66
E. Wolfe (1927 1928), V.P. Maleev (1927 1928) and especially the I.O. Zabelin
(1939). Other exotic Crimea (olive, laurel, pistachio, cork oak, etc.) covered in
writings F.K. Kalayda (1916,1925), A.F. Skorobohatoho (1924,1928) V.Voyinov
(1930), M.P. Voloshin (1956, 1957, 1958) and others. Woody flora gardens and
parks of Crimea also studied F.S. Pylypenko and D.M. Mikhailenko. Unfortunately,
the consequences of their studies remained unpublished.
The most complete information about the flora, trees and shrubs collected in
the Nikita Botanical Gardens Arboretum submitted in four editions of trees and
shrubbery (1939 1948). In this major work collective authors (A.I. Anisimov,
G.V. Voinov, I.A. Zabelin, F.K. Kalayda, M.D. Kostecki, P.I. Lapin, N.M. Chernoff
and others. B. Jeghers) were lead up to, in fact, the results of 125 years of garden in
introduction of woody plants. Professional editors of this work are known to
connoisseurs of flora Crimea E.V. Wolfe, V.P. Maleev and S. Stankov. Complement
and the continuation of this work is great and ground monograph
A. Anisimova (1957), which made the results of introduction of Nikita Garden
woody plants in the past 30 years (1926 1955). Architecture Crimea and parks
planning and analysis compositions techniques employed during construction
Crimean parks dedicated monograph A.I. Kolesnikov (1949).
Exotic city parks and some western regions of the USSR after the war
studied O.A. Shcherbina (1949, 1954). Some parks Drohobych and Ternopil regions
in recent years explored S.D. Miller. It also carries out considerable work on
acclimatization subtropical plants under Carpathian (1957). Large and interesting
collection of dendrological arboretum gathered in Lvov Medical Institute
T.F. Wilczynski. A brief sketch of parks Rivne region gave A.I. Barbarićh (1958).
Exotic parks of Transcarpathia successfully studying for the last 10 years
S.S. Fodor (1951, 1958).
Activities of botanical gardens in the USSR in the field of introduction and
acclimatization of woody plants reflect in their works: M.L. Briton and
B.V. Zaveruha (1958) Kremenets garden, N.N. Grishko (1949) Kyiv garden AN
USSR; I.P. Bilokin (1956); M.V. Dubovik (1938) and A.V. Fomin (1925) Kyiv
Botanical Garden KDU; A. Zharenko and K.I. Tochydlovska (1956) and
A.Z. Zharenko (1957) Odessa OSU Botanical Garden, A.M. Levytska (1941,
1947, 1957), Z.I. Nevesenko and B.G. Nesterenko (1951) Dnepropetrovsk
botanical garden DSU, O.L. Lуpa (1948, 1951, 1952) Botanical Gardens and
acclimatization Ukraine.
Some parks and arboretums Ukraine, in addition to the above authors also
describe F.I. Berhlezov (1928) Poltava arboretum garden gardening school,
A.S. Voloshchuk (1927) Michael arboretum Kamenetz-Podolsk Agricultural
Institute, M.M. Hrysyuk (1956), S.I. Ivchenko (1958) arboretum Funny
Bokovenky, I.G. Deriy (1958) Alexandria arboretum in the White Church,
M.V. Dubovik (1938) tree plantation of Kiev zoo , I.A. Kosarevskyi (1951) and
O.L. Linden (1948) Umanskyy State Reserve Sofiivka, O.L. Lуpa (1938)
Zgurovsky park, and it’s (1939) Askaniyskiy park it same with G.O. Stepuninym
(1951) Trostianetsky, G.O. Oleksiev (1930) garden farm «suburban» park and
farm «Akermen», G.I. Potapenko (1928) fun-Bokovenkivskyy dendropark,
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
67
L.I. Rubtsov (1949) and I.H. Hehelskyy (1955) landscape and landscape
compositions in dendropark Trostianets, A.K. Salatich (1949) Alexandria park,
T.G. Guzenko (1955) Donbass parks [2].
Ornamental woody plants suitable for planting in the conditions of the
USSR, the range of issues and effects of acclimatization individual plants examined
in the works of authors: A.I. Barbarićh (1938, 1940, 1945), E.Sh. Bilorusets (1954),
I.I. Vertepniy
(1955),
M.P. Voloshin (1957),
A.S. Voloshchuk (1925),
I.H. Gegelskiy (1951), V.I. Dobrovolskiy (1938, 1939), M.V. Dubovik (1941),
E.D. Ermolenko (1956), S.I. Ivchenko (1956), S.O. Ilyichevskiy (1927, 1941),
O.I. Kolesnikov (1934.1937), O.M. Kormilitsyn (1957), M.M. Krutskevych (1938),
O.L. Lypa (1937 1957), L.O. Penina (1954), O.M. Telihulska (1955) and
O.O. Shcherbyna (1949).
Made up of more or less complete, though certainly not exhaustive, survey
works on the parks and gardens, arboretum their composition, biology and ecology
of woody plants, architectural and artistic monuments, history of, planning and
compositional devices, assortment, landscaping and general issues introduction and
acclimatization of plants suggests that these questions interest the scientific
community and then made some changes and progress. The scientists found that
Ukraine has significant successes and achievements in the introduction and
acclimatization of woody plants and park-building as prerevolutionary time, and
especially post-October period when the work in the field of acclimatization,
introduction and construction have become a kind of planned public events.
However, the scientists emphasize that it is a mistake to assume that our
parks all right, that everything is explored and preserved for centuries gained
experience in park-building and acclimatization we have learned and fully is used in
modern practice [5].
Conclusions:
1.
It is made a brief review of works on gardens and parks Ukraine in the
Soviet period, they arboretum composition, biology and ecology of woody plants,
architectural and artistic monuments, history of, planning and compositional
devices, assortment, landscaping and general issues acclimatization.
2.
It is established that the scientists noted significant progress and
achievements in the introduction and acclimatization of woody plants and park-
building of post-October period when the work in the field of acclimatization,
introduction and construction have become a kind of planned public events.
3.
It was found that the Ukrainian Soviet botanists identified key ways and
steps for introduction of woody plants in Ukraine. They specified the time of the
birth in the USSR various tree crops and investigated parks funds.
4.
Researchers discovered and refined a systematic structure dendroflora of
numerous gardens and parks in the USSR, where there were more than 1,600 species
and 150 horticultural forms. They found out some interesting biological
characteristics of individual species in climatic conditions in Ukraine.
REFERENCES
1. Lypa O.L. Greening of populated places / O.L. Lypa – Kyiv: Kyiv University
publishing. – 1952. – 182 p.
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
68
2. Lypa O.L. Safeguard outstanding Ukrainian gardens and parks / O.L. Lypa. –
Kyiv: Kyiv University publishing. – 1960. – 175 p.
3. Lovynska V.M. History of landscape art: / V.M. Lovynska, V.P. Bessonova,
I.A. Zaitseva, S.A. Sytnik. – Dnipropetrovsk: Dnipropetrovsk National agricultural
university. – 1960. – 198 p.
4. Sadovenko Ya.L. National parks of Ukraine: / Ya.L. Sadovenko. – Kyiv:
Community «Knowledge», 1987. – 182 p.
5. Nelgovskyi U.U. Experience design restoring historical parks in USSR: /
U.U. Nelgovskyi. – Moscow: CNTU, 1983. – 44 p.
6. Gardens and parks in Ukraine / I.L. Grynchak, V.C. Sergeev. – Kyiv: Builder,
1985. – 167 p.
7. Gardens, parks, national reserves of USSR / [Rodichkin I.D.,
Rodichkina O.I.,Grinchak I.L. and other]. – Kyiv: Builder,1985. – 167 p.
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
69
УДК 371.691.373.21 (045)
Божик Анна
(Хмельницький, Україна)
МАТЕРІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ: СУТНІСНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ
У статті обґрунтовано проблему матеріалізованих засобів
наочності у роботі з дітьми дошкільного віку. Подано сутнісну
характеристику досліджуваного поняття крізь призму наукових пошуків
вітчизняних та зарубіжних учених. Наголошено на ролі матеріалізованих
засобів наочності у вирішенні проблем процесу навчання старших
дошкільників елементів математики. Проаналізовано окремі аспекти
застосування матеріалізованих засобів наочності у навчанні дітей.
Ключові слова: матеріалізовані засоби наочності, моделі, схеми,
графіки, діаграми, елементарні математичні уявлення, навчально-виховний
процес, діти дошкільного віку.
In the article the problem materialized visibility tools to work with preschool
children. Posted essential characteristics of the concepts in the light of scientific
research of domestic and foreign scientists. Emphasized the role materialized
visibility tools in dealing with the learning process pre-school children older
elements of mathematics. Analyzed some aspects of materialized visibility tools in
teaching children.
Key words: materialized visibility tools, models, charts, graphs, diagrams,
elementary mathematical representation, educational process, pre-school children.
Постановка проблеми. Визначені положення у Законі України «Про
дошкільну освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Базовому
компоненті дошкільної освіти в Україні орієнтують сучасну дошкільну освіту
на підвищення її ефективності та пошук нових технологій, які мають
враховувати якість інформації, котру опановують дошкільники, передбачати
формування в них відповідних розумових дій та забезпечувати оволодіння
способами розв’язання різноманітних завдань. Важливу роль у вирішенні
проблем відіграє процес навчання старших дошкільників елементів
математики з використанням матеріалізованих засобів наочності [1, с. 234].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти проблеми
навчання дошкільників елементів математики висвітлено у працях учених.
Створено ефективні методики, зокрема розвитку розумових дій у процесі
визначення суттєвих відношень предметів за допомогою наочно-схематичних
засобів (Є. Агаєва, Л. Обухова, А. Столяр та ін.); раціонального поєднання
форм та засобів індивідуалізації навчання дітей математики (Н. Баглаєва,
О. Брежнєва, В. Кузьменко, Т. Степанова та ін.); послідовного використання у
цьому процесі різноманітних моделей (К. Крутій, К. Назаренко, М. Поддьяков,
ПЕДАГОГІКА
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
70
Т. Ріхтерман, О. Фунтікова та ін.); оптимізації навчання дошкільників
математики засобами інтеграції різних видів діяльності дошкільників
Л. Гайдаржийська, Н. Гавриш, А. Сазонова та ін. Вчені зазначають, що
використання засобів наочності забезпечує репрезентацію дошкільникам
складних абстрактних математичних понять у доступній формі відповідно до
вікових особливостей їхнього мислення, сприяє накопиченню чуттєвого
досвіду; надає можливість вихователю керувати пізнавальною діяльністю
дітей; інтенсифікує процес навчання [1, с. 235].
Мета
статті
–
здійснити
сутнісну
характеристику
поняття
«матеріалізовані засоби наочності».
Виклад
основного
матеріалу.
Розглянемо
сутність
поняття
матеріалізовані засоби наочності крізь призму сучасних наукових поглядів
учених.
На сучасному етапі використання матеріалізованих засобів наочності
ґрунтовно досліджено Л. Білоусько, тому нами взято за основу її педагогічні
погляди на підняту проблему. Так, Л. Білоусько доведено, що саме поняття і
термін «матеріалізовані засоби наочності» належать П. Гальперіну [2, 3, 4].
Згідно наукових пошуків Г. Бєлошистої, матеріалізовані засоби знаходять
втілення через принципи використання переважно модельного підходу до
навчання, тобто формування у дошкільників математичних уявлень і понять у
вигляді речових і графічних моделей.
У дослідженнях Є. Агєєвої, Л. Венгера, А. Говорковой, Ф. Папі
здебільшого представлені такі різновиди матеріалізованих засобів наочності,
як-то: моделі, круги Ейлера, графіки, графи. Автори не номінують їх
матеріалізованими, але, згідно з розумінням їх П. Гальперіним, вони належать
саме до цієї групи наочних засобів.
У наукових працях Л. Артемової йдеться про важливість такої
наочності, як: реальні предмети, креслення, схеми, замальовки з натури або
замальовування,робота з картами-схемами, складання таблиць, графіків,
діаграм, знакових моделей тощо, однак не обґрунтовується, з якою метою
вони пропонуються, які їхні функції у навчанні [1, с. 242].
У Г. Альтшуллера представлена методика використання моделей
(маленьких чоловічків), оперуючи якими дошкільники розв’язують безліч
проблемних ситуацій математичного змісту. Науковці Р. Березіна, В. Данилов
пропонують логічні задачі на виділення відмінних ознак, що представлені
двома групами фігур, які розглядають лише як наочні засоби. П. Глотова
виділяє позначення (маркування, індексація), заміщення, кодування,
моделювання, відносячи їх до різновидів знаково-символічної діяльності.
Д. Ельконін, Л. Обухова виділяють для дошкільників серед матеріалізованих
засобів наочності: схеми, предметні моделі, предметно-схематичні і графічні
моделі. Г. Доман пропонує комплект карток з червоними кружечками від 1 до
100, монетами, мотрійками; картки розміром 30x30см з чітким малюнком,
схемою, якісною ілюстрацією, фотографією, які, на нашу думку, можуть
розглядатися як матеріалізовані засоби.
В. Євдокимовим відзначено, що матеріалізовані засоби можуть бути
речовими (матеріальними) і графічними (прописування, писемна мова,
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
71
символіка, малювання, креслення схем). Автор класифікував матеріалізовані
засоби наочності на: натуральні; зображувальні; символічні, не виділяючи при
цьому підстав для такої класифікації. Натуральні засоби розглянуто ученим як
реальні предмети. Зображувальні наочні засоби – як ескіз, начерк, малюнок,
замальовки. Символічні наочні засоби в якості схем, креслень, текстових чи
цифрових таблиць, діаграм. Вони застосовуються в різних формах
стовпчиків, кругів, секторів круга, квадратів і прямокутників та інших різних
фігур.
У дослідженнях З. Михайлової, Н. Непомнящої, К. Назаренко,
Т. Ріхтерман, З. Дьєнєша, X. Кюзенера не вживається термін «матеріалізовані
засоби наочності» в навчанні старших дошкільників елементів математики, але
в їх працях простежуються деякі рекомендації щодо їх використання та їх
перелік: опорні схеми, ігри-головоломки, модель «ціле-частина», картинки,
наочні моделі календаря природи, календаря погоди, тижня, місяця, пір року;
блоки З. Дьєнєша (логічні блоки); палички X. Кюзенера, лічильний матеріал,
кубики з цифрами та знаками, дитячі обчислювальні машини та ін.; книги з
навчально-пізнавальним змістом для читання дітям і розглядання ілюстрацій;
«кольорові числа» – це набір паличок у вигляді прямокутних паралелепіпедів і
кубиків. Проте в рекомендаціях з їх застосування не вказується для реалізації
саме якого змісту навчання математики ці засоби корисні і необхідні, яку роль
вони виконують, саме чому вони слугують [1, с. 243].
М. Фідлер у своїх працях дає досить слушні поради щодо використання
матеріалізованих засобів наочності, але обмежується лише тим, що пропонує
деякі їх види, не пов’язуючи ці засоби зі змістом навчання зокрема: знаки, що
позначають геометричні фігури, цифри, дії, види величини (товщини,
кольорів, плям; таблиці для комбінування різних пар (форма, колір, колір-
величина, колір-товщина; форма-величина (товщина) тощо; таблиці для
визначення двох певних ознак тощо; ігрові вправи з кільцями і т.д.
Серед наочних засобів, що пропонують учені Е. Флемінг, Я. Якобі
можна виокремити групу наочних засобів: природні, технічні, візуальні,
аудіальні,
аудіовізуальні,
маніпуляційні,
автоматичні
засоби;
та
матеріалізовані – моделі, символічні засоби, але автори їх так не називають та
не відносять до матеріалізованих. В. Оконь поділяє наочні засоби на дві великі
групи (прості і складні засоби). Наочні засоби групи «А» – прості засоби,
словесні – підручники та інші друковані тексти, прості візуальні засоби –
оригінальні предмети, картини, діаграми, карти. Саме оригінальні зображення
предметів, картини, діаграми, карти можна віднести до матеріалізованих.
Наочні засоби групи « Б » – складні засоби, механічні візуальні засоби, які
дозволяють передавати зображення з допомогою технічних пристроїв,
наприклад: фотоапарату, діаскопу, епідіаскопу, мікроскопу, телескопу, і якщо,
на нашу думку, в них присутні моделі, схеми, символи, то такі засоби
наочності ми вважаємо екранною матеріалізацією. Аудіальні засоби, які
дозволяють передавати звуки і шуми з допомогою програвача, магнітофону,
радіо. Аудіовізуальні засоби, які об’єднують зображення зі звуком: звуковий
фільм або телебачення [1, с. 244].
Висновки. Отже, засоби наочності – це конкретні предмети та
«Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи»
____________________________________________________________________________
_____________________________
Випуск 3 (20 травня 2016 р.)
72
знаково-символічні засоби, котрі використовуються для виділення суттєвого в
плані сприймання. Вони застосовуються перед вивченням нового матеріалу, в
процесі засвоєння понять, повторення й перевірки знань тощо. А
матеріалізовані засоби наочності – це зображення конкретних предметів;
різні схеми, діаграми, креслення, макети і моделі, просто записи, які
копіюють, чітко відтворюють деякі суттєві для дії властивості і відношення
речей і припускають зовнішнью дію з ними – на співставлення, вимірювання,
переміщення, змінювання і т.д. У цих випадках йдеться про матеріальне
зображення мисленнєвих властивостей і відношень речей, про матеріалізацію
цих властивостей, і тому дії з ними називаються матеріалізованими. Засоби
наочності і матеріалізації – одні і ті ж: конкретні предмети, схеми, моделі,
певне розміщення матеріалу з використанням кольору, підкреслювання та ін.,
що дає можливість виділити істотне. Якщо матеріалізація забезпечує ви-
ділення істотного в дії, то наочність – це властивість засобів матеріалізації,
що забезпечує виділення суттєвого в плані сприймання.
У статті охарактериховано лише окремі проблемні аспекти засобів
наочності й матеріалізації, тому існує необхідність їх подальших наукових
пошуків у контексті навчання дітей дошкільного віку елементарної
математики.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1.
Актуальні проблеми дошкільної освіти: теорія і практика.
Навчальний посібник / Під заг. ред. проф. С. Нікітчиної. – К.: Видавничий Дім
«Слово», 2014. – С. 231 245.
2.
Білоусько Л.В. Використання засобів наочності в навчанні
дошкільників / Л.В. Білоусько, Т.І. Люріна [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Npdntu_pps/2010_8/bilousk .
3.
Гальперин П.Я. Формирование начальных математических понятий /
П.Я. Гальперин, Л.С. Георгиева // Теория и методика развития математических
представлений у дошкольников: хрестоматия в 6 частях. – М.: СПб., 1994. –
Ч. 3. – 312 с.
4.
Білоусько Л.В. Особливості використання матеріалізованих засобів
наочності в роботі з дітьми старшого дошкільного віку / Л.В. Білоусько //
Педагогічні науки: зб. наук. пр. / Херсон. держ. ун-т. – Херсон: Вид-во ХДУ,
2009. – Вип. 51. – С. 4 51.
5.
Зайченко І.B. Засоби матеріалізації розумових дій : педагогіка / І.В.
Зайченко
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу:
http://westudents.com.ua/knigi/344-pedagogka-zaychenko-b.html.
6.
Підкасистий
П.І.
Засоби
навчальної
діяльності:
педагогіка:
навчальний посібник для студентів педагогічних вузів і педагогічних
коледжів / П.І. Підкасистий. – М.: Педагогічне товариство Росії, 1998. –
С. 271 275.
Науковий керівник: Фроленкова Надія Олександрівн – кандидат
педагогічних наук, викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та
фахових
методик
Хмельницької
гуманітарно-педагогічної
академії
(Хмельницький, Україна).
|