«Вітчизнянанаука: сучаснийстан,актуальніпроблемитаперспективирозвитку»



Pdf көрінісі
бет3/42
Дата14.02.2017
өлшемі4,74 Mb.
#4110
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42
часть II. –
 
С. 33.
 
4.  Ormanov  N.Zh.,  Pernebekova  R.K.,  Ormanova  L.N.,  Ibragimova  A.G.,  Korganbayeva  Z.S.,  Zholymbekova  L.D., 
Syzdykova  S.A.  Dynamics  of  characteristics  of  lipids  and  antioxidant  system  peroxidation  of  the  phosphorus  plant 
workers blood depending on individual sensitivity to yellow phosphorus under the influence of liquorice herbal medicinal 
product 
// «Life Science Journal»


 2014. 

 

11(2s). 

 170-173. 
5. 
Андреева  Л.И.,  Кожемякин  Л.А.,  Кишкун  А.А.  Модификация  метода  определения  перекисей  липидов  в  тесте  с 
тиобарбитуратовой кислотой // Лабораторное дело. –
 1988. 

 
№11. –
 
С.41
-43. 
6. 
Коробейникова  Э.Н.  Модификация  определения  продуктов  перекисного  окисления  липидов  в  реакции  с 
тиобарбитуратовой кислотой // Лабораторное дело. –
 1989. 

 
№7. –
 
С.8
-10. 
7. 
Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.А. Методы оценки свободнорадикального окисления и антиоксидантной 
системы организма // Спб.: ИКФ
-
Фолиант; 2000. –
 
С.104.
 
8. 
Адильбекова  Д.А.,  Орманов  Н.Ж.,  Кудабаев  А.К.  Разработка  и  внедрение  новых  фитопрепаратов  для 
профилактики и лечения профинтоксикации соединениями фосфора // Материалы международной конференции 
«Новые технологии в медицине и фармации» посвященный 10
-
летию независимости РК, Астана
, 2001. 

 
С
. 395. 
 
 
 
0
50
100
150
200
ДҚ
ЛГАТ
ТБК-ӘӨ
%
Жт
Тт
Ст
Өст

18 
«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
 
 
Павло Пантелеєв, Віталій Шейко
 
(Северодонецьк, Київ, Україна)
 
 
ІМУННИЙ СТАТУС ОРГАНІЗМУ ЛЮДЕЙ З КОРОТКОЗОРІСТЮ
 
ВІД 
-
3 ДО 
-
6 ДІОПТРІЙ
 
 
Враховуючи  наявність  ретино
-
епіфізарно
-
гіпоталамічних  і  прямих  ретино
-
гіпофізарних  взаємозв'язків, 
обширність  зв'язків  неокортексу  з  нейроструктурами  зорової  сенсорної  системи  (ЗСС),  а  також  спряжене 
функціонування спеціалізованих елементів нервової та імунної систем
 
на всіх ієрархічних рівнях регуляції організму, 
перспективними  для  сучасної  фізіології  слід  вважати  дослідження,  які  спрямовані  на  з'ясування  функціонального 
взаємозв'язоку між станом зорової сенсорної системи та показниками системного імунітету.
 
Відомо, що інтенсивність 
імунної відповіді залежить від ступеня збудженості центральної нервової системи (ЦНС), що тим самим підтверджує 
вплив нервової системи на імунну. Функціональні перебудови в діяльності нервових структур відповідають активним 
процесам в периферичних органах імунітету та імунокомпетентних клітинах (ІКК) 
[1, 2, 3]. 
Метою  нашого  дослідження  стало  вивчення  показників  системного  імунітету  у  людей  які  страждають  на 
набуту короткозорість від 
-
3 до 
-
6 діоптрій.
 
Дослідження  проводилися  на  базі  приватної  офтальмологічної  клініки  "
Corvis
"  м.  Северодонецька, 
гематологічні дослідження проводилися на базі відділення клініко
-
лабораторної та імунологічної діагностики дитячої 
обласної клінічної лікарні м. Северодонецьк (Луганської області).
 
Діагноз  короткозорість  встановлював  лікар
-
офтальмолог.  Стан  системного  імунітету  характеризували  такі 
показники:  загальна  кількість  лейкоцитів,  нейтрофілів,  моноцитів,  лімфоцитів;  визначали  загальну  кількість  Т
-
лімфоцитів  та  всіх  їх  субпопуляцій  (Т
-
хелпери/індуктори,  Т
-
супресори/цитотоксичні)  за  допомогою  методики 
моноклональних тіл, концентрація Ig M, A, 

в сироватці периферійні крові [4, 5, 6].
 
Було обстежено 140 пацієнтів віком від 24 до 35 років.
 
Результати дослідження стану системного імунітету представлені в таблиці 1.
 
Таблиця 1.
 
Абсолютні і відносні показники функції системи імунітету практично здорових людей з 
набутою короткозорістю (від 
-
3 до 
-
6 діоптрій)
 
Показники
 
Практично здорові 
люди (n=70) M±m
 
Короткозорі 
особи (n=70) 
M±m
 

Лейкоцити, Г/л
 
6,70±0,12
 
6,10±0,18
 
>0,05 
Нейтрофіли, Г/л
 
4,10±0,03
 
3,50±0,14
 
<0,05 
Нейтрофіли, %
 
62,00±0,09
 
55,00±0,11
 
<0,05 
Лімфоцити, Г/л
 
2,20±0,01
 
1,90±0,64
 
>0,05 
Лімфоцити, %
 
32,80±0,07
 
31,40±0,08
 
>0,05 
Моноцити, Г/л
 
0,36±0,05
 
0,22±0,01
 
<0,05 
Моноцити, %
 
5,40±0,04
 
4,35±0,04
 
<0,001 
CD3+-
лімфоцити, Г/л
 
1,81±0,04
 
1,00±0,03
 
<0,001 
CD3+-
лімфоцити, %
 
82,27±0,36
 
50,00±0,25
 
<0,001 
CD4+-
лімфоцити, Г/л
 
0,86±0,04
 
0,37±0,14
 
<0,001 
CD4+-
лімфоцити, %
 
47,51±0,14
 
38,00±0,12
 
<0,001 
CD8+-
лімфоцити, Г/л
 
0,32±0,02
 
0,21±0,05
 
<0,001 
CD8+-
лімфоцити, %
 
17,68±0,07
 
23,00±0,09
 
<0,001 
Природні кілери, Г/л
 
0,63±0,02
 
0,33±0,18
 
<0,05 
Природні кілери, %
 
14,90±0,15
 
6,10±0,05
 
<0,04 
CD9+-
лімфоцити, Г/л
 
0,36±0,02
 
0,34±0,05
 
>0,05 
Ig M + Ig G + Ig 
A, г/л
 
18,19±1,25
 
18,1±1,22
 
>0,05 
Ig M, г/л
 
1,24±0,15
 
1,1±0,04
 
>0,05 
Ig G, г/л
 
15,10±0,8
 
16,00±0,03
 
>0,05 
Ig A, г/л
 
1,85±0,2
 
1,65±0,1
 
>0,05 
Примітка. Р розраховано відносно показників практично здорових осіб.
 
У осіб з короткозорістю знижена абсолютна кількість лейкоцитів на за рахунок нейтрофільних лейкоцитів та 
моноцитів.  Відносна  кількість  нейтрофілів  і  моноцитів  також  зниженна.  Значно  (р<0,05)  знижена  абсолютна  та 
відносна кількість природних кілерів, які знищують патологічно змінені клітини (табл. 1).
 
Вивчення відносних змін
 
показників гуморальної ланки системного імунітету засвідчують про зменшення як 
відносної  так  і  абсолютної  кількості  в  периферійній  крові  організму  осіб  з  короткозорістю  набутої  форми  клітин 
лімфоїдного  ряду,  спостерігається  зменшення  кількості  CD19+
-
лімфоцитів  (В
-
лімфоцити)  та  Ig  M  і  Ig  A,  які 
забезпечують гуморальний захист організму людини (табл. 1).
 
У людей з набутою короткозорістю встановлений глибокий дефіцит загального типу Т
-
лімфоцитів, а також 
всіх його субпопуляцій –
 
Т
-
хелперів/індукторів і цитотоксичних Т
-
супресорів; природніх кіллерів.
 
В осіб з короткозорістю суттєві порушення виявлені з боку провідної ланки системного клітинного імунітету, 
а  саме  серед  Т
-
лімфоцитів  та  їх  імунорегуляторних  субпопуляцій.  В  гуморальній  ланці  встановлено  зниження 
загальної кількості В
-
лімфоцитів та Ig M і Ig A. Також спостерігалось зниження абсолютних та відносних показників 
неспецифічного протиінфекційного захисту організму, який представлений нейтрофілами та моноцитами.
 
Таким  чином,  в  осіб  з  набутою  короткозорістю,
 
від 
-
3  до 
-
6  діоптрій,  суттєві  порушення  виявлені  з  боку 
провідної ланки системного клітинного імунітету, а саме серед Т
-
лімфоцитів та їх імунорегуляторних субпопуляцій. 
Менш виражені порушення виявлені в гуморальній ланці системного імунітету, а саме зменшення загальної кількості 
В
-
лімфоцитів та концентрації Ig M і Ig A в периферійній крові. Стосовно неспецифічної ланки системного імунітету, 
який  представлений  нейтрофільними  лейкоцитами  та  моноцитами,  слід  відзначити  виражене  зменшення  як 
відносних так і абсолютних показників вказаних клітин.
 
 
Література:
 
1. 
Демирчоглян Г.Г. Тренируем зрение / Г.Г. Демирчоглян –
 
М.: Физкультура и спорт, 2002. –
 
28 с.
 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
19 
 
 
2. 
Дехтяренко  Т.В.  Биогенные  стимуляторы  и  иммунореактивность  /  Т.В.  Дехтяренко,  Р.Ф.  Макулькин  –
 
Одесса: 
Маяк, –
 1997. 

 
375 с.
 
3. 
Знаменская  Л.К.  Роль  клинического  иммунолога  в  работе  врача
-
офтальмолога  /  Л.К.  Знаменская  // 
Офтальмологический дискуссионный клуб //eyecenter.com.ua.
 
4. 
Иммунологические методы / Под ред. Г. Фримеля. –
 
М. Медицина, 2003. –
 
340 с.
 
5. 
Исследование системы крови в клинической практике // Под ред. Г.И. Козинца и В.А. Макарова.  –
 
М.: Триада
-
Х, 
1997. 

 
480 с.
 
6. 
Лабораторные методы исследования в клинике / Под ред. Меньшикова В.В. –
 
М.: Медицина, 1987. –
 
368 с.
 
 
Науковий керівник:
 
доктор біологічних наук, професор кафедри анатомії і фізіології людини, Інституту людини Київського 
університету імені Бориса Грінченка Шейко Віталій Ілліч.
 
 
 
Алимардон Рахматуллаев

Бобир Хамидов

Азиза Тураева
 
(Карши, Узбекистан)
 
Гулчеҳра
 
Набиева
 
(
Ташкент, Узбекистан)
 
 
СИСТЕМАТИКА ДОЖДЕВЫХ ЧЕРВЕЙ В УЗБЕКИСТАНА
 
 
Одной  из  актуальных  проблем  современной  биологии  и  сельского  хозяйства  является  разработка 
высокоэффективных методов повышения плодородия почв, обеспечивающих охрану окружающей среды.
 
Повышение  плодородия  почвы  является  одним  из  факторов  роста  благосостояния  людей.  Изучением 
свойства почвы и изысканием путей повышения ее плодородия занимаются многие отрасли науки. Почва –
 
сложное 
природное  тело,  а  ее  формирование  длительный  и  трудный  процесс.  Плодородие  определяется  обилием 
минеральных  веществ,  их  доступностью  для  растений,  водным  и  воздушным  режимами,  обусловливающими 
структуру  почвы.  Образование  этих  важных  свойств  почвы  во  многом  зависит  от  почвенных  организмов  и  их 
жизнедеятельности.
 
В качестве одного из таких
 
направлений можно рассматривать изучение дождевых червей
 [2, c. 80; 4, c. 19; 
11, c. 92; 12, c. 78]. 
О  полезном  значении  дождевых  червей  в  почве  известно  давно.  В  книге  Ч.Дарвина  находим  следующие 
слова:  «Плуг  принадлежит  к  числу  древнейших  и  имеющих  наибольшее  значение  изобретений  человека;  но  ещё 
задолго до его изобретения почва правильно обрабатывалась червями и всегда будет обрабатываться ими» [6, с. 
132]. Весьма сомнительно, чтобы нашлись ещё другие животные, которые в истории земной коры заняли бы столь 
видное место.
 
Особенно  большое  значение  для  почвы  имеют  копролиты
-
выделения  кишечника  червей.  В  них  обильно 
развиваются микроорганизме, и формируется почвенный гумус.
 
Отдельные сведения о дождевых червях в Узбекистане имеются в работах учённых СНГ и в мир
a [1, c. 42; 
3,  c.  38;  5,  c.  43;  8,  c.  69
].  Систематика  дождевых  червей  в  Узбекистана  известно  из  сборов  А.П.  Федченко, 
обработанных  В.Михаельсеном  [1
3
].  Сведения  по  Михаельсеном  в  Ташкентском  регионе  обитает 
Allolobophora 
taschkentensis  Michaelsen
,  в  пустынно
-
степной  зоне  распространен  крупный 
Helodrilus  jassyensis 
(данном
-
Aporectodea  jassyensis
), известно  из  долины  Пскема.  Очевидно  в  культурнополивных  почвах,  описан 
Allolobophora 
fedtscenkoi  Michaelsen. 
В  окрестностях  Самарканда  обнаружены 
Helodrilus  roseus  Savigny 
(данном–
Aporectodea 
roseus),  Helodrilus  foetidus  Savigny 
(данном
-  Eisenia.  fetida
)  и 
Helodrilus  fedtschenkoi  Michaelsen 
(данном  –
 
Allolobophora fedtschenkoi). 
Таково, вкратце, содержание обстоятельного исследования известного почвоведа Н.А.Димо о деятельности 
дождевых червей в почвах Узбекистане [7].
 
Во всему мир

известно более 1500 видов дождевых червей, в Узбекистане  –
  21. 
Почти половина видов, 
обнаруженных в Узбекистане, считается эндемиками. Обилие видов  –
 
Республике, что в свою очередь может быт 
связано с разнообразием почвенно
-
климатических условий региона
 [9, 10]. 
Т.С. Перель и А.Ю.Рахматуллаев приведен основанный на новых таксономических признаках определитель 

род,  1  подродов 
lumbricidae 
и  впервые  составленный  полный,  содержащий  21  видов  определитель  видов 
дождевых червей в Узбекистана
 [9, 10]. 
Обнаруженных видов
 
дождевых червей в Узбекистане.
 
Род
 Allolobophora Eisen, 1874 emend. Perel, 1976 
Подрод
 Svetlovia 
 
Allolobophora (S.) taschkentensis Michaelsen, 1900 
A.(S.) kaznakovi (Michaelsen, 1910) 
A.(S.) ferganae (Malevic, 1949) 
A.(S.) arnoldiana (Perel, 1971) 
A.(S.) chlorocephala Perel, 1977 
A.(S.) microtheca Perel, 1977 
A.(S.) graciosa Perel, 1977 
A.(S.) umbrophila Perel, 1977 
A.(S.) ophimorpha Perel, 1977 
A.(S.) stenosoma Perel, 1977 
 
Род
 Aporrectodea Orley, 1885 
 
Aporrektodea roseus (Savigny, 1826) 
A. caliginosa caliginosa (Savigny, 1826) 
A.(C.) trapezoides (Dugesi, 1828) 

20 
«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
 
 
A.jassyensis (Michaelsen, 1891) 
 
Род
 Eisenia Malm, 1877 emend. Michaelsen, 1990, emend. Perel, 1974 
 
E. fetida (Savigny, 1896) 
E. nordenskioldi (Eisen, 1879) 
 
Род
 Eisenilla Michaelsen, 1900 
 
Eiseneilla tetraedra (Savigny, 1826) 
 
Род
 Dendrobaena Eisen, 1873 emend. Pop, 1941 
 
Dendrobaena veneta (Rosa, 1886) 
D.byblica (Rosa, 1893) 
 
Род
 Dendrodrilus omodeo, 1956 
подвид
 Dendrodrilus rubidus 
 
Dendrodrilus rubidus tenuis (Eisen, 1874) 
 
 
Род
 Octolasion Orley, 1885 
Octolasion lacteum (Orley, 1885) 
 
Распространение
 
дождевых
 
червей
 
в
 
агроценозах
 
виды
 
эндемики
 
Средней
 
Азии
 
Allolobophora(S.)taschkentensis,  A.(S.)ferganae,  A.(S.)kaznakovi,  A.(S.)  arnoldiana,  A.(S.)  chlorocephala,  A.(S.) 
microtheca,  A.(S.)  umbrophila,  A.(S.)  ophimorpha,  A.(S.)  stenosoma,  Eiseneilla  tetraedra, 
обнаружены
 
в
 
предгорных
 
агроценозах
  Aporrektodea  roseus 
Бостанлыкского
 
и
 
частично
 
Верхнечирчикского
 
района

Ташкентского
 
оазиса

В 
равнинных  частях  Узбекистана  эти  виды  отсутствуют.  Характерные  для  Средиземноморья  виды 
-D.byblica, 
и
 
A.jassyensis 
обнаружены  только  в  равнинной  части  Узбекистана. 
Aporrektodea  roseus, 
отмеченный  некоторыми 
авторами  как  космополит  [9].  В  наших  сборах  встречается  только  в  предгорной  части  оазиса  (Бостанлыкский  и 
Верхнечирчикский районы).
 
A.(C.)trapezoids,  A.  caliginosa  caliginosa,  Octolasion  lacteum 
и
  Dendrodrilus  rubidus  tenuis 
распространены во 
всех обследованных агроценозах и относятся к наиболее часто встречаемым и многочисленным формам в  почве. 
По  характеру  вертикального  распределения  обнаруженные  виды  дождевых  червей  можно  распределить  на 
поверхностно
-
подстилочные  и  норные  виды.  К  первой  группе  относятся
.  E.  fetida,  E.  nordenskioldi 
и
  D.veneta, 
встречающиеся  преимущественно  под  опавшими  гниющими  листьями  и  нередко  в  большом  количестве.  Все 
остальные  виды  относятся  к  норным  видам.  Среди  отмеченных  видов, 
D.byblica 
преимущественно  встречается  в 
почве под овощебахчевыми культурами и на индивидуальных участках
 [14, c. 158]. 
Следовательно,  комплексное  изучение  биологии  и  экологии  дождевых  червей  в  различных  экосистемах 
Узбекистана, для сохранения биоразнообразия и улучшения плодородия почв, несомненно, представляет большой 
теоретический и практический интерес.
 
Методологические принципы регионального изучения дождевых червей положительно влияют на динамику 
численности, в результате чего повышается естественное плодородие почв.
 
Исследование  распространения  дождевых  червей  в  различных  агроценозах  способствует  более  полному 
изучению  их  в  экосистеме.  В  процессе  установления  статистической  картины  пространственного  распределения 
дождевых  червей,  естественно  возникают  вопросы  об  экологической  специфичности  видов,  о  возникновении, 
развитии и становлении фауны, что крайне важно для многих практических  и общетеоретических задач почвенной 
зоологии.
 
 
Литература:
 
1. 
Алимжонов  Р.А.  Плотность  почвенной  фауны  поливных  люцерников  на  севере  Узбекистана  //  Труды.  сектор. 
Зоология АН Уз ССР. –
 
Ташкент, 1946. –
 c. 41-51. 
2. 
Аскарходжаев  Н.  и  др.  О  пищевом  предпочтении  дождевых  компостных  червей  из  различных  областей 
Узбекистана.  //  Материалы  по  изучению  Русских  почв.  Выпуск  8(35).  Изд.  Санкт
-
Петербургского  университета. 
2014, c. 80-81. 
3. 
Бродский А.Л. Исследования по фауне почв. 
-
. Ташкент. 1937, 
c. 31-53. 
4. 
Валиханов  Н.Н.
 
Турли  агроценозларда  таркалган  олегохетларнинг  хозирги  ахволи//  Зоология  фанининг 
муаммолари  (зоология  институти  ёш  олимларининг  43  илмий  анжумани  маърузаларининг  тезислари):  Илмий 
маколалар туплами. –
 
Тошкент, 1994, 19 б.
 
5. 
Гафурова  Л.,
 
Кадирова  Д.,
 
Саидова  М.,  Рахматуллаев  А.,  Эргашева  О.  Некоторые  аспекты  биоиндикации 
эродированных  почв  предгорий  и  низкогорий  Туркестанского  хребта.  Международная  конференция  // 
«Биодиагностика» в экологической оценке почв и сопредельных сред. Москва, 2013. –
 
с. 43.
 
6. 
Дарвин Ч.
 
Образование растительного слоя деятельностью дождевых червей и наблюдения над образом жизни. 
Государственное изд. Биологической и медицинской литературы. Перевод М.А. Мензбира с английского издания 
1881. 

 
М.,
 -
Л., 1936, с. 117
-235. 
7. 
Димо Н.А. Земляные черви в почвах Средней Азии. Ж.: Почвоведение. М., 1938. №4, с. 494
-506. 
8. 
Мавлонов  О.М.,  Рахматуллаев  А.Ю.  О  численности  и  биомассе  дождевых  червей  люцерновых  полей  в 
севообороте // Узб. биол. жуpнал 1999. №3, 68
-
70 б.
 
9. 
Перель  Т.С.  Распространение  и  закономерности  распределения  дождевых  червей  фауны  СССР.  М.:  Наука, 
1979, с. 69
-75. 
10. 
Рахматуллаев  А.Ю.  Распространение  и  вертикальное  дождевых  червей  в  агроценозах  Ташкентского  оазиса 
//Автореф.дисс.канд.биол.наук. Ташкент, 2004. С. 18.
 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
21 
 
 
11. 
Сапарбеков  А.  Влияние  освоения  целинных  земель  на  формирование  почвенной  фауны  в  Бухарской  и 
Джизакской областях // Экология и биология животных Узбекистана: Изд. Фан –
 
Ташкент, 1988, с. 87
-98. 
12. 
Сатторов  Д.С.,  Мавлонов  О.М.,  Усмонова  А.З.,  Турсунов  А.Т.  Зоологическая  характеристика  почв  южного 
Узбекистана. // Актуальные проблемы комплексного изучения природы и хозяйства южных районов Узбекистана: 
II-
часть –
 
Карши, 1991. С. 78.
 
13. Michaelsen  W.  Zur  Kenntnis  der  lumbrisiden  und  ihrer  Verbreitung 

 
Ежегодник
 
Зоологического
 
музея
 
Импер
.
академии
 
наук
, 1910, 15, 
с
.1-75. 
14. Ergasheva  O.,  Raxmatullaev  A.,  Mahkamova  D.  Earthworms  and  their  ecological  importance.  The  soil  resources  of 
Uzbekistan: Status, protection and the perspectives of their rational using. The collection of scientific articles. Tashkent, 
2013. 157-159 p. 
 
 
Ёрқин Раҳматуллаев,
 
Икром Чўлиев
 
(Қарши, Ўзбекистон)
 
 
ЎЗБЕКИСТОН РЕСПУБЛИКАСИНИНГ ЖАНУБИЙ ВИЛОЯТЛАРИДА ЯШАЙДИГАН ҚИШЛОҚ МАКТАБИ 
ЎҚУВЧИЛАРИНИНГ АМАЛДАГИ ОВҚАТЛАНИШИНИ ЎРГАНИШГА ДОИР
 
 
Республикамизда 2014 йил “Соғлом бола йили” деб эълон қилинди ва Президентимиз томонидан 2014 йил 
19  февралда  ПҚ
-
2133  сонли  “Соғлом  бола  йили”  Давлат  дастури  тўғрисида  қарор  қабул  қилинди.  Бу  қарор 
мустақиллигимизнинг  илк  кунларидан  бошлаб  жисмонан  соғлом  ва  маънан  етук  баркамол  авлодни  тарбиялашга 
қаратилган  давлат  сиёсатининг  узвий  давоми  бўлиб  ҳисобланади.  Қолаверса,  жисмонан  ва  ақлан  соғлом,  ҳар 
тамонлама  баркамол  авлодни  тарбиялашга  ҳукуматимиз  томонидан  алоҳида  эътибор  қаратилган  ва  қаратиб 
келинмоқда.
 
Республикамизда  қабул  қилинган  “Таълим  тўғрисида”  ги  қонун  ҳамда  кадрлар  тайёрлашнинг  миллий 
дастури ва уларни босқичма
-
босқич амалга ошириш жараёнида таълим сифатини янада яхшилаш, ўқувчи
-
ёшларга 
билим  беришда  барча  ўқув  юртлари,  шу  жумладан,  мактабларда  дарс  ўтиш  ва  уни  ўзлаштиришнинг  жаҳон 
стандартлари  даражасига  кўтариш  халқ  таълими  ходимлари,  ўқитувчи  ва  мураббийлар  олдидаги  маъсулиятни 
янада  оширади.  Шу  билан  бир  қаторда  кейинги  йилларда  замонавий  ўқув  биноларнинг  қурилиши,  уларнинг  замон 
талаблари  даражасида  жиҳозланиши,  компьютер,  ахборот
-
телекоммуникация  воситалари  билан  таъминланиши, 
давлат таълим стандартларининг қабул қилиниши, янги педагогик технологияларнинг жорий қилиниши ва бошқалар 
таълим  сифатини  яхшилашга  хизмат  қилиб  келмоқда.  Бир  вақтнинг  ўзида  мактаб  ўқувчилари  зиммасига  ўқиш  ва 
ўқитиш  билан  боғлиқ  бўлган  янги  нерв
-
эмоцианал  юкламалар  тушиб,  бу  ҳол  ўқувчиларнинг  сиҳат
-
саломатлигига, 
улар  ҳаётида  соғлом  турмуш  тарзини  жорий  қилишга  алоҳида  эътибор  беришни  талаб  қилади.  Чунки  ўқувчи 
организми  унга  дарсларни  ўзлаштириш  борасида  бериладиган  ўқув  юкламаларидан  ташқари  интенсив  ўсиш  ва 
ривожланиш  хусусиятига  ҳам  эга.  Буларнинг  барчаси  ўсувчи  организмнинг  ташқи  муҳитдан  тегишли  миқдорда  ва 
таркибда озиқ моддалар қабул қилишни тақозо қилади [3, 13
-
б; 4, 118
-
б; 5, 63
-
б; 7, 40
-
б; 8, 35
-
б; 11, 
178-
б].
 
Болалар  ҳамда  ўсмирлар  организмининг  жадал  ўсиши  ва  ривожланиши  руҳий
-
ҳиссий  ҳолатлари,  ақлий 
ҳамда  жисмоний  фаолиятлари  улар  вужудида  кечадиган  физиологик  ва  биокимёвий  жараёнларга  чамбарчарс 
боғлиқ бўлади. Шунга мувофиқ ҳолда уларнинг амалдаги овқатланиши
 
ўрганиш муҳим илмий
-
амалий аҳамиятга эга. 
Жумладан,  уларнинг  ёши,  жинси,  яшаш  шароити  ва  бошқа  омилларга  боғлиқ  ҳолда  асосий  (оқсиллар,  ёғлар, 
углеводлар) ва қўшимча (витаминлар ва минерал моддалар) озиқ моддалар билан таъминланиши меъёрий ўсиш ва 
ривожланиш,  ақлий  ва  жисмоний  камолотга  етиш,  фанлардан  яхши  ўзлаштириш,  ҳар  хил  касалликлардан 
ҳимояланиш ва ноқулай муҳит омилларига чидамлилигини оширишда алоҳида аҳамият касб этади [3, 21
-
б; 4, 118
-
б; 
5, 64-
б; 7, 40
-
б; 8, 35
-
б; 9, 102
-
б; 10, 28
-
б].
 
Шу  нуқтаи  назардан  қишлоқ  шароитида  яшайдиган  мактаб  ёшдаги  болаларнинг  амалдаги  овқатланиши, 
яъни  уларнинг  асосий  ва  қўшимча  озиқ  моддалар  билан  таъминланишини  ўрганиш  илмий  ва  амалий  жиҳатдан 
физиология олдидаги долзарб вазифаларидан бири бўлиб ҳисобланади.
 
Кузатувлар Қашқадарё вилояти Қарши туман ХТБ га қарашли 4
-,  8-,  9-,  11-,  12- 
ва 38 –
 
ўрта мактабларда 
таҳсил  олаётган  11
-
16  ёшли  ўқувчилари  устида  ўтказдилди.  Уларнинг  амалдаги  овқатланиши  анъанавий  анкета
-
сўров  усулида  ўрганилди  [1,  32
-
б].  Истеъмол  таомларидаги  асосий  озиқ  моддалар,  витаминлар  ҳамда  минерал 
моддаларнинг миқдори мавжуд методик қўлланмалар ва махсус жадваллар ёрдамида ҳисоблаб чиқилди [2, 14
-153-
б].
 
Олинган  натижаларга  кўра  11
-
13  ёшли  ўғил  ва  қиз  болаларнинг  кунлик  истеъмол  таомлари  таркибидаги 
оқсилларнинг миқдори тегишли ҳолда 70,0±2,7 ва 74,5±2,4 г га, 14
-
16 ёшлиларда эса 78,2±2,9 ва 72,3±2,3 г га тенг 
бўлиб, бу кўрсаткичлар меъёр даражасидан биринчи гуруҳдаги ўғил ва қиз болаларда тегишли ҳолда 22,2 ва 9,2% га 
иккинчи гуруҳда эса тегишли ҳолда 20,3 ва 19,7% га кам таъминланган.
 
Шунингдек, 11
-
13 ёшли ўғил болаларнинг кунлик рационидаги ҳайвон оқсилларининг миқдори 14,8±0,5 г ни, 
шу  ёшдаги  қиз  болаларда  эса  15,1±0,6  г  ни  ташкил  қилади.  Бу  кўрсаткичлар  улар  учун  тавсия  қилинган  меъёрга 
нисбатан  тегишли  ҳолда  72,6  ва  69,1  %  га  кам.  14
-
16  ёшли  ўғил  ва  қиз  болаларнинг  овқатидаги  ҳайвон 
оқсилларининг  миқдори  эса  тегишли  ҳолда  16,4±0,6  ва  15,5±0,6  г  га  тенг  бўлиб,  бу  уларнинг  ҳайвон  оқсилларига 
бўлган кунлик меъёрий талабини тегишли ҳолда 27,8 ва 28,8 % га таъминлаганлигини қайд қилиш мумкин.
 
Кузатувларимиздан  олинган  натижалар  шу  нарсадан  далолат  берадики,  мактаб  ўқувчиларининг  кунлик 
овқатидаги умумий ёғ миқдори ҳам меъёрга нисбатан анча кам. Чунончи, 11
-
13 ёшли ўғил ва қиз болаларда ушбу 
кўрсаткич  меъёрдаги  92  ва  84  г  ўрнига  тегишли  ҳолда  45,8±2,5  ва  46,7±5,2  г  га  тенг.  14
-
16  ёшли  ўғил  ва  қиз 
болаларда эса ёғ миқдори тегишли ҳолда 48,9±2,6 ва 43,05±2,5 г ни ташкил этади.
 
Умумий ёғ таркибидаги ўсимлик ёғларининг миқдори ушбу контингент учун ўртача 20% ни ташкил қилиши 
лозим  [3,  32
-
б;  4,  118
-
б;  7,  30
-
б,  11,  180
-
б],  шунга  муофиқ  ҳолда  11
-
17  ёшли  ўқувчиларнинг  кунлик  овқатидаги 
ўсимлик  ёғларининг  меъёрий  миқдори  ўртача  18  г  ни
 
ташкил  қилади  (11
-
13  ёшли  ўғил  ва  қиз  болаларда  тегишли 
ҳолда  18  ва  16  г,  14
-
17  ёшлиларда  эса  мос  ҳолда  20  ва  18  г).  Биз  олган  натижаларда,  14
-
17  ёшли  ўғил  ва  қиз 
болаларнинг ўсимлик ёғлари билан таъминланиши меъёр даражасида эканлиги қайд қилинди (тегишли ҳолда 20 ва 
18 г).
 
Мактаб  ўқувчиларининг  углеводларга  бўлган  кунлик  талабининг  қондирилиши  меъёр  даражасига  яқин  ёки 
ундан  бироз  зиёд  (11
-
13  ёшли  қизларда  11%  га  зиёд).  Чунончи,  11
-
13  ёшли  ўғил  ва  қиз  болаларнинг  кунлик 

22 
«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»
 
 
 
 
овқатидаги  углеводларнинг  миқдори  тегишли  ҳолда  361,1±17,7  ва  395,0±16,5  г  га  тенг.  Меъёр  эса  бу  озиқ 
моддаларга нисбатан тегишли ҳолда 390 ва 355 г ни ташкил қилади
 [6, 11-
б]

Ўқувчилар кунлик овқатининг умумий энергетик қиймати ҳақида шуни айтиш мумкинки, 11
-
13 ёшли ўғил ва 
қиз болаларда
 
бу кўрсаткич тегишли ҳолда 2136,5±60,0 ва 2298,5±67,0 ккал ни ташкил қилади (меъёр тегишли ҳолда 
2500  ва  2750  ккал).  Иккинчи  гуруҳда  эса  бу  рақамлар  ўғил  ва  қиз  болаларда  тегишли  ҳолда  меъёридаги  3000  ва 
2600 кКал ўрнига 2341,5±70,5 ва 2084,0±60,0 ккал га
 
тенг.
 
Ўқувчилар кунлик овқатидаги умумий энергетик қийматнинг оқсил, ёғ ва углеводлар ўртасида тақсимланиши 
ҳам
 
меъёрга  нисбатан  фарқ  қилади.  Жумладан,  бу  кўрсаткич  меъёридаги  14:31:55%  ўрнига  13,5:18,6:67,9%  ни 
ташкил  қилади.  Бундан  ташқари,  асосий  озиқ  моддаларнинг  миқдори  ўртасидаги  нисбат  эса  1:0,6:5,2  ни  ташкил 
этади (меъёр 1:1:4) [6, 11
-
б].
 
Текширилувчиларнинг истеъмол таомларидаги минерал моддалардан магний ва темирнинг миқдори меъёр 
даражасида эканлиги ва кальций, фосфор, рух ҳамда йод элементларининг миқдори эса меъёрга нисбатан тегишли 
ҳолда ўртача 69,4%, 35,8%, 40,3% ҳамда 52,7% камлиги қайд қилинди.
 
Худди  шунингдек,  айрим  витаминларнинг  миқдори  ҳам  меъёр  рақамларига  нисбатан  анча  кам.  Чунончи, 
ўқувчиларнинг  кунлик  овқатидаги  А,  С  ва  В
12
 
витаминларининг  миқдори  меъёрга  нисбатан  тегишли  ҳолда  ўртача 
50,9%, 74,6% ҳамда 51,6% га тенг.
 
Олинган натижаларни таҳлил қилиб, хулоса қилиш мумкинки, қишлоқ мактаби ўқувчиларининг овқатланиш 
статуси  асосий  озиқ  моддалардан  ёғ  ва  оқсилларнинг,  айрим  витаминларнинг  (А,  С  ва  В
12
)  ҳамда  баъзи  бир 
минерал  моддаларнинг  меъёр  даражасидан  сезиларли  миқдорда  камлиги  билан  характерланади.  Бу  ҳол 
ўқувчиларнинг сиҳат
-
саломатлигига, фанларни ўзлаштиришига ҳамда меъёрий ўсиб, ривожланишига салбий таъсир 
кўрсатмасдан  қолмайди.
 
Шу  муносабат  билан  ушбу  контенгент  вакилларининг  рационал  овқатланишини  ташкил 
қилиш борасида тегишли чора
-
тадбирлар кўриш лозим ва бу ҳолат ўқувчи ёшларнинг жисмонан ва ақлан камолатга 
етишида алоҳида аҳамият касб этади

 

Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет