«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
243 
 
 
3. 
Большой юридический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. 2
-
е изд., перераб. И доп. М. ИНФРА –
 
М, 
2001. 
–
 
с. 552 .
 
4. 
Серия "Сердце отдаю детям" Изд.2
-
е. Е.П.Сгибнева,
 
Т.Б.Солдатова. Ростов
-
на
-
Дону "Феникс"2003 г.
- 
384с.
 
 
Научный руководитель
: 
старший преподаватель кафедры уголовно
-
правовых дисциплин М.К.Каукеев
 
 
 
Анеля Избасарова
 
(Талдыкорган,Кахахстан)
 
 
ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ОГРАНИЧЕНИЯ РОДИТЕЛЬСКИХ ПРАВ В РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН.
 
 
 
«Чтобы быть хорошими родителями, нужно не просто учиться, этому нужно учиться всю жизнь, причем не 
теоретически, а практически –
 
вместе со своими детьми, с их непосредственной помощью, в частности благодаря 
их непослушанию, капризам, недовольству, которые ярко и точно свидетельствуют о том,
 
что мы что
-
то делаем не так».
 
 
В  статье  27,  в  Конституции  Республики  Казахстан  брак  и  семья,  материнство,  отцовство,  и  детство, 
находятся  под  защитой  государства.  Забота  о  детях  и  их  воспитании  являются  естественным  правом  и 
обязанностью  родителей[1].  Порой  в  людской  суете  мы  не  замечаем  детей  просящих  милостыню,  и  не 
задумываемся чей это ребенок, почему он на улице в столь ненастную погоду? Куда смотрят родители? Есть ли у 
него  вообще  родители  ?  Куда  смотрят  компетентные  органы.  На  все  это  мы  смотрим  каждый  день  и  ничего  для 
решения этой проблемы мы не делаем. Какими должны быть родители? Как должны воспитывать? Что мы должны 
понимать  под  словом  родители?  Все  эти  вопросы  затрагивают каждого  из  нас.  Каким  образом  ,
 
почему  родители 
лишаются родительских прав? Какая основная вина? И что мы можем сделать для этого. Но увы, с каждым годом 
растет численность детей в детских домах. С чем это связанно? Какие есть условия хорошего родителя? Почему в 
наше время много бездомных детей, отказников в роддомах. Давайте же  дадим ответы на все эти вопросы. Но с 
начало мы должны понять что понимается под словом «хороший родитель»?
 
Родители ближайшие родственники человека, составляющие основу его семьи. А хорошие родители –
 
это 
какие?
 
Добрые,  любящие,  заботливые?  А  может,  строгие,  умеющие  привить  многочисленные  навыки,  приучить  к 
порядку,  дисциплине?  Не  кажется  ли  вам,  что  слово  «хорошие»  слишком  общее  для  формулирования  точного 
смысла.  Возможно,  именно  из
-
за  этого  и  чувствуется  некоторая  размытость  определения.  Понятие  «хорошие» 
может объединять в себе самые разные смыслы, в том числе и противоположные? Быть хорошим –
 
это разрешать 
или  запрещать,  опекать  или  предоставить  самостоятельность  в  выборе  и  лишь  периодически  направлять?  С 
хорошими  родителями  ребенку  должно  быть  хорошо  сегодня  или  потом,  во  взрослой  жизни?  Пользу  или  вред 
приносит  детям  родительское  самопожертвование?  Прощать  –
 
это  хорошо  или  ведет  к  вседозволенности?  [2]. 
Каковы  УСЛОВИЯ  ХОРОШЕГО  РОДИТЕЛЬСТВА:  Создание  у  ребенка
 
уверенности  в  том,  что  его  любят  и  о  нем 
заботятся  –
 
основная  задача  родителей.  Он  должен  быть  наполнен  ощущением  любви,  какие  бы  сложности, 
столкновения и конфликты ни возникали в его отношениях с родителями или в отношении супругов друг с другом. 
Только
 
при уверенности ребенка в родительской любви и возможно правильное формирование психического мира 
человека,  только  на  основе  любви  можно  воспитать  нравственное  поведение,  только  любовь  способна  научить 
любви. Многие считают, что ни в коем случае нельзя показывать детям любовь к ним, полагая, что, когда ребенок 
хорошо знает, что его любят, это приводит к избалованности, эгоизму, себялюбию. Нужно категорически отвергнуть 
это  утверждение.  Неблагоприятные  личностные  черты  как  раз  возникают  при  недостатке  любви,  когда  создается 
эмоциональный  дефицит,  когда  ребенок  лишен  прочного  фундамента  неизменной  родительской  привязанности. 
Внушение ребенку чувства, что его любят и о нем заботятся, не связано ни с обеспечением материальных условий, 
ни с вложенными материальными затратами[3]. Многие родители даже и не задумывались, как приходится тяжело 
детям, и какую травму они наносят им. С точки зрения воспитателей в детском саду, хорошие родители –
 
это те, кто 
уделяет  много  внимания  воспитанию  ребенка.  Учителя  скажут,  что  это  такие  мамы  и  папы,  которые  дают  чаду 
хорошее  образование.  Врачи  будут  настаивать:  «Главный  акцент  –
 
здоровье.  Будет  оно  –
 
будет  все».  Бабушки  и 
дедушки в один голос будут требовать: «Не лишайте ребенка детства! Больше беззаботности, отдыха, прогулок». 
Соседи,  для  которых  критерий  совершенно  иной:  «Хорошие  родители  –
 
те,  кто  все  решает  мирным  путем»[2]. 
Скажете, что кто
-
то из них не прав? Все правы. И все же истина –
 
в ином. Хорошие родители это те кто вместе, кто 
заботится  о  ребенке,  и  участвует  в  его  воспитании.  А  каким  образом  родители  лишаются  родительских  прав? 
Наверно многие хотели бы знать. Можно ли лишить родительских прав, родителя, который не заботится о ребенке 
и не принимает никакого участия в его воспитании? Какова процедура лишения родительских прав и последствия 
этой процедуры?
 
По каким основаниям родитель ребенка может быть лишен родительских прав?
 
Закон  устанавливает  строго  ограниченный  перечень  оснований,  по  которым  родитель  может  быть  лишен 
родительских  прав  (статья  75  Кодекса  Республики
 
Казахстан  о  браке  (супружестве)  и  семье).  Суд  вынесет  такое 
решение только, если родители (один из них):
 
•
 
уклоняются  от  выполнения  обязанностей  родителей,  в  том  числе  злостно  уклоняются  от  уплаты 
алиментов;
 
•
 
отказываются  без  уважительных  причин  взять  своего  ребенка  из  родильного  дома  (отделения),  из 
организаций для детей
-
сирот, детей, оставшихся без попечения родителей, и иных организаций;
 
•
 
злоупотребляют своими родительскими правами;
 
•
 
жестоко обращаются с ребенком, в том числе осуществляют физическое  или психическое насилие над 
ним, покушаются на его половую неприкосновенность;
 
•
 
злоупотребляют спиртными напитками или наркотическими средствами, психотропными веществами и 
(или) их аналогами.
 
•
 
при совершении  умышленного преступления против жизни или здоровья своего ребенка, супруга либо 
других членов семьи.
 

244 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
При этом лишение родительских прав возможно по указанным основаниям только при виновном поведении 
родителя, что требует доказывания в суде.
 
Уклонением родителей от выполнения своих обязанностей по воспитанию детей судебная практика считает 
также  отсутствие  заботы  об  их  нравственном  и  физическом  развитии,  обучении,  подготовке  к  общественно  –
 
полезному труду.
 
Под злоупотреблением родительскими правами понимается использование этих  прав в  ущерб интересам 
детей,  например,  создание  препятствий  в  обучении,  склонение  к  попрошайничеству,  воровству,  проституции, 
употреблению спиртных напитков или наркотиков и т.п.
 
Жестокое обращение с детьми может проявляться не только в осуществлении родителем физического или 
психического  насилия  над  ними  либо  в  покушении  на  их  половую  неприкосновенность,  но  и  в  применении 
недопустимых  способов  воспитания  (в  грубом,  пренебрежительном,  унижающем  человеческое  достоинство 
обращении с детьми, оскорблении или эксплуатации детей).
 
Хронический  алкоголизм  или  заболевание  родителя  наркоманией  и  токсикоманией  должны  быть 
подтверждены  соответствующим  медицинским  заключением.  Лишение  родительских  прав  по  этому  основанию 
может быть произведено независимо от признания ограниченной дееспособности родителя.
 
Является ли основанием для лишения родительских прав согласие или желание родителя?
 
При  решении  судом  вопроса  о  лишении  родительских  прав  учитывается  в  первую  очередь  поведение 
родителя.  Желание  родителя  утратить  родительские  права  по  отношению  к  своему  ребенку  при  отсутствии 
вышеперечисленных оснований не может являться основанием для лишения родительских прав.
 
Лишение  родительских  прав  производится  в  судебном  порядке.  Дела  о  лишении  родительских  прав 
рассматривают  специализированные  межрайонные  суды  по  делам  несовершеннолетних,  а  если  на 
соответствующей  территории  такой  суд  отсутствует,  то  –
 
районный  (городской)  суд  общей  юрисдикции  (по 
гражданским делам) (статья 30 Гражданского процессуального кодекса Республики Казахстан). Иск предъявляется 
по месту жительства ответчика, то есть родителя, в отношении которого ставится вопрос о лишении родительских 
прав.
 
Заявление  в  суд  о  лишении  родительских  прав  вправе  предъявить  (пункт  1  статьи  76  Кодекса  о  браке 
(супружестве) и семье):
 
•
 
один из родителей;
 
•
 
другой законный представитель ребенка (опекун, попечитель);
 
•
 
орган опеки и попечительства;
 
•
 
прокурор.
 

 
Рассмотрение дела производится с участием прокурора и органа опеки и попечительства.
 
Последствия  лишения  родительских  прав.  В  соответствии  с  пунктом  1  статьи  77  Кодекса  о  браке 
(супружестве) и семье лишение судом родительских прав влечет за собой утрату всех прав, основанных на факте 
родства с ребенком. К таким правам пункт 8 Нормативного постановления Верховного суда Республики Казахстан 
"О  применении
 
судами  законодательства  при  разрешении  споров,  связанных  с  воспитанием  детей"  относятся 
предоставленные родителям до совершеннолетия детей права:
 
•
 
на получение содержания от детей;
 
•
 
на льготы и государственные пособия, установленные для граждан, имеющих
 
детей;
 
•
 
на наследование по закону;
 
•
 
на воспитание;
 
•
 
на заботу о здоровье;
 
•
 
на получение детьми среднего образования, на представительство и защиту их интересов;
 
•
 
на истребование детей от других лиц;
 
•
 
на согласие либо отказ в даче согласия передать ребенка на усыновление (удочерение);
 
•
 
на дачу согласия на совершение детьми в возрасте от 14 до 18 лет сделок;
 
•
 
на  ходатайство  об  ограничении  или  лишении  подростков  самостоятельно  распоряжаться  своим 
заработком, стипендией, иными доходами и созданными ими
 
объектами интеллектуальной собственности и т.д.;
 
•
 
других  прав,  основанных  на  факте  родства  с  ребенком,  вытекающих  как  из  семейных,  так  и  иных 
правоотношений.
 
Должен ли родитель, лишенный родительских прав, содержать ребенка?
 
В соответствии с пунктом 2 статьи 77 Кодекса о браке (супружестве) и семье лишение родительских прав 
не  освобождает  родителей  от  обязанности  содержать  своего  ребенка.  Более  того  при  рассмотрении  дела  суд 
обязан решить вопрос о взыскании алиментов на ребенка с родителей, лишенных родительских прав, независимо 
от  того,  заявлено  ли  такое  требование  истцом  (пункт  13  Нормативного  постановления  "О  применении  судами 
законодательства при разрешении споров, связанных с воспитанием детей").[5].
 
По словам председателя комитета, всего в Казахстане
 
зарегистрировано 34 785 детей
-
сирот. Из них 21 736 
под  опекой,  еще  2162  ребенка  находятся  на  патронатном  воспитании.  В  интернатных  организациях  системы 
образования, здравоохранения, соцзащиты населения живут 10 887 детей. Из этого числа детей около двух тысяч –
 
круглые сироты. В 2012 году в Казахстане отказались почти от 2000 детей. Об этом корреспондентуTengrinews.kz 
сообщила  председатель  комитета  по  охране  прав  детей  Министерства  образования  и  науки  Казахстана  Раиса 
Шер[4].
 
Совершенно  очевидно,  что  быть  хорошими  родителями  –
 
это  большой  труд  и  этому,  безусловно,  надо 
учиться.  И  главная  сложность  в  том,  что  несмотря  ни  на  что  ребенок  должен  расти  в  полноценной  семье,  где  с 
любовью  относятся  к  нему,  где  есть  мама,  и  папа  которые  одинаково  воспитывают  ребенка.  Но  есть  и  такие 
родители, которые не выполняют своих родительских обязанностей, которые ведут анти
-
социальный образ жизни, 
что  плохо  сказываются  на  воспитании  и  развитии  ребенка.  Конечно,  все  мы  разные:  и  взрослые,  и  дети.  Жизнь 
вокруг меняется до неузнаваемости, и дети на ее фоне взрослеют иначе.
 
 
Литературы:
 
1. 
Конституция РК.30 августа 1995года Астана: Юрист,2012
-
44с.
 
2.  http://www.nanya.ru/stati/2010/07/28/883622-horoshie-roditeli---eto-vyi/ 
3.  http://www.forumchata.ru. 
4.  http://tengrinews.kz/kazakhstan_news/v-2012-godu-v-kazahstane-otkazalis-pochti-ot-2000-detey-227279/ 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
245 
 
 
5. 
О браке (супружестве)и семье. Кодекс Республики Казахстан. –
 
Алматы : Юрист,2012
-
120с
 
 
Научный руководитель:
 
преподаватель, магистрант юридических наук. 
 
ЖГУ им. И.Жансугурова Жангушукова Алия Заманбековна
. 
 
 
Інна Кібальник
 
(Полтава, Україна)
 
 
ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ В УКРАЇНІ: ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
 
 
З розвитком підприємницької діяльності зростає роль і значення екологічної оцінки та екологічного контролю 
для  різних  видів  діяльності,  які  можуть  негативно  впливати  на  стан  навколишнього  природного  середовища  і 
здоров'я населення [1, с. 296]. Одним із важливих засобів екологічної оцінки та екологічного контролю є екологічний 
аудит.
 
Дослідженням цього питання займалися О. Войтюк, У. Федуник, В.
 
Борисова та ін.
 
Відповідно  до  ст.  1  закону  України  «Про  екологічний  аудит»,  екологічний  аудит  –
 
це  документально 
оформлений  системний  незалежний  процес  оцінювання  об'єкта  екологічного  аудиту,  що  включає  збирання  і 
об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів,  умов, системи 
екологічного  управління  та  інформації  з  цих  питань  вимогам  законодавства  України  про  охорону  навколишнього 
природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту [2, Ст. 500].
 
Основними завданнями екологічного аудиту відповідно до законодавства та поглядів вчених є [2, Ст. 500; 3]: 
–
 
обґрунтування  екологічної  стратегії  і  політики  підприємства;  –
 
визначення  пріоритетів  при  плануванні 
природоохоронної  діяльності  підприємства;  –
 
перевірка  дотримання  суб'єктом  господарської  діяльності 
природоохоронного  законодавства;  –
 
розроблення  рекомендацій  щодо  зниження  ризику  виникнення  надзвичайних 
екологічних  ситуацій;  –
 
послуги,  пов'язані  з  підвищенням  ефективності  регулювання  впливів  на  навколишнє 
середовище;  –
 
послуги,  пов'язані  з  розвитком  системи  виробничого  екологічного  моніторингу  і  управління;  –
 
розроблення  рекомендацій  і  пропозицій  з  екологічної  освіти  персоналу;  –
 
консультування  з  питань 
природоохоронного законодавства, інформаційне обслуговування та інші послуги.
 
Відповідно  до  ч.  1  ст.  12  закону  України  «Про  екологічний  аудит»,  екологічний  аудит  в  Україні  може  бути 
добровільним  чи  обов'язковим.
 
Добровільний  екологічний  аудит  здійснюється  стосовно  будь
-
яких  об'єктів 
екологічного аудиту на замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного 
аудиту (ч. 2 ст. 12 закону України «Про екологічний аудит»
). 
Обов'язковий екологічний аудит здійснюється на замовлення заінтересованих органів виконавчої влади або 
органів  місцевого  самоврядування  щодо  об'єктів  або  видів  діяльності,  які  становлять  підвищену  екологічну 
небезпеку, відповідно до  переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України,  у таких випадках:
 
банкрутство;
 
приватизація, передача в концесію об'єктів державної та комунальної власності, крім визначених законом випадків;
 
передача або придбання в державну чи комунальну власність;
 
передача у довгострокову оренду об'єктів державної 
або комунальної власності;
 
створення на основі об'єктів державної та комунальної власності спільних підприємств;
 
екологічне страхування об'єктів;
 
завершення дії угоди про розподіл продукції відповідно до закону;
 
в інших випадках, 
передбачених  законом  (ч.  2  ст.  12  закону  України  «Про  екологічний  аудит»)  [2,  Cт.  500].  Зважаючи  на  те,  що 
останніми  роками  Україна  і  всі  країни  світової спільноти  в  цілому  ввійшли  в  затяжну  та  глибоку  екологічну  кризу  і 
подальше поглиблення цієї кризи змушує ураховувати екологічну складову господарської діяльності та ставити її в 
ряд основних пріоритетів економічного розвитку країн [4]. У зв’язку з цим екологічний аудит слід запровадити щодо 
всіх  об'єктів  або  видів  діяльності,  які  становлять  підвищену  екологічну  небезпеку,
 
відповідно  до  переліку,  що 
затверджується  Кабінетом  Міністрів  України  (Постанова
 
Кабінету  Міністрів  України  від
 27.07.1995 
№
 554 
«Про
 
перелік
 
видів
 
діяльності
 
та
 
об'єктів,
 
що
 
становлять
 
підвищену
 
екологічну
 
небезпеку» [6]), незалежно від зазначених 
випадків.
 
Відповідно до ст. 20 закону України «Про екологічний аудит», результати екологічного аудиту подаються  у 
формі  звіту  про  екологічний  аудит,  який  має  містити:  –
 
загальні  відомості  про  об'єкт  та  замовника  екологічного 
аудиту; –
 
підстави для проведення екологічного аудиту, його мету, завдання, програму та обсяг виконаних робіт;
 
–
 
відомості  про  виконавців  екологічного  аудиту;
- 
перелік  основних  законодавчих  актів  та  інших  нормативних 
документів,  для  перевірки  на  відповідність  яким  проводився  екологічний  аудит;
- 
характеристику  фактичного  стану 
об'єкта  екологічного  аудиту,  включаючи  оцінку  ефективності  та  достатності  його  природоохоронної  діяльності, 
систем  екологічного  управління,  стану  природоохоронного
 
обладнання  та  споруд  і  т.д.  (ч.  1).  Звіт  про  екологічний 
аудит може містити рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей (ч. 2). 
Звіт  про  екологічний  аудит  є  власністю  його  замовника  і  підставою  для  прийняття  ним  відповідних  рішень  (ч.  3). 
Висновки  обов'язкового  екологічного  аудиту  враховуються  при  визначенні  умов  приватизації  об'єктів  державної 
власності,  що  здійснюють  діяльність,  яка  становить  підвищену  екологічну  небезпеку,  екологічного  страхування 
об'єктів, що здійснюють таку діяльність, передачі або придбанні об'єктів у державну власність та в інших випадках, 
передбачених  законодавством  (ч.  4)  [2,  Ст.  500].  Як  бачимо,  такі  висновки  мають  не  обов’язковий,  а 
рекомендаційний характер.
 
У  країнах  ЄС,  де  використовуються  стандарти  ЕМАS  (Environmental  Management  and  Audit  System), 
результати  аудиту  оформлюються  у  вигляді  екологічної  декларації,  яка  є  обов’язковою  для  опублікування  (одна  з 
основних  відмінностей  від  стандарту  ISO  14001).  Так,  на  сайтах  міжнародних  компаній  на  зразок  Nokia,  Sony 
Ericsson  тощо  можна  отримати  відкритий  доступ  до  екологічних  декларацій  за  кожним  товаром.  Така  екологічна 
декларація  містить  інформацію  про  вплив  на  довкілля  при  розробці,  виробництві  та  користуванні  продуктом 
виробництва.  В  Україні  екологічні  декларації  розробляють  лише  окремі  підприємства.  На  думку  О.  Войтюк, 
екологічну  декларацію  слід  складати  в  обов’язковому  порядку  для  кожного  виду  продукції  та  надавати  покупцю. 
Основними  її  елементами  повинні  бути:  інформація  про  виробника  (у
 
тому  числі  щодо  показників  впливу  на 
довкілля,  інформація  про  товар  (у  тому  числі  вплив  на  довкілля  при  розробці,  виробництві та  на  здоров’я  людини 
при  користуванні),  інші  показники,  які  стосуються  виробничої  охорони  довкілля,  екологічна  політика  підприємства 
(тобто  якими  екологічними  стандартами  керується  підприємство  у  своїй  діяльності,  які  природоохоронні  заходи 

246 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
здійснює,  розмір  екологічного  податку,  інформація  про  економічні  санкції,  які  були  здійсненні  по  відношенню  до 
нього), важливі зміни з часу подання попередньої декларації [5]. Тому слід врахувати досвід зарубіжних країн.
 
Для заохочення проведення екологічного аудиту підприємствами державі необхідно донести до керівництва 
важливість такої перевірки. Витрати на проведення цього аудиту повинні відшкодовуватись з бюджету [5].
 
Таким чином законодавство України про екологічний аудит потребує вдосконалення. Екологічний аудит слід 
запровадити щодо всіх об'єктів або видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку.
 
 

жүктеу/скачать 9,75 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: