова Нургуль 
(Астана, Казахстан) 
 
ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНТЕРНЕТ-РЕСУРСОВ В 
ОБУЧЕНИИ ЛЕКСИКЕ НА УРОКАХ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА 
 
В  современном  обществе  роль  иностранных  языков  становится 
поистине  незаменимой.  Знание  иностранного  языка  дает  возможность 
приобщиться  к  мировой  культуре,  использовать  в  полной  мере  потенциал 
ресурсов  сети  Интернет.  В  наше  время  новые  информационные  технологии 
интенсивно  внедряются  во  все  сферы  нашей  жизни,  в  том  числе  и  в 
образовательный процесс. В связи с этим возникает необходимость развития 
методики  использования  компьютерных  информационных  технологий  в 
обучении  иностранному  языку.  Новые  информационные  педагогические 
технологии становятся частью учебного процесса. Использование Интернет-
ресурсов на уроках иностранного языка – актуальное направление в методике, 
требующее новых подходов и нестандартных решений. 
Ключевые  слова:  обучение  иностранному  языку,  Интернет,  новые 
методики преподавания, педагогика, компьютеризация. 
 
In  modern  society,  the  role  of  foreign  languages  becomes  a  truly 
irreplaceable.  Knowledge  of  a  foreign  language  gives  the  opportunity  to  join  the 
world culture, to use the full potential of the Internet resources. Nowadays, the new 

жүктеу/скачать 2,6 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: