Визначення та епідеміологія
засоби гемодинамічної підтРимКи
жүктеу/скачать 352,45 Kb. Pdf көрінісі
|
Міокардити-діагн та лікув
| засоби гемодинамічної підтРимКи
і тРансплантація сеРця Пацієнти з ГМ, ускладненим рефрактерною СН і кардіогенним шоком, можуть потребувати засто- сування засобів гемодинамічної підтримки (ЗГП) та інотропних лікарських препаратів. До ЗГП відносять венозно-артеріальну екстракорпоральну мембран- ну оксигенацію (ЕКМО), внутрішньоаортальну ба- лонну контрапульсацію (ВАБК), інтрааортальну ак- сіальну пульсацію (ІАП), імплантовані шлуночкові допоміжні пристрої TandemHeart та ProtekDuo, мі- кроаксіальні насоси на основі катетера Impella [8, 78]. Оскільки в багатьох випадках можна очікувати розрішення запального процесу в міокарді, тимча- сове використання ЗГП — ВАБК, ЕКМО та ІАП може бути доцільним у певних клінічних ситуаціях. За да- ними обсерваційних досліджень та багатоецентро- вих регістрів, застосування ЗГП підвищує показник виживання хворих з фульмінантним міокардитом без необхідності проведення трансплантації сер- ця з 55 до 80% [8]. Аналіз клінічних випадків міо- кардиту в США в період з 2005 по 2014 р. показав зростання частоти застосування ЗГП з 4,5 до 8,6% за винятком ВАБК [8]. Теоретично використання ІАП в поєднанні з ЕКМО покращує прогноз щодо ви- живання хворих з тяжким міокардитом порівняно із застосуванням лише одного методу гемодина- мічної підтримки. Однак за даними багатоцентро- вих регістрів застосування ІАП (34 хворих на фуль- мінантний міокардит з 2009 по 2016 р.) порівняно з ЕКМО (185 хворих на фульмінантний міокардит з 2001 по 2011 р.) мало приблизно однакову ефек- тивність щодо виживання пацієнтів (62 і 61% від- повідно) [8, 9]. У разі відсутності позитивної ди- наміки протягом 2–3 тиж використання ЗГП реко- мендовано проведення трансплантації серця або застосування засобів довготривалої гемодинаміч- ної підтримки. жүктеу/скачать 352,45 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|