Материали за IX международна научна практична конференция

Материали за IX международна научна практична конференция 

 

48 

  Підготовка та представлення мультимедійної презентації з іноземної мови 

–  дуже  кропіткий  та  цікавий  процес,  до  якого  кожен  студент  підходить  по-

різному, але тим не менш, при підготовці презентації студент отримує певне за-

вдання/проблему та намагається знайти вирішення даної проблеми, досліджую-

чи та використовуючи різні джерела інформації, після чого використовує про-

граму Power Point, яка є сучасним технологічним засобом та представляє дану 

презентацію загальній аудиторії.  

  Коли викладач надає завдання студентам для створення презентації з іно-

земної  мови,  він  ставить  певні  стандартні  вимоги  до  підготовки  презентації, 

такі як кількість слайдів, зміст, структура, фон, кількість інформації на кожно-

му  слайді.  Загалом  викладачі  хочуть  побачити  на  слайді  назву  презентації,  її 

зміст, хто її виконував, щоб було багато інформації, яка б частково відрізнялася 

від  того,  що  розповідає  студент  та  висновки.  Це  все  стандартні  методи  підго-

товки презентації.  Але світ  змінюється, підходи до освіти змінюються,  а  отже 

підходи  до  підготовки  мультимедійної  презентації  в Power Point також  треба 

змінювати. 

  Печа-куча – один  з  сучасних  методів,  який  використовується  при  ство-

ренні та представленні презентацій в Power Point. Метод виник не так давно і 

спочатку використовувався в архітектурі.  

  Відповідно до визначення метод Печа-куча – це методологія представлення 

невеликих доповідей, які спеціально обмежені за часом та змістом, який спочатку 

використовувався на неформальних конференціях PechaKucha Nights [1].  

Авторство  цього  оригінального  методу  проведення  презентацій  належить 

європейським архітекторам Астрід Кляйн та Марку Дітаму. Їх робота в власно-

му  архітектурному  бюро  в  Токіо  включала  відвідування  багатьох  заходів,  на 

яких талановиті архітектори представляли свої проекти. Кожного разу презен-

тації були настільки довгими, що присутні починали зівати, переставали слуха-

ти, а задавати питання у них просто не залишалось сил. Тому Астрід Кляйн та 

Марк Дітам вирішили змінити ситуацію [2].  

  Основними  особливостями  даного  виду  презентації  є  те,  що  автор  пред-

ставляє нам свою доповідь у вигляді презентації в Power Point, яка складається з 

20ти слайді, кожен слайд коментується протягом 20 секунд. Слайд змінюється ав-

томатично, тобто повернути слайд назад або навпаки сказати «наступний слайд» – 

неможливо. Якщо підрахувати, то вся презентація триває 6 хвилин та 40 секунд, 

також виділяється час на обговорення, який складає також приблизно 6 хвилин та 

40  секунд.  Такий  формат  презентації  дозволяє  не  затягувати  час,  виступаючий 

може коректно та швидко донести основну інформацію. Тривалість презентації та 

питань, які задаються була обрана невипадково, оскільки саме 6 хвилин та 40 се-

кунд – це самий оптимальний час, за який людина може розкрити повністю тему 

та запевнити людей в перевагах саме вашої презентації [3].  

Ера методу Печа-куча почалась у 2004 році по всьому світу. Велика кіль-

кість  компаній  почала  використовувати  даний  формат  презентації  в  своїй  ро-

боті, щоб, наприклад, запевнити швидко та грамотно запевнити своїх клієнтів в 

співпраці [2].  

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

57

педагогического образования. Специализация по графике позволяет ставить пе-

ред студентами творческие, композиционно-образные задачи на академических 

и самостоятельных занятиях. Конечно, в то количество учебного времени отве-

денного  на  специализацию  в  рабочих  программах  художественно-

педагогического  образования  не  возможно  раскрыть  творческий  потенциал 

студента,  но  именно  в  этом  направлении,  в  направлении  приоритета  творче-

ских, композиционно-образных задач над учебными задачами позволит развить 

профессиональную компетентность студентов на факультетах искусств педаго-

гических вузов. 

Задачи на образное решение задания, в большей степени, должны ставить-

ся на завершающем этапе обучения на занятиях по специализации, что способ-

ствует преодолению границы между нормативностью академической школы и 

свободой  творческого  процесса.  Работа  над  композиционно-образной  задачей 

предполагает  умение  работать  с  сюжетно-смысловой  интерпретацией  задания. 

Педагог  может  ставить  на  специализации  только  технологические  задачи  гра-

фической подготовки и игнорировать композиционно-образные задачи в учеб-

ном процессе. Но графическая специализация требует компромисса, сочетания 

композиционно-образных  задач  с  учебными  задачами.  Это  и  должно  быть  за-

ложено как в аудиторных, так и на самостоятельных заданиях по графике. 

Выполнение  поставленных  задач  практического  курса  графики  возможно 

при соблюдении следующих условий: 

-  на  практических  занятиях  по  графике  (академических  и  самостоятель-

ных)  на  старших  курсах  необходимо  ставить  перед  студентами  в  первую  оче-

редь композиционно-образные задачи, которые должны быть достаточно труд-

ными, но доступными для их понимания и требующими напряжения и творче-

ской инициативы в работе; 

- на аудиторных занятиях по графике приоритет должен быть отдан прак-

тической работе и на ее базе получения и расширения теоретических знаний, и 

формирования профессиональных компетенций; 

- создание психолого-педагогической ситуации, направленной на развитие 

творческой составляющей изобразительного процесса у студентов и в конечном 

счете профессиональной компетентности. 

 

Литература: 

1. 

Сухарев,  А.  И.  Печатная  графика.  Технология.  Творчество : учеб. 

пособие / А. И. Сухарев, О. В. Бондарева. – Омск : Изд. ОмГПУ, 2012. 142 с. 

 

Материали за IX международна научна практична конференция 

 

56 

-  теоретическое  обоснование  практического  решения  учебных  и  творче-

ских задач; 

- композиционно-образная организация плоскости графического листа; 

- применение определенной перспективной системы, стилизации в процес-

се изображения и решения художественно-образных задач; 

-  знание  конструктивного  строения  модели  изображения  и  светотеневых 

характеристик пространства; 

- степень законченности композиционно-пространственной и образной ха-

рактеристики графического листа. 

Практический блок: 

- техника исполнения и владение графическим материалом в зависимости 

от  композиционно-образных  задач  (материал,  фактура,  локальные  цвет  и  тон, 

освещенность); 

- композиционное решение формата, использование точки зрения, ракурса 

для выявления образного строя листа; 

- выявление композиционно-смыслового центра на изобразительной плоскости; 

-  оптимальное  использование  технологических  приемов  работы  в  компо-

зиционно-образной организации графического листа. 

Анализируя графические листы, эскизные разработки студентов на заняти-

ях по графике, возможно достаточно объективно оценивать конкретные знания, 

уровень сформированности компетенций. В этом случае очень важна при ана-

лизе работ и творческая компонента, учитывающая мотивы этого процесса, ин-

дивидуальные  особенности  студента.  Поэтому  одними  из  главных  задач  про-

цесса эвалюации в ходе практической работы на занятиях по печатной графике 

остаются: воспитание уровня притязаний, развития навыков контроля и оценки, 

самоконтроля и самооценки. В этом случае оценка работ имеет относительную 

ценность в развитии студента. Эта относительная оценка может и не совпадать 

с абсолютной, итоговой оценкой. Эта оценка является итогом эвалюации рабо-

ты студента в течение учебного процесса и позволяет преподавателю планиро-

вать его деятельность в течение периода обучения. 

Коллективные обсуждения графических работ студентов являются важной 

формой  развития  педагогической  компетентности  студентов  на  факультетах 

искусств педагогических вузов. В ходе такой работы студенты развивают свои 

умения  находить  ошибки  и  определять  пути  их  исправления,  формулировать 

свои  мысли  и  выражать  их,  определять  и  ставить  перед  собой  более  сложные 

задачи, слушать и анализировать замечания других, делать выводы. 

Абсолютная  оценка  графических  листов  студента  должна  разделяться  на 

оценку,  показывающую  определенный  уровень  развития  профессиональных 

компетенций и оценку качеств, связанных с областью творчества, с композици-

онной выразительностью, образностью листа. 

Развитие не только практических навыков художника-графика, но и твор-

ческой  компоненты – вот  задача  сегодняшнего  дня  для  художественно-

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

49

Так,  дійсно,  даний  метод  є  доволі  цікавим,  а  особливо  при  вивченні  іно-

земної мови. Одним з позитивних сторін є те, що час представлення презентації 

обмежений. В кожній групі з іноземної мови може знаходитись до 12 студентів, 

якщо  не  обмежувати  час  їх  презентації,  то  вона  може  затягнутися  надовго. 

Кількість слайдів 20 – також обмежена, це також добре, оскільки студент зможе 

представити дійсно саму цікаву та саму важливу інформацію з своєї теми.  

Те, що на кожен слайд відведено 20 секунд – також дуже добре, оскільки сту-

денти  зможуть  з  розумом  використовувати  свій  час  та  розрахувати  потрібну 

інформацію для кожного слайду як ту, що нанести на слайд, так і ту, щоб сказати. 

Оскільки, якщо на слайді буде забагато тексту, слухачі не встигнуть його прочита-

ти  та й  заодно  прослухати іншу  інформацію,  а отже  таким  чином інформації  на 

слайді має бути мінімально, лише головне, а от говорити студент може аж 20 се-

кунд, при тому говорити, а не читати, що в свою чергу розвиває навички усного 

мовлення  студентів.  Наприклад,  слайд  може  містити  лише  картинку,  яка  чітко 

відображає інформацію, а студент має її пояснити, чому саме так.  

Таким чином, метод Печа-куча є дуже корисним при створенні презентацій 

в Power Point студентами при вивченні іноземної мови, оскільки за допомогою 

цього  методу  вони  вчаться  коректно  обирати  та  обробляти  інформацію,  пра-

вильно  її  представляти  для  оточуючих  та  доводити,  що  саме  їх  презентація  є 

найкращою.  

 

Література: 

1.  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B0-

%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B0 

2.  http://www.upeco.ru/press_center/publications/d.200601-200601/d.200601-

200701/d.200601-200801/d.200601-200901/d.200601-201001/d.200601-

201101/d.200601-201201/id.71/ 

3.  http://cdf.ngomarket.org.ua/programma/metod-pecha-kucha/ 

 

 

*135648* 

Дубінська Олена Борисівна, викладач 

Національний технічний університет України  

«Київський політехнічний інститут», м.Київ 

 

АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ  

ПРОВЕДЕНОЇ ПРОЕКТНОЇ РОБОТИ 

 

Проектні технології базуються на проблемно-орієнтованому навчанні, ме-

тою якого є набуття навичок і вмінь студентів самостійно аналізувати існуючі 

причини та умови реальних ситуацій і процесів протягом вивчення дисципліни. 

Важливим  аспектом  у  цьому  випадку  є  актуальність  тематики  дослідження, 

вирішення  якої  задовольнятиме  не  лише  зовнішні  (отримання  позитивної 

Материали за IX международна научна практична конференция 

 

50 

оцінки, заохочення, подяки), але й внутрішні мотиви студента (необхідність са-

мовдосконалення, самовираження тощо).  

Окрім актуальності для реалізації проектної роботи важливі наступні умови:  

- самостійність – студенти планують, розподіляють та втілюють поставлені 

завдання самостійно, незалежно від викладача (однак він виконує функції лан-

ки контролю);  

- практичне, теоретичне та пізнавальне значення результатів проекту;  

- розподіл ролей та навантаження залежить від форм і кількості учасників 

(відповідно  виділяються  індивідуальна,  парна  та  групова  форми  роботи  над 

проектом);  

- створення чіткого алгоритму дій, структури проекту і визначення часових 

періодів 

та 

лімітів 

роботи 

над 

різними 

етапами 

проекту; 

-  системність  та  рекомендаційний  характер  опису  напрямків,  методів  і  проце-

дур дослідження, оформлення результатів, формулювання висновків, рекомен-

дацій, 

захисту-презентації 

та 

оформлення 

творчих 

робіт;  

-  отримання  при  необхідності  консультацій,  педагогічної,  психологічної  й  ін-

формаційної підтримку з боку викладачів та інших фахівців [2, с. 16].  

Під  час  роботи  над  заявленою  темою  та  відповідно  до  вказаних  вимог  у 

програмі курсу і методичних рекомендацій над розробкою проектного завдання 

виділяють наступні етапи: підготовка (тема, мета, завдання, робочі групи/пари); 

планування  (аналіз  проблематики,  джерел  інформації);  дослідження  (збір,  об-

робка,  аналіз  та  проміжні  підсумки  роботи  над  проектом,  вибір  способів 

вирішення питання, звернення до викладача за порадою/допомогою); підготов-

ка проекту до захисту (остаточне оформлення та підготовка презентації проек-

ту); презентація/захист проекту (представлення наочних результатів проведено-

го  дослідження  у  формі  презентації,  круглого  столу,  семінару,  конференції, 

аналітичної  записки  т.д.);  оцінка  результатів  (виставлення  оцінок,  підведення 

підсумків роботи) [1]. Кількість представлених етапів може варіюватись залеж-

но від тематики роботи, обраних методів та програмної спрямованості курсу. 

Важливим  етапом  роботи  над  проекту  є  завершальний  або  етап  рефлексії 

(оцінки  та  аналізу),  який  може  проводитись  одразу  після  проведення  запланова-

них заходів з представлення результатів роботи проектної групи разом зі своїми 

розробками  або  через  певний  час,  протягом  якого  учасникам  проекту  надається 

можливість проаналізувати результати роботи у вигляді письмових звітів. 

Оцінка результатів покладається на обидві сторони процесу – викладача та 

студентів.  Викладач  відповідно  до  вимог  та  стандартів  навчальної  програми, 

завдань  курсу  оцінює  роботу  своїх  студентів  за  заздалегідь  визначеними  кри-

теріями.  Він  оцінює  роботу  груп  та  пар  (якщо  робота  над  проектом  включає 

групову або парну форму взаємодії учасників навчального процесу) і індивідів, 

а  також  індивідуально  кожного  студента,  аналізуючи  не  лише  висвітлені  ре-

зультати роботи, але й аналітичні та операційні навички, ефективність і опера-

тивність, здатність взаємодіяти з іншими учасниками робочих груп та пар тощо. 

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

55

Учебные и творческие задачи на старших курсах равноценны на занятиях 

по  специализации.  Но  уже  при  выполнении  учебных  заданий  по  графической 

специализации  творческие  задачи  имеют  приоритетное  значение  и  становятся 

на первое место. 

Критерии,  применяющиеся  для  академического  рисунка,  не  могут  в  пол-

ной мере использоваться в анализе работ студентов, они модернизируются, но в 

основе своей должны оставаться принятыми и понятными студентами. 

Были выделены следующие принципиально важные положения: 

- оценка учебных работ на занятиях по специализации должна быть понят-

на и, что особенно важно, принята студентами; 

- критерии оценки должны направлять развитие профессиональных компе-

тенций студентов к активному творческому началу в изобразительной деятель-

ности. Это предполагает творческое отношение к выполнению заданий по гра-

фике, осознание индивидуальных мотивов и целей учения; 

- критерии оценки графических работ студентов в первую очередь, должны 

развивать творческие компоненты изобразительной деятельности и в тоже вре-

мя отражать цель и задачи обучения; 

-  процесс  эвалюации  работы  студентов  на  занятиях  по  графике  развивает 

способности  самоанализа  и  самооценки,  что  является  необходимым  условием 

дальнейшего развития профессиональной компетентности художника-педагога; 

- эвалюация работы студентов во время практических занятий должны но-

сить развернутый, целостный, синтетический и систематический характер. 

Так же как и на других дисциплинах профессиональной подготовки учите-

ля  изобразительного  искусства  в  основе  графической  подготовки  лежат  два 

взаимодополняющих  начала:  субъект  процесса  учения  (студент)  и  технология 

графики – объект учения. Поэтому и в основе критериев оценки должны быть 

заложены  параметры,  характеризующие  две  стороны  этого  процесса:  субъек-

тивные  моменты,  связанные  с  уровнем  сформированности  профессиональной 

компетентности  студента  и  объективные  характеристики  технологического 

процесса графики. 

Объективность анализа работы студента на занятиях по печатной графике, 

влияющие  на  его  интеллектуальное  и  творческое  развитие,  являются  сущест-

венными факторами, воздействующими на развитие профессиональных компе-

тенций.  В  учебно-творческой  работе  студента  по  графике  происходит  очень 

тонкое их взаимодействие, поэтому для анализа сформированности профессио-

нальных  компетенций  мы  выделили  две  группы  критериев,  характеризующих 

эти два начала графической деятельности. 

Первая  группа  критериев  раскрывает  осознанность  использования  теории 

изобразительной грамоты в практической работе (теоретический блок) и вторая 

группа определяет уровень развития профессиональных компетенций (практи-

ческий блок): 

Теоретический блок: 

Материали за IX международна научна практична конференция 

 

54 

работы в тех графических техниках, с которыми большая часть студентов уже 

знакома на предыдущих этапах обучения: монотипия, линогравюра, гравюра на 

картоне. Поэтому основной задачей преподавателя является не объяснение тех-

нологии выполнения той или иной манеры графики, а показать студентам изо-

бразительные, выразительные и образные возможности этих техник. Основная 

работа студентов идет над композицией графического листа. Студенты овладе-

вают  различными  способами  стилизации,  знакомятся  с  технологией  печатной 

графики, расширяют свои знания законов, правил и приемов композиции. 

На  втором  этапе (4-5 курсы)  основное  внимание  сосредотачивается  на 

композиции  изобразительной  плоскости,  на  связи  изображения  со  структурой 

формата  и,  что  особенно  важно,  на  решении  образных,  выразительных  задач. 

Осваиваются техники (различные манеры офорта, литография), которые не зна-

комы студентам, и, для которых требуются более развитые профессиональные 

компетенции. [1] 

Графическая подготовка учителя изобразительного искусства в полной ме-

ре опирается на теоретическую и практическую подготовку по композиции, ри-

сунку,  живописи.  Она  интегрирует  весь  процесс  обучения,  который  на  протя-

жении всего периода делится на отдельные  академические дисциплины. Но, к 

сожалению, не все студенты к 4-5 курсу обладают развитой профессиональной 

компетентностью в области изобразительного искусства. 

Композиция  в  заданиях  по  графике  чаще  всего  выходит  на  первое  место. 

Но достаточно познакомиться с выполненными заданиями по графике на худо-

жественно-графических факультетах  педагогических  вузов, чтобы убедиться в 

однообразии композиционных решений листов. В этом кроется серьезная опас-

ность.  Студенты  отрицают  академичность  обучения,  утверждают  о  несостоя-

тельности  классической  традиции  и  разрыве  между  академической  школой  и 

последующим творчеством. Поэтому решение проблем специализации лежит в 

области интеграции всех дисциплины художественной подготовки. 

Целью  курса  специализации  является  изучение  студентами  основных  ви-

дов искусства графики, усвоение технологии выполнения графических листов, 

работа над композицией графического листа. Исходя из цели обучения, следу-

ют задачи: 

- дать теоретические знания и практические навыки в создании художест-

венной графической композиции; 

- развить образное мышление, профессиональные компетенции; 

- обучить технологии работы над художественным графическим произведе-

нием,  практическому  применению  законов  и  средств  графической  композиции, 

методике отбора материала, последовательности работы над произведением; 

-  сформировать  личность  с  развитым  художественным  вкусом,  хорошо 

разбирающуюся  в  вопросах  искусства,  владеющую  творческим  мастерством  и 

высокой эстетической культурой. 

«Ключови въпроси в съвременната наука – 2013» • Том 22. Педагогически науки 

 

51

З іншого боку значна відповідальність покладається і на самих студентів, 

які  аналізують  кожен  етап  свого  проекту,  виправдовуючи  та  спростовуючи 

можливі зауваження щодо реалізації того або іншого програмного завдання, до-

ступності  і  актуальності  матеріалів  дослідження,  переваг  і  недоліків  програми 

та  вимог  завдання.  Необхідною  умовою  даного  етапу  є  оцінка  студентом  ре-

зультатів і досягнень своїх колег: партнерів або інших учасників команд, груп; 

критичне висвітлення проведених робіт, поради щодо усунення недоліків.  

Найважчим  на  думку  багатьох  учасників  проектного  процесу  є  аналіз 

власних завдань та об’єму роботи, проведених процедур та приведених резуль-

татів. Самоаналіз є дещо суб’єктивним процесом, оскільки не всі студенти мо-

жуть  свідомо  та  об’єктивно  оцінювати  виконану  роботу  і  визначати  критичні 

моменти, що потребують удосконалення. 

Аналіз та оцінка результатів проведеного дослідження в рамках проектної 

роботи  допомагають  формувати  у  студентів  здатність  визначати  переваги  і 

недоліки,  вміння  об’єктивно  реагувати  на  критику  і  приймати  поради  і  поба-

жання  задля  удосконалення  і  спрощення  подальших  можливих  проектів.  Го-

ловне,  що  студенти  вчаться  самостійно  аналізувати  процес  протягом  усього 

періоду його проведення та реалізувати зауваження на практиці. 

 

Література: 

1.Кліменко  О.М.,  Коломієць  Ю.В.  Проектно-технологічна  методика  як 

педагогічна передумова удосконалення процесу трудового навчання у загально-

освітній 

школі – Електронний 

ресурс: 

http://www.rusnauka.com/18_EN_2009/Pedagogica/48685.doc.htm 

2.П’ятакова Г.П., Заячківська Н.М. Сучасні педагогічні технології та мето-

дика  їх  застосування  у  вищій  школі.  Навчально-методичний  посібник  для 

студентів та магістрантів вищої школи. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені 

Івана Франка, 2003. – 55 с. 

 

*135671* 

жүктеу/скачать 1,61 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: