«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

120 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
багато  нових  підприємств.  Це  –
 
завод  “Фотоприлад”,  завод  телеграфної  апаратури,  завод  силікатної  цегли, 
шовковий  комбінат,  завод  деревостружкових  плит,  асфальтобетонний  завод.  Були  введені  нові  потужності  на 
хімкомбінаті, заводах хімічного волокна, хімічних реактивів, машинобудівному ім. Г. Петровського та інших. В 1974 р. 
введено  в  експлуатацію  завод  “Строммашина”,  який  почав  випускати  різноманітне  устаткування  для  будівельної 
індустрії. Реорганізовано і збудовано новий корпус трикотажної фабрики.
 
У промисловості Черкас відбувалися істотні структурні зміни. Фактично завершилося створення хімічної та 
машинобудівної  промисловості.  За  період  від  створення  області  і  до  початку  80
-
х  рр.  ХХ
 
ст.  виробництво  хімічної 
продукції зросло у 252, а машинобудівної –
 
майже в 37,6 рази.
 
Промисловий розвиток Черкас –
 
це результат натхненної праці трудящих міста. Разом з тим, ці успіхи були 
також результатом братської допомоги, яку надали місту практично усі республіки Радянського Союзу. Устаткування 
й  обладнання  надходили  з  Москви  і  Ленінграда,  Уралу  й  Кузбасу,  Середньої  Азії  і  Закавказзя.  Широкою  є  також 
географія  джерел  сировини,  що  перероблялася  на  підприємствах  міста.  На  ній  працювали  текстильна,  меблева, 
взуттєва, тютюнова та деякі інші галузі.
 
В  середині  70
-
х  рр.  ХХ  ст.  перед  народним  господарством  СРСР  постала  проблема  переходу  до 
економічних методів господарювання. Це питання було однією із важливих складових успішного розвитку економіки 
міста. В масштабах країни розроблялась і почала втілюватися в життя господарська реформа, яка передбачала ряд 
заходів  по  посиленню  економічних  стимулів,  покращенню  планування,  по  розширенню  самостійності  підприємств. 
Кількість  показників  їх  діяльності,  що  планувалися  з  центру,  зменшилась  майже  вчетверо.  Головним  у  діяльності 
кожного  підприємства  стали  обсяг  реалізованої  продукції  та  одержаний  прибуток,
 
а  не  загальний  розмір 
виготовленої продукції.
 
В  кінці  60
-
х  рр.  ХХ  ст.  за  новою  системою  планування  і  економічного  стимулювання  працювали  чотири 
п’ятих  підприємств  міста.  Високих  виробничих  показників  в  нових  умовах  досягли  колективи  заводів  хімічного 
волокна  і  “Фотоприлад”,  трикотажної  і  тютюнової  фабрики,  фабрики  гігровати  та  художніх  виробів  ім.
 
Л.
 
Українки 
тощо.
 
В 60
-
80 рр. ХХ ст. в місті виросла велика плеяда талановитих керівників виробництва, здатних домагатися 
визначних  успіхів  і  робити  вагомий  внесок  в  скарбницю  народного  добра.  Це  –
 
М.
 
Остапенко,  Б.
 
Райков, 
Г.
 
Вербицька,  О.  Курбанов,  І.  Грицков,  Ю.
 
Хорощанський,  В.
 
Кущенко,  Р.  Печалов,  Н.  Палагута,  В.
 
Бихов, 
В.
 
Приходько, Ю.
 
Турчаненко, В. Сагун, О. Луговський, О. Хвиль, Р.
 
Подимська, М.
 
Горбул та багато інших.
 
Разом  з  тим,  слід  зауважити,  що  реформа  була  непослідовною,  тому  не  слід  перебільшувати  її 
ефективність. Збереглися і централізм в економіці з його жорстким плануванням згори, адміністративно
-
командними 
методами  управління,  тотальним  пануванням  державної  власності.  Ряд  ідей,  які  були  висунуті  паралельно  з 
реформою, не були і не могли бути реалізовані: інтенсифікація виробництва, перехід на госпрозрахунок, органічне 
поєднання науково
-
технічного прогресу з “перевагами соціалізму“.
 
Вже  з  1975  р.  промисловість  Черкас  зростала  в  основному  за  рахунок  введення  нових  потужностей. 
Характерним  стало  невиконання  планових  завдань.  Темпи  зростання  продуктивності  праці  по  місту  були  нижчими 
від запланованих. Низькою залишалася якість продукції.
 
Слід відзначити певні зрушення в добробуті мешканців міста, які відбулися в 60
-80-
і рр. ХХ ст. Крім значного 
житлового  будівництва  та  розвитку  транспорту  достатньо  уваги  приділялося  виробництву  товарів  народного 
споживання.  Було  додатково  налагоджено  виробництво  шовкових  тканин,  пластмасових  виробів,  меблів, 
гігроскопічної вати, тютюнових, макаронних, кондитерських виробів тощо. Хоч якість, асортимент, а інколи і кількість 
товарів народного споживання були недостатніми, все ж добробут мешканців міста відносно попередніх
 
років значно 
покращився.
 
На  початку  80
-
х  рр.  темпи  економічного  зростання  СРСР  знизились  до  рівня,  що  фактично  означав 
стагнацію, застій. В суспільстві глибоко вкоренився суто адміністративний погляд на економічні проблеми, перевага 
віддавалася  тиску,  закликам,  вказівкам,  якими  важко  домогтись  необхідних  зрушень  на  краще  в  господарській 
діяльності.  Характерні  для  економіки  того  часу  такі  пороки,  як  існування  відстаючих,  нерентабельних  виробництв, 
простої,  перевитрати  сировини,  штурмовщина,  брак  та  інші,  приховувалися,  маскувалися  за  цифровими 
показниками виконання планів.
 
Оцінюючи  стан  економіки  Черкас  в  застійний  період,  слід  бачити  не  тільки  дійсно  високі  темпи  зростання 
промисловості, капітального будівництва, транспорту, а й звертати увагу на ціну цього
 
піднесення та невикористані 
можливості.  В  1981
-
1985  рр.  не  було  досягнуто  планових  темпів  росту  продуктивності  праці  і  завдань  по 
впровадженню нової техніки і технології. Були зірвані також зобов’язання по поставці сировини, матеріалів і готової 
продукції. Ряд промислових підприємств та будівельних організацій не досягли намічених рубежів. Нові потужності в 
об’єднанні “Азот”, на домобудівному комбінаті, на заводі спеціального технологічного обладнання не давали завжди 
необхідної віддачі.
 
“Перебудова,”  яка  була  проголошена  в  середині  80
-
х  рр.,  істотних  змін  в  економіці  країни  на  краще  не 
зробила.  Добитися  ефективності  виробництва  за  рахунок  реконструкції  і  технічного  переозброєння,  підвищення 
фондовіддачі,  посилення  контролю  і  економії,  інтенсифікації  виробництва  не  вдалося.  Це  стосується  як  країни  в 
цілому, так і Черкас зокрема.
 
Ініціатори  “перебудови“  хотіли  модернізувати  радянську  систему,  але  не  знали,  як  це  зробити.  Факти 
доводять, що реформатори від самого початку не ставили своїм завданням знищення тоталітарного ладу. Слабкість 
системи бездарність керівництва призвели до її повного краху.
 
24 серпня 1991 р. Україна стала незалежною державою. Акт проголошення її незалежності на референдумі, 
який відбувся 1 грудня того ж року, підтримали 96% виборців, які взяли участь у голосуванні (брало участь в виборах 
90,12  % спискового  складу).  Склалася  нова  ситуація,  в  тому  числі  і  в  економіці.  В  перші  роки  незалежності  на  неї 
деструктивно  вплинула  економічна  криза,  яка  охопила  Україну  після  руйнування  загальносоюзного 
народногосподарського комплексу, розриву традиційних економічних зв’язків з іншими районами колишнього СРСР.
 
 
Література:
 
1. 
Бушин М.І. Азот // Енциклопедія сучасної України. Том 1. –
 
К., 2001. –
 
С. 227–
228. 
2. 
Віргуш Н. Ми вистояли в цьому столітті –
 
і переможемо в наступному // Черкаський край. –
 1999. 
–
 
1 вересня.
 
3. 
Віргуш Н. “Хімволокно” –
 
це визнана світом якість, яка, на жаль, поки що нам не потрібна // Черкаський край.  –
 
1999. 
–
 
22 вересня.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
121 
 
 
4. 
Віргуш Н. Чи відновить ЧШК свій “шовковий шлях” до стабільності і розвитку // Черкаський край. –
 
13 листопада 
1999. 
5. 
Віргуш Н. “УКРП’ЄЗО”: від відродження до стабільності // Черкаський край. –
 2000. 
–
 
26 квітня.
 
6. 
Віргуш Н. ВАТ “Темп” –
 
крок у нове тисячоліття // Черкаський край. –
 2001. 
–
 
18 липня.
 
7. 
Экономическая география.
 
Межведомственный научный сборник. Выпуск “Черкасская область”. –
 
К., 1971.
 
8. 
Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. –
 
К., 1972.
 
9. 
Кирей В. На “Роторі” тихо і холодно // Черкаський край. –
 2000. 
–
 4 
лютого.
 
10. 
Материалы к отчетному докладу о деятельности партийной организации за 1980 –
 
1983 гг. –
 
Черкассы, 1983.
 
11. 
Нариси  історії  Черкаської  обласної  партійної  організації  /  Ред.  кол.:  Г.В.
 
Суховершко  (керівник)  та  ін.  –
 
Дніпропетровськ: Промінь, 1981. –
 
С. 221.
 
12. 
Політов Є. Черкаському “Азоту” –
 
35 років
 
// Ділова Черкащина. –
 2000. 
–
 
17 березня.
 
13. 
Развитие  народного  хозяйства  Черкасской  области.  Справочные  материалы  делегату  XV  конференции.  –
 
Черкассы, 1984.
 
14. 
Федотов М. Черкаський завод хімреактивів незабаром стане рентабельним // Нова доба. –
 
18 вересня 20
01. 
15. 
Чекаленко І. Азот –
 
це життя // Місто. –
 2000. 
–
 
16 березня.
 
 
Науковий керівник:
 
доктор історичних наук, професор, професор кафедри іноземних мов та гуманітарних наук Академії 
пожежної безпеки ім.
 
Героїв
 
Чорнобиля, Чубіна Тетяна Дмитрівна.
 
 
 
X
ә
lil Boris o
ğ
lu Maslov 
(Qazax
ı
stan, Astana) 
 
N. NAZARBAYEVIN AZ
Ә
RBAYCAN V
Ә 
AVROASIYA DOKTRINASI 
 
1989  il  Berlin  divar
ı
n
ı
n 
çö
km
ә
si, 
ardından
  da 
Şәrq
  bloku  v
ә 
Sovet  Sosialist  Respublikalar
ı İ
ttifaq
ı
n
ı
n  1991  ci  ild
ә 
par
ç
alanmas
ı,  ә
lli  il
ә 
yax
ı
n  beyn
ә
lxalg 
ә
laq
ә
l
ә
r  sistemind
ә 
h
ö
km  s
ü
r
ә
n  ve  ideolojik  qar
şı
durmaya 
ә
saslanan  iki  q
ü
t
ü
bl
ü 
sistem
ı
n de sonlanmas
ı
na s
ә
b
ә
b oldu. 
Postsovet m
ә
kan
ı
nda regional g
ü
c
ü 
olan ve integrasiyaedici 
ö
z
ә
llikli yeni strukturlar qurmaq c
ә
hdl
ә
ri aras
ı
nda 
ә
sas 
yeri 
ә
d
ә
biyyatda 
“
Avroasiyanizm
”
 dey
ә 
adland
ı
r
ı
lan c
ә
r
ә
yan yer al
ı
r. Avroasiyanizmin bu modeli birinci n
ö
vb
ә
d
ә 
postsovet, 
ü
mumilikd
ә 
is
ә 
avroasiya  m
ә
kan
ı
nda  yenid
ә
nqurulma  ve  rekonstruktivl
әş
m
ә
yi 
ә
sas  al
ı
r.Avroasiyanizm  geosiyasi, 
geoiqtisadi  ve  geom
ә
d
ә
ni  sah
ә
l
ә
riyl
ә 
bu  m
ә
kan
ı
n  bir  hiss
ә
si  olan  Az
ә
rbaycan
ı
n  da  maraqlar
ı
yla  uzla
şı
r.  Baxmayaraq  ki 
“
Avroasiyanizm
”
 
ü
mumiyy
ә
tl
ә 
Rusiya ile m
üә
yy
ә
n olunur amma 1994 c
ü 
ild
ә 
Nursultan Nazarbayev t
ә
r
ә
find
ә
n ir
ә
li s
ü
r
ü
l
ә
n 
Avroasiyanizm  modeli 
ә
sas  yer  tutur.  Bu  elmi  m
ә
qal
ә
d
ә 
Qazax
ı
stan  prezidenti  Nursultan  Nazarbayevin  Avroasiya 
doktrinas
ı
na Az
ә
rbaycan
ı
n m
ö
vgeyi n
ә
z
ә
rd
ә
n ke
ç
iril
ә
c
ә
k. 
SSR
İ
-nin  da
ğı
lmas
ı
ndan  sonra 
ö
z  m
ü
st
ә
qilliyini 
ә
ld
ә 
etdikd
ә
n  sonra  stratejik  m
ö
vqel
ә
rini  yenid
ә
n  d
ә
y
ә
rl
ә
ndirm
ә 
ehtiyac
ı
n
ı 
hiss  ed
ә
n  Az
ә
rbaycan  Avroasiya  m
ә
kan
ı
n
ı
n  c
ә
nub-q
ә
rbind
ә 
yerl
әş
ir  ve  bu  m
ә
kan
ı
n  yuxar
ı
da  qeyd  olunan 
xarakter  x
ü
susiyy
ә
tl
ә
rini 
ö
z
ü
nd
ә 
birl
әş
dirir.Yerl
әş
diyi  Qafqaz  regionundak
ı 
etnik  qar
şı
durma,  x
ü
susiyle  de  Az
ә
rbaycan 
Erm
ә
nistan konflikti, Rusiya, AB
Ş, 
AB, T
ü
rkiy
ә, İ
ran ve ba
ş
qa g
ü
cl
ә
r aras
ı
nda regiona t
ә
sir u
ğ
runda m
ü
bariz
ә, “
Yeni B
ö
y
ü
k 
Oyunun
”  ә
sas  m
ә
rk
ә
zl
ә
rind
ә
n  biri  kimi  X
ә
z
ә
r  h
ö
vz
ә
sinin  energetikadak
ı 
rolu,  q
ә
rb  ve 
şә
rqd
ә
ki  t
ü
rkdilli  xalglar  aras
ı
ndak
ı 
funksiyas
ı
n
ı 
n
ә
z
ә
r
ә 
al
ı
rsaq,  Az
ә
rbaycan  bu  m
ü
bariz
ә 
v
ә 
axtar
ış 
prosesl
ә
rind
ә
n  k
ә
narda  qala  bilm
ә
z.  Bu 
şә
rtl
ә
r  geo 
siyasi,geo  igtisadi  ve  geo  m
ә
d
ә
ni  faktorlar  m
ü
st
ә
visind
ә 
yeni  formala
ş
an  beyn
ә
lxalq  sistem  ve  Avroasiya  m
ә
kan
ı
nda 
Az
ә
rbaycan
ı
n stratejik m
ö
vqeyinin yenid
ә
n n
ә
z
ә
rd
ә
n ke
ç
irilm
ә
sini ortaya qoyur. 
Avroasiyan
ı
n  c
ә
nub-  q
ә
rbind
ә 
yerl
әşә
n  Az
ә
rbaycan
ı
n  co
ğ
rafi  aspektd
ә
n  stratejik  m
ö
vqeyini  fiziki,siyasi  ve  etnik 
n
ö
qteyi  n
ә
z
ә
rd
ә
n  d
ә
y
ә
rl
ә
ndirm
ә
k
,  ә
l
ә 
almaq  olar.Az
ә
rbaycan  co
ğ
rafiyas
ı
n
ı
n  fiziki  aspektd
ә
n  xarakterik  c
ә
h
ә
ti;  a
çı
q 
d
ә
nizl
ә
r
ә 
birba
ş
a 
çı
x
ışı
n
ı
n olmamas
ı 
ve onun 
ö
n
ә
mli
, ә
sas tranzit yollar
ı 
k
ә
si
ş
m
ә
sind
ә
ki stratejik  yerle
ş
imidir. Az
ә
rbaycan 
d
ü
nyan
ı
n 
ә
n  b
ö
y
ü
k  g
ö
l
ü 
X
ә
z
ә
r  d
ә
niziyl
ә 
s
ә
rh
ә
dd
ә 
olub  ,d
ü
nya  okean
ı
na  birba
ş
a 
çı
x
ışı 
olmayan  42  qapal
ı  (
land-locked) 
ö
lk
ә
l
ә
r  aras
ı
ndad
ı
r  [1].  A
çı
q  d
ә
nizl
ә
r
ә 
ve  d
ü
nya  okean
ı
na 
çı
x
ışı
n  tarix  kontekstinde  ticar
ә
t,z
ә
nginlik  v
ә 
inki
ş
af
ı 
yaratmas
ı,
t
ә
kan  verm
ә
sini  hesaba  alarsaq  bu  durum  Az
ә
rbaycan 
üçü
n  b
ö
y
ü
k  mane
ә 
t
әş
kil  edir.Co
ğ
rafi  m
ö
vqeyin
ә 
ba
ğ
l
ı 
olaraq Az
ә
rbaycan
ı
n, a
çı
g d
ә
nizl
ә
r
ә 
ve d
ü
nya okean
ı
na ancaq Rusiya
, İ
ran v
ә 
G
ü
rc
ü
stan vasit
ә
siyl
ә 
T
ü
rkiy
ә
d
ә
n 
çı
x
ışı 
olur. 
Dig
ә
r  t
ә
r
ә
fd
ә
n  Az
ә
rbaycan
ı
n  Qafqazda
,  ş
erqd
ә
n  q
ә
rb
ә 
v
ә 
Avroasiyan
ı
n  c
ә
nubundan 
ş
imal
ı
na  do
ğ
ru  olan  tranzit  yollar
ı 
ke
ç
idind
ә 
yer almas
ı ö
lk
ә
nin taleyin
ә 
t
ә
sir ed
ә
n vacib co
ğ
rafi faktordur. 
Az
ә
rbaycan
ı
n indiki siyasi co
ğ
rafiyas
ı 
Qafqaz
ı
n c
ә
nub-
şә
rqind
ә 86,6
 min
2
 km sah
ә
ni 
ә
hat
ә 
edir
.Ş
imalda Rusiyayla 
(390  km),  c
ә
nubda 
İ
ranla  (765  km)  q
ә
rbd
ә 
Erm
ә
nistanla  (1007  km
),  ş
imal-q
ә
rbd
ә 
G
ü
rc
ü
stanla  (480  km)  c
ә
nub 
–
  q
ә
rbd
ә 
T
ü
rkiy
ә
yl
ә (15 
km)  s
ә
rh
ә
ddir
. Şә
rqd
ә 
X
ә
z
ә
r  d
ә
nizi  vasit
ә
siyl
ә 
Qazax
ı
stan  ve  T
ü
rkm
ә
nistanla  (391  km
) ü
mum
ü 
s
ә
rh
ә
dleri 
var  [2].  Bu  qon
ş
u  d
ö
vl
ә
tl
ә
r  Az
ә
rbaycan
ı
n  geosiyasi  v
ә
ziyy
ә
tin
ә
 
ö
lk
ә
nin  t
ә
hl
ü
k
ә
sizliyi  bax
ı
m
ı
ndan,h
ә
m
ç
inin,  beyn
ә
lxalq 
sistemd
ә 
d
ә 
bu 
ö
lk
ә
l
ә
rin m
ö
vqeyin
ә ç
ox g
ü
cl
ü 
t
ә
sir edir.Q
ә
rbd
ә
ki qon
ş
u d
ö
vl
ә
t Erm
ә
nistan Az
ә
rbaycan
ı
n milli t
ә
hl
ü
k
ә
sizliyi 
üçü
n 
ә
n  b
ö
y
ü
k  t
ә
hl
ü
k
ә 
olaraq  d
ә
y
ә
rl
ә
ndirilir.Bel
ә 
ki,  bu  d
ö
vl
ә
t,  Az
ә
rbaycan
ı
n  tarixi 
ә
razilerinde  yarad
ı
lm
ış 
olub,ke
çә
n  iki 
y
ü
zillik boyunca da Az
ә
rbaycan torpaqlar
ı 
say
ә
sind
ә 
torpaqlar
ı
n
ı 
geni
ş
l
ә
ndirmi
ş, 
bu g
ü
n d
ә 
bu ideologiyan
ı 
davam etdir
ә
r
ә
k 
Qaraba
ğ 
v
ә ә
trafdak
ı 7 
rayonu i
şğ
al ed
ә
r
ә
k Az
ә
rbaycan
ı
n dig
ә
r 
ә
razil
ә
rin
ә 
o c
ü
ml
ә
d
ә
n Nax
çı
vana qar
şı 
da 
ә
razi iddialar
ı
n
ı 
irәli
 s
ü
rm
ә
kt
ә
dir. 
H
ә
m
ç
inin Az
ә
rbaycan X
ә
z
ә
r d
ә
nizi v
ә 
avropa regionu aras
ı
nda k
ö
rp
ü 
qurmaq m
ә
qs
ә
diyl
ә 
Orta Asiya d
ö
vl
ә
tl
ә
riyl
ә 
ә
laq
ә
l
ә
rini  d
ә 
inki
ş
af  etdirir  [3].  Orta  Asiyada  Az
ә
rbaycan
ı
n 
ә
n  yax
ı
n  t
ә
r
ә
fda
şı, 
stratejik  orta
ğı 
olaraq  Qazax
ı
stan 
Respublikas
ı
 
rol oynayır. Azәrbaycan Respublikasının prezidenti İlham Әliyev dә Qazaxıstanı Azәrbaycan üçün ümumilikdә 
yaxın, stratejik ortaq,dost ve
 
qardaş olaraq vurğulayır [4]. Azәrbaycan Respublikası prezidenti yanında stratejik araştırmalar 
mәrkәzi keçmiş direktoru Elxan Nuriyevin fikrinә görә dә Azәrbaycan vә Qazaxıstan
-
iki qardaş dövlәt, ikitәrәfli әmәkdaşlıq 
vә Xәzәr dәnizindәki tәhlükәsizliyin
 
tәmin olunmasında vә yeni qarşıdurmaların ortadan qaldırılmasında da stratejik ortaqdır 
[5].  Bununla  birlikdә  özәlliklә  dә  Qarabağ  problemindә  Qazaxıstanın  obyektiv  vә  әdalәtli  mövqeyi  Azәrbaycan  üçün  bu 
dövlәtin  önәmini  bir  daha  da  artırır.  Azәrbaycanın  xarici  siyasәtindә  Qazaxıstanla  olan  әlaqәlәr  bir  çox  önәmli  sәviyyәdә 
aparılır. Bunların arasında birinci vә әn geniş әhatәlisi bu dövlәtlәr arasındakı iki tәrәfli münasibәtlәrdir.Son 20 il içәrisindә 
iki  ölkә  arasında  siyasi,iqtisadi,mәdәni  vә  tәhlükәsizlik  sahәlәri  üzrә  85  çox  sәnәd  imzalanmışdır  [6].  2011
-ci  il  20-21 
oktyabrında  Azәrbaycan  prezidenti  İlham  Әliyevin  Qazaxıstana  sәfәri  sırasında  daha  4  sazişlә  bu  sәnәdlәrin  sayısı  90 
çatmışdır [7].
 

122 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
Qazaxıstan vә Azәrbaycan arasındakı qardaş münasibәtlәrdәki önemli yeri ticarәt hәcmi tәşkil etmәkdәdir ki, bu 
da açıq
-
aydın iki ölkәnin imkanlarına cavab vermәmәkdәdir.Belә ki, 2009
-
cu ildә iki tәrәfli ticarәt dövriyyәsi 236,96 million $ 
olmuşdur.(Müqayisә üçün 2008
-
ci ilde 465,6 million $ olmuşdur). Qazaxıstan
 
vә Azәrbaycan arasındakı ticarәt hәcmi 2010
-
cu ildә 350 million $ tәşkil etmişdir [8].
 
İndi  isә  biz,  “Azәrbaycan  elitası  N.Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinası  haqqında  nә  düşünür’’  sualı  üzәrindә 
duracağıq.
 
Nazarbayevin Avroasiya  doktrinası analojik olaraq  Avropayla Asiya vә  ya Şәrqlә Qәrbin sintezi mülahizәlәrindәn 
doğduğu  hesaba  alınarsa,  o  zaman  hakim  elitanın  Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinasına  ideolojik  planda  rәğbәt  bәslәdiyi 
ehtimalını  düşünsәk  yanılmarıq.Bir  dә  Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinası  Azәrbaycanın  xarici  siyasәt  prizmasından  әlә 
alınırsa, o zaman sualımıza, hakimiyyәtlә müxalifәtin ayrı ayrılıqdakı xarici siyasi yanaşması çәrçivәsindәn baxılmalıdır.Bir
 
yandan  da  Qazaxıstan  prezidenti  N.Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinasına  münasibәt,  Azәrbaycanın  rәsmi  xarici  siyasi 
mövqeyi  baxımından  tәhlil  olunarsa,  rәsmi  Bakının  verilәn  sualda  aydın  bәyan  olunan  yolunun  göze  çarpmadığı 
görülür.Amma buna baxmayaraq Azәrbaycanın son 20 il әrzindәki xarici siyasi xarakteri, Qazaxıstanla olan münasibәtlәrin 
önemi,  bir  neçә  dәyәrlәndirmәyi,nәticәlәri  ortaya  qoyar.Birincisi,  Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinasının  meydana  çıxdıgı 
periodun şәrtlәrini nәzәrә alarsaq, Rusiya, Qazaxıstan vә Azәrbaycanın bu perioddakı mövqeyinә baxılırsa,rәsmi Bakının 
daha  ehtiyatlı  vә  qorunur  yanaşmasının  sәbәbini  anlamaq  olar.  Amma  bu  gün  Azәrbaycanın  bu  mәkandakı  inteqrasiya 
proseslәrindә  iştirakı  onun  bu  tәşәbbüsә  daha  pozitiv  baxdığını  göstәrir;belә  ki,  indiki  şәrtlәr  nöqteyi  nәzәrindәn 
Nazarbayevin  Avroasiyanizmi  Avroasiyada  yeni  inte
qrasiya  modelinә  stimul  verir.  İkincisi,  Nazarbayev  Avroasiyanizmi 
müstәqil dövlәtlәrin qarşılıqlı maraqlarına әsaslandığı üçün bu aspekte xüsusi әhәmiyyәt verәn Azәrbaycanın rәsmi xarici 
siyasәti üçün cәlbedici xarakter daşıyır. Üçüncüsü, Nazarbayev Avroasiyanizmi; Azәrbaycanda daha çox Kremlin imperialist 
baxışlarının әksi kimi qәbul olunan
 
Rusiya Avroasiyanizminә alternativ oldugu üçün daha önәmlidir Azәrbaycanın indiki siyasәtinin balanslı xarakterdә 
olduğunu  nәzәrә  alarsaq  bu  alternativin  dәyәri  daha  aydın  görünür.  Belә  demәk  olar  ki,  açıgca  ifadә  edilmәsә  dә 
әslindә,Azәrbaycanla  Qazaxıstan  arasındakı  ikitәrәfli  vә  regional  sәviyyәli  әmәkdaşlıq  proseslerindә  Nazarbayevin 
Avroasiya doktrinası önәmli yer tutur.
 
Azәrbaycan  siyasi  dairәlәrinin  Nazarbayev  doktrinasına  münasibәtinin  konkret  müsbәt  misalı  olaraq  millәt 
vәkili,Bütöv  Azәrbaycan  Xalq  Cәbhәsi  partiyasının  lideri  Qüdrәt  Hәsәnquliyevin  tәklifini  göstәrmek  olar.Son  zamanlar 
populyar  olan  Türkiyә
-
Azәrbaycan  konfederasiyası  hakkındakı  müzakirәdә,Hәsәnquliyev  bu  tәşәbbüsü  real  olmayacaq 
şәkildә  dәyәrlәndirib,  onun  yerinә’’türk
-
slavyan  dövlәtlәr  birliyi”  modelini  tәklif  etmişdir  [9].  Hәsәnquliyev  hәmçinin,  “türk
-
slavyan  dövlәtlәr  birliyi”yaradılmasının  Rusiya  Federasiyası  tәrkibindәki  muxtar  türk  respublikalarının,  MDB  üzvlәri  olan 
müstәqil türk dövlәtlәriylә inteqrasiyası üçün daha uyğun vә real olduğu fikrini sәslәndirmişdir. Q.Hәsәnquliyev bildirmişdir
 
ki,onun  tәklifinin  әsas  mәqsәdi  ondan  ibarәtdir  ki,  Azәrbaycan,Türkiyә  ve  başqa  türk  dövlәtlәrinin  bir  hәrbi
-siyasi  ittifagda 
birlәşdirilmәsidir.  Ümumiyyәtlә  ise,  Azәrbaycanın  elmi  dairәlәrinde  “Avroasiyanizm”  vә  “neo
-
Avroasiyanizm”  yeni  tedqiq 
olunan sahә olaraq sayılır.XX әsrin 80
-
ci illәrindәn başlayaraq azәrbaycan elmindә avroasiya ideaları doğmağa başlamış; 
avroasiya  sәpgilәri  olan  etno
-genetik  ve  etno-
mәdәniyyәt  mövzuları  birinci  planda  yer  almışdır  [10].  90
-
cı  illәrde  Nikolay 
Trubeskoy,  Lev  Gumilyov,  Murat  Adji  kimi  avroasiyalı  alimlәrin  әsәrlәri  azәrbaycan  dilinә  tәrcümә  olunmağa  başlamışdır. 
Bundan 
başqa  Azәrbaycan  universitetlәrindәki  politologiya  ve  beynәlxalq  әlaqәlәr  fakultәlәrindә  geopolitik  ve  beynәlxalq 
әlagәlәr  mövzusunda  daha  çox  Aleksandr  Duqin  ve  başqa  rus  müәlliflәrin  әsәrlәrinin  dәrs  kitabları  olaraq  alınması 
akademik  dairәlәrdә  rus  Avroasiyanizminin  menimsәnilmәsinә  getirib  çıxarmışdır.  Artıq  2000
-
ci  illәrden  başlayaraq  Bakı 
universitetlәrinin  tәrkibindә  avroasiyanizmin  öyrәnmәsi  üzәrә  tәhsil  strukturları  müşahidә  olunmağa  vә  Azәrbaycan 
alimlәrinin de bu mövzuda ilk elmi әsәrleri ortaya çıxmağa başlamışdır.
 
Avroasiyanizm mövzusu daha çox sistemli ve şüurlu şәkildә Bakı Slavyan  Universitetindә tәqdim olunur. Burada 
fealiyyәt  gösdәrәn  “Türk
-
slavyan  әlaqәlәri”  elmi  araşdırma  laboratoriyası  2001ci  ilin  23  fevralında  yaradılmışdır. 
Laboratoriy
anın  işindә  әsas  diqqәt;  sadәcә  dil  ve  әdәbiyyatı  deyil  eyni  zamanda  tarix  ve  mәdәniyyәti  dә  әhatә  eden 
avroasiyanizmin  mәdәniyyәt  fenomeninә  verilmişdir.  Laboratoriyanın  qarşısına  qoyduğu  mәsәlә;  avroasiyanizm  haqqında 
olan  materialları  sistemlәşdirmәk  xüsusiylә  dә  Azәrbaycanla  bağlı  konkret  türk
-
slavyan  problemlәrinin  ayrılması;  müasir 
mәrhәlәdәn mәdәniyyәtlәrin qarşılıqlı әlaqәlәri erasına (mәsәlәn, başlanğıcı İran ve Turan olan avroasiyanizm kontekstindә 
avropa dualizminin mәnbәlәri vә genezisi) qәdәr türk
-
slavyan tәdqiqatlarındakı problemlәrin hәlli perspektivlәrinin müәyyәn 
olunması;  avroasiya  ve  dünya  mәdәniyyәtinin  bir  hissәsi  olan  türk  mәdәniyyәti  problemlәrini  tәdqiq  etmәk,  öyrәnmәkdir. 
Laboratoriyanın  yaradıldığı  2001
-
ci  ildәn  01.06.2010  qәdәr  laboratoriya  әmәkdaşları  tәrәfindәn  120
-
dәn  çox  elmi  iş,  o 
cümlәdәn  dә  laboratoriyanın  çalışdığı  müddәtindә  әmәkdaşları  tәrәfindәn  nәşr  olunan  kitablar  vardır  [11].  Bakı  Slavyan 
Universiteti  tәrkibindәki  “Türk
-
slavyan  әlaqәlәri”elmi
-
tәdqiqat  laboratoriyasının
 
fәaliyyәti  nәticәsindә  2004
-
ildә  hazırlanıb 
“Şәrq
-
Qәrb”  adlı  elmi  mәcmüa  da  nәşr  olunmuşdur.  Bu  elmi  mәcmuada  digәr  tarixi
-
coğrafi  әdәbi,  lingvistik,  şәrqә  aid 
suallarla  yanaşı  klassik  vә  müasir  avroasiyanizm  problemlәri,  hemçinin  dә  onun  Azәrbaycanda  inkişafının  problem  vә 
perspektivlәrinә  toxunulur.  Bu  mәcmuada  Azәrbaycanda  avroasiyanizmin  inkişafının  perspektiv  vә  istigamәtlәri  Prof. 
K.M.Abdullayevin”Azәrbaycanda  Avroasiyanizm;  inkişafının  problem  ve  perspektivlәri”  adlı  geniş  hәcmli  mәqalәsindә 
açıqca qeyd olunmuşdur. Müәllifin fikrincә Azәrbaycanın avroasiya mәkanıyla iqtisadi ve mәdәni integrasiyası әn mәqbul 
olanı,  qәbul  edilәnidir.  Amma  qeyd  olunan  mәqalәdә  sadәcә  rus  Avroasiyanizminin  tarixi  aspektlәri  nәzәrә  alınmış 
Nazarbayevin Avroasiya doktrina
sına heç toxunulmamışdır.
 
Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinası  hakkında  ilk  ve  nadir  dәyәrlәndirilmәsi  Fәrhad  Әliyevin  “Avroasiyanizm: 
geosiyasi  mühakimә”  araşdırmasında  görürük.  O,Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinasını  neoavroasiyanizmin  turan 
istigamәtlәri olaraq xarakterizә edir [12,85]. Monoqrafiyanın müәllifi “Qazaxıstan avroasiyanizmin himayәsindә olan dövlәt 
kimi  hesab  olunmağa  başladı,  daha  dәqiq  desәk  turan  neoavroasiyanizmi  keçmiş  SSRİ
-
nin  türk  xalqlarının 
birlәşdirilmәsidir”. Burda da müәllif S.Serikbayın sözlәrindәn istifadә edәrәk deyir ki, “Qazaxıstan vә Rusiya avroasiyanizmi 
bir problemin iki tәrәfidir,bu da uzun müddәtli qeyri
-
bәrabәr birlikde var olmanın nәticәsi olaraq ortaya çıxmışdır”. İ.Әliyevin 
fikrincә  isә  Nazarbayev  turan  neoavroasiyanizminin  xarakter  cәhәti  onun  praqmatik  oluşudur;  bu  cәhәtindәn  dә  SSRİ
-nin 
dağılmasından sonra meydana çıxan nәticәlәrinin qarşısını almaq vasitәsiylә postsovet mәkanında çox sahәli iqtisadi,sonra 
isә siyasi integrasiyanı hәyata keçirilmәsinә cәhd olunur [12,91]. Amma tәәssüflәr olsun ki, belә dәyәrlәndirmәlәrin sayı çox 
deyil vә Nazarbayevin Avroasiya doktrinasına Azәrbaycan alimlәrinin mövqelәrinin analizi üçün kifayәt qәdәr deyil.
 
Bu  materialımızın  sonunda  demәk  istәyirik  ki,  Azәrbaycanın  elmi  dairәlәrindә,  bir  mәnalı  olaraq,  Avroasiyanizm 
yeni sahә sayılır.  Xüsusi ilә dә, Nazarbayevin Avroasiya doktrinası elmi dairelerde az araşdırılır vә öyrәnilir. Lakin demәk 
olar  ki,  az  sayıda  olan  elmi  işlәrdә  belә  Nazarbayevin  Avroasiya  doktrinasına  hәm  müsbәt  hәm  dә  mәnfi  münasibәtlәr 
var.Amma nәticәdә ümumi bir fikir var ki, bu ideya müzakirә edilmәk üçün kifayәt gәdәr dәyәrlidir.
 
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
123 
 
 
İstifadə olunan mənbələr
 
1. 
Nәsib Nәsәbli, Azerbaycan Geosiyasәti ve neft. Xәzәr universiteti nәşriyyatı, Bakı, 2000.sh 60 (azәrbaycan dilindә)
 
2.  www.eco.gov.az-erazi. 24 iyul 2011. 
3. 
Mәmmәdyarov,
 
Azәrbaycanın xarici siyasәti:tәsir edәn faktorlar vә prioritetlәr
 
4. 
Prezident  İlham  Әliyevin  bәyanatı,  Azәrbaycan  vә  Qazaxıstan  prezidentlәrinin  çap  üçün
 
bәyanatla  çıxışı, 
www.ru.president.az, 20 oktyabr 2011. 
5. 
“Azәrbaycan vә Qazaxıstan: iki tәrәfli münasibәtlәr vә regional qarşılıqlı bağlar” mövzusunda dairәvi stol,
  13  sentyabr 
2010, sh1 
6. 
Fikrәt Sadıxov,
 
“Azәrbaycan
-
Qazaxıstan:siyasi әmәkdaşlıq.Nәticәlәr vә perspektivlәr” 
www.1news.az, 20 sentyabr 2010 
7. 
“Azәrbaycan
-
Qazaxıstan sәnәdlәrinin imzalanması” /
www.ru.president.az, 20 oktyabr 2011. 
8.  Nursultan  Nazarbayevin  b
әyanatı,
 
,  Azәrbaycan  vә  Qazaxıstan  prezidentlәrinin  çap  üçün
 
bәyanatla  çıxışı. 
www.ru.president.az 20 oktyabr 2011 
9. 
Kamil  Hәmzәoğlu
 
“Qüdrәt  Hәsәnquliyev
:Az
әrbaycan  Türkiyә  vә  digәr  türk  dövlәtlәriylә  bir  blokda  tәmsil  olunmalıdır”
 
Gün.Az www.gun.az,
 
25 oktyabr 2011 (azәrbaycan dilindә).
 
10. 
K.M.Abdullayev  “Azәrbaycanda  Avroasiyanizm;  inkişafının  problem  ve  perspektivlәri”  Şәrq
-
Qәrb  elmi
-tedqiqat 
mәcmuası “Türk
-
slavyan әlaqәlәri”
, elmi-
tәdqiqat laboratoriyası Bakı slavyan universiteti.Bakı 2004, 12
-13 sh 
11. www.bsu-edu.org, 25 oktyabr 2011. 
12. F.B. 
Әl
iyev Avroasiyanizm
: geosiyasi mühak
i
mә”,
 
Bakı 2010.
 
 

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: