120
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
багато нових підприємств. Це –
завод “Фотоприлад”, завод телеграфної апаратури, завод силікатної цегли,
шовковий комбінат, завод деревостружкових плит, асфальтобетонний завод. Були введені нові потужності на
хімкомбінаті, заводах хімічного волокна, хімічних реактивів, машинобудівному ім. Г. Петровського та інших. В 1974 р.
введено в експлуатацію завод “Строммашина”, який почав випускати різноманітне устаткування для будівельної
індустрії. Реорганізовано і збудовано новий корпус трикотажної фабрики.
У промисловості Черкас відбувалися істотні структурні зміни. Фактично завершилося створення хімічної та
машинобудівної промисловості. За період від створення області і до початку 80
-
х рр. ХХ
ст. виробництво хімічної
продукції зросло у 252, а машинобудівної –
майже в 37,6 рази.
Промисловий розвиток Черкас –
це результат натхненної праці трудящих міста. Разом з тим, ці успіхи були
також результатом братської допомоги, яку надали місту практично усі республіки Радянського Союзу. Устаткування
й обладнання надходили з Москви і Ленінграда, Уралу й Кузбасу, Середньої Азії і Закавказзя. Широкою є також
географія джерел сировини, що перероблялася на підприємствах міста. На ній працювали текстильна, меблева,
взуттєва, тютюнова та деякі інші галузі.
В середині 70
-
х рр. ХХ ст. перед народним господарством СРСР постала
проблема переходу до
економічних методів господарювання. Це питання було однією із важливих складових успішного розвитку економіки
міста. В масштабах країни розроблялась і почала втілюватися в життя господарська реформа, яка передбачала ряд
заходів по посиленню економічних стимулів, покращенню планування, по розширенню самостійності підприємств.
Кількість показників їх діяльності, що планувалися з центру, зменшилась майже вчетверо. Головним у діяльності
кожного підприємства стали обсяг реалізованої продукції та одержаний прибуток,
а не загальний розмір
виготовленої продукції.
В кінці 60
-
х рр. ХХ ст. за новою системою планування і економічного стимулювання працювали чотири
п’ятих підприємств міста. Високих виробничих показників в нових умовах досягли колективи заводів хімічного
волокна і “Фотоприлад”, трикотажної і тютюнової фабрики, фабрики гігровати та художніх виробів ім.
Л.
Українки
тощо.
В 60
-
80 рр. ХХ ст. в місті виросла велика плеяда талановитих керівників виробництва, здатних домагатися
визначних успіхів і робити вагомий внесок в скарбницю народного добра. Це –
М.
Остапенко, Б.
Райков,
Г.
Вербицька, О. Курбанов, І. Грицков, Ю.
Хорощанський, В.
Кущенко, Р. Печалов, Н. Палагута, В.
Бихов,
В.
Приходько, Ю.
Турчаненко, В. Сагун, О. Луговський, О. Хвиль, Р.
Подимська, М.
Горбул та багато інших.
Разом з тим, слід зауважити, що реформа була непослідовною, тому не слід перебільшувати її
ефективність. Збереглися і централізм в економіці з його жорстким плануванням згори, адміністративно
-
командними
методами управління, тотальним пануванням державної власності. Ряд ідей, які були висунуті паралельно з
реформою, не були і не могли бути реалізовані: інтенсифікація виробництва, перехід на госпрозрахунок, органічне
поєднання науково
-
технічного прогресу з “перевагами соціалізму“.
Вже з 1975 р. промисловість Черкас зростала в основному за рахунок введення нових потужностей.
Характерним стало невиконання планових завдань. Темпи зростання продуктивності праці по місту були нижчими
від запланованих. Низькою залишалася якість продукції.
Слід відзначити певні зрушення в добробуті мешканців міста, які відбулися в 60
-80-
і рр. ХХ ст. Крім значного
житлового будівництва та розвитку транспорту достатньо уваги приділялося виробництву товарів народного
споживання. Було додатково налагоджено виробництво шовкових тканин, пластмасових виробів, меблів,
гігроскопічної вати, тютюнових, макаронних, кондитерських виробів тощо. Хоч якість, асортимент, а інколи і кількість
товарів народного споживання були недостатніми, все ж добробут мешканців міста відносно попередніх
років значно
покращився.
На початку 80
-
х рр. темпи економічного зростання СРСР знизились до рівня, що фактично означав
стагнацію, застій. В суспільстві глибоко вкоренився суто адміністративний погляд на економічні проблеми, перевага
віддавалася тиску, закликам, вказівкам, якими важко домогтись необхідних зрушень на краще в господарській
діяльності. Характерні для економіки того часу такі пороки, як існування відстаючих, нерентабельних виробництв,
простої, перевитрати сировини, штурмовщина, брак та інші, приховувалися, маскувалися за цифровими
показниками виконання планів.
Оцінюючи стан економіки Черкас в застійний період, слід бачити не тільки дійсно високі темпи зростання
промисловості, капітального будівництва, транспорту, а й звертати увагу на ціну цього
піднесення та невикористані
можливості. В 1981
-
1985 рр. не було досягнуто планових темпів росту продуктивності праці і завдань по
впровадженню нової техніки і технології. Були зірвані також зобов’язання по поставці сировини, матеріалів і готової
продукції. Ряд промислових підприємств та будівельних організацій не досягли намічених рубежів. Нові потужності в
об’єднанні “Азот”, на домобудівному комбінаті, на заводі спеціального технологічного обладнання не давали завжди
необхідної віддачі.
“Перебудова,” яка була проголошена в середині 80
-
х рр., істотних змін в економіці країни на краще не
зробила. Добитися ефективності виробництва за рахунок реконструкції і технічного переозброєння, підвищення
фондовіддачі, посилення контролю і економії, інтенсифікації виробництва не вдалося. Це стосується як країни в
цілому, так і Черкас зокрема.
Ініціатори “перебудови“ хотіли модернізувати радянську систему, але не знали, як це зробити. Факти
доводять, що реформатори від самого початку не ставили своїм завданням знищення тоталітарного ладу. Слабкість
системи бездарність керівництва призвели до її повного краху.
24 серпня 1991 р. Україна стала незалежною державою. Акт проголошення її незалежності на референдумі,
який відбувся 1 грудня того ж року, підтримали 96% виборців, які взяли участь у голосуванні (брало участь в виборах
90,12 % спискового складу). Склалася нова ситуація, в тому числі і в економіці. В перші роки незалежності на неї
деструктивно вплинула економічна криза, яка охопила Україну після руйнування загальносоюзного
народногосподарського комплексу, розриву традиційних економічних зв’язків з іншими районами колишнього СРСР.
Література:
1.
Бушин М.І. Азот // Енциклопедія сучасної України. Том 1. –
К., 2001. –
С. 227–
228.
2.
Віргуш Н. Ми вистояли в цьому столітті –
і переможемо в наступному // Черкаський край. –
1999.
–
1 вересня.
3.
Віргуш Н. “Хімволокно” –
це визнана світом якість, яка, на жаль, поки що нам не потрібна // Черкаський край. –
1999.
–
22 вересня.
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
123
İstifadə olunan mənbələr
1.
Nәsib Nәsәbli, Azerbaycan Geosiyasәti ve neft. Xәzәr universiteti nәşriyyatı, Bakı, 2000.sh 60 (azәrbaycan dilindә)
2. www.eco.gov.az-erazi. 24 iyul 2011.
3.
Mәmmәdyarov,
Azәrbaycanın xarici siyasәti:tәsir edәn faktorlar vә prioritetlәr
4.
Prezident İlham Әliyevin bәyanatı, Azәrbaycan vә Qazaxıstan prezidentlәrinin çap üçün
bәyanatla çıxışı,
www.ru.president.az, 20 oktyabr 2011.
5.
“Azәrbaycan vә Qazaxıstan: iki tәrәfli münasibәtlәr vә regional qarşılıqlı bağlar” mövzusunda dairәvi stol,
13 sentyabr
2010, sh1
6.
Fikrәt Sadıxov,
“Azәrbaycan
-
Qazaxıstan:siyasi әmәkdaşlıq.Nәticәlәr vә perspektivlәr”
www.1news.az, 20 sentyabr 2010
7.
“Azәrbaycan
-
Qazaxıstan sәnәdlәrinin imzalanması” /
www.ru.president.az, 20 oktyabr 2011.
8. Nursultan Nazarbayevin b
әyanatı,
, Azәrbaycan vә Qazaxıstan prezidentlәrinin çap üçün
bәyanatla çıxışı.
www.ru.president.az 20 oktyabr 2011
9.
Kamil Hәmzәoğlu
“Qüdrәt Hәsәnquliyev
:Az
әrbaycan Türkiyә vә digәr türk dövlәtlәriylә bir blokda tәmsil olunmalıdır”
Gün.Az www.gun.az,
25 oktyabr 2011 (azәrbaycan dilindә).
10.
K.M.Abdullayev “Azәrbaycanda Avroasiyanizm; inkişafının problem ve perspektivlәri” Şәrq
-
Qәrb elmi
-tedqiqat
mәcmuası “Türk
-
slavyan әlaqәlәri”
, elmi-
tәdqiqat laboratoriyası Bakı slavyan universiteti.Bakı 2004, 12
-13 sh
11. www.bsu-edu.org, 25 oktyabr 2011.
12. F.B.
Әl
iyev Avroasiyanizm
: geosiyasi mühak
i
mә”,
Bakı 2010.
Достарыңызбен бөлісу: