У к р а ї н с ь к и й р е в м а т о л о г і ч н и й ж У р н а л • № 3 ( 8 5 ) • 2 0 2 1
1
Визначення та епідеміологія
Міокардит — це запалення серцевого м’яза, що
зумовлене переважно вірусами, іншими інфекцій-
ними агентами, включаючи бактерії, найпростіші
та гриби, також може бути викликане різними ток-
сичними речовинами, ліками та системними іму-
ноопосередкованими захворюваннями. Хронічний
дифузний міокардит (ХДМ), або запальна кардіо-
міопатія, визначається як міокардит у поєднанні
з дисфунк цією серця та ремоделюванням шлуноч-
ків [16, 18, 78].
Реальну поширеність міокардиту визначити важ-
ко, однак відповідно
до Глобального регістру ви-
вчення захворювань вона становить 22 випадки
на 100 тис. населення на рік [8]. Згідно із Французь-
ким регістром міокардит знаходиться на 2-му місці
(близько 3% випадків) серед
усіх випадків госпіталі-
зацій пацієнтів із загруднинним болем [9]. Гострий
міокардит (ГМ) відмічають частіше у молодих паці-
єнтів (віком 30–45 років), є дані, що чоловіки хворі-
ють частіше (60–80%) [27, 72]. Розвиток ХДМ вияв-
ляють у ≥10% діагностованого або пропущеного го-
строго міокардиту (ГМ) в результаті спричиненого
ним пошкодження міокарда та
розвитку систоліч-
ної дисфункції [31].
етіопатогенез
Етіопатогенез та перебіг міокардиту, що
пов’язані з різними інфекційними агентами, знач-
но відрізняються. До найпоширеніших вірусів, асо-
ційованих із міокардитом, належать первинні кар-
діотропні віруси (включаючи аденовіруси та енте-
ровіруси); васкулотропні та лімфотропні віруси,
які можуть персистувати протягом усього життя;
віруси, які опосередковано запускають міокардит
шляхом активації імунної системи (включаючи ві-
рус імунодефіциту людини, вірус гепатиту С, ві-
руси грипу А та В) [31, 39, 48]. Віруси з сімейства
Coronaviridae
(включаючи
MERS-CoV, SARS-CoV та
SARS-CoV-2), які мають тропність до ангіотензин-
перетворювального фермента-2 (АПФ2), потен-
ційно можуть зумовлювати пряме ураження сер-