8
У к р а ї н с ь к и й р е в м а т о л о г і ч н и й ж У р н а л • № 3 ( 8 5 ) • 2 0 2 1
5. Міокардит в умовах лікування інгібіторами
імунних контрольних точок (ІКТ),
якщо діагноз є важ-
ливим для пацієнта, який отримує антинеопластич-
не лікування.
Діагностична цінність ЕМБ у хворих на ГМ вважа-
ється більшою при її виконанні упродовж 2 тиж з мо-
менту появи симптомів у разі нормальних розмірів
або легкого розширення ЛШ, за наявності певних
маркерів (шлуночкових аритмій, АВ-блокади висо-
кого ступеня), а також в особливих випадках (гіган-
токлітинного міокардиту чи КС) [18]. ГМ у ряді ви-
падків може розрішуватися самостійно та не по-
требувати тактики інвазивного втручання. Проте,
за даними останніх досліджень за участю хворих
на фульмінантний міокардит з тимчасовою меха-
нічною
підтримкою циркуляції крові, ЕМБ навіть
за наявності показань використовується недостат-
ньо [78]. Також існують протиріччя щодо взаємоза-
лежності між поширеністю запальних інфільтратів
із прогнозом та об’ємом терапевтичного втручан-
ня. Хоча, за даними ретроспективного аналізу, па-
цієнти із лімфоцитарним міокардитом, які померли
упродовж госпіталізації або потребували штучної
підтримки кровообігу, характеризувалися наявніс-
тю більшої площі запальних вогнищ порівняно із па-
цієнтами, що вижили
без потреби механічної під-
тримки циркуляції крові [8]. У
табл. 3
наведено ре-
комендації щодо використання ЕМБ та кардіальної
МРТ у різних клінічних ситуаціях [78].
Достарыңызбен бөлісу: