Ігрова діяльність першокласників як успішна умова адаптації І навчального процесу в початковій школі

Проведені заняття корекційної програми можна описати так:

• 
  Заняття 1. Метою заняття є створення сприятливого середовища для зміни обмежуючих переконань, розвиток пізнавальних процесів, позитивної мотивації.
  

1. 
   Вправа «Чаріний Оллі», яка сприяє розвитку позитивної мотивації і готовності до сприйняття нового матеріалу. Інструкція по проведенню: Діти, сядьте утворюючи круг. Я принесла вам сьогодні щось незвичайне. Цього не можна побачити, але можна торкнутися руками, ви можете розім'яти це як пластилін або глину і зробити з цього усе, що забажаєте: - будь-яку річ, іграшку, чоловічка. (Після цього учитель дістає чарівного Оллі - уявну грудка пластичного матеріалу - і показує учасникам групи, як можна ліпити). Це «чарівний Оллі» - абсолютно незвичайний матеріал, який можна розминати і ліпити з нього, як з пластиліну. Зараз я що-небудь зроблю, а вам треба буде здогадатися, що я зліпила. Хто здогадається, повинен мені про це сказати. (Педагог починає ліпити якийсь простий предмет, що має очевидну форму, аби учасники групи змогли швидко зрозуміти, як грати в цю гру, це може бути ложка або м'ячик). Щоразу, коли уявний предмет вгадується, «чарівний Оллі» переходить до наступного учасника.
   
2. 
   Вправа «Динозавр кусає свій хвіст». Метою вправи є зняття напруженості, невротичних станів та страхів. Процедура гри наступна: звучить весела музика, діти встають один за одним і міцно тримаються один за одного. Перша дитина – «голова динозавра», остання – «хвіст динозавра». «Голова динозавра» намагається упіймати «хвіст», а той ухиляється від неї. У той самий час задача педагога полягає у тому, щоб стежити, щоб діти не відпускали один одного, а також, щоб ролі «голови динозавра» і «хвоста» могли виконати усї бажаючі.
   
3. 
   Вправа «Гра в м’яч» - для розвитку самоконтролю. Процедура гри має такий вигляд: діти вільно рухаються під веселу музику, у одного із дітей (що водить) в руках м'яч, він кидає його одному з дітей і кричить ім'я цієї дитини, названа дитина швидко підбігає і хапає м'яч, підкидає його і кричить нове ім'я. Той, хто загрався і не почув свого імені, стає «глядачем» (вибуває з гри). Слід зауважити, що викладачу необхідно стежити, щоб діти не називали імена одних і тих самих дітей, у грі повинні брати участь усі діти.
   
4. 
   Вправа «Спробуйповторити за мною» - мета якої розвиток моторно-рухової памяті. Ведучий сидить за столом, діти стоять навколо нього. Ведучий простукує певний ритм кінцем ручки по столу. Ритмічна фраза має бути короткою і чіткою. Один з дітей (за бажанням) повторює ритм. Потім ведучий запитує дітей: чи «Правильно Мишко повторив»? Якщо хтось із дітей вважає, що неправильно, він пропонує свою версію (постукує ритм).
   

• 
  Заняття 2. Метою даного заняття є зняття тривожності, самосприйняття, розвиток мови, пізнавальних процесів, позитивної мотивації.
  

1. 
   Вправа «Якби я був…» - має на меті розвиток емоційності та самосприйняття. Гру проводимо наступним чином: діти по черзі називають тих звірів, які їм подобаються, і починають по черзі рухатися, видавати звуки, характерні для самого звіра. Ці рухи і звуки повторює увесь круг. Потім діти шукають образи іграшок, транспорту, птахів і так далі.
   
2. 
   Вправа «Наталка не боїться морозу» - навчає дітей зв'язно передавати зміст картини, керуючись зразком педагога, покращує розвиток словникового запасу дітей. Гра проходить таким чином: діти сидять за столами. Перед ними картина. Перед картиною сидить ведмедик Вушастик. «Вушастик, що ти тут робиш?» - запитує викладач, «Я обіцяв розповісти про Наталку усім знайомим іграшкам, а зараз дивлюся, дивлюся на картину, а розповіді не виходить, а іграшки так хотіли познайомитися з Наталкою!...» - каже ведмедик. «Ти, Вушастику, не засмучуйся. Я зараз розповім про Наталку і тобі, і дітям. Слухайте уважно і запам'ятовуйте», - заспокоює учитель і починає розповідати. Закінчивши розповідь, педагог запитує: «Запам'ятав, Вушастику?» - «Ні. Ще розкажіть!», - відповідає ведмедик. «Зараз тобі про Наталку розповідатимуть діти. Кого ти хочеш послухати першим?»
   

3. 
   Вправа «Голка і нитка» - для розвитку довільності та зняття напруги. У грі обирається одна дитина, що водить.. Під веселу музику вона грає роль голки, а усі інші діти - роль нитки. «Голка» бігає між стільцями, а «нитка» (група дітей один за одним) - за нею. Але, слід зауважити, якщо в групі є «закута» дитина, то роль голки пропонується їй.
   
4. 
   Вправа «Усмішка» - має на меті розслабити дітей та сприяє розвитку уяви. Процес проведення гри такий: дітей просимо сісти зручніше і закрити очі, зробити три глибокі вдихи і видихи. «Під час кожного видиху ви можете відчувати як ваше обличчя все більше і більше розслабляється. Нехай з кожним видихом розслабляється ваш рот, ніс, вуха, лоб, очі. Тепер вдихніть глибоко - глибоко і затримаєте дихання. Відкиньте голову назад, зробіть сильний видих, видуваючи повітря як можна вище, щоб воно долетіло до самісінької стелі. Повторіть це іще раз. Глибоко вдихніть. Затримайте повітря. Закиньте голову і сильно видихніть, видуваючи повітря до стелі. Тепер знову вдихніть. І коли зараз видихатимете, постарайтеся посміхнутися. Відчуйте, як під час посмішки розтягуються ваші губи і напружуються м'язи щічок. Зробіть це ще раз і спробуйте посміхнутися ширше. Уявіть собі, що бачите перед собою на малюнку красиве сонечко, рот якого розплився в широкій дружній посмішці. Коли ви зараз знову посміхнетеся, відчуйте, як посмішка переходить у ваші руки, доходить до долонь. Можливо, ви помітите у долоньках легенькі поколювання. Дихайте і посміхайтеся. І відчувайте, як ваші руки і долоні наповнюються усміхненою силою сонечка. Коли ви посміхнетеся знову, відчуйте, як ваша посмішка спускається
   все нижче і доходить до ніг, до самих кінчиків ступень. Відчуйте тепло сонця під підошвами ніг. Можливо ви помітите, як ваші ніжки і ступні почнуть злегка тремтіти від цієї усміхненої сонячної сили. Відчуйте посмішку в усьому своєму тілі. Посміхаючись, ви добре почуваєтеся від ніг до голови, відчуваєте радість усіма клітинками свого тіла. Тепер знову глибоко вдихніть і затримайте на мить дихання. Уявіть, що у ваших грудях знаходиться велика золота кулька. Це справжнє сонце усередині вас, усередині вашого серця. Коли ви зараз видихатимете, це сонце посміхається. Знову наберіть більше повітря, затримайте дихання і відчуйте, як сонце усередині вас широко і доброзичливо посміхається. І коли ви ще декілька разів також глибоко вдихнете і дозволите сонцю посміхнутися, ви зможете помітити, як спокійно, безтурботно і радісно у вас стало на душі. І ви зможете потім викликати в собі це приємне почуття, згадуючи картину усміхненого сонця. Тепер трохи потягніться і випряміться. Розплющіть очі і знову опиніться з нами в цій кімнаті.»
   

• 
  Заняття 3. Метою третього заняття є саморозкриття, самопізнання; розвиток соціальних і пізнавальних мотивів навчання.
  

1. 
   Вправа «Вогонь та лід», має на меті зняти напругу. Дана вправа заснована на техніці тілесно-орієнтованої психотерапії. Вона спрямована на навчання дітей умінню управляти м'язами свого тіла, напружувати і розслабляти їх. По команді «вогонь» кожен учасник, імітуючи цей образ, починає активно рухати усіма частинами тіла, підключаючи різні групи м'язів. По команді «лід» учасники застигають в позі, в якій їх застала команда.
   
2. 
   Вправа «Запам’ятай рух» - сприяє розвитку моторно-рухової пам’яті. Процедура гри така: ведучий показує дітям рухи, що складаються з трьох-чотирьох дій. Діти повинні повторити ці дії, спочатку в тому порядку, в якому показав ведучий, а потім у зворотньому.
   
3. 
   Рух 1. Сісти - встати - підняти руки - опустити руки.
   
4. 
   Рух 2. Підняти руки долонями вгору («збираю дощик»), повернути долоні вниз - опустити руки вздовж тулуба - підняти руки з боків в різні боки.
   
5. 
   Рух 3. Відставити праву ногу вправо - приставити праву ногу - відставити ліву ногу - приставити ліву ногу.
   
6. 
   Рух 4. Сісти - встати - повернути голову вправо - повернути голову прямо.
   
7. 
   Вправа «Запам’ятай своє місце» - для розвитку моторно-слухової та просторової пам’яті. У кімнаті кожна дитина запам'ятовує «своє місце». Наприклад, у однієї дитини це місце - кут, у другої - стілець, у третьої – біля вікни чи дверей, у четвертої - центр кімнати тощо. Потім усі діти збираються біля ведучого і чекають команди. По команді «Місце!» вони усі розбігаються по своїх місцях.
   
8. 
   Вправа «Алфавіт» - допомагає подолати скутість і розвиває увагу. Кожному учасникові групи по кругу роздаються букви алфавіту, таким чином, кожен член групи виявляється «відповідальним» за дві-три букви алфавіту. Потім вчитель загадує якесь слово, наприклад - книга, яке учасникам групи необхідно проплескати у долоні. Так, якщо треба проплескати слово «книга», то спочатку плескає в долоні дитина, відповідальна за букву «к», потім - відповідальний за букву «н» і так далі.
   

• 
  Заняття 4. Мета - розвиток аффективно-потребової, інтелектуальної та мотиваційної сфер дітей.
  

1. 
   Вправа «Запам’ятай послідовність» - для розвитку зорової пам’яті. Із класу обирається 5-6 дітей, а інші діти являються глядачами. З обраних один стає ведучим, інші 4-5 учасників вибудовуються в «паровозик». Ведучий повинен подивитися на «паровозик» одну хвилинку, а потім відвернутися і перерахувати дітей по іменах так, як вони стоять в «паровозику». Після цього гравці стають глядачами, а на «сцену» виходять інші діти. Якщо діти втомилися від гри, стали байдужими, гру припиняємо і переходимо до наступної гри. Можна повторити ті ігри, які діти вже виконували і які викликали у них жвавий інтерес. Зазначимо, що рекомендується по декілька разів повторювати ті ігри, які викликають складнощі у виконанні для дітей.
   
2. 
   Вправа «Хто що зробив?»- має на меті розвиток моторно-зорової пам’яті. Гру проводимо так: з групи дітей вибираємо 3-4 дитини. Один з вибраних стає ведучим, інші діти - глядачі. Двоє-троє вибраних дитей по черзі показують ведучому якісь дії. Він дивиться і запам'ятовує. Потім він повинен повторити ці дії в тому порядку, в якому він їх побачив.
   Цю гру бажано проводити під веселу музику.
   
3. 
   Вправа «Зіпсований телефон» для розвитку сприйняття та пам’яті. У групі дітей за їх бажанням вибирається ведучий. Потім уся група дітей стає до нього спиною і ніхто не підглядає. Ведучий підходить до когось із дітей і таємно від інших показує йому якусь позу, яку вигадує сам. Дитина, якій показали позу, вибирає іншого учасника і показує йому ту позу, яку він побачив. і так далі. Коли усім дітям показані пози, вони встають в круг лицем один до одного. Ведучий показує свою позу, і той з дітей, хто закінчив гру останнім, теж показує свою позу. Перша і остання пози порівнюються. Пози мають бути різними. Якщо діти соромляться і переживають, що їх пози різні, пояснюємо їм, що так і має бути, адже ця гра і є «зіпсований телефон».
   

• 
  Заняття 5. Розвиваємо пізнавальні процеси та позитивну мотивацію.
  

1. 
   Вправа «Веселий м’яч» - зняття напруги, подолання стереотипності мислення, розвиток мовлення. Процедура гри наступна: учасники класу сидять по кругу. У ведучого в руках м'яч. Далі пояснюємо зміст гри: той, хто захоче почати цю вправу, кидає його будь-кому з нас і скаже два будь-яких прикметника, той хто упіймав м’яч, називає предмет, явище - що завгодно, якому з його точки зору властиві ці характеристики.
   
2. 
   Вправа «Зоопарк» - для розвитку зв’язного мовлення. Гру проводимо так: діти сідають колом, отримуючи по картинці, не показуючи їх одне одному. Кожен повинен описати свою тварину, не називаючи її, за таким планом: а) зовнішній вигляд;
   

3. 
   Вправа «Хто ким був?» або «Що чим було?». Метою даної вправи є активізація словникового запасу і розширення знань про те, що оточує. Хід гри наступний: обговорення ким або чим раніше було курча (яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовком), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринкою), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (шерстю) тощо.
   
4. 
   Вправа «Канон», що розвиває увагу. Гру проводимо так: звучить музика Ф.Бургмюллера «Кавалькада» (чи будь-яка інша, але з добре акцентованими тактами. Необхідно вибирати таку музику, в якій акценти ставляться на перший наголошений звук такту).