невирішені питання і перспективи Стосовно діагностики, прогнозування перебігу і
лікування ГМ та ХДМ донині залишається багато не-
вирішених питань [18, 61]. ЕМБ, залишаючись зо-
лотим стандартом верифікації діагнозу міокарди-
ту, виконується недостатньо часто або залишаєть-
ся недоступною в більшості кардіологічних центрів
світу, а застосування лише гістологічних критеріїв
має низьку чутливість. Таким чином, на сьогодні іс-
нує потреба як у пошуку новітніх гістологічних біо-
маркерів міокардиту, так і в удосконаленні методів
візуалізації запальних змін міокарда. Перспектив-
ними в плані вивчення тканини міокарда є сучасні
імуноонкологічні методи дослідження — мультимо-
дальна імунофлуоресценція, масс-цитометрія, сек-
венування клітинної РНК, високочастотне секвену-
вання рецепторів Т-клітин та ін. З метою стандарти-
зації діагностичних та терапевтичних підходів до ГМ
та ХДМ необхідні великі проспективні дослідження
та створення масштабних регістрів. Для виявлен-
ня пацієнтів високого ризику (з наявністю аритмій,
високою вірогідністю рецидивів або трансформа-
ції захворювання в ДКМП) і кандидатів на проведен-
ня трансплантації серця найбільш перспективним є
створення спеціальних регістрів таких хворих. Не-
обхідні дослідження, спрямовані на вивчення па-
тогенних механізмів запального ураження серце-
во-судинної системи, пов’язаної з SARS-CoV-2, і
розробка вакцин проти вірусів щодо профілактики
в тому числі міокардиту. І нарешті, уніфікація тер-
мінології і підходів до діагностики і клінічного мо-
ніторингу хворих на ГМ та ХДМ може удосконали-
ти тактику ведення і підвищити частоту виживання
таких пацієнтів.
Конфлікту інтересів немає списоК ВиКоРистаної літеРатуРи 1.
Гавриленко Т.І., Чернюк С.В., Підгайна О.А. та ін. (2019)
Визначення діагностичної і прогностичної ролі імунологічних біомар-
керів у пацієнтів з міокардитом. Світ медицини та біології, № 2(68):
34–39. doi: 10.26724/2079–8334–2019–2-68–34–39.
2.