«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет64/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   75

 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
307 
 
 
 
Выводы.
 
Важным  компонентом,  составляющим  содержание  обучения  письму,  является 
орфография,  которая  определяется  как  правописание  или  система  правил  использования 
письменных знаков при написании конкретных слов.
 
Орфография  является  одним  из  наиболее  проблемных  моментов  в  обучении  письму  и  ей 
вряд  ли  можно  обучить  на  все  100%  сразу.  Орфографические  ошибки  неизбежны,  однако  их 
количество можно и нужно сократить до минимума, если учесть определенные типологические группы 
сложностей и сформировать навыки самоконтроля и коррекции у самих учащихся.
 
В статье были рассмотрены трудности, с которыми сталкиваются учащиеся, а также способы 
их преодоления. Были выделены 5 групп слов, орфографией которых учащимся нужно овладеть. Мы 
рассмотрели точки зрения различных методистов, занимающихся проблемой обучения орфографии в 
школе.
 
Знание, а главное использование этих теоретических основ в процессе обучения орфографии 
крайне важно для учителей
 
и школьников. Но нужно учитывать, что обучать орфографии необходимо 
в  тесном  взаимодействии  с  другими  видами  речевой  деятельности,  в  рамках  единой  системы 
обучения иностранному языку.
 
 
Литература:
 
1. 
Богоявленский Д.Н. Психология усвоения орфографии. –
 
М.: Просвещение,
 1966. 

 
307 с.
 
2. 
Назарова  Л.К.  Проговаривание  и  комментирование,  их  место  в  обучении  правописанию  // 
Начальная школа. –
 1964. 

 
№ 8. –
 
С.55
-63. 
3. 
Плахотников  В.М.  Обучение  орфографии  трудных  слов  в  английском  языке//Иностр.  языки  в 
школе. –
 1978. 

 
№ 1. –
 
С. 90
-92. 
4. 
Рогова  Г.В.  и  др.  Методика  обучения  иностранным  языкам  в  средней  школе  Г.В.  Рогова, 
Ф.М.
 
Рабинович, Т.Е. Сахарова, –
 
М.: Просвещение, 1991.–
 
287 сл.
 
5. 
Рождественский  Н.С.  Обучение  орфографии  в  начальной  школе.  Пособие  для  учителей.  –
 
М.: 
Учпедгиз, 1960. –
 
259 с.
 
6. 
Теннова  Н.И.  Принципы  обучения  письму  и  основные  виды  орфографических  упражнений:  (На 
материале французского языка)//Иностр. языки в школе. –
 1949. 

 
№ 3. –
 
С. 16
-30. 
7. 
Ушаков М.В. Изучение слов, не проверяемых правилами, в V
-
VIII классах. –
 
М.: Учпедгиз, 1960. –
 
66 с.
 
 
Научный руководитель:
 
преподаватель Чумак Виктория Валериевна

 
 
 
Лаура Ракишева, Нұргүл Жаппарова,
 
Ләззат Жандарбекова
 
(Қазақстан, Қарағанды)
 
 
МЕДИЦИНА УНИВЕРСИТЕТІНДЕ ҚАЗАҚ ТІЛІ САБАҒЫН ОҚЫТУДА
 
ЖАҢА ТЕХНОЛОГИЯНЫ ҚОЛДАНУ
 
 
Қазіргі  заманғы  ғылыми
-
техникалық  үрдіс  қарқыны  білім  беру  жүйесінің  алдына  оқыту 
технологиясын  жетілдіру  міндеттерін  қойып  отыр.  Тәуелсіз  еліміздің  болашағы  білім  беру  жүйесіне 
байланысты.  Осыған  байланысты  педагог  мамандар  оқытудың  ең  тиімді  әдіс
-
тәсілдерін  зерттеп, 
тәжірибе  жүзінде  сынап  келеді.  Бірнеше  оқыту  әдістерін  салыстыра  қарастыру  арқылы  әр  оқытушы 
оқытудың жаңа технологияларын таңдап, ой елегінен өткізіп, өздерінің сабақтарында қолданады.
 
Қазіргі  кезде  оқытудың  озық  технологияларын  меңгермейінше  қазақ  тілін  студенттерге  жете 
түсіндіру  мүмкін  емес.  Жаңа  технологияны  меңгеру  оқытушының  білімін  жетілдіруіне  зор  көмегін 
тигізеді.  Бұндай  оқытушылардан  білім  алатын  студенттердің  де  шығармашылық  қабілеттері  арта 
түседі. Сабақ барысында осындай кеңінен қолданылуы қажет әдістердің біріне ұжымдық оқыту әдісін 
жатқызуға болады. Бұлар студенттердің жеке қасиетін аша отырып, азамат етіп тәрбиелеумен қатар 
студенттердің танымдық күшін қалыптастыру және білімін кеңейтуге, тереңдетуге жағдай жасайды.
 
Ұстаз  үшін  ең  басты  мәселе  –
 
оқыту  әдісін  дұрыс  тану.  Жаңа  педагогикалық  технологиялар 
оқытушының жеке тұлғалық күшін арттырып, шығармашылық ойының дамуына басты рөл атқарады.
 
Топтық  оқыту  –
 
медицина  университетінде  оқытудың  кең  тараған  әдістерінің  бірі.  Бұл  әдістің 
дамуына  АҚШ  Оклахома  университеті  бизнес  мектебінің  оқытушысы  Ларри  Михельсон  үлкен  үлес 
қосты.  1970  жылдардан  бастап  ТВL  әдісіне  қызығушылық  медицина  мектептері  оқытушыларының 
арасында  едәуір  өсті.  Нью
-
Мексика  университетінің  медициналық  мектебі  алғаш  рет  2008
-
2009  оқу 
жылы  адам  ағзасының  құрылымын,  қызметі  мен  дамуын  зерттейтін  пәндер  үшін  (анатомия, 
гистология,  эмбриология  курсымен)  осы  әдісті  енгізді.  Студенттер  жаңа  әдістің  енгізілуін  дұрыс 
қабылдады,  оқытудың  қорытындысы  бойынша  студенттерді  тестілеуден  алынған  нәтижелер  сабақ 
берудің дәстүрлі әдісімен салыстырғанда оқыту сапасының жақсарғанын дәлелдеді.
 
Топтық бағытқа бағытталған оқыту технологиясы топқа бағытталған оқыту білімді жеке тұлғаға 
қарай бағыттай білу технологиясы «TBL» орысша кейде /КОО/
 
немесе «Ұжымды бағыттап оқыту» деп 

308 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
атайды,  бұл  Канадада  «Обучения  без  границ»  Центр  Современной  Педагогики  ұйымында  зерттеліп 
ізденіске енгізілген.
 
Қазіргі  таңда  Қазақстанда  білім  беру  жүйесін  әлемдік  білім  беру  жүйесі  оның  әлемдік  білім 
беру кеңістігінде
 
лайықты технология деп TBL саналады. Бұл топтық бағыттап оқыту әдістерінің басты 
ерекшелігі: әр студенттің қабілетін, дарынын дамыту ұжымдағы әрбір мүшені оқыту және әркімге ортақ 
жұмыстағы  бір
-
бірінің  көмегі  ізгілік  пен  ынтымақтастық  болып  табылады.  Топта  бағыттап  оқыту 
әдістерінде оқытушы мен студенттің  іс
-
әрекеті алмасып отырады. Оқытушының іс
-
әрекетін,  қызметін 
ұжым  атқарады.  Яғни  жаңа  білімді  меңгерту  тапсырмаларды  орындауда,  бір
-
бірінің  жұмыстарын 
саралап,  бағалауда,  талдауда  өздері  жетекшілік  етеді.
 
Оқытушы  ұйымдастырушы  ақыл  кеңесші. 
Ұжымға  бағыттап  оқытудың  негізі  30  жылдары  еңбек  еткен  практик  мұғалім  А.Г.Ревиннің  іздесінен 
туған.  Оны  ары  қарай  жаңартушылар  мен  ізденушілердің  бірі  болған  ғалым  В.К.Дьяченко  болған. 
Сондай
-
ақ  ұжымға  бағыттап  оқыту  ғалым  В.К.Дьяченко  Колективная  форма  учебных  занятий  имеет 
особенностей  как  парной,  так  и  групповой  формы  и  в  то  же  время  это  качественно  принципиально 
новая  форма.  Колективное  учебное  занятие  –
 
это  работа  учащихся  в  парах,  но  эти  пары  не 
замкнутые, а откырытые каждый по очереди работает то в роли обучающего, то роли обучаемого при 
систематического  колективной  работе  все  ученики  по  очереди  работают  со  всеми  все  обучают  и 
воспитывают каждого а каждый всех –
 
деп анықтама береді. [5,15]
 
Бұл оқытудың ұзақ жылдар
 
бойы тәжірибеден қалмай өзінің тиімділігін әр кезде дәлелдеп келе 
жатыр:  жүйелі  түрде  қайталанып  отырылатын  жаттығулар  жұмыс  түрлері  арқылы  студенттердің 
логикалық  ойлауы  жетіледі,  тілі  дамиды;  әркім  өзін  еркін  ұстайды,  дербес  жұмыс  істеуге,  өзбетімен 
қорытынды  жасауға  дағдыланады;  өзін
-
өзі  оқыту,  бірін
-
бірі  оқыту  үдірісі  жүреді;  өздеріне  берілген 
тапсырманы  топ  болып  орындайды.  Ұжымдық  оқытуда  тұрақты  топ  болмайды  олар  үнемі  ауысып 
отырады. Топтағы студенттер  әрқайсысы басқа топқа барып, жұмыстарын  ортаға
 
сала алады.  Үнемі 
қозғалыс ауысып отыру бұл оқытудағы топ жұмыстарының өзіндік ерекшелігін даралайды. Оқушылар 
өз  іскерлігін  көрсетіп,  пікір  алмастырып,  ойларын  ортаға  салады.  Олар  ойларын  ортаға  салуға 
ынтымақтастықпен  бірігіп,  жұмыс  істеуге  қорытынды  жасауға  қатыса  алады.  Зерттеу
-
іздену  іс
-
әрекетіне икемделіп, топтық жұмыста оқытушы тарапынан нақты нұсқау беріледі.
 
Кредиттік  технология  бойынша  әр  сабақ  50  минутқа  созылып  2  немесе  3  кредит  қатар  өтуі 
мүмкін.  Сондықтан  берілген  әр  тапсырманың  мақсаты,  мазмұны,  құрылымы,  оның  қандай  формада 
берілетіні  жан
-
жақты  ойластырылуы  керек.  ТВL  –
 
бұл  шағын  топтарда  оқыту  әдісі.  танымдық  іс
-
әрекетін  толық  іске  қосқан  белсенді  тұлға.  Студенттердің  сабаққа  белсенділігін  арту  үшін  топты  үш 
шағын (4
-
6 адамнан құрылады) топқа бөледі. Топтың жұмысын қажетті бағытқа бағыттап, тапсырмаға 
берілген  уақытқа  үлгеретіндей  арнайы  тапсырмалар  мен  сұрақтар  құрастырылды.  Тапсырма 
маңызды,  қызықты,  тәжірибеден  алынған  мәселе  түрінде  болу  керек.  Шағын  топта  жұмыс  істеудің 
ерекшелігі –
 
студенттердің ойлау қабілеті, мәселені шешу қабілеті, шешім қабылдау, өзгелердің пікірін 
тыңдау  қабілеті  және  топта  жұмыс  істеуге  дағдыланады.  Сабақтың  барысында  «Жеке  дайындығын 
бағалау  тестісі»,  15
-
20  тестілік  тапсырмадан  тұратын  пәндік  танымын  тексеретін  тестілік  бақылау 
өткізілді. Одан кейін «Топтың дайындығын бағалау тестісі», осы тестің тапсырмасы бойынша әр топта 
тестілеу  жүргізіледі.  Екі  тестің  нәтижесінен  кейін  жалпы  топтың  және  оның  әрбір  мүшесінің  жеке 
бағасы  анықталады.  Сабақ  барысында  оқытушы  бір  топтан  екінші  топқа  өту  арқылы  олардың 
жұмысын бақылап отырады. Ол кейбір жағдайларда ғана олардың жұмысына араласады.
 
Топта оқыту кезінде топтың әрбір мүшесіне мынадай талаптар қойылады:
 

 
жеке өз бетінше оқуы тиіс;
 

 
тақырып бойынша жеке тест орындауы тиіс;
 

 
топ үшін жауапты болу қажет, әрқашан дайындықпен келу керек, себебі топтың ұпайы әрбір 
студенттің дайындық деңгейіне байланысты болады;
 
Олардың  білімін  талқылау  кезінде  әрбір  топ  мүшесінің  қатысуын  саралап,  барлық  топ 
мүшелері бірдей бағаланады. Осы сабақтарды өткізу барысында студенттер сын тұрғысынан ойлану, 
өз  әріптестерінен  үйрену,  топтық  тестілерді  өткізуде  топ  үшін  жауапты  болу,  өзі  оқу  арқылы  дайын 
болу мүмкіндіктеріне ие болды.
 
Бұл әдіс медик студенттердің зерттеу жүргізілуін, топта жұмыс істеуін, өздерінің білімдері мен 
дағдыларын тәжірибеде қолдануын дамытуға мүмкіндік береді.
 
Топқа бағыттап оқытудың тиімділігі:
 

 
уақыт үнемделеді, қайталау арқылы есте сақталады;
 

 
тыңғылықты білім алу үдірісі жүзеге асады;
 

 
өз беттерімен бір нәтижеге қол жеткізеді, барлығы ізденеді;
 

 
үнемі пікіралмасу пікірталас қатынастары болады;
 
Топқа бағыттап оқытуда тапсырманы орындау барысы:
 
Әр  студент  тапсырманы  жеке  орындайды.  Топтық  тестілеуден  соң  әрбір  топ  мүшелері 
түсініксіз  сұрақтар  бойынша  оқытушыдан  мәлімет  алды.  Әрі  қарай
 
әрбір  топтағы  студенттер  алған 
білімдерін  қолдану  үшін  тапсырмалар  орындайды.  Тәжірибелік  сабақтың  аяқталу  кезеңінде  топтар 
есеп  берді,  бұл  студенттердің  тапсырманы  орындау  барысында  жаңадан  не  үйренгендігін  көрсетеді. 
Әрбір  топ  жұмысына  талдау  жасалады.  Осы  әдістің  арқасында  топтық  оқыту  үрдісіндегі  жеке 
студенттің  және  топтың  үлесін,  рөлін  талдауға,  бағалауға  мүмкіндік  туды.  Топ  болып  талқылайды, 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
309 
 
 
 
қорытынды  жасайды.  Осы  TBL  яғни  ұжымға  бағыттап  оқуда  студенттердің  тілі  дамиды.  Студенттер 
жүйелі жұмысқа жұмылдырылады.
 
Жаңа  технологияларды  меңгеру  оқытушының  кәсіптік,  адамгершілік,  рухани,  азаматтық  және 
басқа  да  көптеген  адами  келбетінің  қалыптасуына  игі  әсерін  тигізді,  өзін
-
өзі  дамытып,  оқу  тәрбие 
үрдісін тиімді ұйымдастыруна көмектеседі.
 
«Өз еңбегін талдай білген адам  ғана  тәжірибелі ұстаз бола алады»,
-
деген  В.Сухомлинсийдің 
сөзін  оқытушының  талмай  ізденген  еңбегінің  нәтижесінде  ғана  көрінетіні  белгілі.  Қазіргі  кезде  ғылым 
мен  техниканың  даму  деңгейі  әрбір  студентке  сапалы  және  терең  білім  беруіне  жағдай  жасап  отыр. 
Оқытушы  баяндайды,  әңгімелейді,  түсіндіреді,  ал  студент  тыңдайды,  қабылдайды,  ойлайды  т.б. 
таным әрекеттерін жасайды.
 
Қорытыта келе, тілді үйретудің жаңа технологияларын тәжірибеде кеңінен қолдану студенттің 
белсенділігін арттырып, оқытушының шығармашылық қабілетін жетілдіреді. Осындай тиімді әдістерді 
сабақта  пайдалану  үшін  оқытушы  көп  еңбектеніп,  ізденуі  керек.  Қазіргі  қоғамдық  өмірімізде  көрініс 
тапқан сан –
 
салалы сапалық өзгерістер, жаңарулар, жаңалыққа бетбұрыстар педагогтерді өз істеріне 
сын  көзбен  қарауға  итермелеуде.  Өйткені,  студенттерге  берілетін  білім  де,  тәрбие  де,  дүниеге 
көзқарас та оқытушының іс –
 
әрекеті, беретін білімі мен үлгі –
 
өнегесі арқылы қалыптасады. Осындай 
жүгі  ауыр,  жауапкершілігі  мол  мәселелерді  шешу  педагог  мамандардың  алдына  зор  міндеттер 
жүктейді.
 
 
Пайдаланылған әдебиеттер:
 
1. 
Алдашева А. Әдістеме әлемінде. Ғылыми –
 
әдістемелік жинақ. –
 
Алматы, 2008. –125 б.
 
2. 
Қадашева Қ. Қазақ тілін оқыту әдістемесі. –
 
Алматы, 2005. –
 
240 б.
 
3. 
Миролюбов  А.  Разработка  теоретических  вопросов
 
системы  упражнения  в  советской  методике 
обучения  иностранным  языкам  в  средней  школе.  Под  ред.  Климентенко  А.,  Миролюбова  А.
-
М.: 
Педагогика, 1973. –
 
270 б.
 
4. 
Оразбаева Ф. Қазақ тілін оқыту әдістемесі. Типтік оқу бағдарламасы: Әдістеме әлемінде // ғылыми
-
әдістемелік жинақ. –
 
Алматы, 2008. –
 
145 б.
 
5. 
Телеуов  М.К.,  Досмагамбетова  Р.С.,  Молотов
-
Лучанский  В.Б.,  Муратова  А.З.,  Риклефс  И.М., 
Калиева  Ш.С.,  Риклефс  В.П.  //  Инновационные  технологии  в  обучении  и  оценки  учебных 
достижений 
студентов 
Карагандинского 
государственного 
медицинского 
университета: 
Монография, –
 
Караганда, 2010. –
 
160 б.
 
 
 
Іванна Рудишин
 
(Луцьк, Україна)
 
 
ЗАПОЗИЧЕНІ ТЕРМІНИ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЛЕКСИЧНОЇ СИСТЕМИ ГАЗЕТИ «ДЕНЬ»
 
 
Сучасний  газетний  текст  –
 
дуже  складна  і  багатогранна  лексична  система,  до  складу  якої 
входить  чимала  кількість  підсистем.  Чільне  місце  серед  цих  підсистем  займає  термінологія. 
Словниковий  запас  мови  преси  залежить  від  суспільних  процесів,  змінюється  разом  зі  зміною 
суспільних  подій  та  настроїв.  Саме  такий  факт  –
 
причина  того,  що  термінологія  стала  невід’ємною 
частиною лексики ЗМІ. Сьогоденні друковані медіа репрезентують на своїх сторінках широкий спектр 
подій  та  явищ,  що  відбуваються  на  суспільній  арені,  стосуються  сучасної  політики,  проблем 
державного  будівництва  та  інших  суспільних  та  громадських  інституцій.  Така  багатогранність 
висвітлених аспектів життя загалу потребує багатогранності використаних лексичних засобів, зокрема 
й термінів.
 
Підвищення  активності  вживання  запозичених  термінів  друкованими  ЗМІ  визначає 
актуальність
 
дослідження
 
цієї теми в аспекті визначення частотності використання таких лексем та 
аналізу  доцільності  функціонування  їх  у  журналістських  текстах.  З  огляду  на  це  науковий  інтерес 
викликає  термінологічна  лексика  авторських  матеріалів  всеукраїнської  щоденної  газети  «День» 
(проаналізовано 25 номерів видання за лютий –
 
квітень 2013
 
р.).
 
Аналіз  фактичного  матеріалу  україномовної  газети  «День»  показав,  що  журналісти 
досліджуваного  видання  використовують  терміни  для  створення  мовної  канви  більшості  своїх 
матеріалів.  Серед  запозичень  за  кількісним  показником  переважає  суспільно
-
політична  термінологія, 
що обумовлено тематичним спрямуванням статей.
 
Ми  зробили  спробу  систематизувати  терміни
-
запозичення,  фіксовані  на  сторінках  газети,  та 
класифікувати  їх  з  огляду  на  мову
-
джерело.  Найбільша  група  запозичень  –
 
терміни  латинського 
походження.  Найчастіше  такі  слова  пов’язані  з  медициною,  біологією,  філософією,  соціально
-
економічними науками, технікою: Не було в ній жодних  аффектацій (№
 47
–48, с.
 
13) ‘неприродність, 
штучність  поведінки  людини,  піднесеність  у  мові’  [2,  с.
 
39];  Зараз  триває  робота  над  його 
імплементацією
 
(№
 
56,  с.
 
2)  ‘дотримання  державою  міжнародно
-
правових  норм;  введення 
результатів  референдуму  в  конституцію  держави’  [2,  с.
 
247];  Останнім  часом  інтеграція
 
всередині 
Європейського Союзу теж здається все більш проблематичною (№
 
59, с.
 
8) ‘об’єднання чого
-
небудь у 
єдине ціле’  [2, с. 255]; Суспільна  легітимність
 
Верховної  Ради України  формується не тільки  через 
інститут  виборів  (№
 
66,  с.
 
4)  ‘законність,  правомірність’  [2,  с.
 
320];  Особливою  ж  заслугою  пана 

310 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Бокотея  є  організація  міжнародних  симпозіумів
 
гутного  скла  (№
 
51,  с.
 
2)  ‘нарада  з  певних  наукових 
питань  за  участю  фахівців  різних  країн’  [2,  с.
 
494];  Зрозуміло,  що  ключові  компетенції  тут  належать 
Міністерству  екології  і  природних  ресурсів  (№
 52
–53,  с.
 
10)  ‘коло  повноважень  певної  організації, 
установи або особи’ [2, с.
 296]. 
Друга, менш чисельна група запозичень –
 
терміни англійського походження. З цієї мови в нашу 
прийшло  чимало  понять  мореплавства,  спорту,  техніки,  але  у  газеті  «День»  терміни  англійського 
походження  презентовані  здебільшого  поняттями,  що  позначають  порівняно  нові  політичні  та 
економічні  явища  й  процеси:  Дефолт
 
української  журналістики  (№
 77
–78,  с.
 
1)  ‘невиконання  яких
-
небудь  вимог,  установлених  законом’  [2,  с.
 
152];  У  першу  чергу  аграрні  лобісти
 
хочуть  відстояти 
фіксований податок для  сільгоспвиробників (№
 
56, с.
 
7) ‘люди, які належать до системи  громадських 
організацій, монополій  і т. ін., які чинять тиск на законодавців  і чиновників  на користь  того чи іншого 
рішення’ [2, с.
 
327]; В одному з інтерв’ю ви сказали, що є оптимістом і вірите, що Угоду про асоціацію 
буде  підписано  на  саміті
 
Східноєвропейського  партнерства  у  Вільнюсі  (№
 
75,  с.
 
3)  ‘конференція, 
нарада, збори глав держав та урядів’ [2, с.
 488]. 
Чимало  термінів,  уживаних  журналістами  газети  «День»,  походять  з  грецької  мови:  Що 
спільного  й  відмінного  в  депозитній  епопеї
 
Кіпру  та  енергетичному  питанні  України?  (№
 
51,  с.
 1) 
‘складна і велика історія чого
-
небудь, низка визначних подій’ [2, с.
 1
97]; Можна витворити парадигму 
суспільного  розвитку  (№
 
56,  с.
 
5)  ‘сукупність  філософських,  загальнотеоретичних  основ  науки’  [2, 
с.
 
413]; У людях «сидять» багато затверділих догм
 
(№
 
45, с.
 
8) ‘поняття, ідея, вчення, які вважаються 
істинними за будь
-
яких умов’ [2, с.
 167]. 
Газета  репрезентує  на  своїх  сторінках  й  інші  запозичення,  зокрема  слова,  що  походять  із 
французької  мови:  Після  революції  там  розміщувалися  партійні  та  радянські  органи  влади,  за 
німецької  окупації  –
 
жандармерія  (№
 23
–24,  с.
 
6)  ‘особливі  поліцейські  війська  в  деяких  країнах  для 
політичної  охорони  і  розшуку,  для  боротьби  з  інакомислячими’  [2,  с.
 
205];  Потім  домоглися  і 
унезалежнення  –
 
але  без  воєн,  без  різкої  політичної  конфронтації
 
(№
 23
–24,  с.
 
8)  ‘протиборство, 
протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно
-
політичних принципів’ [2, с.
 303]. 
Журналістські  тексти  газети  «День»  містять  невелику  кількість  термінів,  які  українська  мова 
запозичила з італійської:  Друга фортепіанна  соната
 
вперше виконана самим  автором  у  Дармштадті 
195
2 року (№
 28
–29, с.
 
22) ‘інструментальний
  
музичний  твір,  що  складається  з  трьох  або  чотирьох 
частин, різних за характером та темпом, з яких одна має форму алегро’ [2, с.
 
502]; Це образ скорботи, 
а не заупокійна меса, і твір покликаний примирити людину з її горем (№
 
75, с.
 
11) ‘церковна відправа у 
католиків; багатоголосий циклічний хоровий твір на текст такої відправи, зазвичай у супроводі органа 
чи оркестру’ [2, с.
 342]. 
Більша  частина  термінів  іншомовного  походження  у  газетних  текстах,  як  правило,  зрозуміла 
читачеві.  Проте  існують  випадки,  коли  такі  слова  ускладнюють  зміст  написаного  і,  як  наслідок, 
розмивають  розуміння  прочитаного.  Один  із  дискусійних  моментів  у  використанні  термінології  для 
текстів ЗМІ –
 
надуживання запозичених термінологічних одиниць. Матеріали аналізованої газети теж 
зрідка  позначені  впливом  такого  надуживання.  Підтвердженням  може  слугувати  таке  речення:  Це 
незвична для України пасіонарна полеміка, інвективи чи мартирологія (№
 28
–29, с.
 11). 
Більшість  учених  вбачає  у  залученні  інтернаціональної  термінології  як  позитивний,  так  і 
негативний аспект. Український мовознавець С.
 
Караванський вважає, що іноземні мови були й будуть 
джерелом  збагачення  нашої  мови,  але  не  коштом  заміни  віками  усталених  форм,  а  коштом 
винайдення  нових  засобів  відтворення  дійсності.  Впровадження  іноземної  лексики  потребує  певного 
досвіду,  і  не  всім  таке  впровадження  вдається.  Учений  також  наголошує,  що  «іноземці»  мають  бути 
використані  лише  у  безвиході  та  зі  знаком  якості 
[
1,  с.
 43

44]
.  З  огляду  на  такий  аспект 
терміновживання  знаходимо  у  текстах  всеукраїнської  щоденної  газети  «День»  речення,  запозичені 
терміни в яких пропонуємо замінити власне українськими: Це, в кінцевому, результаті і призводить до 
їх ре інтегрування у соціум
 
(№
 57
–58, с.
 
2); лат. соціум
 

 
укр. загал. Таким українським відповідником 
пропонує  замінювати  іноземне  слово  С.
 
Караванський  [1,  с.
 
44];  Суспільна  легітимність
 
Верховної 
Ради  України  формується  не  тільки  через  інститут  виборів  (№
 
66,  с.
 
4);  лат.  легітимність
 

 
укр. 
законність

правомірність;  Бути  причетним  до  змін  у  чиємусь  житті  –
 
великий  привілей
 
(№
 28

29, 
с.
 
7); лат. привілей 
 
укр.
 
перевага.
 
Отже,  використовуючи  терміни  в  межах  газетних  текстів,  журналіст  повинен  перш  за  все 
пам’ятати,  що  надмірне  вживання  слів  іншомовного  походження  ускладнює  сприйняття  змісту 
написаного,  спотворює  його.  Тож,  якщо  в  українській  мові  є  відповідник  складного,  незрозумілого 
іншомовного  терміна,  в  журналістському  матеріалі  краще  надати  перевагу  саме  йому,  позаяк  такі 
матеріали  розраховані  на  широку  читацьку  аудиторію.  Безумовно,  терміни  допомагають  авторові 
донести до читача необхідну інформацію. Утім важливим критерієм вибору термінологічної лексики є 
орієнтація на інтелектуальний рівень читацької аудиторії.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет