«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет38/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   75

 
Әдебиеттер тізімі:
 
1. 
Қазақстан Республикасында білім беруді дамытудың 2011
-2
020 жылдарға арналған бағдарламасы. 
Астана 2010
 
2. 
А.
 
Өтешова. Адамгершілік –
 
рухан тәрбиенің маңыздылығы. 
www.45 minut.rz 
3. 
Б. Баймұратова. Отбасындағы баланы мектепке дайындау Алматы: 
2000 
 
 
Ірина Сизоненко, Ірина Ремзі
 
(Харків, Україна)
 
 
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ 
ІНТЕРАКТИВНОГО МЕТОДУ
 
«СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ВИЩОГО 
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
 
 
Динамічні  зміни,  що  відбуваються  в  соціально
-
економічному  і  політичному  житті  України 
сприяли  актуалізації  проблеми  модернізації  системи  вищої  освіти  України.  Згідно  з  Державною 
програмою  «Освіта.  Україна  ХХІ  ст.»  [13],  одним  із  пріоритетних  напрямків  реформування  освіти  є 
досягнення якісно нового рівня підготовки фахівця.
 
Модернізація  системи
 
вищої  школи  України  має  на  меті  професійно  підготувати  і  виховати 
високоосвічену,  успішну,  творчу  особистість,  здатну  до  саморозвитку  і  самоорганізації.  Практика 
показує, що використання традиційних методів навчання, які передбачають засвоєння і репродуктивне 
відтворення матеріалу, не завжди залучає студентів до свідомої навчальної діяльності. Застосування 
цих методів для перетворення особистості в «ходячу енциклопедію» часто приводить до невдач, адже 
такий  процес  навчання  позбавляє  студента  задоволення  його  потреб  у  спілкуванні,  прихильності, 
оцінці  й  повазі,  звужує  рамки  творчого  мислення,  обмежує  розвиток  психічних  процесів  та 
організаторських здібностей, не гарантує міцності знань та їх ефективного застосування в практичній 
діяльності.
 
З метою вирішення
 
провідних завдань освіти в педагогічній науці ведуться пошуки варіативних 
методик,  інноваційних  технологій,  які  б  сприяли  повноцінному  розвитку  людини  і  становленню  її  як 
особистості.
 
Для  підвищення  ефективності  навчального  процесу  сучасні  педагоги  І.
 
Дичківська  [5], 
О.
 
Пєхота [11] пропонують в своїх роботах наступні технології: технологію  особистісно
-
орієнтованого 
навчання, модульного навчання, проектну технологію, технологію розвивального навчання тощо.
 
В  останні  роки  арсенал  педагогічних  технологій  збагатився  ще  однією  –
 
інтерактивною,  яка 
відповідає  потребам  сучасної  освітньої  ситуації  з  пошуку  та  впровадження  нових  форм  здобуття, 
засвоєння знань та взаємодії між  учасниками процесу навчання. Зберігаючи кінцеву мету і основний 
зміст освітнього процесу, ця технологія ґрунтується на співпраці не лише педагога зі студентами, але 
й студентів між собою.
 
Навчально
-
виховний  процес  із  використанням  методів  інтерактивної  технології  стає  цілісною 
системою, яка сприяє проникненню інформаційних потоків у свідомість  учасників освітнього процесу. 
До інтерактивних методів належать: робота в малих групах, акваріум, ажурна пилка, мозковий штурм, 
аналіз  ситуації 
(Case-
метод
)
,  дерево  рішень  тощо.  Також  до  цих  методів  відноситься  «Спільний 
проект»,  який  у  цій  роботі  був  розглянутий  як  метод  планування  та  організації  лекції
-
семінару  для 
студентів гуманітарного ВНЗ.
 
Методи інтерактивної технології мають глибокі історичні корені.
 
Так
 
Сократ
 
примушував своїх 
слухачів  шляхом  запитань  і  відповідей  находити  істину.  Конфуцій  проводив  навчання  у  виді 
евристичних  бесід  [12,  с.  11].  Теоретичним  розробленням  питань  активності  людини  й  активізації 
навчально
-
пізнавальної діяльності з психологічної точки зору займалися Б. Ананьєв [1], Л.
 
Виготський 
[2],  О.
 
Леонтьєв  [8],  С.  Рубінштейн  [14]  та  інші.  Проблемам  інтерактивної  технології  навчання 
присвячено дослідження сучасних науковців: Н. Балицької [3], Г.
 
Волошиної [3], А.
 
Гіна [4], В.
 
Дьяченко 
[6],  А.
 
Кузьмінського  [10],  В.
 
Омеляненко  [10],  О.
 
Пєхоти  [11],  Л.
 
Пироженко  [12],  О.
 
Пометун  [12], 
М.
 
Сілбемана [17], А.
 
Фасолі [16] та ін. Різні аспекти підготовки майбутнього вчителя у цьому напрямку 

188 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
розкриваються  в  дослідженнях  В.
 
Лозової  і  Г.
 
Троцко  [
9] 
та  ін.  Аналіз  літератури  показав,  що 
застосування  методів  інтерактивної  технології
 
є  одним  із  шляхів  підвищення  рівня  знань  студентів, 
адже сприяє включенню їх до активної пізнавальної діяльності.
 
Мета  нашої  статті  полягає  у  висвітленні  особливостей  підготовки  до  проведення  лекції  із 
застосуванням інтерактивного методу «Спільний проект»
 
для студентів гуманітарного ВНЗ.
 
Лекційно
-
семінарська  система  навчання,  що  широко  використовується  у  вищій  школі, 
відноситься  до  традиційних  освітніх  технологій.  Зазвичай  лекція  являє  собою  усний  послідовний 
виклад матеріалу з якої
-
небудь теми, що передбачає паралельне конспектування. Існує дуже багато 
визначень  терміну  «лекція»:  1)  усне  систематичне  і  послідовне  викладення  матеріалу  з  якої
-
небудь 
теми, проблеми, питання тощо 
[7]; 2) 
усний виклад предмета викладачем, а також публічне читання на 
яку
-
небудь  тему 
[7]
;  3)  різновид  навчального  заняття,  що  передбачає  усний  виклад  матеріалу 
дисципліни 
[7] 
і  т.  і.  Семінар  же  є  формою  контрольного  заняття,  на  якому  студенти  презентують 
доповіді,  реферати  у  рамках  теми,  що  вивчалася  на  попередніх  лекціях.  Також  існують  такі 
визначення:  семінар  –
 
1)  це  форма  навчально
-
практичного  заняття,  на  якій  студенти  обговорюють 
повідомлення,  доповіді,  реферати,  виконані  ними  за  результатами  навчальних  або  наукових 
досліджень під керівництвом викладача
 
[15]; 2) це групове заняття,
 
гурток для якої
-
небудь спеціальної 
підготовки [15] і
 
т. і.
 
Виходячи з визначення поняття семінару, він передбачає залучення студентів до самостійної 
пошукової діяльності, групової роботи в рамках навчального заняття, активної співпраці як викладача, 
так  і
 
студентів  між  собою.  Це  сприяє  підвищенню  інтелектуального  рівня,  адже  згідно  дослідженням 
американських  вчених  [12,  с.  9  –
 
11],  коли  студент  самостійно  займається  пошуком  інформації,  це 
підвищує  його шанси на успішне опанування матеріалом  до 75%, а, якщо
 
він засвоїв його та навчає 
інших  –
 
90%.  Практика  свідчить,  що  педагоги  активно  застосовують  цю  форму  навчального  заняття 
задля  контролю  засвоєння  лекційного  матеріалу  і  вона  є  досить  успішною.  Але  таких  занять  у 
порівнянні з  лекціями невелика  кількість. Виникає  питання: як же побудувати навчальне заняття так, 
щоб  студент  був  активним  учасником  лекційного  заняття,  набував  досвіду  спілкування  і  організації 
роботи, що так важливо для студентів гуманітарного профілю.
 
Для вирішення цього питання нами були розглянуті методи інтерактивної технології, які можна 
застосовувати як самостійно, так і в поєднанні з традиційним навчанням. Нашу увагу привернув метод 
«Спільний  проект»,  який,  на  нашу  думку,  можна  застосовувати  в  якості  форми  організації  лекції  для 
студентів  гуманітарного  ВНЗ.  Існує  багато  визначень  поняття  «Спільний  проект»:  1)  це  метод 
планування  доцільної  діяльності  у  зв’язку  з  розв’язанням  якогось  навчального  завдання  в  реальній 
обстановці  (В.
 
Кільпарик)  [12];  2)  система  навчання,  за  якої  учні  здобувають  знання  у  процесі 
планування і виконання практичних завдань –
 
проектів, які поступово  ускладнюються (Є.
 
Полат) [12]; 
3)  узагальнена  модель  визначення  способу  досягнення  поставленої  мети,  алгоритму  пізнавальної 
діяльності  (Є.
 
Полат)  [12];  4)  творча  діяльність,  проблемна  за  формою  представлення  матеріалу, 
практична  за  формою  його  застосування,  інтелектуально  насичена  за  змістом,  яка  відбувається  в 
умовах постійного конкурсу думок (І. Зимня) [12].
 
Перевагами методу «Спільний проект» є:
 

 
активне самостійне здобуття знань студентами;
 

 
одночасне поєднання індивідуальної і колективної діяльності;
 

 
можливість самореалізації;
 

 
можливість бачити результати своєї праці;
 

 
суспільна значущість результатів роботи кожного студента;
 

 
можливість неформального контролю над рівнем досягнень студентів
 [12]. 
Проведення лекції з використанням методу «Спільний проект» передбачає розподіл студентів 
на  групи,  підбір  та  підготовку  ними  інформації  з  визначеного  завдання/пункту  лекції.  В  результаті  з 
відповідей  представників  груп  складається  спільний  проект,  тобто  поетапно  розкривається  і 
розглядається лекція.
 
Процес впровадження методу «Спільний проект» доцільно поділити на ряд етапів.
 
1  етап.  Виділення  навчальних  тем,  лекції  з  яких  доцільно  організувати  за  допомогою  методу 
«Спільний проект».
 
2 етап.  Викладач виділяє типи задач (навчальних, організаційних, технічних, виховних тощо), 
які студенти вирішують або з якими можуть зіткнутися у процесі опрацювання.
 
3 етап. Ознайомлення студентів із особливостями інтерактивного методу «Спільний проект» та 
особливостями його використання під час підготовки та проведення лекції.
 
4 етап. Підготовка студентів до участі у лекції у формі «Спільного проекту».
 
5 етап. Організація лекції у формі методу «Спільний проект». При цьому треба мати на увазі, 
що  ретельна  підготовка  до  першого  заняття  не  дає  повної  гарантії  успіху:  для  цього  і  викладачу,  і 
студентам  потрібен  досвід,  адже  аудиторна  групова  робота  є  однією  з  форм  цілеспрямованої 
колективної діяльності з усіма притаманними їй рисами. Дві з них відіграють особливо важливу роль у 
продуктивності  навчального  процесу.  По
-
перше,  взаємодія  групи  студентів  проходить  в  атмосфері 
певного психологічного клімату, який відображається на рівні розумової діяльності і активності кожного 
студента.  Поділ  групи  на  сильних  і  слабких,  необ’єктивний  розподіл  завдань,  недостатньо 
принциповий  аналіз  індивідуальних  і  групових  робіт  обов’язково  приведе  до  порушень  у 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
189 
 
 
 
міжособистісних відносинах. Звідси виходить, що психологічний клімат у групі, особливо на першому 
занятті, повинен бути предметом особливої уваги викладача.
 
По
-
друге,  діяльність  і  поведінка  людини  в  колективі  містить  в  собі  прихований  дух  змагання. 
Прагнення  до  кращого  результату  закладене  у  соціальній  природі  особистості.  В  груповій  роботі 
діяльність  студентів  набуває  чітко  вираженого  характеру  інтелектуального  і  психологічного  єднання 
один  з  одним.  Студенти  нерідко  вступають  у  змагання  з  викладачами,  спираючись  на  набутий  ними 
досвід,  розраховуючи  лише  на  власні  сили.  Міркування  викладача  студенти  іноді  розглядають  як 
протидію і активно шукають аргументи на захист своєї позиції.
 
Ефективність першої  лекції з використанням  «Спільного проекту»  в значній мірі залежить від 
того, наскільки викладач продумав кожен свій крок, жест, слово.
 
6 етап. Оцінка ефективності проведення лекції у формі методу «Спільний проект». Рефлексія у 
вигляді відповідей на наступні запитання допоможе виявити ефективність запропонованої ідеї:
 

 
наскільки  добре  студенти  розуміють  навчальний  матеріал,  який  викладається  їхніми 
одногрупниками?
 

 
чи стали студенти більш ініціативними, енергійними і активними на занятті?
 

 
чи підвищилась оригінальність їх суджень, поглядів, позицій?
 
Висновки.  Проведений  нами  аналіз  наукової  літератури  виявив  позитивні  риси  методу 
«Спільний проект» як варіативної форми проведення лекції у студентів гуманітарного ВНЗ.
 
Перспективи  подальших  досліджень  полягають  у  виявленні  ефективності  застосування 
інших методів інтерактивної технології у навчальному процесі студентів.
 
 
Література:
 
1. 
Ананьєв Б.Г. Людина як предмет пізнання / Б.Г. Ананьєв. –
 
СПБ.: Пітер, 2002. –
 
288 с.
 
2. 
Выготский  Л.С.  Собрание  сочинений:  [в  6
-
и  т.
]. 

 
Т.6.  Научное  наследство  /  Л.С.  Віготский.  –
 
М.: 
Педагогика, 1984. –
 
400 с.
 
3. 
Використання  інтерактивних  технологій  навчання  в  професійній  підготовці  майбутніх  учителів: 
монографія  /  [Н.Г.  Балицька,  О.А.  Біда,  Г.П.
 
Волошина  та  ін.];  за  заг.  ред.  Н.С.  Побірченко.  –
 
К.: 
Науковий світ, 2003. –
 138 
с.
 
4. 
Гін А. Прийоми педагогічної техніки / А. Гін. –
 
Луганськ, 2004. –
 
84 с.
 
5. 
Дичківська  І.М.  Інноваційні  педагогічні  технології  /
 
І.М.  Дичківська  –
 
Київ:  Академвидав,  2004.  –
 
352 
с.
 
6. 
Дьяченко В. Новая дидактика / В. Дьяченко. –
 
М.: 2001. –
 
С. 4 –
 9. 
7. 
Лекція 
[
Електронний  ресурс

/  Сайт  Вікіпедії.  –
 
Режим  доступу:  http://ru.wikipedia.org/
 
wiki/%CB%E5%EA%F6%E8%FF 
8. 
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. –
 
М.: Политическая литература, 
1975. 

 
304 с.
 
9. 
Лозова  В.  І.,  Троцко  Г.  В.  Теоретичні  основи  виховання  і  навчання:  навчальний  посібник  / 
В.І.
  
Лозова, Г. В. Троцко. –
 
Х.: ОВС, 2002. –
 
398 с.
 
10. 
Омеляненко В., Кузьмінський
 
А. Теорія і методика виховання / В.
 
Омеляненко, А. Кузьмінський –
 
К.: 
Знання, 2008. –
 
415 с.
 
11. 
Освітні  технології:  навч.
-
метод.  посіб.  /  О.М.  Пєхота,  А.З.  Кіктенко,  О.М.  Любарська  –
 
К.:  А.  С.  К., 
2001 

 
256 с.
 
12. 
Пометун  О.І.,  Пироженко  Л.В.  Сучасний  урок.  Інтерактивні  технології  навчання  /  За  ред. 
О.І.
 
Пометун. –
 
К.: Видавництво А.С.К., 2004. –
 
192 с.
 
13. 
Про Державну національну  програму «Освіта» («Україна ХХІ століття»): Постанова від 03.11.1993 
р.
  [
Електронний  ресурс

/  Офіційний  сайт  Верховної
 
Ради  України.  –
 
Режим  доступу: 
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93-
п
 
14. 
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. –
 
М.: Педагогика, 1989. –
 
320 с.
 
15. 
Семінар 
[
Електронний 
ресурс


Сайт 
Вікіпедії. 

 
Режим 
доступу: 
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D1%E5%EC%E8%ED%E0%F0 
16. 
Фасоля А. М. Урок в умовах особистісно
-
зорієнтованого навчання / А.М. Фасоля // Українська мова і 
література. –
 2003. 

 
№46.
 
17. Silbeman M. Active Strategies. 101 Strategies to Teach Active Learning. 

 Boston, London etc., 1996. 

 
P. 2-3. 
 
Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, Ремзі Ірина Владленівна.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

190 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Світлана Сікорська
 
(Петрівка, Україна)
 
 
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ КЕЙС –
 
СТАДІІ ЙОГО МІСЦЕ
 
В СИСТЕМІ
 
ІНОВАЦІЙНИХ 
ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
 
 
Пріоритетним  напрямком  освітньої  системи  України,  що  підтверджено  державними  законами 
та  нормативними  документами,  є  доступ  до  якісної  освіти.  Тому  впровадження  інноваційних 
технологій в навчально
-
виховний процес є одним із найважливіших
 
питань, які сьогодні розглядаються 
в  освіті.  Для  сучасного  суспільства  впровадження  інноваційних  технологій  в  освіту  має  не  стільки 
теоретичне,  скільки  прагматичне  значення,  оскільки  в  умовах  глобалізації  воно  стосується  його 
історичного розвитку та перспектив, які пов’язані з так званими «високими технологіями».
 
Реформування  національної  системи  освіти  України,  сучасні  тенденції  світової  інтеграції 
зводять проблему розвитку особистості в ранг пріоритетних завдань. Тому велике значення набуває 
впровадження
 
інтерактивних методів навчання і виховання, яке є ефективнішим засобом в опануванні 
сучасних  технологій,  підвищенні  ефективності  навчання  і  якості  знань,  формуванні  життєвої  і 
професійної  компетентності  сучасної  молоді.  В  ХХІ  ст.  вітчизняна  освіта  відчула
 
кризу  активних  і 
продуктивних  методів,  методик,  технологій  навчання  і  виховання.  Традиційні  методики  не  в  змозі 
вирішити  ці  протиріччя,тому  вітчизняні  педагоги  звернулися  до  західноєвропейського  й 
американського  досвіду,який  вже  впродовж  кількох  десятиріч
 
використовує  методи  посткласичної 
дидактики, одним із яких є метод проблемно
-
ситуаційного навчання (кейс
-
метод).
 
З  методичної  точки  зору  кейс  –
 
це  спеціально  підготовлений  учбовий  матеріал,  що  містить 
структурований  опис  ситуацій,  що  запозичені  з  реальної
 
практики”.  Кейс,  це  завжди  моделювання 
життєвої ситуації. Як інтерактивний, кейс
-
метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, 
що були отримані на попередніх заняттях, розвиткові навичок аналізу та критичного мислення, зв’язку 
теорії та практики.
 
Кейс
-
метод  ґрунтується  на  принципах,  які  фактично  змушують  переглянути  ролі  викладача  і 
студента.  Зобов'язання  викладача  при  застосуванні  кейс
-
методу  полягає  в  тому,  щоб  створити  в 
навчальної  аудиторії  такі  умови,  які  б  дозволили  розвинути  у  студентів
 
вміння  критично  мислити, 
аналізувати,  спонукати  їх  до  того,  щоб  в  процесі  дискусії  поділитися  власними  думками,  ідеями, 
знаннями  та  досвідом.  Зобов'язання  студента  полягає  в  тому,  щоб  збагачуючи  своєю  творчою 
енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При 
цьому студенти повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти 
їм,  і  вони  мають  скористатися  цим  у  повній  мірі,  проте  основна  відповідальність  за  те,  чому  вони 
навчились, лежить на них [1, с.209 ].
 
Одним з ключових сучасних методів викладання дисципліни «Земельне право» у Петрівському 
державному  аграрному  технікумі  є  ситуаційний  метод  навчання,  тому  що  мова  йде  про  реальні 
ситуації,  а  не  такі,  які  були  придумані  в  аудиторії.  Землевпорядники  –
 
це  державні  інспектори  з 
використання  і  охорони  земель.  Вони  повинні  володіти  глибокими  знаннями  в  галузі  земельного 
законодавства.  Програмою  дисципліни  передбачено  проведення  теоретичних,  семінарських  та 
практичних  занять  з  вирішенням  ситуаційних  завдань,  які  виникають  у  професійній  діяльності 
землевпорядників.
 
