«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет66/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   75

 
Орта  және  жоғары  оқу  орындарында  оқытудың  негізгі  мақсаты  –
 
тек  қазақ 
жұрты  ғана  емес,  ТМД  шегінде  өмір  сүріп  жатқан  түркі  халықтары  әдебиетінде  үлкен  орны  бар, 
дүниежүзі  әдебиетінің  алтын  қорына  қосылатын  «Едіге»  жырының  ұлттық  версияларын  жан
-
жақты 
талдап,  салыстыра  қарап,  тәуелсіз  жағдайдағы  жаңаша  көзқарас  тұрғысынан  баға  беру,  осының 
нәтижесінде оның тарихи
-
қаһармандық эпос екендігін көрсетіп, тарихи негіздерін тиянақтап, сюжеттік
-
композициялық болмысын, көркемдік құралдар мен образдар жүйесін ұғындыру, түркілердің эпикалық 
дәстүрінің ерекшеліктерін көрсету
 
болып табылады.
 
 
 
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
315 
 
 
 
Пайдаланылған әдебиеттер:
 
1. 
«Ислам в татарском мире: История и современность» материалы международного симпозиума. // 
«Панорама
-
форум»,–
 
Казань. № 12, –
 1997. 

 
С.1
-36. 
2. 
Бердібаев Р. К проблеме историзма эпоса. // Журн. Советская тюркология, № 5, –
 1983. 
3. 
Мағауин  Е.  «Едіге»  жырының  тарихилығы  және  көркемдік  ерекшеліктері.  Филология 
ғылымдарының  кандидаты  дәрежесін  алу  үшін  дайындаған  диссертацияның  авторефераты. 
Алматы, 1994.
 
4. 
Тұрғанбаев  А.Ә.  Қазақтың  қаһармандық  жыры  –
 
«Орақ
-
Мамай».  Филология  ғылымдарының 
кандидаты дәрежесін алу үшін дайындаған диссертацияның авторефераты. Алматы, 1997.
 
5. 
Есенжанова  Д.А.  Қазақтың  батырлық  жыры  –
 
«Қарасай
-
Қази».  Филология  ғылымдарының 
кандидаты дәрежесін алу үшін дайындаған диссертцияның авторефераты. Алматы, 19
94. 
6. 
Жұмалиев Қ., Марғұлан Ә. Қазақ әдебиеті. 8–класс. –
 
Алматы: ҚМБ, 1943. –
 
159 б.
 
7. 
Сағитов И. Қарақалпақ халқының қахарманлық эпосы. –
 
Нөкис: Қарақалпақстан, 1963. –
 
348 б.
 
8. 
Мақсетов Қ., Тәжимұратов А. Қарақалпақ фольклоры. –
 
Нөкис: Қарақалпақстан, 1979. –
 
362 б.
 
 
 
Сабира Тажигалиева
 
(Актобе, Казахстан)
 
 
АЛЫМДЫ ҒАЛЫМ
 
 
Ә.Ж.
 
Дербісалин  1929  жылы  18  ақпанда  Ақтөбе  облысы,  Ойыл  ауданы,  «Саралжын» 
совхозында  мұғалімнің  отбасында  дүниеге  келген  [1,  с.157].  Әкесі  Жақсығали  ұзақ  жыл  мектепте 
ұстаздық  қызмет  атқарып,  ауыл  елдің  құрметіне  бөленген.  Әнуар  да  жеті  жылдық  мектепті  үздік 
бітіргеннен  соң  әке  жолын  қуып,  1943  жылы  Ақтөбе  қаласындағы  Нұрпейіс  Байғанин  атындығы 
мұғалімдер институтына оқуға түседі. Институтты тәмәмдаған соң өз ауылындағы мектепке қазақ тілі 
мен  әдебиетінен  сабақ  береді.  Көп  ұзамай  Алматыға  барып  Абай  атындағы  қазақ  педагогикалық 
институтына  түсіп,  оны  1950  жылы  қазақ  тілі  мен  әдебиеті  мамандығы  бойынша  бітiріп  шығады. 
Институтта  М.
 
Әуезов,  Қ.
 
Жұмалиев,  М.
 
Ғабдуллин,  Т.
 
Нұртазин  сияқты  көрнекті  ғалымдардан  дәріс 
тыңдап, өнеге алады. Студент кезінде –
 
ақ әдебиет тарихының мәселелеріне бойлап енген жас жігіт 
1951  жылы  Қазақ  ССР  Ғылым  академиясының  Тіл  және  әдебиет  институтының  аспирантурасына 
түседі.  Аспирантураны  1954  жылы  тәмәмдап,1955  –
 
1958  жылдары  Ыбырай  Алтынсарин  атындағы 
педагогика  ғылыми  –
 
зерттеу  институтындағы  аға  ғылыми  қызметкер  болып  жұмыс  істейді.  Осында 
жүріп  1955  жылы  «Ыбырай  Алтынсариннің  жазушылық  қызметі»  деген  тақырыпта  кандидаттық 
диссертация  қорғайды.  1958  жылы  Мұхтар  Әуезов  атындағы  Әдебиет  және  өнер  институтына  аға 
ғылыми қызметкерлікке ауысып, өмірінің ақырына дейін сонда жемісті қызмет атқарады. Алғыр ғалым 
1969  жылы  қырық  жасында  «Қазақтың  Октябрь  алдындағы  демократияшыл  әдебиетінің  даму 
жолдары» деген тақырыпта докторлық диссертация қорғап шығады.
 
Бала  кезінен  әдебиет  тарихына  ден  қойған  жас  жігіт  студент  кезінде
-
ақ  өзінің  ғылыми 
зерттеулерімен  ғалымдардың  назарына  іліккен  еді.  Соның  бірі  1949  жылы  «Социолистік  Қазақстан» 
газетінде  жарияланған  Жамбыл  Жабаевтың  ақындық  өнері  туралы  мақаласы  болды.  Ғалымның 
демократ –
 
ағартушы С.Көбеевің «Орындалған арман» повесіне жазған сын мақаласы да сол тұстағы 
әдебиетші  қауымның  назарына  ілікті.  Жас  ғалым  повестің  көркемдік  ерекшеліктерін  талдай  отырып, 
кемшіліктерін  де  батыл  сынады.  С.Көбеев  1952  жылы  «Лениншіл  жас»  газетінің  27  маусымындағы 
санында  жауап  мақала  жазып,  Ә.Ж.Дербісалиннің  айтқан  сын  ескертпелерін  мойындап  туындының 
кейінгі басылымдарында аталған кемшіліктерді ескеретінін білдірді.
 
Білімді  де  қарымды  ғалым  ондаған  зерттеу  мақалаларымен  бірге  «Ыбырай  Алтынсариннің 
жазушылық  қызметі»,  «Ыбырай  Алтынсарин»,  «Қазақтың  Октябрь  алдындағы  демократияшыл 
әдебиеті»,  «  Мезгіл  және  қаламгер»,  «Дәстүр  және  жалғастық»  деп  аталатын  монографияларды 
бірінен  соң  бірін  жарыққа  шығарады.  «Ыбырай  Алтынсариннің  жазушылық  қызметі»  [2.]  «  Ыбырай 
Алтынсарин»  [3]  деп  аталатын  монографиялары  арқылы  ұлы  ағартушы  педагог,  жазушы,  ақын 
Ыбырай  Алтынсариннің  әдеби  ағартушылық  қызметін  зерттеу  ісіне  зор  үлес  қосты.  Бұған  дейінгі 
ғылыми  мақалалар  мен  зерттеу  жинақтарында  ұлы  ағартушының  тек  қана  педагогикалы  идеялары 
мен  мұғалімдік  қызметі,  философиялық,  этикалық  көзқарасы  қарастырылып  келсе,  Ә.Дербісалин 
еңбектерінде Ы.Алтынсариннің ақындық, жазушылық, аудармашылық қызметі арнайы түрде зерттеліп, 
оның  қазақ  әдебиеті  мен  мәдениетін  дамытудағы  рөлі  айқын  ашылып,  прозалық  және  поэзиялық 
шығармалары  жан  –
 
жақты  талданды.  Ғалым  өзінің  одан  кейінгі  жазған  еңбектерінде,  ғылыми  –
 
көпшілік  мақалалары  мен  әдебиет  оқулықтарына  арналған  тарауларда  Ыбырайға  жиі  оралып,  ұлы
 
ағартушының қазақ мәдениетіне сіңіреген еңбегеін үздіксіз насихаттап отырады.
 
Ә.Дербісалин өзінің «Қазақтың Октябрь алдындағы демократияшыл әдебиеті» [4] деген терең 
мағыналы монографиясында қазақ әдебиетінің революцияға шейінгі демократтық бағыттағы өзіне тән 
ерекшеліктерін,  жаңашылдық  сипатын  негізгі  даму  принциптері  мен  қайшылықтарны  терең  ашып 
көрсетіп,  авторлық
 
ойлары  мен  тұжырымдарын  XX  ғасыр  басындағы  қалыптасқан  басты  мәселелер 
төңірегенде  өрбітті.  XX  ғасыр  басындағы  әдебиеттің  күрделілік  себептерін  көптеген  тарихи  –
 
әлеуметтік,  саяси  –
 
әлеуметтік  көркемдік  жағдайлармен  түсіндіруге  болады.  XX  ғасыр  басындағы 
қазақ әдебиеті өзіне дейінгі әдебиеттің озық, халықтық, адамгершілік, көркемдік дәстүрін жаңа дәуірін 

316 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
одан әрі жалғастырып, оларды алдағы мүлдем жаңа заман әдебиетіне ұластыруға тиіс болды. Міне, 
осындай  қиын  да  күрделі  кезеңнің  әдебиет  туралы  жазылған  «Қазақтың  Октябрь  алдындағы 
демократияшыл  әдебиеті»  монографиясы  демократтық  бағыттағы  қазақ  әдебиетінің  жаңашыл 
сипатын жан –
 
жақты баян еткен бірден –
 
бір көлемді еңбек болды.
 
Ә.Дербісалин  «  Мезгіл  және  қаламгер»  атты  монографиясында  қазақтың  көрнекті  ақын  –
 
жазушыларының  шығармалары  негізінде  әдеби  жанрлардың  қалыптасу,  даму  ерекшеліктеріне 
жазушы  лабораториясының  сырларына  үңіледі.  Ғалымның  «Дәстүр  және  жалғастық»  [5] 
монографиялық  зерттеуінде  қазақ  әдебиетінің  теориясы  мен  тарихындағы  басты  мәселелерінің  бірі 
саналатын  дәстүр  мен  оның  жалғастығы  сөз  болып,  ғылыми  қауымға  ой  саларлық  ой  тұжырымдар 
жасалған.  Қазақ  фольклорындағы  ақындық  дәстүр  мен
 
XX  ғасыр  басындағы  демократтық  –
 
ағартушылық бағыттағы поэзияның ара қатынасын саралай келіп, озық дәстүрдің өміршеңдік сипатын 
зерделейді.  Ғалым  дәуір  мен  оның  идеялық  –
 
эстетикалық  тың  талаптары  мен  мүдделеріне  сай 
жаңғырып дәстүрлік проблемасының қоғамдық, әлеуметтік және көркемдік ерекшеліктеріне, салиқалы 
себеп –
 
салдарына тоқталады.
 
Тынымсыз еңбек еткен  қарымды ғалым жеке монографиялық еңбектерімен шектеліп  қалмай, 
М.Әуезов атындағы Әдебиет және өнер институтының өзі басқарып отырған «Қазақ әдебиеті тарихы» 
бөлімін  өрге  сүйреп,  айналасындағы  ғалымдар  мен  ұтымды  қарым  –
 
қатынас  жасап,  көптеген 
ауқымды ұжымдық еңбектердің жарыққа шығуына мұрындық болды. Бұған қарап біз Ә.Дербісалиннің 
тек  қана  талантты  ғалым  емес,  ұйымдастырушылық  қабілеті  жоғары  адам  екендігін  де  көреміз.  Ол 
«XV  –
 
XVIII  ғасырдағы  қазақ  поэзиясы»  (1981),  «  Ерте  дәуірдегі  қазақ  әдебиеті»  (1982),  «XIX 
ғасырдағы  қазақ  поэзиясы»  (1985)  деп  аталатын  академиялық  ауқымды  басылымдарға  ғылыми 
жетекшілік  жасады,  алғы  сөздерін  жазды.  Ғалымның  соңғы
 
еңбегі  «XIX  ғасырдағы  қазақ  ақындары» 
деп аталады.  Бұл кітапқа мазмұнды алғы сөз бен  жеке ақындық шығармашылығы туралы портреттік 
зерттеу мақалалар жазған. Кітап 1988 жылы Ғылым баспасынан жарық көрді.
 
Ә.Дербісалин  ғылым  үшін  талмай  еңбек  қажымас  қайрат  иесі  еді.  Оның  мағыналы  ғұмыры 
үздіксіз ізденіс үстінде өтті. Сол игі ізденістерінің бірі –
 
1986 жылы оның басшылығымен дайындыоып 
жарық көрген «Оғызнаме –
 
Мұхаббат –
 
наме» кітабы болды. Қазақ тілінде алғаш рет ғылми аударма 
арқылы  жарияланған  түркі  халықтарына  ортақ  көне  жазба  ескерткіштердің  бұл  басылымы  ол 
таныстыру, пайымдау іспетті мақала жазған еді.
 
Ғалымның  Республикалық,  одақтық,  халықаралық  конференцияларда  жазған  баяндамалары 
әлі  күнге  шейін  өзінің  зәрулігін  жойған  жоқ.  Ал  дер  кезінде  жазылған  проблемалық  мақалалары 
қаншама.Соның бір айғаға «Байсалды зерттеуді қажет ететін мәселе» деп аталатын «Қазақ әдебиеті» 
газетінде  Шортанбай  шығармашылығы  туралы  жарияланған  мақаласы  болып  табылады.  Жазықсыз 
қуғынға  түскен,  тиым  салынған  Шортанбай  туындылары  туралы  алғашқы  болып  қалам  тартуы 
Ә.Дербісалиннің  азаматтық  позициясының  беріктігін,  ғылым  жолындағы  батылдығы  мен 
табандылығын айқын айғақтап тұрғанын аңғару да қиын емес.
 
Ғалыымның біз жоғарыда қысқаша шолу жасап өткен ауқымды, жан –
 
жақты мағыналы еңбегі 
әділ  бағаланып,  ол  1983  жылы  Қазақ  ССР  Ғылым  Академиясының  корреспондент  мүшесі  болып 
сайланады.  Ә.Дербісалин  сан  қатпарлы  ғылымның  биік  шыңын  меңгеріп,  нағыз  дер  шағына  келген 
уақытта  1986  жылы  өмірден  озды.  Алайда  соңында  өшпес  із  қалдырған  ғұламаны  қазақ
 
әдебиетінің 
тарихын зерттеуші әріптестерінің, туған халқының ұмытпайтындығына еш күмән жоқ.
 
 
Пайдаланған әдебиетттер тізімі:
 
1. 
Қазақ әдебиеті. Энцеклопедиялық анықтамалық. –
 
Алматы: «Аруана», 2005.
 
2. 
Ыбырай Алтынсариннің жазушылық қызметі. –
 
Алматы:ҚМБ, 1957.
 
3. 
Ыбырай Алтынсарин. –
 
Алматы: Ғалым, 1965.
 
4. 
Қазақтың Октябрь алдындағы демократшыл әдебиеті. –
 
Алматы: Ғылым, 1966.
 
5. 
Мезгіл және қаламгер. –
 
Алматы: Ғылым, 1968.
 
 
 
Євгенія
 
Тарасенко
 
(
Нікополь, Україна)
 
 
КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ 
АНГЛІЙСЬКОЇ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
 
 
Постановка проблеми.
 C
учасний етап розвитку освітньої системи в Україні характеризується 
широким  використанням  нових  технологій  навчання,  що  базуються  на  використанні  нетрадиційних 
методів та засобів навчання. Ефективність впровадження нових розробок, інтенсифікація навчального 
процесу,  активізація  діяльності  учнів  в  значній  мірі  залежить  від  оволодіння  учителями  навичками 
роботи з технічними засобами навчання, умінні визначити місце цих засобів на уроці, уміння досягати 
з їх допомогою дидактичної, розвиваючої та пізнавальної мети процесу навчання.
 
Сучасному вчителеві іноземної мови вже недостатньо просто мати глибокі предметні знання, 
володіти практичними уміннями та навичками. Йому необхідно творчо використовувати набуті знання 
в  нестандартній  змінній  ситуації,  виявляти  конструктивність  в  організації  і  плануванні  педагогічного 
процесу.
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
317 
 
 
 
Актуальність  статті
 
зумовлена  інтенсивністю  впровадження  в  навчальний  процес  нових 
інформаційних  технологій  в  процес  навчання  англійської  мови.  Існує  багато  публікацій  і  досліджень 
стосовно  використання  сучасних  методик  навчання  для  підвищення  ефективності  оволодіння 
іноземними  мовами.  Розробкою  і  впровадженням  у  навчальний  процес  нових  інформаційних 
технологій активно займаються
 
такі дослідники як
 
С. В.
 
Фадєєв та Є. Л. Носенко 
[3; 4]
. Також не мало 
уваги приділяється вивченню граматики англійської мови. Таким питанням займалися такі методисти 
як В.А.
 
Болотов

О.В. Глузман, Е.Р.
 
Поршнева [
1; 2; 5]. 
Однак
 
далеко
 
не
 
всі
 
викладачі
 
іноземних
 
мов
 
усвідомлюють
 
необхідність
 
використання
 
інформаційних
 
технологій
 
у
 
зв’язку
 
з
 
тим,  що
 
вони,  поки
 
що,  не
 
отримали
 
переконливого
 
науково
-
методичного
 
обгрунтування.
 
Отже,  метою  статті  є  показати  важливість  комплексного  впровадження  нових  технічних 
засобів  навчання  з  метою  підвищення  ефективності  та  якості  процесу  навчання  при  формуванні 
англійської граматичної компетенції.
 
З розвитком сучасних методів навчання одними з провідних у навчанні іноземної мови стають 
технічні засоби навчання, які здатні наочно представляти будь
-
яку інформацію. Вони також впливають 
на  всі  компоненти  системи  навчання:  цілі,  зміст,  методи  і  організаційні  форми  навчання,  що 
дозволяють  вирішувати  складні  і  актуальні  завдання  педагогіки,  а  саме:  розвиток  інтелектуального, 
творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини. Великі можливості містяться у 
використанні комп'ютерів під час навчання англійської граматичної компетенції.
 
Слід зазначити, що в науковій літературі існує дві близьких за змістом категорії „компетенція” 
та  „компетентність”.  За  О.  Глузманом,  «компетентність  являє  собою  ключове  поняття,  що  поєднує 
інтелектуальний і навичковий складники освіти» [2, с.52].
 
На думку В. Болотова, «компетентність, виступаючи результатом навчання, непрямо витікає з 
нього,  а  є  наслідком  саморозвитку  індивіда,  узагальненням  особистісного  досвіду  та  досвіду 
діяльності. Натомість, компетенція зазвичай розуміється як:
 
• динамічне суміщення знання, розуміння, навичок та здібностей;
 
•  здатність  і  готовність  фахівця  якісно  виконувати  функціональні  завдання  професійної 
діяльності» [1, с.17].
 
На  думку  Р.  Поршнєвої  та  О.  Спиридонової  «граматична  компетенція  передбачає  внутрішнє 
невербалізоване  знання  граматичної  системи  мови,  знання  морфологічної  та  синтаксичної  системи 
мови (типології форм), а також набору правил» [5, с.73].
 
Таким чином, під англомовною граматичною компетенцією учнів ми розуміємо здатність дітей 
до розпізнавання, правильної побудови та використання у процесі комунікації граматичних конструкцій 
англійської мови.
 
Основою для
 
формування компетенції, є розуміння граматичних конструкцій і досвід 
їх використання, що
 
набувається
 
на
 
уроках
 
англійської
 
мови.
 
З
 
огляду
 
на
 
викладене

процес
 
формування
 
граматичної  компетенції  може  бути 
представлений трьома етапами

1)  мотиваційний
 
етап,  сутність  якого  полягає  в  стимулюванні  в  учнів  потреби  до  пізнання 
граматичної структури;
 
2) когнітивний етап, на якому відбувається ознайомлення та автоматизація дій  учнів із новою 
граматичною структурою;
 
3) етап реалізації, що передбачає надання
 
учням можливостей використовувати набуті знання 
в процесі
 
спілкування.
 
Як  зазначає  Р.  Поршнєва  «кінцевою  метою  формування  граматичної  компетенції  виступає 
практичне  засвоєння  учнями  граматичної  будови  мови  (системи  мовних  одиниць)  і  правил  її 
використання  у  процесі  комунікації.  Важливого  значення  в  контексті  формування  граматичної 
компетенції  набуває  завдання  збагачення  мовного  багажу  учнів  якомога  більшою  кількістю 
граматичних  конструкцій.  Для  виконання  цього  завдання  доцільним  є  комплексне  використання 
технічних засобів навчання на уроках англійської мови» 
[
5, с. 76
]. 
На всіх етапах вивчення граматичної компетенції доцільно використовувати новітні технології, 
які підвищують інтерес дітей і в той же час сприяють співпраці вчителя і  учня на уроці, допомагають 
давати учням міцні знання і розвивати комунікативну компетенцію та йти в ногу з часом і не відставати 
від  прогресу.  Але  очевидним  є  те,  що  жоден  із  технічних  засобів,  якими  б  значущими  не  були  його 
дидактико
-
методичні можливості, не може розглядатись як універсальний.
 
Комп’ютерні  навчальні  програми  в  навчанні  англійської  мови,  вважає  Є.Л.  Носенко
, 
стали 
використовуватися  з  80
-
х  рр.  XX  в.  Він  говорить  про  те,  що  «автоматизовані  навчальні  системи 
відносяться до так названих комбінованих технічних засобів навчання» [4, с.10].
 
«Про те, що комп’ютери стрімко ввійшли в наше життя й у процес навчання англійської мови, 
трохи  потіснивши  традиційні  методики  і  змусивши  викладачів  іноземних  мов  вирішувати  проблеми, 
про існування яких кілька десятків років тому жоден лінгвіст навіть не підозрював» пише С.В. Фадєєв 
[3,  с.15].  Немає  нічого  дивного  в  тім,  що  не  усі  викладачі  виявилися  готовими  до  широкого 
впровадження комп’ютерів у таку нетрадиційну сферу, як навчання іноземним мовам.
 
Найбільший  успіх  у  навчанні  іноземних  мов  забезпечує  комплексне  використання  технічних 
засобів, при якому в сприйнятті навчального матеріалу беруть участь одночасно кілька аналізаторів. 
Бажані інтенсивність та ефективність процесу навчання досягаються лише в результаті раціонального 
використання
 
всіх наявних технічних засобів, враховуючи дидактичні “плюси” та “мінуси” кожного з них


318 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Важливість впровадження нових технічних засобів навчання з метою підвищення ефективності 
та  якості  процесу  навчання  іноземних  мов,  виключна  вагомість  формування  іншомовної 
комунікативної  компетенції,  зокрема  граматичної  компетенції,  при  комплексному  застосуванні 
сучасних технічних засобів, є актуальною завжди

Для ефективного використання ТЗН у комплексі необхідно

1) 
знати  систему  сучасних  технічних  засобів  та  можливості  їх  використання  у  навчальному 
процесі;
 
2) 
відібрати технічні засоби, які необхідно використовувати у комплексі для виконання певних 
навчальних завдань;
 
3) 
визначити техніко
-
дидактичні можливості кожного ТЗН і переваги певного технічного засобу 
на конкретному етапі навчання граматики;
 
4) 
врахувати методичні та психолого
-
педагогічні аспекти комплексного застосування ТЗН.
 
Досвід  використання  комп'ютерних  технологій  у  навчальному  процесі  свідчить,  що  комп'ютер 
здатний  виявляти  резерви  навчального  процесу,  особистості  учня;  комп'ютер  збільшує  дидактичні 
можливості  викладача,  полегшує  його  працю,  бере  на  себе  найважчу  частину  навчальної  роботи.  У 
порівнянні з іншими технічними засобами комп'ютер має цілий ряд переваг, суттєвих для ефективної 
організації навчального процесу.
 
Для  організації  навчального  процесу  можна
 
запропоновати
 
приблизну
 
модель  формування  в 
учнів
 
граматичної  компетенції.  Модель  передбачає  комплексне  застосування  технічних  засобів  та 
включає  такі  основні  етапи  навчання:  введення,  тренування,  практику  і  контроль..  Згідно  з  цією 
моделлю  формування  в  учнів
 
граматичної  компетенції  здійснюється  в  два  цикли.  Перший  цикл 
передбачає  формування  навичок  уживання  граматичної  структури;  другий  цикл  –
 
використання 
набутих умінь в усному та писемному мовленні
 
під час занять.
 
На етапі введення використовується відеофонограма. Демонструється фрагмент відеофільму. 
Показується функціонування нової граматичної структури в “живому” мовленні, робиться установка на 
активне  сприйняття  фрагмента  відеофільму.  Учні
 
отримують  завдання  визначити  нову  дієслівну 
граматичну  структуру,  а  також  елементи  її  утворення.  Другим  кроком  є  подання  загальної  схеми 
утворення граматичної структури, правил її вживання, вживання допоміжних дієслів, правил утворення 
з використанням комп'ютерної програми.
 
На  етапі  тренування  здійснюється  формування  навичок  утворення  та  вживання  граматичної 
структури шляхом виконання комп'ютерних граматичних вправ.
 
На  етапі  практики  продовжується  формування  навичок  утворення  та  вживання  граматичної 
структури  шляхом  виконання  тренувальних  вправ  на  комп'ютері,  а  також  формування  граматичної 
компетенції  в  цілому  шляхом  моделювання  ситуацій  та  впровадження  елементів  рольової  гри  на 
основі  фрагмента  відеофільму  через  усномовленнєву  парну  і  групову  діяльність  учнів.  Для 
самостійної  роботи  учнів  можна  розробити  додаткові  комп'ютерні  вправи,  орієнтовані  на  запобігання 
тим помилкам, яких найчастіше допускаються учнями
 
з даної
 
граматичної теми.
 
На  етапі
 
контролю
 
учні
 
виконують  тест  під  керівництвом  викладача  на  комп’ютерах

Перевіряються набуті навички утворення і вживання структури, яка вивчається. Об’єктом контролю є 
рівень  сформованості  вмінь  використовувати
 
граматичну  навичку
 
для  висловлювання  своїх  думок  в 
усному та писемному мовленні у відповідній часовій формі. Відповіді учнів
 
фіксуються вчителем.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   62   63   64   65   66   67   68   69   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет