«Вітчизнянанаука: сучаснийстан,актуальніпроблемитаперспективирозвитку»

260 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

 

 

навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та 

сприяє створенню нових знань» [4].

 

Україна  реформуючи  власну  систему  освіти,  намагається  бути  в  контексті  світових  освітніх  тенденцій,  з 

одного боку шукаючи власні шляхи розвитку, а з іншого, переймаючи досвід інших країн. Як про принципову інновацію 

в  нашій,  українській  системі  освіти,  говорять  про  Національну

 

агенцію

 

з  якості  освіти.  «Щоб  ми  були 

конкурентноздатними на глобальному ринку освіти і займали відповідні позиції у глобальних рейтингах –

 

на сьогодні 

у нас таких немає –

 

про це можна багато говорити, контроль якості освіти буде відбуватися за рахунок нової структури 

–

 

Національної агенції з якості, яка формується за квотами принципу»

, 

–

 

зазначив С.

 

Квіт» 

[6]. 

Європейська практика 

оцінки  якості  освіти  вже  давно  йде  шляхом  створення  спеціалізованих  акредитаційних  агенцій.  Тобто  таких 

громадських  організацій,  які  займаються  розробкою  інструментарію  та  методик  оцінки  якості,  а  також  здійснюють 

перевірку якості освіти. Можливо, створення подібної агенції в Україні є необхідним і закономірним кроком для нашої 

системи освіти, а західний досвід стане нам в нагоді. Але не слід забувати, що поняття «якість освіти» має динамічний 

характер, воно мінливе в часі, по

-

різному розуміється суб'єктами освітньої діяльності, воно дуже багатоаспектне як у 

відношенні до людини, так і стосовно до рівнів управління якістю. І створення національної агенції якості освіти це 

лише один аспект проблеми «якості освіти», який хоча і може стати дієвим інструментом державної освітньої політики, 

разом з тим він не вичерпує всього кола питань якісної освіти в Україні.

 

 

Література:

 

1. 

Академічний тлумачний словник української мови 

[

Електроний ресурс

]. 

–

 

Режим доступу: 

http://sum.in.ua/s/jakistj 

2. 

Всемираня  энциклопедия.  Философия  /  [Глван.  науч.  ред.  и  сост.  А.

 

А.  Грицанов].  –

 

М.:  АСТ,  Харвест, 

Современный литератор, 2001. –

 

С.

 477. 

3. 

Муліна  Н.  І.  Квалітологія  наука  про  якість 

[

Електроний  ресурс

]  / 

Н.  І.  Муліна.  –

 

Режим  доступу: 

http://zavantag.com/docs/459/index-31399.html 

4. 

Закон України про освіту 

[

електронний ресурс

] 

/ Верховна Рада України. Офіційний веб

-

портал. –

 

Режим доступу: 

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 

5. 

Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века / Б. С. Гершунский. –

 

М.: Совершенство, 1998. –

 

608 с.

 

6. 

В  Україні  створять  національну  агенцію  з  якості  освіти  [Електронний  ресурс]  //Дивись.  –

 

Режим  доступу: 

http://dyvys.info/polityka/v-ukrajini-stvoryat-natsionalnu-ahentsiyu-z-yakosti.html 

 

 

Олеся Шутак

 

(Чернівці, Україна)

 

 

АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО

-

ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ З 

ВИКОРИСТАННЯМ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ЗАСОБІВ

 

НАВЧАННЯ

 

 

З  метою  забезпечення  формування  інформаційно

-

комунікаційної  компетентності,  необхідної  в  умовах 

сучасного  інформаційного  суспільства  Державним  стандартом  базової  та  повної  загальної  середньої  освіти 

передбачено вивчення інформатики, яке розпочинається з 2 класу [2, с.2]. Завданням цього предмету є насамперед 

ознайомлення учнів з сучасними інформаційно

-

комунікаційними технологіями (ІКТ), набуття досвіду їх використання 

у навчальній, дослідницькій та повсякденній діяльності, а також розвиток розумових та творчих здібностей. Незалежно 

від  профілю  навчання  чи  віку  учнів,  необхідною  умовою  реалізації  практичного  спрямування  курсу  інформатики  є 

використання комп’ютерної техніки безпосередньо у навчально

-

виховному процесі, що забезпечить формування не 

лише інформаційно

-

комунікаційної компетентності як такої, а й цілісної картини світу. Однак вирішення завдань, що 

стоять  перед  педагогічними  працівниками,  тільки  через  реалізацію  змісту  навчальної  програми  та  відповідного 

підручника призводить до поступового

 

зниження пізнавальної активності значної частини учнів, та, як наслідок, до 

результативності  опанування  можливостями  комп’ютерних  технологій.  Причини,  на  думку  опитаних  педагогічних 

працівників, полягають насамперед у гетерогенності рівня володіння засобами ІКТ, що утруднює організацію навчання 

безпосередньо на уроці та негативно впливає на рівень засвоєння учнями змісту навчального предмету, що викликало 

необхідність наукового аналізу методів навчання, які сприятимуть активізації навчальної діяльності.

 

Активізація пізнавальної діяльності у процесі навчання як педагогічна проблема не нова у теорії та практиці. 

На всіх етапах розвитку педагогічної думки до неї зверталося багато науковців та педагогів

-

практиків. Зокрема, одним 

із перших звернув увагу на необхідність «вчити дітей мислити» видатний науковець

-

педагог Я.А. Коменський. Ідею 

активізації  навчання  за  допомогою  наочності,  шляхом  активного  спостереження  і  узагальнення  та  самостійного 

підведення  підсумків  висловлювали  педагоги  І.Г.  Песталоцці  та  Ф.А.  Дістервег.  Різноманітні  аспекти  активізації 

навчально

-

пізнавальної діяльності  учнів  різного  віку стали  об’єктом  або  предметом цілого  ряду  наукових  розвідок, 

зокрема Роман Л.В., Чепурний В.І., Власюк О.Я., Пуханова Л.С. та інші. Особливості використання методу

 

проектів на 

уроках інформатики висвітлювали Жиденко Т.А. [3, с. 2], Зоненко Н.В. [5, с. 19], Нич С. [8, с. 22] та інші.

 

Головко Л. Л. відзначає, що «активність учня в навчанні  –

 

це вольова дія, діючий стан, який характеризує 

напружену  пізнавальну  діяльність  особистості» [1,  с.  147].  Активізація  пізнавальної діяльності  являє  собою  процес 

переходу до більш високого рівня активності та самостійності учнів, що відбувається завдяки удосконаленню методів 

та прийомів навчання; він стимулюється розвитком пізнавального інтересу, а його реалізація здійснюється шляхом 

організації такого сприйняття навчального матеріалу учнями, при якому засвоєння знань відбувається через розкриття 

взаємозв'язків між явищами, забезпечується порівняння нової інформації з відомою, її конкретизація, узагальнення, 

оцінка навчального матеріалу з різних точок зору

 

Незважаючи  на  різноманітні  підходи  до  визначення  змісту  поняття  «активізація  навчальної  діяльності»  у 

працях  дослідників,  які  розглядають  її  як  діяльність  учнів  на  окремих  етапах  навчального  процесу  за  умов 

використання  різноманітних  форма  і  методів  навчання  (А.А.  Вербицький],  А.М.  Вергасов,  В.  Перевозкіна,  В.І. 

Рибальський,  А.М.  Смолкін  та  ін.),  або  як

 

рису  особистості

 

(Л.А.  Аврамчук,  Л.Б.  Богоявленська,  І.І.  Ільясов,  О.О. 

Конопкін та ін.)., що передбачає створення необхідних і достатніх умов, які сприятимуть підтримці активності учнів 

протягом всього освітзабезпечення оптимального співвідношення між традиційними та інноваційними педагогічними 

методами, організаційними формами й засобами в сучасній освіті. За думкою Т.І. Шамової, використання обох підходів 

в  діалектичній  єдності  дозволяє  сформувати  єдину  точку  зору  на  поняття  сутності  пізнавальної  активності,  яку 

необхідно розглядати і як мету діяльності, і як засіб її досягнення, і як результат.

 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

261 

 

 

Метою  даної  статті  є  визначення  особливостей  використання  мультимедійних  засобів  навчання  на  уроках 

інформатики на основі аналізу методів стимулювання пізнавальної активності.

 

Для активізації пізнавальної діяльності учнів важливо вдало підібрати методи, прийоми та засоби навчання 

та  забезпечити  необхідні  організаційно

-

педагогічні  умови.  Учителю  потрібно подавати  матеріал  у  зручній  для  учня 

формі, наповнюючи навчальний його додатковою інформацією, що безпосередньо стосується теми, що вивчається.

 

Найбільший ефект під час занять дають ситуації, у яких учні

 

повинні:

 



 

відстоювати свою думку;

 



 

брати участь у дискусіях і обговореннях;

 



 

ставити питання своїм товаришам і викладачам;

 



 

рецензувати відповіді товаришів;

 



 

оцінювати відповіді й письмові роботи товаришів;

 



 

займатися навчанням відстаючих;

 



 

пояснювати слабшим учням незрозумілі місця;

 



 

самостійно вибирати посильне завдання;

 



 

знаходити кілька варіантів можливого рішення завдання (проблеми);

 



 

створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;

 



 

вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного

 

застосування

 

відомих

 

їм способів

 

вирішення.

 

Ситуації,  що  сприяють  активізації  навчально

-

пізнавальної  діяльності  учнів,  створюються  завдяки 

використанню таких методів:

 

1. 

метод мозкового штурму –

 

сформулювавши учням проблему, запропонувати вільно висловити їхні ідеї 

щодо шляхів її вирішення, а потім обговорити найоптимальніший варіант;

 

2. 

евристичні методи –

 

створення проблемної ситуації і формулювання проблемного завдання, яке ділиться 

на  ряд  простих  під  проблем,  що  виходять  одна  з  одної,  тобто  кожна  наступна  зумовлюється  попередньою,  а 

розв'язання останньої приводить до розв'язання головної проблеми;

 

3. 

метод фокальних об’єктів –

 

застосовується для тренування уяви учнів, пошуку нових модифікацій відомих 

пристроїв  і  способів,  розширенні  асортиментів  товарів,  створенні  реклами  товарів,  сфер  застосування  відомих 

речовин;

 

4. 

метод  морфологічного  аналізу  –

 

ставить  задачу  систематично  охопити  всі  можливі  варіанти  розв’язку, 

включаючи випадковості, відмовитися

 

від звичних стереотипів мислення і максимально використати свою ерудицію і 

знання для генерування нових оригінальних ідей, якщо навіть вони на перший погляд і парадоксальні;

 

5. 

метод проектів –

 

забезпечує формування навичок системного підходу до самостійного

 

вирішення завдань 

і використовує індивідуальну, парну та групову форму роботи учнів.

 

З огляду на комплексний підхід до реалізації міжпредметних зв’язків значним потенціалом володіє саме метод 

проектів, який, крім іншого, забезпечує вирішення наступних провідних завдань:

 

1. 

формування в учнів уміння і навичок щодо проведення пошукової діяльності (зокрема в мережі Інтернет);

 

2. 

створення інформаційних об’єктів (в рамках індивідуальних чи групових проектів);

 

3. 

використання засобів ІКТ для обміну інформацією;

 

4. 

планування колективної та індивідуальної діяльності в інформаційному середовищі [6, с. 12].

 

Існує ряд вимог до навчального проекту

 [4]: 

1. 

наявність проблеми;

 

2. 

розробка плану вирішення даної проблеми;

 

3. 

дослідна діяльність учня (пошук інформації);

 

4. 

результат пошуку –

 

розв’язок проблеми;

 

5. 

презентація та захист проекту.

 

Складові проекту можна схематично зображено на рисунку 1:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Структура навчального проекту.

 

 

З  урахуванням  вищесказаного,  для  активізації  навчально

-

пізнавальної  діяльності  учнів

 

на  уроках 

інформатики  доцільним  є  впровадження  в  навчальний  процес  використання  методу  проектів,  що  забезпечується 

також і завдяки отримання учнями досвіду у практичному виявленні і аналізу інформаційних процесів в технологічних 

і соціальних системах; використанні інформаційних моделей; опису процесів та явищ.

 

У ході виконання проекту в якості джерела пізнавального інтересу постає також сам процес діяльності. Він 

виникає в ході різноманітної індивідуальної чи групової роботи учнів. Крім того, завдяки одночасному використанню 

графічної, звукової та візуальної інформації мультимедійні засоби навчання концентрують увагу учнів і підвищують 

ефективність  застосування  активних  методів  навчання,  які  у  свою  чергу  забезпечують  активність  пізнавальної,  та 

розумової діяльності учнів. Даний метод може застосовуватись в процесі вивчення інформатики учнів як у початковій, 

так і повній середній загальній школі, зокрема, при вивченні теми „Створення та показ комп’ютерних презентацій” в 

Навчальний проект 

Проблема 

Проектування 

Пошук інформації 

Презентація 

262 

«Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»

 

 

 

 

10-

му класі, де учні мають справу з прикладною програмою 

MS Power Point 

(створення слайдових презентацій), 

Movie 

Maker 

(створення потокових презентацій) та ін. [7, с. 15].

 

Метод проектів, що передбачає можливість використання мультимедійних засобів на різних етапах спільної 

навчальної  діяльності,  сприяє  її  активізації  на  уроках  інформатики  незалежно  від  віку;  розвитку  життєво  важливих 

компетентностей,  таких,  як  соціальна,  комунікативна,  інформаційна;  формуванню  та  розвитку  міжпредметної 

компетентності;  забезпечує  створення  цілісної  картини  світу.  Разом  з  тим  психологічний  супровід  учнів  суттєво 

відрізнятиметься  та  залежатиме  від  віку  учнів,  їх  стану  здоров’я,  наявності  особливих  потреб  тощо.  Подальшого 

дослідження  потребують  особливості  дидактичного  забезпечення  активізації  навчальної  діяльності  на  уроках 

інформатики різних вікових груп учнів; підготовка педагогічних працівників до використання методу проектів тощо.

 

Літератур

a: 

1. 

Головко Л.Л. Активізація самостійної роботи студента під час лекційних занять / Л.Л. Головко. –

 

К., 2002.–

 

№ 1.

 

–

 

210 с.

 

2. 

Державний  стандарт  базової  і  повної  загальної  середньої  освіти:  постанова  від  23  листопада  2011р.  №  1392/ 

Кабінет Міністрів України

. 

–

 

К. –

 2013. 

–

 

С. 2.

 

3. 

Жиденко Т.А.

 

Використання методу проектів на уроках інформатики / Т.А. Жиденко // Інформатика в школі.

 

–

 2009. 

–

 

№ 6. –

 

С. 

2

–

7. 

4. 

Застосування методу проектів на уроках інформатики 

[

Електронний ресурс

] 

/ Ю. О. Каламбет // Форум педагогічних 

ідей „УРОК” –

 

2013. Режим доступу: 

osvita.ua/shool/lessons_summary/edu_technology/36966/.8 

5. 

Зоненко Н.В. Метод проектів на уроках інформатики / Н.В. Зоненко // Комп'ютер у школі та сім'ї. –

 2009. 

–

 

№ 4. –

 

С. 

19

–

20. 

6. 

Краснопольський  В.Е.  Активізація  пізнавальної  діяльності  учнів  засобами  комп'ютерної  техніки  (на  матеріалі 

викладання англійської мови): автореф. дис. канд. пед.

 

наук: Краснопольський Володимир Едуардович; Луг. держ. 

пед. ун

-

т ім. Т.Г. Шевченка, Луганськ., 2000. –

 

20 с.

 

7. 

Костриба О.В. Усі уроки інформатики 10 клас. Рівень стандарту: Навчально

-

методичний посібник. 

[

для вчителів 

нового покоління

]

/ О.В. Костриба, Р.І.

 

Лещук. –

 

Харків: Вид. група «Основа», 2010. –

 

С. 15. –

 ISBN 978-617-00-0613-

4. 

8. 

Нич С. Як використати проектну технологію / С. Нич // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. –

 2010. 

–

 

№ 1. 

–

 

С. 22–

24. 

жүктеу/скачать 8,82 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: