Факультеті: Жаратылыстану және география институты Мамандығы: 6В01522 «Биология География»
Вегетативтік (автономиялы) нерв жуйесі
жүктеу/скачать 144,57 Kb.
|
| Вегетативтік (автономиялы) нерв жуйесі
XIX гасырдын басынан бері Француз физиологі М. Бишанын усынысы бойынша организмдегі функцияларды анимальдык (жануарлык), немесе соматикалык жане вегетативтік (есімдіктік) деп беледі. Соматикалык функцияларга сырткы эсерлерді кабылдау жане канка булиыкеттері іске асыратын козгалу реакциялары жатады. Ал вегетативтік функцияларга букіл организмдегі зат алмасуды іске асыратын жуйелер кызметін (ас корыту, кан-айналу, тыныс алу, сыртка шигару, т.с.с.), сондай-ак осу мен кобеюді жаткызады. Функцияларды осылай белуге орай оларды реттеуді іске асыратын арнайы соматикалык, жане вегетативтік нерв жуйелерін ажыратады. (Агылшын фармакологы Дж Ленгли вегетативтік нерв жуйесін автономды жуйе деп атауды усынган, 1905). Соматикалык нерв жуйесі экстерорецептивтік сенсорлык жене моторлык функциялардын орындалуын камтамасыз етеді. Вегетативтік нерв жуйесі ішкі органдардын, тамырлардын, тер бездерінін кызметін жоне канка булиыкеттерінін, рецепторларды, нерв жуйесінін езінін трофикалык иннервациясын камтамасыз етеді. Вегетативтік нерв жуйссінін езіне гана тэн болатын морфологияльк ерекшелігі бар. Онын ядролары орталык нерв жуйесінін арнай. белімдерінде орналасады, сондыктан талшыктары да тек сод отактардан тыгады; талшыктардын шеткі болімдерде белінії. орналасуында сегментарлык болмайды. Эр талшык диаметрі оте жінішке болады. Ослармен катар, вегетативтік нерв жуйесіні. талшыктары мидан ішкі мушелерге карай багытталган жольнда міндетті турде узіліс жасайды. Мундай узіліс жасалатын орындарды шеткі вегетативтік ганглийлер деп атайды. Ганглий нейрондары мен мидан келетін талшыктар арасында синапстык байланые болады. Ганглий нейрондарынын аксондары тиісті ішкі мушелерге жетіп, оларды жабдыктайды (иннервациялайды). Ганглийлер турлі мушелер мен улпаларга орталык нерв жуйесінін импульстерін жеткізушілер гана емес, олар шеткі рефлекторлык орталыктар да больш есептеледі. Сондыктан белгілі дарежеде ОНЖ-нен тауелсіз турде, оз шенберінде, ганлийлерде туйыкталатын рефлекторлык дога аркылы эр турлі рефлекстерді іске асырып, ішкі мушелер функцияларын реттей алады. Вегетативтік нерв жуйесі симпатикалык ( грекше Sympathes - сезімге ортактасу) жане парасимпатикалык (грекше рага - маны, касында) белімдерден Симпатикалык нерв жуйесінін (36-сурет) орталыктары жулыннын жогарты кеуде (1) сегменті мен II—IV-інші бел сегменттерінін сур затынын буйір муйіздерінде орналасады (тораколюмбальдык орталыктар). Булардан басталатын прегенглионарлык (ганглийге дейінгі) деп аталатын талшыктар кулыннан алдынты тубірлердегі соматикалык талшыктармен бірге шыгады. Одан орі шекаралык симпатикалык баганга багыталады. Баган ганглийлеріндегі нейрондардан постганглионарлык ішкі мушелердін, сондай-ак кан тамырларын жабдыктау аркылы канка булшыкеттерін, теріні, миды, т.б. инвервациялайды. Біраз преганглионарлык симпатикалык талшыктар шекаралык баган ганглийлерінен узіліссіз отіп, шеткі ганглийлерде (сауле тарізді, шажыркай туйіндерінде) аякталады. Булардаты нейрондардан шыгатын постанглионарлык талшыктар ез тарапынан курсак беліміндегі мушелерге багытталады. Парасимпатикалык нерв жуйесінін (37-сурет) орталык белімдері ортанты мида (мезэнцефальдык орталыктар), сопакша мида (бульбарлык, орталыктар) жане жулыннын сегізкоз сегменттерінде (сакральдык орталыктар) орналасады. Козді козгалтатын нервтін, бет, тіл-жуткыншак, кезеген жоне жамбас нервтерінін курамына кіретін преганглионарлык парасимпатикалык талшыктар оздері жабдыктайтын мушелердегі интрамуральдык ганглийлерде немесе одарга жакын мандаты ганглийлерде аякталады. Ал буларда постанглийлік талшыктар шыгатын нейрондар орналасады. Коніл ударатын бір жайт, симпатикалык нерв талшыктары парасимпатикалыкка караганда организмде элде кайда кен тараган. Егер симпатикалык нервтер барлык дерлік мушелер мен улпаларды жабдыктаса, парасыматиыныс нирвтер канка булиыкеттерін, ОНЖ-ін, кан тамырларынын басым болігін жоне жатырды жабдыктамайды (иннервацияламайды). Олар тек ішкі мушелерді жене бас мушелерін жабдыктайды. Вегетативтік нерв жуйесі иннервациялайтын копшілік мушелерге, симпатикалык жене парасимпатикалык талшыктар карама-карсы асер стеді. Маселен, кезеген нервті тітіркендіруден журек кызметі алсіреп, согуы сирейді, ал симпатикалык нерв, керісінше, онын кызметін кушейтіп, согуын жилетеді; парасимпатикалык осерлер тілдегі, сілекей бездеріндегі, жыныс мушелердегі кан тамырларды кенейтеді, симпатикалыктар - оларды тарылтады; парасимпатикалык нервтер карашыкты кішірейтсе, симпатикалык нервтер - улкейтеді; парасимпатикалык эсерлер бронхыларды тарылтса, симпатикалык - кенейтеді; парасимпатикалык нервтер карын бездерінін кызметін, ішектін жирыльш-босаун кушейтеді, ал симпатикалык нервтер оларды тежейді, т.с.с. Тутас организмде бул жуйелердін кызметтері озара келіскен, «тендестірілген» куйде іске асады. Накты жагдайда, организм кажетіне лайыктанган багытта керек болса, бірінін кызметі (тонус) кушейгенде, екіншісінікі темендейді жане керісінше. Бірак, кейде бір жуйе тонусынын жогарылаунан белгілі бір дорежеде екіншінін де тонусы жогарлайтыны байкалган. Сонымен бірге, меселен, сілекей безінін кызметін симпатикалык та, парасимпатикалык та эсерлер кушейте алады. Организмдегі барлык мушелер мен улпалардын бул нервтермен жабдыкталуы ылги да Косарланбайтындыты жогарыда айтылып отті. Вегетативтік нерв жуйесінін барлык денгейлері аралык мида (гипоталамус пен жолак денеде) орналаскан жогары вегетативтік Орталыктарга багынады. Бул орталыктар организмдегі коптеген мушелер мен жуйлердін функцияларын уйлестіреді. Ал олар ез тарапында улкен ми сынарлары кыртысына багынады. Ми кыртысы соматикалык, жоне вегетативтік функцияларды біріктіріп, бірынгай іс-рекеттік актыларды тудыру аркылы букіл организмнін біртутас жауабын камтамасыз етеді. Ерекшелік ретінде айта кететін нерсе, организм реакцияларынын соматикалык курамдас беліктері вегетативтіктерден озгеше адам еркіне теуелді турде орындала алады, ягни оларды ерікке багындырып, кушейтуге немесе те жеуге болады. Баскаша айтканда олар ылги да сана бакылауында болады. Вегетативтік курамдас боліктер одетте мундай бакылаудан тыс орындалып жатады: кодімгі кунделікті омірде адам калаумен ішкі мушелер кызметін озгерте алмайды (арнайы, ерекше тесілдермен жаттыгулар жургізу нотижелерін еске алмаганда). Сондыктан да кейде вегетативтік нерв Жуйссін автономды немесе ерікке тауелсіз дел атайды. Орине булай гау еле шартты турде гана мумкін екені тусінікті. Буган акал. К. М. Быковтын зертханаларында коптеп жургізілтен зергтеулер куз. Булар корсеткендей, кез келген інкі мушенін кызметін шартты рефлекторлык жолмен калаган багытта озгертуге болады. Ендеше вегетативтік нерв жуйесі ми сынарлары кыртысынын бакылаунда кызмет аткаратынын атал корсету керек. Вегетативтік нерв жуйсі аркылы козу оту процесі де турлі медиаторлардын катысунда журеді. Парасимпатикалык первтердін, сондай-ак симпатикалы вазодиля таторлардын, (тамыр кенейткіштердін), тері бездерінін симпатикалык нервтерінін ушында ацетилхолин тузіледі, симпатикалык нервтердін постганглионарлык болімдерінін уштарында (тері бездері нервтері мен симпатикалык вазодилятаторлардан баскаларында)норадреналин (бір метилтобынан айырылган адреналин) тузіледі. Вегетативтік нерв талшыктарынын уштарында тузілетін медиаторлардын ездері жабдыктайтын клеткаларга соматикалык нервтерде тузілетін медиаторларга (ацетилхолинге) караганда эсер ету уакыты узак болады. Себебі, буларда, шамасы, медиаторларды бузатын ферменттер белсенділігі темен болса керек. Медиаторлор вегетативтік нерв жуйесі ганглийлеріндегі синапстардын преганглионарлык, талтыктары терминальдарында да тузіледі. Муны алгаш байкагандардын бірі А. В. Кибяков (1933) болды. Ол мысыктын жогаргы мойын симпатикалык туйініне келетін преганглионарлык симпатикалык, талшыктарды тітіркендіргеннен сон, сол туйннен агып шьгатын Рингер-Локк ертіндісінін курамынан адреналин терізді затты тапкан. Кейін преганглионарлык талшыктар тузетін синапстарда пайда болатын коздырушы медиатордын ацетилхолин екені аныкталды. Ал адреналин симпатикалык ганглийлер нейрондарында тежелу тудыратын медиатор болы шлыккан. Ганглийлер синапстарындаты ацетилхолин арекетінін бір ерекшелігі - онын осері туйінді атропинмен уландырса да токамайды; бірак, никотинмен уландырса, ол эсер жойылады. Осыган байланысты оларда ацетилхолин асерін сезетін курылымдардин, екі типі бар деп есептеледі. Бірі - М-холинрецепторлар — сезгіштігін атропин асерінен жогалтаць, екіншісі - Н-холинрецепторлар — сезгіштігін никотиннін жане кейбір баска ганглиоблокаторлардын (гексонийдін) асерінен жогалтады. Вегегативтік нейрондар аксондарыны уштарында кай медиатордын тузлегініне карай ол нейрондарды холипергияль жане адренергиялык деп беледі. Біріншілерінін, аксондарынын уштарында ацетилхолин жасалады, ал екіншілерінікінде норадреналин жасалады. Аксон терминальдарынан босал шыккан медиаторлар-ацетилхолин мен норадреналин-постсинапстык мембранадаты (жаргакшадаты) спецификалы белокпен езара эрекетке тусіп, комплексті косылыс тузеді. Ацетилхолинмен озара эрекеттесетін белок холинрецептор деп, ал адреналинмен немесе норадреналинмен озара эрекеттесетін белок адренорецептор деп аталады. Адреналин мен норадреналин эсер ететін адренорецепторлардын, да екі негізгі турі бар: а жане в. Булардын эр турлі органдарда орналасуынын озіндік ерекшеліктері бар. Кейбір органдарда онын екуі де бар, олар бір не карама-карсы багытты реакциялар тудырады; ал екінші біреулерінде олардын тек біреуі гана кездеседі. Меселен, кан тамырларында екі адрено-рецептор да бар. Осындаты а — адренорецепторлармен косылыс тузетін симпатикалык медиатор артериолдарды тарылтады, ал в — адренорецепторлар оларды кенітеді. Ішекте де а жане в — адренорецепторлар болады жене олардын екуі де ішектін бірынтай салалы еттерінде тежелу тудырады. Журекте жене бронхыларда а - адренорецепторлар болмайды. Мунда адреналин мен норадреналин тек в - адренорецепторлармен езара эрекеттесіп, журек жумысын кушейтеді жене бронхыларды кенейтеді. (Бул материалды толыктыру жане симпатикалык нерв жуйесінів адаптациялык-трофикалык манызы туралы айту нейро-моторлык аппарат физиологиясын баяндаганда жалгасады). жүктеу/скачать 144,57 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|