Державний вищий навчальний заклад
жүктеу/скачать 2,66 Mb. Pdf көрінісі
|
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 87 These tools can also help to support teachers who don’t feel as confident with their own language skills. It can be highly effective and powerful tool not only to present material but also to make complex ideas in the material easy and simple to grasp. It can also help in attracting and sustain the learners’ attention in class which is the main requirement for making learning successful. The role of the teacher has changed as well. Teachers are not the only source of information any more, but act as facilitators so that students can actively interpret and organize the information they are given, fitting it into prior knowledge. Teachers and learners are no longer isolated from the target language or culture and can participate in the socially mediated practices of the community. Students have become active participants in learning and are encouraged to be explorers and creators of language rather than passive recipients of it. In an age where knowledge accumulation is not the end goal, students need to be increasingly savvy about how to access information, ask the right questions, and apply new concepts. The classroom is no longer a closed book, a singular chapter, but is quite literally a window into the world. With technology, outside ideas can be accessed in real time to demonstrate the applications, challenges, and opportunities of a given topic. Students can use internet to do research and collect information. Teachers should teach how to use internet properly and how to browse the Net in an efficient way to find the best information in a short period of time. Students can participate in on-line discussions, e-mail projects, video conferences and newsgroups. They will be able to use foreign languages in real situations, to communicate with either peers or experts in a certain field. They can, for instance, contribute to group on-line discussions or ask questions themselves. Another possibility is to participate in pen pal arrangements, which are numerous on the Internet. Is all that technology really necessary for learning? Of course not; students have passively listened to lectures for hundreds of years. But when a tool can make learning more interactive and engaging, increase access to more students, and identify and support students at risk of falling behind, it would be a shame not to use it. Technology has become ubiquitous in students’ everyday lives, and institutions must adapt to student’s technology expectations in order to stay relevant. Therefore, students will have to acquire both computer skills and language skills to be successful in the information age [2]. Nowadays our students need to know not only how to find facts but what to do with these facts. We must teach our students how to synthesize, how to inter- relate, how to build systems and processes based on the acquired facts, and how to question individual facts by seeing how they fit with more complex constellations of facts. We need to teach how to deal with ambiguities and nuances how to think creatively and how to construct or deal with abstract issues. These skills build a base for creativity and teach innovation. The rote learning of facts, which are soon forgotten but that students know can easily be reacquired if ever needed, is not consistent with what either students or business need to be successful in today’s world. Corporations are aware of this need. They are also aware that their employees «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 88 need these specialized skills to meet future technical applications and want to work with schools and universities to support programs that teach innovation and creativity. What is innovation? In the short term, it is the process through which new ideas are generated and put into productive practice – «new» meaning new to this situation or this location or this community. In this sense, innovation can involve developing a new tool or a new use for an existing tool or a new solution to a problem. Innovation often occurs at a local level, within the tools, materials, and expertise available in the local context. One of the innovations in using presentations is PowerPoint Presentation program. Today it is a much widely used presentation program in every field. Various language teaching programs involve the use of computer and their application to teach and learn language in variety of ways. PowerPoint Presentation is one of the multimedia technologies. PowerPoint Presentation is also considered as a type of presentation software (PS) that allows users to show colored text and images with simple animation and sound. It helps to create audio, visual as well as audio-visual effects in the classrooms while teaching and can be highly effective in attracting and sustaining student’s attention. PowerPoint Presentation has been in existence for many years; it has just begun to spread to schools and ESL classrooms and must be exploited to its fullest while teaching a foreign language like English. In this regard, the present study attempts to provide an insight into the value of using PowerPoint Presentation to present various instructions while teaching English as a foreign language in the classrooms. Using PowerPoint Presentation can help to improve the present teaching and learning methods and strategies at the university level. The development of note-taking skills is a vital transferable skill for foreign language learning and it can be done by providing students with only outline structures that require annotation or handouts. Power Point Presentation centered four points: 1) Using of the PowerPoint Presentation in classes from teachers for presenting lectures, 2) Existing strategies and methods used by teachers for presenting lectures and instructions, 3) Difficulties faced by them in such classes while grasping and understanding lectures in the main subjects in Applied Linguistics, 4) Views and perceptions towards using of PowerPoint Presentation to presentation of lectures and instructions in classrooms [4]. Teachers used the traditional white board can face many difficulties while grasping main concepts and theories in various subjects taught by using the above mentioned methods. As English is a foreign language most of the students face the problem of vocabulary deficiency which affects their other subjects as they fail to understand the meaning of many main concepts due to their unfamiliarity with new words. In this regard, they expected some audio-visual aids or organized presentation of the topic as this enabled them to understand the meaning of new word from the context. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 89 Students expect from teachers to use techniques such as PowerPoint as it contains various features like: graphic, audio, videos and even audio-video. It is clear that almost all the students felt the use of the PowerPoint presentations motivating and helpful in their study. PowerPoint Presentation can enrich the information presented in a lesson, and make the presentation more organized and flexible. PowerPoint Presentation can make class interactive and easy, attracting their attention, making the complex concept easy and motivated to learn. Some teachers felt comfortable with the traditional methods of presenting the lectures as they were used to it. But most of the teachers do not like the classrooms and language labs are poorly maintained and lack the required infrastructures for presenting lectures with the use of PowerPoint Presentations. Technology can support new learning approaches that engage learners, drive new revenue streams, decrease operational costs, and preserve and expand the highly valued university brand. Technology can support clarity of information not only when posted online but also during classes. REFERENCES 1. Gordon David (2003). «The Digital Classroom, How Technology is Changing the Way We Teach and Learn». Harvard Education Letter. 2. Laurillard D (2007) «Pedagogical forms for mobile learning», in Pachler, N (ed) Mobile learning: towards are search agenda. London: WLE Centre, Io E. Retrieved from http://eprints.ioe.ac.uk/5402/1/mobilelearning pachler_2007.pdf. 3. Moresch C. (2010). Learning & Leading with Technology. Learning & Leading with Technology, 37 (5), P. 20 − 23. 4. Rotherham A.J., & Willingham D. (2009). 21th Century Skills: The Challenges Ahead. Educational Leadership, 67 (1). «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 90 УДК 371.15:373.31+378.048.2 Криволап Олена (Запоріжжя, Україна) ПРОФЕСІЙНО-ТВОРЧЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК УМОВА ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Стаття присвячена проблемі підготовки учителів початкової школи в умовах професійно-творчого освітнього середовища, розкриттю сутності понять «середовище», «педагогічне середовище», «освітнє середовище». Висвітлено педагогічні, психологічні погляди на проблему; визначено умови створення професійно-творчого освітнього середовища у процесі професійної підготовки та перепідготовки вчителя початкових класів. Підкреслено роль педагога закладів післядипломної освіти, самостійної роботи студента, творчої взаємодії викладача та слухача, використання сучасних методів і прийомів організації навчального процессу післядипломної педагогічної освіти. Ключові слова: майбутній вчитель початкової школи, особистість, педагог, освітнє середовище, педагогічне середовище, творчий потенціал. Статья посвящена проблеме подготовки учителей начальной школы в условиях профессионально-творческой образовательной среды, раскрытию сущности понятий «среда», «педагогическая среда», «образовательная среда». Освещены педагогические, психологические взгляды на проблему; определены условия создания профессионально-творческой образовательной среды в процессе профессиональной подготовки учителя начальных классов. Подчеркнута роль преподавателя, самостоятельной работы, творческого взаимодействия преподавателей, использования современных методов и приемов организации учебного процесса. Ключевые слова: учитель начальной школы, личность, педагог, образовательная среда, педагогическая середа, творческий потенциал. The article is devoted to the training of primary school teachers in terms of professional and creative educational environment, disclosure of the concepts of «environment, educational environment, educational environment». Lit pedagogical, psychological perspectives on the problem; the conditions for the creation of professional and creative educational environment in the process of professional preparation of future teachers of initial classes. Emphasized the role of the teacher the University, independent student work, creative interaction between teacher, the use of modern methods and techniques to the organization of the educational process. Key words: elementary school teacher personality, teacher, educational environment, creativity. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 91 Реалії сьогодення вимагають активізації розвитку педагогів в навчально-виховному процесі початкової школи, особливо це стосується підготовки вчителів початкової школи у післядипломній педагогічній освіті. Наразі існують певні протиріччя між станом підготовки вчителів початкової школи та соціальним замовленням суспільства на творчих фахівців, креативних і мобільних педагогів. Виклики епохи інформаційного суспільства вимагають компетентних, творчих, конкурентоспроможних учителів початкових класів з особливим професійним світоглядом, інноваційним мисленням, високою професійною культурою і духовністю. Тому підготовка у закладах післядипломної педагогічної освіти повинна бути спрямована на розробку моделей та технологій формування творчої особистості вчителів початкових класів в умовах сучасного інформаційно-освітнього середовища. Актуальність проблеми дослідження викликана необхідністю розробки теоретичних положень про максимально ефективне й педагогічно комфортне освітнє середовище для підготовки вчителів початкової школи до професійно- творчої діяльності у процесі навчання молодших школярів. Теоретична значущість і недостатня розробленість питання визначили тему статті, мета якої – окреслити сутність концепту «середовище», проаналізувати наукові підходи до питання освітнього середовища, висвітлити філософські, педагогічні, психологічні погляди на проблему підготовки вчителів початкової школи до творчо-професійної діяльності у спеціально створеному освітньому середовищі. Проблема становлення творчої особистості вчителя певною мірою висвітлюється в наукових дослідженнях філософів, психологів і педагогів. Велику увагу розробці цієї проблеми приділяли видатні філософи, психологи , педагоги: Н. Бердяєв, В. Бухвалов, І. Геращенко, В. Загвязинський, В. Кан- Калик, А. Маркова, Н. Нікандров, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, Л. Рувинський, С. Сисоєва, та інші. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях сутності творчості значна увага приділяється вивченню педагогічних умов, шляхів, засобів формування творчої особистості (В. Андрєєв, О. Бодальов, М. Демінчук, Л. Лузіна, О. Мороз, В. Рибалко, О. Савченко, В. Томенко та ін.) а також створенню методик виявлення і розвитку творчих якостей особистості, вивчення феномену обдарованості (В. Моляко). Проблеми освітнього середовища, визначення його сутності та структури розглядалися в наукових працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів І. Звєрєвої, В. Слободчикова, А. Хуторського, В. Ясвіна. До питання освітньої ролі середовища зверталися М. Соколовський, Л. Новикова та інші. У системі післядипломної освіти вчителів початкових класів існує велика потреба в теоретичній та практичній підготовці педагогів до творчої професійної діяльності, розвитку креативності та формування творчої особистості вчителів початкової школи в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів і установ післядипломної освіти, в озброєнні педагогів технологіями розвитку творчих здібностей молодших школярів. «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 92 Головною метою розвитку освіти України визнано створення умов для особистісного розвитку й творчої самореалізації кожного громадянина України, формування покоління, здатного навчатися протягом життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства: сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної й процвітаючої держави. Наразі актуалізуються завдання створення умов для творчого самовиявлення кожного громадянина (що підкреслюється і в Національній доктрині розвитку освіти та Державній національній програмі «Освіта. Україна XXI століття») [4]. Проблема формування й розвитку творчої особистості вчителя початкової школи в процесі професійної підготовки виникає із-за недостатньої уваги до особистості вчителя, до його професійного саморозвитку, самореалізації, результатом чого є недостатня, неефективна професійна підготовка. Педагогові важко визначити необхідні для своєї майбутньої діяльності професійні та особистісні властивості й риси у педагогічних ситуаціях. Створення освітнього середовища для формування творчої особистості вчителя початкової школи недостатньо висвітлено у педагогічних дослідженнях. У довідковій літературі даються такі пояснення поняттю «середовище»: оточення, сукупність природних і соціально-побутових умов, а також сукупність людей, пов’язаних спільністю цих умов, в яких протікає діяльність людського суспільства, організмів [8]; «сукупність людей, зв’язаних спільністю життєвих умов, занять, інтересів і т. ін.» [1], «сукупність умов, які оточують людину і взаємодіють з нею як з організмом і особистістю» [5, с. 556]. Слід зауважити, що педагогічне середовище – це спеціально, згідно з педагогічними цілями, організована система міжособистісних відносин і ставлень до світу [2]. Ми вважаємо, що для того, щоб вчитель міг реалізувати професійні завдання, необхідне відповідне середовище, яке допоможе виконати поставлені цілі. Але для цього педагогові необхідно володіти певними професійними вміннями та особистісними якостями. Зазначимо, що у педагогіці термін «середовище» було введено ще в епоху Просвітництва, його розуміли як суспільні, матеріальні та духовні умови його існування, формування і діяльності, що оточували людину. У цьому значенні середовище розглядалося як: макросередовище, суспільно- економічна система в цілому (продуктивні сили, сукупність виробничих відносин і соціальних інститутів, свідомість,релігія і культура конкретного суспільства); мікросередовище як безпосереднє соціальне оточення людини (сім’я, колектив і групи різних рівнів) [5]. Комфортне освітнє середовище в площині психолого-педагогічних розвідок тлумачиться як зручна обстановка, сприятливі умови для розвитку й формування особистості. Так, Т. Лошакова трактує поняття комфортного середовища як сукупність умов, які визначають сприятливий клімат для актуалізації потенціалу всіх учасників освітнього процесу [3]. Для вчителів як слухачів курсів підвищення кваліфікації знаходитись та навчатися у межах комфортного освітнього середовища є важливою «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ____________________________________________________________________________ _____________________________ Випуск 3 (20 травня 2016 р.) 93 умовою. З нашої точки зору, це сприятиме більш глибокому та професійному вивченню всіх навчальних дисциплін. Досвід знаходження самого вчителя у такому середовищі, на наш погляд, надасть можливість отримати вміння та навички для створення відповідного комфортного освітнього середовища для учнів початкової школи. Український вчений А. Білинський, аналізуючи термін «освітнє середовище», називає його багатоаспектним поняттям і наголошує на тому, що його слід розглядати не лише як «різноманітну полікультурну освітню систему, індивідуальну для кожного суб’єкта навчання, а й умову для побудови власного «Я», що забезпечує створення підґрунтя для актуалізації внутрішнього світу особистості, її якісного саморозвитку й самореалізації» [3, с. 19]. Це свідчить про те, що в комфортному освітньому середовищі кожен вчитель матиме змогу проявити себе у різних видах діяльності, відчути себе творчою особистістю, побачити та проаналізувати свою індивідуальність та неповторність. Це призведе до появи впевненості у собі, своїх діях, своїй професійній діяльності та підготовки до неї. Впевнений вчитель, здатний мобільно реагувати на зміни у освітній системі та навчальному процесі, є необхідним для сучасного суспільства. Освітнє середовище вчителів початкової школи, на нашу думку, неодмінно має бути креативним. Це середовище допоможе кожному педагогові розвити свої творчі здібності, підготує до міжособистісної взаємодії під час професійної діяльності, допоможе відчути власне значення в обраній професії, спеціальності, власну відповідальність за свої професійні дії та вчинки. На наш погляд, педагогічне освітнє середовище повинно настільки наближатися до професійного, щоб кожен вчитель під час навчання в системі післядипломної педагогічної освіти, міг усвідомити, що педагогічна діяльність – це творча діяльність, креативна дійсність, діяльність, що потребує імпровізації, мобільності, гнучкості мислення, швидкого аналізу та синтезу. Відомий науковець Т. Сущенко зауважувала, що вчителю необхідно навчитися швидко знаходити шляхи розв’язання проблем та реагувати на ситуації стресу, вміти їх вирішувати та залишатися гідним своєї професії [7]. Слід акцентувати увагу, що правильно організоване освітнє середовище призведе до формування мотивації вчителів до удосконалення професійної діяльності. Велику роль будуть відігравати викладачі закладів післядипломної педагогічної освіти та їх особистий приклад, доцільне професійне залучення вчителів як слухачів до різних видів роботи, доцільне планування та проведення контролю самоосвітньої діяльності педагогів у між курсовий пеіод. Вважаємо, що це призведе до підвищення рівня професійних знань, умінь, навичок та сприятиме активній та творчій участі вчителів початкової школи у навчальному процесі учнів. Викладачі і методисти інститутів післядипломної педагогічної освіти повинні звернути увагу на власне використання нових освітніх технологій; принции особистісно орієнтованого навчання, диференціацію навчальних завдань; реалізацію системного, компетентнісного, акмеологічного, |