Земельне  право  України  є  однією  з  найважливіших  галузей  права  нашої  держави.  Тому 
вивчення земельно
-
правових відносин у період запровадження і проведення економічної і похідної від 
неї земельної реформи набуває особливого значення.
 
Метод кейс
-
стаді, що використовується в земельному праві має на меті допомогти студентам 
повніше  і  глибше  засвоїти  теоретичні  положення  земельного  права,  що  розглядаються  на  лекціях. 
Вирішення  ситуаційних  завдань  і  є  предметом  практичних  та  семінарських  занять  студентів. 
Розглядаючи ситуаційні вправи, студенти займають активну позицію. Вони не тільки генерують ідеї, а 
й  фактично  створюють  процес  навчання.  При  цьому  студенти  перебувають  у  ситуації  активної 
взаємодії  один  з  одним,  що  імітує  реальні  комунікаційні  залежності,  які  виникають  між  людьми  у 
процесі  їх  спільної  діяльності.  Під  час  розгляду  ситуаційного  завдання  студенти  самі  створюють 
узагальнене знання. [ 2, с.117 ].
 
Всі  ситуаційні  завдання,  які  використовуються  у  земельному  праві  мають  міждисциплінарний 
зв'язок. Вирішення ситуаційних завдань з земельного права пов’язане з вивченням таких дисциплін як 
«Землевпорядне  проектування»,  «Основи  правознавства»,  «Земельний  кадастр»,  «Управління 
земельними ресурсами», «Державний контроль», «Інвентаризація земель», «Грошова оцінка земель» 
і т.д.
 
Регулювання  окремих  питань  з  земельного  права  здійснюється  нормами  цивільного, 
адміністративного, екологічного, аграрного права. Вирішення ситуаційних завдань, що пропонуються в 
типовій  навчальній  програмі  з  земельного  права  мають  на  меті  допомогти  студентам  засвоїти 
теоретичні положення земельного права, а також підготувати їх до практичної діяльності.
 
Особливістю методу кейс
-
стаді в земельному праві є створення проблемної ситуації на основі 
фактів  з  реального  життя  і  втілює  в  собі  наступні  ідеї:  закріплення  теоретичних  знань  з  дисципліни; 
набуття  навичок  професійної  діяльності;  підвищення  пізнавального  інтересу  до  навчальної 
дисципліни;  сприяє  розвитку  дослідницьких,  комунікативних  і  творчих  навичок.  Основна  функція 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
191 
 
 
 
методу  кейс
-
стаді  –
 
вчити  студентів  вирішувати  складні  проблеми,  які  неможливо  вирішити 
аналітичним  способом.  Цей  метод  сприяє  розвитку  у  студентів  –
 
аграріїв  самостійного  мислення, 
уміння  вислуховувати  і  враховувати  альтернативну  точку  зору,  аргументовано  висловити  свою, 
навчитись працювати в команді, знаходити найбільш раціональне вирішення поставленої проблеми.
 
Проведення  практичних  занять  із  земельного  права  має  на  меті,  крім  сприяння  глибокому 
засвоєнню  основних  теоретичних  питань  земельногоправа,  навчання  майбутніх  фахівців
-
землевпорядників свідомо і правильно застосовувати набуті теоретичні знання та чинні нормативно
-
правові  акти,  що  регулюють  земельні  відносини,  при  вирішенні  конкретних  справ,  що  виникають  у 
діяльності  сільськогосподарських  підприємств,  організацій  і  громадян,  у  їх  відносинах  з  іншими 
підприємствами, організаціями, а також органами державного управління.
 
Практичні  заняття  –
 
найбільш  ефективна  форма  самостійної  роботи  студентів  під 
керівництвом  викладача.  Розв’язуючи  конкретні  життєві  ситуації,  студенти  вчаться  відшукувати 
необхідні  нормативні  акти,  а  в  них  –
 
конкретні  норми,  що  стосуються  тієї  чи  іншої  ситуації,  а  також 
напрацьовують  уміння  викладати  результати  проведеної  роботи  у  відповідній  правовій  формі: 
розробити  проект  договору,  рішення  органу  управління  сільськогосподарського  підприємства,  органу 
державного управління, протесту прокурора тощо.
 
При  підготовці  до  практичних  чи  семінарських  занять,  крім  вивчення  відповідної  теми  з
 
рекомендованого викладачем підручника, необхідно вивчити Земельний кодекс України й інші закони 
та підзаконні нормативно
-
правові акти, що регулюють земельні відносини. Важливе місце у підготовці 
до  практичного  заняття  та  семінару  має  ознайомлення  з  науковими  статтями  із  конкретної  теми 
навчальної дисципліни, що друкуються у спеціальних часописах, наукових збірниках тощо.
 
На  практичних  заняттях  з  вирішенням  ситуаційних  завдань  кожен  студент  отримує 
індивідуальний  кейс.  Для  детального  ознайомлення  з  матеріалами  кейсу  не  доцільно  витрачати 
аудиторні  години.  Для  того,  щоб  ознайомлення  відбулося  в  межах  самостійної  роботи  студента, 
використовують  практикуми  або  кейси,  які  наведені  наприкінці  розділів  у  підручниках  та  навчальних 
посібниках.
 
Для  підготовки  до  практичного  заняття  з  застосуванням  кейс
-
технології  викладачу  необхідно 
визначити  основні  елементи  кейсу  з  певної  теми  курсу,  проаналізувати,  як  конкретний  основний 
момент кейсу необхідно дослідити на основних етапах самостійної та аудиторної роботи, розподілити 
час  на  обговорення  кожного  питання.  Перед  проведенням  першого  практичного  заняття  з 
застосуванням  методу  кейс
-
стаді  викладач  пояснює  студентам  сутність  методу,  надає  основні 
відомості  щодо  самостійного  етапу  роботи  над  кейсом.  Цей  етап  роботи  над  кейсом
 
проводиться  в 
аудиторії  в  два  етапи:  частково  при  першому  інструктажі,  коли  викладач  дає  завдання;  частково  на 
другому, коли розпочинається аудиторне заняття.
 
Вступна  частина  заняття  розпочинається  з  виступу  викладача,  який  коротко  озвучує  основні 
етапи роботи над ситуаційними завданнями і визначає способи і критерії оцінювання роботи студентів 
за  даним  методом.  Викладач  роздає  кейси,  надає  інструкцію  по  роботі  з  ними,  озвучує  чітке 
формулювання завдання.
 
Робота студентів починається з уважного прочитання  тексту кейсу. Далі відбувається перехід 
до  аналізу  ситуації.  На  другому  етапі  відбувається  детальний  аналіз  змісту  ситуації

Це  змушує 
студента  до  впорядкування  інформації,  що  міститься  в  ситуаційній  вправі,  її  групування  за 
важливістю (наприклад, основна,
 
додаткова, несуттєва тощо) і тематичними групами. Основою цієї 
фази роботи над вправою є знання, які вже має студент. На цьому  етапі аналізу він демонструє 
своє  бачення  проблематики  кейсу,презентує  свої  думки,  ідеї,  попередні  концепції,  способи 
розв'язання  і  гіпотези відносно  взаємовпливу  наведених фактів, планує перебіг подальших дій. Цей 
етап ставить перед студентом два основні запитання:
 
1. 
Які положення і проблеми даного кейсу є головними?
 
2. 
Як сформульоване завдання, які ще питання можна  поставити, характеризуючи ситуацію, 
щоб виявити так звані приховані проблеми?
 
Третій  етап  призначений  для  з'ясування  нових  і  незрозумілих понять, термінів, висловів, назв, 
структури показників, які використано в описі аналізованої ситуації тощо. Така ідентифікація є необхідною 
як  з  пізнавальних,  дидактичних,  причин,  так  і  з  причин  «практичних»;  останні  тісно  пов'язані  зі 
створенням бази для розв'язання проблеми кейсу.  Як  окремий  студент,  так  і  ціла група, працюючи 
над  кейсом

мусять  не  тільки  узгодити  своє  розуміння  сутності
 
окремих  термінів,  але  оперувати 
однаковою  термінологією  і  знати  можливості  її  застосування.  Цей  етап  може  бути  перейдено  з 
використанням
 
різних  форм  навчання:  як  лекції  викладача,  так  і  самостійного  опрацювання 
студентом існуючих підручників і монографій.
 
Четвертий етап полягає у точному формулюванні проблеми. Йдеться про виразне і однозначне 
визначення  сутності  проблеми,  представленої  в  аналізованому  прикладі.  Це  питання  не  є  таким 
очевидним,  як  здається  на  перший  погляд.  В  одному  кейсі  можуть  поєднуватися  декілька  проблем 
різних  ваги  і  значення,  по
-
різному  пов'язаних  між  собою  (головна  проблема,  другорядні  проблеми). 
Тому  цей  етап  аналізу  спрямований  на  формування  чіткої  відповіді  на  запитання:  яка  проблема  є 
предметом  ситуаційного  аналізу.  Результати,  отримані  на  попередніх  етапах,  дозволяють  на 
наступному,  п'ятому  етапі,  підбити  підсумки  щодо  сформульованих  пропозицій  і  уточнити  деталізовані 
завдання,  поставлені  у  формі  запитання:  яке  завдання  (проблему)  потрібно  розв'язати?На  шостому 

192 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
етапі,  в  останній  частині  викладач  робить  прогноз  навчальних  потреб:  визначає  напрямки,  форми  і 
джерела здобуття студентами знань, які нададуть їм можливість розв'язати проблему кейсу.
 
Студенти  оформляють  ситуаційне  завдання  у  вигляді  письмового  звіту  або  презентації.  На 
даному  етапі  студент  презентує  на  форумі  студентської  групи  свої  власні  рішення  і  способи  розв'язання 
проблеми  ситуаційного  завдання,  їх  обґрунтування,  перевірку  правильності  поданих  пропозицій, 
зіставляючи їх сутність з іншими презентованими рішеннями, бере участь разом з окремими студентами у 
дискусіях  в  яких  використовує  переконливі  аргументи.  Цей  етап  надає  студентам  можливість  обмінну 
здобутими  теоретичними  і  практичними  знаннями,  інформування  про  досягнуті  успіхи  і  джерела 
отриманих даних.
 
Після  вивчення
 
студентами  лекційного  матеріалу  та  виконання  практичних  робіт,  викладач 
проводить семінар з використанням методу кейс
-
стаді. Група ділиться на малі групи по 6 чоловік. Поділ 
групи  на  більші  групи  приводить  до  того,що  як  правило,  два
-
три  студента  працюють  активно,  інші 
спостерігають за процесом або просто займаються «своїми справами». Робота в малих групах формує у 
студента  навички  роботи  в  групі,  вміння  встановлювати  ділові  контакти,  обмінюватися  інформацією, 
відстоювати  свою  точку  зору  й  приймати  участь  у
 
формуванні  групового  рішення.  Такий  підхід 
стимулюватиме індивідуальну активність студентів.
 
Відмінність  кейс
-
методу  від  традиційних  засобів  засвоєння  знань  полягає  у  специфічному 
навчальному  ефекті,  до  якого  він  повинен  привести.  Завданням  кейс
-
методу  є  не  просто  передача 
знань,  а  навчання  студентів  здатності  справлятися  з  такими  унікальними  та  нестандартними 
ситуаціями,  які  вимагають  знань  з  багатьох  наук,  які,  як  правило,  виникають  в  реальній  установі  чи 
підприємстві  і  вимагають  вирішення  таких  проблем,
 
що  реально  виникли  чи  можуть  виникнути  і 
потребують  прийняття  управлінського  системного  рішення.  Використання  цього  інтерактивного 
освітнього  методу,  що  вимагає  активної  індивідуальної  участі  студентів  і  не  передбачає  єдиної 
„правильної"  відповіді,  є  дуже
 
природним  для  суспільства  з  невеликою  владною  дистанцією, 
домінуючими цінностями індивідуалізму і слабким прагненням уникнути невизначеності.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет