КӨПТІЛДІ БІЛІМ БЕРУДІҢ ҰЛТТЫҚ БІЛІМ МОДЕЛІН

28 

 

Қазіргі  қазақстандық  қоғам  көпұлттық,  көптілділік  жəне  көпмəдениеттілік  жағдайда. 

Сондықтан осы қоғамға бейімделген көп тілді меңгерген, көпмəдениетті тұлға қалыптастыру – 

өзекті мəселелердің бірі. Осы тұрғыдан алғанда, аталмыш бағытта көпмəдениетті жəне көптілді 

меңгерген  тұлғаны  тəрбиелеу – кең  мазмұнды,  мəдениеттің  қыр-сырын  меңгерген  болашақ, 

белгілі  бір  мамандық  иесін  даярлауды  қалыптастырады.  Көпмəдениетті  тұлға  дегеніміз – 

біріншіден, жан-жақты дамыған тұлға. Екіншіден, көпмəдениетті тұлға – əр түрлі халықтардың 

мəдениетін  танып  білетін,  қастерлейтін  тұлға.  Көпмəдениетті  тұлғаны  қалыптастыруда 

көпмəдениеттілік тəрбиесі мен көптілді білім беру қатар жүреді, егіз болып табылады. 

Еліміздің  Президенті  Нұрсұлтан  Əбішұлы  Назарбаев  Қазақстан  халықтары 

Ассамблеясының XII сессиясында  сөйлеген  сөзінде: «Біз  алдағы  уақытта  осы  алған 

бағытымыздан таймай, əлемдік биіктерді бағындыра беретін боламыз. Сондай биік белестердің 

бірі – Қазақстанның  дүние  жүзінде  бəсекеге  қабілетті 30 елдің  қатарына  кіруі.  Ол  мақсатқа 

жету  үшін,  ең  алдымен,  əрбір  қазақстандық  бəсекеге  қабілетті  болуы  керек»  деген  болатын. 

Сонымен  қатар  осы  мақсатқа  жету  жолдарын  көрсетті.  Тіл  мəселесін  сөзге  тиек  ете  отыра, 

қазақстандықтардың жаңа ұрпағы ең кем дегенде үш тілді: қазақ, орыс жəне ағылшын тілдерін 

еркін  білуі  тиіс  екендігін  айтты.  Сонымен  қатар  ағылшын  тілін  кеңінен  білмейінше,  ұлттың 

бəсекеге шынайы қабілеттілігі туралы  айту қиын болатындығын  ескерте  отырып, барлық ата-

аналарды балаларын үш тілде оқытуға шақырды[1]. 

Тіл – ұлттық  мəдениеттің  белгісі,  оның  қайнар  көзінің  кілті.  Тілді  тек  қарым-қатынас 

құралы  ретінде  қарау – бір  жақты  ғана  құбылыс.  Тіл,  сонымен  қатар,  ұлттық  ойдың,  ұлттық 

сананың көрсеткіші. 

Мемлекеттік  тіл  қазақ,  орыс  тілі  мен  ағылшын  тілінен  білімге  негізделген 

лингвистикалық  білім  моделін  құру  болашақ  мақсатымыз.  Ел  Президентінің  Жолдауында 

көрсеткеніндей,  шəкірттеріміз  əлемдік  білім  кеңістігіне  ену  үшін  білім  беру  жүйесі 

халықаралық  деңгейге  көтерілуі  керек.  Ағылшын  тілін  білу – өмір  талабы.  Əлемдік  білім 

кеңістігінде еркін самғау үшін дүниежүзі халықтарының өзара түсіну тілі – ағылшын тілін білу 

алдағы уақытта қажеттілік ретінде маңызды рөлге ие болады. Шəкірттеріміз қазақ тілін толық 

əдеби нормада меңгеріп, орыс тілі мен ағылшын тілін еркін білуі қажет. Ал ғалымдарымыздың 

зерттеуінше,  бала  жас  кезінде  тілді  қиналмай  еркін  меңгереді.  Осы  ретте  Білім  жəне  Ғылым 

министрлігінің  ағылшын  тілін  бастауыш  сыныптан  бастап  үйретуге  назар  аударуы – дұрыс 

талап.  Бүлдіршін  жаста  меңгерілген  білімнің  іргетасы  берік,  мықты  болады  деп  ойлаймын. 

Балаларымыздың  бірнеше  тіл  білуі  олардың  танымдық  көкжиегінің  кеңеюіне  де  игі  əсерін 

тигізеді.  Қазақстан  алпауыт  мемлекеттер  алдында  өз  келбетін  таныта  білуі  керек,  ал  мұндай 

əрекет үшін  бүкіл  əлем  мойындаған  ағылшын  тілін игеру  аса  қажет. Жаны қазақ, жүрегі елім 

деп  соғатын,  ана  тілін  еркін  меңгерген  білімді  ұрпақ  өз  елінің  табысы  мен  жетістігін  əлем 

мойындаған ағылшын тілінде өзгелерге танытып жатса, нұр үстіне нұр емес пе? Отбасында ата 

–  анасымен,  бауырларымен  ана  тілінде  сөйлесіп,  ұғысып  өскен  ұрпақ  ешқашан  өз  тіліне  жат 

бауырлық жасамайды. Ана тілін қадірлей отырып, өзге тілді білуге ұмтылу – өскелең ұрпаққа 

қойылып  отырған  өмірдің  талабы.  Осы  тұрғыдан  қарағанда,  оқушыларға  үш  тілде  білім  беру 

тəжірбиесі  де  өзінің  жаңашыл  талабымен  құнды  деп  ойлаймын.  Себебі  бұл  арада  көптілділік 

басты назарға алынған. 

Ел  экономикасы  мен  өндірісін,  тұрмысын  көтеру  мəселелері  де  бүгінгі  таңда  шетелдік 

жəне  жаңа  технологияларға  байланысты,  осы  ретте  де  ағылшын  тілін  білу  қажеттілігі  айқын 

байқалады. Оқушылардың сабақ беру процесінде пайдаланып жүрген компьютерлерді игеру де 

ағылшын  тілін  жақсы  білуге  байланысты,  өмірдің  барлық  саласында  ағылшын  тілін  игеру 

қажеттілігі  байқалуда.  Сондықтан  оқыту  тəжірбиесінде  үш  тілді  оқыту  сынағының  қойылуы 

өмір талабынан туындаған, көпшілік көңілінен шығатын жаңашылдық деп қабылдау керек. 

Студенттердің  ағылшын  тілін  тек  біліп  қана  қоймай,  оның  тарихын,  ұлттық  мəдениетін 

білуге  көп  көңіл  бөлінеді.  Студенттер  олимпиада,  конкурстарға  жиі  қатысады.  Ағылшын  тілі 

сабағы  оқушылардың  тілін  дамыту,  сөйлеу  дағдыларын  қалыптастыру,  яғни  ағылшын  тілін 

қарым-қатнастық  мақсатта  оқыту,  тіл  арқылы  халықтың  рухани  байлығын,  тарихын  тануды 

көздейді.  Студенттер  сабақта  əңгімелесу,  бір-біріне  сұрақ  қою,  берілген  заттарды  сипаттау 

бойынша  анықтау,  аударма  жасау,  сахналық  қойылымдарға  қатысу  арқылы  ағылшын  тілін 

үйренеді,  меңгереді.  Топтар  арасында  сайыстар,  мəнерлеп  оқу  жарыстары  өтіп  тұрады. 

Университетімізде  студенттерге  арналған  қосымша  сабақтар  ұйымдастырылған.  Осындай 

шараларға  студенттердің  қызыға  қатысуы  олардың  ағылшын  тіліне  деген,  оның  мəдениетіне 

деген қызығушылықтың бар екендігін байқатады. 

29 

 

Студенттердің тілге деген қызығушылығын арттыру мақсатында сабақтарымызда ақпарат 

құралдарын, электронды оқулықтар жəне интернет желісін пайдаланамыз. 

Шет  тілін  үйрену  қиын  да,  қызықты  жұмыс.  Қазіргі  кезде  ұзтаздарға  қойылған  талап 

жаңа  технологиялық  əдістерді  қолдана  отырып,  сапалы  жəне  терең  білім  беру,  студенттердің 

ойлау,  есте  сақтау  жəне  көру  қабілеттеріе  жетілдіру.  Университеттерде  жаңа  технологиялар 

арқылы  оқыту  шет  тілін  үйренудің  сапасы  мен  мазмұнын  арттырады.  Шет  тілдін  оқыту 

процесінде тілді дұрыс үйрету, ауызша сөйлеу, сауатты жазу, мəнерлеп оқу өте маңызды. Шет 

тілі  пəні  бойынша  студент  ереже  немесе  ұғымдарды  тек  жаттап  алғаннан  гөрі,  оларды  іс 

жүзінде  саналы  түрде  қолдана  алуы  қажет.  Түрлі  тапсырмалар  мен  жаттығулар  арқылы 

теориялық мəселелер мен қағидаларды меңгеру тиімді болып табылады. 

Болашақтың кілті – білімде екенін түсінген қазіргі студенттер өздеріне қойылып отырған 

жауапкершілікті  толық  сезінеді.  Мына  даналықты  да  ұмытпағанымыз  жөн:  дүниеде  əр  түрлі 

құлып бар. Оған сəйкес əр түрлі кілт болады. Мұны тек металдан жасалған кілт деу - əбестік. 

Біле  білсек,  тіл-адамның  жана  жұмбақтарының  көзге  көрінбес  құлыптарын  ашатын,  бізге 

белгісіз əлемді танытатын сиқырлы кілт. Ағылшын тілі мен мəдениетін, əдет-ғұрпы мен салт-

санасын терең түсіне білгіміз келсе, осыны ұмытпайық. 

Тілді  түсінетін,  еркін  сөйлейтін,  лексика  мен  грамматика  сияқты  тіл  компоненттерін 

меңгерген көптілді жəне көпмəдени тұлғаны қалыптастыру үшін көптілді білім беру жүйесі əрі 

тарихи,  ғылыми,  əдеби  жəне  т.б.  білімді  бойына  жинай  отыра  жүзеге  асырылуы  тиіс. 

Қазақстанда  тілдерді  оқыту  сол  тіл  өкілдерінің  деңгейінде  толыққанды  сөйлесе 

алатындығымыздың белгісі, жетістігіміздің деңгейі туралы куəландырады. 

Қорытындысында,  шет  тілін  білуге  ұмытылыс  пен  əлемдік  мəдениетке  араласу  үрдісіне 

əрқайсымыз өз ана тілімізді жəне болашаққа қалдыратын мұрамызды ұмытпау керек екенімізді 

атап  өткім  келеді.  Алайда,  басқа  елдердің  тілімен,  мəдениетімен  таныспай  біз  ұлттық 

мəдениетімізді  толыққанды  түсіне  алмаймыз,  себебі, «біз  басқа  елдің  тілін  зерттей  отырып, 

оның ақиқатты қабылдайтын түсінік жүйесінің қалыптасу тарихын білеміз. Бұл жүйені зерттей 

келе жəне өзіміздікімен салыстыра отырып, соңғысын жақсырақ меңгереміз»[2]. 

Шет тілін білу қазіргі заманның басты мəселелерін шешеді – тек жалпы мемлекетке ғана 

қатысты  емес,  сонымен  қатар  қазіргі  замандағы  азаматтардың  өзара  түсіністігі  мен 

өзаракелісіміне  маңызды  халықаралық  сипаттағы  мəселелерді  қамтитын  ұлтаралық  жəне 

мəдениетаралық мəселелерін шешуге ықпал етеді. 

 

Əдебиеттер тізімі: 

1.  Назарбаев  Н.А.  Стратегия  трансформации  общества  и  возрождения    евразийской 

цивилизации. М., 2000.-С.16-18. 

2. 2007 жылғы 27шілдеде қабылданған Білім беру туралы заңы, №319-III. 

 

 

УДК 811.111 

 

ОСНОВНІ СПОСОБИ УТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ ФЕЛІНОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ 

АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ 

 

Клименко О.Л., Інгор А. О. 

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна 

 

Останнім  часом  можна  простежити  значні  зміни,  що  стосуються  процесів 

функціонування  та  розвитку  двох  головних  словникового  складу – загальновживаної  та 

наукової лексики. Це питання привертало увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців 

(В.В. Виноградова, В.В. Лейчика, Б. Н. Головіна, А. В. Крижанівської, А. В. Суперанської, Е. 

Жильбера, А. Ширмера та інших). 

Однією  з  ключових  проблем  є  систематизація  та  уніфікація  термінології  різних  галузей 

людської  діяльності.  Тобто  важливе  місце  посідає  укладання  словників,  у  тому  числі 

термінологічних.  Головними  принципами  укладання  таких  словників  є  уніфікація  та 

стандартизація (визначення наведені за [4, с. 24]). 

30 

 

Уніфікація – це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки, економічного 

та культурного життя і всередині терміносистем відповідно до понять, ними позначуваними, і 

на міжгалузевому рівні. 

Стандартизація – це вироблення терміна-еталона, який би відповідав усім лінгвістичним 

та  логічним  вимогам,  що  висуваються  до  терміна,  і  використовувався  б  у  межах  певної 

терміносистеми та на міжгалузевому рівні. 

Корпус  фелінологічних  термінів  розвивається  за  вищезазначеними  законами,  а  отже 

становить науковий інтерес і дає змогу виявити загальні закономірності розвитку термінології 

сучасної англійської мови. 

Актуальність  дослідження  зумовлена  з  одного  боку  пожвавленням  міжнародних 

контактів у галузі фелінології, що вимагає досконалого володіння англомовною термінологією 

зазначеної  галузі  (адже  англійська  мова  є  мовою  міжнародного  спілкування),  а  з  іншого – 

недостатнім лінгвістичним висвітленням шляхів та способів утворення термінів фелінології. 

Мета наукової розвідки – виявити шляхи та способи утворення фелінологічних термінів 

сучасної  англійської  мови,  що  передбачає  вирішення  таки  завдань: 1) з'ясувати  сутність  та 

характерні  ознаки  терміна; 2) визначити  специфіку  англомовних  термінів,  що  входять  до 

тематичного  поля  фелінології; 3) окреслити  шляхи  та  способи  утворення  фелінологічних 

термінів  сучасної  англійської  мови.  Об’єктом  дослідження  є  фелінологічні  терміни  сучасної 

англійської  мови,  предметом – основні  способи  їх  утворення.  Фактичний  матеріал  нашого 

дослідження – терміни,  що  використовуються  для  опису  стандартів  порід  кішок  у FIFe (фр. 

Fédération Internationale Féline — Міжнародна  фелінологічна  федерація) — міжнародна 

організація з розведення та виведення нових порід котів. Ця організація є одним з членів WCC 

— Всесвітнього Фелінологічного Конгресу. 

Проблема  термінології  вже  привертала  увагу  науковців,  провідні  дослідники 

визначаються термін так: 

1) «терміни – слова  або  словосполучення,  що  позначають  поняття  спеціальної  галузі 

знань або діяльності людини» (тут і далі переклад наш – К.О., І. А.) [1, с. 223]; 

2) «терміни – слова  та  словосполучення,  що  позначають  наукові  поняття,  в  яких 

відображаються суттєві властивості та характеристики об’єкта» [8, с.125]; 

3) «термін – слово  чи  сполука,  що  позначає  поняття  спеціальної  сфери  спілкування  в 

науці,  виробництві,  техніці,  мистецтві,  у  конкретній  галузі  знань  чи  людської  діяльності» [7, 

с.736-737]. 

Всі  три  визначення  визначають  структуру  терміна  як  «слово  або  словосполучення 

(сполука)».  Перше  та  друге  визначення  зосереджують  увагу  на  тематичних  характеристиках 

терміна, а друге – на його семантичних особливостях. З огляду на все вищесказане, доцільним 

вважаємо користуватись таким робочим визначенням терміна: 

термін – це  слово  або  словосполучення  що  позначає  поняття  спеціальної  сфери 

спілкування  в  науці,  виробництві,  техніці,  мистецтві,  у  конкретній  галузі  знань  чи  людської 

діяльності та відображає суттєві властивості та характеристики об’єкта. 

Звичайно,  всі  ключові  характеристики  терміна  неможливо,  і  недоречно,  вносити  до 

визначення цього поняття, тому постає необхідність перерахувати їх окремо. До базових ознак 

терміна, вслід за провідними лінгвістами, відносимо: 

1) входження до певного термінологічного поля або системи [1, с. 223; 3, с. 69; 7, с.736-

737; 8, с.125]; 

2) моносемантичність [1, с.223; 3, с.69]; 

3) позбавленість стилістичної конотації [1, с. 223; 7, с. 736-737]; 

4) конвенційність [3, с. 69; 7, с. 736-737]; 

5)  нетривалість  (вони  легко  утворюються,  входять  до  ужитку  та  легко  замінюються 

новими, більш сучасними) [3, с.69]; 

6) вузька спеціалізація (поняття, яке позначає термін, може бути розкрито лише з позицій 

певної  теорії)  як  наслідок  того,  що  термін  зажди  входить  до  терміносистеми  або 

термінологічного поля [8, с. 125]; 

7) системність, що стосується понятійного змісту, словесного вираження і відповідності 

між змістом і формою [7, с.736-737]; 

8)  наявність  класифікаційної  дефініції  (тлумачення,  яке  ґрунтується  на  ключовому 

гіперонімі й видовій специфіці або холонімі) [7, с.36-737]; 

31 

 

9)  стислість,  відповідність  позначуваному  поняттю,  однозначність  і  конкретизація  в 

межах терміносистеми, прозорість внутрішньої форми [7, с. 736-737]; 

10)  відповідність  нормам  мови,  що  запобігає  появі  професійних  жаргонізмів [7, с. 736-

737]; 

11) точність і короткість [7, с. 736-737];  

12) дериваційна здатність [7, с.736-737]; 

13) інваріантність як відсутність варіантів і синонімів [7,с. 736-737]; 

14) висока інформативність [7, с. 736-737]. 

Англійська мова є джерелом запозичень у галузі термінології для багатьох інших мов [1, 

с. 223]. І  хоча  подальша  доля  таких  запозичень  залежить  від  законів  конкретної  мови-

реципієнта, важливо виявити особливості фелінологічної термінології саме англійської мови як 

потенційного джерела запозичень. 

До термінів сфери фелінології відносимо насамперед назви частин тіла кішки та лексичні 

одиниці, які надають їм характеристику (наприклад, a wedge-shaped head або a nose with a slight 

downward curve); якісні прикметники, які виражають оцінку частин тілі тварини за критеріями 

суддів  міжнародних  виставок  (наприклад,  dull, lusterless <hair>);  назви  порід  (наприклад, 

Persian);  назви  міжнародних  фелінологічних  організацій  (наприклад,  WCC);  титули  та 

виставкові класи кішок (наприклад, World Premier, CAC, CACIB). 

Вважаємо,  що  необхідно  виокремити  дві  групи  параметрів  утворення  фелінологічних 

термінів: змістовні параметри (мотивованість) та формальні (структурні). 

При  формуванні  фахової  лексики  назва  найчастіше  спирається  на  якісь  певні  аналогії, 

асоціації.  Утворений  таким  чином  (вмотивований)  термін  легше  запам'ятовується, 

встановлюються асоціативні зв'язки з іншими термінами, що слугує позитивним фактором під 

час перекладу таких одиниць. 

Асоціативне мислення в мові - явище дуже поширене. Завдяки цьому існують полісемія, 

метафора, метонімія та інші стилістичні тропи.  

Але  терміни,  утворені,  наприклад,  шляхом  метафоризації,  дуже  швидко  втрачають 

образність під впливом нейтрального контексту. 

Образність  може  бути  використана  в  термінології  для  більш  глибокої  мотивації,  щоб 

підкреслити певну особливість денотата або його відношення з іншими поняттями. Метафора 

переносить  значення  за  подібністю:  “ripple wave”, sandpapered, scarab, britches, mantle, 

butterfly, hood, mittens, gloves, dorsal stripe, necklace, ghost tabby marks. 

Окрім  того,  що  метафора  мотивує  термін,  вона  також  сприяє  його  розумінню  з  боку 

нефахівців і в багатьох випадках значно полегшує переклад. 

Відомо, що мотивовані слова - це слова з внутрішньою формою, оскільки саме внутрішня 

форма  визначає  вмотивованість  слова  і  є  засобом  її  реалізації  в  слові.  О.І.  Блинова  під 

вмотивованістю  слова  розуміє  структурно-семантичну  властивість  слова,  яка  сприяє 

усвідомленню  зв'язку  значення  і  звукової  оболонки  слова  на  основі  його  лексичної  і 

структурної співвіднесеності [2].  

Для внутрішньої форми терміна характерна єдність морфемного складу і мотиваційного 

значення  слова.  Мотиваційне  значення  слова - це  значення,  виражене  за  допомогою 

морфемного  складу  слова.  Воно  є  індивідуальним  значенням  обраного  слова,  як  і  лексичне 

значення,  хоча  і  відрізняється  узагальненістю.  Мотиваційне  значення  ніби  розчленовує 

лексичне значення на родові і видові частини.  

У  залежності  від  ступеня  вмотивованості  виділяються  такі  види  термінів:  терміни 

мотивовані, які мають і лексичну, і структурну вмотивованість (green-rimmed, tubular, satin-like 

texture),  терміни  напівмотивовані,  які  мають  або  структурну,  або  лексичну  вмотивованість 

(Roman nose) і терміни немотивовані (muzzle, nose, eyes). 

Д'яков A.C. та  ін.  вважають,  що  поняття  мотивації  належить  тільки  до  складних 

морфемних утворень і не притаманне непохідним словам [5].  

Непохідні  лексичні  одиниці,  морфеми,  можуть  бути  вмотивовані  тільки  через 

семантичний  перенос  чи  звуконаслідувальні  асоціації.  Більш  виразно  вмотивованість 

виявляється у складних словах, бо вмотивованість на рівні слова - чи то йдеться про значення 

похідного слова, чи про похідне значення - це завжди часткова вмотивованість. Вмотивованість 

на  рівні  сполучення  слів - це,  як  правило,  повна  вмотивованість,  в  цьому  сутність 

словосполучень як таких [6, с. 78]. 

32 

 

Якщо говорити про вмотивованість складних і похідних слів, то можна відзначити, що всі 

особливості мотивації властиві і складним словам. 

За способом словотворення пропонують виділяти такі групи термінів [5]: 

A. Терміни — кореневі слова: 

1. корінна непохідна лексика; 

2. запозичена непохідна лексика, 

B. Похідна лексика: 

1. терміни, утворені за допомогою суфіксації; 

2. терміни, утворені за допомогою префіксації. 

C. Терміни — складні слова. 

D. Терміни-словосполучення. 

E. Терміни-абревіатури. 

F. Літерні умовні позначення. 

G. Символи — наприклад, математичні, хімічні, астрономічні та інші символи. 

Н. Номенклатура. 

У сучасній англійській мові наявні такі фелінологічні терміни-слова: 

а) непохідні слова, які на синхронному зрізі не мають мотиваційної бази: 

head; forehead; muzzle; nose; ears; eyes; contours; curve; outline; gentle; sharp; slight; hazel; 

amber; blue; copper; odd; compact; lengthy; rangy; square; squarish; rectangular; robust; gross; 

flabby.  Цей  тип  представлено  власне  англійськими  та  запозиченими  термінами,  про 

непохідність яких свідчить етимологічний аналіз; 

б) похідні афіксальні слова: 

incorrect; emphasized; oversized; hairless; woolly; undernourished.  Серед  термінів  з 

похідною основою виокремлюють суфіксальні (emphasized; oversized; undersized), префіксальні 

(semi-cobby; undercoat) та префіксально-суфіксальні утворення (undersized; discolouration); 

в) похідні складні слова, тобто ті, у яких можна виділити кілька основ: 

green-gold; amber-green; blue green; gooseberry green; green-rimmed; egg-shaped; 

trapezium-shaped; heart-shaped; wedge-shaped.  Як  помітно  з  наведених  прикладів,  двоосновні 

терміни  фелінологів  стосуються  насамперед  кольору  (очей,  хутра)  та  форми  (морди,  голови) 

котів.  У  словниках  та  стандартах  навіть  окремо  наводяться  дві  продуктивні  основи:  pale-  та 

deep-, тобто спеціалісти самі у конкретній ситуації утворюють терміни для позначення кольору 

шляхом поєднання зазначених вище основ з найменуваннями кольорів; 

г)  абревіатури  в  англомовній  фелінологічній  термінології  використовуються  переважно 

для  скороченого  позначення  порід:  ACL (American Curl Longhair), ACS (American Curl 

Shorthair), MCO (Maine Coon), NFO (Norwegian Forest Cat), SBI (Sacred Birman), TUA (Turkish 

Angora), TUV (Turkish Van).  Цікаво  відзначити,  що  абревіатури  формуються  за  першими 

літерами  назв  порід  англійською  мовою  і  використовуються  всією  міжнародною  спільнотою, 

хоча  найменування  на  інших  мовах  може  не  відповідати  абревіатурі,  наприклад:  NFO 

(Norwegian Forest Cat) німецькою  мовою  Norwegische Waldkatze,  але  абревіатура  в  німецькій 

мові функціонує така, як і в англійській – NFO. Абревіатури використовуються для називання 

фелінологічних  організацій  різних  рівнів  (від  місцевих  до  світових):  WCC,  а  також  на 

позначення титулів кішок: CAC, CACIB. 

У  процесі  позначення  нових  явищ  утворюються  також  і  терміни-словосполучення 

(складені терміни), серед яких можна виділити такі групи: 

а) вільні словосполуки, у яких кожен із компонентів – термін, і кожен може вступати у 

двосторонній зв’язок: 

whisker pads; rib cage; shoulder blade; hind leg; lower leg; bite deformity; abnormal canine 

teeth; skull protrusion; skull depression; 

б)  зв’язані  словосполуки,  у  яких  компоненти,  узяті  ізольовано,  можуть  бути  і  не  бути 

термінами, а в поєднанні вони терміни: 

rounded on top; bulge over the eyes; transition between forehead and nose; nose leather; with a 

slight downward curve. 

Цікаво  зазначити,  що  фелінологічна  термінологія  англійської  мови  не  відповідає  такій 

характеристиці  термінів  як  відсутність  синонімів,  адже  спостерігаємо  одночасне  існування 

кількох найменувань певних феноменів: body – trunk; abdomen – belly; foot – paw; bite deformity 

– malocclusion; protruding – projecting (chin); twisted – crooked (lower jaw).  Наявність 

абсолютних  синонімів  серед  термінів  фелінології,  на  нашу  думку,  є  свідоцтвом  швидкого 

33 

 

розвитку  корпусу  досліджуваних  термінів,  адже  одночасно  у  різних  фелінологів  виникла 

потреба  назвати  явища,  що  відносяться  до  сфери  фелінології,  і  спеціалісти  вирішували  це 

завдання  кожен  по  своєму.  Таким  чином  одне  і  те  ж  явище  отримувало  дві  різних  назви, 

однакові за семантичною наповненістю, однак різні за формою. 

Підсумовуючи  все  вищесказане  можна  зробити  такі  висновки: 1) формування  фахової 

лексики фелінології спирається на аналогії, асоціації, розповсюдженим є процес метафоризації; 

2)  у  залежності  від  ступеня  вмотивованості  серед  фелінологічних  термінів  виділяються  такі 

види:  терміни  мотивовані,  які  мають  і  лексичну,  і  структурну  вмотивованість;  терміни 

напівмотивовані,  які  мають  або  структурну,  або  лексичну  вмотивованість  і  терміни 

немотивовані; 3) зі  способів  словотвору  термінів  фелінології  найбільш  продуктивними  є 

афіксація;  утворення  складних  слів  (дві  найбільш  продуктивні  основи:  pale-  та  deep-); 

утворення  абревіатур; 4) англомовна  фелінологічна  термінологія  характеризується  наявністю 

абсолютних синонімів, що свідчить про її швидкий розвиток. 

жүктеу/скачать 5,4 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: