Материали за IX международна научна практична конференция



Pdf көрінісі
бет4/12
Дата03.03.2017
өлшемі1,61 Mb.
#5911
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

 

 

Барановская Ольга Михайловна, 

Квасных Галина Сергеевна 

Северо-Казахстанский государственный университет им. М. Козыбаева, 

г. Петропавловск  

Калинина Наталья Михайловна 

ГККП ясли-сад «Нұр бөбек», г. Петропавловск  

 

К ВОПРОСУ РАЗВИТИЯ ВЫРАЗИТЕЛЬНОЙ РЕЧИ  

У ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА 

 

В конце XX века в нашу жизнь начала вливаться огромная лавина заимст-



вованных терминов из иностранных языков, что угрожает языку, а речь стано-

вится невыразительной и упрощенной. Поэтому формирование выразительной 

речи детей старшего дошкольного возраста на сегодняшний день имеет особую 

значимость. 

Выразительность  речи – это  умение  ярко,  убедительно,  сжато  передать 

мысль, это способность воздействовать на людей интонацией, настроением рас-

сказа. Основа выразительной речи – это мысли, чувства, намерения говорящего. 

Овладеть секретами выразительности речи дети смогут лишь тогда, когда ов-

ладеют техническими умениями: научатся правильно дышать, чтобы обеспечить 

опору своему голосу;   дикционно  чисто  говорить;  проговаривать  звуки,  не 



«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

91



соціального і духовного життя батьків і дітей, родини в найширшому розумінні 

цього поняття. 

Підвищенню  відповідальності  сім’ї  за  виховання  дитини  в  сучасних  умо-

вах сприяють тенденції розбудови громадянського суспільства, значною мірою 

суперечливі,  але  з  чіткими  ознаками  звернення  до  джерел  духовності  та 

одвічних  цінностей,  в  яких  завжди  зосереджувалося  відчуття  стабільності  і 

захищеності; зміщення переваг виховання із суспільних закладів у сім’ю, роди-

ну; потреба суспільства в активних, ініціативних, творчих, працьовитих, висо-

коморальних і відповідальних поколіннях молоді, яким належить майбутнє [2]. 

Проте  слід  зазначити,  що  маючи  великий  виховний  потенціал,  сучасна 

українська  сім’я  не  реалізовує  його  сповна,  і  це  залежить  від  багатьох  чинників: 

суспільного, передусім економічного життя, позначених як позитивними, так і нега-

тивними  тенденціями.  Ця  особливість  зумовлює  необхідність  детального  аналізу 

тенденцій,  можливостей  та  обмежень  щодо  реалізації  виховного  потенціалу 

української родини та забезпечення розвитку особистості дитини в сучасних умовах. 

Сучасний  стан  цінностей  та  пріоритетів  молодого  покоління  негативно 

впливає на становлення та розвиток особистості дитини. Призводить до фено-

мену соціальної дезадаптації дітей та молоді.  

Соціальна дезадаптація – неприйняття суспільного досвіду і побудова власної 

(часто хибної) моделі соціальної поведінки. Особистість – це індивідуальність, не-

повторна своєрідність психічних і фізичних особливостей, їх поєднань, форм, сту-

пеня вираження, які властиві певній особі і відрізняють її від інших людей. Особис-

тість – поняття  широке  і  багатопланове.  У  процесі  формування  особи,  що  триває 

ціле життя, вирішальними є дитячий і підлітковий вік, коли закладаються структур-

ні основи психіки людини, дитина відкриває для себе навколишній світ, виділяє з 

нього своє «я», складаються стосунки між «я» і середовищем [1]. 

Соціальна адаптація особистості уявляється як процес формування і розви-

тку  її  соціальної  активності,  прояву  соціальних,  соціально-психологічних,  біо-

психічних  механізмів  регуляції  життєдіяльності  в  процесі  соціалізації  особис-

тості – безперервного процесу її становлення і розвитку. І в цій безперервності 

значну  роль  і  відіграє  соціальна  адаптація – необхідний  механізм  соціалізації, 

яка, в свою чергу, є передумовою соціально реадаптивного процесу. Соціальна 

реадаптація  постає  як  специфічна  форма  соціалізації.  Підготовчий  етап  соціа-

льно адаптивної поведінки припускає відповідний рівень соціалізації особисто-

сті, на основі чого й стають можливими відносно стійка поведінка і діяльність 

особистості в різних соціокультурних ситуаціях [1]. 

З метою формування соціально-культурної особистості, а також профілак-

тики дезадаптаційних процесів серед підростаючого покоління для соціального 

педагога та інших соціальних інститутів значущий сенс має орієнтація педаго-

гічного процесу на виховання в молоді довготривалих духовно-моральних цін-

ностей: життя у мирі, партнерстві, поваги, піклування, виховання відповідаль-

ної, активної, культурної особистості та ін. 

Формування у підростаючої особистості таких цінностей означає творення 

вихователем і вихованцем складного духовного явища, яке постає як результат 

соціально спрямованої педагогічної організації до зовнішнього світу, де розви-


Материали за IX международна научна практична конференция 

 

90 



ра, навколо якого концентруються і в якому втілюються її потреби та інтереси. 

Для суспільства система цінностей виступає внутрішнім стержнем культури.  

Примушує тривожитися не стільки сама зміна цінностей з соціалістичних 

на так звані демократичні, а відчуження молоді від національної культури, не-

знання  і  небажання  знати  вітчизняну  історію,  мистецтво,  літературу  і  взагалі 

занепад морального світу дитини.  

Які ж саме цінності характерні сучасній молоді? 

Щодо цього цікавою є думка В. Лісовського: сучасні молоді люди перебу-

вають  у  двічі  екстремальних  умовах:  зміни  в  соціально-економічному  складі 

супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Молоді доводиться самій вирі-

шувати, що цінніше – збагачення будь-якими засобами чи набуття високої ква-

ліфікації, що забезпечує можливість адаптуватися до нових умов; заперечення 

колишніх моральних норм чи гнучкість, пристосування до нової дійсності; по-

вна свобода міжособистісних, міжстатевих взаємовідносин чи сім’я як запорука 

успішного існування [3]. 

На  даному  етапі  становлення  та  розвитку  підростаючого  покоління  пере-

важають  особистісні  пріоритети:  сім’я,  друзі,  житлові  умови,  робота,  власне 

здоров’я. Це важлива тенденція, що характеризує зміни ціннісних орієнтаці мо-

лоді – перевага індивідуалізму, акцент на особистісно-сімейних інтересах; мо-

лодь  поступово  відмовляється  від  колективістського  способу  життя.  Якщо  ра-

ніше такі цінності, як повага оточуючих, хороші стосунки в колективі посідали 

одні  з  перших  місць,  то  нині – високо  цінується  тільки  те,  що  безпосередньо 

пов’язане з індивідом (друзі, сім’я), а не з колективом чи суспільством. Це свід-

чить, що знижується значимість суспільства в житті окремої людини, кожен ро-

бить те, що саме йому подобається, не зважаючи на цінності прийняті в суспі-

льстві.  Соціально-економічні  умови  суспільства  завжди  є  рушійною  силою  у 

прагненні людини до свого духовного збагачення, поліпшення умов життя, що 

виражає істинну сутність і мету політики, управління, освіти і культури народу. 

Ситуація, яка склалася в Україні, відображає непрості процеси економічної 

кризи, наслідком якої є погіршення матеріального становища значних мас сус-

пільства,  безробіття,  поступове  зниження  освітнього  і  виховного  рівня  дітей  і 

молоді, постійне зростання матеріальних витрат для утримання дітей в дошкі-

льних  та  позашкільних  закладах,  навчання  в  школі,  ліцеях,  гімназіях  і  коле-

джах, одержання професії в платних вищих і середніх спеціальних навчальних 

закладах, оплату навчальних посібників та ін. Ці процеси у свою чергу призве-

ли до різкого зниження рівня народжуваності, зростання смертності населення, 

міграція  й  еміграції  населення,  що  не  сприяє  стабілізації  процесу  виховання 

молодих поколінь[2]. 

Сьогодні  особливо  помітними  стають тенденції  соціального  розшаруван-

ня в суспільстві за ознаками багатства і бідності сімей. При цьому доволі чітко 

видно  антагоністичний  характер  такого  поділу,  реальних  можливостей  для 

освіти  і  розвитку  дітей  із  таких  родин.  Подальший  розвиток  цих  тенденцій 

загострює  проблему  взаємовідносин  людей  в  українському  суспільстві.  Отже, 

найбільш помітною нині тенденцією у вихованні молодих поколінь є тенденція 

соціального  розшарування,  що  призводить  до  визначення  нових  пріоритетів 

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

15



«склеивая» и не «глотая» окончания слов. Поэтому каждое занятие следует начи-

нать с упражнений на развитие речевого дыхания и артикуляционной гимнастики. 

В работе со старшими дошкольниками над развитием выразительной речи 

можно использовать следующие формы работы.  

1. Рассказывание по картинкам в различном темпе.  

Такой вид работы помогает научить детей использовать темп как звуковое 

средство  выразительности  устной  речи.  При  этом  необходимо  подробно  разо-

брать содержание картинок и обсудить, где и кому нужно говорить медленнее 

или быстрее. Важно, чтобы дети представили себя в одной из ситуаций, поняли 

значение темпа речи в зависимости от ситуации, обстоятельств разговора. 

2. Заучивание и произношение скороговорок. 

Скороговорка  является  фольклорным  жанром,  построенным  на  сочетании 

звуков,  затрудняющих  быстрое  произношение  слов,  поэтому  упражнения  в 

произношении скороговорок способствуют формированию отчетливой, разбор-

чивой, внятной устной речи.  

3. Чтение стихов с изменением темпа. 

Перед началом работы дети с педагогом выясняют, что темп речи зависит от 

характера  героя.  Затем  педагог  предлагает  проговорить  какую-нибудь  фразу  как 

медленная черепаха; как быстрый Буратино; как рассудительная Мальвина и др. 

По такой же схеме проводится и работа над стихами. 

Немаловажное значение в развитии выразительной речи у старших дошко-

льников  имеет  работа  над  тембром.  С  этой  целью  детям  можно  предложить 

следующие формы: 

1. Игра «Узнай по голосу».  

Ребенок с завязанными глазами должен узнать и назвать того, кто из детей 

произнес  фразу.  В  игре  могут  участвовать  одновременно  все  дети  или  пооче-

редно группами по 5-10 человек.  

2. Игра «Определи по голосу животное». 

Дети должны сочинить рассказ от имени какого-нибудь животного, пере-

дать  интонационно  характер  героя,  показать  окраской  голоса,  кто  злой,  кто 

хитрый, кто добрый, кто хвастливый. 

3. «Изобрази настроение». 

Детям предлагается произнести какую-либо фразу с разными эмоциональ-

ными оттенками: весело; грустно;   расстроено; обижено и т.д. 

В работе над мелодикой речи можно использовать следующие упражнения: 

1. Игра «испорченный телефон». 

Цель игры: развивать умение говорить шепотом. Дети шепотом передают 

друг другу слова. Последний называет то, что он услышал. 

2. Детям предлагается произнести фразы громче или тише, обычно в зави-

симости от их содержания и случаев употребления.  

3. Произнеси звук [З] так, чтобы ты услышал жужжание комара, который 

сначала приближается, а затем удаляется.  



Материали за IX международна научна практична конференция 

 

16 



Планируя  подобные  игры,  педагог  учитывает  не  только  возможности  и 

уровень знаний старших дошкольников, но и предполагаемую умственную на-

грузку.  Если  выполнение  заданий  было,  связано  с  большим  напряжением  и  в 

основном  использовались  словесные  методы,  то  игры  планируются  с  нагляд-

ным материалом. 

Целью приведенных выше упражнений является дать представление о вы-

разительности речи, учить правильно, интонировать, выделять паузами и голо-

сом  наиболее  значимую  информацию,  передавать  настроение  говорящего.  Но 

добиться результата можно лишь при системном выполнении данных упражне-

ний на занятиях, а также вне занятий. 

 

Литература: 



1. Алексеева  М.М., Яшина Б.И.  Методика развития речи  и обучения род-

ному языку: Учеб. пособие для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений. – 3-е 

изд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 400 с. 

2. Развитие речи. Методическое руководство. Пособие для педагога пред-

школьных классов и групп. – Алматы, 2003. 

3.  Алексеева  М.М.,  Яшина  В.И.  Речевое  развитие  дошкольников. – М.: 

Академия, 1999. 

*135293* 



 

 

Барановская Ольга Михайловна, 

Квасных Галина Сергеевна 

Северо-Казахстанский государственный университет им. М. Козыбаева, 

г. Петропавловск  

Лаврищева Маргарита Федоровна 

ГККП ясли-сад «Нұр бөбек», г. Петропавловск  

 

К ВОПРОСУ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПЕСКОТЕРАПИИ  

В РАЗВИТИИ РЕЧИ ДОШКОЛЬНИКОВ 

 

Речь  является  одной  из  важнейших  психических  функций  человека  и 



сложной  функциональной  системой,  в  основе  которой  лежит  использование 

знаковой системы языка в процессе общения. Речевое общение создает необхо-

димые условия для развития различных форм деятельности. Овладение ребен-

ком речью способствует осознанию, планированию и регуляции его поведения. 

Хорошо развитая речь ребенка дошкольного возраста является важным услови-

ем успешного обучения в школе. 

В  специальных  журналах,  в  различных  методических  и  научно-

популярных изданиях дефектологи, логопеды, педагоги и психологи представ-

ляют новые нетрадиционные формы работ с детьми в дополнение к академиче-

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

89



Але, нажаль, зараз ці цінності не дуже актуальні, особливо у сучасної молоді. 

Це раніше людина вважалась неповноцінною якщо мала інші цінності, а зараз як-

що головна цінність не гроші, влада, відносини з протилежною статтю, то людину 

просто не зрозуміють і поступово соціум віддалятиметься від неї. На мою думку 

головні  цінності  повинні  формуватися  в  дитинстві  і  в  сімї,  бо  коли  ще  як  не  в 

дитинстві закладати фундамент для подальшого становлення особистості. В часи 

Радянського  Союзу  дітей  з  дитинства  привчали  поважати  батьків,  сімю, 

батьківщину, а зараз не всі батьки розуміють для чого взагалі потрібні цінності, бо 

ж  краще  дитині  не  забивати  голову  такими  «дрібницями»,  без  них  і  життя  буде 

краще, і дитині так буде зручніше йти до поставленої мети. Мабудь, саме тому су-

часна молодь має таке зневажливе ставлення до головних життєвих цінностей. 

 Проблема  полягає  в  тому,  що  багато  з  тих  цінностей,  які  виховувало  ра-

дянське  суспільство, поступово почали змінюватися. З одного боку, це зумов-

лено  новими  соціально-економічними  умовами,  які  вимагають  від  людини  та-

ких  якостей  як  готовність  до  ризику,  уміння  швидко  пристосовуватися  до 

соціально-політичного становища в країні. З іншого боку, цінності, що в мину-

лому мали високий рівень значимості, сьогодні молоддю заперечуються.  

Вивчення проблеми ціннісних орієнтацій в педагогіці, психології, соціоло-

гії  привертало  увагу  багатьох  вчених.  Дослідженню  ціннісно-смислової  сфери 

особистості  присвятили  свої  праці  відомі  вітчизняні  й  зарубіжні  психологи:  

І. Бех, Ф. Василюк, М. Гінзбург, С. Гроф, З. Карпенко, Д. Леонтьєв, А. Маслоу, 

Г. Олпорт, К. Роджерс, М. Рокич, Т. Титаренко, В. Франкл, Н. Чепелєва та інші. 

Проблему духовних цінностей досліджували, зокрема, І. Бех, М. Боришевський, 

А.  Лосєв,  М.  Монтессорі,  Е.  Помиткин,  Г.  Сковорода,  В.  Сухомлинський,  

О. Сухомлинська, Р. Штайнер. 

Зважаючи на багатоаспектність, проблема цінностей залишається в центрі 

уваги  сучасних  дослідників  (В.  Білоусова,  В.  Біруля,  Г.  Єскіна,  Н.  Кирилова, 

 Н. Кордунова, Л. Мороз, Е. Научитель, Л. Романюк, В. Сметаняк та інші). 

На  сьогодні  криза  моральних  цінностей  серед  молоді  є  надзвичайно  важ-

ливою проблемою для педагогічної теорії та практики. У зв’язку з цим педагоги 

характеризують сучасну молодь як «втрачене покоління», пояснюючи цей факт 

відсутністю у неї загальнолюдських моральних цінностей. З розвитком засобів 

масової  інформації  та  інтернету  та  їх  не  підконтрольністю  з  боку  держави  і 

суспільства  надає  руйнівний  вплив  на  процес  виховання  і  надає  моторошний 

ефект деградації моральних устоїв у молодіжному середовищі.  

Саме тому 



метою статті є аналіз змін цінностей та пріоритетів в сучасному 

молодіжному середовищі як соціально-педагогічної проблеми. 

Проблема цінностей – споконвічна проблема як суспільства в цілому, так і 

кожної  людини  зокрема.  Цінність – поняття,  для  означення  об’єктів,  явищ,  їх 

властивостей, а також абстрактних ідей, які втілюють в собі суспільні ідеали та 

є еталонами, яких потрібно дотримуватися. 

Цінності  виконують  у  суспільстві  інтегративну  функцію.  На  їхній  основі 

особистість  здійснює  свої  життєві  вибори,  орієнтуючись  на  їхню  соціальну 

схвальність. Для особистості цінності виконують роль внутрішнього індикато-


Материали за IX международна научна практична конференция 

 

88 



«Правовая 

от-


ветственность 

родителей 

за 

воспитание  де-



тей» (для  роди-

телей) 


Лекция 

Информирование  роди-

телей  об  их  правах  и 

обязанностях  в  воспи-

тании ребенка. 

1) 


рассмотрение  прав  и  обя-

занностей  родителей,  указанных 

в СК РФ; 

2) 


изучение  возможных  на-

рушений  прав  ребенка  родителя-

ми, указанные в КоАП РФ 

«Формирование 

ценностных 

ориентаций 

подростка  в  со-

временной 

се-

мье» (для  роди-



телей) 

Лекция 


Повышение  психолого-

педагогической  компе-

тентности родителей. 

1) 


ознакомление  с  особенно-

стями подросткового возраста; 

2) 

рассмотрение 



основных 

функций семьи

3) 

 определение 



развиваю-

щего потенциала семьи в форми-

ровании  ценностных  ориентаций 

подростков. 

 

Программа  проводилась  в  течение  двух  месяцев.  Повторная  диагностика 



показала,  что  уровень  сформированности  правовой  культуры  учащихся  стар-

ших  классов  увеличился.  Большинство  испытуемых  смогли  дать  правильные 

ответы  на  вопросы,  которые  ранее  вызывали  затруднение.  Но  необходимо 

дальнейшее систематическое проведение подобного рода мероприятий в учеб-

ной и внеклассной работе. 

 

Литература: 



1. 

Официальный  сайт  Росстата //http://gks.ru (дата  обращения: 

24.03.2013 г.) 

*135617* 



Ткаченко Ю. М. 

 

ЗМІНА ЦІННОСТЕЙ ТА ПРІОРИТЕТІВ  



У СУЧАСНОМУ МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ  

ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 

 

В  умовах  перехідного  кризового  суспільства  вивчення  стану  та  змін 

ціннісних  орієнтацій  молодих  людей  викликається,  насамперед,  практичною 

необхідністю.  Адже,  від  того  з  якою  якістю  цінностей  молодь  житиме  у XXI 

столітті,  залежатиме  напрям  соціально-культурного  та  політико-економічного 

розвитку суспільства майбутнього, поява нових соціальних типів поведінки.  

Сучасний  розвиток  Української  держави,  соціальних  інститутів  та 

суспільних відносин визначається як період трансформаційних процесів пошу-

ку власного шляху розвитку та зміни цінностей підростаючого покоління. Якщо 

цінності  це  те,  що  людина  вважає  важливішим  за  все,  то  головні  цінності 

кожної  людини  повинні  бути  такі:  сім'я,  свобода,  праця,  творчість,  друзі, 

відповідальність, солідарність, чесність, вихованість. 



«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

17



ским  методам.  Данные  вопросы  отражены  в  работах  таких  авторов,  как  Пова-

ляева М.А., Чистякова М.И., Пожиленко Е.А., Зинкевич-Евстигнеева Т.Д., Гра-

бенко Т.М. и др.  

На сегодняшний день в арсенале всех, кто занят воспитанием и обучением 

детей  дошкольного  возраста,  имеется  обширный  практический  материал,  при-

менение которого способствует эффективному речевому развитию ребенка. 

Так,  широкое  распространение  начинает  приобретать  пескотерапия (sand-

play) – игра с песком как способ развития (в том числе и речевого) ребенка.  

Игра с песком – это естественная и доступная для каждого ребенка форма 

деятельности. Играть в песок можно не только на улице – можно устроить ми-

ни-песочницу в детском саду, в игровой, дома и т.д. 

Частичный перенос логопедических занятий в песочницу даёт больший воспи-

тательный и образовательный эффект, нежели стандартные формы обучения:  

- во-первых, усиливается желание ребёнка узнавать что-то новое, экспери-

ментировать и работать самостоятельно;  

- во-вторых, в песочнице развивается тактильная чувствительность как ос-

нова «ручного интеллекта»; 

- в-третьих, в играх с песком более гармонично и интенсивно развиваются 

все  познавательные  функции  (восприятие,  внимание,  память,  мышление),  а 

главное – речь и моторика; 

- в-четвёртых, совершенствуется предметно-игровая деятельность, что способ-

ствует развитию сюжетно-ролевой игры и коммуникативных навыков ребёнка.  

Опираясь на приёмы работы в педагогической песочнице, педагог может сде-

лать традиционную методику по расширению словарного запаса, развитию связной 

речи,  формированию  фонематического  слуха  и  восприятия  у  детей  старшего  до-

школьного возраста более интересной, увлекательной, более продуктивной.  

Игры с песком разнообразны:  

- обучающие игры обеспечивают процесс обучения чтению, письму, счету, 

грамоте;  

-  познавательные  игры  дают  возможность  детям  узнать  о  многообразии: 

окружающего мира, об истории своего города, страны и т.д.;  

-  проэктивные  игры  помогают  открыть  потенциальные  возможности  ре-

бенка, развить его творчество и фантазию.  

Педагоги, использующие в работе с дошкольниками игры с песком, отме-

чают, что: 

-  у  детей  совершенствуются  зрительно-пространственная  ориентировка  и 

речевые возможности;  

- пескотерапия способствует расширению словарного запаса; помогает ос-

воить навыки звуко-слогового анализа и синтеза;  

- игры с песком позволяют развивать фонематический слух и восприятие; 

способствуют развитию связной речи, лексико-грамматических представлений; 

помогают в изучении букв, освоении навыков чтения и письма.  



Материали за IX международна научна практична конференция 

 

18 



Литература: 

1.  Поваляева  М.А.  Справочник  логопеда. – Ростов-на-Дону: «Феникс», 

2002. – 448 с. 

2.  Чистякова  М.И.  Психогимнастика / Под  ред.  М.И.  Буянова- 2-е  изд. – 

М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 160 с. 

3. Пожиленко Е.А. Методические рекомендации по постановке у детей звуков 

[с], [ш], [р], [л]: пособие для логопедов. – Санкт-Петербург: Каро, 2006. – 256 с. 

4. Пожиленко Е.А. Энциклопедия развития ребенка: Для логопедов, воспи-

тателей, учителей начальных классов и родителей. – СПб.: КАРО, 2006. 

5. Грабенко Т.М., Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Чудеса на песке. Песочная иг-

ротерапия. – СПб.: Институт специальной педагогики и психологии, 1998. – 50 с.  

*135298* 




Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет