«Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку»



Pdf көрінісі
бет67/75
Дата13.02.2017
өлшемі5 Mb.
#4069
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   75

Висновки.  На  основі  узагальнення  теоретичних  положень  комплексного  використання 
технічних  засобів  у  процесі  навчання  іноземної  мови  можна  зробити  такі  висновки:  з  розвитком  та 
вдосконаленням ТЗН, розширенням їх дидактико
-
педагогічних можливостей з’являються нові варіанти 
раціонального  поєднання  їх  у  комплекси  для  досягнення  вищої  ефективності  процесу  навчання 
іноземних  мов.  За  останні  роки  це  питання  стало  особливо  актуальним  у  зв’язку  з  появою  таких 
найновіших  на  сьогоднішній
 
день  технічних  засобів  як  комп'ютер,  відео,  а  також  електронно
-
акустичного  лінгафонного  обладнання.
 
Комплексне  використання  відео,  комп'ютера  та  лінгафонного 
обладнання в процесі навчання іноземних мов створює особливе комунікативне середовище, в якому 
забезпечуються  набуття  міцних  знань  та  формування  іншомовної  граматичної  компетенції  шляхом 
підвищення можливостей сприйняття та опрацювання інформації учнями.
 
 
Література:
 
1. 
Болотов В. А. Компетентностная модель: от идей
 
общеобразовательной программе / В.А. Болотов, 
В.В. Сериков //
 
Педагогика.–
2003.

No10.
–С.7–
18. 
2. 
Глузман  О.В.  Базові  компетентності:  сутність  та  значення  в  життєвому  успіху  особистості
  / 
О.В.
 
Глузман// Педагогіка і психологія.
 

 2009. 

 

2. 

 
С.51
-61. 
3. 
Фадєєв  С.  В.  «  Про  питання  застосування  комп’ютера  в  навчанні  ІМ»  //Іноземні  мови  в  школі.  –
 
2003. 

 
№5. –
 
С 15
-17. 
4. 
Носенко Є.Л. «Застосування ІТ в освіті» //
 
Іноземні мови в школі. –
 2004. 

 
№6. –
 
С 9
-11. 
5. 
Поршнева  Е.  Р.
 
Грамматические  концепты  и  способы  их  построения  при  изучении
 
иностранного
 
языка
 / 
Е.Р.
 
Поршнева,
 
О.В.
 
Спиридонова
 // 
Иностр.яз.вшк.–
2008.

 

6. 

 
С.73
-77. 
 
Науковий керівник:
 
викладач Чумак Вікторія Валеріївна.
 
 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
319 
 
 
 
Олена Теленик
 
(Миколаїв, Україна)
 
 
СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ КОРЕНЕВОГО ПОВТОРУ
 
В СТРУКРУРІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
 
(На матеріалі аналізу сонетів Уїльяма Шекспіра)
 
 
Сонети  Шекспіра  не  раз  були  предметом  опису  літературознавчих  творів.  Автори  цих  робіт 
зазначали виняткове багатство поетичних, образів, зв'язок особистих почуттів поета з життям природи 
і суспільства, з миром історії, політики, мистецтва, з філософською і моральною сторонами життя.
 
Дослідження  сонетів  з  точки  зору  лінгвістичної  реалізації  ідей  і  образів  представляється 
необхідним і неймовірно цікавим. Ідеї, теми, образи літературних творів втілені в мові і тільки в ній і 
через неї можуть бути досягнуті.
 
Художній текст має здатність концентрувати дуже велику інформацію на невеликому відрізку. 
Концентрації  інформації  в  художньому  тексті  збагачують  численні  парадигматичні  та  синтагматичні 
зв'язки, створення контекстуальних мотивувань, додаткових конотацій [4, 
c. 188]. 
Кількість  мовних  одиниць  у  сонеті  досить  невелика.  Передача  теми  та  емоційного  фону 
залежить  від  відповідної  організації  цих  одиниць,  від  характеру  зв'язків  між  ними.  За  визначенням 
Ю.М.  Лотмана  думка  письменника  реалізується  в  певній  художній  структурі  і  є  невіддільною  від  неї. 
Поетична  мова  являє  собою  структуру  великої  складності.  Ідея  художнього  тексту  реалізується  в 
адекватній структурі і не існує поза цією структурою. У ході описаного в даній статті аналізу зчеплених 
мовних елементів у структурі сонета використовується тематична лексична сітка і аналіз «зчеплень» 
[4, c. 135]. 
Думка  про  певний  зв'язок  елементів  поетичної  мови  спостерігається  в  методі  зчеплення 
(couplings),  запропонованим  американським  дослідником  С.Р.  Левіним.  На  його  думку  цілісність  і 
гармонія поетичного твору досягається за
 
допомогою специфічних структур, зчеплень. Завдяки зчепленню вірші залишаються на довго в 
пам'яті  людей.  Для  Левіна  поетичне  зчеплення  –
 
це  відношення  між  його  елементами  на 
синтагматичній  та  парадигматичній  осі.  Ми  скористаємося  терміном  зчеплення  для  того,  щоб 
зрозуміти  взаємозв'язок  між  елементами  структури  сонета  Шекспіра.  Які  ж  специфічні  структури 
(зчеплення)  є  домінуючими,  найбільш  суттєвими  для  передачі  сенсу  цілого  сонета?  Навіть  при 
побіжному  читанні  сонетів  Шекспіра  можна  помітити  деякі  впорядкованості  у  вигляді  всілякого  роду 
повторів на всіх рівнях, несучих стилістично
-
семантичне навантаження
 [2, c. 45]. 
Проблемам  повтору  присвячено  багато  досліджень,  оскільки  цей  стилістичний  прийом  чітко 
проявляється  у  всьому  своєму  різноманітті  в  творах  англійської  та  американської  літератури.  Нас 
цікавить використання Шекспіром повторів на морфологічному рівні, а саме кореневі повтори.
 
При  аналізі  ми  вдаємося  до  лексичної  тематичної  сітці,  про  яку  говорить  І.  В.  Арнольд,  коли 
виділяються опорні ключові слова в сонетах Шекспіра, які беруть участь у створенні єдиного образу, 
основної теми.
 
За  визначенням  І.В.  Арнольд,  зчіплюючим  засобом  може  бути  і  будь
-
яке  слово,  що 
повторюється, яке, з'являючись на значній відстані, утворює з ним дистантний зв'язок.
 
Покажемо  це  на  конкретному  прикладі.  У  сонеті  №  136  зчіплюючим  засобом  є  кореневий 
повтор  слова  «will»,  який  і  визначає  основну  тему  сонета.  Поет  говорить  про  любов  і  як  би 
намагається переконати свою кохану, що все
 
залежить від її волі, бажання.
 
1. If thy soul check thee that I come so near, 
2. Swear to thy blind soul that I was thy Will 
3. And will thy soul knows, is admitted there ; 
4. Thus far for love 

 my love 

 suit, sweet, fulfill. 
5. Will will fulfill the treasure of thy love, 
6. Ay, fill it full with wills, my will one. 
Шекспір використовує свій улюблений стилістичний прийом  –
 
гру слів, де «will» виконує різну 
семантико
-
стилістичну функцію. Так в рядку № 5 дистрибуція слів у поєднанні Will will fulfill (N –
 f 

 V 

 


 
infinitive)  показує,  що  ці  2  слова  знаходяться  в  опозиції  і  є  омонімами.  «Will»  у  функції  іменника 
протистоїть «will» у функції допоміжного дієслова. Протягом усього сонета слово «will» повторюється 
7 разів. У всіх
 
випадках воно виділено в тексті графічно (курсивом). Більше того, двічі в 2 і 14 рядках 
слово «will» написано з прописної літери, змушуючи читача припускати, що автор має на увазі чиєсь 
власне ім'я.
 
«Swear to thy blind soul that I was thy Will
 
And then thou lovest me for my name is Will 
Але  в  той  же  час  слово  «will»  вживається  і  в  своєму  основному  значенні  –
 
воля,  бажання. 
Таким чином, ми знову бачимо протиставлення слів «will» тільки вже в плані полісемії
 [1, c. 201]. 
Ритмічна функція морфологічного повтору підкріплюється поруч зчеплень, утворених шляхом 
фонетично
-
еквівалентних  форм.  Алітерація  явно  виражена  в  багатьох  рядках.  Наприклад,  в  4  рядку 
спостерігається алітерація звуків f –
 1 

 s : 
Thus far for love my love 

 suit. sweet fulfill. 
Помітно виділяється алітерація звуків w –
 1 

 
f в 5 і 6 рядках:
 

320 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Will will fulfill the treasure of thy / ove 
Ay, lill it full with wills, and my will one. 
Вчитуючись у сонети Шекспіра, не можна не помітити визначену закономірність у своєрідному 
використанні  лексико
-
семантичних  варіантів  таких  слів  як  love,  fair,  beauty,  sweet  в  якості  кореневих 
повторів.
 
Кореневий  повтор  багатозначного  слова 
fair 
створює  фон,  на  якому  різко  виділяються  інші 
неповторювані одиниці сонета, що створюють цілісну картину швидкоплинного часу. Пояснимо це на 
декількох прикладах.
 
Shall I compare thee to a summer's day? 
Thou art more lovely and more temperate. 
Rough winds do shake the darling buds of May. 
And summer's lease hath a ll too short a date. 
Sometime too hot the eye of heaven shines, 
And often is his gold complexion dimmed; 
And every fair from fair sometime declines, 
By chance, or nature's changing course, untrimmed. 
But thy eternal summer shall not fade, 
Nor lose possession of that fair thou ow'st, 
Nor shall Death brag thou wand'rest in his shade, 
When in eternal lines to time thou grow'st. 
So long as men can breathe or eyes can see, 
So long lives this, and this gives life to thee. 
Основним  стилістичним  прийомом  сонета  є  антитеза  –
 
протиставлення  мистецтва  (поезії)  –
 
природі.  У  8
-
рядках  Шекспір  підкреслює  недовговічність  краси  в  природі:  літо  походить,  квіти 
опадають,  а  сонце  часто  буває  приховано  негодою.  Так  і  з  людською  красою.  З  часом  все  йде,  все 
вмирає. 7 рядок –
 
And every fair from fair sometime declines. У 6 рядку поет вдається до метафоризації 
перифразу, «thy eternal summer», контекстуальне значення якого зводиться до thy eternal lines», «thou 
art».  (Під  словом  «контекст»  ми  розуміємо  не  тільки  безпосереднє  словесне  оточення,  а  й  слова, 
віддалені  на  деякій  відстані  розглянутого  слова  та  не  перебуваючи  від  нього  в  прямій  синтаксичній 
залежності)
 [3, c. 177]. 
Шекспір намагається переконати свого друга
-
поета (а, можливо, і самого себе) в тому, що його 
мистецтво буде вічно молодим і прекрасним. 9 рядок
 
But thy eternal summer shall nof fade 
Nor lose possession of that fair thou ow'st 
Як  бачимо,  поет  знову  повертається  до  слова  «fair»  в  10  рядку,  і  цей  кореневий  повтор 
становить своєрідну підтему. Яка ж його семантична структура? Shorter Oxford Dictionary дає наступні 
основні значення «fair»
 
у функції іменників:
 
fair 1. beauty ; 
fair 2. one of the fair sex ; a beloved woman. 
Якщо  ще  врахувати,  що  decline  –
 
declining  має  в  словнику  Хорнбі  значення  «gradual  and 
continued  loss  of  strength»,  то  (And  every  fair  from  fair  so
m
etime  declines)  представляється  можливим 
піддати «трансформації і субституції» [2, 
c. 302]. 
У сучасній термінології ця структура буде звучати як smb. loses smth (strength, power, beauty, 
thing etc). Звідси man loses beauty.
 
Отже,  полісемія  слова  «fair»  підтверджується  нашим  транс
-
формаційним  аналізом.  «Fair»  у 
значенні «beauty» протиставляється «fair» у значенні «one of the fair sex».
 
Отже всі лексико
-
семантичні варіанти слів love, fair, sweet, beauty, true, bad і т. д. входять  до 
складу сполучень (в основному атрибутивних), є з’єднуючим засобом і способом створення основної 
теми сонета, узагальненого поетичного способу дружби, любові, краси, істини, добра.
 
 
Література:
 
1. 
И.В. Арнольд. Тематические слова художественного текста. ИЯШ, 1971, №2
 
2. 
И.Р. Гальперин. Очерки по стилистике английского языка. М., 1958.
 
3. 
Ю.М. Лотман. Структура художественного
 
текста. «Искусство», М., 1970.
 
4.  Samuel R., Levin. Linguistic Structures in Poetry. Mouton. 
 
 
Людмила Тригуб
 
(Николаев, Украина

 
СЕМАНТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИХ ЕДИНИЦ, ХАРАКТЕРИЗУЮЩИХ 
ПОЛОЖИТЕЛЬНЫЕ ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНЫЕ СОСТОЯНИЯ ЧЕЛОВЕКА, В РУССКОМ И 
УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ
 
 
Положительные психоэмоциональные состояния  –
 
это эмоции, чувства и состояния, которые 
получают позитивную оценку от самого человека или окружающих [
3, c. 144]. 

«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
321 
 
 
 
Как правило, это эмоции, рожденные позитивным настроением человека, исходящие от людей 
любящих,  настроенных  доброжелательно.  Данные  фразеологизмы  отражают  эмоциональное 
состояние  человека,  испытывающего  чувства  восхищения,  восторга,  радости,  а  также  состояния 
счастливого человека.
 
В  данной  статье  мы  выделили  несколько  фразео
-
семантических  подгрупп,  характеризующих 
положительные  психоэмоциональные  состояния  человека:  радость,  восторг,  удовольствие,  чувство
 
облегчения, счастье, любовь. В русском языке из общего количества  364 фразеологических единиц, 
характеризующих  психоэмоциональные  состояния  человека,  63  (17,3%)  выражают  положительные 
психоэмоциональные состояния человека; в украинском из общего количества 372 –
 62 (17%). 
Среди многообразия положительных состояний базовой является эмоция «радость». Радость 

 
одна  из  фундаментальных  человеческих  эмоций  –
 
характеризуется,  согласно  многочисленным 
исследованиям психологов и физиологов, широким спектром внешних проявлений. Наиболее яркими 
и  типичными  её  симптомами  являются  улыбка  и  смех.  Патологической  радости  не  бывает. 
Естественная  радость,  в  отличие  от  маниакального  состояния,  продолжается  недолго.  К  примеру, 
даже  так  называемая  триумфальная  радость,  несмотря  на  её  интенсивность,  все
-
таки  быстро 
заканчивается и сменяется успокоением [
5, c. 176]. 
Функция  данной  эмоции  состоит  в  том,  что  она  является  эмотивным  основанием  для 
установления  социальных  контактов  и  помогает  устранить  накопившиеся  отрицательные  эмоции. 
Приведем примеры фразеологических единиц данной фразео
-
семантической подгруппы в русском и 
украинском  языках:  слава  Богу!  слава  тебе  Господи!  Боже!  Бог  мой!  Боже  мой!  душа  радуется, 
взыграла душа, взыграло сердце, земли под собой не чувствовать, ног под собой не слышать, вне 
себя от радости, на радостях;
 
дякувати Богу! слава Богу! аж душа (серце) радіє, тішити (веселити, розвеселити) серце, 
любо (весело) на душі, заграло серце, залоскотало коло серця, душа співає, кожна жилка дрижить 
(грає, говорить, бринить, тремтить), очі грають (заграли).
 
Можно  сделать  вывод,  что  «радость»  как  психоэмоциональное  состояние  человека 
выражается фразеологизмами

стержневыми словами которых являются лексемы сердце, душа, Бог.
 
Восторг –
 
это необычайно радостное состояние, чувство восхищения, бурная положительная 
эмоция. Внешнее выражение восторга напоминает очень сильную радость [
5, c. 56]. 
Восторг  –
 
эмоция  более  сильная,  поэтому  длительность  его  короче.  Психоэмоциональное 
состояние восторга выражается следующими фразеологизмами в русском  и  украинском языках:  без 
памяти  от  кого
-
то,  земли  под  собой  не  чувствовать  (не  чуять),  ног  под  собой  не  слышать  (не 
чуять), брать (хватать, взять) за душу, Боже! Бог мой! Боже мой!
 
аж  (прямо)дух  захоплює,  перевернути  всю  душу,  бий  тебе  лиха  година,  матері  його 
ковінька, завмерти серцем (душею), чорт забирай!
 
Удовольствие  –
 
чувство  радости  от  приятных  ощущений,  переживаний,  мыслей  [
4,  c.  576]. 
Также  в  группу  фразеологизмов,  которые  выражают  удовольствие,  вошли  фразеологизмы  с  общим 
значением «удовлетворение».
 
Удовлетворение –
 
чувство удовольствия, которое испытывает тот, чьи стремления, желания, 
потребности  исполнены  и  удовлетворены.  Это  исключительно  психическое  удовольствие,  главное  в 
котором –
 
достижение цели [
5, c. 372]. 
Примеры  фразеологизмов  фразео
-
семантической  подгруппы  «удовольствие»  в  русском  и 
украинском  языках  следующие:  на  верху  блаженства,  за  уши  не  оттянешь,  с  распростертыми 
объятиями, с руками и ногами, милое дело, слава Богу, слава тебе Господи;
 
мати честь (щастя), у доброму гуморі, хвалити Бога!
 
Чувство
 
облегчения  можно  охарактеризовать  как  уменьшение  страданий,  тревоги  и  прочих 
неприятных  чувств.  Чаще  всего  оно  сопровождается  характерным  вздохом  (вздох  облегчения
), 
расслаблением  напряжения  лицевых  мышц,  улыбкой  [7].  Во  фразеологии  русского  и  украинского 
языков следующие фразеологизмы выражают психоэмоциональное состояние «чувство облегчения»: 
воспрянуть  духом,  как  гора  с  плеч  свалилась,  отлегло  на  душе,  отлегло  от  сердца,  с  легким 
сердцем, с чистым сердцем, слава Богу, слава тебе Господи;
 
легко  на  душі,  гріти  серце  (душу),  з  легким  серцем,  з  легкою  душею,  зняти  важкий  камінь 
(тягар) з душі (серця), посвітлішало на душі, потеплішало на серці.
 
Счастье  –
 
такое  эмоциональное  состояние  человека,  которое  соответствует  наибольшей 
внутренней удовлетворенности условиями своего бытия, полноте и осмысленности жизни [
6, c. 138]. 
Группа  фразеологических  единиц,  характеризующих  «счастье»  как  психоэмоциональное 
состояние  человека,  является  самой  многочисленной  как  в  русском,  так  и  в  украинских  языках:  на 
седьмом небе, тишь да гладь и Божья благодать, в свое удовольствие;
 
на сьомому небі, народитися в сорочці, розквітати душею.
 
Любовь  –
 
интимная  привязанность

обладающая  большой  силой,  настолько  большой

что 
утрата  объекта  этой  привязанности  кажется  человеку  невосполнимой,  а  его  существование  после 
этой утраты –
 
бессмысленным
 
[1, c. 13]. 
Влюбленность  –
 
это  относительно  устойчивое  эмоциональное  отношение,  отражающее 
страстное влечение к кому
-
нибудь [
2, c. 74]. 

322 
«Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ»
 
 
 
 
 
Примеры фразеологических единиц

характеризующие «любовь, влюбленность», в русском и 
украинском языках: отдавать сердце, без памяти влюбиться, не слышать души, всей душой, души 
не чаять, кружить (вскружить) голову, попасть в сети, всеми фибрами души;
 
прилипнути  всім  серцем  (всією  душею),  прикипіти  всім  серцем  (душею),  душа  пристала 
(серце пристало), вхопити за серце (за душу), заворушилося серце, запасти в саму душу (в серце), 
запалилося  серце,  запалити  душу  (серце),  навертати  (навернути)  серце,  прокладати  дорогу  до 
серця,  серце  привертається  (горнеться,  хилиться,  схиляється),  тане  серце,  уколупати  б  свого 
серця,
 
усіма фібрами душі (серця, єства).
 
Проанализировав 
фразеологические 
единицы, 
выражающие 
чувства 
любви 
или 
влюбленности,  можно  сделать  вывод,  что  в  большинстве  этих  эмотивных  единиц  в  обоих  языках 
стержневым компонентом являются слова сердце и душа.
 
Фразеологические единицы, характеризирующие положительные эмоции и чувства человека в 
русском и украинском языках

можно представить в количественном соотношении.
 
Таким  образом,  во  фразеологии  и  русского

и  украинского  языков  положительные  эмоции  и 
чувства 
человека 
характеризуются 
практически 
одинаковым 
количеством 
эмотивных 
фразеологизмов:  63  фразеологизма,  выражающих  положительные  эмоции  и  чувства  человека,  –
 
в 
русском языке, 62 фразеологизма –
 
в украинском.
 
Наиболее  многочисленную  подгруппу  как  в  русском,  так  и  в  украинском  языках  составляют 
фразеологические  единицы,  характеризующие  «радость»  как  психоэмоциональное  состояние 
человека. В украинском языке их 20 (32%), в русском языке –
 21 (33%). 
В  ходе  анализа  эмотивных  фразеологизмов  выяснилось,  что  фразео
-
семантическая 
подгруппа  «счастье»  является  самой  немногочисленной  в  обоих  языках:  3  (5%),  характеризующих 
эмоциональное состояние счастливого человека, в русском языке и 3 (5 %) –
 
в украинском.
 
«Удовольствие»  и  «чувство
 
облегчения»  как  психоэмоциональное  состояние  человека  и  в 
русском,  и  в  украинском  языках  выражаются  приблизительно  одинаковым  количеством  эмотивных 
фразеологизмов:  фразео
-
семантическая  подгруппа  «удовольствие»  насчитывает  9  фразеологизмов 
(14%) в русском языке и 8 фразеологизмов (13%) –
 
в украинском. К фразео
-
семантической подгруппе 
«чувство
 
облегчения» отнесены 8 фразеологизмов (13%) в русском языке и 7 (11%) –
 
в украинском.
 
При  сравнении  количества  фразеологизмов

относящихся  к  фразео
-
семантическим 
подгруппам  «восторг»  и  «любовь»,  выявлены  некоторые  различия:  психоэмоциональное  состояние 
восторга  более  ярко  представлено  во  фразеологии  русского  языка  –
 
14  фразеологизмов  (22%),  в 
украинском языке обнаружено 10 (16%).
 
Исследование  показало,  что 
фразео
-
семантическая 
подгруппа  «любовь»  полнее 
представлена во фразеологии украинского языка  –
 
14 фразеологизмов (22%), а в русском языке  –
  8 
(13%). 
Результаты изучения фразеологических единиц в проекции на межъязыковое сопоставление 
свидетельствуют  о  том,  что  каждый  из  двух  восточнославянских  языков  является  национально
-
уникальным,  что  этнолингвистическому  сознанию  народов
-
носителей  языков  свойственна  своя 
специфика.
 
Все  вышеуказанное  свидетельствует  о  том,  что  русские  и  украинские  фразеологические 
единицы

выражающие положительные психоэмоциональные состояния
 
человека, во многом близки. 
Эта  фразеологическая  общность  является  отражением  культурологической  общности  русского  и 
украинского народа.
 

Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   75




©emirsaba.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет